Щодо пріоритетного напряму розвитку доктрини трудового права в умовах світової інтеграції у правовій сфері та дефіциту гідної праці в глобальній економіці

Автор пропонує, враховуючи стрімке становлення концепції гідної праці під егідою МОП і ООН, її поступову інституалізацію в науково-правовій площині, у тому числі у трудоправовій, вважати цю концепцію пріоритетним напрямом розвитку сучасної доктрини трудового права як в Україні, так і в багатьох країнах світу, що підтримують Програму гідної праці МОП. Такий висновок обґрунтовується ще й тим, що саме ця концепція спроможна сьогодні бути гідною відповіддю новим викликам і загрозам сучасним трудовим відносинам, породженим негативними наслідками глобалізації через її надмірний і неконтрольований вплив на всі сфери суспільної діяльності, зокрема трудової.

Key words: the doctrine of labor law, the dogma of labor law, the concept of decent work, the ILO's Decent Work Program, and convergence of legal systems.

Постановка проблеми. Сучасні фундаментальні зміни у пізнанні права в умовах формування інформаційного та інноваційного суспільства як в Україні, так і в світі зумовлюють пошук у різних галузях правової науки, і трудоправової також, нових ракурсів у розумінні вже сформованих юридичних понять, поповнення понятійного апарату термінами, які відображають реалії сучасних правових систем, що все більше піддаються впливу юридико-конвергенційних процесів в умовах світової інтеграції у правовій сфері та глобалізації економіки.

У процесах конвергенції правових систем правова доктрина виступає як об'єднуючий, цементуючий фактор. Вона забезпечує узгоджене розуміння суспільних відносин, які виникають [1, с. 178]. Як правило, обмін та запозичення правових доктрин і верифікованих достатньою мірою концепцій правовими системами, у тому числі і правовою системою України, здійснюються напряму, оскільки вони не потребують формального закріплення в силу їх загальновизнаності, формування єдиного наукового та освітнього юридичного простору [2; с. 194].

У сучасних умовах суцільного дефіциту гідної праці, як ніколи, особливого значення набуває трудоправова наука в своєму концентрованому прояві як правова доктрина. Нині, особливо в нерозвинутих країнах, саме дефіцит і криза гідної праці стали тими негативними чинниками глобалізаційної економіки, глобалізаційної торгівлі, що показали, як зайнятість більшості населення може супроводжуватися мінімальним рівнем оплати праці, суворим підляганням внутрішньому трудовому розпорядку роботодавця, незацікавленістю роботодавця у наданні можливостей для саморозвитку і самовдосконалення працівника через недофінансування професійного навчання з боку власника підприємства тощо. Отже, нині в науці трудового права України постала необхідність пошуку нового пріоритетного напряму розвитку модернової трудоправової доктрини, яка очікувано повинна вплинути на формування новітніх тенденцій удосконалення трудового законодавства, що зрештою повинно підвищити якість трудового життя працюючих, інакше кажучи, знизити рівень дефіциту гідної праці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку трудоправової доктрини в період становлення України як правової, демократичної і соціальної держави за останнє десятиріччя висвітлюється у монографічних виданнях О.І. Процевського [3], В.О. Процевського [4], С.В. Вишновецької [5], С.М. Прилипко, О.М. Ярошенко [6], Л.П. Амелічевої [7] й ін. Окремі напрями становлення доктрини трудового права останніми роками визначалися і досліджувалися у наукових працях Н.Д. Гетьманцевої [8], В.В. Жернакова [9] О.А. Яковлєва [10] та ін. Нагальні проблеми правового, інформаційно-технічного, соціально-економічного характеру у сфері праці вимагають сьогодні комплексних підходів до виявлення пріоритетного напряму розвитку модернової доктрини трудового права.

Метою дослідження є уточнення змісту поняття "доктрина трудового права", визначення пріоритетного напряму її розвитку, що зумовлюється новими викликами і загрозами сучасним трудовим відносинам, породженими негативними наслідками глобалізації через її надмірний і неконтрольований вплив на всі сфери суспільної діяльності, зокрема трудової.

Виклад основного матеріалу. Уточнюючи зміст поняття "доктрина трудового права", з методологічного погляду відразу слід відзначити лаконічний, але надзвичайно змістовний концептуальний підхід до цього важливого питання вченого у галузі трудового права К.Л. Томашевського.

Варто підтримати його позицію щодо доцільності розгляду доктрини трудового права у широкому та вузькому розумінні [11, с. 100]. У широкому розумінні доктрина трудового права є синонімом науки трудового права, яка своєю чергою виступає самостійним видом галузевої юридичної науки та системою знань (уявлень, ідей, концепцій, вчень, теорій, шкіл, напрямів) про трудоправові явища (норми, стосунки, факти, механізми, процедури тощо) [11, с. 100]. З огляду на це, слушним є твердження Т.А. Зикіної про те, що саме трудове право покликано бути тією галуззю, яка повною мірою дозволяє реалізувати право працівника на гідну працю [12, с. 28].

Проте В.Г. Сойфер зауважує, що, як показують дослідження, деякі інститути і категорії трудового права, чинні норми трудового законодавства не тільки не враховують тенденції розвитку соціально-трудових відносин з розрахунком на майбутнє, але й ще формально виключають правове забезпечення відносин, які вже склалися на практиці або ще формуються [13, с. 90]. Зважаючи на недостатньо активну інституалізацію в науці трудового права України концепції гідної праці, яка позиціонується як модель ідеальних трудових відносин [14, с. 7], твердження В.Г. Сойфера, висловлене вченим ще десять років тому, не втрачає своєї актуальності і сьогодні.

Досліджуючи поняття доктрини трудового права у вузькому розумінні, К.Л. Томашевський вважає, що у цьому сенсі його слід розглядати як конкретне вчення, певну концепцію, теорію або школу в рамках науки (на кшталт доктрини (концепції) єдиного трудового правовідношення М.Г. Александрова, концепції множинності (розщеплення) трудових правовідносин В.М. Скобелкіна й ін.) [11, с. 100].

На наш погляд, у такому контексті наразі варто сприймати й концепцію гідної праці, у витоків якої стояв Генеральний директор Міжнародної організації праці Хуан Сомавія, який в кінці 90-х років ХХ століття зробив її засадничою для подальшої діяльності цієї поважної глобальної правозахисної інституції [15]. Саме зазначена концепція, на наш погляд, є наразі пріоритетним напрямом розвитку модернової доктрини трудового права.

З прийняттям Декларації МОП про соціальну справедливість у цілях справедливої глобалізації від 10.06.2008 [16] (або Програми гідної праці МОП, як ще прийнято називати цей документ у науковому вимірі) та резолюції ГА ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1 про глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року [17] (далі - ЦСР) відбулася інституалізація зазначеної концепції в міжнародних стандартах. Концепція гідної праці розпочала суттєво впливати на формування соціальної політики держав-членів МОП та ООН, на процес національної законотворчості з питань створення і забезпечення гідних умов праці на національних виробництвах. До того ж і принципи гідної праці, що спочатку пропагувалися лише МОП, поступово були підтримані ООН на початку ХХІ століття і гармонійно увійшли в Цілі Сталого Розвитку.

Своєю чергою, інституалізація концепції гідної праці в міжнародних стандартах і на глобальному рівні не могла залишати осторонь і наукову спільноту. Зміст концепції гідної праці, її історіографія досліджувалися останнім часом у багатьох монографічних дослідженнях сучасних вчених трудового права [7], [12], [18], [19]. Багато системних наукових доробків, присвячених цій проблематиці, належать і вченим інших наук (економічних, соціологічних, технічних тощо) [20], [21], [22], [23], [24].

Характеризуючи концепцію гідної праці як доктрину трудового права у вузькому розумінні, неможливо не розглянути питання щодо догм трудового права, які є засадничими для цієї концепції. Ці догми також проходять свій шлях становлення, під якими в спеціальній літературі розуміються узагальнені поняття, що охоплюють собою аксіоми, загальновизнані принципи і норми трудового права, імперативні положення. Вони включають незаперечні істини та не вимагають доказів у сфері регулювання трудових та тісно з ними пов'язаних відносин [11, с. 100]. На наш погляд, оскільки догми трудового права є засадами законності правозастосовчої діяльності, ефективного правопорядку в суспільстві, зокрема у трудовій сфері, принципами, закладеними в основу концепції гідної праці, необхідно висвітлити їх значення детальніше.

Догмам трудового права притаманні позитивні риси, вони характеризують трудове право за формальними ознаками, визначаючи його своєрідність [25, с. 57]. У догмах трудового права знаходять своє відображення ті юридичні норми, відносини, факти та інший правовий "інструментарій", який забезпечує стабільність цієї галузі. Догми виступають тим "каркасом", в якому виражається предмет і метод трудового права і який поряд із принципами трудового права конституює саму цю галузь [11, с. 100].

Серед догм трудового права, які є своєрідним "каркасом", слід зазначити такі, як: "праця є вільною і не є товаром", "примусова праця заборонена", "трудові відносини є платними", "рівна плата за рівну працю", "заборона дитячої праці", "недопущення дискримінації в галузі праці", "свобода асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів"; "свобода слова і профспілкової діяльності як необхідна умова постійного прогресу" тощо, які випливають зі статуту МОП від 28.06.1919 [26], Філадельфійської Декларації МОП від 10.05.1944 [27], Декларації МОП про основоположні принципи і права у галузі праці від 18.06.1998 [28], Декларації МОП про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації від 10.06.2008 [16].

Концепція гідної праці, що стрімко розвивається під егідою МОП, з часом стала суттєво впливати на міжнародно-правове регулювання праці в світі, роблячи його механізми більш дієвими й ефективними. Зазначене також свідчить, що концепція гідної праці дійсно є пріоритетним напрямом розвитку сучасної доктрини трудового права у широкому її розумінні.

У контексті зазначеного варто зауважити, що сучасний розвиток доктрини трудового права не вимагає кардинальної зміни наявного категоріального апарату, вдосконалення або уточнення окремих норм. Нині, на думку В.С. Венедиктова, з якою варто погодитися, важливим є саме активізація процесу розробки нових концептуальних підходів до правового регулювання трудових відносин, що виникають у нових економічних умовах, і визначення сфери дії трудового права загалом. При цьому воно повинно враховувати історичний розвиток права й економіки України, територіальне розташування країни, менталітет українського народу, процеси глобалізації та інтеграції суспільних відносин, міжнародні еталони і стандарти, а також інші чинники, які впливають на розвиток держави, суспільства й особи [29].

Висновки

Уточнено зміст поняття "доктрина трудового права", її розуміння у широкому і вузькому сенсі.

Вперше розглянуто концепцію гідної праці як доктрину трудового права у її вузькому розумінні.

Визначені догми трудового права, які є своєрідним "каркасом" для цієї концепції, а саме: "праця є вільною і не є товаром", "примусова праця заборонена", "трудові відносини є платними", "рівна плата за рівну працю", "заборона дитячої праці", "недопущення дискримінації в галузі праці", "свобода асоціації та реальне визнання права на ведення колективних переговорів"; "свобода слова і профспілкової діяльності як необхідна умова постійного прогресу" тощо. Вказані догми трудового права випливають із положень статуту МОП від 28.06.1919 [26], Філадельфійської Декларації МОП від 10.05.1944 [27], Декларації МОП про основоположні принципи і права у галузі праці від 18.06.1998 [28], Декларації МОП про соціальну справедливість в цілях справедливої глобалізації від 10.06.2008 [16].

Враховуючи стрімке становлення концепції гідної праці під егідою МОП і ООН, її поступову інституалізацію в науково-правовій площині, й у трудоправовій також, не викликає сумнівів, що саме вона є сьогодні пріоритетним напрямом розвитку сучасної доктрини трудового права як в Україні, так і в багатьох країнах світу, що підтримують Програму гідної праці МОП. Такий висновок обґрунтовується ще й тим, що саме ця концепція спроможна сьогодні бути гідною відповіддю на нові виклики і загрози сучасним трудовим відносинам, породжені негативними наслідками глобалізації через її надмірний і неконтрольований вплив на всі сфери суспільної діяльності, зокрема трудової.

Проведене дослідження не вичерпує всього комплексу проблемних питань, пов'язаних із визначенням пріоритетних напрямів розвитку сучасної доктрини трудового права, а отже, ці питання мають стати предметом подальших наукових розвідок.

Список використаних джерел