Інформаційно-правові засади підготовки громадян до військової служби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна Академія управління персоналом

Інформаційно-правові засади підготовки громадян до військової служби

В. Воловик, асп.

Київ, Україна

Анотація

Розглянуто визначення сутності елементів інформаційно-правової підготовки до військової служби. Обґрунтовано, що для забезпечення високого рівня розвитку інформаційної безпеки й інформаційної культури військовослужбовців необхідно сформувати у них достатні знання, вміння та навички для забезпечення особистої та корпоративної інформаційної безпеки. Акцентовано увагу на важливості використання військовослужбовцями інформаційного простору для більш ефективного виконання своїх службово-бойових завдань, реалізація яких можлива за умови, якщо підготовка цивільних осіб до військової служби буде включати компоненти навчання та відпрацювання навичок, необхідних для ефективного здійснення інформаційного компонента їхньої майбутньої професійної діяльності. Розглянуто інформаційну діяльність, в якій бере участь військовослужбовець, у структурному аспекті. Виокремлено три блоки досліджуваного явища: 1) інформаційно-правових знань; 2) інформаційної безпеки; 3) інформаційної гігієни по-перше. З'ясовано, система інформаційно-правової підготовки до несення військової служби має містити формування відповідних знань, вмінь, навичок та особистих якостей, що можна досягти шляхом введення спеціальних курсів у системі військових ліцеїв, а також запровадження на базі вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти системи дисциплін, які передбачають оволодіння базовими інформаційно-правовими знаннями, вміннями та навичками. Слід переглянути підходи до формування професійних стандартів для всіх військово-облікових спеціальностей, освітньо-професійних програм та навчальних планів шляхом включення до них відповідних компетенцій у галузі інформаційної безпеки, інформаційної гігієни та інформаційного законодавства, кожен з яких має незаперечне значення для формування особистості сучасного військовослужбовця як освіченої, обізнаної та інформаційно грамотної людини, здатної використовувати всі можливості інформаційного простору для ефективного виконання своїх службово-бойових завдань.

Ключові слова: інформаційно-правове забезпечення, військова служба, військовослужбовець, інформаційна гігієна, інформаційна безпека, інформаційний простір.

Постановка проблеми

Підготовка громадян до військової служби є надзвичайно важливим елементом діяльності сил оборони, від якого значною мірою залежить якість виконання військовослужбовцями своїх службово- бойових завдань у майбутньому. Однак унаслідок недооцінки протягом кількох десятиліть ролі військових формувань та їхнього складу у вирішенні завдань забезпечення національної безпеки та обороноздатності держави, роботу з підготовки громадян до військової служби не можна було визнати цілком ефективною. Особливо це стосувалося підготовки військовослужбовців до дій в умовах швидко змінюваного інформаційного середовища.

Агресія Російської Федерації проти України загострила існуючі в підготовці громадян до військової служби проблеми. Керівництвом держави було здійснено ряд заходів, спрямованих на удосконалення правовідносин у сфері військової служби. Разом з тим інформаційно-правове забезпечення підготовки громадян до військової служби ще не можна визнати досконалим, необхідно проведення ряду заходів, спрямованих на його покращення.

Гібридний характер російської агресії проти України ставить на порядок денний питання щодо створення всіх можливих засобів протидії агресивним діям противника, у тому числі, і в інформаційно-правовій сфері. Численні кібератаки роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних органів, суб'єктів підприємницької діяльності, банківських установ тощо стали невід'ємною частиною української реальності.

ЗСУ як інститут держави не можуть залишатися осторонь цих процесів. Вказане зумовлює необхідність посилення інформаційної складової підготовки до військової служби, яка сьогодні є не менш важливою, ніж фізична підготовка, військово-спеціальні знання, вміння та навички і мотивація до виконання службово-бойових завдань. Вказане зумовлює актуальність та важливість дослідження проблем інформаційно-правових аспектів підготовки до військової служби.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Слід сказати, що питання, пов'язані з інформаційним забезпеченням діяльності ЗСУ та інших військових формувань, розглядали у своїх роботах І. Арістова, К. Беляков, О. Дзьобань, І. Доронін, І. Коропатнік, І. Кушнір, С. Оноп- рієнко, В. Пилипчук, І. Шопіна та інші автори. Разом з тим предметом окремих наукових досліджень інформаційно- правова підготовка до військової служби ще не була, що слугує підтвердженням доцільності здійснення наукових розвідок за вказаним напрямом.

Метою статті є визначення сутності та елементів інформаційно-правової підготовки до військової служби.

Виклад основного матеріалу

Особливістю сучасного світу є те, що інформація стає як предметом прикладання трудових зусиль, так і результатом професійної діяльності. Не є винятком і сектор безпеки й оборони, у якому велика кількість військово-управлінських процесів пов'язана саме з інформаційною діяльністю як процесом створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони та захисту інформації [1]. Відповідно, значна частина військовослужбовців унаслідок виконання своїх службових обов'язків має доступ до відомостей та даних, які можуть і не містити елементи державної таємниці чи іншого виду інформації з обмеженим доступом, але разом з тим сукупність цих відомостей може виявляти інтерес для противника після її відповідної аналітичної обробки. Разом з тим засоби, спрямовані на обмеження прав військовослужбовців в інформаційній сфері, неефективні, що пояснюється, з одного боку, порушенням конституційних прав на вільне збирання, використання та поширення інформації, закріплене у ст. 34 Конституції України (оскільки не завжди такі обмеження охоплюються дією ч. 3 вказаної статті відповідно до Рішення Конституційного Суду № 2-рп/2012 від 20.01.2012 року), а, з іншого боку, породжують правовий нігілізм як негативне ставлення до будь-яких правових обмежень, які до того ж легко долаються шляхом аноні- мізації інформаційної діяльності (напр., шляхом невка- зання персональних даних у соціальних мережах). Для забезпечення високого рівня розвитку інформаційної безпеки й інформаційної культури військовослужбовців мова має йти не про те, щоб повністю заборонити військовослужбовцям брати участь в інформаційній діяльності, а про те, щоб дати їм достатні знання, вміння та навички для того, щоб, по-перше, забезпечити свою особисту інформаційну безпеку та інформаційну безпеку свого підрозділу, а, по-друге, використовувати інформаційний простір для більш ефективного виконання своїх службових завдань [2].

Реалізація визначених вище завдань можлива за умови, якщо підготовка цивільних осіб до військової служби буде включати компоненти навчання та відпрацювання навичок, необхідних для ефективного здійснення інформаційного компонента їхньої майбутньої професійної діяльності. Для цього варто розглянути інформаційну діяльність, у якій бере участь військовослужбовець, не лише в змістовному, але й у структурному аспекті.

З точки зору структури можна виокремити три блоки досліджуваного явища: інформаційний безпека навчальний військовослужбовець

по-перше, це блок інформаційно-правових знань, який має включати найбільш важливі положення законодавства України щодо доступу до публічної інформації, захисту персональних даних, охорони державної таємниці, а також особливості роботи з інформаційними зверненнями громадян та основи електронного документообігу. Цей блок передбачає ознайомлення зі змістом правових актів, які безпосередньо регулюють вказані відносини (до них, зокрема, належать закони України "Про інформацію", "Про основні засади забезпечення кібер- безпеки України", "Про доступ до публічної інформації", "Про захист персональних даних", "Про звернення громадян", "Про державну таємницю" тощо);

по-друге, це блок інформаційної безпеки. Ми розглядаємо інформаційну безпеку як сукупність трьох основних елементів: інформаційної безпеки особистості, інформаційної безпеки ЗСУ та інформаційної безпеки держави [3, с. 143-144]. На кожному з цих рівнів існують певні загрози, пов'язані з нанесенням шкоди суспільним відносинам, що охороняються, шляхом як певних технологічних дій (кібератак), так і різноманітних інформаційно-психологічних операцій, метою яких є дискредитація органів Української держави, її збройних формувань, створення панічних настроїв та інші активні дії, спрямовані на погіршення якості життєдіяльності громадян України, зниження обороноздатності, дестабілізацію громадянського суспільства, спричинення шкоди інформаційно-телекомунікаційним системам, об'єктам критичної інфраструктури тощо;

по-третє, це блок інформаційної гігієни, який включає вироблення вмінь і навичок збереження психологічної рівноваги військовослужбовця у ситуаціях агресивних комунікативних впливів як у службовій діяльності, так і в особистому житті [4, с. 135-136]; вміння розуміти мету поширення та класифікувати джерела інформації щодо достовірності, вирізняти ті з них, які мають фейко- вий і пропагандистський характер, і виокремлювати інформацію неправдивого характеру, метою розповсюдження якої є досягнення військових та невійськових цілей противника. Як зазначено в теоретичних джерелах, фактором, який зумовлює підвищену вразливість членів автономізованого постіндустріального суспільства до зовнішніх впливів, є жорстка конкуренція між їхніми трансляторами, яка, у свою чергу, змушує постійно вдосконалювати способи та методи своєї діяльності. Середньос- татистичний член суспільства відчуває впливи, спрямовані на зміну або підтримку певних варіантів його поведінки, щонайменше від кількох десятків суб'єктів, до яких, зокрема, належать представники вищих органів держави, формування (призначення) членів яких залежить від електоральної активності громадян; міжнародні організації, цілі діяльності яких пов'язані з розвитком демократії, попередженням порушень прав та свобод людини і громадянина, створенням умов для мирного розв'язання міжнародних та внутрішніх конфліктів, забезпеченням сталого економічного розвитку; представники виробників та реалізаторів товарів і послуг; професійні групи, специфіка діяльності яких передбачає наявність певних інформаційних меседжів, призначенням яких є формування бажаної поведінки як їхніх членів, так й інших учасників суспільних відносин тощо [4, с.136]. Усі ці положення, на нашу думку, цілком застосовні і до оцінки впливів на особистість військовослужбовця. Отже, інформаційна гігієна військовослужбовців передбачає вибір таких варіантів поведінки в інформаційному середовищі, які передбачали б мінімізацію шкоди, спричиненої умисними діями противника, представників кримінальних кіл, особами, які проявляють деструктивну поведінку в дистанційних контактах.

У сукупності всі три описаних вище блоки стануть фундаментом високої інформаційної культури [5, с. 137], значення якої для військовослужбовців в умовах розбудови інформаційного суспільства буде постійно зростати, а також сприятиме зменшенню кількості деліктної поведінки військовослужбовців у сфері інформаційних правовідносин [6]. Формування елементів інформаційно- правових знань, інформаційної безпеки та інформаційної гігієни військовослужбовців надважливе для формування професіоналізму сучасного військовослужбовця.

Висновки

На нашу думку, система інформаційно- правової підготовки до несення військової служби має містити усі три означених вище блоки: формування відповідних знань, вмінь, навичок та особистих якостей має, на нашу думку, розпочинатися в системі загальної середньої освіти, проте для осіб, які обрали як свій професійний шлях несення військової служби така підготовка повинна мати більш глибокий характер, що може досягатися шляхом введення спеціальних курсів у системі військових ліцеїв, а також запровадження на базі закладів фазової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти системи дисциплін, які передбачають оволодіння базовими інформаційно-правовими знаннями, вміннями та навичками зі складанням по завершенню певного курсу іспитів, що мають диференційований характер. Окрім того, слід переглянути підходи до формування професійних стандартів для всіх військово-облікових спеціальностей, освітньо-професійних програм та навчальних планів шляхом включення до них відповідних компетенцій у галузі інформаційної безпеки, інформаційної гігієни та інформаційного законодавства, кожен з яких має незаперечне значення для формування особистості сучасного військовослужбовця як освіченої, обізнаної та інформаційно грамотної людини, що може використовувати всі можливості інформаційного простору для ефективного виконання своїх службово-бойових завдань.

Список використаної літератури

1. Про інформацію : Закон України від 2 жовтня 1992 року № 2657-XII.

2. Коропатнік І. М. Проблеми інформаційного забезпечення діяльності груп цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України // Верховенство права, 2016. № 1.

3. Онопрієнко С. Г. Вектори розвитку правового регулювання інформаційної безпеки : мат-ли І Всеукр. Інтернет-конф. студ. та молодих вчених (м. Мелітополь, 12 травня 2021 р.): // Science and innovations in the 21st century. Мелітополь, 2021. У 3 ч. . Т. 2. С. 143-144.

4. Шопіна І. М. Інформаційно-психологічні впливи як категорія інформаційного права: поняття, ознаки, особливості дослідження // Наука і правоохорона, 2017.№ 4. С. 134-140.

5. Онопрієнко С. Г. Класифікація елементів інформаційної культури // Форум права, 2016. № 5. С. 1 з5--138.

6. Арістова І.В., Бєляков К.І., Колпаков В.К. та ін. Юридична відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері та основи інформаційної деліктології : монографія. Київ : КВІЦ, 2019. 344 с.

References

1. On information: Law of Ukraine of October 2, 1992 № 2657-XII.

2. Koropatnik, I.M. (2016) Problems of information support of the activity of civil-military cooperation groups of the Armed Forces of Ukraine. Rule of Law, 1.

3. Onopriienko, S.H. (2021) Vectors of development of legal regulation of information security. Science and innovations in the 21st century, materials of the First All-Ukrainian Internet Conference of Students and Young Scientists (Melitopol, May 12, 2021).

4. Shopina, I.M. (2017) Information and psychological influences as a category of information law: concepts, features, features of research. Science and law enforcement, 4; 134-140. [In Ukrainian].

5. Onopriienko, S.H. (2016) Classification of elements of information culture. Law Forum, 5, 135-138.

6. Legal responsibility for the offense in the information sphere and the basics of information tort: a monograph (2019) / Aristova I.V., Belyakov K.I., Kolpakov V.K. etc. Kyiv: KVIC, 2019. 344 p. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru