Державно-правовий механізм захисту прав працівників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: порівняльно-правове дослідження

е) протекціонізму в питаннях працевлаштування;

є) згортання компанії як підстави до розірвання трудового договору;

ж) штрафної компенсації як заходів праце-правової відповідальності за незаконне звільнення;

з) неможливість припинення трудового договору без належної сплати внесків на соціальне страхування;

і) обчислення відпусток у робочих днях, видів додаткових оплачуваних відпусток (у разі смерті дитини, законного чоловіка або конкубіни, внутрішньоутробної загибелі плоду, смерті батька або матері працівника), неприпустимість розірвання трудового договору в певний термін після настання зазначених юридичних фактів.

Недоліками чилійського трудового законодавства можна назвати порівняно невелику тривалість основної відпустки, відпустки по догляду за дитиною, відсутність кейтерингових зобов'язань роботодавця перед працівниками, що особливо важливо у боротьбі з пандемією COVID-19 (в контексті обмеження соціальних контактів у місцях громадського харчування).

Висновки

1. Обговорюючи питання щодо рівня правового регулювання трудових відносин в Азіатсько-Тихоокеанського регіоні, а також державно-правового механізму їх захисту, видається справедливим пальму першості залишити за Чилі; найбільше ж число недоліків було виявлено в Австралії, що викликає серйозні побоювання; Сінгапур у цьому контексті займає «золоту середину», незважаючи на те, що з економічної точки зору він є найкращою країною для працевлаштування у світі. У наведеному проявляється нееквівалентність критеріїв оцінки якості трудових відносин з правової та економічної точок зору.

Висновок дисертаційної роботи професора О.Г. Середи щодо концепції ауто- поезису системи трудового права є перспективним і підтверджується цілою низкою його критеріїв, у т.ч. і в рамках цього дослідження. Він є гарантом автономії трудового права та його відмежування від інших галузей на теоретичному рівні.

Знаходять також підтвердження і правильність висновків дисертаційної роботи І.В. Колосова щодо процедурно-процесуальної дилеми, критерію фундаментальних гарантій у трудовому праві і кон'юнктивного процесуального феномена процедур трудового права.

Проліферативність трудового договору - це така його властивість, за якої, регулюючи трудові відносини, в рамках однієї правової системи співіснує цілий ряд його різновидів, конкурентних між собою в частині способів і методів правового регулювання. Така властивість характерна виключно для трудового договору, оскільки жоден цивільно-правовий договір не має своїх різновидів у регулюванні одного і того ж самого майнового або особистого немайнового відношення, які б конкурували між собою. І це - один з ключових критеріїв аутопоезису системи трудового права. Аналогічної позиції ми дотримуємося і щодо феномена правомочної асиметрії трудових відносин.

Законодавча база регулювання трудових відносин в Азійсько-Тихоокеанському регіоні повинна спонукати до якісно нових досліджень щодо суб'єктів трудового права, істотних умов трудового договору, часу відпочинку, оплати праці, гарантійних і компенсаційних виплат, підстав до розірвання трудового договору, трудо-медичного правовідношення і т.д.

Під час розробки проєкту Трудового кодексу України не стане зайвим звернути увагу на: 1) впровадження додаткових відпусток, серед яких - особисті, кар'єрні, за сімейними обставинами, у зв'язку з важкою втратою, смертю чоловіка, батьків або дітей, у т.ч. внутрішньоутробної, у зв'язку з актом благодійності або милосердя, з культурних міркувань; 2) необхідність затвердження трудової угоди адвокатом з трудових відносин або процедурним органом; проходження тесту на відсутність у ній недоліків, а саме відступів у сторону применшення державних гарантій прав працівників; 3) переговорний характер процедури укладення трудового договору за участю профспілки; визначення профспілки як сторони трудового договору; можливості процедурного і процесуального врегулювання трудового спору щодо умов прийому на роботу; 4) шахрайство з боку працівника як підстава для розірвання трудового договору; преюдиційну незаконність звільнення всупереч забороні на проведення масового скорочення, виданої на підставі ст. ст. 12, 13 Конвенції МОП № 158, та інші наведені в дослідженні аспекти, що має спонукати до появи Кодексу з питань праці, Медицини і Соціального Добробуту (КТМіСБ) як принципово нового для пострадянського простору кодифікованого акта, котрий в реальності, а не на папері, відповідатиме прогресивним тенденціям розвитку світової спільноти.

Література

1. Колосов І. В. Процедурні та процесуальні норми як інструмент запобігання та вирішення трудових спорів : дис. ... докт. філософії : 081. Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Харжів, 2020.

2. Середа О. Г. Державно-правовий механізм захисту прав працівників в умовах інтеграції України до Європейського Союзу : автореф. дис. ... докт. юр. наук : 12.00.05. Національний юридичний університет ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2019. 42 с.

3. Сингапур. Материал из Википедии - свободной энциклопедии.

4. Слюсар А. М. Правові проблеми становлення законодавства України щодо порядку вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) : автореф. дис. ... канд. юр. наук : 12.00.05. Національна юридична академія України. Харків, 1995. 24 с.

5. ACIRRT (Australian Centre for Industrial Relations Research and Training) (University of Sydney), Australia at Work (1999).

6. Australian Bureau of Statistics, Employee Earnings and Hours: Australia (2000, ABS Catalogue 6306.0).

7. Breen Creighton, `One Hundred Years of the Conciliation and Arbitration Power: A Province Lost?' (2000) 24 Melbourne University Law Review 839.

8. CCH, Australian Labour Law Reporter (4 volumes).

9. CCH, Australia and New Zealand Equal Opportunity Law and Practice (2 volumes).

10. CCH, Australian Occupational Health and Safety Law (4 volumes) Australian Journal of Labour Law, Journal of Industrial Relations, Labour and Industry, Journal of Occupational Health and Safety - Australia and New Zealand.

11. Creighton W. B., Ford W. J. and Mitchell R. J. Labour Law: Text and Materials. 2nd ed, 1993.

12. Creighton Breen and Stewart Andrew. Labour Law: An Introduction. 3rd ed, 2000.

13. Deery Stephen and Mitchell Richard (eds), Employment Relations: Individualization and Union Exclusion. 1999.

14. Employment Law overview 2019-2020. Chile.

15. Forsyth A. “Re-regulatory Tendencies in Australian and New Zealand Labour Law”. Worlkrig Paper- No. 21, Centre for Employment and Labour Relations La-w, Faculty of biw, The Пііт^єі-гіГу of Melbourne, 2001.

16. Gardner M. and Palmer G. Employment Relations: Industrial Relations and Human Resource Management in Australia. 2nd ed, 1997.

17. Hunter R. Indirect Discrimination in the Workplace. 1992.

18. Lee M. and Sheldon P. Workplace Relations. 1997.

19. Macken J. J., O'Grady P., Sappideen C., and Warburton G. The Law of Employment. 5th ed, 2002.

20. McCallum R. M., McCarry G. and Ronfeldt P. Employment Security. 1994.

21. McCallum R. C. and Pittard M. J. Australian Labour Law: Cases and Materials. 3rd ed, 1995.

22. National Labour Law Profile: Australia. Contributed by: Colin Fenwick, Senior Lecturer, Centre for Employment and Labour Relations Law School, University of Melbourne, Victoria, Australia and Jane Hodges.

23. Nolan D. R. The Australasian Labour Law Reforms: Australia and New Zealand at the End of the Twentieth Century. 1997.

24. Schwab K. The Global Competitiveness Report 2019. Insight Report. World Economic Forum 91-93 route de la Capite CH-1223 Cologny/Geneva Switzerland. 650 p.

25. Senate Economics Reference Committee, Report on Consideration of the Workplace Relations and the other Legislation Amendment Bill 1996 (AGPS, August 1996).

26. Singapore Employment Law.

27. Thornton M. The Liberal Promise: Anti-Discrimination Legislation in Australia. 1990.

Размещено на Allbest.ru