Договір перевезення пасажира та багажу як різновид споживчого договору
Правовий аналіз договору перевезення пасажира та багажу. З’ясування особливостей договору перевезення пасажира та багажу як споживчого договору. Ознаки, характер та мета цього договору, його суб’єкти. Дослідження законодавчого регулювання цієї сфери.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.09.2022 |
| Размер файла | 16,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Договір перевезення пасажира та багажу як різновид споживчого договору
Уляна Гришко,
канд. юрид. наук,
викладач кафедри цивільного права Навчально-наукового юридичного інституту
Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Наукова стаття присвячена правовому аналізу договору перевезення пасажира та багажу. Основною метою даного дослідження є з'ясування особливостей договору перевезення пасажира та багажу як споживчого договору. З'ясовано, що договір перевезення пасажира та багажу є різновидом споживчого договору. Це доводиться наявністю трьох спільних ознак, таких як: суб'єктний склад, мета договорів та їх оплатний характер. Суб'єктним складом виступає споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, який і є водночас пасажиром за договором перевезення пасажира, багажу. Суб'єктами надання транспортних послуг виступають юридичні чи фізичні особи-під- приємці, основним видом діяльності яких є здійснення перевезень пасажирів, багажу з обов'язковим дотриманням вимог ліцензування.
У статті автор доводить, що пересування особи, яке реалізується шляхом перевезення будь- яким видом транспорту, є її особистою потребою для забезпечення життєдіяльності, що цілком відповідає меті споживчого договору, відповідно до якої фізична особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов 'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Оплатний характер споживчого договору та договорів із перевезення пов'язаний з тим, що під- приємці-перевізники здійснюють діяльність із надання послуг, спрямовану на отримання прибутку.
Таким чином, детальне вивчення автором договору перевезення пасажира та багажу, а саме його суб'єктного складу, мети, предмета та оплатного характеру, дає можливість визначити його як споживчий договір. Це вказує на можливість застосування до врегулювання зобов'язань за договором перевезення пасажира та багажу Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, у пасажира як споживача послуг перевезення виникають додаткові права та обов'язки, в тому числі і право реалізувати форми і способи захисту своїх прав, передбачені даним Законом.
Ключові слова: договір, пасажир, споживач, споживчий договір, багаж, перевезення.
UlianaHryshko. Contract of transportation of passenger and luggage as variety of consumer contract
The scientific article is devoted the legal analysis of contract of transportation of passenger and luggage. The primary purpose of this research is finding out of features of contract of transportation of passenger and luggage as a consumer contract. It is found out, that a contract of transportation of passenger and luggage is the variety of consumer contract. It is the presence of three general signs: subject composition, purpose of contracts and them payment character. An user comes forward subject composition - as a physical person which acquires orders, uses or intends to purchase or order products for the personal necessities, not direct- coupled with entrepreneurial activity or implementation of duties of the hired worker, which is at the same time a passenger by agreement of transportation of passenger, luggage. The subjects of transport services are legal or natural persons-entrepreneurs, whose main activity is the carriage of passengers, luggage with mandatory compliance with licensing requirements.
In the article, the author argues that the movement of a person realized by transportation by any mode of transport is his personal need to ensure life, which is fully consistent with the purpose of the consumer contract, according to which an individual who acquires, orders, uses or intends to purchase or order products for personal needs not directly related to business activities or performance of duties of an employee.
The paid nature of the consumer contract and contracts of carriage is due to thefact that the entrepreneurs - carriers carry out activities to provide services aimed at making a profit.
Thus, a detailed study by the author of the contract of carriage of passengers and luggage, namely its subject composition, purpose, subject and payment nature makes it possible to define it as a consumer contract.
This indicates the possibility of applying the Law of Ukraine "On Consumer Protection" to the settlement of obligations under the contract of carriage of passengers and luggage. In addition, the passenger as a consumer of transportation services has additional rights and obligations, including the right to exercise the forms and methods of protection of their rights under this Law.
Keywords: contract, passenger, consumer, consumer contract, luggage, transportation.
Постановка проблеми
договір перевезення пасажир багаж
В умовах сьогодення необхідність щоденного забезпечення потреб населення у перевезенні чи доставці їх багажу зростає. Правовою основою регламентації зобов'язань між пасажиром та перевізником виступає договір перевезення пасажира та багажу. Проблеми правового регулювання договірних відносин за участю пасажирів певною мірою розглядалися у вітчизняній цивілістиці. Це зумовлено особливостями суб'єктного складу даного договору, його мети та предмета. Дані ознаки є кваліфікуючими для визначення договору перевезення пасажира та багажу як споживчого договору, що насамперед вказує на особливий правовий статус пасажира- споживача як найменш захищеної сторони договору.
Натепер у науці цивільного права не досить дослідженими є договірні відносини, пов'язані з наданням послуг перевезення за участю пасажирів- споживачів. Однак окремі роботи безпосередньо торкалися проблематики договірного регулювання відносин за участю споживачів, а також загальної характеристики договорів перевезення на конкретному виді транспорту. Зокрема, це праці таких науковців: І.І. Банасевич, В.Я. Горблянського, М.М. Гудими, Г.О. Ільченко, О.П. Письменної, Г.А. Осетинської, Г.В. Самойленка, Р.Б. Сірка, Ю.Ю. Рябченка, А.В. Федорончука, О.Ю. Черняк та ін.
Дослідження особливостей договору перевезення пасажира та багажу як споживчого договору залишилося поза увагою доктрини цивільного права.
Метою статті є науковий аналіз загальних положень договору перевезення пасажира та багажу як різновиду споживчого договору, аналіз чинного законодавства України, теоретичних та практичних проблем, пов'язаних із визначенням суб'єктного складу, мети та, зокрема, щодо визнання його як споживчого договору.
Виклад основного матеріалу
Основною підставою виникнення споживчих зобов'язань у сфері транспортних послуг слугують двосторонні правочини - договори. Невипадково поняття «договір» і «зобов'язання» інколи ототожнюють. Але це не зовсім правильно. Як зазначає В.В. Васильєва, «договір та зобов'язання - це окремі правові явища, які співвідносяться як причина та наслідок, як підстава та те, що зумовлено цією підставою» [1, с. 14].
Перш ніж розглянути специфіку договорів, які виникають у сфері перевезення, необхідно дослідити особливості споживчого договору та його дотичність до договору перевезення.
Які ж договори належать до «споживчих», спробуймо знайти відповідь у законодавстві. Так, у ЦК України є спеціальні застереження щодо поширення законодавства про захист прав споживачів на відносини за публічним договором роздрібної купівлі- продажу за участю покупця - фізичної особи (ч. 2, 3 ст. 698 ЦК), на відносини за договором побутового підряду (ч. 2, 3 ст. 865 ЦК). Однакщодо договору побутового прокату такого застереженнязаконодавець не передбачає, хочаі визнає такийдоговір публічним (ст. 787 ЦК). У ЦК є інші договори, спрямовані на забезпечення особистих культурно- побутових та інших потреб громадян, щодо яких подібні застереження відсутні, наприклад, у сфері зберігання, перевезень пасажирів і багажу, страхування [2].
Навіть у Законі України «Про захист прав споживачів» безпосередньо визначаються лише деякі споживчі договори, а саме: договори роздрібної купівлі-про- дажу (ст. 8-10), договір про виконання робіт та про надання послуг (ст. 10), договори про надання споживчого кредиту (ст. 11). Проте перелік споживчих договорів фактично є значно більшим [3].
Незначна кількість науковців серед класифікацій договорів виділяють споживчі договори. Так, О.О. Красавчиков виокремлює деякі договори споживчого характеру, серед них: побутового замовлення і підряду, договори культурного і побутового обслуговування громадян, перевезення пасажирів і багажу [4, с. 42-43].
Для вирішення питання про приналежність транспортних договорів до переліку споживчих необхідно виявити наявність спільних юридичних ознак, притаманних таким договорам.
Р.В. Пожоджук вказує на такі особливості споживчого договору: сукупність однорідних відносин, що підпадають під сферу дії законодавства про захист прав споживачів; особливий спосіб передачі електричної енергії за договором, у даному випадку за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу; особливий суб'єктний склад договору; особливий порядок укладення договору; взаємність договору; мета договору - виключно для особистого використання фізичною особою та задоволення особистих потреб; свобода договору, забезпечена законодавством про захист прав споживачів [5, с. 14]. Так, М.М. Гудима виділяє такі основні ознаки споживчого договору: специфічний суб'єктний склад; особливість предмета в частині призначення виключно для особистих, сімейних, домашніх та інших потреб, не пов'язаних зі здійсненням підприємницької діяльності; публічно-правовий характер; оплатний характер; особливий порядок укладення [6, с. 22-27]. Аналогічні ознаки споживчого договору випливають із визначення поняття «споживчий договір», запропонованого Г.А. Осетинською: «Споживчим договором, на який поширюється законодавство про захист прав споживачів, має вважатися правочин, за яким продавець, виробник, виконавець, що є підприємцем, реалізує товар, роботи, послуги споживачеві - фізичній особі, яка придбаває, набуває, замовляє, використовує (має намір це зробити) товар, роботи, послуги для особистих культурно-побутових, сімейних, домашніх та інших особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням професійних обов'язків найманого працівника» [7, с. 61-62].
З приводу виділення М.М. Гудимою таких ознак споживчого договору, як публічно- правовий характер та особливий порядок укладення, то заслуговує на підтримку позиція І.І. Банасевич, а саме: не зовсім доцільно та обґрунтовано наголошувати на публічно- правовому характері будь-якого цивільно правового договору, в тому числі споживчого, адже правовідносини, корті становлять предмет регулювання цивільного права, є приватноправовим та засновані на юридичній рівності і майновій самостійності їх учасників. Отже, мова може йти тільки про встановлення певних особливостей правового статусу сторін споживчого договору. І.І. Банасевич доводить, що характерною ознакою правовідносин за участю споживачів є нерівне становище суб'єктів, наявність «сильної» і «слабкої» сторони: з одного боку виступають підприємці, що володіють не лише капіталом, а й певним обсягом необхідних фахових знань про свій товар (роботу, послугу), а з іншого - індивідуальний споживач (фізична особа), який змушений довіряти наданій інформації про товар, роботу або послугу [8, с. 72].
Отож, можливість говорити про те, що договір перевезення пасажира та багажу є різновидом споживчого договору, доводиться наявністю трьох спільних ознак, таких як: суб'єктний склад, мета договорів та їх оплат- ний характер. Розглянемо їх детальніше на прикладі даного договору.
Щодо договору перевезення пасажира та багажу, то згідно зі ст. 910 ЦК України за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення. Виникнення у перевізника обов'язку з доставки багажу та видачі його у пункті призначення пасажиру або іншій особі, яка має право на його одержання, залежить виключно від дій самого пасажира, які здійснюються ним у межах укладеного договору перевезення [9, с. 75].
Аналіз нормативно-правового регулювання договору перевезення пасажира та багажу різними видами транспорту дає можливість зрозуміти, що суб'єктами надання транспортних послуг виступають юридичні чи фізичні особи-підприємці, основним видом діяльності яких є здійснення перевезень пасажирів, багажу з обов'язковим дотриманням вимог ліцензування.
Іншою стороною договору перевезення пасажира та багажу виступає пасажир. Характеризуючи договір перевезення пасажира та багажу як споживчий договір, варто визначити, чи можливе застосування у даному договорі термінів «пасажир» як «споживач» послуг перевезення. Дослідження Закону України «Про захист прав споживачів», спеціального транспортного законодавства та наукових позицій дає можливість зробити висновок, що «споживач» та «пасажир» взаємопов'язані і співвідносяться як загальне і спеціальне. Крім того, складники законодавчої дефініції «споживач» поширюються й на поняття «пасажир». Таке співвідношення цих понять вказує на те, що пасажир як споживач транспортних
послуг наділяється додатковими правами та захистом за Законом України «Про захист прав споживачів».
Проте необхідно звернути увагу на те, що на практиці поняття «пасажир» і «споживач» інколи не збігаються. До пасажирів належать тільки ті споживачі транспортних послуг, які перебувають у транспортному засобі під час руху, тобто ті, які вже уклали договір перевезення пасажирів. Але особи, які купують у касі попереднього продажу автовокзалу квитки на автобус, будучи споживачами транспортних послуг, не належать до числа пасажирів, бо вони тільки виявили намір укласти договір перевезення, а статусу пасажира ще не набули. З іншого боку, не всі пасажири, які перевозяться у транспортному засобі без проїзного квитка, на підставі трудового договору та за відсутності особистої потреби у пересуванні (наприклад, контролери, водій) належать до споживачів транспортних послуг.
Таким чином, щодо першої ознаки - суб'єктного складу, то споживач, як фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів»), виступає суб'єктом і споживчого договору, і договорів з перевезення пасажира, багажу.
Наступне, що є спільним для споживчого договору та договору перевезення пасажира та багажу, є мета договору. Однією з характерних рис споживчого договору є його мета, яка тісно пов'язана з предметом, і формулювання її можна виокремити із поняття «споживач», закріпленого в Законі України «Про захист прав споживачів», а саме: «фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника» [10]. Тобто мета, з якою фізична особа придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію, в нашому випадку послугу, має важливе значення для характеристики договору перевезення пасажира та багажу як споживчого договору.
Щодо того, чи належить перевезення пасажира до особистих потреб, то у монографічному дослідженні І.І. Кичко «Особисті потреби: регуляторні механізми формування та забезпечення» представлена класифікація потреб, яку провів В.І. Тарасенко. Він у рівні «потреби існування» виділяє підрівень «побутові потреби», серед яких і є потреба у пересуванні [11, с. 27].
Тобто пересування особи, яке реалізується шляхом перевезення будь-яким видом транспорту, є її особистою потребою для забезпечення життєдіяльності.
Оплатний характер споживчого договору та договорів із перевезення пов'язаний з тим, що підприємці-перевізники здійснюють діяльність з надання послуг, спрямовану на отримання прибутку. Однак законодавством може бути встановлено право безоплатного, пільгового проїзду для окремих категорій громадян за рахунок підприємств транспорту або відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно- правовими актами [12, с. 565].
Важливим є також визначення договору перевезення пасажира та багажу як договору про приєднання. Традиційно більша частина публічних договорів має конструкцію договору про приєднання, що повною мірою відображає їхню юридичну природу. Практично всі умови майбутнього перевезення є «наперед установленими» для пасажира. Тож він може або погодитися з умовами, запропонованими перевізником, і акцептувати його публічну оферту, або ж ні.
М.І. Брагінський охарактеризував даний договір як договір із формулою «або погоджуєшся з усім, що я пропоную, або договору не буде». З указаної причини, можливо, точнішим, ніж приєднання, може вважатися термін «продиктований договір» у німецькому праві. Він дозволяє виразити обидві ознаки вказаних договорів: і те, що особа приєдналася, не маючи можливості обумовлювати його умови, і одночасно те, що вона вимушена була через певні причини вчинити певним чином [13, с. 358].
Висновки
Таким чином, детальне вивчення договору перевезення пасажира та багажу, а саме його суб'єктного складу, мети, предмета та оплатного характеру, дає можливість визначити його як споживчий договір. Це вказує на можливість застосування до врегулювання зобов'язань за договором перевезення пасажира та багажу Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, у пасажира як споживача послуг перевезення виникають додаткові права та обов'язки, в тому числі і право реалізувати форми і способи захисту своїх прав, передбачені даним Законом.
Список використаних джерел
1. Васильєва В.В. Договір як підстава виникнення цивільно- правового зобов'язання : автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2013. 18 с.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/435-15#Text (дата звернення: 22.11.2020).
3. Про захист прав споживачів : Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/1023-12#Text(дата звернення: 22.11.2020).
4. Красавчиков О.А. Сфера обслуживания: гражданско-правовой аспект. Советская юстиция. 1960. № 5. С. 42-43.
5. Пожоджук Р.В. Захист прав споживачів за договором постачання електричної енергії через приєднану мережу :автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2016. 20 с.
6. Гудима М.М. Предмет договору про наданнятуристичнихпослуг за законодавствомУкраїни :дис. . канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2013. 277 с.
7. Осетинська Г.А. Цивільно-правовий захист прав споживачів за законодавствомУкраїни :дис. . канд. юрид. наук: 12.00.03. Київ, 2006. 220 с.
8. Банасевич І.І. Теоретико-правові підходи до розмежування споживчого та публічного договорів. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства. 2017. С. 67-75.
9. Сірко Р.Б. Договір перевезення пасажирів залізничним транспортом: проблемні питання. Вісник Чернівецького факультету Національного університету «Одеська юридична академія». 2012. № 1. С. 68-78.
10. Банасевич І.І. Особливості предмета споживчого договору. Часопис цивілістики. 2018. Вип. 31. С. 28-31.
11. Кичко І.І. Особисті потреби: регуляторні механізми формування та забезпечення. Чернігів, 2010. 258 с.
12. Дзера О.В., Кузнєцова Н. С., Луць В. В. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : у 2 т. Київ: Юрінком Інтер, 2013. Т. ІІ. 1120 с.
13. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положения. Москва: Статут, 1997. 850 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Загальні правила перевезення. Договір перевезення вантажу, пасажирів, багажу та пошти. Зміст, порядок укладання та оформлення договорів про перевезення. Особливості договору морського перевезення; автомобільним, залізничним, повітряним транспортом.
реферат [43,0 K], добавлен 26.05.2008Правове регулювання договору перевезення різними видами транспорту. Права і обов'язки перевізника та відправника за договором. Шляхи та способи вдосконалення організації транспортних перевезення. Зарубіжний досвід міжнародних транспортних перевезень.
курсовая работа [73,7 K], добавлен 23.10.2014Поняття, суб’єкти та основні риси договору чартеру. Різновиди договору фрахтування: морське перевезення та повітряне перевезення. Тайм-чартер та договір лізингу судна як різновид договору фрахтування. Поняття та функції коносаменту у договорі чартеру.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 05.05.2014Характеристика договору перевезення вантажів згідно транспортного законодавства. Порівняльний аналіз договору перевезення вантажів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Обов'язки сторін за договором та відповідальність за їх невиконання.
реферат [50,7 K], добавлен 03.01.2011Аналіз захисту прав і інтересів пасажира за договором перевезення пасажира повітряним транспортом. Особливості застосування його форм і способів, серед яких окрім відшкодування збитків за завдану шкоду, компенсацій (штрафів) є компенсація моральної шкоди.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017Поняття та правова природа договору дарування, його сторони та зміст. Порядок укладення, форма та істотні умови договору дарування. Відмова від договору та розірвання договору дарування: аналіз правових наслідків. Пожертва як різновид договору дарування.
курсовая работа [77,8 K], добавлен 04.12.2013Поняття договору перевезення вантажу та його різновиди. Документи, які необхідні для його оформлення. Загальна характеристика повітряних перевезень. Міжнародні організації регулювання повітряного транспорту. Зобов'язання сторін за договором перевезення.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.11.2013Правова характеристика договору дарування, його юридичні ознаки, основні суб'єкти та зміст. Порядок укладання договору та особливості його виконання. Відмежування договору дарування від договору позички. Визначення прав та обов'язків сторін договору.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.05.2015Договір дарування як окремий цивільно-правовий договір. Дослідження договору дарування щодо його основних характеристик та особливостей. Аналіз його правової природи, предмета та форми. З’ясування сторін договору дарування, їх прав та обов’язків.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 03.08.2017Суть перевезення та основи транспортного законодавства України. Визначення сторін та істотних умов договору на перевезення вантажу залізничним транспортом. Права і обов'язки сторін угоди, порядок оформлення накладних і комплекту перевізних документів.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 16.08.2010Умови, види та форми цивільно-правової відповідальності, підстави звільнення від неї. Характеристика відповідальності сторін за договором купівлі-продажу, у разі невиконання договору оренди та договору поставки, порушення умов договору перевезення.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 23.11.2013Виникнення та розвиток договору ренти, його види. Поняття та юридична характеристика договору ренти. Місце договору ренти в системі цивільно-правових договорів. Характер і специфіка цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору ренти.
реферат [36,1 K], добавлен 06.05.2009Історичне походження і розвиток договору ренти. Поняття договору ренти та його юридична характеристика. Види та сторони договору ренти. Аспекти укладення договору, його зміст, виконання та припинення. Відповідальність за невиконання договору ренти.
дипломная работа [133,4 K], добавлен 20.08.2011Поняття трудового договору, його значення в системі сучасного трудового права України. Аналіз правових норм, які регулюють порядок укладання трудового договору. Види та сторони трудового договору. Заповнення трудової книжки. Порядок розірвання договору.
курсовая работа [40,6 K], добавлен 09.11.2014Поняття та правова природа договору перевезення вантажів. Обов'язки сторін за договором перевезення вантажів відповідно до цивільного законодавства України. Межі відповідальності перевізника та підстави звільнення перевізника від відповідальності.
курсовая работа [46,3 K], добавлен 09.01.2014Дослідження класифікацій зобов'язальних правовідносин. Утворення системи кредитних зобов'язань договорами позики та кредиту, зобов'язаннями з випуску облігацій, видачами векселів та ін. Договір споживчого кредиту як окремий вид кредитного договору.
статья [22,8 K], добавлен 17.08.2017Характеристика шлюбного договору за сімейним законодавством України, суспільні відносини, що складаються в сфері його укладення. Право на укладення шлюбного договору, його зміст та правовий режим. Зміна, розірвання та визнання шлюбного договору недійсним.
курсовая работа [38,9 K], добавлен 16.05.2014Історія правового регулювання шлюбного договору за законами України. Поняття та значення шлюбного договору, його головний зміст та призначення, ступінь розповсюдженості в сучасному суспільстві. Умови виконання, зміни та припинення шлюбного договору.
курсовая работа [38,7 K], добавлен 23.02.2011Загальна характеристика міжнародних перевезень у міжнародному приватному праві: класифікація, види: морські, повітряні, залізничні, автомобільні. Зміст міждержавних конвенцій і договорів: особливості колізійного регулювання, створення безпеки перевезень.
курсовая работа [52,1 K], добавлен 30.03.2011Поняття та значення цивільно-правового договору. Види договорів у цивільному праві. Здійснення тлумачення умов договору відповідно до загальних правил тлумачення правочину. Укладення цивільно-правового договору та підстави для його зміни або розірвання.
реферат [30,9 K], добавлен 21.09.2009
