Договір про надання правової допомоги

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ПРАВО КЛІЄНТА НА ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ УГОДИ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Розділ 2. ГОНОРАРНІ ВІДНОСИНИ У ВИПАДКУ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ КЛІЄНТОМ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Розділ 3. ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ У РАЗІ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КЛІЄНТОМ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з умов інтеграції України до Європейського Союзу є побудова та функціонування незалежного інституту адвокатури. Існування такої системи адвокатури повинне забезпечити дотримання принципів незалежності, захисту демократичних цінностей та верховенства права [13, c. 55]. З метою досягнення поставленої мети, 2 червня 2016 року прийнято Закон України “Про внесення змін до Конституції України” (щодо правосуддя) № 1401-VIII, який набрав законної сили 30 вересня 2016 року. Зазначеним Законом у Конституції закріплено право лише адвоката здійснювати представництво інтересів фізичних або юридичних осіб у судах, а також захист обвинувачених під час кримінального процесу.

Проте, законом додатково випадки, коли представництво в суді може здійснюватись іншими особами, в окремих категоріях спорів. Такими категоріями спорів визначено: трудові спори, щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у спорах, визнаних судом малозначними, а також стосовно представництв малолітніх чи неповнолітніх осіб, а також осіб, що за рішенням суду визнано повністю або частково недієздатними.

У зв'язку із прийняттям вищезазначеного Закону, в Україні постало питання щодо звернення до адвокатів з метою представництва інтересів фізичної або юридичної особи в суді.

Хоча, 18 грудня 2019 року й прийнято Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення” № 390-ІХ, що набрав законної сили 29 грудня 2019 року, яким передбачено можливість представництва інтересів юридичних осіб в суді через свого представника, що уповноважений діяти на підставі наданим йому посадових або службових обов'язків, проте і на сьогодні залишається проблема реалізації такого самопредставництва. Зміни до Конституції України, відносно виключення адвокатської монополії, не прийнято. Оскільки Закон має нижчу юридичну силу ніж Конституція - питання представництва інтересів у судах виключно адвокатами залишається відкритим. правовий допомога договір

Особливої актуальності дана тема набирає у разі звернення за адвокатською допомогою особою, яка не обізнана в юридичних тонкощах. У цьому разі людина не має уявлення щодо порядку укладення договорів про надання правової допомоги, своїх прав та обов'язків у таких правовідносинах, зокрема і про своє право достроково розірвати такий договір в односторонньому порядку.

Метою даної роботи є дослідження процедури припинення за ініціативою клієнта виконання доручення та його правові наслідки.

Згідно визначеної мети, завданнями роботи є:

Визначити процедуру одностороннього дострокового розірвання клієнтом угоди про надання правничих послуг;

Визначити умови, за яких відсутня можливість клієнта відмовитись в односторонньому порядку від послуг адвоката та розірвати угоду;

Охарактеризувати гонорарні відносини у випадку розірвання клієнтом в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги;

Розглянути дотримання правил адвокатської етики у разі одностороннього розірвання договору про надання правової допомоги клієнтом.

У сучасній науковій літературі відсутні розгорнуті дослідження даного питання, оскільки ця проблема раніше не досліджувалась.

У роботі використані нормативно-правові акти України, підручники з адвокатури України, монографії окремих вітчизняних авторів, а також публікації деяких спеціалістів в галузі адвокатури.

Робота складається з вступу, 3 (трьох) розділів основної частини, висновків та списку використаної літератури.

Розділ 1. ПРАВО КЛІЄНТА НА ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ УГОДИ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Договір про надання правової допомоги відноситься до різновиду цивільно-правових угод про надання послуг, за яким однією зі сторін є адвокат (адвокатське бюро чи об'єднання), а з іншої - клієнт. До зазначеної категорії договорів застосовуються загальні положення договірного права. Тобто, в обов'язковому порядку, визначається порядок і умови дострокового розірвання такої угоди.

Чинним цивільним законодавством передбачено дотримання форми укладення правочинів - усна або письмова. Проте, з 2017 року встановлено кримінальну відповідальність у випадку надання юридичних послуг без наявності укладеного договору. Виключення можуть становити - усні юридичні консультації.

До отримання від клієнта доручення адвокат зобов'язаний пересвідчитись, що відсутні обмежуючі фактори щодо представництва інтересів конкретної особи. Ця вимога стосується представництва інтересів клієнта не лише в судових справах, а й в інших органах влади, підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності.

Відповідно до положень цивільного законодавства, договір припиняється в тій самій формі, в якій його було укладено. Враховуючи вищевикладене - це письмова форма.

Умови та порядок дострокового розірвання такого договору передбачено статтею 29 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Так, відповідно до зазначеної статті, договір може бути достроково розірвано за бажанням клієнта в порядку, передбаченому договором.

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правила адвокатської етики, покладають на адвоката багато обмежень, зокрема в етичному плані.

Нормативно-правовими актами України, що регулюють договірні правовідносини у сфері провадження адвокатської діяльності, не встановлено перелік обставин, за яких клієнтом в односторонньому порядку може бути розірвано договір. Проте, аналізуючи чинне законодавство, можна визначити такі підстави та розділити їх на дві основні групи:

У зв'язку з неналежним наданням послуг за договором:

недостатність кваліфікації для надання послуг, передбачених договором;

ненадання клієнту роз'яснень щодо його законних прав та обов'язків;

відсутність регулярного надання інформації про хід та стан виконання доручення, передбаченого договором;

Внаслідок порушення правил адвокатської етики:

відсутність повідомлення про наявність конфлікту інтересів до моменту отримання доручення;

розголошення конфіденційної інформації, яка стала відома адвокату, внаслідок провадження професійної адвокатської діяльності;

вжиття адвокатом завідома незаконних способів та методів на виконання договору;

представництво осіб, що мають суперечливі інтереси;

порушення адвокатом культури поведінки при спілкуванні з клієнтом та іншими особами.

У випадку виявлення бажання клієнта припинити співпрацю з адвокатським бюро або об'єднанням, внаслідок виникнення неприємної або конфліктної ситуації з окремим адвокатом, клієнту пропонується укласти відповідний договір з іншим адвокатом з цього ж бюро або об'єднання.

Звичайно, зазначений перелік не є обмеженим та клієнт має право договірні відносини в односторонньому порядку з будь-яких причин. Наприклад, це може бути відсутність потреби в подальшому представництві інтересів або, у зв'язку з обранням іншого адвоката. Право клієнта щодо визначення особи для представництва власних інтересів є необмеженим [15, c. 131].

Правова допомога в Україні надається не лише адвокатами (адвокатськими бюро та об'єднаннями) на платній основі. Також, функціонує система надання безоплатної правової допомоги. В даному випадку адвокат надає юридичні послуги за дорученням відповідної установи, уповноваженої на надання правової допомоги. Договір укладається між адвокатом та вищезазначеною установою [12, с. 40].

Мотиви та причини клієнта для початку ініціювання припинення угоди в односторонньому порядку з адвокатом (адвокатським бюро або об'єднанням), що надають такі послуги на платній або безоплатній основі є аналогічними.

Проте, чинним законодавством України встановлено деякі обмеження щодо розірвання договору правової допомоги та відмови від захисника під час кримінального провадження.

Так, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено заборону відмови від захисника (адвоката) у випадку необхідності його обов'язкової присутності та участі у відповідних процесуальних діях або в судовому процесі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що кожна особа, звертаючись за правовою допомогою до адвоката, адвокатського бюро або об'єднання, повинна пам'ятати, що вибір представника/захисника - це її особисте право, що забезпечується законом. Тобто особа, яка хоче відмовитись від представництва її інтересів, або замінити одного представника на іншого має право письмово ініціювати таку процедуру, шляхом звернення до адвоката з відповідною вимогою. Адвокат не має права відмовити у задоволенні такої вимогу, оскільки таким чином буде порушено право клієнта на вільний вибір адвоката.

Проте, необхідно розуміти, що внаслідок розірвання договору про правову допомогу, зокрема й за бажанням клієнта, виникають нові обов'язки, а саме: врегулювання гонорарних відносин та дотримання адвокатської етики.

Розділ 2. ГОНОРАРНІ ВІДНОСИНИ У ВИПАДКУ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ КЛІЄНТОМ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ

Однією з істотних умов договору про надання правової допомоги визначається ціна та порядок розрахунків між сторонами, тобто - гонорар адвоката. У договорі визначають його розмір, порядок обчислення, його зміни, а в деяких випадках - повернення. Розмір гонорару повинен бути розумним та співвідноситись з об'ємом наданих юридичних послуг. При здійсненні розрахунку береться до уваги складність справи, кваліфікація адвоката, майновий стан клієнта та інші обставини, визначені як суттєві. Зазначені фактори не розраховуються окремо, а беруться до уваги у взаємозв'язку один з одним.

Питання стосовно гонорару адвоката врегульовані Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та Правилами адвокатської етики.

Так, вищезазначеними нормативно-правовими актами встановлено, що у разі дострокового припинення дії договору, за ініціативою клієнта, адвокату сплачується гонорар у розмірі виконаної ним роботи або підготовленої до виконання, а також компенсуються витрати адвоката на виконання доручення клієнта [11, c. 120].

Додатково договором можуть визначатись види супутніх витрат на надання правничої допомоги. Сторони можуть визначити певні види витрат, за які погоджено сплату клієнтом коштів. Наприклад, транспортні витрати, витрати на друкарські та копіювальні роботи, витрати за залучення з метою надання роз'яснень експертів або спеціалістів тощо.

Оплата вищезазначених витрат повинна бути чітко передбачена у договорі про надання правової допомоги та погоджена обома сторонами.

Якщо під час виконання доручення клієнта з'ясувалося, що вартість супутніх витрат більша, ніж встановлена договором - адвокат в обов'язковому порядку погоджує це питання із замовником. Нарахування додаткової вартості витрат можливо лише за наявності погодження клієнта.

Клієнт не зобов'язаний сплачувати додатково нараховані суми витрат у разі незгоди з ними.

Для визначення розміру гонорару адвоката необхідно встановити, які саме послуги відносяться до правничої допомоги.

Статтею 19 Закону, визначено перелік послуг, що визначаються як види адвокатської діяльності. Цей перелік не є обмеженим та адвокати здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Дуже часто в практиці зустрічається зазначення адвокатами, як юридичних послуг, виїзд до суду, похід на пошту для направлення процесуальних документів, занесення до суду особисто заяв, клопотань та інших процесуальних документів по справі.

Клієнту необхідно розуміти за які послуги він повинен сплачувати гонорар, а за які ні. Обізнаність в даному питанні допоможе багатьом людям заощадити сімейний бюджет та вберегтись від несумлінних адвокатів.

Верховний суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 04 листопада 2019 року по справі № 9901/264/19 зробив висновок, що виїзд адвоката до суду та безпосереднє подання до канцелярії процесуальних документів не є правничою допомогою. Тобто, за це не повинен сплачуватись гонорар. Одночасно по даній справі встановлено, що даний вид витрат не є витратами на надання правових послуг.

Також, наявне рішення Ради адвокатів України № 147 від 15 листопада 2019 року, яке роз'яснює особливості виплати гонорару адвокату, у випадку дострокового розірвання за ініціативою клієнта. Відповідно до цього рішення, договір з адвокатом може бути розірваний клієнтом в односторонньому порядку без сплати штрафних санкцій, проте необхідно сплатити адвокату гонорар за виконану частину роботи та відшкодувати витрати адвоката.

Отже, проаналізувавши вищезазначене, можна зробити висновок, що одностороннє припинення договірних відносин у сфері надання професійних адвокатських послуг тягне за собою сплату лише гонорару (або його частини), попередньо обговореного та узгодженого сторонами такої угоди, без застосування жодних фінансових санкцій до ініціатора.

Також, було б логічним передбачати у договорі про надання правової допомоги чітких умов виплати гонорару. Наприклад, клієнт ініціює розірвання договору у зв'язку з неналежним виконанням або невиконанням адвокатом умов такого договору, порушенням останнім Правил адвокатської етики. Якщо договором чітко передбачено невиплату гонорару з чітким переліком видів порушення - не виникає питання щодо виплати жодних сум несумлінному адвокату. В таких випадках клієнт має можливість захистити свої права та зберегти власні кошти.

Проте, вважаю за необхідне, звернути увагу, що недобросовісні клієнти також можуть бути. Наприклад, договором передбачено сплату гонорару в розмірі 10 % від суми задоволеного майнового позову. Адвокат готує всі процесуальні документи, приймає участь у судових засіданнях. Але, перед винесенням судом рішення (в подальшому з'ясовується, що рішення позитивне), клієнт розриває в односторонньому порядку договір. В даному випадку адвокат отримує гонорар лише за підготовку документів та представництво в судовому засіданні, а 10 % - клієнт не сплачує, оскільки угода вважається розірваною.

У випадках залучення адвоката, органом надання безоплатної правової допомоги, клієнт не несе жодних фінансових зобов'язань перед адвокатом щодо сплати йому гонорару. Фінансування безоплатної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України.

Розділ 3. ДОТРИМАННЯ ПРАВИЛ АДВОКАТСЬКОЇ ЕТИКИ У РАЗІ ОДНОСТОРОННЬОГО РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ КЛІЄНТОМ

Правила адвокатської етики є одним із основоположних нормативно-правових актів у діяльності інституту адвокатури в Україні. Їх дотримання передбачено не лише у разі наявності договірних відносин між адвокатом і клієнтом, а й після припинення таких правовідносин.

Основними правилами адвокатської етики є: дотримання інтересів клієнта та конфіденційність.

Нормативно-правовими актами встановлено, що у разі дострокового припинення зобов'язань за договором про надання правничих послуг, не дивлячись за чиєю ініціативою це відбулося, адвокат зобов'язаний:

повернути клієнту всі наявні в нього документи, пов'язані з виконанням доручення;

повернути клієнту частину невикористаних коштів (у разі передбачення авансування витрат);

надати клієнту всі документи, довідки, виписки, витяги, що були отримані адвокатом від третіх осіб, державних органів, підприємств, установ або організацій;

надати клієнту всі наявні у адвоката копії процесуальних документів.

Також, адвокат надає клієнту роз'яснення щодо вчинених ним дій та отриманих результатів не спотворюючи їх суть та не вводячи клієнта в оману. Тобто, керуючись принципами дотримання інтересів клієнта.

Спілкуючись з клієнтом, що виявив бажання розірвати угоду, адвокат повинен бути стриманим, коректним, не дозволяти собі образливих та непристойних висловлювань.

Після припинення договору зберігається обов'язок дотримання принципу конфіденційності. Адвокат не має права розголошувати інформацію про персональні дані клієнта, щодо предмета звернення за юридичною допомогою, та іншу інформацію, що стала відома адвокату в процесі здійснення представництва особи, відносно неї самої або її близьких [14, c. 183].

Дотримання принципу конфіденційності є обов'язковим не лише для самого адвоката, а й для його помічників, стажистів та технічного персоналу. Необхідно забезпечити такий спосіб зберігання документів, що стосуються кожного клієнта, що виключають доступ до них будь-яких третіх осіб.

У разі здійснення адвокатом наукової або публіцистської діяльності, в тому числі й в соціальних мережах, розголошення адвокатської таємниці або конфіденційної інформації, без згоди особи до якої така інформація відноситься, заборонено.

Проте, наявні випадки, коли законодавство надає адвокату право відхилитися від дотримання принципу конфіденційності. Такими випадками є:

У разі пред'явлення клієнтом до адвоката претензії або інших вимог, адвокат отримує право на розкриття конфіденційної інформації (адвокатської таємниці) обмеженому колу осіб. Визначення об'єму інформації, що підлягає розголошенню, залежить від її достатності для захисту адвокатом свої особистих інтересів у дисциплінарному або судовому порядку.

У випадку розголошення проведення клієнтом фінансової операції, що суперечить вимогам Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", якою задано шкоди фізичним або юридичним особам. Адвокат повідомляє про зазначену ситуацію до відповідного центрального органу виконавчої влади та звільняється від дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової або кримінальної відповідальності.

У разі наявності письмової згоди на розголошення адвокатської таємниці чи конфіденційної інформації, за виключенням відомостей, що стосуються третіх осіб, відмінних від клієнта.

Етичні аспекти здійснення захисту на підставі надання безоплатної правової допомоги, за дорученням уповноваженого органу, майже ідентичні тим, яких необхідно дотримуватись при здійсненні представництва на платній основі. Проте, Правила адвокатської етики передбачають ще деяку особливість.

Так, адвокат, що надавав безоплатну правову допомогу, після розірвання угоди з клієнтом, не має права укладати з ним новий договір вже на загальних підставах [12, c. 49].

Отже, підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок, що адвокат, у разі розірвання угоди за ініціативою клієнта має зберігати здоровий глузд, не сприймати це як особисту образу, дотримуватись принципів людяності та професіоналізму, а також вживати всіх заходів для забезпечення адвокатської таємниці та конфіденційної інформації.

ВИСНОВКИ

Договір про надання правових послуг відноситься до одного з інститутів цивільного права - договорів про надання послуг. Лише підписання угоди сторони набувають взаємних прав та обов'язків, особа набуває статусу клієнта, а адвокат - представника.

При укладанні угоди про надання правових послуг необхідно знати, що умови та порядок дострокового розірвання договору, питання, що стосуються виплати гонорару, інших витрат, та наслідки такого розірвання, обов'язково повинні зазначатися у договорі, укладеному в письмовій формі.

Клієнт є вільним у питанні вибору свого представника та може в будь-який момент розірвати договір про надання правової допомоги. Проте, в даному випадку постає питання: “А чи сплачене адвокату гонорар та інші витрати на виконання доручення?”.

Якщо адвокат недобросовісно виконував звої обов'язки по договору, але в ньому не зазначено таку обставину як таку, що звільняє клієнта від сплати гонорару, сплачувати все одно доведеться, оскільки так визначає чинне законодавство України.

В багатьох випадках, людина, що звертається до адвоката за допомогою є юридично неосвіченою, через низьку правову культуру в суспільстві. Недобросовісний адвокат, в таких випадках, може завищити ціни на свої послуги (не дивлячись на поняття розумності вартості послуг), ввести в обману про способи вирішення наявних питань, наприклад, з метою затягування процесу та отримання більшої суми коштів.

Звертаючись до адвоката, необхідно пам'ятати - розірвання договору, його умови та порядок, всі фінансові питання, необхідно передбачати на стадії укладання такого договору, з метою уникнення неприємних ситуацій.

Адвокату заборонено, при зверненні клієнта з повідомленням про розірвання угоди, погрожувати клієнту, змушувати його передумати та співпрацювати саме з ним, наприклад, шляхом шантажу (розкриття адвокатської таємниці, конфіденційної інформації або розповсюдження неправдивої інформації). В даному випадку необхідно пам'ятати, що клієнт може вибирати будь-якого представника за своїми власними переконаннями.

Натомість, адвокат повинен роз'яснити клієнту обставини справи, на якій стадії вони перебувають, передати всі документи, витяги, виписки, довідки та інші процесуальні документи, що є у нього в наявності.

Принцип конфіденційності повинен дотримуватись адвокатом, його помічниками або стажистами, технічним персоналом, без обмеження у часі. Даний принцип розповсюджується й на вищезазначену категорію осіб й після припинення здійснення ними таких функцій.

Після припинення дії договору адвокат зобов'язаний дотримуватись Правил адвокатської етики. Він не повинен керуватись своїми власними емоціями та бажаннями, оскільки кожен окремий адвокат - це обличчя адвокатури в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України від 28.06.1996 // ВВР, 1996, №30, с. 141;

Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 // ВВР, 1992, № 6, с. 56;

Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 // ВВР, 2013, № 9-10, № 11-12, № 13, с. 88;

Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // ВВР, 2003, № 40-44, с. 356;

Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 // ВВР, 2004, № 40-41, № 42, с. 492;

Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 // ВВР, 2013, № 27, с. 282;

Закон України “Про безоплатну правову допомогу” від 02.06.2011 // ВВР, 2011, № 51, с. 577;

Правила адвокатської етики, затверджені Зёїздом адвокатів України 09 червня 2017 року;

Ухвала Верховного суду у складі колегії суддів Вищого адміністративного суду за заявою адвоката Тарасенка Д.В., діючого в інтересах ОСОБА_1, щодо вирішення питання про розподіл судових витрат: від 04.11.2019; справа № 9901/264/19 // електронний ресурс - Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85450247;

Рішення Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України про затвердження роз'яснення щодо деяких питань гонорару адвоката: від 15 листопада 2019; № 147 // електронний ресурс - Режим доступу: https://unba.org.ua/assets/uploads/legislation/rishennya/2019-11-15-r-shennya-rau-147_5def751c016d4.pdf;

Вільчик Т.Б. Дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність адвокатів // Інформація і право. - 2015. - № 3. - с. 115- 122;

Данилевська Ю.О., Павлик Л.В., Петрович З.З., Цмоць У.О. Право особи на безоплатну правову допомогу: колективна монографія. - Львів: ЛьвДУВС, 2018. - 136 с.;

Иванова А.А. Адвокатура Украины в механизме правового демократического государства // материалы ІІІ Международной научной конференции молодых ученых, аспирантов и студентов «Адвокатура: прошлое и современность» - Одесса: Издательский дом «Гельветика», 2014. - с. 55-57.

Размещено на Allbest.ru