Державні гарантії корпоративного управління в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державні гарантії корпоративного управління в умовах дії правового режиму воєнного стану в Україні

Ірина Лиховідова, аспірантка кафедри державознавства, права та європейської інтеграції, Інститут публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка»

Анотація

Статтю присвячено визначенню ролі держави у регулюванні корпоративного управління в Україні під час дії правового режиму воєнного стану. Розглянуто низку тимчасових обмежень прав і законних інтересів юридичних осіб, зумовлених війною та небезпекою незалежності та територіальній цілісності України. Приділено увагу переліку тимчасового обмеження деяких прав учасників корпоративного управління, зокрема участь у загальних зборах учасників. Досліджено примусове відчуження та вилучатися майна у юридичних осіб. Проаналізовано новели у сфері корпоративного управління під час воєнного стану та здійснення моніторингу загроз національній безпеці України. Розглянуто доцільність внесення змін до законодавства України, що регулює дану сферу відносин. Визначено проблематику недосконалості запропонованих змін у нормативному регулюванні, які заважатимуть повноцінному функціонуванню та подальшому розвитку підприємств у разі прийняття. Таким чином, в статті доведена необхідність внесення змін у сферу нормативного регулювання корпоративного управління на період воєнного стану.

Ключові слова: корпоративне управління, воєнний стан, економічна безпека, відчуження майна, загальні збори, органи управління, делегування повноважень, суб'єкт управління, члени наглядової ради.

Abstract

State guarantees of corporate management in the conditions of the legal regime of maritime in Ukraine

Iryna Lykhovidova, Postgraduate student of the Department of State Science, Law and European Integration of the Institute of Public Service and Management of the National University "Odesa Polytechnic"

The article is devoted to defining the role of the state in regulating corporate governance in Ukraine during the legal regime of martial law. A number of temporary restrictions on the rights and legitimate interests of legal entities caused by the war and the threat to Ukraine's independence and territorial integrity are considered. Attention is paid to the list of temporary restrictions on some rights of corporate management participants, in particular participation in the general meeting of participants. The forced alienation and confiscation of property from legal entities was studied. Novels in the field of corporate management during martial law and monitoring of threats to Ukraine's national security are analyzed. The expediency of making changes to the legislation of Ukraine regulating this sphere of relations is considered. The problem of imperfection of the proposed changes in regulations that will hinder the full functioning and further development of enterprises in the event of adoption is identified. Thus, the article proves the need for changes in the regulation of corporate management during martial law.

Keywords: corporate management, martial law, economic security, alienation of property, general meeting, management bodies, delegation of powers, subject of management, members of the supervisory board.

Постановка проблеми

24 лютого 2022 року Російська Федерація (далі - РФ) розв'язала повномасштабну агресивну війну проти України та українського народу, у зв'язку з чим в Україні було введено правовий режим воєнного стану [1]. Під час воєнного стану передбачається тимчасове обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб, зумовлене загрозою нападу та небезпеки державній незалежності України, а також її територіальній цілісності. Як наслідок, можуть тимчасово обмежуватися деякі права учасників корпоративного управління, примусово відчужуватися та вилучатися майно, а також, усуватися та замінятися керівництво підприємства.

У такий спосіб держава реалізує забезпечення гарантій сприятливих умов належного корпоративного управління під час війни та загрози знищення корпоративних прав. Тому на цей період держава пропонує внесення відповідних змін у сфері нормативного регулювання корпоративного управління в господарських товариствах, котрі мають за мету забезпечити законодавству гнучкість аби гарантувати можливість повернення його до довоєнних вимог після закінчення воєнного стану та забезпечити позитивну динаміку у впровадженні принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку в законодавство України.

Визначення невирішених раніше частин загальної проблеми

У сфері правового регулювання корпоративного управління наразі діють: Закон України «Про управління об'єктами державної власності», Закон України «Про акціонерні товариства» та Закон України «Про банки і банківську діяльність». Але сучасні світові реалії довели, що вони не спроможні гарантувати ефективну та належну роботу держаних підприємств, товариств та банків в умовах повномасштабної агресивної війни в Україні.

Наразі державою приймаються певні рішення для відновлення діяльності товариств, а також для зручності та ефективності їх роботи під час воєнного стану. Так станом на сьогодні, державою гарантовано юридичним особам можливість здійснення певних реєстраційних дій, а саме: створення та внесення змін до установчих документів учасників корпоративного сектору та їх припинення. Крім того, на період воєнного стану державою врегулювано особливості обігу цінних паперів та упорядковано проведення операцій на ринках капіталу.

Проте чинне законодавство у сфері корпоративного управління не відповідає поточним викликам та не є гнучким, а тому після закінчення воєнного стану неспроможне гарантувати можливість повернення до довоєнних вимог. Наразі термінового вирішення потребують питання перегляду як існуючого процесу прийняття рішень, так і повноважень та порядку роботи органів управління товариств, як основних учасників корпоративного сектору та управління, в зв'язку з неспроможністю діючого законодавства гарантувати належне їх функціонування на період воєнного стану. При цьому перед державою постає завдання зберегти позитивні досягнення у впровадженні Принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку в законодавство України.

Мета статті. Дослідження державних гарантій корпоративного управління під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема висвітлення процесу прийняття рішень, повноважень та порядку роботи органів управління юридичних осіб у нових світових реаліях, а також аналіз новел у законодавстві України, які регулюють питання корпоративного управління та їх вплив на систему державного гарантування корпоративного сектору.

Виклад основного матеріалу

Україна вперше за часи своєї незалежності, на жаль, застосувала правовий режим воєнного стану, який на практиці викрив недоліки державних гарантій у сфері корпоративного управління, та, які законодавча влада змушена «на ходу» вирішувати, що призводить до певного колапсу та неузгодженості в системі корпоративного управління. Разом з тим необхідно враховувати критичну залежність держави від продовження роботи корпоративного сектору України.

Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [2, ст. 1].

Відповідно, тимчасово можуть обмежуватися наступні права учасників корпоративного управління:

- свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України [3, ст. 33] в контексті проведення загальних зборів як органу управління корпоративним суб'єктом;

- право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації [3, ст. 39];

- право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності [3, ст. 41];

- заборона примусового відчуження об'єктів права приватної власності [3, ст. 41];

- право займатися підприємницькою діяльністю [3, ст. 42].

Також може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, а також вилучатися майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану. Та в разі неналежного виконання обов'язків менеджменту компанії, пов'язаних з режимом воєнного стану, передбачається можливість усунення та заміни керівництва підприємства [2, ч. 1 ст. 8]. Крім того, зупиняється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів держави, що здійснила збройну агресію проти України [4, п. 15].

Отже, розглянемо перші зміни, котрі торкнулися нормативного регулювання корпоративного управління в господарських товариств.

На період воєнного стану Міністерство юстиції України забезпечило товариствам можливість проведення основних реєстраційних дій, хоча й з певними особливостями та обмеженнями, що стосуються створення та внесення змін до установчих документів учасників корпоративного сектору та їх припинення [5].

Одночасно, з першого дня війни в Україні Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР) було прийнято низку рішень направлених на захист права власності корпоративних суб'єктів, що стосуються обмеження обігу цінних паперів та депозитарних операцій, якими врегульовано особливості обігу цінних паперів, зокрема зупинено розміщення, обіг та викуп всіх цінних паперів та проведення операцій в системі депозитарного обліку за певним виключенням [5].

Для гарантування державою та захисту конфіденційної інформації про корпоративні відносини НКЦПФР звільніла всіх емітентів від обов'язку розкривати регульовану інформацію на фондовому ринку на період дії воєнного стану, відтермінувавши її розкриття після завершення дії воєнного стану [6].

Досить суперечливим наразі залишається питання можливості проведення товариствами загальних зборів акціонерів в період дії правового режиму воєнного стану. Адже в умовах воєнного стану заборонено проведення страйків, масових зібрань та акцій [2, ст. 19]. У зв'язку з тим, що українське законодавство не має чіткого визначення поняття «масове зібрання», тому питання віднесення загальних зборів до масових зібрань на сьогодні залишається дискусійним.

Так, ст. 39 Конституції України мирні заходи визначено як збори, мітинги, походи та демонстрації [3]. Ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства визначає, що мирними зібраннями є збори, мітинги, походи, демонстрації тощо [7]. Ст. 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів [8]. Також, ст. 315 Цивільного кодексу України передбачає, що фізичні особи мають право вільно збиратися на мирні збори, конференції, засідання, фестивалі тощо [9]. Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», забороняється проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (у тому числі в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) без одягнутих усіма учасниками та організаторами заходу засобів індивідуального захисту, зокрема захисних масок або респіраторів, які закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно [10].

Відповідно до проекту Закону України «Про організації і проведення мирних заходів», збори - це мирний захід, що проводиться, як правило, у спеціально відведеному і пристосованому для цього місці з метою колективного обговорення і вирішення будь-яких професійних, організаційних, соціально-побутових та інших питань [11]. В той же час Словник української мови визначає поняття «збори» як зустріч, зібрання членів якого-небудь колективу, організації з метою обговорення або проведення чого-небудь [12].

Якщо розглядати термін «масове зібрання» через кількість присутніх осіб, то будь-яка зустріч, якщо на ній присутні понад двох осіб, є масовим зібранням. Будь-то знаходження в одному приміщенні в офісі на роботі, поява на відкритому майданчику або інша зустріч осіб. В той же час, загальні збори акціонерів не є публічною подією. Проте, зібрання акціонерів фактично має ознаки «масового» зібрання.

Тому НКЦПФР встановлено, що у період дії воєнного стану загальні збори акціонерів акціонерного товариства можуть бути проведенні виключно шляхом дистанційного проведення [13]. Така можливість надається товариствам лише за умови формування переліку акціонерів, які володіють не менше ніж 95% від загальної кількості акцій [14]. У разі неможливості проведення загальних зборів в період дії воєнного стану з дотриманням зазначених умов, вони мають бути проведені протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану [13]. Корпоративні документи загальних зборів можна підписувати з використанням кваліфікованого електронного підпису [14]. Крім того, у випадку, якщо повноваження органів управління товариством завершуються протягом строку дії воєнного стану, вони вважаються подовженими до дати завершення дії воєнного стану [13].

Критично значущим обмеженням в умовах воєнного стану є примусове відчуження майна у юридичних осіб з попереднім повним або наступним повним відшкодуванням його вартості [15, ст. 3]. Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», може примусово відчужуватися майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, та вилучатися майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку [16, ч. 1 ст. 8].

Беручи до уваги агресивні військові дії з РФ, у березні 2022 р. розпочалась процедура щодо примусового вилучення майна (активів), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо чи через афілійованих осіб належать РФ та її резидентам [17].

Так, з метою аналізу залучення резидентів та компаній РФ до вітчизняних ринків капіталу задля зменшення їх впливу та мінімізації загроз для фінансових ринків України, 20.04.2022 року НКЦФПР зобов'язала компанії з управління активами, інвестиційні та пенсійні фонди надати інформацію стосовно наявності в структурі власності, серед учасників та членів рад громадян та осіб, пов'язаних з РФ, а також стосовно наявності нерухомого майна, корпоративних прав, дебіторської заборгованості, іншого майна, що знаходяться на території України та належать РФ або її громадянам [18].

Наразі у зв'язку з повномасштабною війною в Україні дуже гостро виникає необхідність вжиття заходів гарантування та забезпечення економічної безпеки, як невіддільної складової національної безпеки України, в тому числі забезпечення ефективної та безперервної роботи держаних підприємств, товариств та банків у нових світових реаліях. В свою чергу, це потребує перегляду як існуючого процесу прийняття рішень, так і повноважень та порядку роботи органів управління держаних підприємств, товариств та банків [19].

Адже чинне законодавство України, яке регулює питання корпоративного управління юридичних осіб публічного права, не відповідає поточним викликам та не може гарантувати їх гнучкість на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Крім того, діюче законодавство України в даній сфері відносин повинно забезпечувати повернення до довоєнних вимог після припинення дії правового режиму воєнного стану в Україні Разом з тим, на нашу думку, вкрай необхідно зберегти прогрес у питанні впровадження Керівних принципів Організації економічного співробітництва та розвитку в національне законодавство України [19].

Так, 16 березня 2022 року набули чинності прийняті НКЦПФР Стандарти корпоративного управління, згідно яких професійні учасники повинні розробити та затвердити певні внутрішні документи [20 - 23]. В свою чергу, це потребує суттєвої реорганізації товариств, зміни їх організаційної структури, скликання загальних зборів учасників для прийняття відповідних рішень, внесення змін до установчих та інших внутрішніх документів товариств, залучення фахівців тощо. Але, через введення воєнного стану, виконання даних вимог професійними учасниками вкрай ускладнено. Тому НКЦПФР відтермінувала впровадження даних Стандартів протягом 90 днів після завершення дії воєнного стану [24 - 26].

Також, НКЦПФР відтермінувала граничний термін подання професійними учасниками внутрішніх документів, які підтверджують приведення їхньої діяльності у відповідність з вимогами Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» на строк протягом трьох місяців після завершення дії воєнного стану [27].

З метою попередження загроз національній безпеці України у сфері економіки, запобігання впливу потенційних загроз на діяльність державних підприємств, товариств та банків в умовах повномасштабної агресивної війни, прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення моніторингу потенційних загроз національній безпеці України у сфері економіки», який аналізуємо нижче.

Даним Законом передбачається здійснення моніторингу наявних або потенційних загроз національній безпеці України суб'єктами управління державного банку, державного унітарного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, а також господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належить господарському товариству, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та, у випадку їх виявлення, вжиття заходів для нейтралізації їх впливу на діяльність такого підприємства, товариства або банку [28].

Але, окрім цього, положеннями даного закону передбачається обов'язок керівника, заступників керівника, членів колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), членів наглядової ради, інших посадових осіб невідкладно (але не пізніше 48 годин) прибути за адресою місцезнаходження державного банку, підприємства або товариства у випадку прийняття суб'єктом управління банку, підприємства або товариства рішення про визначення відповідних заходів [28].

Тобто, під час воєнного стану припинити повноваження або розірвати контракт можна у випадку, якщо іноземні члени наглядових рад державних підприємств та банків не з'являться невідкладно, а саме не пізніше 48 годин на адресу підприємства або банку.

На нашу думку, така практика не зможе принести до позитивних результатів у сфері корпоративного управління та, навпаки, лише зашкодить ефективній діяльності наглядових рад, у яких іноземних представників може поменшити в зв'язку із вимогою прибути не пізніше 48 годин на адресу підприємства або банку. Адже реформа корпоративного управління в Україні, яка триває з 2016 року, передбачає впровадження принципів корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, що акцентує увагу на додатковому залученні міжнародних експертів до роботи товариств.

Необхідно зауважити, що від початку даної реформи збільшилась кількість міжнародних фахівців у наглядових радах. Так, наприклад, у АТ «НАК «Нафтогаз України» 80% складають іноземці, в АТ «Українська залізниця» - 71%, в АТ «Укрпошта» - 67% [29]. А це, в свою чергу, запобігає політичному втручанню та корупції в державних товариствах та підвищує ефективність та прозорість їхньої діяльності. Як приклад, завдяки членам- іноземцям, які є експертами міжнародного рівня, вдалося покращити фінансові показники компаній, внаслідок чого АТ «НАК «Нафтогаз України», АТ КБ «Приватбанк» та АТ «Укрпошта» перетворилися із збиткових на прибуткові. А також реформа корпоративного управління державних банків є однією з умов співпраці України з МВФ [30].

У зв'язку з тим, що сьогодні в Україні не працює авіасполучення, у іноземних експертів немає можливості невідкладно перетнути кордон та прибути у визначене місце. Крім того, для членів наглядових рад, які наразі знаходяться в Україні, також існують значні перешкоди. Адже через постійні обстріли нашої країни порушене залізничне та автосполучення та постійно присутня небезпека для життя та здоров'я. В свою чергу, наглядові ради можуть повноцінно працювати дистанційно та проводити засідання онлайн. Українські державні компанії із 2020 року мають досвід та напрацьовані відповідні механізми віддаленої роботи через пандемію гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (2019-nCoV). У зв'язку з чим, на практиці не має критичної необхідності фізичної присутності членів наглядових рад на підприємствах чи в банках [30].

Натомість, так як в умовах воєнного стану менеджменту товариств доводиться набагато швидше приймати рішення, потребують термінового вирішення наступні питання [31]:

1. Прийняття рішень у державних товариствах. Діючим законодавством закріплено за загальними зборами та наглядовою радою питання виключної компетенції, вирішення яких не можуть бути делеговані. У зв'язку з чим, було б доцільним на період дії воєнного стану в Україні забезпечити можливість делегувати питання, що належать до виключної компетенції загальних зборів та наглядової ради, на рівень виконавчого органу.

2. Обов'язки членів наглядової ради. На сьогодні відсутні інструменти для забезпечення прийняття оперативних рішень наглядовою радою. Порядок скликання засідань наглядової ради визначається на рівні внутрішніх документів які, як правило, передбачають завчасне оповіщення членів про проведення засідань наглядової ради. Але, у випадку необхідності термінового рішення наглядової ради товариства, такий порядок може значно затримати процес прийняття необхідного рішення, або взагалі призвести до втрати його актуальності.

Тому, на період дії воєнного стану в Україні було б доречним передбачити обов'язок членів наглядової ради збиратися на засідання для прийняття рішень протягом обумовленого часу з моменту повідомлення суб'єкта управління, дозволивши для такого повідомлення використовувати засоби інтернет-комунікацій. Крім того, закріпити обов'язок членів наглядової ради бути присутнім на засіданні дистанційно у режимі онлайн. Та, тільки в разі неможливості виконувати обов'язки у зазначеному режимі, розглядати дострокове припинення повноважень членом наглядової ради.

3. Порядок призначення членів наглядової ради та керівників товариства. Під час війни у деяких членів наглядових рад чи керівників можуть закінчуватися термін дії їх контрактів, або вони можуть звільнятися, що може призвести до неможливості прийняття держкомпанією необхідного рішення. Так, чинне законодавство передбачає певну процедуру для обрання керівників та членів наглядових рад держкомпаній. Але, в умовах війни може бути обмаль часу для проведення відкритого конкурсного відбору або, взагалі, відсутня можливість для його проведення. При цьому, товариству необхідно забезпечувати правомочність органів управління.

Тому доцільним було б на період дії правового режиму воєнного стану в Україні скасувати необхідність номінаційної процедури та надати можливість уповноваженому органу продовжувати повноваження керівників та членів наглядової ради, визначивши граничний термін їх повноважень після завершення дії правового режиму воєнного стану в Україні. Крім того, необхідно передбачити можливість обрання членів наглядових рад за пропозицією суб'єкта управління або голови наглядової ради, закріпивши пріоритет за кандидатами, яким знадобиться найменше часу для входження у стан справ державного товариства [31].

А отже, 26 квітня 2022 року був внесений на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава в період дії правового режиму воєнного стану в Україні», яким запропоновано врегулювання вищезазначених питань [32]. На сьогодні даний законопроект отримав у науково-експертному висновку декілька офіційних зауважень, та на теперішній час опрацьовується в профільних комітетах Верховної Ради України з метою їх подальшого усунення.

У разі прийняття, даний закон зможе гарантувати ефективну та безперервну роботу юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава, а також гарантуватиме гнучкість законодавства у сфері корпоративного управління на період воєнного стану в Україні, що, в свою чергу, сприятиме поверненню його до довоєнних вимог після припинення дії правового режиму воєнного стану в Україні [32].

Зараз держава знаходиться у пошуку нових фінансових інструментів та механізмів, які гарантуватимуть забезпечення відновлення та сталий розвиток української економіки. Передусім, корпоративний сектор має пристосуватися до нових умов сьогодення, а тому необхідний реінжиніринг певних процесів, який вимагає виваженості як з боку учасників корпоративних відносин.

Тому сьогодні для залучення акціонерного капіталу держава намагається гарантувати максимально спрощений вихід українських компаній на європейські фондові біржі, в першу чергу, на Варшавську та Лондонську. А отже, держава наразі спрямовує зусилля на забезпечення допуску українських цінних паперів на ринки Європи та на інші розвинені фінансові ринки задля чого налагоджує відносини між українськими та іноземними центральними депозитаріями. В майбутньому це дозволить вільно розміщувати вітчизняні цінні папери за кордоном та іноземні цінні папери - в Україні, що сприятиме залученню іноземного капіталу на український ринок. Тому НКЦПФР працює над спрощенням регулювання процедури допуску, а саме: механізму відкриття рахунків у цінних паперів та валютного контролю [33].

Крім того, сьогодні іноземні інвестори можуть придбати акції (частки) українських товариств за найбільш привабливими цінами. Адже, у зв'язку з тим, що основне фінансування наразі спрямоване на потреби війни, економіка України не може демонструвати високі фінансові показники. Але після закінчення війни показники української фінансової системи стрімко зростатимуть, а з ними - вартість акцій та часток у корпоративному секторі [33].

війна майно корпоративний управління

Висновки

Таким чином, підсумовуючи, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, українське законодавство у сфері корпоративного управління потребує значних змін. Адже, внаслідок повномасштабної війни, яку РФ веде проти України, товариства у своїй діяльності стикаються зі значними перешкодами. Тому для забезпечення нормального функціонування юридичних осіб та економіки в цілому, держава має забезпечити гарантування сприятливих умов належного корпоративного управління як фундаменту функціонування та відновлення економіки.

Визначено, що своєчасним та обґрунтованим було рішення держави зупинити проведення не всіх операцій на ринках капіталу. Разом з тим, у відповідності з актуальними умовами та обставинами, які потребують не тільки обґрунтованих, але й оперативних та вкрай відповідальних рішень, Кабінет міністрів України в результаті стабілізації ситуації в країні, поступово послаблює чинні зараз заборони у сфері корпоративних відносин з метою відновлення економіки країни, яка перебуває у стані війни.

Отже, маємо зауважити, що незважаючи на відсутність сучасних світових методичних рекомендацій щодо забезпечення гарантій корпоративного сектору під час правового режиму воєнного стану, влада України зробила ряд кроків, які зберегли та захистили права та інтереси учасників корпоративного управління, що засвідчило спроможність нашої держави забезпечити такі гарантії та, у майбутньому, залучити нових інвесторів до України.

Література

1. Про введення воєнного стану в Україні : Указ Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64/2022.

2. Про правовий режим воєнного стану : Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII.

3. Конституція України : Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

4. Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану: Постанова Національного банку України від 24 лютого 2022 р. № 18.

5. Сайт Міністерства юстиції України.

6. Щодо розкриття регульованої інформації емітентами цінних паперів: Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 13.03.2022 р. № 161.

7. Кодекс адміністративного судочинства : Закон України від 06.07.2005 р. № 2747-IV.

8. Про захист прав людини і основоположних свобод : Конвенція від 04.11.1950 р. № 995_004.

9. Цивільний кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

10. Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. № 1236.

11. Про організації і проведення мирних заходів : Проект Закону України від 12.12.2012 р. № 0918.

12. Словник / Портал української мови та культури.

13. Щодо особливостей функціонування органів управління акціонерів акціонерного товариства на період дії воєнного стану : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.03.2022 р. № 177.

14. Про внесення змін до Тимчасового порядку скликання та дистанційного проведення загальних зборів акціонерів та загальних зборів учасників корпоративного інвестиційного фонду: Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.03.2022 р. № 176.

15. Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану: Закон України від 17.05.2012 р. № 4765-VI.

16. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 12.05.2015 р. № 389-VIII.

17. Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів: Закон України від 03.03.2022 № 2116-IX.

18. Щодо надання інформації : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.04.2022 № 312.

19. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава в період дії правового режиму воєнного стану в Україні: Пояснювальна записка до Проекту Закону України від 26.04.2022 р. № 7319.

20. Про затвердження Стандарту № 1 Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Основні поняття та терміни : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 р. №1288

21. Про затвердження Стандарту № 2 Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є підприємствами, що становлять суспільний інтерес та які не є банками : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 р. №1289.

22. Про затвердження Стандарту № 3 Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які є системно важливими професійними учасниками та які не є банками : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 р. №1290.

23. Про затвердження Стандарту № 4 Корпоративне управління в професійних учасниках ринків капіталу та організованих товарних ринків. Організація та функціонування системи внутрішнього контролю в професійних учасниках, які не належать до підприємств, що становлять суспільний інтерес та до системно важливих професійних учасників : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 р. №1291.

24. Щодо виконання вимог пункту 5 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 № 1291 у зв'язку з введенням воєнного стану : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06. 2022 р. № 508.

25. Щодо виконання вимог пункту 5 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 № 1289 у зв'язку з введенням воєнного стану : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06. 2022 р. № 509.

26. Щодо виконання положення пункту 2 рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2021 № 1288 у зв'язку з введенням воєнного стану: Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 01.06. 2022 р. № 510.

27. Про внесення змін до рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.06.2021 № 420 Про порядок виконання вимог пунктів 10 та 12 розділу ХІІІ Закону України Про ринки капіталу та організовані товарні ринки : Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30 травня 2022 року № 452.

28. Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення моніторингу потенційних загроз національній безпеці України у сфері економіки: Закон України від 01.04.2022 р. № 2182-IX.

29. Чи можуть іноземні громадяни брати участь у роботі наглядових рад наших природних держмонополій? / 112.UA, 10.07.2020.

30. Закликаємо Президента ветувати закон, який руйнує систему корпоративного управління: Заява / Transparency International Ukraine, 03.04.2022.

31. Госкомпании в условиях войны - почему новый законопроект вреден, и как сделать правильно / Экономическая правда // Українська правда, 09.04.2022.

32. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава в період дії правового режиму воєнного стану в Україні : Проект Закону України від 26.04.2022 р. № 7319.

33. Сайт Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

References

1. Ukaz Prezidenta Ukrami “Pro vvedennja voennogo stanu v Ukraїnі” [The Decree of the President of Ukraine “On the imposition of martial law in Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

2. Zakon Ukrami “Pro pravovij rezhim voennogo stanu” [The Law of Ukraine “On the legal regime of martial law”]. (n.d). [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrami “Konstitucija Ukrami” [The Law of Ukraine “Constitution of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

4. Postanova Nacmnal'nogo banku Ukrami “Pro robotu bankAs'koi sistemi v period zaprovadzhennja voennogo stanu” [The Resolution of the National Bank of Ukraine “On the work of the banking system during martial law”].(n.d). [in Ukrainian].

5. Sajt Mіnіsterstva justicn Ukrami [Website of the Ministry of Justice of Ukraine] [in Ukrainian].

6. Rishennja National^ komіsії z cmnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo rozkrittja regul'ovanoi mformacn emhentami rinnih paperiv” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding the disclosure of regulated information by issuers of securities”]. [in Ukrainian].

7. Zakon Ukrami “Kodeks admіnіstrativnogo sudochinstva” [The Law of Ukraine “Code of Administrative Procedure”]. (n.d). [in Ukrainian].

8. Konvencija “Pro zahist prav ljudini і osnovopolozhnih svobod” [The Convention “On the protection of human rights and fundamental freedoms”].(n.d). [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrami “С^іі'пц kodeks Ukrami” [The Law of Ukraine “Civil Code of Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

10. Postanova Kabmetu Mіnіstrіv Ukrami “Pro vstanovlennja karantinu ta zaprovadzhennja obmezhuval'nih protiepіdemіchnih zahodw z metoju zapoHgannja poshirennju na teritorii Ukrami gostroi respіratornoї hvorobi COVID-19, sprichinenoi koronavіrusom SARS-CoV-2” [The Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine “Establishment of quarantine and introduction of restrictive anti-epidemic measures to prevent the spread of acute respiratory disease COVID-19 caused by coronavirus SARS-CoV-2 in Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

11. Proekt Zakonu Ukrami “Pro orgamzacn і provedennja mirnih zahodw” [The Draft Law of Ukraine “On the organization and conduct of peaceful events”].(n.d). [in Ukrainian].

12. Slovnik / Portal ukrains'koi movi ta kul'turi [Dictionary / Portal of Ukrainian language and culture]. [in Ukrainian].

13. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo osoblivostej funkcionuvannja organiv upravlinnja akcioneriv akcionernogo tovaristva na period dii voennogo stanu” [Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding the peculiarities of the functioning of the management bodies of the shareholders of the joint-stock company for the period of martial law” [in Ukrainian].

14. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro vnesennja zmin do Timchasovogo porjadku sklikannja ta distancijnogo provedennja zagal'nih zboriv akcioneriv ta zagal'nih zboriv uchasnikiv korporativnogo investicijnogo fondu [Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “On amendments to the Provisional Procedure for convening and remote holding of general meetings of shareholders and general meetings of corporate investment fund participants”]. [in Ukrainian].

15. Zakon Ukraini “Pro peredachu, primusove vidchuzhennja abo viluchennja majna v umovah pravovogo rezhimu voennogo chi nadzvichajnogo stanu” [The Law of Ukraine “On the transfer, compulsory alienation or seizure of property under the legal regime of martial law or state of emergency”]. (n.d). [in Ukrainian].

16. Zakon Ukraini “Pro peredachu, primusove vidchuzhennja abo viluchennja majna v umovah pravovogo rezhimu voennogo chi nadzvichajnogo stanu” [The Law of Ukraine “ On the legal regime of martial law”]. (n.d). [in Ukrainian].

17. Zakon Ukraini “ Pro osnovni zasadi primusovogo viluchennja v Ukraini ob'ektiv prava vlasnosti Rosijs'koi Federacii ta ii rezidentiv ” [The Law of Ukraine “ On the basic principles of compulsory seizure in Ukraine of objects of property rights of the Russian Federation and its residents”]. (n.d). [in Ukrainian].

18. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo nadannja informacii” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding the provision of information”]. (n.d). [in Ukrainian].

19. Pojasnjuval'na zapiska do Proektu Zakonu Ukraini “Pro vnesennja zmin do dejakih zakonodavchih aktiv Ukraini shhodo osoblivostej korporativnogo upravlinnja juridichnih osib, akcionerom (zasnovnikom, uchasnikom) jakih e derzhava v period dii pravovogo rezhimu voennogo stanu v Ukraini” [The Explanatory Note to the Draft Law of Ukraine “On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning Peculiarities of Corporate Governance of Legal Entities, Shareholder (Founder, Participant) of which the State Is in the Period of Martial Law in Ukraine”]. [in Ukrainian].

20. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro zatverdzhennja Standartu № 1 Korporativne upravlinnja v profesijnih uchasnikah rinkiv kapitalu ta organizovanih tovarnih rinkiv. Osnovni ponjattja ta termini” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “On approval of the Standard № 1 Corporate governance in professional participants of capital markets and organized commodity markets. Basic concepts and terms”]. (n.d). [in Ukrainian].

21. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro zatverdzhennja Standartu № 2 Korporativne upravlinnja v profesijnih uchasnikah rinkiv kapitalu ta organizovanih tovarnih rinkiv. Organizacija ta funkcionuvannja sistemi vnutrishn'ogo kontrolju v profesijnih uchasnikah, jaki e pidpriemstvami, shho stanovljat' suspil'nij interes ta jaki ne e bankami” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “On approval of the Standard № 2 Corporate governance in professional participants of capital markets and organized commodity markets. Organization and functioning of the internal control system in professional participants, which are enterprises of public interest and which are not banks”]. (n.d). [in Ukrainian].

22. Rishennja Nacional'noi komisi'i z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro zatverdzhennja Standartu № 3 Korporativne upravlinnja v profesijnih uchasnikah rinkiv kapitalu ta organizovanih tovarnih rinkiv. Organizacija ta funkcionuvannja sistemi vnutrishn'ogo kontrolju v profesijnih uchasnikah, jaki є sistemno vazhlivimi profesijnimi uchasnikami ta jaki ne є bankami” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “On approval of the Standard № 3 Corporate governance in professional participants of capital markets and organized commodity markets. Organization and functioning of the internal control system in professional participants who are systemically important professional participants and who are not banks:”]. (n.d). [in Ukrainian].

23. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro zatverdzhennja Standartu № 4 Korporativne upravlinnja v profesijnih uchasnikah rinkiv kapitalu ta organizovanih tovarnih rinkiv. Organizacija ta funkcionuvannja sistemi vnutrishn'ogo kontrolju v profesijnih uchasnikah, jaki ne nalezhat' do pidpriєmstv, shho stanovljat' suspil'nij interes ta do sistemno vazhlivih profesijnih uchasnikiv” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “On approval of the Standard № 4 Corporate governance in professional participants of capital markets and organized commodity markets. Organization and functioning of the internal control system in professional participants that do not belong to enterprises of public interest and systemically important professional participants”]. (n.d). [in Ukrainian].

24. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo vikonannja vimog punktu 5 rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding compliance with the requirements of paragraph 5 of the decision of the National Commission on Securities and Stock Market from 30.12.2021 № 1291 in connection with the imposition of martial law”]. (n.d). [in Ukrainian].

25. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo vikonannja vimog punktu 5 rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku vid 30.12.2021 № 1289 u zv'jazku z vvedennjam voєnnogo stanu” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding compliance with the requirements of paragraph 5 of the decision of the National Commission on Securities and Stock Market of 30.12.2021 № 1289 in connection with the imposition of martial law”]. (n.d). [in Ukrainian].

26. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Shhodo vikonannja polozhennja punktu 2 rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku vid 30.12.2021 № 1288 u zv'jazku z vvedennjam voєnnogo stanu” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “Regarding the implementation of paragraph 2 of the decision of the National Commission on Securities and Stock Market of 30.12.2021 № 1288 in connection with the imposition of martial law”]. (n.d). [in Ukrainian].

27. Rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku “Pro vnesennja zmin do rishennja Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku vid 23.06.2021 № 420 Pro poijadok vikonannja vimog punktiv 10 ta 12 rozdilu XIII Zakonu Ukraini Pro rinki kapitalu ta organizovani tovarni rinki” [The Decision of the National Commission on Securities and Stock Market “O n amendments to the decision of the National Commission on Securities and Stock Market dated 23.06.2021 № 420 On the procedure for fulfilling the requirements of paragraphs 10 and 12 of Section ХШ of the Law of Ukraine on Capital Markets and Organized Commodity Markets”]. (n.d). [in Ukrainian].

28. Zakon Ukra'ini “ Pro osnovni zasadi primusovogo viluchennja v Ukra'ini ob'ektiv prava vlasnosti Rosijs'koi Federacii ta її rezidenti Pro vnesennja zmin do dejakih zakoniv Ukra'ini shhodo zdijsnennja monitoringu potencijnih zagroz nacional'nij bezpeci Ukra'ini u sferi ekonomiki v ” [The Law of Ukraine “ On Amendments to Certain Laws of Ukraine Concerning Monitoring of Potential Threats to Ukraine's National Security in the Sphere of Economy”]. (n.d). [in Ukrainian].

29. Chi mozhut' inozemni gromadjani brati uchast' u roboti nagljadovih rad nashih prirodnih derzhmonopolii? [Can foreign citizens participate in the work of supervisory boards of our natural state monopolies?]. [in Ukrainian].

30. Zaklikaemo Prezidenta vetuvati zakon, jakij rujnue sistemu korporativnogo upravlinnja : Zajava [We urge the President to veto a law that destroys the corporate governance system: Statement]. [in Ukrainian].

31. Goskompanii v uslovijah vojny - pochemu novyj zakonoproekt vreden, i kak sdelat' pravil'no [State companies in wartime - why the new bill is harmful, and how to do it right]. [in Ukrainian].

32. Proekt Zakonu Ukra'ini “Pro vnesennja zmin do dejakih zakonodavchih aktiv Ukra'ini shhodo osoblivostej korporativnogo upravlinnja juridichnih osib, akcionerom (zasnovnikom, uchasnikom) jakih e derzhava v period dii pravovogo rezhimu voennogo stanu v Ukra'ini [The Draft Law of Ukraine “On amendments to some legislative acts of Ukraine on the peculiarities of corporate governance of legal entities, the shareholder (founder, participant) of which is the state during the martial law regime in Ukraine”]. (n.d). [in Ukrainian].

33. Sajt Nacional'noi komisii z cinnih paperiv ta fondovogo rinku [Website of the National Commission on Securities and Stock Market]. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru