Роль топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут законодавства Верховної Ради України

Національний університет «Одеська юридична академія»

Роль топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації

Баймуратов Михайло Олександрович, доктор юридичних наук, професор, головний науковий консультант, заслужений діяч науки і техніки

Ожерельєв Володимир Петрович, аспірант кафедри філософії



Анотація

Виступаючи найважливішою складовою загального процесу глобалізації, що базується на різноманітті ноосфери, правова глобалізація справляє суттєвий вплив на розвиток природничих, суспільних і, звичайно ж, філософських наук, і хоча вона всього лише є проявом однієї з безлічі соціогенних функцій ноосфери, вона, своєю чергою, сама по собі здатна надавати домінантний вплив на динаміку процесу глобалізації в цілому. Отже, якщо глобалізація як системна інтеграція цивілізаційних процесів в ноосфері, за своїм завершенням, неминуче повинна привести все інституційні структури, що функціонують на базі різноманіття ноосфери до уніфікації, то згідно з ученням про ноосферу, правова глобалізація, як одна з форм планетарної - розумової і творчої діяльності людини, - це потужний інформаційно-правовий фактор соціогенної природи. Вона активно впливає на еволюцію ноосфери (планети в цілому) на глобальному, регіональному і локальному рівнях її просторової і речової системної організації. Саме тому не викликає здивування, що в процесі соціогенезу в ноосферу, відповідно до явища зворотного зв'язку в складних системах, правова глобалізація детермінує політичну, економічну, культурну та інші види і форми глобалізації. В цьому проявляється самоорганізація процесів у ноосфері як в природній динамічній системі. В основі механізму самоорганізації знаходиться зворотний зв'язок об'єкта управління з суб'єктом управління (ефект зворотного зв'язку - «feed back»), що, як правило, при негативному зворотному зв'язку забезпечує стійкість системи. Однак явище позитивного зворотного зв'язку в ноосфері може викликати лавиноподібний катастрофічний ефект, наслідком якого буде порушення процесу її сталого розвитку та, навіть, руйнування екосоціального фундаменту ноосфери. Тому важливим видається дослідження ролі топологічної двоконтурної моделі ноосфери, яка: а) виникає в процесі геополітичного аналізу концепції ноосфери як цілісної системи; б) у термінах геометрії і топології (відповідно до теорії подібності) має природну двоконтурну - «оболонково-ядерну» структуру, розділену симплексом еквіпотенціальної поверхні; в) відображає фундаментальні ознаки та глибинні властивості об'єкта, його глобальні й локальні просторові характеристики, особливості взаємодії з навколишнім середовищем у дослідженні процесів правової глобалізації.

Метою статті є визначення ролі топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації.

Наукова новизна полягає у дослідженні факторів, що сприяють формуванню, функціонуванню та виокремленню топологічної двоконтурної моделі ноосфери в контекстуалізації процесів правової глобалізації.

Висновки. Дослідження процесів формування, функціонування та виокремлення топологічної двоконтурної моделі ноосфери в контекстуалізації процесів правової глобалізації може виявитися перспективним та конструктивним напрямом в умовах загальної глобалізації для використання в моніторингу глибинних процесів правової глобалізації, а саме - еволюції системи міжнародного публічного права, досліджень в області конвергенції правових систем і конституційної політичної економіки суб'єктів міжнародного публічного права, а також міжнародно-правового прогнозування та розроблення правових методів попереджувального управління процесами в ноосфері.

Ключові слова: глобалізація, правова глобалізація, топологічна двоконтурна модель ноосфери, міжнародне публічне право, англосфера.



Abstract

Baymuratov Mykhailo O., Doctor of Laws, Professor, Chief Scientific Advisor, the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, Honored worker of science and technology

Ozherelev Volodymyr P., PhD student of philosophy department, National University «Odessa Law Academy»

THE ROLE OF THE TOPOLOGICAL DECONTURAL MODEL OF THE NOOSPHERE IN THE STUDY OF LEGAL GLOBALIZATION PROCESSES

Acting as the most important component of the overall process of globalization, based on the diversity of the noosphere, legal globalization has a significant impact on the development of the natural, social and, of course, philosophical sciences, and although it is only a manifestation of one of many sociogenic functions, it is a noos by itself is able to exert a dominant influence on the dynamics of the globalization process as a whole. Thus, if globalization as a systematic integration of civilization processes in the noosphere, by its end, must inevitably bring all institutional structures functioning on the basis of the noosphere's diversity to unification, then according to the noosphere doctrine, legal globalization is one of the forms of the planetarium human creative activity is a powerful informational and legal factor of a sociogenic nature. It actively influences the evolution of the noosphere (the planet as a whole) at the global, regional and local levels of its spatial and real systemic organization. That is why it is not surprising that in the process of sociogenesis in the noosphere, according to the phenomenon of feedback in complex systems, legal globalization determines the political, economic, cultural and other types and forms of globalization. This manifests the selforganization of processes in the noosphere, as in the natural dynamic system. At the heart of the selforganization mechanism is the feedback of the control object with the subject of control (feedback effect - «feed back»), which, as a rule, with negative feedback ensures the stability of the system. However, the phenomenon of positive feedback in the noosphere can cause an avalanche catastrophic effect, which will result in disruption of its sustainable development and, even, the destruction of the ecosocial foundation of the noosphere. Therefore, it is important to study the role of the topological double-circuit model of the noosphere, which: a)arises in the process of geopolitical analysis of the concept of the noosphere as a coherent system; b) in terms of geometry and topology (in accordance with the theory of similarity) has a natural double-circuit - «shell-nuclear» structure, separated by a simplex equipotential surface; and c) reflects the fundamental features and deep properties of the object, its global and local spatial characteristics, the features of interaction with the environment in the study of the processes of legal globalization.

The purpose of the article is to determine the role of the topological double-circuit model of the noosphere in the study of the processes of legal globalization.

Scientific novelty is to study and identify the factors that contribute to the formation, operation and isolation of the topological double-loop model of the noosphere in the context of the process of legal globalization.

Conclusions. Investigation of the processes of formation, functioning and isolation of the topological double-circuit model of the noosphere in the context of legal globalization processes can prove to be a promising and constructive direction in the context of global globalization, for use in monitoring the deep processes of legal globalization, namely the evolution of the international public law system, the study of legal systems the constitutional political economy of subjects of public international law, as well as international law rohnozuvannya legal methods and developing preventive management processes in the noosphere.

Key words: globalization, legal globalization, topological double-loop model of the noosphere, international public law, the Anglo-sphere.



Вступ

Постановка проблеми. Правова глобалізація в контексті природничих, суспільних і, звичайно ж, філософських наук - це найважливіша складова загального процесу глобалізації, що базується на різноманітті ноосфери. І хоча правова глобалізація - це лише прояв однієї з безлічі соціогенних функцій ноосфери, вона, своєю чергою, сама по собі здатна надавати домінантний вплив на динаміку процесу глобалізації в цілому.

Відповідно до філософського поняття холізму (цілісності системи), глобалізація - це системна інтеграція цивілізаційних процесів в ноосфері, яка, за своїм завершенням, неминуче повинна привести всі інституційні структури, що функціонують на базі різноманіття ноосфери, до уніфікації. Згідно з ученням про ноосферу, правова глобалізація, як одна з форм планетарної - розумової і творчої діяльності людини, - це потужний інформаційно-правовий фактор соціогенної природи. Вона активно впливає на еволюцію ноосфери (планети в цілому) на глобальному, регіональному і локальному рівнях її просторової і речової системної організації [1, с.15-26, 63], [2, с.168-188, 204-213], [3, с. 279-323], [4, с. 10-15].

Тому не викликає здивування, що в процесі соціогенезу в ноосферу, відповідно до явища зворотного зв'язку в складних системах, правова глобалізація детермінує політичну, економічну, культурну та інші види і форми глобалізації. В цьому проявляється самоорганізація процесів в ноосфері як в природній динамічній системі. В основі механізму самоорганізації лежить зворотний зв'язок об'єкта управління з суб'єктом управління (ефект зворотного зв'язку - «feed back»), що, як правило, при негативному зворотному зв'язку забезпечує стійкість системи. Однак явище позитивного зворотного зв'язку в ноосфері може викликати лавиноподібний катастрофічний ефект, наслідком якого буде порушення процесу її сталого розвитку та, навіть, руйнування екосоціального фундаменту ноосфери [2, с. 204-213], [3, с.279-323], [5, с.613-615], [6, с.1-17], [7, с. 159-167].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематику існування та функціонування ноосфери, різні аспекти її загального впливу на глобалізацію права в своїх працях досліджували Вернадський В. І., Глухарьова Л. І., Івакін О. А., Жуков Г. П., Журавльова Л.І., Капіцин В.М., Мойсеєв М.М., Науменко О.А., Радкау Й., Урсул А.Д. та ін. Разом із тим ними не виокремлювалася та не досліджувалася роль топологічної двоконтурної моделі ноосфери в контекстуалізації її впливу на процеси правової глобалізації.

Метою статті є визначення ролі топологічної двоконтурної моделі ноосфери в дослідженні процесів правової глобалізації.



Виклад основного матеріалу

Сумний приклад цьому - глобальні міжнародно-правові процеси в ноосфері, які передували початку Першої, а потім і Другої світової війни, що були пов'язані з геополітичним переділом загальнопланетарної структури цивілізаційного простору. Тому для дослідження наслідків глобалізації в ноосфері, зокрема правової глобалізації, з метою прогнозування і запобігання можливим катастрофічним подіям, об'єктивно необхідне створення її топологічної моделі. Така модель може бути використана для розробки правових методів попереджувального управління процесами глобалізації в ноосфері, з урахуванням можливої небезпеки виникнення лавиноподібної реакції системи на позитивний сигнал зворотного зв'язку - «feed back» [8, с. 171-177], [9, с.12, 42-58], [10, с.22], [11, с.48-49], [12, с. 123-126, 226-234].

Прийнято вважати, що термін «глобалізація», в застосуванні до інтеграційних цивілізаційних явищ і процесів, був вперше використаний американським соціологом Р. Робертсоном у 1985 році. Також цей термін цілком можна застосувати до глобальних явищ і процесів в ноосфері. Однак самі ознаки глобалізації, як загальнопланетарного процесу в ноосфері, можна виявити на 500 років раніше зазначеної дати. Вони виникли при «поділі світу» в кінці XV століття між Іспанією і Португалією, як найбільш розвиненими монархіями пізнього Середньовіччя, коли вперше у світовій історії процес «поділу світу» охопив всю планету. Природним феноменом, який проявився при «поділі світу» і розвитку процесів глобалізації у світовій цивілізаційної системі, стало виникнення системи міжнародного публічного права (далі - МПП). У процесі захоплень при «поділі світу» нових «нічийних земель» та формуванні світової колоніальної системи норми МПП дозволили законодавчо затвердити створення на базі різноманіття ноосфери нових форм суб'єктів МПП. Це одночасно визначило новий емерджентний стан ноосфери, простір якої в процесі колоніальних захоплень, як явища соціогенезу, було піддано реструктуризації (переділу), у тому числі міжнародно-правовими інструментами [1, с. 15-26, 63], [13, с.58], [14, с. 60-61], [15], [16], [17, с. 23-24].

Необхідно наголосити на тому, що поняття «ноосфера» і «соціосфера» - тотожні. Однак термін «ноосфера», як сфера розуму, містить більш широкий - філософський сенс, ніж термін «соціосфера», який визначає масштаби і межі сфери діяльності людини при освоєнні та перетворенні простору. Це відноситься до системи оболонок Землі - геосфер, космічного та віртуального простору. Отже, простір соціосфери, як сфери матеріальної (речової) діяльності людини, - складова частина його розумної (розумової) діяльності в ноосфері в цілому [1, с. 15-26, 63], [18, с. 58-61].

Початок процесу «поділу світу» - загальнопланетарного процесу по реструктуризації людиною глобального екологічного простору, є початком процесу правової глобалізації в ноосфері. Відповідно, становлення й еволюція системи МПП, конституційні економічні перетворення та конвергенція правових систем суб'єктів МПП, - це процеси, що йдуть у загальному руслі правової глобалізації в ноосфері [2, с. 186-188, 204-213], [3,с.279-323], [14, с.60-61], [19, с.35-42], [23, с. 7-20].

Іноді буває неможливо досліджувати реальне явище, процес або об'єкт через їх складність або масштабність, особливо в умовах природного існування: наприклад, у живій природі або соціумі. Така проблема існує і в дослідженні топологічної групи процесів правової глобалізації, що тривають та базуються на різноманітті ноосфери: еволюції системи МПП, конвергенції правових систем і конституційних економічних перетворень у системі суб'єктів МПП. У цьому випадку ефективним методом дослідження буде створення моделі, яка відображає фундаментальні ознаки та глибинні властивості об'єкта, його глобальні й локальні просторові характеристики, особливості взаємодії з навколишнім середовищем [8, с. 171-177], [9, с. 12, 42-58], [10, с. 22], [11, с. 48-49], [12, с. 123-126, 226-234], [21, с. 6-9, 19, 25-26]. самоорганізація правовий ноосфера

До таких фундаментальних особливостей, властивостей і ознак - просторових характеристик ноосфери, які спочатку детермінують процеси глобалізації у світовій цивілізаційній системі, на думку авторів, слід віднести природну двоконтурну структуру ноосфери. Глобальний простір ноосфери, який представляє собою комплекс «водної поверхні» і «суші», наповнений об'єктами і суб'єктами політичної, економічної, соціальної та правової природи, його побудовано за принципом двоконтурної системи. Така структура ноосфери, з урахуванням взаємодії в її глобальному просторі «сухопутної» і «океанської» складових, дає пояснення процесам «поділу світу» і правової глобалізації як закономірним взаємопов'язаним природним явищам [1, с. 15-26, 63], [2, с. 186-188, 204-213], [14, с. 60-61], [17, с. 23-24].

Факти підтверджують, що в 1494 р. «поділ світу», який слід вважати початком загального процесу глобалізації і, зокрема, правової глобалізації, перейшов в активну планетарну міждержавну фазу і був задокументований у міжнародно-правовій формі. Папська булла «Inter Caetera» № 2 від 1493 р. про «поділ світу» на дві частини між Іспанією і Португалією послужила геополітичною основою для укладення в 1494 р. Тордесільяського договору про розподіл світу між цими державами. Цю дату, як вважають автори, слід визнати і «de-facto», і «de-jure» датою народження системи МПП як форми глобальної системи права - вихідною точкою правової глобалізації. Час, який передував цій даті, був періодом становлення системи МПП, після якого проявилися характерні ознаки та документальні свідчення появи системи МПП як всесвітньої інформаційно-правової структури, що виникла на базі глобального різноманіття ноосфери Землі [13, с.58], [14, с. 60-61], [15], [16], [17, с.23-24], [20, с.33-62], [52, с.121].

Падіння Константинополя, який турки-османи захопили в травні 1453 р. - загибель держави Візантія і блокування Османською імперією сухопутних торгових шляхів з Європи в Азію, активізували пошук Іспанією і Португалією обхідних шляхів для торгівлі з Індією та Китаєм. Порушення сухопутних шляхів через «ядро» Євразійського материка, яке перейшло під контроль Російської держави й Османської імперії, викликало морську експансію Іспанії та Португалії навколо «ядра» Євразійського материка. Вона здійснювалася як у західному, так і східному напрямку відповідно до булли Папи Олександра VI «Inter Caetera» № 2 від 1493 р., а потім відповідно до булли Папи Юлія II 1506 р. і Папи Льва Х 1514 р. [14, с. 60-61], [17, с. 23-24].

Це підтверджують глобальні морські експедиції кінця XV - початку XVI ст., які Іспанія здійснювала в західному, а Португалія у східному напрямку [13, с. 58], [14, с. 54-60], [17, с. 18-24, 39-59], [22, с. 28]. Ці експедиції призвели до фактичного «поділу світу» на дві зовнішні, щодо євразійського «ядра», умовні півсфери (по Атлантичному і Тихоокеанському меридіану), що було закріплено папськими буллами та двосторонніми міжнародними договорами між Іспанією і Португалією. Іншими словами: ці події дали потужний імпульс законотворчому процесу, який закріпив і легалізував у міжнародно-правовій формі «поділ світу» щодо материка Євразія на дві (західну і східну) умовні половини земної кулі. Також, у контексті теорії подібності, вони вказують на формування двоконтурної просторової структури ноосфери як євразійського «ядра», укладеного в іспано-португальську «оболонку», сформовану у вигляді півсфер світового океану і таку, що була соціалізована та легітимізована в процесі іспано-португальської експансії. Все це більш ніж на чотири сотні років вперед визначило вектор глобалізації в умовах двоконтурної структури ноосфери і розвитку системи МПП [13, с. 58], [14, с. 54-61], [15], [16], [17, с. 23 24, 39-59], [26, с. 48-88].

Характерно, що природною основою створення і розвитку двоконтурної структури ноосфери є глобальні географічні особливості, які полягають у взаємодії водного контуру (світового океану) з материками, що утворюють сухопутний контур нашої планети. Іспанія і Португалія (на ранньому етапі «поділу світу») володіли передовими для XVXVI століть технологіями в океанському суднобудуванні і науковими знаннями в області космографії й навігації. Освоєння Іспанією та Португалією світового океану, як технологічно розвиненими католицькими монархіями, пояснює соціалізацію ними, як латинським етносом - латиносферою, прибережного простору й акваторії - океанської компоненти двоконтурної структури ноосфери [1, с. 15-26, 63], [14, с. 54-61], [17, с. 23-24, 39-59], [52, с. 124].

Аналіз топологічного різноманіття ноосфери, як однієї з геосфер, яка умовно має сферичну будову, дозволяє здійснити геометризацію розташованих на ній структур щодо її поверхні. Таку систему, яка являє собою перший контур у вигляді суші, оточеної другим контуром - водною оболонкою, відповідно до теорії подібності, можна назвати «оболонко-ядерною» системою [25, с. 21-55], [26, с. 48-88].

У цій системі можна виділити еквіпотенціальну поверхню (далі - ЕПП), яка є умовною проміжною поверхнею між поверхнею «ядра» і внутрішньою поверхнею «оболонки» ноосфери [27, с. 54-56], [28, с. 860], [29, с.456, 674]. Згідно з побудовою такої «оболонко-ядерної» - двоконтурної моделі, ця віртуальна поверхня відокремлює поверхню умовного «ядра» ноосфери від поверхні умовної «оболонки» ноосфери [52, с. 124]. Тому сама «оболонко-ядерна» модель, відповідно до теорії подібності, буде відображати географічну картину взаєморозташування та взаємодії «суші» й «моря» в геополітичних уявленнях і поняттях МПП [12, с. 123-126, 226-234], [21, с. 6-9, 19, 25-26], [26, с. 7-88], [30, с. 38-15].

Така географічна картина, в основі якої лежить взаємодія «суші» та «моря», вже розглядалася правознавцями й політологами XIX-ХХ століть і була кваліфікована як геополітична детермінанта взаємин між суб'єктами МПП у світовій цивілізаційній системі. Вони пояснювали явище протистояння «держав моря» і «держав суші» як природне політичне суперництво, причиною якого був конфлікт економічних інтересів між континентальними й острівними (морськими) державами. Також це виражалося в колізіях між системами англосаксонського та романо-германського права. До авторів подібних геополітичних теорій, які ґрунтувалися на історичному аналізі протистояння «народів суші» з «народами моря», з урахуванням географічних особливостей нашої планети, в першу чергу, можна віднести американця Альфреда Мехена. Його знаменитий твір «Вплив морської могутності на історію», в якому він ввів в науковий лексикон термін «прибережні нації», вперше було опубліковано в 1890 р. Цей термін у різних контекстах активно використовувався в багатьох подальших геополітичних теоріях, а поняття «морська могутність» (по Мехену) лягло в основу англосаксонської геополітичної та правової традиції, визначивши глобальний вектор розвідувальної і військово-морської стратегії США [30, с. 38-105], [31, с. 18-68, 70-144], [32, с. 177-198].

Однак без впровадження в геополітичний аналіз концепції ноосфери, як цілісної системи, яка в термінах геометрії і топології (відповідно до теорії подібності) має природну двоконтурну - «оболонково-ядерну» структуру, розділену симплексом ЕПП, більш ранні геополітичні теорії є архаїчними. Вони не узгоджені з сучасними правовими поняттями, у них порушений принцип причинно-наслідкового зв'язку, а тому вони не здатні дати наукове пояснення процесам правової глобалізації. Це створює перешкоду в роботі з міжнародно-правового прогнозування (далі - МП-прогнозування) і попереджуючого управління процесами глобалізації в ноосфері [26, с. 7-88], [27, с. 54-56], [28, с. 860], [29, с. 456, 674], [33, с. 39-55].

Сучасний моніторинг динамічних процесів у глобальній екологічній системі нашої планети передбачає застосування методів топологічного моделювання, використання геоінформаційних систем (далі - ГІС), систем управління базами даних (далі - СУБД), а також поняття про геополітичний статус (далі - ГПС) суб'єктів МПП [12, с. 123-126, 226-234], [33, с. 39-55], [34, с. 47-86], [35, с. 113-199].

Ноосферний підхід у поєднанні з методами ГІС, СУБД і поняттям про ГПС суб'єктів МПП можна застосувати і для дослідження процесів правової глобалізації, а також безпосередньо в МП-прогнозуванні, враховуючи при розробці моделі ноосфери особливості її двоконтурної будови. Основною ідеєю авторів, яку вони впровадили в розробку даної топологічної двоконтурної моделі ноосфери, є ідея використовувати фізичне поняття про ЕПП, як поверхні «байдужості» - рівноваги сил у глобальній соціально-правовій системі [27, с. 54-56], [28, с. 860], [29, с. 456, 674]. В уяві авторів це двовимірне замкнуте компактне різноманіття без краю, яке на моделі ноосфери у вигляді симплексу відокремлює поверхню «ядра» від поверхні «оболонки» ноосфери [26, с. 7-88], [42, с. 56-70, 77-100], [43, с. 516-517], [52, с. 124, 127].

Отже, розроблена авторами «топологічна двоконтурна модель ноосфери» (далі - Модель) є двосторонньою проекцією конформних відображень кожного з обох контурів ноосфери (ядра й оболонки, наповнених суб'єктами МПП) щодо її ЕПП. Для опису або візуалізації процесів правової глобалізації стосовно ЕПП, що розділяє «ядро» й «оболонку» ноосфери, які корелюють з еволюцією системи МПП, з точки зору топології, не обов'язково, щоб ЕПП була геометрично правильної форми у вигляді сфери. Достатньою умовою є, щоб ЕПП була замкнутим компактним гладким різноманіттям без краю гомеоморфним (взаємно однозначним і взаємно безперервним відображенням топологічного простору. - Авт.) [42, с. 56-70, 77-100], [43, с. 516-517], [52, с. 124, 127].

Нині в системі геосфер у складі ноосфери можна виділити окрему етнічну компоненту, яка стала популярною в західному світі в кінці ХХ ст. під назвою «англосфера» [36], [37], [38], [39], [44, с. 1-29], [45], [46, с. 1-8], [47], [48].

Згідно з дослідженнями авторів цієї статті, зародок англосфери сформувався вже в пізньому Середньовіччі на фундаменті так званої латиносфери, в руслі Сарагоського договору про розподіл світу. Він був укладений між Іспанією й Португалією в 1529 р. Цим договором вже передували папські булли й аналогічні двосторонні договори [13, с. 58], [14, с. 60-61], [15], [16], [17, с. 2324], [52, с. 124].

Логістика процесу поділу світу підтверджує, що англосфера є продуктом еволюції латиносфери, яка виникла в складі ноосфери вже в XV ст. як результат експансії Іспанії й Португалії - латинських етносів у світовому океані, захоплення ними «нічийних» нових територій по всій земній кулі [13, с. 46-48, 64, 70-78], [24, с. 490-492]. Протягом декількох сотень років еволюції латиносфери, як речової складової ноосфери, від пізнього Середньовіччя і до теперішнього часу, відбулася повна функціональна та структурна заміна латиносфери англосферою [36], [37], [38], [39], [52, с. 122, 126]. Це супроводжувалося активним процесом еволюції системи МПП [20, с.59-65], [40, с.13-16], [41, с.78-79]. За результатами еволюції латиносфера, як сфера перетворення геопростору, втратила домінантне становище в системі ноосфери Землі. Тому її системні функції, в процесі подальшого поділу світу, перейшли до англосфери [1, с. 15-26, 63], [2, с. 168-188, 204-213], [52]. Згідно з принципом дефініції, відповідно до конструкції двоконтурної Моделі, автори ідентифікують англосферу з «оболонкою» ноосфери, тобто із зовнішнім по відношенню до «ядра» контуром ноосфери [13, с. 70-72], [36], [37], [38], [39], [52, с.123].

Сучасна геополітична картина світу, яку автори відобразили на Моделі двоконтурної структури ноосфери, а саме: а)локалізація «євразійського ядра» з його постійними компонентами - Росією, Індією і Китаєм; б) існування «оболонки» - «англосфери», на основі Великої Британії, країн Співдружності націй і США; а також приклади активного використання методів топології в сучасній соціології, підтверджують доцільність застосування Моделі в геополітичних дослідженнях [26, с. 7-88], [36], [37], [38], [39], [44, с. 1-29], [45], [46, с.1-8], [47], [48], [49, с.154-178], [50], [51], [52, с. 123, 126]. Тому доречно згадати всім відому «Велику гру» англосаксів, військову стратегію США (подобу тактики «анаконди»), глобальну систему національної розвідки «П'ять очей», «Велику шахівницю» Збігнева Бжезінського та сучасну концепцію «англосфера» Серджана Вучетича. Отже, Модель перебуває в дефінітивному зв'язку з більш ранніми геополітичними моделями і теоріями, які використовувалися в геополітичному аналізі, геополітичних дослідженнях, розробках геополітичної стратегії США і МП-прогнозуванні [26, с. 7 88], [30, с. 38 105], [31, с. 18-68, 70-144], [32, с. 177-198].

Нині, відповідно до Моделі, можна спостерігати ознаки повернення природної двоконтурної структури ноосфери до фази стійкого розвитку. Підтвердженням цього процесу є робота уряду Великої Британії щодо виходу країни з ЄС - Brexit [36], [37], [39], [48], [53], [54]. Це можна пояснити проявом негативного ефекту зворотного зв'язку «feed Ьаск», який в процесі самоорганізації природної динамічної системи ноосфери сприяє приведенню її просторової, інформаційної та речової складових у природний стійкий двоконтурний стан правовими інструментами [5, с. 613615], [49, с. 154-178]. Отже, в процесі соціогенезу Велика Британія, як системоутворююча компонента англосфери, йде з ЄС (майбутньої четвертої компоненти «євразійського ядра») і повертається на своє природне місце в системі ноосфери - в «оболонку» - у зовнішній контур ноосфери [1, с. 15-26, 63], [2, с. 168-188, 204-213], [39], [52], [53], [54].



Висновки

Ця або подібна їй Модель може виявитися перспективною в умовах загальної глобалізації для використання в моніторингу процесів правової глобалізації: еволюції системи МПП, досліджень в області конвергенції правових систем і конституційної політичної економіки суб'єктів МПП, а також МП-прогнозування та розроблення правових методів попереджувального управління процесами в ноосфері.



Список використаних джерел

1. ВернадскийВ.И. Научная мысль как планетное явление. М.: Наука, 1991. 271 с.

2. ИвакинА.А. Повесть о бытии: мыслящем и мыслимом: монография. Одесса: «Феникс», 2016. 296 с.

3. ИвакинА.А. Диалектическая философия. Одесса: «Феникс»; Суми: Університетська книга; М.: ТрансЛит., 2007. 440 с.

4. СеменюкЕ. Глобалізація: філософський аналіз поняття. НЛУ України, 2007. 5 с.

5. Гиг Дж. ван. Прикладная общая теория систем: Пер. с англ. М.: Мир, 1981. 733 с.

6. БаяндинА.В. Принципиальное значение обратной связи в природе, науке и технике. 4-й Российский философский конгресс. Философия и методология. М., 2005. 17 с.

7. Режабек Б. Г. Учение В. И. Вернадского о ноосфере и поиск пути выхода из глобальных кризисов. Век глобализации. 2008. № 1. С. 159-167.

8. СадовскийВ.Н. Основания общей теории систем. Логико-методологический анализ. М.: Наука, 1974. 280 с.

9. Бурименко Ю. И. Основы теории систем и системного анализа: учеб. пособ. Одесса: ОНАС им. А. С. Попова, 2015. 136 с.

10. ФилипповС.Д. Теория систем и системный анализ: учеб. пособие. Екатеринбург: УрГУПС, 2018. 155 с.

11. КононюкА.Е. Системология. Общая теория систем: в 4-х кн. Кн. 1. К.: Освіта України, 2014. 564 с.

12. Моделирование и прогнозирование мировой динамики / В.А.Садовничий, А. А. Акаев, А. В. Коротаев, В. Ю. Малков; Научный совет РАН «Экономика и социология знания». М.: ИСПИ РАН, 2012. 359 с.

13. Международное право: учебник / отв. ред. А. Н. Вылегжанин. М.: Изд-во «Юрайт», 2010. 1003 с.

14. История Средних веков: В 2т. Т.2: Раннее Новое время: учебн. / под ред. С. П. Карпова. М.: Изд-ва Моск. ун-та; Изд-во «Печатные Традиции», 2008. 432 с.

15. Испано-португальские договоры о разделе колониальных владений в 15-18 веках. Нац. политическая энциклопедия. URL: http://politike.ru/termin/ispano-portugalskie- dogovory.html (Дата звернення: 06.11.2019).

16. Испано-португальские договоры о разделе колониальных владений в 15-18 веках. URL: https://bigenc.ru/world_history/ text/2024326 (Дата звернення: 06.11.2019).

17. МагидовичИ.П., МагидовичВ.И. Очерки по истории географических открытий: В 5-и т. Т 2. Великие географические открытия (конец XV - средина XVII в.). 3-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1983. 399 с.

18. ИвакинА.А. Предпосылки и предтечи учения о ноосфере. Актуальні проблеми філософії та соціології. Випуск 10. Одеса, 2016. С. 58-61.

19. Заостровцев А. П. Конституционная политическая экономия: идейные истоки и ее место в системе экономических учений. Экономика и право. Вестник Удмуртского ун-та. 2011. Вып. 3. С. 35-42.

20. БаймуратовМ.А. Международное публичное право: учебн. Х.: ООО «Одиссей», 2007. 704 с.

21. Самарский А. А., Михайлов А. П. Математическое моделирование: Идеи. Методы. Примеры. М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. 320 с.

22. Богатырёв В. В. Международное право: учеб. пособ. Владимир: Изд-во ВлГУ 2016. 276 с.

23. Плавич В. П. Проблемы воздействия процессов конвергенции на право и государство. Вісник ОНУ ім. 1.1. Мечникова. Правознавство. 2014. Т 19. Вип. 1 (22). С. 7-20.

24. История Средних веков: в 2 т. Т.1: Раннее Новое время: учебн. / под ред. С. П. Карпова. М.: Изд-во Моск. ун-та; Изд-во «Печатные Традиции», 2008. 681 с.

25. ФроловВ.Т. Политология. Книга3. Учебное пособие. М.: Изд-во МГУ 1995. 352 с.

26. Веников В. А. Теория подобия и моделирования: учеб. пособ. для вузов. М.: «Высшая школа», 1976. 479 с.

27. Элементарный учебник физики: учеб. пособ.: в 3 т. / под ред. Г. С. Ландсберга: Т 2. Электричество и магнетизм. М.: ФИЗМАТЛИТ, 2001. 480 с.

28. Физический энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Проханов. Ред. кол. Д. М. Алексеев, А. М. Бонч-Бруевич, А. С. Боровик-Романов и др. М.: Сов. энциклопедия, 1983. 929 с.

29. Математическая физика. Энциклопедия. / Гл. ред. Н. Л. Фаддеев. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. 691 с.

30. МэхэнА.Т. Влияние морской силы на историю 1660-1783. М.: ООО «Издательство ACT»; СПб.: Terra Fantastica, 2002. 634 с.

31. ДугинА.Г Геополитика: учеб. пособ. для вузов. М.: Академ. Проект; Гаудеамус, 2011. 583 с.

32. КолосовВ.А., МироненкоН.С. Геополитика и политическая география: учебн. для вузов. М.: Аспект Пресс, 2001. 479 с.

33. АкаевА.А., МалковС. Ю. Геополитическая динамика: возможности логико-математического моделирования. Геополитика и безопасность. 2009. № 4(8). С. 39-55.

34. Ковин Р. В., Марков Н. Г. Геоинформа- ционные системы: учеб. пособ. Томск: Изд-во Томского политехн. ун-та, 2008. 175 с.

35. Геоинформатика: учеб. для студ. вузов / Е. Г. Капралов, А. В. Кошкарев, В. С. Ти- кунов и др.; под ред. В. С. Тикунова. М.: Изд. центр «Академия», 2005. 480 с.

36. Mycock Andrew, Wellings Ben. The Anglosphere: Past, present and future. British Academy Review. No.31 (Autumn2017). URL: https://www.thebritishacademy.ac.uk/anglosphere-past-present-and-future (Дата звернення: 06.11.2019).

37. Kenny Michael, Mucock Andrew, Wellings Ben. The Anglosphere and its Others: The English-speaking Peoples in a Changing World Order. URL: https://www. thebritishacademy.ac.uk/events/anglosphere- and-its-others-english-speaking-peoples- changing-world-order (Дата звернення: 06.11.2019).

38. Evans Gareth. The Anglosphere illusion. © Project Syndicate, 2016. The Japan Times. URL: https://www.project-syndicate.org/commentary/ uk-little-global-influence-after-brexit-by-gareth- evans-2016-02?barrier=accesspaylog (Дата звернення: 06.11.2019).

39. Hulsman John C. The Anglosphere: is Britain's past, present and future: Let's embrace it post-Brexit. URL: http://www. cityam.com/246025/anglosphere-britains-past- present-and-future-lets-embrace (Дата звернення: 06.11.2019)

40. Мiжнародне право: підруч. / Ліпкан В. А., Антипенко В. Ф., Акулов С. О. та ін. ; заг. ред. В. А. Ліпкана. К.: КНТ, 2009. 752 с.

41. Международное публичное право: учеб. / Л.П.Ануфриева, К.А.Бекяшев, Е. Г. Моисеев, В. В. Устинов и др.; отв. ред. К. А. Бекяшев. М.: Проспект, 2009. 1008 с.

42. Фоменко А. Т Наглядная геометрия и топология. Математические образы в реальном мире. М.: Изд-во Моск. ун-та, Изд-во «ЧеРо», 1988. 416 с.

43. Зорич В. А. Математический анализ. Часть 1. М.: ФАЗИС, 1997. 554 с.

44. Bennett James C. An Anglosphere Primer, copyright ©2001, 2002. 29 с. URL: https://www. explorersfoundation.org/archive/ anglosphere_primer.pdf (Дата звернення: 06.11.2019).

45. ТорстейнссонХ. Англосфера - этапы формирования языковой империи. URL: https://pandia. ru/text/77/314/36669.php (Дата звернення: 06.11.2019).

46. Vucetic S. The Anglosphere. A Genealogy of a Racialezed in International Ralations. Stanford Uneversiti Press, 2011. 272 c.

47. Кизима С. Англосфера - глобальное управление человечеством? URL: http:// news.21.by/society/2012/08/26/600517.html (Дата звернення: 06.11.2019).

48. Vucetic S. The Anglosphere beyond Security. University of Ottawa. 13.04.18. 13 c. URL: https://osf.io/ 6pwnb/download/ (Дата звернення: 06.11.2019).

49. Глобальное управление возможности и риски / Отв. ред. В. Г. Барановский, Н. И. Иванова. М.: ИМЭМО РАН, 2015. 315 с.

50. ЗаякинаР. А., РоммМ. Сетевой подход: между топологиями пространства и формы. Социологическое обозрение. 2017. Т.16. №2. С.163-179.

51. ЗаякинаР. А. Роль топологии в исследовании социальных объектов: вчера, сегодня, завтра. Идеи и Идеалы. 2017. № 3 (33), т. 2. Социальная философия и практика. С. 41-52.

52. Баймуратов М. А., Ожерельєв В. П. Міжнародне публічне право і ноосфера: на шляху до створення єдиної аналітичної моделі. Публічне право. 2019. № 1 (33). С. 120-130.

53. The Brexit Papers, Bar Council, December 2016. URL: https://www.barcouncil. org.uk/media/508513/the_brexit_papers.pdf (Дата звернення: 06.11.2019).

54. UK withdrawal from the European Union: Legal and procedural issues European Parliamentary Research Service, March 2017. URL: http://www.europarl.europa.eu/ RegData/etudes/IDAN/2017/599352/EPRS_ IDA(2017)599352_EN.pdf (Дата звернення: 06.11.2019).



References

1. Vernads'kyy,V I. (1991). Naukova dumka yakplanetneyavyshche. M.: Nauka [in Russian].

2. Ivakin,A.A. (2016). Povist' pro buttya: myslyachomu i myslymo. Odesa, «Feniks» [in Ukrainian].

3. Ivakin,A.A. (2007). Dialektychna filosofiya. Odesa: Feniks; Sumy: Universytets'ka knyha; M.: TransLyt [in Ukrainian].

4. Semenyuk,E. (2007). Hlobalizatsiya: filosofs'kyy analiz ponyattya. NLU Ukrayiny [in Ukrainian].

5. Hyh Dzh., van. (1981). Prykladna zahal'na teoriya system: Per. z anhl. M.: Svit [in Russian].

6. Bayandyn,A.V. (2005). Pryntsypove znachennya zvorotnoho zv'yazku v pryrodi, nautsi i tekhnitsi: 4-y Rosiys'kyy filosofs'kyy konhres. Filosofiya i metodolohiya. M. [in Ukrainian].

7. Rezhabek, B.H. (2008). VchennyaV. I. Vernads'koho pro noosferu ta poshuk shlyakhu vykhodu z hlobal'nykh kryz. Stolittya hlobalizatsiyi, 1, RFO, 159-167 [in Russian].

8. Sadovs'kyyV. N. (1974). Pidstavy zahal'noyi teoriyi system. Lohiko- metodolohichnyy analiz. M.: Nauka [in Russian].

9. Burimenko,Yu.I. (2015). Osnovy teoriyi system i systemnoho analizu. Odesa: ONAZ im. A.S. Popova [in Russian].

10. Filippov,S.D. (2018). Teoriya system i systemnyy analiz. Yekaterynburh: UrHUPS [in Russian].

11. Kononyuk,A.Ye. (2014). Systemolohiya. Zahal'na teoriya system. V 4-kh kn. Kn. 1. Kyyiv: Osvita Ukrayiny [in Ukrainian].

12. Modelyuvannya i prohnozuvannya svitovoyi dynamiky. (2012) / V. A.Sadovnychyy A. A. Akayev, A. V. Korotayev, V. Yu. Malkov; Naukova rada RAN «Ekonomika i sotsiolohiya znannya». M.: ISPI RAN [in Russian].

13. Mizhnarodne pravo. (2010) / vidp. red. A. N. Vylehzhanina. M.: Izd-vo Yurayt; VD Yurayt [in Russian].

14. Istoriya Serednikh vikiv: u 2t. T. 2: Ranniy Novyy chas. (2008) / Pod red. S. P. Karpova. M.: Yzd-vo Mosk. un-tu; Yzd-vo «Drukovani Tradytsiyi» [in Russian].

15. Ispano-portuhal's'ki dohovory pro rozpodil kolonial'nykh volodin' v 15-18 stolittyakh. Nats. politychna entsyklopediya. URL: http://politike.ru/termin/ ispano-portugalskie-dogovory.html (Last accessed 06.11.2019) [in Ukrainian].

16. Ispano-portuhal's'ki dohovory pro rozpodil kolonial'nykh volodin' v 15- 18 stolittyakh. Velyka rosiys'ka entsyklopediya. URL: https://bigenc.ru/world_history/text/ 2024326 (Last accessed 06.11.2019) [in Ukrainian].

17. Mahydovych,I.P, Mahydovych, V. I. (1983). Narysy z istoriyi heohrafichnykh vidkryttiv. U 5-y t. T. 2. Velyki heohrafichni vidkryttya (kinets'XV - seredyna XVII st.). 3-e yzd., pererab. i dop. M.: Prosveshchenye [in Russian].

18. Ivakin, A.A. (2016). Peredumovy i predtechi vchennya pro noosferu. Aktual'ni problemy filosofiyi ta sotsiolohiyi. Vypusk 10. Odesa [in Russian].

19. Zaostrovtsev, A.P. (2011). Konstytutsiyna politychna ekonomiya: ideyni vytoky ta yiyi mistse v systemi ekonomichnykh vchen'. Ekonomika i pravo. Visnyk Udmurt-s'koho un-tu. Vyp. 3 [in Russian].

20. Baymuratov, M.A. (2007). Mizhnarodne publichnepravo. Kh.: TOV «Odissey» [in Russian].

21. Samars'kyy,A.A., Mykhaylov,A.P. (2005). Matematychne modelyuvannya: Ideyi. Metody. Pryklady. M.: FYZMATLYT [in Russian].

22. Bohatyr'ov,V. V. (2016). Mizhnarodne pravo. Vladym. Derzh. Un-t im. A.H. i N.H. Stolyetova. Volodymyr: Yzd-vo VlHU [in Russian].

23. Plavych,V. P. (2014). Problemy vplyvu protsesiv konverhentsiyi na pravo i derzhavu. Visnyk ONU im. 1.1. Mechnykova. Pravoznavstvo. 19, vyp. 1 (22), 7-20 [in Russian].

24. Istoriya Serednikh vikiv: u 2t. T. 1: Ranniy Novyy chas. (2008) / Pod red. S. P. Karpova. M.: Izd-vo Mosk. un-tu; Izd-vo «Drukovani Tradytsiyi» [in Russian].

25. Frolov,VT. (1995). Politolohiya. Knyha 3. M.: Izd-vo MHU [in Russian].

26. Vinykiv,V. A. (1976). Teoriya podibnosti i modelyuvannya. M.: «Vyshcha shkola» [in Russian].

27. Elementarnyy pidruchnyk fizyky: u 3t (2001) / Pod red. H. S. Landsberha: T. 2. Elektryka i mahnetyzm. M.: FYZMATLYT [in Russian].

28. Fizychnyy entsyklopedychnyy slovnyk. (1983) / Hol. red. A. M. Prokhanov. Red. kol. D. M. Aleksyeyev, A. M. Bonch-Bruyevych, A. S. Borovyk-Romanov ta in. M.: Sov. entsyklopediya [in Russian].

29. Matematychna fizyka. Entsyklopediya. (1998) / Hl. red. N. L. Tadeya. M.: Velyka Rosiys'ka entsyklopediya [in Russian].

30. Mekhen, A. T. (2002). Vplyv mors'koyi syly na istoriyu 1660-1783. M.: TOV «Vydavnytstvo ACT»; SPb.: Terra Fantastica [in Russian].

31. Duhin,A.H. (2011). Heopolityka. M.: Akadem. proekt; Haudeamus [in Russian].

32. Kolosov,V. A., Myronenko,N.S. (2001). Heopolityka i politychna heohrafiya. M.: Aspekt Press [in Russian].

33. Akayev,A.A., Malkov,S.Yu. (2009). Heopolitychna dynamika: mozhlyvosti lohiko- matematychnoho modelyuvannya. Heopolityka i bezpeka, 4 (8), 39-55 [in Russian].

34. Kovyn,R.V., Markov,N.H. (2008). Heoinformatsiyni systemy. Toms'k: Izd-vo Toms'koho politekhn. un-tu [in Russian].

35. Heoinformatyka. (2005) /

36. Ye. H. Kapralov, O. V. Koshkarev, V. S. Tykunov i in.; pid red. V. S. Tykunova. M.: Yzd. tsentr «Akademiya» [in Russian].

37. Mycock, Andrew, Wellings, Ben. (Autumn 2017). The Anglosphere: past, present and future. British Academy Review, No.31. URL: https://www.thebritishacademy.ac.uk/anglosphere-past-present-and-future (Last accessed 06.10.2019).

38. Kenny, Michael, Mucock, Andrew, Wellings, Ben. The Anglosphere and its Others: The English-speaking Peoples in a Changing World Order. URL: https://www. thebritishacademy.ac.uk/events/ anglosphere- and-its-others-english-speaking-peoples-changing-world-order (Last accessed 06.10.2019).

39. Evans, Gareth. The Anglosphere illusion. © Project Syndicate, 2016. The Japan Times. URL: https://www. japantimes.co.jp/ opinion/2016/02/23/commentary/world- commentary/the-anglosphere-illusion#. XFQyZ9IzbIV (Last accessed 06.10.2019).

40. Hulsman, John C. The Anglosphere: is Britain's past, present and future: Let's embrace it post-Brexit. URL: http://www.cityam. com/246025/anglosphere-britains-past- present-and-future-lets-embrace (Last accessed 06.10.2019).

41. Mizhnarodnoho pravo. (2009) / Lipkan, V. A., Antypenko, V. F., Akulov, S. O. ta in.; Zah. red. V. A. Lipkana. K.: KNT [in Ukrainian].

42. Mizhnarodne publichne pravo. (2009) / L. P. Anufriyeva, K. A. Bekyashev, E. H. Moiseyev, V. V. Ustynov ta in.; vidp. red. K. A. Bekyashev. M.: Prospekt, [in Russian].

43. Fomenko,A.T. (1988). Naochna heometriya i topolohiya. Matematychni obrazy v real'nomu sviti. M.: Izd-vo Mosk. un-tu; Izd-vo «CheRo» [in Russian].

44. Zorych, V. A. (1997). Matematychnyy analiz. Chastyna 1. M.: PHAZIS [in Russian].

45. Bennett, James C. An Anglosphere Primer, copyright © 2001, 2002. URL: https://www. explorersfoundation.org/archive/anglosphere_ primer.pdf (Last accessed 06.10.2019).

46. Torsteynsson, Khallodor. Anhlosfera - etapy formuvannya movnoyi imperiyi. URL: https://pandia.ru/text/77/314/36669.php (Last accessed 06.11.2019) [in Ukrainian].

47. Vucetic, Srdjan, The Anglosphere. A Genealogy of a Racialezed in International Ralations. Stanford Uneversiti Press, 2011.

48. Kyzyma,S. (26.08.2012). Anhlosfera - hlobal'ne upravlinnya lyudstvom? URL: http:// news.21.by/society/2012/08/26/600517.html (Last accessed 06.11.2019) [in Russian].

49. Vucetic, Srdjan. The Anglosphere beyond Security. University of Ottawa. 13.04.2018. URL: https://osf.io/6pwnb/download/ (Last accessed 06.11.2019).

50. Hlobal'ne upravlinnya: mozhlyvosti i ryzyky. (2015) / Vidp. red. V. H.Baranovs'kyy N. I. Ivanova. M.: ISEMV RAN [in Russian].

51. Zayakina,R.A., Romm,M. (2017). Merezhevyy pidkhid: mizh topolohyyamy prostoru i formy. Sotsiolohichne ohlyad, 1.16, 2, 163-179 [in Russian].

52. Zayakina,R.A. (2017). Rol' topolohiyi v doslidzhenni sotsial'nykh ob'yektiv: vchora, s'ohodni, zavtra. Ideyi ta Idealy, 3(33), t.2. Sotsial'na filosofiya ipraktyka, 41-52 [in Russian].

53. Baymuratov,M.A., Ozherel'yev,V. P. (2019). Mizhnarodne publichne pravo y noosfera: na shlyakhu do sozdanyya yedynoyi analitychnoyi modeli. Publichne pravo, 1 (33), 120-130 [in Ukrainian].

54. The Brexit Papers, Bar Council, December 2016. URL: https://www.barcouncil. org.uk/media/508513/the_brexit_papers.pdf (Last accessed 06.11.2019).

55. UK withdrawal from the European Union: Legal and procedural issues European Parliamentary Research Service, March 2017. URL: http://www.europarl.europa.eu/RegData/ etudes/IDAN/ 2017/599352 / EPRS_IDA (2017) 599352_EN.pdf (Last accessed 06.11.2019).

Размещено на Allbest.ru

...