Організаційно-тактичні прийоми допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Організаційно-тактичні прийоми допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів

Рівчаченко Олена Анатоліївна

Рівчаченко Олена Анатоліївна кандидат юридичних наук, старший викладач кафедри юридичної психології, Національна академія внутрішніх справ, м. Київ

Анотація. Метою дослідження є визначення й обґрунтування організаційно-психологічних прийомів допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Методологічною основою статті є аналіз кримінальних проваджень та сучасної юридичної практики щодо тактики проведення допиту свідків як засобу доказування фактів вчинення незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Використано можливості формально-логічного, функціонального та статистичного методів під час окреслення специфіки досудового розслідування аналогічних правопорушень. Зазначається, що показання свідків є фактичними даними, обсяг яких визначається обставинами кримінального провадження за фактами виявлення обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, синтезу наркотичних засобів та психотропних речовин на такому обладнанні тощо. Особливістю допиту свідків, які були присутні під час аналогічних протиправних діянь, є те, що такі особи можуть бути споживачами наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні організаційно-тактичних засад проведення допиту свідків у кримінальних провадженнях за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Наводяться переліки конкретних питань, що підлягають з'ясуванню під час допиту свідків, що може розширювати процес усвідомлення ситуації, яка склалася в ході досудового розслідування.

Висновки. Порядок та визначена специфіка допиту свідків за аналогічними фактами майже повністю відповідають сучасній юридичній практиці та можуть бути застосовані під час кримінального провадження.

Процесуальні вимоги контактної взаємодії зі свідком під час розслідування аналогічних кримінальних правопорушень окреслюють її загальні рамки, але успішне вирішення інформаційно-комунікативних завдань потребує від ініціатора творчого підходу до проведення слідчих (розшукових) дій, майстерності й знання психологічних прийомів тощо.

Ключові слова: допит, організаційно-тактичні прийоми, свідки, досудове розслідування, кримінальне провадження, обладнання, виготовлення наркотичних засобів та психотропних речовин.

Rivchachenko Olena Anatoliyivna PhD in Law, Senior Lecturer of the Department of Legal Psychology, National Academy of internal Affairs, Kyiv. ORGANIZATIONAL AND TACTICAL TECHNIQUES OF WITNESSES' INTERROGATION IN CRIMINAL PROCEEDINGS ON THE FACT OF ILLEGAL ACTIONS WITH EQUIPMENT FOR THE MANUFACTURE OF NARCOTIC DRUGS, PSYCHOTROPIC SUBSTANCES AND THEIR ANALOGUES

Abstract. The aim of the research is to determine and substantiate the organizational and psychological techniques of witnesses' interrogation in criminal proceedings on the fact of illegal actions with equipment for the manufacture of narcotic drugs, psychotropic substances and their analogues. The methodological basis of the article is the analysis of criminal proceedings and modern legal practice on the tactics of witnesses' interrogation as a means of proving the facts of illegal actions with equipment for the manufacture of narcotic drugs, psychotropic substances and their analogues. The possibilities of formal and logical as well as functional and statistical methods are used when outlining the specifics of pre-trial investigation of similar offenses. It is noted that the testimony of witnesses is factual data, the amount of which is determined by the circumstances of criminal proceedings on the facts of detection of equipment for the manufacture of narcotic drugs, psychotropic substances and their analogues, synthesis of narcotic drugs and psychotropic substances using such equipment, etc. The peculiarity of the interrogation of witnesses who were present during similar wrongful acts is that such persons may be consumers of narcotic drugs, psychotropic substances and their analogues.

The scientific novelty of the obtained results lies in the generalization of organizational and tactical principles of witnesses' interrogation in criminal proceedings on the fact of illegal actions with equipment for the manufacture of narcotic drugs, psychotropic substances and their analogues. The lists of specific issues to be clarified during the interrogation of witnesses are provided, which may expand the process of understanding the situation that arose during the pre-trial investigation.

Conclusions. The procedure and determined specifics of witnesses' interrogation on similar facts are almost entirely consistent with modern legal practice and can be applied in criminal proceedings.

Procedural requirements for contact interaction with a witness during the investigation of similar criminal offenses outline its general framework, but the successful solution of information and communication tasks requires the initiator to have a creative approach to investigative (search) actions, skills and knowledge of psychological techniques and more.

Keywords: interrogation, organizational and tactical techniques, witnesses, pre-trial investigation, criminal proceedings, equipment, manufacture of narcotic drugs and psychotropic substances.

Постановка проблеми

Виходячи з тенденції неухильного збільшення задоволення незаконного попиту на амфетаміни та подальшого поширення зловживання ними в Україні, почав інтенсивно розвиватися новий вид наркотизму, для обслуговування якого почали створюватися нелегальні лабораторії з виготовлення ефедрону, перветину, броламфетаміну тощо, а також інших особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Саме своєчасне виявлення місць, де використовується спеціальне лабораторне обладнання з метою виготовлення напівсинтетичних та синтетичних наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, стало одним з пріоритетних напрямів роботи сучасних правоохоронних органів.

Проблема розслідування незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на сьогодні залишається недостатньо дослідженою, не дивлячись на актуальність тематики та її потреби. Більшість публікацій та наукових досліджень стосуються виявлення та викриття нарколабораторій, окремих положень дотримання заходів безпеки під час її ліквідації, проте не завжди на практику удосконалення розслідування злочинів, визначених статтею 313 КК України. Вказана тематика потребує додаткового наукового дослідження із розробленням методики розслідування незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. У цьому контексті важливим є узагальнення наукових ідей і підходів до створення якісно нового механізму розслідування зазначеного виду кримінальних правопорушень, у тому числі, що заснований на комунікативній складовій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням дослідження прикладних особливостей проведення слідчих (розшукових) дій (у тому числі, комунікативних) під час досудового розслідування присвячені роботи таких вчених, як: В. Бахін, А. Данилевський, Л. Демидова, П. Євдокімова, В. Кириченко, В. Куц, О. Литвин, В. Малков, С. Мохончук, В. Навроцький, Т. Приходько, В. Робак, О. Сарнавський, П. Фріс, М. Хавронюк, І. Шапкін та ін.

Поряд із цим, на визначення організаційно-правових та психологічних аспектів зазначеної проблеми були спрямовані окремі наукові розвідки В. Бабунича, Ю. Грошевого, Л. Казміренко, Н. Карпова, В. Коновалової, М. Костицького, О. Кришевич, Д. Мірковця, Л. Удалової, В. Шепітька й ін. Разом із тим, на даний час не можна впевнено говорити про ґрунтовне теоретико-прикладне вивчення такої слідчої (розшукової) дії як допит свідків у розрізі її організаційно-тактичного та психологічного опосередкування. Загалом, незважаючи на значний внесок багатьох вчених у наукові розвідки з окресленої проблематики, залишається відкритим питання щодо визначення організаційно-тактичних особливостей проведення допиту свідків під час розслідування незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. У цьому можна вбачати основну мету даної статті.

Виклад основного матеріалу

Проведений аналіз кримінальних проваджень за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів дав змогу встановити, що значну доказову цінність під час розслідування вказаних незаконних дій мають показання свідків, якими у більшості випадків виступають:

особи, які були присутні під час вчинення підозрюваним протиправних діянь з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів;

працівники поліції, які приймали участь у проведенні процесуальних дій;

поняті, які приймали участь у здійсненні слідчих (розшукових) дій й ін.

Предметом показань свідків є фактичні дані, відомі особі, обсяг яких визначається обставинами конкретного кримінального провадження (наприклад, за фактами виявлення обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, синтезу наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів на такому обладнанні, тощо), особистістю допитуваного, сукупністю відомостей, якими він оперує.

Метою допиту свідка є отримання інформації не лише безпосередньо щодо події злочину, а й інших відомостей, наприклад, про події, які передували злочину, особу злочинця й такі, що можуть бути використані під час розслідування з метою виявлення нових доказів та перевірки й оцінки наявних. При цьому важливим для встановлення істини є й умовиводи та особиста думка свідка.

За вимогами пункту 1 статті 224 КПК України кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків [1].

При визначенні кола свідків та черговості їх допитів слідчий, як правило, вже має у своєму розпорядженні рапорти працівників поліції, (які приймали участь в заходах із затримання підозрюваних). Крім того, долучається протокол обшуку місця виявлення обладнання, яке могло використовуватись для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, пояснення очевидців, що були отримані співробітниками оперативних підрозділів або дільничними офіцерами поліції. У ході цієї роботи слідчий має виходити з обсягу даних, якими можуть володіти очевидці.

Особливістю допиту свідків, які були присутні під час протиправних діянь з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, є також те, що такі особи можуть бути споживачами наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів. Тому оцінка показань, отриманих від свідка-наркозалежної особи в період абстиненції, вельми ускладнена. У той час, слідча практика підтверджує, що наркозалежні особи так само можуть відмовлятися в подальшому від своїх показань. Тому під час допиту свідка-наркозалежної особи необхідно з'ясувати: як давно він вживає наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги, які саме, яким способом, в яких дозах, як вони на нього діють; як відчуває та переносить особа «ломку»; чи намагалася вона лікуватися (де, коли, результат), чи стоїть на обліку в наркологічному диспансері, з якого часу, тощо.

Доцільно мати на увазі, що психологічна характеристика допиту свідків тісно пов'язана зі складністю проведення через специфічність людської природи, її психологічну культуру, психоемоційний стан, процес формування психологічного портрету й ін. З точки зору предмета комунікації важливо робити акцент на психологічний фон проведення допиту, умови, в яких він відбувається, особливі інструменти та методи, що використовує слідчий у своїй діяльності. Психологічна складність допиту свідків полягає також в тому, що слідчому на початку комунікації важливо встановити особливості індивідуально-психологічного потенціалу джерела інформаційних даних; це дасть змогу уникнути деформації відтворювального процесу, на який, власне, й спрямований допит.

Відтак, до початку допиту такого свідка доцільно мати необхідні дані про його особу (причина вживання наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, ступінь «залежності» від них, обстановка в сім'ї, за місцем роботи чи навчання тощо). Аналогічні дані також можна з'ясувати на початку допиту у ході встановлення та розвитку психологічного контакту з допитуваним. Враховуючи особливості особи споживача наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, необхідно переконати допитуваного, що правдиві показання про осіб, які вчиняють протиправні дії з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, збувають його - будуть сприяти виявленню злочину та притягнення винних до юридичної відповідальності. У той же час приховування злочинної діяльності осіб, які виготовляють та поширюють обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, сприяє втягненню у зловживання наркотичними засобами, психотропними речовинами та їх аналогами нових осіб і тягне за собою кримінальну відповідальність.

Крім того, споживачам наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів потрібно роз'яснювати положення законодавства про обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. І найголовніше, слід роз'яснити, що особа, яка добровільно здала наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги і вказала джерело їх придбання або сприяла виявленню злочинів, пов'язаних з їх незаконним обігом, або добровільно звернулася до лікувального закладу, розпочала лікування від наркоманії, звільняється судом від кримінальної відповідальності за незаконне їх виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення пересилання, тобто за дії передбачені частинами першими статей 307 та 309 КК України (частина 4 статті 307 та частина 4 статті 309 КК України) [2].

Під час підготовки до допиту свідків необхідно так само, як і під час підготовки до допиту підозрюваного, враховувати наявну інформацію, отриману за результатами здійснення оперативно-розшукової діяльності, попередніх слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій щодо особистості допитуваних, їх відносини із затриманим, способу життя останніх; обсягу відомостей, які має в своєму розпорядженні або може мати свідок; їх відносини з правоохоронними органами тощо, щоб правильно оцінити правдивість їх показань [3, С. 176-177].

Будь-який вид допиту свідка за тактикою виправдано розпочинати зі встановлення психологічного контакту, що сприятиме раціональному використанню часу та дозволяє оцінити одержані показання. Звідси доцільно вести мову про те, що під час допиту свідків слід застосовувати систему прийомів психологічного впливу: активізація установок та емоційно-вольової сфери; уточнення умов сприйняття свідком фактів події, яка відбулась; постановка запитань, що збуджують або послабляють емоційний стан свідка; попередження про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань; нейтралізація негативних якостей особи свідка і використання позитивних; заклик до почуття сумління, справедливості, совісті, честі та відвертості, сумлінного виконання свого громадянського обов'язку у протидії злочинності; створення у свідка уявлення щодо поінформованості слідчого про конкретні факти кримінального правопорушення; пред'явлення доказів; ознайомлення свідка з показаннями інших учасників кримінального провадження, що викривають його неправдивість; раптовість; використання спроб дати неправдиві показання [4, С. 72; 5, С. 131-132; 6, С. 211-212; 7, С. 141-142].

У зв'язку з тим, що підозрювані під час досудового розслідування даної категорії кримінальних правопорушень часто висувають версії про те, що обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів їм нібито підкинули співробітники поліції (вказані факти підтверджуються аналізом судової практики) [8], або що речові докази вилучалися у них з порушенням чинного законодавства (наприклад, без участі понятих, або поняті знаходились в одному приміщенні, а речові докази були вилучені у цей час без них в іншому приміщенні), у процесі встановлення істини необхідно детально допитати всіх осіб, які брали участь у проведенні слідчих (розшукових) дій з деталізацією їх участі у вказаному процесі [3, С. 176].

Ще однією із особливостей кримінального провадження при вчиненні кримінальних правопорушень в сфері незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів є те, що досить часто як свідки допитуються співробітники поліції. Кримінальне процесуальне законодавство не містить положень, які забороняють використовувати показання працівників поліції у статусі свідків, як докази. Тому такі показання мають однакові правові наслідки з іншими доказами, що містяться у кримінальному провадженні. Під час допиту в якості свідків співробітників поліції насамперед має з'ясовуватися характер їх взаємовідносин з підозрюваними, чи були вони знайомі раніше, а також питання щодо:

- обстановки на місці події;

- поведінки підозрюваних осіб;

- місця розташування, кількість, вид та ознаки вилучених речових доказів (обладнання та інші предмети, хімічні речовини, прекурсори, наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги, документи, гроші тощо).

Під час проведення досудового розслідування за фактом незаконних дій з обладнанням для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, як правило, в якості свідків допитують понятих, що приймали участь в обшуках та оглядах. У даних осіб на допитах необхідно з'ясувати питання щодо тих фактів, які були зафіксовані за їх присутності, у тому числі:

- чи дійсно у підозрюваних та яким чином були вилучені речові докази (обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, продукти виготовлення, хімікати, прекурсори, гроші, документи тощо);

- що пояснював підозрюваний щодо їх походження та приналежності й ін.

Як свідчать наукові розвідки окремих дослідників [9, С. 330; 10, С. 139], будуть в нагоді та є доволі інформативними показання родичів, сусідів та колег за місцем проживання й роботи підозрюваного. Під час проведення допитів такої категорії поінформованих осіб необхідно встановити факти з наступних питань:

- якими пізнаннями в галузі хімії, фармакології тощо володіє підозрюваний, чи цікавився раніше він науковими джерелами в окреслених знань;

- з ким спілкувався підозрюваний за місцем мешкання та роботи, який вид занять знайомих (кола інтересів та спілкування) підозрюваного;

- де, у кого міг підозрюваний придбати обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, отримати методику їх виготовлення;

- чи спостерігалися якісь відхилення від типової поведінки у підозрюваного та у чому вони виявлялися;

- чи споживав раніше підозрюваний наркотичні засоби, психотропні речовини та їх аналоги (з медичною або немедичною метою), коли саме;

- приналежність речей, предметів, одягу, що були вилученні у підозрюваного, в процесі огляду місця події тощо.

Наведені вище переліки питань, що підлягають з'ясуванню в ході допитів свідків, можуть бути розширені в залежності від ситуації, яка склалася упродовж досудового розслідування.

Крім визначеного кола питань, для кожної категорії свідків при проведенні досудового розслідування незаконних дій, пов'язаних з використанням обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, можуть набувати й інші позиції, що підлягають встановленню. Звідси варто погодитися з думкою окремих вчених, які стверджують, що під час допиту за доцільне також з'ясувати такі обставини:

- чи був раніше допитуваний знайомий з підозрюваним. Якщо так, то за якої ситуації познайомився, як може охарактеризувати його поведінку;

- про які протиправні дії підозрюваного відомо допитуваному;

- очевидцем яких саме (де, коли) злочинних дій був допитуваний;

- в якій кількості та яка за зовнішнім виглядом предмет був вилучений при затриманні підозрюваного;

- які заходи вживав затриманий по прихованню слідів кримінального правопорушення;

- що відомо допитуваному про походження обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів;

- що відомо допитуваному про характер та обсяг використання обладнання для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, а також осіб, які її реалізовували й ін. [11, С. 110; 12, С. 158].

У межах нашого теоретико-прикладного аналізу доцільно вказати й на важливість з'ясування технічних засобів, що можуть бути використані під час допиту. Згідно з пунктом 5 статті 224 КПК України під час допиту може застосовуватися фотозйомка, аудіо- та/або відеозапис. Такі засоби психологічно діють на допитуваного, дозволяють слідчому повністю зосередитися на веденні допиту, використовувати надалі при зміні або відмові від раніше даних показань підозрюваним, встановлення неправдивих показань іншими учасниками комунікативної взаємодії. Про застосування аудіо- та/або відеозапису під час допиту повідомляється допитуваному та іншим учасникам слідчої (розшукової) дії (адвокат, законний представник) до її початку. Згідно з положеннями статті 104 КПК України, якщо допит фіксується за допомогою технічних засобів, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому разі у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на носії інформації, який додається до нього.

Висновки

досудовий допит свідок наркотичний

Таким чином, вказаний порядок та визначені особливості допиту свідків під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов'язаних з використанням обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та їх аналогів, майже повністю відповідають вимогам сучасної юридичної практики та можуть бути застосовані у ході кримінального провадження.

Процесуальні вимоги контактної взаємодії зі свідком під час розслідування аналогічних кримінальних правопорушень окреслюють її загальні рамки, але успішне вирішення інформаційно-комунікативних завдань потребує від ініціатора творчого підходу до проведення слідчих (розшукових) дій, майстерності й знання психологічних прийомів і закономірностей тощо.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2013. № 9-10, № 11-12, № 13. Ст. 88. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text

2. Кримінальний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25-26. Ст. 131. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text

3. Протидія незаконному обігу наркотичних засобів: навч. посіб. / О. М. Джужа, Д. Й. Никифорчук, О. М. Стрільців та ін.; за ред. проф. О. М. Джужи. К.: Нац. акад. внутр. справ, 2011. 312 с.

4. Сокиран Ф. М. Сучасні концепції психологічного впливу на досудовому слідстві: монографія. Київ: Правник, 2002. 172 с.

5. Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020). Coping Behavior of Criminal Police Officers at Different Stages of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. Retrieved from: https://doi.org/10.18662/brain/11.2/78

6. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Y., Aleksandrov, Y., Okhrimenko, S., & Prontenko, K. (2020). The New Police Training System: Psychological Aspects. Postmodern Openings, 11(1 Supl1), 200-217. Retrieved from: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130

7. Miloradova, N., Okhrimenko, I., Bondar, V., Okhrimenko, S., Pashko, N. (2021). Components of Communicative Competence of Prejudicial Inquiry Bodies' Investigators. Applied Linguistics Research Journal, 5(6), 135-146. doi: 10.14744/alrj.2021.04764

8. Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4. Вісник Верховного Суду України. 2002. № 4.

9. Баранчук В.В. Поняття та ознаки психологічного контакту в процесі допиту. Збірник наук. праць / за ред. В.І. Борисова. 2009. Випуск 17. С. 326-332.

10. Aleksandrov, D., Okhrimenko, I., Olefir, O., Dmytriieva, I., & Ivanenko, A. (2021). Psychological Factors of the Formation of Communicative Components of Adolescent Addicts. Applied Linguistics Research Journal, 5(4), 134-144. doi: 10.14744/alij.2021.29863

11. Діяльність підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з виявлення та ліквідації підпільних нарколабораторій: посібник / [М. С. Хруппа, Д.Й. Никифорчук, В.А. Семенюк та ін.]; за заг. ред. М. С. Хруппи. К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2004. 192 с.

12. Професійне спілкування працівників Національної поліції: підручник / авт. кол.: Д. О. Александров, В. І. Барко, І. М. Охріменко [та ін.] ; за ред. С. І. Яковенка. Одеса: Астропринт, 2017. 260 с.

References

1. Kryminal'nyy protsesual'nyy kodeks Ukrayiny [Criminal Procedure Code of Ukraine]. (2013). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Information of the Supreme Council of Ukraine, № 9-10, № 11-12, № 13. St. 88. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text. [in Ukrainian].

2. Kryminal'nyy kodeks Ukrayiny [Criminal Code of Ukraine]. (2001). Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny - Information of the Supreme Council of Ukraine, 25-26, St.131. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text. [in Ukrainian].

3. Dzhuzha, O. M. (Ed.)., Nykyforchuk, D. Y., & Stril'tsiv, O. M. (2011). Protydiya nezakonnomu obihu narkotychnykh zasobiv [Countering drug trafficking], Kyiv: Natsional'na akademiya vnutrishnikh sprav. [in Ukrainian].

4. Sokyran, F. M. (2002). Suchasni kontseptsiyi psykholohichnoho vplyvu na dosudovomu slidstvi ['Modern concepts of psychological influence on the pre-trial investigation]. Kyiv: Pravnyk. [in Ukrainian].

5. Fedorenko, O., Dotsenko, V., Okhrimenko, I., Radchenko, K., & Gorbenko, D. (2020).

6. Coping Behavior of Criminal Police Officers at Different Stages of Professional Activity. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience, 11(2), 124-146. https://doi.org/10.18662/bram/1L2/78

7. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Y., Aleksandrov, Y., Okhrimenko, S., & Prontenko, K. (2020). The New Police Training System: Psychological Aspects. Postmodern Openings, 11(1Supl1), 200-217. https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130

8. Miloradova, N., Okhrimenko, I., Bondar, V., Okhrimenko, S., Pashko, N. (2021). Components of Communicative Competence of Prejudicial Inquiry Bodies' Investigators. Applied Linguistics Research Journal, 5(6), 135-146. doi: 10.14744/alrj.2021.04764

9. Pro sudovu praktyku v spravakh pro zlochyny v sferi obihu narkotychnykh zasobiv, psykhotropnykh rechovyn, yikh analohiv abo prekursoriv: Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrayiny vid 26 kvitnya 2002 roku № 4 [On Judicial Practice in Cases of Crimes in the Sphere of Trafficking in Narcotic Drugs, Psychotropic Substances, Their Analogues or Precursors: Resolution of the Plenum of the Supreme Court of Ukraine of April 26, 2002, № 4.]. Visnyk Verkhovnoho Sudu Ukrayiny - Bulletin of the Supreme Court of Ukraine, 2002, № 4. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-02#Text. [in Ukrainian].

10. Baranchuk, V.V. (2009). Ponyattya ta oznaky psykholohichnoho kontaktu v protsesi dopytu [The concept and signs of psychological contact during interrogation]. Zbirnyk naukovyh prats' - Collection of scientific works, 17, 326-332. [in Ukrainian].

11. Aleksandrov, D., Okhrimenko, I., Olefir, O., Dmytriieva, I., & Ivanenko, A. (2021). Psychological Factors of the Formation of Communicative Components of Adolescent Addicts. Applied Linguistics Research Journal, 5(4), 134-144. doi: 10.14744/alrj.2021.29863

12. Khruppa, M. S. (Ed.)., Nykyforchuk, D. Y., & Semenyuk, V. A. (2004). Diyal'nist' pidrozdiliv po borot'bi z nezakonnym obihom narkotykiv z vyyavlennya ta likvidatsiyi pidpil'nykh narkolaboratoriy [Activities of anti-drug units to detect and eliminate underground drug laboratories], Kyiv: Natsional'na akademiya vnutrishnikh sprav Ukrayiny. [in Ukrainian].

13. Aleksandrov, D. O., Barko, V. I., & Okhrimenko, I. M., Yakovenko, S. I. (Ed.). (2017). Profesiyne spilkuvannya pratsivnykiv Natsional'noyi politsiyi [Professional communication of National Police officers]. Odesa: Astroprynt. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru