Правова цифровізація як інтегральний метод формалізації права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Короля Данила

ПРАВОВА ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК ІНТЕГРАЛЬНИЙ МЕТОД ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРАВА

Онищук Ігор Ігорович, доктор юридичних наук,

доцент, завідувач кафедри права академік

(дійсний член) Міжнародної академії інформатизації

Анотація

Метою статті є розкриття поняття правової цифровізації як інтегрального методу формалізації права, виявлення значення цифровізації для системи права, переваг та ризиків використання цифрових технологій в різних галузях права. право цифровий цифровізація технологія

Наукова новизна статті полягає у дослідженні характеристики стану сучасного права в умовах поширення цифрових технологій, їх впливу на зміст і структуру права, а також у виявленні переваг і загроз, пов'язаних із застосуванням цифровізації. Викладені положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для розвитку базових концепцій теорії права.

Висновки. Сьогодні використання цифрових технологій в соціально-економічних і виробничих процесах вимагають актуалізації чинних нормативно-правових положень, а також трансформації правової системи в напрямку забезпечення її відповідності цифровізації. Багатовекторність застосування «цифри» дає підстави вважати, що на даному етапі активно формується цифровий простір і пов'язана з ним нова галузь права - цифрове право як сукупність норм або цифрових стандартів у формі комп'ютерних програм та алгоритмів.

За нашим визначенням, правова цифровізація - це інтегральний метод формалізації права, активного системного оперування нормативно-правовими масивами, що трансформуються або відображаються за допомогою комп'ютерних програмних кодувань.

З метою оптимізації правовідносин, а також створення нової цифрової реальності правова цифровізація також вимагає правового регулювання або присутності уповноваженого державою регулятора.

Вплив технологічного фактора призводить до трансформації традиційного права. Втім, впровадження правової цифровізації у правотворчий процес сприятиме покращенню системи права в контексті її упорядкування, систематизації, усунення прогалин і суперечностей. Розвиток цифрової нормотворчості відбувається на основі цифрових моделей та шляхом трансформації класичного паперового законодавства в норми права, придатні одночасно для використання як людиною, так і машиною.

Ключові слова: правова цифровізація, формалізація права, правове регулювання, правотворчість, цифровий простір, цифровий розвиток, цифрові трансформації.

Annotation

Onyshchuk Ihor I., Doctor of Legal Sciences, Associate Professor, Head of the Department of Law of King Danylo University, Academician of the International Informatization Academy

LEGAL DIGITALIZATION AS AN INTEGRAL METHOD OF FORMALIZATION OF LAW

The purpose of the article is to reveal the concept of legal digitization as an integral method of legalization, to identify the importance of digitization for the legal system, the benefits and risks of using digital technologies in various fields of law.

The scientific novelty of the article is to study the characteristics of modern law in the conditions of digital technologies spread, their impact on the content and structure of law, as well as to identify the benefits and threats associated with the use of digitalization. The stated provisions, generalizations, conclusions and offers have both general theoretical, and applied value for development of basic concepts of the theory of law.

Conclusion. Today, the use of digital technologies in socio-economic and production processes require the actualization of existing regulations, as well as the transformation of the legal system in the direction of ensuring its compliance with digitalization. The multi-vector application of «digit» gives reason to believe that at this stage the digital space and the related new branch of law - digital law as a set of norms or digital standards in the form of computer programs and algorithms.

By our definition, legal digitization is an integral method of formalization of law, active system operation of normative-legal arrays, which are transformed or displayed with the help of computer program codings.

In order to optimize legal relations, as well as to create a new digital reality, legal digitization also requires legal regulation or the presence of a state-authorized regulator.

The influence of technological factors leads to the transformation of traditional law. However, the introduction of legal digitalization in the law-making process will help to improve the legal system in the context of its streamlining, systematization, elimination of gaps and contradictions. The development of digital rule-making takes place on the basis of digital models and by transforming classical paper legislation into legal norms suitable for both human and machine use.

Key words: legal digitalization, formalization of law, legal regulation, law - making, digital space, digital development, digital transformations.

Постановка проблеми

Цифровізація зачіпає всі аспекти особистого й суспільного життя, впливаючи на наш спосіб сприйняття світу й себе самих, а також на прийняття рішень у сфері медицини, економіки та суспільного життя. Сучасне суспільство стає «діджиталізованим». На даному етапі розвитку суспільних відносин відбувається інтенсивна правова цифровізація, зокрема масивів нормативно-правових актів, їх розміщення у віртуальному просторі. Цифрові технології прискорюють процеси створення норм права та їх застосування. Розвиток цифрових технологій здатний переформатувати систему права.

Інтернет відкрив величезні можливості для єднання світу. Цифровий світ - середовище, що складається з цифрових послуг. Тому Інтернет відіграє все більшу роль у всіх аспектах життя. Всі ознаки переходу на «цифру» має й право як основний регулятор усіх суспільних відносин. Було б невірним, якщо б самі регульовані відносини розвивалися, а регулятор залишився на колишніх позиціях. Втім, правове регулювання цифрового середовища не відповідає розвитку суспільних відносин, воно фрагментарне, наповнене колізіями та прогалинами.

У даній статті хотілося б розкрити різні точки зору стосовно впливу цифрових технологій на зміст і структуру права, показати переваги і загрози, пов'язані із застосуванням цифровізації в правовій практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання теорії та практики цифрової формалізації права висвітлювалися у публікаціях І.Бачило [21], М.Залоїло [15], Т Каменєва [18], А. Карцхія [6], І. [5], Д.Манько [12], Д.Пашенцева [15], В.Понаморенко [13], І.Понкіна [11], А.Редькіної [13], О.Сосніна [16], Е.Талапіної [17], N. Feigenson [7], R. Sherwin [7], Ch. Spiesel [7] та ін.

Держава в смартфоні та цифровізація - це бачення Президента України та стратегія Уряду. В умовах інтенсивного впровадження в юридичну практику цифрових технологій питання про можливість цифрової формалізації права є досить складним і неоднозначним, заслуговує найпильнішої уваги. Детального вивчення потребує питання впливу правової цифровізації на онтологію права, на якість та ефективність норм права.

Метою статті є розкриття поняття правової цифровізації як інтегрального методу формалізації права, виявлення значення цифровізації для системи права, переваг та ризиків використання цифрових технологій в різних галузях права.

Виклад основного матеріалу дослідження

Під час презентації нових електронних послуг та документів «Diia Summit», що відбулася 5 жовтня за участю Президента України Володимира Зеленського, Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що використання цифрових технологій дає низку переваг, а цифровізація - це створення високої доданої вартості для держави, підвищення ефективності економіки та бізнесу. Цифрова трансформація України є колосальним інвестиційним ресурсом, оскільки дає змогу вивільнити мільйони годин, які люди проводять у чергах, за оформленням документів, за узгодженням реєстрів або довідок, та спрямувати їх на розвиток економіки [1].

8 липня 2020 року Кабмін підтримав постанову про створення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Ефективна цифрова трансформація передбачає залучення органів державної влади та місцевого самоврядування, відповідальних за впровадження державної політики в усіх сферах суспільних відносин. Саме тому Мінцифри в 2020 році ініціювало створення Міжгалузевої ради. Це консультативно-дорадчий орган, який буде відповідальним за координацію дій з формування, виконання та реалізації програм і проектів цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації [2].

За глобальним індексом мережевої взаємодії (Global Connectivity Index) Україна посідає 50-те місце серед 79 країн світу [3].

Створення цифрових інфраструктур - основний чинник розширення доступу громадян до глобального інформаційного середовища та знань. Ще у 2011 році вільний доступ до Інтернету визнано ООН фундаментальним правом людини - цифровим правом. Головними складовими розвитку електронної демократії є е-парламент, е-голосування, е-правосуддя, е-медіація (досудове вирішення спорів), е-референдуми, е-консультації, е-петиції, е-політичні кампанії, е-опитування [4].

Згідно з рейтингом ООН за рівнем розвитку електронного уряду EGDI в десятку лідерів увійшли Данія, Австралія, Республіка Корея, Велика Британія, Швеція, Фінляндія, Сінгапур, Нова Зеландія, Франція. Більшість країн прийняло стратегії цифровізації суспільства і для їх реалізації активно використовує проривні технології, такі як блокчейн, великі дані, Інтернет речей, штучний інтелект тощо [5, с. 25].

Цифрові технології в сукупності з удосконаленою аналітикою даних і процесів слугують технологічними драйверами цифрових інновацій, які визначають глобальні трансформації сучасного світу, формують вектор основного технологічного, економічного й соціального розвитку в сучасну епоху. Цифровий простір стає не тільки інформаційним полем обміну та отримання інформації в мережі Інтернет, а й перетворюється на інструмент для регулювання економіки та права, державного управління. Можна говорити про цифровізацію права, тобто використання нових технологій з метою оптимізації процесів і правовідносин за допомогою цифрових технологій, а також створення нової цифрової реальності, яка також вимагає правового регулювання або присутності уповноваженого державою регулятора [6, с. 37].

До прикладу, земельний кадастр Швеції тестує систему права власності на землю, яка дозволяє відстежувати процес від підписання контракту до передачі права на неї в тому числі через мобільний додаток, за допомогою якого сторони (покупці, продавці, ріелтори, державні установи) можуть стежити за ходом операції та автоматично отримувати цифрові копії документів [5, с. 27].

Право завжди підлягало суттєвим змінам у свідомості та культурі. Наша ера - не виняток. Сьогодні право вступило в цифрову епоху. Юридична практика все більше залежить від того, що з'являється на електронних екранах у залах судових засідань, адвокатських конторах, державних установах, та в інших місцях. Теорія та викладання права також повинні адаптуватися до цих змін [7, с. 227].

Цифрове право вже цілком обґрунтовано розглядається у вітчизняній науці як комплексний (міжгалузевий) інститут права в рамках всієї системи права.

Розглянемо науково-методологічні підходи до здійснення правової цифровізації, а саме глобальний, утилітарний, методологічний та математичний.

Глобальний підхід дозволяє розглянути основи цифровізації шляхом інтеграції таких важливих вимірів, як етичний, соціальний, технологічний та політичний аспекти цифровізації. Поки утилітарний підхід стосується розробки численних галузевих законів та стратегій, необхідність розуміння статусу цифрових технологій та їх впливу на людство залишається. Методологічний підхід стосується цінностей та відповідальності; це передбачає балансування між швидким технологічним розвитком та вибором моделі суспільства. Таким чином, закон повинен мати перевагу, а цифровий фундамент повинен бути юридичним. Існує потреба у створенні послідовних, глобальних та всеохоплюючих правових гарантій. Точний спосіб вирішення міжнародного підходу ще належить побачити: або використовувати традиційні правові конструкції, або створення нового правового порядку. Поширеність закону про забезпечення цифрового світового порядку не повинна ставитися під сумнів [8, с. 28-29].

За допомогою математичного підходу до цифрової формалізації права можна розглянути показники математичної обробки результатів правових досліджень, досліджувати структуру норм права. Математичні методи та математична логіка дають можливість виявити не тільки кількісні показники, а й структурованість, параметризацію досліджуваного за їх допомогою явища, використовувати також фундаментальні властивості математики в аналізі правових явищ. Можливості застосування математичних методів у юриспруденції обмежені, зважаючи на особливості якісних та кількісних характеристик її елементів порівняно з процесами природними, технічними тощо [9, с. 15].

Візьмемо до уваги приклади глобальних спроб міжнародних організацій. Наприклад, OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) надає універсальні вказівки щодо застосування та трансформації законодавства щодо ICOs4 та встановлює загальні принципи регулювання штучного інтелекту. Згідно з документами, законодавство окремих країн повинно відображати такі положення: фокус технології штучного інтелекту на інклюзивному зростанні, сталому розвитку та добробуті; повага до верховенства права, прав людини, демократичних цінностей та різноманітності та посилення можливості втручання людини там, де це необхідно для забезпечення справедливого суспільства; прозорість та відповідальне розкриття інформації щодо систем штучного інтелекту; для надійності та безпеки технології, постійної оцінки та мінімізації ризиків; відповідальність розробників та користувачів за функціонування цифрових технологій [8, с.27-28].

Які види знань створюються цифровим способом? Багато практикуючих юристів вже глибоко зацікавлені цими питаннями. Адвокати знають, що для того, щоб бути успішними, вони повинні розуміти інструменти спілкування, зокрема візуальні та мультимедійні засоби, які забезпечують цифрові технології. Вони також знають, що повинні розуміти вплив цих інструментів на сприйняття, думки та емоції аудиторії. З іншого боку, викладачі юридичних наук лише поступово досягають діапазону наслідків, що випливають із наступних змін у свідомості, культурі та технології [7, с. 231].

Цифровізація (англ. - digitalization) - це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Це перехід біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об'єднання фізичних та обчислювальних компонентів). Перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (он-лайн) [10].

Зарубіжний досвід цифровізації юридичної професії досить різноманітний. Освітні програми в сфері цифрового права: «Master in LegalTech» від Університету Миколаса Ромеріса (Литва), «Law and Technology» від Тілбургского університету (Нідерланди), «IT Law» від Університету права Тарту (Естонія), «The Digital Lawyer», елективний курс від Університету Бонда (Австралія), «RegTech & Compliance in Finance» від Міжнародного центру фінансів, технологій і підприємництва [11, с. 64].

Формалізація (з лат. - складений за формою) має декілька значень: по-перше, це метод, що полягає у заміні всіх змістових термінів символами, а всіх змістових тверджень - відповідними їм послідовностями символів або формулами, а по-друге, це сукупність пізнавальних операцій, що забезпечують відволікання від значення понять і сенсу виразів наукової теорії з метою дослідження її логічних особливостей [12, с. 19].

Як загальнонауковий феномен формалізація трактується способом зведення змісту до форми; видом знакового моделювання; методом логіки, який полягає в застосуванні формалізованої мови; процесом кодування засобами формально-логічної теорії фрагментів наукових теорій чи самих теорій; методом наукового дослідження; відображення понять логічної семантики у поняттях логічного синтаксису; способом переведення символічної мови логіки у текст нормативно-правового акта; сукупністю прийомів та способів виявлення й уточнення змісту нормативно-правового масиву через виявлення та фіксацію його форми та ін.

Формалізація права отримує вираз у зведенні легітимного соціального явища (порядку вирішення спору, приміром) в чітку об'єктивну форму. Формалізація права - це вираження нормативних фактів в особливих юридичних документах, вона є завершальною фазою правоутворення, та виражається у набутті правом загальнообов'язкової форми і зобов'язуючої сили [12, с. 20].

Цифрова формалізація права як інтегральний науково-дослідний метод може застосовуватися у різний спосіб, залежно від конкретного напряму знань в рамках юридичної науки та практики, а також цілей застосування такого методу наукового пізнання. Крім того, цифрова формалізація права розглядається як інтегральний прикладний метод активного системного оперування в багатоплатформних середовищах нормативно-правовими, нормативно-технічними та іншими нормативними масивами, масивами правовідносин, правових процесів, юридичною професійною діяльністю, правових онтологій, що трансформуються або відображаються за допомогою комп'ютерних програмних кодувань [13, с. 40].

Виходячи з усталених дефініцій цифровізації та формалізації сформулюємо визначення правової цифровізації як інтегрального методу формалізації права, активного системного оперування нормативно-правовими масивами, що трансформуються або відображаються за допомогою комп'ютерних програмних кодувань.

Норма права - онтологічно - це, перш за все, текст (зафіксоване або зображене в текстовій формі правило), а текст піддається формалізації. Право похідне від високоорганізованої матерії і, саме по собі, є високоорганізованим складним продуктом, що передбачає наявність складної внутрішньої структури, яка вже сама є продуктом формалізації. Звідси - тяжіння норм права до збирання в системні - внутрішньо ієрархізовані та взаємно добудовані комплекси [13, с. 41-42].

Природа норми права полягає в її формалізованості, що виявляється в домінуючому переважанні в узагальнених правових масивах норм, розрахованих на регулювання типізованих ситуацій. Право - це формальний спосіб регуляції, який характеризується формальним раціоналізмом. На відміну від інших регуляторів (інтересів, потреб, емоційних переживань), норма або правило поведінки, бувши узагальненою формулою дії, розрахованою на багаторазове застосування, містить необхідну дозу формалізму й інертності, яка робить її стабільною, довговічною, незалежною від різних факторів базою для прийняття юридичних рішень [13, с. 41].

Зауважмо, що без формалізації права неможливе його тлумачення в рамках реалізації. В ході правозастосування тлумачення оціночних термінів відбувається процес їх заміщення більш формалізованими мовними одиницями, які фіксують юридичне значення явищ і предметів. Процес формалізації права гетерогенний за підставою природи формалізованих норм права і нормативно-правових актів [13, с. 42].

Власне текстова частина нормативно-правового акта - це смислове «тіло», його основна частина, призначена для викладу його змісту в текстовому вигляді, постатейно. Текст чинного нормативно-правового акта, як правило, являє собою складну суміш фрагментів, включених в нього в різний час. Ця обставина відбивається в паперовій версії нормативно-правового акта шляхом вказівки на джерело, з якого запозичений певний фрагмент. Природно, що подібного роду вказівки повинні бути збережені і в електронній версії нормативно-правового акта, однак докладний опис джерела змін може бути замінено гіперпосиланням або цифровою адресою (адресою постійного зберігання) нормативно-правового акта, яка змінюється в системі офіційного електронного опублікування [14].

Під впливом цифровізації в цій сфері також відбуваються істотні зміни у правотворчості, в числі яких можна назвати наступні: впроваджується громадське обговорення законопроектів у мережі «Інтернет» як нова юридична технологія правотворчості; з'являються можливості експертизи проекту нормативно-правового акта, оцінки його за допомогою комп'ютерних програм; на зміну друкованому опублікуванню нормативно-правових актів приходить їх електронна публікація; з'являються електронні акти як нова форма права; активно розвиваються електронні форми систематизації нормативно-правового матеріалу [15, с. 234].

Таким чином, внаслідок формалізації право набуває зовнішньої вираженості, системності та ієрархічного характеру.

Система формальних або неформальних норм утворює ядро правового інституту, визначає його профіль, закріплює каркас, вказує на характер і межі його дії. Догматику часто засуджують, знаходячи в ній ознаку формалізованого нетворчого мислення, але аргументи в таких випадках стосуються переважно методології використання догматичних положень, ніж самої сутності догми. Річ у тім, що категорійний апарат науки та інших систем знання тримається на стабільних конструкціях, що скріплюють та об'єднують різні когнітивні структури в системну єдність. Роль таких стійких, надійних конструкцій в точних науках відіграють аксіоми, в юриспруденції - догми. Можна, напевно, замість слова «догма» використовувати будь-який інший відповідний термін, але це не змінить суті справи [13, с. 449, 350].

Як видається, технологічний фактор впливає на соціальні та юридичні ознаки об'єктивного права, які в цифрову епоху набувають дещо іншого значення. Триває адаптація системи і структури права до інформаційно-комунікаційних технологій. В приватному праві Інтернет формально перетворює традиційні інститути. В публічному праві нейтральність і екстериторіальність Інтернету представляє загрозу державному суверенітету, а соціальні мережі - вертикальній організації держави. Поширення fake news є результатом відсутності редактора і цензора як посередника між тим, хто говорить, і публікою. А це створює загрозу демократії.

За таких умов масова неконтрольована нормативно-правовими актами інформатизація суспільства стає дедалі більшою загрозою з точки зору організації сучасного життя в державі. Інформація та інформаційно-комунікативні технології за відсутності збалансованих норм права починають дедалі більше виступати як об'єкти загроз, які породжують глобальну проблему інформаційної безпеки особистості, суспільства і держави. Так, державній безпеці цифрова революція загрожує за такими напрямками, як: інформаційно-комунікаційна злочинність, а саме, так звані кібертероризм і кібершпіонаж; ухилення від оподаткування, незаконне виведення капіталу, відмивання злочинно отриманих доходів. Основними завданнями щодо запобігання загрозам в інформаційно-комунікаційній сфері є: захист персональних даних людини; безпека інформаційно-комунікаційних систем, державних структур; захист робочого середовища і технологій тощо [16].

Варто відзначити, що правова цифровізація прискорює стирання кордонів між галузями права. Інформація та технології в кожній галузі стають спільним знаменником і здатні визначати єдину логіку права. Цінність галузевих меж знижується в правовій практиці, що неминуче впливає і на теорію права. Взагалі, вплив нових технологій поступово завойовує увагу галузевиків. Так, очевидні зміни цифрові технології приносять в трудове право. Відзначено, що в багатьох сферах економіки сучасні технології дозволяють виконувати трудову функцію поза місцем роботи та робочого місця, не тільки вдома (home office), але і на будь-якому місці (mobile office). Від працівника часто очікується, що він повинен бути доступним в будь-який час і на будь-якому місці [17, с. 13].

Знаковим стало те, що 30 квітня 2020 року в Україні стартував запуск пілотного проекту системи електронного кримінального провадження eCase, розробка якого розпочалася ще у 2014 р. за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС (EUACI). Система eCase є інструментом адміністрування та управління оцифрованою фізичною документацією кримінальних справ - планами кримінальних розслідувань, доказами, допитами, наказами прокурорів, узгодженнями та рапортами, які відтепер ставатимуть доступними он-лайн. Наразі з метою полегшення роботи компетентних органів інструмент електронного кримінального провадження використовується у Великобританії, США, Канаді, Саудівській Аравії, Південній Кореї та ін. Зокрема, країни ЄС, які одними з перших розпочали розробку своїх систем eCase ще на початку 2000-х на сьогодні вже мають у своєму розпорядженні величезну та добре продуману електронну базу даних [18].

У своїх рекомендаціях від 2019 року FATF закликає держави запровадити норми права щодо криптоактивів, щоб запобігти відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом [19].

Позиція, яку займає фінансовий регулятор, підтверджується рекомендаціями Базельського комітету з банківського нагляду щодо запобігання ризикам використання криптоактивів банками. Конкретні рекомендації щодо розробки правового регулювання нових цифрових платіжних послуг були зроблені Європейським Союзом, який прийняв стандарт відкритих банківських послуг та переглянуту Директиву про платіжні послуги (PSD2), зобов'язуючи банки надавати фінансовим та технічним компаніям доступ до інформації про клієнтів [20].

Без сумніву, цифровізація здатна збагатити механізми екологічного права, якщо дані про стан навколишнього середовища будуть передаватися населенню в режимі реального часу. В адміністративному праві також виникає безліч нових явищ, що позначаються на порядку здійснення державного управління. Розвиваються механізми електронної участі громадян в управлінні, збагачуються способи інформування суспільства з боку державних інститутів. Однак це має не тільки позитивне забарвлення.

Прихильники цифрового лібералізму вважають, що суверенна влада держави в Інтернеті істотно обмежена, що призводить до низької регулятивної сили національного права. Це обумовлено розбіжностями між територіально обмеженою дією внутрішнього права держави та глобальним характером поширення інформації в Інтернеті. Суверенітет кіберпростору (або квазісуверенітет мережевих спільнот) протиставляється державному суверенітету [17, с. 14].

Крім того, Інтернет утворює самостійний юридично значущий простір, який може розглядатися поряд з територією землі, водним та повітряним простором, визначати суверенні кордони держави. Кіберпростір - нова юридична фікція, пов'язана з інформацією. Інформаційний простір не обмежений територією тільки однієї держави, об'єднань держав і навіть континентів, що викликає необхідність вироблення нових підходів до правового регулювання міждержавних і міжнародних відносин [21, с. 75].

Висновки

Сьогодні використання цифрових технологій в соціально-економічних і виробничих процесах вимагають актуалізації чинних нормативно-правових положень, а також трансформації правової системи в напрямку забезпечення її відповідності цифровізації. Багатовекторність застосування «цифри» дає підстави вважати, що на даному етапі активно формується цифровий простір і пов'язана з ним нова галузь права - цифрове право як сукупність норм або цифрових стандартів у формі комп'ютерних програм та алгоритмів.

За нашим визначенням, правова цифровізація - це інтегральний метод формалізації права, активного системного оперування нормативно-правовими масивами, що трансформуються або відображаються за допомогою комп'ютерних програмних кодувань.

З метою оптимізації правовідносин, а також створення нової цифрової реальності правова цифровізація також вимагає правового регулювання або присутності уповноваженого державою регулятора.

Вплив технологічного фактора призводить до трансформації традиційного права. Втім, впровадження правової цифровізації у правотворчий процес сприятиме покращенню системи права в контексті її упорядкування, систематизації, усунення прогалин і суперечностей. Розвиток цифрової нормотворчості відбувається на основі цифрових моделей та шляхом трансформації класичного паперового законодавства в норми права, придатні одночасно для використання як людиною, так і машиною.

Список використаних джерел

1. ШмигальМ. Цифровізація - це колосальний інвестиційний ресурс, який є змога спрямувати на розвиток економіки. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/denis-shmigalcifrovizaciya-ce-kolosalnij-investicijnij-resursyakij-ye-zmoga-spryamuvati-na-rozvitokekonomiki (Дата звернення: 02.10.2020).

2. Уряд підтримав створення Міжгалузевої ради з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації / Міністерство та Комітет цифрової трансформації України. URL: https://thedigital.gov.ua/news/ uryad-pidtrymav-stvorennya-mizhhaluzevoyirady-z-pytan-tsyfrovoho-rozvytku-tsyfrovykhtransformatsiy-i-tsyfrovizatsiyi (Дата звернення: 02.10.2020).

3. Huawai Technologies Co., Ltd. Global Connectivity Index. URL: https://www.huawei. com/minisite/gci/en/country-rankings.html# (Дата звернення: 02.10.2020).

4. Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. №67-р. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/67-2018-%D1%80#Text (Дата звернення: 02.10.2020).

5. ЛопатоваН. Международный опыт формирования цифрового правительства. Наука и инновации. 2019. № 5. С. 24-28. DOI:10.29235/1818-9857-2019-5-24-28

6. Карцхия А. А. Цифровизация в праве и правоприменении. Мониторинг правоприменения. 2018. №1(26). С.36-40. DOI: 10.21681/2226-0692-2018-1-36-40

7. Sherwin R., Feigenson N., Spiesel Ch. Law in the Digital Age: How Visual Communication Technologies are Transforming the Practice, Theory, and Teaching of Law. Project: Visual Literacy for the Legal Profession. August 2005. P. 227-270. Electronic Journal. DOI: 10.2139/ ssrn.804424. URL: https://www.researchgate. net/publication/2 2813 6782_Law_in_the_D igital_ Age_How_Visual_Communication_Technologies_ are_Transforming_the_Practice_Theory_and_ Teaching_of_Law (Дата звернення: 02.10.2020).

8. Sidorenko E. L., Arx P. Transformation of Law in the Context of Digitalization: Defining the correct priorities. Digital Law Journal. 2020. №1(1). Р. 24-38. DOI: 10.38044/DLJ-2020-1-124-38

9. Назимко Є. Використання математичних методів як засіб оптимізації застосування покарання до неповнолітніх: кримінально-правовий аспект. Віче. 2013. № 10. С. 14-17.

10. Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою / Український інститут майбутнього. URL: https:// strategy.uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyucifrovoyu-ekonomikoyu.html (Дата звернення: 02.10.2020)

11. ПонаморенкоВ.Е. Концепт Fintech Law в контексте современных требований к формированию профессиональных компетенций юристов. Цифровое право. 2020. №1(1). С.59-68. DOI: 10.38044/DLJ-2020-1-159-7

12. МанькоД.Г. Технології формалізації права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2013. №5. С. 18-21.

13. ПонкинИ.В., РедькинаА.И. Цифровая формализация права. International Journal of Open Information Technologies. 2019. Vol. 7. No. 1. P 39-48.

14. Юридическая техника: учебник для вузов: в 2 т. / под ред. д-ра юрид. наук, проф. В. М. Баранова. Том 2. М.: Издательство Юрайт, 2016. 245 с.

15. Пашенцев Д. А., Залоило М. В. Воздействие современных цифровых технологий на содержание и характер правотворческой деятельности: теоретико-правовой аспект. Вестник Нижегородской академии МВД России. 2018. № 4(44). С. 231-235.

16. Соснін О. Цифровізація як нова реальність України. URL: https://lexinform. com.ua/dumka-eksperta/tsyfrovizatsiya-yaknova-realnist-ukrayiny/ (Дата звернення: 02.10.2020).

17. ТалапинаЭ.В. Право и цифровизация: новые вызовы и перспективы. Журнал российского права. 2018. № 2. С. 5-17.

18. КаменєваТ. Можливості та межі використання цифрових технологій в сфері кримінально-процесуальної діяльності. Громадська думка про правотворення. 2020. №8(193). С.17-21. URL: http://nbuviap.gov. ua/images/dumka/2020/8.pdf (Дата звернення: 02.10.2020).

19. FATF (2019, June). Guidance for a RiskBased Approach to Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers. Paper presented at the meeting of FATF, Paris. URL: www.fatf-gafi.org/ publications/fatfrecommendations/documents/ Guidance-RBAvirtual-assets.html (Дата звернення: 02.10.2020).

20. Designing a Prudential Treatment for Cryptoassets, 2019 / Basel Committee on Banking Supervision. URL: https://www.bis. org/bcbs/publ/d490.pdf (Дата звернення: 02.10.2020).

21. БачилоИ.Л. На пути к обеспечению информационной безопасности - проблемы формирования государственной информационной политики и совершенствования законодательства. Государство и право. 2016. № 3. С. 66-77.

References

1. Schmigal, D. (2020). Digitalization is a huge investment resource that can be used to develop the economy. URL: https://www.kmu. gov.ua/news/denis-shmigal-cifrovizaciya-cekolosalnij-investicijnij-resurs-yakij-ye-zmogaspryamuvati-na-rozvitok-ekonomiki (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

2. Ministry and Committee for Digital Transformation of Ukraine. (2020). The government supported the establishment of an Intersectoral Council on Digital Development, Digital Transformation and Digitization. URL: https://thedigital.gov.ua/news/uryad-pidtrymav-stvorennya-mizhhaluzevoyi-radyz-pytan-tsyfrovoho-rozvytku-tsyfrovykhtransformatsiy-i-tsyfrovizatsiyi (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

3. Huawai Technologies Co., Ltd. (2019). Global Connectivity Index. URL: https://www. huawei.com/minisite/ gci/en/ countryrankings.html# (Last accessed: 02.10.2020).

4. Cabinet Ministriv Ukrainy. (2018). Pro skhvalennya Kontseptsiyi rozvytku tsyfrovoyi ekonomiky ta suspil'stva Ukrayiny na 20182020 roky ta zatverdzhennya planu zakhodiv shchodo yiyi realizatsiyi: rozporyadzhennya №67-r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/67-2018-%D1%80#Text (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

5. Lopatova,N. (2019). International experience in the formation of digital government. Science and innovation, 5, 24-28. DOI: 10. 29235/1818-9857-2019-5-24-28 [in Russian].

6. Kartskhia,A.A. (2018). Digitalization in law and law enforcement. Monitoring of law enforcement, 1, 26, 36-40. DOI: 10.21681/22260692-2018-1-36-40 [in Russian].

7. Sherwin, R., Feigenson, N. & Spiesel, Ch. (2005/. Law in the Digital Age: How Visual Communication Technologies are Transforming the Practice, Theory, and Teaching of Law. Project: Visual Literacy for the Legal Profession, pp. 227-270. Electronic Journal. DOI: 10.2139/ ssrn.804424. URL: https://www.researchgate. net/publication/2 2 813 6782_Law_in_the_ Digital_Age_How_Visual_Communication_ Technologies_are_Transforming_the_Practice_ Theory_and_Teaching_of_Law (Last accessed: 02.10.2020).

8. Sidorenko,E.L., & von Arx,P. (2020). Transformation of Law in the Context of Digitalization: Defining the correct priorities. Digital Law Journal, 1, 1, 24-38. DOI: 10.38044/ DLJ-2020-1 -1-24-38

9. Nazimko,E. (2013). The use of mathematical methods as a means of optimizing the application of punishment to minors: the criminal law aspect. Viche, 10, 14-17 [in Ukrainian].

10. Ukrainian Institute of the Future. (2020). Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy. URL: https://strategy. uifuture.org/kraina-z-rozvinutoyu-cifrovoyuekonomikoyu.html (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

11. Ponamorenko,V. E. (2020). Fintech Law concept in the context of modern requirements for the formation of professional competencies of lawyers. Digital law, 1, 1, 59-68. DOI: 10.38044/DLJ-2020-1-1-59-7 [in Russian].

12. Manko,D.G. (2013). Technologies of legalization of law. Scientific Bulletin of the International Humanities University. Ser.: Jurisprudence, 5, 18-21 [in Ukrainian].

13. Ponkin,I.V. & Redkina,A.I. (2019). Digital formalization of law. International Journal of Open Information Technologies, 7, 1, 39-48 [in Russian].

14. Baranov,V. M. (2016). Legal technique. In 2 vol. Vol. 2. Moscow: Yurayt Publishing House [in Russian].

15. Pashentsev,D.A., Zaloilo,M.V. (2018). The impact of modern digital technologies on the content and nature of lawmaking: theoretical and legal aspect. Bulletin of the Nizhny Novgorod Academy of the Ministry of Internal Affairs of Russia, 4, 44, 231-235. [in Russian].

16. Sosnin,O. (2020). Digitalization as a new reality of Ukraine. URL: https://lexinform. com.ua/dumka-eksperta/tsyfrovizatsiyayak-nova-realnist-ukrayiny/ (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

17. Talapina,Ye.V. (2018). Law and digitalization: new challenges and prospects. Journal of Russian Law, 2, 5-17 [in Russian].

18. Kameneva,T. (2020). Possibilities and limits of using digital technologies in the field of criminal procedure. Public opinion on lawmaking, 8(193), 17-21. URL: http:// nbuviap.gov.ua/images/dumka/2020/8.pdf (Last accessed: 02.10.2020) [in Ukrainian].

19. FATF. (2019, June). Guidance for a RiskBased Approach to Virtual Assets and Virtual Asset Service Providers. Paper presented at the meeting of FATF, Paris. URL: www.fatf-gafi.org/ publications/fatfrecommendations/documents/ Guidance-RBAvirtual-assets.html (Last accessed: 02.10.2020).

20. Basel Committee on Banking Supervision. (2019). Designing a Prudential Treatment for Cryptoassets. URL: https://www. bis.org/bcbs/publ/d490.pdf (Last accessed: 02.10.2020).

21. Bachilo,I.L. (2016). On the way to ensuring information security - the problem of forming a state information policy and improving legislation. State and law, 3, 66-77 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru