Переосмислення загальної частини речового права в умовах європеїзації та кодифікації

Модернізація речового права має адекватно відображати тенденцію до конвергенції правових форм присвоєння майна, яка полягає в універсалізації абсолютних майнових прав, взаємопроникненні речових, зобов'язальних, інших видів суб'єктивних прав. Зазначена тенденція до конвергенції виражена у формуванні відносно відкритого переліку речових прав і «прихованих» (квазіречових) прав, зокрема оречевлених зобов'язальних прав (право довірчої власності, довірче управління майном, довгострокова оренда нерухомості, право переважної купівлі), широкому (конституційно-правовому) розумінні власності поряд із цивільно-правовим розумінням власності, що дає можливість поширювати правовий режим захисту права власності на інші суб'єктивні права у визначених випадках та обсязі.

Як сторона Угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов'язання наближувати своє законодавство до європейського права. Речові права за національним законодавством України покликані юридично забезпечувати формування в Україні національного ринку, сумісного з європейським єдиним внутрішнім ринком, який є ключовим елементом Європейського Союзу, покликаним забезпечити вільний рух товарів, капіталів, послуг і праці - «чотири свободи» - у межах Європейського Союзу [53, с. 5-7].

Активна інтеграція України в європейський правовий простір зумовила актуальність питань щодо допустимих меж імплементації речово-правових конструкцій, загальноприйнятих у праві ЄС. Допустимим об'єктом і межею такої імплементації повинні бути не стільки конкретні речово-правові конструкції, як їх відповідність основним цінностям і принципам права ЄС. Передусім ідеться про принцип свободи обороту продукції (послуг), капіталів і робочої сили. Це означає, що імплементацію європейського зразка конструкцій до речового права України необхідно проводити з урахуванням її національних інтересів і традицій, якщо це не суперечить зазначеним вище засадам європейського єдиного ринку.

Система речового права

Істотна зміна об'єктного складу й функціонального (сутнісного) розуміння речового права зумовлюють напрями модифікації системи речового права України. «Транзитний» (перехідний) стан системи права України від галузево-правового (поділ на галузі права - однорідні й комплексні) до дуалізму права (поділ права на приватне та публічне) характеризує відсутність повноцінної загальної частини речового права, визнання зобов'язальними правами традиційних для європейського розуміння права забезпечувальних речових прав (застава, іпотека, притримання), наявність невідомих правопорядкам ліберального типу «опублічнених» речових прав - право господарського відання і право оперативного управління.

Систему речового права становлять загальні положення, речі, володіння й окремі види речових прав. Загальні положення мають містити положення про поняття, принципи, захист і державний реєстр речових прав.

Речовими правами є право власності й обмежені речові права (тобто речові права на чуже майно й інші речові права).

Обмеженими речовими правами доцільно визнавати: право узуфрукта; право користування;право проживання;право суперфіцію; право сервітуту; право довірчого управління чужим майном; речове «право очікування»; забезпечувальні речові права, включаючи заставу, іпотеку, притримання, переважне право на річ; інші права, яким законом надано такий характер.

Поліпшення правової недоторканності, безпеки і гнучкості речових прав має досягатися шляхом формулювання більш виразного, доступного й системно врегульованого речового права.

Положення ЦК України про речові права мають бути структурованими й містити більш прості та зрозумілі формулювання,

Речові права в ЦК України доцільно регулювати положеннями окремої книги (Книга третя «Речові права») і послідовно закріплювати в її розділах: загальні положення (розділ I), речі (розділ II), володіння (розділ III), власність (розділ IV), обмежені речові права (розділ V), фідуціарний фонд (розділ VI), державний реєстр нерухомого майна (розділ VII).

Висновки. Право України потребує переосмислення базових положень речового права в умовах європеїзації та рекодифікації на засадах методології європеїзації національного правопорядку шляхом упровадження правових норм, формування правозастосовної практики й доктрини права, які забезпечують застосування речових прав відповідно до прийнятних для правопорядку України європейських стандартів і практик.

Вітчизняне право, у тому числі й речове право, характеризує пострадянськість, що розглядається як транзитний період між радянськістю та європейськістю з властивими правовій системі пострадянськими правовими цінностями, судовою практикою і доктринальними дискурсами, які все ще є досить поширеними та стоять на заваді європеїзації правопорядку.

Рекодифікація цивільного законодавства про речові права в умовах європеїзації покликана юридично забезпечувати за допомогою механізмів майнового присвоєння усталений розвиток національного ринку, сумісного з європейським єдиним внутрішнім ринком, як ключового елементу забезпечення вільного руху товарів, капіталів, послуг і праці в розумінні «чотирьох свобод», передбачених правом Європейського Союзу.

Переосмислення базових положень вітчизняного речового права на засадах методології європеїзації права передбачає відмову від залишків радянськості речового права й упровадження концепції сутнісного (функціонального) розуміння речових прав, формування збалансованого співвідношення numerous slausus (закритого) i numerous apertus (відкритого переліку речових прав), упровадження широкого розуміння речі й переліку речових прав.

Панування над річчю як майновим об'єктом є заснованою на автономії волі визначальною ознакою речового права, визначальним фактором для прогнозування перспектив речового права, незмінним в умовах постійного розширення сфери інтересів, які задовольняються через речові права.

Властива сучасному речовому праву тенденція до переходу від концепції автономії волі, визначеної законом, до концепції регульованих речових прав, ґрунтується на ідеї сутнісного (функціонального), а не формально визначеного законом розуміння речового права.

Концепція сутнісного (функціонального) розуміння речового права передбачає визнання речовими правами як прямо визначених законом, так і непоіменованих у законі, які за своєю сутністю є речовими правами («приховані» речові права).

Властиве концепції функціонального (сутнісного) підходу широке поняття речових прав об'єктивно зумовлює доцільність переходу від принципу numerus clausus до принципу відносно закритого (чи відносно відкритого) переліку речових прав, що допускає розширення кола речових прав за рахунок так званих «прихованих» речових прав.

Речовим правам властиві принципи абсолютності, слідування, визначеності законом переліку і змісту речових прав (numerous clausus), переваги (старшинства), публічності. Однакове розуміння й дотримання принципів речового права в правозастосовній практиці потребує їх нормативного закріплення на рівні загальних норм (загальні положення про речові права) або спеціальних норм щодо окремих речових прав.

Однакове розуміння й дотримання принципів речового права в правозастосовній практиці потребує їх нормативного закріплення на рівні загальних норм (загальні положення про речові права) або спеціальних норм щодо окремих речових прав.

Речові права в ЦК України доцільно регулювати положеннями Книги третьої «Речові права», яка міститиме розділи, присвячені загальним положенням, речам, володінню, власності, обмеженим речовим правам, фідуціарному фонду та державному реєстру нерухомого майна.

Список використаних джерел:

1. Як позбутися пострадянськості? Десять рекомендацій (ДОСЛІДЖЕННЯ). URL: https:// glavcom.ua/publications/119272-jak-pozbutisja- postradjanskosti-desjat-rekomedatsij-doslidzhennja. html (дата звернення: 26.05.2021).

2. Майданик Р.А. Переосмислення речового права в сучасних умовах. Речове право: пріоритети та перспективи : матеріали Київських правових читань, Київ, 22 березня 2019 року / Р.А. Майданик, Я.М. Романюк та ін. ; відп. ред. Р.А. Майданик. Київ : Алерта, 2019. 266 с. С. 9-32. (Property Law: Priorities and Perspectives. Materials of Kyiv Law Conference. Kyiv, 22 March 2019 / R.A. May- danyk, Ya.M. Romaniuk et al ; edited by R.A. May- danyk. K. : Alerta, 2019. 266 p.) (September 18, 2019). URL: https://ssrn.com/abstract-3455842 or http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3455842 (дата звернення: 26.05.2021).

3. Угода про Асоціацію між Європейським Союзом та його країнами-членами, з одного боку, та Україною, з іншого боку. Official Journal of the European Union (OJ). 2014. L 161/3.

4. Гражданское и торговое право зарубежных государств : учебник : в 2 т. / отв. ред. Е.А. Васильев, А.С. Комаров. 4-е изд., перераб. и доп. Москва : Междунар. отношения, 2004. Т. І. 560 с. С. 309.

5. Peter Sparkes, Real Property Law and Procedure in the Eropean Union Annotated Draft Questionnaire. URL: http://www.eui.eu.Documents/ DepartmentCentres/Law/ResearchThemes/ EuropeanPrivateLaw/RealPropertyProject/ England%20and%20Wales.PDF (дата звернення: 27.02.2020).

6. Шумилов В.М. Правовая система США : учебное пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва : Междунар. отношения, 2006. 408 с. С. 143.

7. Merrill, Thomas W. Property. Smith, Henry E. New York : Oxford University Press, 2010. 270 p.

8. Charles Donahue, Jr. Thomas E. Kauper, Peter W. Martin Property. An introduction to the concept and the institution. Case and materials. Third Edition. West Publishing Company, St. Paul, Minnesota, 1993. 1189 р. P. 42.

9. S. Williston, Contracts (3d ed. W. Jaeger 1957).

10. Дженкс Э. Свод английского гражданского права. Общая часть. Обязательственное право / пер. с англ. Москва : Юридич. изд-во НКЮ СССР, 1941. 304 c.

11. Ансон В.Р. Основы договорного права / пер. с англ. Москва : Международная книга, 1947. 453 c.

12. Christian von Bahr, Gemeineuropai- sches Sachenrecht Band 1: Grundlagen, Gegen- stande sachenrechtlichen Rechtsschutzes, Arten und Erscheinungsformen subjektiver Sachen- rechte Gebundenes Buch. 2015. Verlag C.H. Beck. 860 s. S. 4, 5.

13. Майданик Р.А. Речове право : підручник. Київ : Алерта, 2019. 1102 с. С. 32-33.

14. Шимон С.І. Цивільне та торгове право зарубіжних країн : навчальний посібник. Київ : КНЕУ, 2004. 220 с.

15. Романюк Я.М. Речові права та чуже майно. Речове право: пріоритети та перспективи: матеріали Київських правових читань. Київ, 22 березня 2019 року / Р.А. Майданик, Я.М. Романюк та ін. ; відп. ред. Р.А. Майданик. Київ : Алерта, 2019. 266 с. С. 33-38. С. 34.

16. Харченко Г.Г. Речові права : монографія. Київ : Алерта, 2016. 556 с. С. 53, 55.

17. Шимон С.І. Теорія майнових прав як об'єктів цивільних правовідносин : монографія. Київ : Юрінком Інтер, 2014. 664 с. С. 205.

18. Васьковский Е.В. Учебник гражданского права. Санкт-Петербург : Тип. М.Я. Минкова, 1896. Вып. II : Вещное право. 188 с. С. 57.

19. Харченко Г.Г. Ознаки речового права. Часопис Київського університету права. 2011. № 2. С. 137-138.

20. Бадаева Н.В. Владение и владельческая защита в зарубежном и российском гражданском праве : дисс. ... канд. юрид. наук. Москва, 2009. 217 с. URL: http://www.dissercat.com/content/vladenie- i-vladelcheskaya-zashchita-v-zarubezhnom-i-rossiiskom-grazhdanskom-prave#ixzz3R5JeJnVH (дата звернення: 27.02.2020).

21. Право собственности: актуальные проблемы / отв. ред. : В.Н. Литовкин, Е.А. Суханов, В.В. Чубаров ; Ин-т законод. и сравнит. правоведения. Москва : Статут, 2008. 731 с. С. 48.

22. Суханов Е.А. Еще раз о различиях вещных и обязательственных прав. Частное право. Преодолевая испытания : к 60-летию Б. М. Гонгало. Москва : Статут, 2016. С. 27.

23. Бабаев А.Б. Система вещных прав : монография. Москва : Волтерс Клувер, 2007. С. 196-199.

24. Савиньи Ф.К. ф. Система современного римского права / пер. с нем. Г. Жигулина ; под ред. О. Кутателадзе, В. Зубаря. Москва : Статут, 2011. Т. 1. С. 476.

25. Дзера О.В. Цивільне право України. Загальна частина : підручник / за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, Р.А. Майданика. 3-тє вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 976 с. С. 653.

26. Толстой Ю.К. Понятие и признаки вещного права. Гражданское право: учебник : в 3 т. / Н.Д. Егоров, И.В. Елисеев и др. ; отв. ред. А.П. Сергеев, Ю.К. Толстой. 6-е изд., перераб. и доп. Москва : ТК Велби, Проспект, 2004. Т. 1. 776 с. С. 392.

27. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Право власності в системі речових прав. Харитонов Є.О., Старцев О.В. Цивільне право України : підручник. 2-й вип., перероб. і доп. Київ : Істина, 2007. 816 с. С. 277.

28. Maydanyk R. Property and Trust Law of Ukraine : monograph. International Encyclopaedia of Laws series, edited by AlainVerbecke & Vincent Sagaert. Alphen aan den Rijn, NL: Wolters Kluwer, 2017. P. 42.

29. Суханов Е.А. Последний полный учебник гражданского права дореволюционного пери ода. Синайский В.И. Русское гражданское право. Москва : Статут, 2002. 638 с. С. 37.

30. Кавелин К.Д. Собрание сочинений : в 3 т. Санкт-Петербург : Типография М.М. Стасюлке- вича, 1889. Т. 2. С. 113.

31. Windscheid. Lehrbuch des Pandektenrechts, 9 Aufl., I Bd., 1906. S. 101.

32. Шершеневич Г.Ф. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / вступ. ст. Е.А. Суханов. Москва : Фирма «СПАРК», 1995. 556 с.

33. Синайский В.И. Русское гражданское право. Москва : Статут, 2002. 638 с. С. 36-37.

34. Щенникова Л.В. Вещное право : учебное пособие. Москва : Юристь, 2006. 190 с. С. 9.

35. Скрябин С.В. Предмет, метод и система вещного права: некоторые вопросы кодификации гражданского законодательства в Казахстане. Актуальные проблемы частного права. Liber amicorum в честь академика М. К. Сулей- менова / сост. Е.Б. Жусупов, А.Е. Дуйсенова. Аламаты : Юридическая фирма «Зангер», НИИ частного права, 2011. 544 с. С. 276.

36. Щенникова Л.В. Вещное право : учебное пособие. Москва : Юристь, 2006. 190 с. С. 14.

37. Гражданский кодекс УССР, принятый Постановлением ЦИК УССР от 16 декабря 1922 г. СУ УССР. 1922. № 55. Ст. 780. Москва : Государственное издательство юридической литературы, 1950. 136 с.

38. Introducing the International Encyclopaedia for Property and Trust Law, еdited by Alain Verbeke, Prof. Vincent Sagaert & Mr. Bert Van Den Houte. Alphen aan den Rijn, NL: Kluwer Law International, 2016. P. 21. URL: https://ielaws.com/ encyclopaedias/iel-property-trust-law (дата звернення: 27.02.2020).

39. Суханов Е.А. О проблемах методологии цивилистических исследований. Актуальные проблемы частного права. Liber amicorum в честь академика М.К. Сулейменова / сост. Е.Б. Жусупов, А.Е. Дуйсенова. Алматы : Юридическая фирма «Зангер», НИИ частного права, 2011. 544 с. С. 30-41. С. 36-38.

40. Maydanyk R. Property and Trust Law of Ukraine : monograph. International Encyclopaedia of Laws series, edited by AlainVerbecke & Vincent Sagaert. Alphen aan den Rijn, NL : Wolters Kluwer, 2017. 474 p. P. 39.

41. Харченко Г.Г. Общеевропейский вектор в развитии вещного права. Гармонізація приватноправового законодавства України із законодавством країн ЄС : збірник статей і тез IX Міжнар. цивілістичного форуму, Харків 11-12 квітня 2019 р. Київ : Знання України, 2019. 599 с. С. 189-196.

42. C. Godt (ed.), Regulatory Property Rights. The Transforming Notion of Property in Transnational Business Regulation, Brill-Nijhoff, Leiden-Boston, 2017. 248 p. Р. 13.

43. Сарбаш С. Гражданский оборот в цифровую эпоху. uRl: рhttps://zakon.ru/blog/2017/10/21/ grazhdanskij_oborot_v_cifrovuyu_epohu (дата звернення: 27.02.2020).

44. C. Godt (ed.), Regulatory Property Rights. The Transforming Notion of Property in Transnational Business Regulation, Brill-Nijhoff, Leiden-Boston, 2017, 248 p. 13, 42; C. W. Canaris, Die Verding- lichung obligatorischer Rechte, in Festschrift fuer Werner Flume zum 70. Geburtstag 12. September 1978, Schmidt KG, Koeln, 1978, 372 ss.

45. Сальвиа М. де. Прецеденты Европейского Суда по правам человека. Руководящие принципы судебной практики, относящиеся к Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод. Судебная практика с 1960 по 2002 г. Санкт- Петербург : Юрид. центр Пресс, 2004. 1072 с. С. 967.

46. Старженецкий В.В. Россия и Совет Европы: право собственности. Москва : Городец, 2004. 208 с. С. 51.

47. Харченко Г.Г. Перспективи розвитку речового права в Європі. Розвиток сучасного приватного права в країнах Європи : матеріали VIII Міжнародного цивілістичного форуму, Київ, 19-20 квітня 2018 року. Київ : ТОВ «Білоцерків- друк», 2018. 287 с. С. 251-254. С. 252.

48. Халабуденко О.А. Имущественные права. Книга 1. Вещное право. Кишинев : Изд-во Между- нар. независимый ун-т Молдовы, 2011. 305 с. С. 17.

49. Крузински-Сингер Е., Зарандия Т. Рецепция немецкого вещного права в Грузии. Вестник гражданского права. 2012. № 1. Т. 12. С. 222-257 ; 233-234.

50. Jurgen Basedow, EU Private Law in Ukraine. The Impact of the Association Agreement. Ukrainian Private Law and the European Area of Justice. Edited by Eugenia Kurzynsky-Singer and Reiner Kulms. Max-Planck-Institut fuer auslaendisches und internationales Privatrecht. Beitraege zum auslaendischen und internationalen Privatrecht. Mohr Siebeck, 2018. 321 р. Р. 5-7.

51. Barnard, Catherine (2013). Competence Review: The Internal Market (PDF). Department for Business, Innovation and Skills. Retrieved 17 June 2015. URL: https://assets.publishing. service.gov.uk/government/uploads/system/ uploads/attachment_data/file/226863/bis-13-1064- competence-review-internal-market.pdf (дата звернення: 27.02.2020).

Roman Maydanyk, Nataliia Maidanyk, Nataliia Popova

Reconsidering of a property law general part in terms of the Europeanization and recodification

Law of Ukraine needs to reconsider a general part of a property law in terms of Europeanization and Recodification on the fundamentals of the Europeanization methodology by introducing the legal rules, forming a law enforcement practices and legal doctrine that ensure the application of property rights in accordance with European standards and practices acceptable to Ukraine legal system. The above mentioned necessitates the abandonment of the remnants of the Sivietism and the introduction of the concept of regulated property rights, the formation of a balanced ration of numerous clausus (closed circle) and a numerous apertus (open list) of a property rights, the systematic introduction of a broad understanding of property and property rights.

In this research are considered post-soviet signs of the Ukrainian Property Law and methodology of their Europeanization. Domestic law, including property law, generally characterizes a post-Sovietism, zwh^ich is seen as a transit period between Sovietism and Europeanization, with post-Soviet iegaJ endues i>heru-nit 0o the le-gplr system, jurisprudence and doctrinal discourses, which are still quite common and hinder the Europeanization of legal system. The Europeanization of a national property law provisions aims to implement legal norms and develop law enforcement practices the ensure legal security, flexibility and protection of property rights in accordance with a generally acceptable for Ukraine standards and best practices in the civil law environment of the European Union.

The general understanding of a property law and correlation between a numerous clausus and a "regulated” property rights koncepts are covered. Domination over a thing at a property subject matter it based on the autonomy of the will, the defining feature of property law, the determining factor for forecatting the prospects of property law, Unchanged in the terms _of cri^ereor expansion of іп^г^іх^^^^^, which are a^tisf^^d through a property rights. The Tendency being inherent in modern property law to move from the concept of autonomy of will, defined by law, to the iooli'tpi of regulated property rights, is based on the idea og este'tttio't^al (functional), rather than formally defined by law 1010110X10103:0^ of property law, The noire-pt of essentiat (functional) understanding of property law is based on the idea of the recognition of property ^g^h^^t at сГОг^іПУє defined by law as well the >'Іі^Сся being, ort named in Сг, law, but єСіїіС, i_n essence aeeproprrtyrigheserocalled a ''hidden”property rights).

The characteristic of property law principles and their system in terms of the Europeanization and Recodification are carried out, Property rights are characterized by the principles of absoluteness, adherence, determination by law of the list and content of property rights (numerous clausus), preference (senjority), publicity. The same understanding and observance of the principles of property rights in a law tnOlrc^tnti practice requires their normative consolidation at the level of general norms (generalprovisions on property rights) aod/rr special norms on a separate property rights. The systematic introduction into domestic lae of the prinripot of open list of property rights (numerous circle of property rights) is relevant, according to which boty stateproperty rig^hts and other rights of the same nature are subject matter to inclusion in the state register of immovable property rights, even if they are not specified in law as property rights. It is advisable to regulate a Property rights n the Civil Code of Ukraine by the provisions of a separate book (Book Three “Property Rights”) and consistently enshrined in its separate sections: general provisions (Section I), Things (Section II). Possession (Section III). Ownership (Section IV), Lmited property rights (Section V), fiduciary fund (Section VI). State register of immovable property rights (Section VII).

Key words: europeanization, recodification, property law, property rights, principles of property law, numerous clausus, numerous apertus, possession, ownership, limited property rights.

Размещено на Allbest.ru