Аналіз судової практики у справах про булінг у закладах професійної (професійно-технічної) освіти

Слід акцентувати увагу на тому, що в поданні працівників Державної установи «Центр пробації» завжди вказується, що правопорушник, будучи ознайомлений із правилами та умовами відбування адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт та відповідальністю в разі ухилення від відбування стягнення, не розпочав відпрацювання громадських робіт без поважних причин.

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки, слід зазначити, що, за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, з 1 січня 2019 р. по 10 вересня 2021 р. у справах про адміністративні правопорушення за частинами 1, 2 ст. 173-4 КУпАП «Булінг (цькування) учасника освітнього процесу» суди розглянули 19 справ, сторонами яких були суб'єкти професійної (професійно-технічної) освіти, з яких у 12 справах було винесено рішення про накладення стягнення на неповнолітніх кривдників (булерів), зокрема у 6 справах правопорушників притягнуто до адміністративної відповідальності на загальних підставах (накладено штраф або громадські роботи), а у 6 справах застосовано заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх (зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого, попередження, передання неповнолітнього під нагляд матері). Крім того, у 2 справах правопорушників-кривдників (булерів) звільнено від адміністративної відповідальності (суд обмежився усним зауваженням), 5 справ було закрито за відсутністю складу правопорушення або у зв'язку зі закінченням передбачених законом строків розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Як бачимо, наразі в суддів немає єдиного підходу до вирішення справ про булінг у закладах професійної (професійно-технічної) освіти, адже попри те, що є стаття закону, яка дозволяє застосовувати заходи впливу на неповнолітніх, половина судових рішень містить накладення адміністративних стягнень на неповнолітніх на загальних підставах. Практично у третині судових рішень неповнолітні так і не були притягнуті до адміністративної відповідальності.

Наявність судових рішень свідчить про те, що нормативно-правові акти, які містять механізм реагування на випадки булінгу (цькування), наразі дають змогу ефективно протидіяти цьому негативному явищу. У разі своєчасного звернення до суб'єктів реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти, зокрема професійної (професійно-технічної) освіти, що здійснюють заходи, спрямовані на протидію булінгу (цькуванню), зокрема фіксацію факту булінгу як адміністративного правопорушення, у більшості випадків можна розраховувати на розгляд і вирішення справ про адміністративні правопорушення судом протягом трьох місяців з дня вчинення правопорушення або з дня його виявлення.

Слід констатувати, що дії здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти, які становлять зміст об'єктивної сторони, є різноманітними. Якщо ці дії розглядати з огляду на психологічне та фізичне насильство, то можна стверджувати, що здобувачі професійної (професійно-технічної) освіти у більшості випадків застосовували засоби психологічного насильства - погрози, словесні образи, висловлювання нецензурною лексикою, ігнорування зауважень педагогічного працівника тощо. Непоодинокими є випадки психологічного та фізичного насильства з боку цілої групи здобувачів професійної (професійно-технічної) освіти у складі трьох та чотирьох осіб. У змісті судових рішень чітко вказується, що потерпілим (жертвам булінгу) заподіяно психологічну шкоду, наслідком якої є замкнутість, тривожність, відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття, депресивні стани тощо.

Можливо, хтось скаже, що 19 справ про цькування суб'єктів професійної (професійнотехнічної) освіти - небагато в межах України, але це є тривожним сигналом для суспільства про небезпеку та існування психологічного, фізичного й економічного насильства у закладах професійної (професійно-технічної) освіти між неповнолітніми здобувачами та за участю педагогічних працівників, що у більшості випадків наразі утаємничуються. Проте, на нашу думку, активне обговорення питань булінгу у сфері професійної (професійно-технічної) освіти у вигляді наукових досліджень, публікацій у засобах масової інформації, обговорення на публічних заходах, зокрема у закладах освіти, дасть змогу практично кожному учаснику освітнього процесу більше дізнатися про поняття булінгу та його ознаки, розбиратися, хто є потенційною стороною булінгу - кривдником (булером), потерпілим (жертою булінгу) чи спостерігачем, хто є суб'єктом реагування у випадках булінгу, куди звертатися та як притягнути кривдника (булера), попри те, що він неповнолітній, до адміністративної відповідальності.

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

1. Гриб В. В. Огляд судової практики щодо булінгу // Протокол: сайт. 22.11.2021. URL: https://protocol.ua/ua/oglyad_sudovo_praktiki_shchodo_bulingu/ (дата звернення: 10.01.2022).

2. Зварич І. М. Притчі у вихованні студентів закладів вищої освіти України і США. Молодь і ринок. 2020. № 2 (181). С. 36-41. URL: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2020.211799.

3. Кравченко Т. Боротьба з булінгом: судова практика. Місцеве самоврядування. 2019. № 7. URL: https://i.factor.ua/ukr/journals/ms/2019/july/issue-7/article-45488.html (дата звернення: 10.01.2022).

4. Кулик Т. О. Профілактика протидії насильства в освітньому закладі // Соціальнопсихологічні та правові аспекти протидії насиллю в освітніх закладах: матеріали ІІ Всеукр. (м. Дніпро, 11 лют. 2021 р.) / ВНПЗ «Дніпровський гуманітарний університет», Ф-т права та психології, Юрид. клініка «Правова допомога». Дніпро, 2021. С. 40-44.

5. Погорілець О. В. Педагогічні працівники як об'єкти булінгу. Право і безпека. 2020. № 1 (76). С. 139-145. DOI: https://doi.org/10.32631/pb.2020.1.20.

6. Скорбун І., Слободян Т. Попередження насильства в закладах освіти: метод. посіб. Київ: Благодійний фонд «Здоров'я жінки і планування сім'ї», 2020. 104 с.

7. Томчишин О. Особливості адміністративної відповідальності за булінг // Slideshare: сайт. 27.05.2020. URL: https://www.slideshare.net/okcanatom/ss-234625674 (дата звернення: 10.01.2022).

8. Філоненко С. С. Адміністративно-правовий механізм запобігання булінгу у вітчизняних закладах вищої освіти. Правові горизонти. 2018. № 12 (25). С. 48-53. DOI: https://doi.org/10.21272/ legalhorizons.2018.i12.p48.

9. Biswasab T., Scott J. G., Munirg K., Thomas H. J., Mamun Huda M., Hasan M., De Vries T. D., Baxter J., Mamun A. A. Global variation in the prevalence of bullying victimisation amongst adolescents: Role of peer and parental supports. Clinical Medicine. 2020. Vol. 20. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2020.100276.

10. Chapell М., Casey D., De la Cruz C., Ferrell J., Forman J., Lipkin R., Newsham M., Sterling M., Whittaker S. Bullying in college by students and teachers. Adolescence. 2004. Vol. 39, Iss. 153. Pp. 53-64.

11. Cole D., Lubarsky S., Nick E., Cho G., Nunez M., Suarez-Cano G., Jacquez F., Mick C., Zhang Y., Lovette A., Ford M., Lu R., Gabruk M., Rodgers J. The Peer Victimization in College Survey: Construction and validation. Psychological Assess. 2020. Vol. 32, Iss. 9. Pp. 851-871. DOI: https://doi.org/10.1037/pas0000888.

12. Lane D. A. Bullying in School: The Need for an Integrated Approach. Professional Development Foundation. 1989. Vol. 10, Iss. 3. Pp. 211-215. DOI: https://doi.org/10.1177/0143034389103007.

13. Olweus D. Bullying at school: What we know and what we can do. Malden, MA: Blackwell Publishing, 1993. 140 p. DOI: https://doi.org/10.1002/pits.10114.

14. Thornberg R., Baraldsnes D., Saeverot H. In search of a pedagogical perspective on school bullying. Nordic Studies in Education. 2018. Vol. 38, Iss. 4. Pp. 289-301. DOI: https://doi.org/10.18261/issn.18912018-04-01.

15. Ttofia M. M., Farringtona D. P., Losel F. School bullying as a predictor of violence later in life: A systematic review and meta-analysis of prospective longitudinal studies. Aggression and Violent Behavior. 2012. Vol. 17, Iss. 5. Pp. 405-418. DOI: https://doi.org/10.1016/j.avb.2012.05.002.

Размещено на Allbest.ru