Концептуальні положення щодо побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Центр воєнно-стратегічних досліджень

Національного університету оборони України імені Івана Черняхівського

Концептуальні положення щодо побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях

Олег Гудима,

кандидат технічних наук, старший науковий співробітник, докторант

м. Київ

Анотація

На сьогоднішній день держави стикаються з все більшим набором регіональних та міжнародних викликів і загроз в різних сферах діяльності.

Як показує досвід початку російсько-української війни в 2022 році є необхідність дослідження питань трансформації кризової ситуації безпосередньо в збройну агресію (війну, збройний конфлікт) та визначення межі або точки неповернення. І відповідно реагування та відпрацювання її системою державного управління.

В таких умовах формуються нові вимоги до систем управління при реагуванні на кризові ситуації. Тому розгляд питання побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях, як підсистеми системи державного управління України є актуальним завданням.

Аналіз досліджень і публікацій показує, автори в цілому розглядали елементи системи державного управління та елементи її інформаційно - аналітичного забезпечення, але системно питання опрацювання концептуальних положень щодо побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях не розглядався.

Метою статті є опрацювання концептуальних положень щодо побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях.

За результатами досліджень опрацьовані концептуальні положення щодо побудови системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях:

опрацьовано загальну систему кризових ситуацій та надзвичайних ситуацій (приклад класифікації);

сформовано загальну орієнтовну схему системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях воєнного характеру. Здійснено її аналіз виходячи з положень двох теорій: теорії організації і теорії управління;

сформовано основні особливості процесу управління кризою та визначено, що для забезпечення ефективного управління кризою необхідна наявність та налагодження ефективної роботи двох складових: законодавчого, нормативно-правового врегулювання питань реагування на кризові ситуації та налагодження ефективного функціонування мережі ситуаційних центрів та інших інформаційно-аналітичних підрозділів, як єдиної система інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах кризових ситуацій.

В подальшому наукові дослідження будуть спрямовані на опрацювання методу структурного синтезу системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях воєнного характеру.

Ключові слова: ситуаційний центр, кризова ситуація, система державного управління, концепція, теорія організації, теорія управління.

Abstract

Conceptual provisions concerning the construction of the system of public administration of the defenses forces in crisis situations

Oleh Hudyma

Doctor of Philosophy, Senior researcher, doctoral student the Center for Military and Strategic Studies the National Defence University of Ukraine named after Ivan Chernyhovskij, Kyiv, Ukraine,

Today, states face a growing set of regional and international challenges and threats in various fields.

As the experience of the beginning of the Russian-Ukrainian war in 2022 shows, there is a need to study the transformation of the crisis situation directly into a armed aggression (war, armed conflict) and to determine the limit or point of no return. And, accordingly, its response and testing by the system of public administration.

In such conditions, new requirements for management systems are formed in response to crisis situations. Therefore, consideration of the issue of building a system of public administration of the defense forces in crisis situations, as a subsystem of the system of public administration of the Ukraine is an urgent task.

Analysis of research and publications shows that the authors generally considered elements of public administration and elements of its information and analytical support, but the systemic issue of developing conceptual provisions for building a system of public administration of the defense forces in crisis situations was not considered.

The purpose of the article is to develop conceptual provisions for building a system of public administration of the defense forces in crisis situations.

According to the results of the research, the conceptual provisions on the construction of the system of public administration of the defense forces in crisis situations have been worked out:

the general system of crisis situations and emergencies is developed (example of classification);

the general approximate scheme of the system of public administration of the defense forces in crisis situations of crisis situations of a military nature is formed. Its analysis is based on the provisions of two theories: the theory of organization and management theory;

the main features of the crisis management process are formed and it is determined that to ensure effective crisis management it is necessary to have and establish effective work of two components: legislative, regulatory and regulatory regulation of crisis response and effective functioning of the network of situational centers and other information and analytical units, as single system of information and analytical support for management decisions in crisis situations.

In the future, research will be aimed at developing a method of structural synthesis of the system of public administration of the defense forces in crisis situations of a military nature.

Keywords: situational center, crisis situation, system of public administration, concept, theory of organization, theory of management.

Основна частина

Постановка проблеми. На сьогоднішній день держави стикаються з все більшим набором регіональних та міжнародних викликів і загроз в різних сферах діяльності.

Як показує досвід початку російсько-української війни в 2022 році є необхідність дослідження питань трансформації кризової ситуації (КС) безпосередньо в воєнний конфлікт (війну) та визначення межі або точки неповернення. І відповідно реагування та відпрацювання її системою державного управління.

НАТО і ЄС та їхні країни-члени / держави-партнери зараз стикаються з загрозами колективної безпеки, більш різноманітними, менш помітними та менш передбачуваними. Як наслідок, вони активно беруть участь у глобальних та регіональних інституційних органах для цілей управління кризою, щоб обмежити нестабільність, напруженість та конфлікти [1].

В таких умовах формуються нові вимоги до систем управління при реагуванні на КС.

Тому розгляд питання розробки (синтезу) системи державного управління силами оборони (СО) в КС, як підсистеми системи державного управління України є актуальним завданням.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідження за проблематикою теорії організації здійснювалися наступними закордонними фахівцями Б.З.Мільнером, Ф. Тейлором, Г. Файолем, М. Вебером, Г. Саймоном, Р. Лайкертом, И. Ансоффом, Д. Нортом.

Дослідження за проблематикою теорії управління, що стосується питань структурного та параметричного синтезу складних систем розглядалися у працях Вороніна А.Н., Антушева Г.С., Баранова Г.Л., Брахмана Т.Р. та інших.

Дослідження за проблематикою формування та реалізації управлінських рішень, становлення і розвитку систем прийняття державно - управлінських рішень здійснювали: О. Амосов, В. Бакуменко, А. Дегтяр, Н. Нижник,

Г. Почепцов, В. Ребкало, С. Сьоміна, В. Тертичка та ін., що стосується інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, інструментам їхнього прийняття присвячено праці: М. Демидова, М.Ільїна, Р. Марутян, Є. Наумова, Є. Новікової, О. Труша, А. Кошкіна, А. Морозова та ін.

Діяльність ситуаційного центру (СЦ), як одного із інструментів стратегічного державного управління у сфері національної безпеки розглядали В. Ситник і Р. Марутян.

Поряд з цим, заслуговують уваги наступні роботи. Так автором в [2] розглянуто аспекти гібридної війни. Враховуючи досвід провідних країн світу з протидії гібридним загрозам та відповідно до завдань визначених керівними документами держави запропоновано побудувати державну систему управління (координації) заходів протидії гібридним загрозам на базі системи СЦ. В [3] авторами розроблено методологічний інструментарій забезпечення воєнної безпеки України в умовах сучасних загроз. Розглядалося питання комплексного використання військових і невійськових сил та засобів сектору безпеки і оборони. В [4] авторами на основі аналізу вітчизняного законодавства розглянуто питання побудови моделі системи оборони України та сформовано її структурно-описовий обрис. В [5] автором проаналізовано досвід США, Канади, країн Європи, КНР, Туреччини, Японії, Південної Кореї та опрацьовані пропозиції щодо удосконалення системи забезпечення національної безпеки України (сектору безпеки і оборони, СО) та системи державного управління СО в КС. В [6] авторами запропоновано методику оцінювання впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення КС на підставі експертного прогнозування змінювання показників та описано порядок її застосування з використанням методу таксономії. В [7] авторами досліджено проблематику організації СЦ як ефективного механізму стратегічних комунікацій з урахуванням досвіду провідних держав. Проаналізовано функціонал СЦ Збройних Сил України (ЗС України), що розглядається як інструмент реалізації заходів державної політики з питань національної безпеки в частині надання керівництву об'єктивної інформації.

Таким чином, автори в цілому розглядали елементи системи державного управління та елементи її інформаційно-аналітичного забезпечення, але системно питання опрацювання концептуальних положень побудови системи державного управління СО в КС не розглядався.

Мета статті: опрацювати концептуальні положення щодо побудови системи державного управління СО в КС

Виклад основного матеріалу. Відповідно до Конституції України [8] основними цілями держави є: забезпечення прав і свобод людини; забезпечення соціального захисту громадян України; захист суверенітету і територіальної цілісності України; забезпечення державної безпеки; захист державного кордону України; забезпечення інформаційної безпеки; забезпечення екологічної безпеки; забезпечення економічної безпеки; здійснення міжнародного співробітництва за принципами і нормами міжнародного права.

Законодавством України [9] визначаються та розмежовуються повноваження державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створюється основа для інтеграції політики та процедур органів державної влади, інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і СО, визначається система командування, контролю та координації операцій сил безпеки і СО, запроваджується всеосяжний підхід до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони.

Відповідно до [9], СО - це ЗС України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які

Конституцією та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Для створення умов, для підвищення спроможностей сектору безпеки і оборони України та СО в державі видано ряд нових нормативних документів, а саме: Указ Президента України від 27 вересня 2021 року №479/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) від 20 серпня 2021 року «Про запровадження національної системи стійкості» [11]; Указ Президента України від 18 червня 2021 року №260/2021 «Про рішення РНБО від 4 червня 2021 року «Щодо удосконалення мережі СЦ та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони» [10].

В [11] затверджено Концепцію забезпечення національної системи стійкості. Впроваджувана національна система стійкості має передбачати забезпечення функціонування ряду базових елементів, одним з яких є гарантована дієвість та спроможність до повноцінного функціонування системи державних органів, їх інституційна стійкість. Сформовано поняття «КС».

Якщо розглянути поняття «КС» через призму сфер діяльності, які визначені в Законі України «Про національну безпеку України» то отримаємо загальну систему КС і надзвичайних ситуацій (НС) (приклад класифікації) (рисунок 1), які можуть виникати та для виявлення яких необхідно побудувати систему (системи, підсистеми) реагування на них.

Рисунок 1. Загальна система КС і НС (приклад класифікації)

В [10] визначено за необхідне розширення та подальший розвиток єдиної мережі СЦ та визначено відповідні завдання для досягнення необхідного результату.

Для реагування на всі вищезазначені КС і НС необхідно вибудовувати систему державного управління (відповідні підсистеми в її складі) та відповідні алгоритми роботи. В подальшому в статті буде розглянуто КС воєнного характеру.

Здійснимо попередній опис структури системи державного управління СО в КС воєнного характеру з використанням методу декомпозиції: через призму положень теорії організації - розгляд структури і комунікації; теорії управління - розгляд суб'єктів і об'єктів управління, лінійне та функціональне управління.

Загальну орієнтовну схему системи державного управління СО в КС воєнного характеру отримаємо базуючись на структуру системи державного управління у воєнній сфері, зокрема що стосується заходів підготовки держави до оборони представлена в [12], яка доопрацьована шляхом відображення додаткових елементів, а саме: Ставки Верховного Головнокомандувача ЗС України; Воєнного кабінету; Урядового СЦ; пункту управління Міністерства оборони (МО) України; Командування Об'єднаних сил; СЦ Командування об'єднаних сил та зображена на рисунку 2.

Рисунок 2. Загальна орієнтовна схема системи державного управління СО в КС воєнного характеру

МО України, яке за функціями здійснює: військово-політичне та адміністративне керівництво ЗС, організацію в СО заходів оборонного планування.

Розглянемо орієнтовну схему системи державного управління СО в КС воєнного характеру, яка представлена на рисунку 2 через призму кібернетичної моделі, яка представлена на рисунку 3 [13] та здійснимо суб'єктно-об'єктний опис системи, що розглядається.

У цьому процесі діючі підлеглі органу управління війська є виконавчим органом, а «замикають» систему, утворюючи основний зворотний зв'язок, засоби моніторингу противника, надаючи їй адаптивні (кібернетичні) властивості з урахуванням дій противника [13, 14].

Таку модель ведення збройної боротьби можна назвати адаптивною системою управління противником (його діями), у якій чітко видно місце та роль кожної із складових, котрі у сукупності забезпечують досягнення мети у воєнному конфлікті як силовим тиском, так і інтелектуальними (інформаційними) методами [13, 14].

Моніторинг противника (формування інформації певного спрямування), котрий ґрунтується на використанні усіх доступних видів розвідки, є принципово необхідною (обов'язковою) ланкою процесу управління противником. Ця ланка забезпечує постійне нарощення інформаційного ресурсу органу управління для прийняття об'єктивних рішень упродовж воєнного конфлікту [13, 14].

Рисунок 3. Кібернетична модель ведення збройної боротьби з противником, як об'єктом управління

Важливість наявності інформаційного ресурсу та достатньо розвинених інформаційних технологій, що використовуються, підтверджують положення теорії організації, так відповідно до [15] узагальнена схема зв'язків в сучасній системі управління, в якій використовуються інформаційні технології має вигляд представлений на рисунку 4., де одним з основних елементів системи є засоби обробки даних.

Рисунок 4. Узагальнена схема зв'язків в сучасній системі управління, в якій використовуються інформаційні технології

Також важливість включення в контур управління елементу інформаційних технологій підкреслюється і в [3], де зазначається, що інформаційний чинник у реалізації зовнішньої політики провідних держав світу та забезпеченні їх національних інтересів набуває все більшого значення. Цьому сприяє стрімкий розвиток новітніх технологій. Як показала практика останніх років, значення інформаційних технологій для досягнення геополітичних цілей зростатиме і набуватиме ролі одного з головних чинників у сучасних конфліктах.

З урахуванням вищезазначеного система державного управління СО в КС воєнного характеру буде містити: суб'єкт управління (орган управління) - держава, в особі Президента України - Верховного Головнокомандувача ЗС України; виконавчий орган - СО; система моніторингу противника (елементи інформаційно-аналітичної обробки та представлення інформації) - мережа СЦ, інформаційно-аналітичні підрозділи; реєстри електронних інформаційних ресурсів та безпосередньо електронні ресурси державного та відомчого рівня; об'єкт управління - противник.

Розглядаючи систему державного управління СО в КС воєнного характеру з точки зору лінійного і функціонального управління СО та застосувавши метод декомпозиції отримаємо орієнтовну організаційно-функціональну структуру (ОФС) (структурну модель) зазначеної системи (рисунок 5) у складі: постійної складової та флуктуаційної складової (функціональної складової). Під функціональною складовою мається на увазі виконання конкретної функції управління - інформаційно-аналітичного забезпечення. Загальний опис структури викладено в [16].

Рисунок. 5. Орієнтовну ОФС (структурну модель) системи державного управління СО в КС воєнного характеру

Під ОФС системи будемо розуміти - систему взаємозв'язків та підпорядкованість організаційних одиниць (підрозділів), які характеризуються чітким розподілом функцій для забезпечення поставлених завдань та проектування організаційних форм управління на рівні вищого державного (військового) керівництва.

Під постійною складовою розуміється лінійна організаційна структура, яка характеризується: чіткістю, простотою взаємодії і управління; узгодженість дій виконавців та інше, яка, як правило, призначена для виконання завдань, які постійно повторюються. Під флуктуаційною складовою розуміється функціональна організаційна структура (інформаційно-аналітичні підрозділи, СЦ), яка характеризується інформаційною оперативністю, розвантаженістю вищого керівництва та інше. Флуктуаційна складова (функціональна організаційна структура), при збільшенні потоку загроз (потенційних КС) з застосуванням ситуаційного управління буде створюватися (з типових функціональних модулів), а при зникненні загроз (потенційних КС) буде трансформуватися на інші загрози або скасовуватися.

Спираючись на [1] та з врахуванням національних особливостей, основними особливостями процесу управління кризою, які необхідно запровадити, повинні бути:

спрощення процедур та уникнення складності. Розроблення та введення в дію законодавчих, нормативно-правових актів, алгоритмів і процедур, які полегшують процес управління;

координація. Основна мета - запобігання суперечливих дій і поведінки в умовах кризи. Координація може бути підвищена за рахунок впровадження мережі СЦ та інших інформаційно-аналітичних підрозділів, які будуть функціонувати, як єдина система інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах КС;

постійна присутність. Боротьба з кризою вимагає постійної присутності та контролю керівної команди для обміну думками та спостереження за розвитком кризи. Це дає можливість приймати відповідні та своєчасні рішення та отримати ефективний контроль над поточним і майбутнім кризовим середовищем. Може бути реалізоване через мережу СЦ;

делегування повноважень. Це основна умова під час обробки кризи. Вона надає можливість швидко приймати відповідні рішення без затримок. Для ефективного управління кризою необхідними є: діагностика походження кризи; визначення процесу антикризового управління; зменшення потенційних негативних наслідків; вивчення всіх доступних альтернатив. Ефективне планування та процеси управління КС, як безперервний процес, можуть сприяти мінімізації несподіванок і сприяти відновленню організації, швидко та з мінімальною шкодою. Може бути реалізований через мережу СЦ.

Таким чином, для забезпечення ефективного управління кризою (КС), необхідна наявність та налагодження ефективної роботи двох складових: законодавчого, нормативно-правового врегулювання питань реагування на КС та налагодження ефективного функціонування мережі СЦ та інших інформаційно-аналітичних підрозділів, як єдиної система інформаційно - аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах КС.

Висновки. За результатами досліджень опрацьовані концептуальні положення щодо побудови системи державного управління СО в КС:

опрацьовано загальну систему КС та надзвичайних ситуацій (приклад класифікації);

сформовано загальну орієнтовну схему системи державного управління СО в КС воєнного характеру. Здійснено її аналіз виходячи з положень двох теорій: теорії організації і теорії управління;

сформовано основні особливості процесу управління кризою (КС) та визначено, що забезпечення ефективного управління кризою (КС), необхідна наявність та налагодження ефективної роботи двох складових: законодавчого, нормативно-правового врегулювання питань реагування на КС та налагодження ефективного функціонування мережі СЦ та інших інформаційно-аналітичних підрозділів, як єдиної система інформаційно-аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень в умовах КС.

В подальшому наукові дослідження будуть спрямовані на опрацювання методу структурного синтезу системи державного управління СО в КС воєнного характеру.

Література

1. Ragies Ioannis Ant. (2018) Crisis management and Crisis leadership. Retrieved from: https://www.wojsko-polskie.pl/awl/u/f3/7f/f37f4f44-06e3-4d4e-b539 - 6c74967f477a/imla_cm_cm_e-book_14feb2019.pdf.

2. Hudyma O. Situational Center as an element of the state management system in counteracting hybrid threats / O. Hudyma // Current issues of military specialists training in the Security and Defence Sector under conditions of hybrid threats: Monograph / Scientific editors Boguslaw Pacek, Hennadii Pievtsov, Anatolii Syrotenko. Warsaw: Wydawnictwo Instytutu Bezpieczenstwa i Rozwoju Mi^dzynarodowego. 2021. Pp. 58-65. Retrieved from: https://instytutbirm.pl/wp-content/uploads/2021/03/Monografia_mm1.pdf.

3. Методологія комплексного використання військових і невійськових сил та засобів сектору безпеки і оборони для протидії сучасним загрозам воєнній безпеці України: монографія; 2 видання, розширене і доповнене/В.Ю. Богданович, І.С. Романченко, І.Ю. Свида, А.М. Сиротенко, О.В. Дублян. - К.: НУОУ ім. Івана Черняховського, 2021. - 364 с.

4. Тимошенко Р.І. Модель системи оборони України / Р.І. Тимошенко, А.К. Павліковський, М.М. Лобко // Наука і оборона - 2021. - №1. - С. 21-30. DOI: 10.33099/2618-1614-2021-14-1-21-30.

5. Гудима О.П. Міжнародний досвід побудови систем забезпечення національної безпеки. Висновки для України. / О.П. Гудима // Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2021. №3 (69). С. 16-25. DOI: 10.30748/ zhups.2021.69.02.

6. Загорка О.М. Оцінка впливу загострення воєнно-політичної обстановки на виникнення кризової ситуації: методичний аспект/ О.М. Загорка, С.В. Поліщук, В.В. Коваль, І.О. Загорка // Наука і оборона - 2021. - №2. - С. 61-65. DOI: 10.33099/2618-1614-2021-15-2-61-65.

7. Сальнікова О.Ф. Ситуаційний центр як ефективний механізм стратегічних комунікацій/ О.Ф. Сальнікова, О.І. Посмітюх, М.І. Петренко // Інвеститції: практика та досвід - 2021. - №17. - С. 62-66. DOI:10.32702/2306_6814.2021.17.62

8. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/constitution.

9. Про національну безпеку України: Закон України від 21 червня 2018 р. №2469-VIII. Режим доступу: https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2469-19#Text

10. Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони: Указ Президента України від 18 червня 2021 року №260/2021. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/2602021-39225.

11. Про запровадження національної системи стійкості: Указ Президента України від 27 вересня 2021 року №479/2021. Режим доступу: https://www.president.gov.ua/documents/4792021 - 40181.

12. Саричев Ю.О. Сутність та особливості системи державного управління у воєнній сфері при підготовці держави до оборони/Ю.О. Саричев, О.В. Устименко, П.М. Сніцаренко // Вісник НАДУ, №3, 2019

13. Теорія озброєння. Науково-технічні проблеми та завдання: Т.3. Військові системи дистанційного моніторингу навколишнього простору щодо рухомих обєктів: методологічні аспекти обгрунтування вимог: монографія / Сніцаренко П.М., Лапицький С.В., Гультяєв А.А., Головін О.О., Гупало А.Ю.К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. - 480 с.

14. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине/Н. Винер. - М.: Сов. радио, 1968. - 328 с.

15. Мильнер Б.З. Теория организации: Учебник. - 2-е изд. Перераб. И доп. - М: ИНФРА-М, 2000. - 480 с.

16. Гудима О.П. Обрис організаційно-функціональної структури системи державного управління силами оборони в кризових ситуаціях/ О.П. Гудима // International scientific journal «Grail of Science». 2021. №7. С. 113-118. DOI: 10.36074/grail-of-science.27.08.2021.018

References

1. Ragies Ioannis Ant. (2018) Crisis management and Crisis leadership. Retrieved from: https://www.wojsko-polskie.pl/awl/u/f3/7f/f37f4f44-06e3-4d4e-b539 - 6c74967f477a/imla_cm_cm_e-book_14feb2019.pdf.

2. Hudyma O.P. (2021) Situational Center as an element of the state management system in counteracting hybrid threats. Current issues of military specialists training in the Security and Defence Sector under conditions of hybrid threats, pp. 58-65, Warsaw: Wydawnictwo Instytutu Bezpieczenstwa i Rozwoju Mi^dzynarodowego. Retrieved from: https://instytutbirm.pl/wp - content/uploads/2021/03/Monografia_mm1.pdf.

3. Bohdanovych, V. Iu., Romanenko, I.S., Svyda, I. Iu, Syrotenko, O.V., & Dublian, O.V. (2021). Metodolohiia kompleksnoho vykorystannia viiskovykh i neviiskovykh syl ta zasobiv sektoru bezpeky i oborony dlia protydii suchasnym zahrozam voiennii bezpetsi Ukrainy [Methodology of integrated use of military and non-military forces and means of the security and defense sector to counter modern threats to Ukraine's military security]. Kyiv: NUDU named Ivan Chernyakhovsky [in Ukrainian].

4. Tymoshenko, R.I., Pavlikovskyi, A.K., & Lobko M.M. (2021) Model systemy oborony Ukrainy. [Model of the defense system of Ukraine]. Nauka i oborona - Science and Defence, 1, 21-30. DOI: 10.33099/2618-1614-2021-14-1-21-30. [in Ukrainian].

5. Hudyma O.P. (2021) Mizhnarodnyi dosvid pobudovy system zabezpechennia natsionalnoi bezpeky. Vysnovky dlia Ukrainy [International experience in building national security systems. Conclusions for Ukraine] Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl - Collection of scientific works of Kharkiv National University of the Air Force, 3 (69), 16-25. DOI: 10.30748/ zhups.2021.69.02. [in Ukrainian].

6. Zahorka, O.M., Polishchuk, S.V., Koval, V.V., & Zahorka, I.O. (2021) Otsinka vplyvu zahostrennia voienno-politychnoi obstanovky na vynyknennia kryzovoi sytuatsii: metodychnyi aspekt [Assessment of the impact of the aggravation of the military-political situation on the emergence of a crisis situation: a methodological aspect]. Nauka i oborona - Science and Defence, 2, 61-65. DOI: 10.33099/2618-1614-2021-15-2-61-65 [in Ukrainian].

7. Salnikova, O.F., Posmitiukh, O.I., & Petrenko, M.I. (2021). Sytuatsiinyi tsentr yak efektyvnyi mekhanizm stratehichnykh komunikatsii [Situation center as an effective mechanism of strategic communications]. Investyttsii: praktyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 17, 62-66. DOI:10.32702/2306_6814.2021.17.62 [in Ukrainian].

8. Zakon Ukrainy Konstytutsiia Ukrainy vid 28 chervnia 1996 roku [Law of Ukraine Constitution of Ukraine dated 28 March 1996] Retrieved from: http: // zakon.rada.gov.ua [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy vid 21 chervnia 2018 roku. №2469 - VIII. [Law of Ukraine On National Security of Ukraine dated 21 March 2018. №2469-VIII.]. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text [in Ukrainian].

10. Ukaz Prezydenta Ukrainy Shchodo udoskonalennia merezhi sytuatsiinykh tsentriv ta tsyfrovoi transformatsii sfery natsionalnoi bezpeky i oborony vid 18 chervnia 2021 roku No 260/2021. [Decree of the President of Ukraine «On improving the network of situational centers and digital transformation of national security and defense» of June 18, 2021 №260/2021]. (n.d.). president.gov.ua. Retrieved from: https://www.president.gov.ua/documents/2602021-39225 [in Ukrainian].

11. Ukaz Prezydenta Ukrainy Pro zaprovadzhennia natsionalnoi systemy stiikosti vid 27 veresnia 2021 roku No 479/2021 [Decree of the President of Ukraine «On the introduction of the national system of sustainability» of September 27, 2021 №479/2021.] (n.d.). president.gov.ua. Retrieved from: https://www.president.gov.ua/documents/4792021-40181 [in Ukrainian].

12. Sarychev, Yu.O., Ustymenko, O.V., & Snitsarenko, P.M. (2019) Sutnist ta osoblyvosti systemy derzhavnoho upravlinnia u voiennii sferi pry pidhotovtsi derzhavy do oborony [The essence and features of the system of public administration in the military sphere in preparing the state for defense]. VisnykNADU-NAPA Bulletin, 3. DOI: 10.36030/2310-2837-3 (94) - 2019-47-52 [in Ukrainian].

13. Snitsarenko, P.M., Lapytskyi, S.V., Hultiaiev, A.A., Holovin, O.O., & Hupalo, A. Iu. (2016) Teoriia ozbroiennia. Naukovo-tekhnichni problemy ta zavdannia: T.3. Viiskovi systemy dystantsiinoho monitorynhu navkolyshnoho prostoru shchodo rukhomykh obiektiv: metodolohichni aspekty obhruntuvannia vymoh [Weapons theory. Scientific and technical problems and tasks: Vol.3. Military systems for remote monitoring of the surrounding space in relation to moving objects: methodological aspects of substantiation of requirements]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho [in Ukrainian].

14. Viner, N. (1968) Kibernetika ili upravlenie i svyaz v zhivotnom i mashine [Cybernetics or control and communication in animal and machine], Moscow: Sov. Radyo [In Russian].

15. Mil'ner, B.Z. (2000) Teoriya organizacii [Organization theory]. Moscow: INFRA-M [In Russian].

16. Hudyma, O.P. (2021) Obrys orhanizatsiino-funktsionalnoi struktury systemy derzhavnoho upravlinnia sylamy oborony v kryzovykh sytuatsiiakh [Outline of the organizational and functional structure of the system of pablic administion of the defense forces in crisis situations]. International scientific journal «Grail of Science», 7, 113-118. DOI: 10.36074/grail-of - science.27.08.2021.018 [In Austria].

Размещено на Allbest.ru