Ребрендинг правоохоронних органів в Україні як складова державної політики в умовах трансформації правоохоронної системи
Пошук шляхів протидії репутаційним збиткам для державної влади. Трансформація образу Національної поліції та прокуратури з урахуванням зарубіжного досвіду та особливостей кримінальної психології. Розгляд проблем ренеймінгу правоохоронних органів України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.09.2022 |
| Размер файла | 27,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Ребрендинг правоохоронних органів в Україні як складова державної політики в умовах трансформації правоохоронної системи
Олександр Бондаренко Олександр Бондаренко доктор наук з державного управління, доцент, начальник кафедри оперативного мистецтва оперативного факультету, Національна академія Національної гвардії України, Тихон Яровой Тихон Яровой доктор наук з державного управління, доцент, в. о. завідувача кафедри міжнародних відносин та політичного консалтингу, Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»
Анотація
Статтю присвячено огляду проблем ребрендингу правоохоронної системи України, як частини державної політики у цій сфері. Автор зосереджує свою увагу на передумовах, особливостях та прикладах ребрендингу вітчизняних правоохоронних органів.
У процесі дослідження здійснено огляд ідей та напрацювань вітчизняних фахівців щодо ребрендингу вітчизняних правоохоронних органів, які дають підстави розглядати його як заздалегідь спланований, цілеспрямований процес зміни образу правоохоронних органів, що формується у суспільній свідомості, на більш позитивний, що викликає лояльніше ставлення.
Узагальнення наукових підходів до ребрендингу дозволило розглядати його як сукупність таких заходів як ренеймінг, рестайлінг, формування звукової асоціації та власних комунікаційних носіїв. З'ясовано, що незважаючи на спроби реалізації ребрендингу всієї правоохоронної системи, наразі найбільш помітними є рестайлінг і ренеймінг Національної поліції та органів прокуратури, яким відверто не вистачає інших складових ребрендингу. поліція правоохоронний ренеймінг кримінальний
З урахуванням зарубіжного досвіду ребрендингу правоохоронних органів, автор наголошує на тому, що трансформація правоохоронних органів має враховувати особливості кримінальної психології. У іншому випадку, позиціювання правоохоронних органів як сервісних служб може призвести до сплеску правопорушень та зниження довіри населення, тобто до результатів які протилежні запланованим цілям ребрендингу і трансформації правоохоронних органів у цілому.
Акцентовано увагу на потребі формування концептуальних засад системного ребрендингу правоохоронної системи. На переконання автора, лише системний підхід, який включатиме в себе всі прояви ребрендингу і синхронізуватиме ребрендинг різних правоохоронних органів, дозволить уникнути суперечностей та казусів, і відповідатиме очікуванням громадськості щодо повноцінної державної політики у правоохоронній сфері.
Ключові слова: правоохоронні органи; правоохоронна система, державна політика, бренд, брендинг, ребрендинг, реформа правоохоронної системи, трансформація правоохоронної системи, Національна поліція, прокуратура.
Abstract
Rebranding of law enforcement agencies in ukraine as a component of public policy in the transformation of the law enforcement system
Oleksandr Bondarenko Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Head of the Department of Operational Art, Operational Faculty, National Academy of the National Guard of Ukraine
Yarovoi Tykhon Doctor of Science in Public Administration, Associate Professor, Acting Head of the Department of International Relations and Political Consulting, Open International University of Human Development "Ukraine"
The article is devoted to the review of the problems of rebranding the law enforcement system of Ukraine as part of state policy in this area. The author focuses on the preconditions, features and examples of rebranding of domestic law enforcement agencies.
The study reviews the ideas and developments of domestic experts on the rebranding of domestic law enforcement agencies, which give grounds to consider it as a pre-planned, purposeful process of changing the image of law enforcement agencies, which is formed in the public consciousness, to a more positive one.
The generalization of scientific approaches to rebranding has allowed us to consider it as a set of measures such as renaming, restyling, the formation of sound association and their own communication media. It was found that despite attempts to rebrand the entire law enforcement system, the most noticeable are the restyling and renaming of the National Police and the Prosecutor's Office, which clearly lacks other components of rebranding.
Taking into account the foreign experience of rebranding law enforcement agencies, the author emphasizes that the transformation of law enforcement agencies should take into account the peculiarities of criminal psychology. Otherwise, the positioning of law enforcement agencies as public services can lead to a surge of crime and a decline in public confidence, ie results that are contrary to the planned goals of rebranding and transformation of law enforcement agencies in general.
Emphasis is placed on the need to form the conceptual foundations of systemic rebranding of the law enforcement system. According to the author, only a systematic approach, which will include all manifestations of rebranding and synchronize the rebranding of various law enforcement agencies, will avoid contradictions and incidents, and will meet public expectations for a full state policy in law enforcement.
Keywords: law enforcement agencies; law enforcement system, public policy, brand, branding, rebranding, law enforcement system reform, law enforcement system transformation, National Police, Prosecutor's Office.
Вступ
Постановка проблеми. Невпинне реформування органів державної влади в Україні за останнє десятиліття сформувало суспільну думку, відповідно до якої, частина реформ для політичної еліти виступають самоціллю.
Особливої критики зазнають адміністративна реформа та реформа правоохоронної системи як такі, безпосередні наслідки яких мільйони громадян можуть відчувати на власному досвіді. Незважаючи на очевидні позитивні складові реформи правоохоронної системи (як то - покращення доступу до інформації, збільшення відкритості, заміщення вакантних місць за конкурсом), рівень довіри громадськості не виправдовує очікування їх авторів.
Значною мірою така ситуація обумовлена прогалинами в інформаційній політиці - неналежному ребрендингу правоохоронних органів України в ході їх реформування. Окремим складовим цієї проблеми і присвячено дане дослідження.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематику розвитку вітчизняних правоохоронних органів на сучасному етапі, з точки зору права, державного управління та політології, вивчали численні вітчизняні науковці: O. Ю. Амелін, М. І. Ануфрієв, О. М. Бандурка, О. К. Безсмертний, І. П. Голоснїченко, С. М. Гусаров, В. О. Заросило, І. В. Зозуля, P. А. Калюжний, М. В. Ковалів, А. Т. Комзюк, М. В. Кочеров, В. І. Курило, Т. П. Мінка, А. М. Подоляка, С. А. Подоляка, С. Г. Стеценко, Р. В. Миронюк та інші. Окремі з них торкалися особливостей реформування правоохоронних органів України.
Брендинг країн та окремих державних органів вже досліджували у своїх працях сучасні вітчизняні політологи: Н. М. Колесницька, Т. Л. Нагорняк, О. А. Семченко.
Водночас, саме проблематиці ребрендингу правоохоронних органів України, його недоліків і дискусійних моментів, у вітчизняній науці присвячено відверто недостатньо уваги, що й обумовлює актуальність даного дослідження.
Метою статті виступає аналіз проблем ребрендингу правоохоронних органів, як складової державної політики у цій сфері.
Виклад основного матеріалу
Після подій Революції Гідності авторитету правоохоронної системи та її іміджу в очах громадськості було завдано значної шкоди. І якщо репутаційні збитки комерційних брендів подеколи намагаються виміряти в грошовому еквіваленті, то репутаційні збитки державних органів не можуть вимірюватися фінансово. Проте, якщо вести мову про стратегію протидії репутаційним збиткам для державних органів, то тут досвід комерційної сфери є цілком застосовним, і проявляється у їх брендингу і ребрендингу.
Дефініція «бренд» (від англ. «brand» - тавро) буквально означає «торгова марка», «знак якості». У найбільш вживаному значенні бренд доцільно розглядати як певне, відносно стале уявленням людей про якийсь продукт, або сервіс, його складові, якості та особливості, зокрема, у контексті виокремлення зазначеного продукту/сервісу порівняно з конкурентними йому альтернативами. Тоді як ребрендинг є похідним поняттям, від «бренду». Так, зокрема, у Вебстерському словнику наводиться два розуміння дефініції «ребрендинг»: а) зміна або оновлення бренду (товару, послуги тощо); б) публічне посилання або опис (когось чи чогось) по-новому чи по-іншому [1]. У комерційній сфері бренд є надзвичайно цінним, хоча й нематеріальним активом. При цьому, на переконання А. В. Ковальова, поняття бренду є сукупністю об'єктів авторського права, товарного знаку (logo) і фірмового найменування (brandname) [2, с. 78]. Процес формування бренду (брендинг) зазвичай передбачає такі етапи, як: аналіз ринкової ситуації та цільової аудиторії; планування; формування бренду; просування бренду (шляхом використання маркетингових комунікацій для створення стійких зв'язків між споживачами і брендом); моніторинг новоствореного бренду і оцінка його ефективності [2, с. 78]. Проте далеко не завжди брендинг досягає бажаних цілей, а у випадку нехтування брендингом, бренд може набути відверто негативного сприйняття, і у такому разі вдаються до ребрендингу.
Ребрендинг (rebranding) - являє собою сукупність заходів зі зміни бренду, з метою відповідності характеристик бренду цільовій аудиторії для стимулювання зміни споживацького ставлення до нього, завданням якого є створення довгострокової позитивної тенденції зростання бренду на ринку [3]. По суті ребрендинг дозволяє в довготривалій перспективі змінити ставлення до бренду серед широкої аудиторії.
То ж для фахівців було очікувано, що після подій Революції Гідності вітчизняна політична еліта спробує застосувати ребрендинг ряду державних органів, зокрема - правоохоронних.
Вже у 2014 році фахівці «Реанімаційного пакету реформ», які спільно з Центром політико-правових реформ розробили нову концепцію реформування правоохоронних органів, сформували уявлення про очікуваний образ Національної поліції. «Україна потребує повного ребрендингу міліції -- починаючи з назви, закінчуючи повноваженнями та підпорядкуванням.
Ми пропонуємо кардинально змінити статус міліції -- з воєнізованого формування на службу з надання послуг, яка зможе ефективно гарантувати безпеку та правопорядок», -- проголошував восени 2014 року Олександр Банчук, експерт робочої групи з Центру політико-правових реформ [4]. І дійсно, вже у липні 2015 року було ухвалено новий Закон України «Про Національну поліцію» [5]. І на зміну пострадянській «міліції», прийшла Національна поліція, яку відразу ж намагалися позиціонувати як сучасний правоохоронний орган європейського рівня та стандартів.
Однак, на практиці все вийшло не зовсім так оптимістично, як це бачилося авторам реформи. Як вже у 2021 зазначав з цього приводу народний депутат України, заступник Голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, доктор юридичних наук Григорій Мамка, «середина літа 2015 року була хвилюючою: з поліцейськими залюбки робили селфі, у «копів» питали дорогу, а ті пропонували сісти у «Prius» і довозили громадян до місця призначення, вони активно реагували на виклики і намагались бути максимально ефективними. Ті, хто тоді опинився в рядах Нацполіції, були налаштовані рішуче, а по міркам 2015-2016 років їм платили непогані гроші. Зі сторони все виглядало як у американському кіно про відважних поліцейських. Люди вірили в початок реальних змін, в те, що зі старою «каральною системою» покінчено.
Та казка тривала не довго: довіра до нової поліції, яка була видана в кредит, поступово зникала, і старі невилікувані хвороби правоохоронної системи знову показували себе у всій красі» [6].Тобто в теорії достатньо було створити новий орган, і спробувати змінити ставлення людей до нього, але на практиці не можна роками проводити зміни, які базуються лише на проголошенні нових цінностей і ентузіазмі окремих співробітників.
Щодо успішності ребрендингу системи МВС, то на його обмеженості вже акцентували увагу й окремі вітчизняні дослідники. Ще у 2019 році І. В. Зозуля визнавав, що «розглядати Національну поліцію України як носія якогось бренду, сьогодні ще зарано через малий термін її існування та відсутність вагомих, загальновизнаних, результатів - поки можна щось вагоме казати тільки про бренд колишньої радянської (української) міліції» [7, с. 191].
З таким підходом можна погодитися частково. Дійсно, більш об'єктивну оцінку ефективності бренду «Національна поліція України» можна буде дати лише за 5-10 років. Та водночас, вже сьогодні можна вести мову про далеко не повноцінну брендингову політику, адже публічна складова дій керівництва МВС, щодо брендингу «Національної поліції» дозволяє відслідковувати ряд моментів, і будувати певні прогнози.
У даному контексті радше можна погодитися з О. Ю. Амеліним, який зазначав, що у випадку з перетворенням «міліції» у «Національну поліцію», мова йшла переважно про «ренеймінг», а не повноцінний «ребрендинг» [8]. Ренеймінг (тобто зміна лише назви) та рестайлінг (тобто зміна стилю) Національної поліції, спрямований на позиціюванні її як нового органу правопорядку є обмеженими, «декоративними» заходами.
Серед іншого, ребрендинг передбачає зміни у позиціонуванні компанії, але ці зміни мають відображати реальні зміни політики компанії, і не повинні бути виключно декларативними.
Яскравим свідченням низької ефективності брендингової політики МВС є невідповідність між зростанням результативності їх діяльності (що декларується офіційною звітністю [9; 10]) та сприйняттям цих органів громадянами (на що, нібито й має орієнтуватися новий бренд). Незважаючи на деклароване зростання показників розкриття злочинів, загальнонаціональне опитування (проведене соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 14 по 19 травня 2021 року) засвідчило, що баланс довіри до всіх правоохоронних органів лишається негативним.
А для низки структур цей показник погіршився. Зокрема, зросла недовіра до Національної поліції та Служби безпеки України (для обох із 25 % до 31 %) [11]. І оскільки ми не піддаємо сумніву об'єктивність офіційної статистики МВС, а похибка ґрунтовних соціологічних досліджень є незначною (у наведеному випадку, теоретична похибка вибірки не перевищує - 2,3%), єдиним висновком лишається низька ефективність інформаційної політики МВС, не здатної донести до громадськості реалії протидії правопорушенням та збільшити довіру до цих правоохоронних органів. Хіба можна в таких умовах вести мову про успішне становлення бренду «Національної поліції»?
Помітною складовою ребрендингу правоохоронної системи України в цілому можна було б вважати створення ряду нових органів, які не лише перебрали на себе окремі функції вже існуючих (яких останніх, для усунення дубляжу функцій, вже було позбавлено, або заплановано позбавити найближчим часом) але й на які було покладено ряд нових (зокрема, щодо протидії корупції на всіх рівнях).
Такими органами стали Національне антикорупційне бюро України (НАБУ), Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Державне бюро розслідувань (ДБР), Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) тощо. Однак, більшість із них ще не встигли ні сформувати власний бренд (чи у випадку розгляду їх як складової частини правоохоронної системи - суббренд), ні продемонструвати свою діяльність протягом бодай кількох років, то ж оцінювати ефективність їх брендингу дійсно передчасно.
Натомість, окремої уваги заслуговує ребрендинг сучасної вітчизняної прокуратури. Чи не найдетальніше брендинг цих органів пояснює вже згадуваний О. Ю. Амелін, який метою брендингу органів прокуратури України пропонує вважати «забезпечення присутності бренду органів прокуратури України у національному та міжнародному інформаційному просторі, впізнаваності бренду органів прокуратури України», при цьому дослідник розглядає формування бренду органів прокуратури України як «віддзеркалення кращих їх рис, що формує в уяві українців позитивні асоціації, прагнення до взаємодії та підтримки їх у інформаційному просторі» [8]. Однак, мова йде про теоретичний підхід, на практиці ж, все теж не так оптимістично.
Незважаючи на ліквідацію класних чинів, зміну назви центрального органу (з Генеральної прокуратури України на Офіс Генерального прокурора), численні перевірки, скорочення та переатестацію кадрів, довіра громадян до органів прокуратури України не надто зросла (за даними вже згадуваного опитування, недовіра до органів прокуратури сягає прокуратури сягає 52 % респондентів [11]), а от бажаючих працювати в органах прокуратури - поменшало.
Дуже значною проблемою для правильного ребрендингу органів прокуратури лишається правильний вибір ключового інформаційного посилу - «меседжу», або ж тих цінностей, які з ним пов'язані.
Влітку 2021 року Генеральний прокурор, ведучи мову про нові підходи до формування кримінальної політики, наголошувала на тому, що потрібно забезпечити зміну акцентів з кримінального переслідування на здійснення превенції правопорушень. А головне - необхідно змінити образ прокурора «від карателя до захисника суспільства» [12]. Таке прагнення є цілком очікуваним, в контексті популярного наразі підходу до пріоретизації сервісної функції держави. Однак, даний підхід має і суттєвий недолік.
Ще у 2014 році, дискутуючи на тему реформування правоохоронних органів, Р. Мельник узагальнював свої враження від вивчення досвіду Швеції, щодо ребрендингу поліції цієї країни. Серед іншого, автор зазначав: «З 2008 року існує комісія, яка створює ребрендинг поліції й шукає базові цінності для неї, які можуть бути гаслом.
Зараз визначили такі: Відданість, Ефективність, Доступність. І на це вже витратили 4,2 мільйонів крон» [13]. Однак, ставлення місцевих правоохоронців до такого ребрендингу доволі неоднозначне: «місцевий поліцейський Патрік Тунхолм (Patrik Thunholm), який описує в своєму блозі процес створення нових цінностей, цитує депутата Риксдагу Йохана Персона (Johan Pehrson): «ці три цінності чудово можуть підійти до мережі магазинів Pressbyran».
На переконання політика, до цінностей варто було додати щось про «порядок, повагу й довіру». Адже крадію чи наркоману цінності «Відданість, Ефективність, Доступність» видаватимуться несерйозними» [13; 14]. Тобто з точки зору кримінальної психології, підвищення публічності правоохоронних органів, і перетворення їх з «карателів» на «захисників», може сприйматися саме як ознака слабкості, готовності до програшу. І мова йде про такі країни як Швеція, де кількість правопорушень є дуже низькою. Що тоді говорити про вітчизняний криміналітет? Тому над правильним «меседжем» для правоохоронців ще варто подумати.
В цілому ж, про сумнівний рівень успішності реформ правоохоронного сектору можна вести тривалі дискусії. Проте вже наразі красномовним видається домінування спроб ребрендингу над намаганням реально трансформувати правоохоронні органи, змінивши не лише логотипи, форму, підходи до кадрової політики, але й саму філософію правоохоронців.
Найкращою оцінкою будь-якої реформи є її результативність. У випадку з реформою правоохоронної системи, показниками результативності виступають рівень злочинності й реалізація національної безпеки, про що в умовах зниження відсотку розкриття злочинів і невпинного порушення територіальної цілісності нашої держави можна вести мову лише в рамках фантастичного жанру літератури, але аж ніяк не наукової розвідки.
Висновки
Реформування правоохоронних органів України, що особливо інтенсивно здійснюється останні 6-7 років, включає в себе спроби застосування ребрендингу, спрямованого на підвищення довіри суспільства до правоохоронної системи в цілому та окремих її складових зокрема.
Однак на практиці ребрендинг правоохоронних органів в Україні проявляється виключно у форматах ренеймінгу (як то перейменування міліції в Національну поліцію, а Генеральної прокуратури України в Офіс Генерального прокурора), рестайлінгу (шляхом зміни форменого одягу та логотипів), і не включає в себе формування звукової асоціації (спеціальних звуків бренду - своєрідного гімну, чи просто звукового супроводу), або ж комунікаційних носіїв, які асоціюються саме з ними. Окрім того, проблемою лишається вибір правильного меседжу бренду, що має відповідати функціональному призначенню того чи іншого правоохоронного органу, його місії. При цьому, доволі сумнівними видаються тенденції щодо усунення з назв правоохоронних органів їх національної ідентифікації. В умовах національного піднесення українського народу такий підхід може призвести до зростання відчуття відчуження між службовцями цих органів та громадянами нашої держави, яким вони між іншим, покликані служити.
Окремої уваги, в контексті подальших досліджень, заслуговує проблематика формування концептуальних засад системного ребрендингу правоохоронної системи. Лише системний підхід, який включатиме в себе всі прояви ребрендингу і синхронізуватиме ребрендинг різних правоохоронних органів, дозволить уникнути суперечностей та казусів, і відповідатиме очікуванням громадськості щодо повноцінної державної політики у правоохоронній сфері.
Література
1. Rebranding. Merriam-Webster dictionary. URL: https://www.merriam-web ster. com/dictionary/rebrand
2. Ковальов А. В. Теоретичні основи бренду, брендингу та ребредингу // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. 2013. Вип. 2 (1). С. 76-80.
3. Гнідіна О. Ю. Ребрендинг торгової марки на споживчому ринку // Економічний вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», 2014. № 11. С. 390-394.
4. Міліцейський ребрендинг. 27.11.2014 / Газета: Чорноморські новини / № 93 (21564) URL : https://m.prichernomorie.com.ua/odessa/monitorings/2014-11-27/179701.php
5. Про Національну поліцію: Закон України від 2 липня 2015 р. № 580-VIII. Офіційний Веб-сайт Верховної Ради України. URL : https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/580-19#Text
6. Мамка Г. Провалена реформа поліції. Факти, які варто не забувати. 02 червня 2021. Юридична газета online. URL : https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/provalena-reforma- policiyi-fakti-yaki-varto-ne-zabuvati.html
7. Zozulia I., Zozulia O.L Імідж І Репутація У Формуванні Бренду Національної Поліції України: Проблемні Питання (Image and Reputation in Forming the Brand of the National Police of Ukraine: Problematic Issues) (November 22, 2019). URL: https://ssrn.com/abstract=3496578orhttp://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3496578
8. Інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури України: адміністративно-правовий аспект: монографія. Науково-теоретичне видання / О. Ю. Амелін. Київ: «Видавництво Людмила», 2021. 224 с. https://doi.org/10.32751/Mono_Amelin2021
9. У МВС оприлюднили статистику злочинності та результати роботи за перший квартал цього року Національної поліції. 12 Квітня, 2017. URL : https://mil.in.ua/uk/u-mvs-oprylyudnyly- statystyku-zlochynnosti-ta-rezultaty-roboty-za-pershyy-kvartal-coho-roku-nacionalnoyi-policiyi/
10. За 2020 рік рівень злочинності в Україні знизився на 17% - Клименко. URL : https://suspilne.media/100372-za-2020-rik-riven-zlocinnosti-v-ukraini-znizivsa-na-17-klimenko/
11. Стан правоохоронної системи під час пандемії: чи схвалює суспільство дії правоохоронців та як ставиться до застосування сили в кризовій ситуації. Фонд демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва. 23 червня 2021 р. URL : https://dif.org.ua/article/stan-pravookhoronnoi-sistemi-pid-chas-pandemii-chi-skhvalyue-suspilstvo- dii-pravookhorontsiv-ta-yak-stavitsya-do-zastosuvannya-sili-v-krizoviy-situatsii
12. Венедіктова І. Майбутнє прокуратури: реформа продовжується у внутрішніх трансформаціях. Українська правда. 09 серпня 2021. URL : https://www.pravda.com.ua/ columns/2021/08/9/7303233/
13. Мельник Р. Особливості національної поліції на прикладі Швеції. Українська правда. 16 червня 2014. URL : https://life.pravda.com.ua/columns/2014/06/16/172027/
14. Johan Pehrson. Pressbyrans eller polisens vardegrund? oktober 13, 2009. URL : https://johanpehrson.blogspot.com/2009/10/pressbyrans-eller-polisens-vardegrund.html
References
1. Rebranding. Merriam-Webster dictionary. URL: https://www.merriam-webster.com/ dictionary/rebrand [in English].
2. Koval'ov, A. V. (2013). Teoretichm osnovi brendu, brendingu ta rebredingu [Theoretical foundations of brand, branding and rebranding]. Teoretichm і praktichn aspekti ekonomіki ta mtelektuarno'i' vlasnosti - Theoretical and practical aspects of economics and intellectual property, 2 (1), 76-80 [in Ukrainian].
3. Gmdrna, O. Ju. (2014). Rebrending torgovo'i' marki na spozhivchomu rinku [Rebranding of the brand in the consumer market]. B^nom^ny vіsnik Nacmnal'nogo tehmchnogo umversitetu Ukrar'ni «Kirvs'kij polіtehnіchni] mstitut» - Economic Bulletin of the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute", 11, 390-394 [in Ukrainian].
4. Mіlіcejs'kij rebrending [Police rebranding]. Gazeta: Chornomors'kі novini - Newspaper: Black Sea News, 93 (21564). Retrieved from https://m.prichernomorie.com.ua/ odessa/monitorings/2014-11-27/179701.php [in Ukrainian].
5. Zakon Ukrarni “Pro Nacmnal'nu poticy^' [The Law of Ukraine “On the National Police”]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua/ Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text [in Ukrainian].
6. Mamka, G. Provalena reforma polіcії. Fakti, ja^ varto ne zabuvati [Failed police reform. Facts that should not be forgotten]. Juridichna gazeta online - Legal newspaper online, .Retrieved from https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/provalena-reforma-policiyi-fakti-yaki- varto-ne-zabuvati.html [in Ukrainian].
7. Zozulia I., Zozulia O.I. ІіпісЕІі І Reputacija U Formuvann Brendu Nacіonal'noї
Pohcn Ukrarni: Problemn Pitannja (Image and Reputation in Forming the Brand of the National Police of Ukraine: Problematic Issues) (November 22, 2019). URL:
https://ssrn.com/abstract=3496578orhttp://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3496578
8. Amehn, O. Ju. (2021). Informacijne zabezpechennja d^al^os^ orgarnv prokuraturi Ukrarni: admіnіstrativno-pravovij aspekt [Information support of the prosecutor's office of Ukraine: administrative and legal aspect]. Kirv: «Vidavnictvo Ljudmila» [in Ukrainian].
9. U MVS opriljudnili statistiku zlochinnosti ta rezul'tati roboti za pershij kvartal c'ogo roku National'ncr pohcn [The Ministry of Internal Affairs has published crime statistics and the results of the work for the first quarter of this year of the National Police].mil.in.ua/uk Retrieved from https://mil.in.ua/uk/u-mvs-oprylyudnyly-statystyku-zlochynnosti-ta-rezultaty-roboty-za-pershyy-kvartal-coho-roku-nacionalnoyi-policiyi/ [in Ukrainian].
10. Za 2020 rik riven' zlochinnosti v Ukrai.'m znizivsja na 17% - Klimenko [In 2020, the crime rate in Ukraine decreased by 17% - Klymenko]. suspilne.media/ Retrieved from https://suspilne.media/ 100372-za-2020-rik-riven-zlocinnosti-v-ukraini-znizivsa-na- 17-klimenko/ [in Ukrainian].
11. Stan pravoohoronno'i' sistemi pіd chas pandemn: chi slivaljuc suspri'stvo dn pravoohoroncw ta jak stavit'sja do zastosuvannja sili v krizovij situacn. Fond demokratichm іnіcіativi іпєпі Il'ka Kucheriva [The state of the law enforcement system during a pandemic: whether society approves of the actions of law enforcement and how it relates to the use of force in a crisis situation. Ilko Kucheriv Foundation for Democratic Initiatives]. dif.org.ua Retrieved from https://dif.org.ua/article/stan-pravookhoronnoi-sistemi-pid-chas-pandemii-chi-skhvalyue-suspilstvo- dii-pravookhorontsiv-ta-yak-stavitsya-do-zastosuvannya-sili-v-krizoviy-situatsii [in Ukrainian].
12. Venediktova, І. (2021). Majbutne prokuraturi: reforma prodovzhuet'sja u vnutrishnih transformacijah [The future of the prosecutor's office: reform continues in internal transformations]. Ukra'ins'ka pravda - Ukrainian Pravda. www.pravda.com.ua Retrieved from https://www.pravda.com.ua/columns/2021/08/9/7303233/ [in Ukrainian].
13. Mel'nik, R. Osoblivosti nacional'noi policii na prikladi Shvecii [Features of the national police on the example of Sweden]. Ukrains'ka pravda - Ukrainian Pravda. www.pravda.com.ua Retrieved from https://life.pravda.com.ua/columns/2014/06/16/172027/ [in Ukrainian].
14. Johan Pehrson. Pressbyrans eller polisens vardegrund? oktober 13, 2009. URL : https://johanpehrson.blogspot.com/2009/10/pressbyrans-eller-polisens-vardegrund.html [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз сутності та особливостей функцій правоохоронних органів. Авторська групофікація функцій правоохоронних органів. Механізми взаємодії правоохоронних органів з населенням. Впорядкування процесу контрольно-наглядової діяльності правоохоронних органів.
статья [31,0 K], добавлен 19.09.2017Історія становлення, поняття та завдання правоохоронних органів України. Структура, правозастосовні та правоохоронні функції органів внутрішніх справ, прокуратури, юстиції, безпеки, митної та державної податкової служб. Види правоохоронної діяльності.
курсовая работа [92,8 K], добавлен 05.05.2015Основні форми взаємодії судових та правоохоронних органів. Суди як важлива гілка державної влади. Взаємодія Президента України та судової влади. Взаємодія судових органів з установами виконання покарань. Участь громадян в регулюванні суспільних відносин.
курсовая работа [37,9 K], добавлен 08.11.2011Аналіз конституційно-правового статусу прокуратури - централізованого органа державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави і забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад. Функції і повноваження прокуратури.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 03.10.2010Вектори стратегії розвитку України. Визначення системи органів державної влади як головне завдання адміністративної реформи. Напрями реформування системи правоохоронних органів та судової. Документи, які стосуються реформування правоохоронної сфери.
реферат [30,8 K], добавлен 25.04.2011Основні аспекти й тенденції реформування правоохоронних органів. Концепції проходження державної служби. Розгляд необхідність в оновленні й систематизації чинних нормативно-правових актів щодо статусу й організації діяльності правоохоронних органів.
статья [59,8 K], добавлен 17.08.2017Поняття системи правоохоронних органів. Місце правоохоронних органів у механізмі держави. Загальна характеристика діяльності правоохоронних органів - прокуратура; органи внутрішніх справ України; Державна податкова служба України.
курсовая работа [26,7 K], добавлен 24.05.2005Правоохоронна діяльність як владна державна діяльність, яка здійснюється спеціально уповноваженими державою органами на підставі закону. Історія правоохоронних органів України, поняття та зміст їх діяльності. Огляд правоохоронної системи України.
реферат [29,9 K], добавлен 27.04.2016Прокуратура України як самостійний централізований орган державної влади, її функції, організація роботи та місце в системі державної влади. Загальна характеристика актів прокурорського реагування. Аналіз шляхів кадрового забезпечення органів прокуратури.
курсовая работа [46,9 K], добавлен 14.11.2010Сутність органів влади; їх формування та соціальне призначення. Загальна характеристика конституційної системи України. Особливості органів виконавчої, судової та законодавчої влади. Поняття, види, ознаки державної служби та державного службовця.
курсовая работа [289,7 K], добавлен 24.03.2014Прокуратура в системі органів державної влади. Основні принципи організації та пріоритетні напрями діяльності прокуратури. Система прокуратури України. Акти органів прокуратури. Здійснення нагляду за виконанням законів. Колегії прокуратур, їх рішення.
реферат [27,3 K], добавлен 17.05.2010Фактори ефективного функціонування органів державної влади в Україні. Діяльність Міністерства праці та соціальної політики України. Проблеми адміністративно-правового статусу Державної служби зайнятості України в процесі реалізації державної політики.
реферат [20,6 K], добавлен 28.04.2011Дослідження місця прокуратури в системі органів державної влади, характеристика основних принципів її організації та діяльності. Особливості системи прокуратури України. Сутність актів прокурорського реагування. Участь прокуратури у цивільних справах.
реферат [23,5 K], добавлен 17.04.2010Дослідження прогресивного зарубіжного досвіду протидії використанню безпілотних літальних апаратів у протиправних цілях і формулювання криміналістичних рекомендацій щодо створення в структурі правоохоронних органів відповідних спеціальних підрозділів.
статья [53,3 K], добавлен 19.09.2017Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.
дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011Аналіз історико-правових аспектів формування системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно в Україні. Правова регламентація діяльності цих органів у різні історичні періоди. Формування сучасної системи органів державної реєстрації.
статья [25,2 K], добавлен 11.09.2017Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007Поняття конституційного ладу та його закріплення в Конституції. Державні символи України. Основи національного розвитку та національних відносин. Поняття та ознаки органів державної влади, їх класифікация. Система місцевого самоврядування в Україні.
контрольная работа [37,0 K], добавлен 30.04.2009Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.
доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010Поняття, класифікація та сутність системи принципів права. Формальний аспект принципу рівності та його матеріальна складова. Особливості формування виборчих органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом вільного голосування.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 13.10.2012
