Управління майном територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський національний технічний університет

Управління майном територіальних громад в умовах децентралізації влади в Україні

Лопушинський Іван Петрович доктор наук з державного управління, професор, заслужений працівник освіти України

Григор'єва Лідія Миколаївна здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти галузі знань 28

м. Херсон

Анотація

У статті висвітлено проблеми, що постали як перед новоутвореними територіальними громадами, так і перед районними й обласними радами щодо інвентаризації майна, передачі майна з державної власності до власності територіальних громад, а також майна із спільної власності районних і обласних рад, що знаходилося в їх управлінні, до власності територіальних громад, на території яких майно наразі розташоване; наводяться результати дослідження процесу управління спільною власністю територіальних громад, запропоновано розподіл повноважень щодо володіння, користування та розпорядження тією часткою комунального майна, що залишається в статусі спільної власності територіальних громад, між власником (-ами), органом, уповноваженим управляти об'єктами спільної власності, та балансоутримувачами;

доведено, що реалізація розробленого варіанту розподілу повноважень сприятиме унеможливленню виникнення конфлікту інтересів у цій сфері; показано, що питання управління комунальною власністю потребує додаткового законодавчого врегулювання, оскільки чинне нині національне законодавство чітко не регламентує, як виникає спільна власність територіальних громад, як вона розподіляється, як це майно відчужується, які повноваження мають органи місцевого самоврядування різних рівнів: ради громад, районів, областей;

зважаючи на те, що в українському законодавстві відсутній окремий закон про правовий режим майна спільної власності територіальних громад, у статті проаналізовано урядові та пропозиції народних депутатів України ІХ скликання щодо вдосконалення законодавчого врегулювання питання комунальної власності територіальних громад та спільної власності територіальних громад.

Ключові слова: територіальна громада, органи місцевого самоврядування, спільна власність територіальних громад, комунальна (муніципальна) власність, повноваження різних рівнів місцевого самоврядування щодо володіння (управління) комунальним майном.

Abstract

Lopushynskyi Ivan Petrovych Doctor of Science in Public Administration, Professor, Honored Worker of Education of Ukraine, Head of the Department of Public Administration and Local Self-Government of Kherson National Technical University, Kherson

Hryhorieva Lidiia Mykolaivna Сandidate of the third (educational-scientific) level of higher education in the field of knowledge 28 "Public Administration and Administration" specialty 281 "Public Administration and Administration" of Kherson National Technical University, Kherson

TERRITORIAL COMMUNITY PROPERTY MANAGEMENT IN THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION OF GOVERNMENT IN UKRAINE

The article highlights the problems faced by the newly formed territorial communities and district and regional councils regarding the inventory of property, transfer of property from state ownership to the ownership of territorial communities, as well as property from the joint property of district and regional councils under their management. , to the property of territorial communities on the territory of which it is currently located; the results of the study of the process of managing the common property of territorial communities are presented, the distribution of powers to own, use and dispose of the share of communal property that remains in the status of common property of territorial communities between the owner (s), the body authorized to manage common property, and balance holders; it is proved that the implementation of the developed option of division of powers will help to prevent conflicts of interest in this area; It is shown that the issue of communal property management needs additional legislative regulation, as the current national legislation does not clearly regulate how joint property of territorial communities arises, how it is distributed, how this property is alienated, what powers local governments have at different levels: community councils, districts , areas; Given that there is no separate law in Ukrainian legislation on the legal regime of property of common property of territorial communities, the article analyzes the government and proposals of deputies of Ukraine of the IX convocation to improve the legislative settlement of communal property of territorial communities and joint property of territorial communities.

Keywords: territorial community, local self-government bodies, joint property of territorial communities, communal (municipal) property, powers of different levels of local self-government to own (manage) communal property.

Постановка проблеми

Нерухоме майно є реальним багатством будь -якої територіальної громади. Його використання ґрунтується на поєднанні принципів економічної ефективності та соціальній відповідальності органу місцевого самоврядування щодо забезпечення життєдіяльності населеного пункту та соціально-економічних інтересів населення.

Як відомо, у процесі реформи децентралізації (розпочалася 2014 року - авт.) 2020 року відбулися зміни адміністративно -територіального устрою і відповідно - змінилася система міжбюджетних відносин та фінансування соціальних об'єктів, що знаходяться в комунальній власності. Саме тому передача майна на баланс територіальним громадам по суті відбулася швидко й під ретельним контролем держави, оскільки мережу соціально важливих об'єктів - шкіл, лікарень, спортивних і культурних закладів - треба зберегти і забезпечити її безперебійну роботу (згідно з даними Мінрегіону територіальним громадам має бути передано 25274 об'єкти інфраструктури - авт.). Проте наразі певну кількість об'єктів спільної власності територіальних громад досі не передано територіальним громадам через розбіжність поглядів з одного боку районних та обласних рад, а з іншого, - сільських, селищних та міських рад на перспективи використання майна, яке ще перебуває в спільній власності територіальних громад району чи області.

Саме тому питання комунальної власності потребує додаткового законодавчого врегулювання. У цьому ми вкотре пересвідчуємося, коли аналізуємо проблеми, з якими зіткнулися органи місцевого самоврядування під час передачі об'єктів спільної власності з районного чи обласного рівня громадам, під час реєстрації цього майна та управління ним. Чинне законодавство чітко не регламентує, як виникає спільна власність територіальних громад, як вона розподіляється, як це майно відчужується, які повноваження мають органи місцевого самоврядування різних рівнів: ради громад, районів, областей. Заповнити законодавчі прогалини покликаний проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо комунальної власності» [1], підготовлений групою експертів спільно з фахівцями Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій (Мінрегіону). Для обговорення та з метою пошуку спільних правових рішень Мінрегіон був надіслав проєкт Закону [1] Всеукраїнським асоціаціям органів місцевого самоврядування. Після цього він пройшов схвалення в Кабінеті Міністрів України і буд внесений на розгляд Верховної Ради України за № 6479 від 28 грудня 2021 року [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

До проблеми управління майном територіальних громад останнім часом зверталися Ковальова О. М. (висвітлює практичні аспекти управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області) [2], Мамонова В. В., Гуляк О. О. (досліджують розподіл повноважень при управлінні майном спільної власності територіальних громад) [3], Миговський М. Л. (аналізує функціональні форми управління майном комунальної та спільної власності територіальних громад) [4], Моргун В. В. (розглядає проблеми управління майном територіальної громади) [5], Панькевич Р. (вивчає цивільно -правові аспекти майнових прав та інтересів держави і територіальних громад) [6] та ін. Проте, ці та інші публікації з'явилися в світ упродовж 2009 - 2017 рр., ще до завершення процесу децентралізації влади в Україні, названі праці написано переважно з юридичних наук і по суті вони не відбивають змін, що відбулися в майновому стані територіальних громад у процесі активної децентралізації і, що найголовніше, - не містять пропозицій щодо законодавчого закріплення таких змін.

Мета статті. Саме тому метою нашої статті й стало висвітленні проблем, що постали як перед новоутвореними територіальними громадами, так і перед районними й обласними радами щодо інвентаризації майна, передачі окремих майнових об'єктів з державної власності до власності територіальних громад, а також майна із спільної власності, які перебувають в управлінні обласних і районних рад, до власності територіальних громад, на території яких наразі розташоване комунальне майно.

Виклад основного матеріалу

Децентралізація влади як складова державної політики регіонального розвитку є однією із визначальних у порядку денному реформ в Україні. Вона створила підґрунтя для укорінення кардинальних інституційних перетворень. Так, завдяки створенню нової системи розподілу владних повноважень між центральними та місцевими органами влади (як державної, так і місцевого самоврядування) в Україні наразі сформовано нову систему взаємовідносин між різними гілками влади та новий баланс системи стримувань і противаг.

Як відомо, децентралізація формує нової якості зв'язки між регіонами внаслідок вбудовування в систему адміністративно-територіального устрою нових одиниць - територіальних громад, що по-новому визначають координацію та підпорядкованість суб'єктів адміністративного устрою.

Комунальна (муніципальна) власність - одна із трьох форм власності (поряд з державною та приватною). Крім того, поряд з державною власністю це одна із двох форм публічної власності. За своєю суттю комунальна власність є колективною. У прикладному значенні під комунальною власністю розуміють власність територіальних громад на належне їм майно, що використовується для спільних потреб громади і керується відповідними органами місцевого самоврядування. В економічному значенні термін «комунальна (муніципальна) власність» уживається для позначення сукупності відносин, пов'язаних певним майновим комплексом і певним суб'єктом господарської діяльності.

Формування комунальної власності сучасної Україні проходило в два етапи: перший - виокремлення комунальної власності як окремої форми державної власності - з 1990 до 1996 р., другий - розмежування державної і комунальної власності та виокремлення комунальної власності як однієї із трьох форм власності в Україні (державна, комунальна, приватна). - 1996-1997 рр.

Упродовж обох цих етапів відбувався процес формування приватної форми власності, у тому числі шляхом відчуження державного та комунального майна у приватну власність (приватизація державних підприємств, квартир у житлових будинках, що перебували як у державній, так і комунальній формах власності тощо).

Уперше за часів новітньої історії України поняття «комунальна власність» з'являється ще до Акта проголошення незалежності України, у законі УРСР «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», що Верховна Рада УРСР ухвалює в січні 1991 р. Цей Закон визначав, що місцеве самоврядування в Україні - це територіальна самоорганізація громадян для самостійного вирішення безпосередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази. Тоді сільські, селищні, міські ради народних депутатів визнавалися органами місцевого самоврядування, а районні й обласні ради народних депутатів становили систему регіонального самоврядування.

Фінансово-економічну базу місцевого та регіонального самоврядування становили: природні ресурси, розпорядження якими здійснювалися відповідними радами народних депутатів; місцеве господарство, комунальна власність, яка служила джерелом отримання доходів місцевого та регіонального самоврядування і задоволення соціально-економічних потреб населення відповідної території; фінансові ресурси, що складаються з бюджетних і позабюджетних коштів. Проте попри наявність у Законі цього терміна, комунальної власності як такої на той час ще не існувало.

15 березня 1991 р. набув чинності Закон Української РСР «Про власність», що діяв до 2007 р. Згідно з нормами цього Закону власність в Україні поставала в таких формах: приватна, колективна та державна. Усі форми власності визнавалися рівноправними.

До державної власності в Україні належали загальнодержавна (республіканська) власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). Суб'єктом права загальнодержавної (республіканської) власності була держава в особі Верховної Ради України. Суб'єктами права комунальної власності визнавалися адміністративно- територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Отже, комунальної власності як окремої форми власності на той час ще не існувало. Місцеві ради народних депутатів хоч і визнавалися органами місцевого та регіонального самоврядування, проте все майно та кошти, що становили їх фінансово-економічну основу, належали до державної форми власності і передавалися місцевим радам народних депутатів лише в управління. У межах адміністративних територій радам для забезпечення їх діяльності передавалися в управління кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, а також інше майно, потрібне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території.

Здійснення розподілу майна, що передавалося державою в «комунальну власність» відповідним радам народних депутатів, регламентувалося постановою Кабінету Міністрів України від 5 листопада 1991 р. № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно -територіальних одиниць (комунальною) власністю». У Додатку до цієї постанови наведено перелік майна, що було передане в «комунальну власність» областей України та міст Києва і Севастополя.

Дальший розподіл майна серед адміністративно-територіальних одиниць нижчого порядку відбувався таким чином: розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадилося облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадилося виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів [7]. територіальний громада інвентаризація власність

Комунальна власність як самостійна форма власності в Україні з'явилася лише з ухваленням 1996 р. Конституції України, стаття 41 якої містить положення про три форми права власності в Україні - державну, комунальну та приватну [8], та наступного, 1997 року, - Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [9].

Згідно із Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування [9].

Конституція України закріпила комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах як самостійний і незалежний від держави вид публічної власності. Так, стаття 142 Основного Закону України містить положення про те, що «матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад [8].

Це ж конституційно закріплене повноваження щодо права власності місцевого самоврядування продубльовано, як уже зазначалося вище, і в частині третій статті 16 «Організаційно-правова, матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9].

Законодавець, надавши свого часу суб'єктам повноваження з управління майном комунальної власності, очікував, що їх застосування суттєво вплине на розвиток місцевого самоврядування в Україні та збільшить доходи місцевих бюджетів. Водночас, щоб деталізувати всі процеси управління, слід було ще тоді ухвалити низку нормативно-правових актів, насамперед Закон «про комунальну власність», спеціальні підзаконні акти, які б, ураховуючи положення Конституції України [8] та Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], мали чітко окреслити повноваження органів, що здійснюють управління власністю територіальних громад, оскільки право власності - це сукупність правових норм, що регулюють і закріплюють суспільні відносини, надають суб'єктам права та обов'язки, а зміст права власності складається з трьох правоможностей або, як їх ще називають в юридичній літературі, - «тріад»: володіння, користування та розпорядження майном [3].

Нині, оцінюючи Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ухвалений ще далекого 1997 року - авт.) [9], слід зазначити, що з погляду розвитку комунальної власності він є повністю застарілим: урахувати в одному законі всі особливості процесів управління комунальною власністю та, насамперед, тією часткою комунальної власності територіальних громад, що набула статусу спільної власності, так і не вдалося [3].

Як відомо, свого часу здійснено невдалу спробу ухвалити в Парламенті України спеціальний Закон «Про комунальну власність», проєкт якого було внесено народними депутатами України VI скликання Шкутяком З. В., Барановим В. О., Сусловим Є. І., Поповим О. П. 06 червня 2008 року за № 2617 [10].

Як стало очевидним після завершення 2020 року, формування територіальних громад за новим адміністративно-територіальним устроєм, перерозподіл ресурсів, повноважень та обов'язків є невід'ємною складовою децентралізації. На вимогу законодавства, районні ради повинні були передати майно спільної власності тим територіальним громадам, на території яких це майно знаходиться. Неприпустимим (як неефективний в управлінні) вважався поділ майна на частки між кількома власниками [11].

Проте порядок та спосіб визначення та виокремлення в натурі часток кожного із співвласників спільного майна законом не було визначено. На це неодноразово зверталася увага районних рад у Міністерстві розвитку громад та територій, посилаючись на дані моніторингу процесу передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність територіальних громад [12]. У Мінрегіоні констатували непоодиноку практику передачі районними радами ліквідованих районів майна спільної власності територіальних громад без урахування нового районування територій та вимог законодавства. Водночас, Законом України від 17 листопада 2020 року № 1009 - ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» [13] «Правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов'язаний передати у комунальну власність територіальних громад усі об'єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України» [13].

Крім того, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (абзаци 2 і 3 п. 10 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення») було визначено, що майно, передане до комунальної власності областей і районів, а також набуте на інших законних підставах, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст, управління яким відповідно до Конституції України здійснюють районні та обласні ради або уповноважені ними органи. Відчуження зазначеного майна здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу. За пропозицією сільських, селищних, міських рад районні, обласні ради повинні ухвалювати рішення про передачу до комунальної власності відповідних територіальних громад окремих об'єктів, спільної власності територіальних громад, що знаходяться на їх території і задовольняють колективні потреби виключно цих територіальних громад [9].

Правовий режим майна спільної власності територіальних громад визначається законом (абзац 5 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9]). Це означає, що для випадків, коли зміна правового режиму - обов'язок передати майно спільної власності територіальних громад району в комунальну власність конкретної територіальної громади - згода інших територіальних громад для такої передачі не потрібна.

Обов'язок передачі об'єктів цивільних прав, що знаходилися в управлінні районних рад, укрупненим територіальним громадам відповідно до розподілу видатків між бюджетами, установлених Бюджетним кодексом України [14], передбачено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (абзац 4 п. 10 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення») [9].

Цю норму також було підкріплено Бюджетним кодексом України (п. 39 Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»), яким визначено, що районні ради здійснюють передачу із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст у власність сільських, селищних, міських територіальних громад установ та закладів, розташованих на їхній території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом [14]. З 1 січня 2021 року видатки на функціонування зазначених установ і закладів уже плануються та здійснюються саме з бюджетів таких територіальних громад. У Мінрегіоні з цього приводу наголосили, що оскільки передавати трансферти на забезпечення цих видатків з бюджету територіальної громади до бюджету районної ради з 1 січня 2021 року вже не можна, виконати вимогу Бюджетного кодексу України інакше, ніж прийнявши відповідні права, рада громади не може [12]. У відомстві закликали всіх учасників процесу до злагодженої співпраці, що важлива для якнайшвидшого досягнення якісних результатів і належного забезпечення інтересів членів територіальних громад.

Таким чином, як видно із наведеного вище, у відносинах рад різних рівнів щодо розподілу майна та управління ним досі виникають певні непорозуміння, що й потребує їх усунення через ухвалення відповідних законів та підзаконних нормативно-правових актів.

І вже 12 квітня 2021 року народними депутатами України ІХ скликання Скороход А. К., Цибою Т. В., Батенком Т. І. було зареєстровано у Верховні Раді України законопроєкт за № 5362 «Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад» [15].

Метою ухвалення названого законопроєкту автори визначили внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад.

Проєктом пропонується внести зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9] щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад, а саме, комунальних закладів охорони здоров'я реформованих територіальних громад [15].

Оскільки означений вище законопроєкт стосується виключно майнових прав закладів охорони здоров'я, Кабінетом Міністрів України 28 грудня 2021 року за № 6479 було зареєстровано у Верховній Раді України власний проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо комунальної власності» [1].

Проєкт Закону розроблено на виконання пункту 165 Плану законопроєктної роботи Верховної Ради України на 2021 рік, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 р. № 1165 -IX, та кроку 324 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 березня 2021 р. № 276 -р.

На виконання Закону України від 17 листопада 2020 р. № 1009 -ІХ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій» та Закону України від 15 грудня 2020 р. № 1081 -ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» до комунальної власності територіальних громад за станом на грудень 2021 року вже було передано понад 23000 об'єктів спільної власності територіальних громад (91 відсоток від усього майна, що підлягає передачі територіальним громадам - авт.), яке до цього перебували в управлінні районних рад.

Водночас, як зазначає Уряд України, у процесі передачі відповідних об'єктів та майна виникали труднощі, пов'язані з відсутністю чіткого законодавчого регулювання відносин, пов'язаних з набуттям, здійсненням та припиненням права комунальної власності на майно, що належить територіальним громадам, здійснення районними радами правоможностей щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад району в межах Конституції та законів України [1].

У цьому зв'язку проєктом Закону пропонується внести зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [9], зокрема щодо: визначення понять спільна сумісна власність територіальних громад, спільна часткова власність територіальних громад; удосконалення правового регулювання відносин, пов'язаних з набуттям, здійсненням та припиненням права комунальної власності територіальними громадами; регламентації відносин щодо управління районними та обласними радами об'єктами спільної власності територіальних громад; запровадження обов'язкових консультацій районних і обласних рад з сільськими, селищними, міськими радами щодо порядку управління об'єктами спільної сумісної власності району (області); урегулювання питань щодо управління об'єктами, набутими територіальними громадами в результаті співробітництва територіальних громад [1].

Висновки

Отже, як видно, у відносинах рад різних рівнів щодо розподілу майна та управління ним останнім часом виникають певні непорозуміння, що й потребує їх усунення. Для логічного завершення процесу децентралізації потрібно негайно вдосконалити законодавче (на рівні законів та підзаконних нормативно-правових актів) урегулювання питань права комунальної власності територіальних громад, забезпечити визначення права спільної часткової власності територіальних громад та спільної сумісної власності територіальних громад району, області. Крім того, чинним законодавством України не передбачено регламентування спільної власності територіальних громад району, області, що призводить до відсутності уніфікованого підходу до його тлумачення та застосування. У цьому зв'язку якнайскоріше ухвалення Закону та реалізація його положень [1] сприятиме сталому розвитку, підвищенню спроможності територіальних громад та розбудові регіонів, забезпечить комфортні умови проживання населення, отримання якісних послуг, поліпшення комунальної інфраструктури.

Література

1. Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування» щодо комунальної власності: проєкт Закону України, внесений Кабінетом Міністрів України, зареєстрований у Верховній Раді України 28 грудня 2021 року за № 6479.

2. Ковальова О. М. Практичні аспекти управління майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області [Електронний ресурс] /

3. О. М. Ковальова // Теорія та практика державного управління. - 2009. - Вип. 3. - С. 186-193.

4. Мамонова В. В. Розподіл повноважень при управлінні майном спільної власності територіальних громад [Електронний ресурс] / В. В. Мамонова, О. О. Гуляк. // Державне будівництво. - 2009. - № 2.

5. Миговський М. Л. Функціональні форми управління майном комунальної та спільної власності територіальних громад / М. Л. Миговський. // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2011. - № 9.

6. Моргун В. В. Проблеми управління майном територіальної громади [Електронний ресурс] / В. В. Моргун // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - 2018. - № 3. - С. 145-152.

7. Панькевич Р. Майнові права та інтереси держави і територіальних громад: цивільно- правові аспекти [Електронний ресурс] / Р. Панькевич // Підприємництво, господарство і право. - 2017. - № 7. - С. 20-25.

8. Поняття комунальної власності. історія формування комунальної власності в Україні. Сайт Інституту Політичної Освіти. ЦКЬ: http://ipo.org.ua

9. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

10. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.

11. Про комунальну власність: проєкт Закону України від 06 червня 2008 року за № 2617, внесений народними депутатами України VI скликання Шкутяком З.В., Барановим В.О., Сусловим Є.І., Поповим О.П.

12. Передача майна громадам: неприпустимий поділ майна на частки між декількома власниками. Сайт «Децентралізація дає можливості».

13. Офіційний сайт Міністерства розвитку громад та територій.

14. Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій: Закон України від 17 листопада 2020 року № 1009-ІХ.

15. Бюджетний кодекс України: чинне законодавство із змінами та допов. на 20 вересня 2021 року. Офіц. текст. Київ: Алерта, 2021. 216 с.

16. Про внесення зміни до розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо врегулювання деяких питань правового режиму майна спільної власності територіальних громад: проєкт Закону України, внесений народними депутатами України ІХ скликання Скороход А. К., Цибою Т. В., Батенком Т. І., зареєстрований у Верховні Раді України 12 квітня 2021 року за № 5362.

References

1. Pro vnesennya zmin do Zakonu Ukrayiny «Pro mistseve samovryaduvannya» shchodo komunal'noyi vlasnosti: proyekt Zakonu Ukrayiny, vnesenyy Kabinetom Ministriv Ukrayiny, zareyestrovanyy u Verkhovniy Radi Ukrayiny 28 hrudnya 2021 roku za № 6479 [On Amendments to the Law of Ukraine "On Local Self-Government" on Communal Property: Draft Law of Ukraine, submitted by the Cabinet of Ministers of Ukraine, registered in the Verkhovna Rada of Ukraine on December 28, 2021 at № 6479]. (n.d.).

2. Kovaleva O.M. (2009). Praktychni aspekty upravlinnya maynom spil'noyi vlasnosti terytorial'nykh hromad sil, selyshch, mist Kharkivs'koyi oblasti [Practical aspects of property management of common property of territorial communities of villages, settlements, cities of Kharkiv region]. Teoriya ta praktyka derzhavnoho upravlinnya - Theory and practice of public administration, 3, 186-193.

3. Mamonova V.V. & Gulyak O.O. (2009). Rozpodil povnovazhen' pry upravlinni maynom spil'noyi vlasnosti terytorial'nykh hromad [Distribution of powers in the management of property of common property of territorial communities]. Derzhavne budivnytstvo - State building, 2.

4. Myhovsky M.L. (2011). Funktsional'ni formy upravlinnya maynom komunal'noyi ta spil'noyi vlasnosti terytorial'nykh hromad [Functional forms of property management of communal and common property of territorial communities]. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 9.

5. Morgun V.V. (2018). Problemy upravlinnya maynom terytorial'noyi hromady [Problems of property management of the territorial community]. Naukovyy visnyk Natsionarnoyi akademiyi vnutrishnikh sprav - Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 3, 145-152.

6. Pankevych R. (2017). Maynovi prava ta interesy derzhavy i terytorial'nykh hromad: tsyvil'no-pravovi aspekty - Property rights and interests of the state and territorial communities: civil law aspects. Pidpryyemnytstvo, hospodarstvo i pravo - Entrepreneurship, economy and law, 7, 20-25.

7. Ponyattya komunal'noyi vlasnosti. istoriya formuvannya komunal'noyi vlasnosti v Ukrayini. [The concept of communal property. history of formation of communal property in Ukraine]. (n.d.). Website of the Institute of Political Education.

8. Konstytutsiya Ukrayiny, pryynyata na p"yatiy sesiyi Verkhovnoyi Rady Ukrayiny 28 chervnya 1996 roku [The Constitution of Ukraine, adopted at the fifth session of the Verkhovna Rada of Ukraine on June 28, 1996].

9. Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini: Zakon Ukrayiny vid 21 travnya 1997 roku № 280/97-VR [On local self-government in Ukraine: Law of Ukraine of May 21, 1997 № 280/97-VR].

10. Pro komunal'nu vlasnist': proyekt Zakonu Ukrayiny vid 06 chervnya 2008 roku za № 2617, vnesenyy narodnymy deputatamy Ukrayiny VI sklykannya Shkutyakom Z.V., Baranovym V.O., Suslovym YE.I., Popovym O.P. [On communal property: the draft Law of Ukraine of June 6, 2008 for № 2617, submitted by the People's Deputies of Ukraine of the VI convocation Shkutyak Z.V., Baranov V.O., Suslov E.I., Popov O.P.].

11. Peredacha mayna hromadam: neprypustymyy podil mayna na chastky mizh dekil'koma vlasnykamy. [Transfer of property to communities: inadmissible division of property into shares between several owners]. Sayt «Detsentralizatsiya daye mozhlyvosti» - The site "Decentralization provides opportunities".

12. Ofitsiynyy sayt Ministerstva rozvytku hromad ta terytoriy [Official site of the Ministry of Community and Territorial Development].

13. Pro vnesennya zmin do deyakykh zakoniv Ukrayiny shchodo vporyadkuvannya okremykh pytan' orhanizatsiyi ta diyal'nosti orhaniv mistsevoho samovryaduvannya i rayonnykh derzhavnykh administratsiy: Zakon Ukrayiny vid 17 lystopada 2020 roku № 1009-IKH [On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning the Regulation of Certain Issues of Organization and Activity of Local SelfGovernment Bodies and District State Administrations: Law of Ukraine of November 17, 2020 № 1009- IX].

14. Byudzhetnyy kodeks Ukrayiny: chynne zakonodavstvo iz zminamy ta dopov. na 20 veresnya 2021 roku. Ofits. tekst. [Budget Code of Ukraine: current legislation as amended and supplemented. on September 20, 2021. Official text]. (2021). Kyiv: Alerta, 216 p. [in Ukrainian].

15. Pro vnesennya zminy do rozdilu V «Prykintsevi ta perekhidni polozhennya» Zakonu Ukrayiny «Pro mistseve samovryaduvannya v Ukrayini» shchodo vrehulyuvannya deyakykh pytan' pravovoho rezhymu mayna spil'noyi vlasnosti terytorial'nykh hromad: proyekt Zakonu Ukrayiny, vnesenyy narodnymy deputatamy Ukrayiny IKH sklykannya Skorokhod A. K., Tsyboyu T. V., Batenkom T. I., zareyestrovanyy u Verkhovni Radi Ukrayiny 12 kvitnya 2021 roku za № 5362 [On Amendments to Section V "Final and Transitional Provisions" of the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine" on Settlement of Certain Issues of Legal Regime of Common Property of Territorial Communities: Draft Law of Ukraine introduced by People's Deputies of Ukraine of the IX Convocation , Tsyboy TV, Batenko TI, registered in the Verkhovna Rada of Ukraine on April 12, 2021 at № 5362].

Размещено на Allbest.ru