Регіональні особливості розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (стаття 286 кримінального Кодексу України)

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ПОРУШЕНЬ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ АБО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТУ ОСОБАМИ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ (СТАТТЯ 286 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ)

О.В. Новіков

The article is devoted to the regional peculiarities of the distribution of violations of traffic safety rules or operation of transport by persons driving vehicles (Article 286 of the Criminal Code of Ukraine). It is established, that the most criminally affected by violations of traffic safety rules or operation of transport by persons driving vehicles, in absolute terms, include: (1) Dnipropetrovsk, (2) Odesa, (3) Kyiv, (4) Kharkiv, (5) Lviv, (6) Kyiv, (7) Donetsk, (8) Zaporizhia, (9) Zhytomyr, (10) Rivne. The most criminally affected regions of Ukraine in terms of population include such regions as: Rivne (crime intensity rate per 100 thousand population - 55.10), Kyiv (50.28), Volyn (47.64), Chernihiv (44.83), Mykolaiv (43.54), Poltava (39.36), Vinnytsia (38.90), Odesa (38.52), Zhytomyr (36.47) and Kherson (36.47) regions. The safest regions were: Luhansk (9.90), Donetsk (16.15), Kyiv (23.33), Khmelnytsky (28.39), Sumy (28.53) regions. Regions-leaders in the number of violations of traffic safety rules or operation of transport by persons driving vehicles (Article 286 of the Criminal Code of Ukraine) per 100,000 vehicles were Volyn (271.43), Vinnytsia (199.22), Rivne (148.92), Chernihiv (127.20), Transcarpathian (126.15), Mykolaiv (124.08), Zhytomyr (110.98), Kyiv (107.40), Chernivtsi (106.22), Kherson (105,56). The regions with the lowest number of these criminal offenses per 100,000 vehicles were: Luhansk (38.05), Cherkasy (57.96), Donetsk (70.36), Dnipropetrovsk (73.76) regions and Kyiv (49. 79). It is hypothesized, that the regional peculiarities of the distribution of violations of traffic safety rules or operation of transport by persons driving vehicles are comprehensively influenced by the population of the region, the number of available vehicles, freight and passenger traffic, road length, the region's expenditures on road improvement, crossing the region with international and national highways of national importance.

Keywords: criminal offenses against traffic safety and transport operation; regional distribution features

Вступ

Розбудова правової держави, якою проголошено Україну, неможлива без ефективної системи протидії кримінальним правопорушенням, у якій пріоритет належить запобіжній діяльності [1, с. 156]. Остання базується на певній інформаційній моделі, що якомога повніше має охоплювати кількісно-якісні показники тих чи інших явищ кримінальної дійсності та закономірності їх розвитку й відтворення [2, с. 39]. Крім іншого, зазначена модель включає в себе й регіональні показники, які є необхідними для визначення регіональних особливостей злочинності, тобто визначальних кількісно-якісних параметрів злочинності, що відображають специфіку кримінологічної обстановки територій регіонального значення, області чи групи областей, країни або декількох країн, що зумовлені існуванням та дією як загальних, так і особливих місцевих факторів (географічних, історичних, соціально-економічних, культурних, організаційних тощо), які необхідно враховувати під час розробки та реалізації стратегії із запобігання злочинності [3, с. 44].

За кримінологічними даними серед найнебезпечніших та найчисленніших видів регіональної злочинності в Україні є протиправна діяльність у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту [4, с. 195]. Слід погодитися з проф. Головкіним Б. М., що в Україні ситуація з дорожньо-транспортною аварійністю, смертністю і травматизмом залишається доволі складною [5, с. 52]. В рейтингу п'ятдесяти країн Європейського регіону Україна посідає дев'яте місце та належить до країн з високим рівнем смертності від ДТП [6, с. 14]. Отже, наявною є складна прикладна проблема, що потребує вирішення у тому числі й на науковому рівні [7, c. 71], зокрема шляхом проведення чітких та доцільних теоретичних досліджень [8, c. 16].

Одним із найбільш поширених кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту (Розділ XI Особливої частини Кримінального кодексу України (далі - КК України)) є порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України). Так, у 2013 р. було обліковано 11222 цих кримінальних правопорушень (це складає 57 % від усіх облікованих правопорушень за Розділом ХІ Особливої частини КК України), у 2014 р. - 10196 (41 %), у 2015 р. - 10905 (45 %), у 2016 р. - 11290 (43 %), у 2017 р. - 10148 (46 %), у 2018 р. - 8257 (47 %), у 2019 р. - 8739 (51 %), у 2020 р. - 8864 (56 %), у 2021 р. - 13250 (62 %). Отже, в середньому за дев'ять років на порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, припадало майже 50 % усіх облікованих кримінальним правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Варто зауважити, що незважаючи на свою кримінологічну значимість питання регіональних особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), до цього часу не ставили предметом окремого дослідження, а вивчалися лише частково в рамках одиничних розвідок щодо регіональних особливостей розподілу кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту.

Літературний огляд

Серед науковців, які займалися проблемами регіональних особливостей розподілу кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту в Україні слід назвати, в першу чергу, Бабенка А. М.

Дослідник склав карту регіонального розподілу злочинності у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту [9], визначив 6 регіонів України з дуже високим рівнем кримінальної враженості (Київська область, м. Севастополь, Харківська область, АР Крим, Дніпропетровська та Запорізька області) й 5 регіонів з високим кримінальної враженості (Полтавська, Луганська, Одеська, Херсонська області та м. Київ) у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, а також встановив суттєві територіальні відмінності кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту в загальній структурі злочинності [10].

Науковець зробив низку важливих кримінологічних висновків: по-перше, в Україні спостерігається яскраво виражена регіональна специфіка злочинності у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту; по-друге, її кримінологічні закономірності полягають у істотній диференціації, нерівномірній концентрації цього виду злочинності по території країни, стабільності кримінологічних груп тощо; по-третє, південні та східні регіони України характеризуються вищою кримінальною враженістю злочинністю у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, ніж західні, північні та частина центральних регіонів країни; по-четверте, для західних, північних і частини центральних регіонів є характерними переважно низькі та помірні рівні злочинності у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту; по-п'яте, географія злочинності характеризується збільшенням її рівня із заходу на схід, і, відповідно, зменшенням зі сходу на захід; по-шосте, показники злочинності у сфері безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту демонстрували такі ж само закономірності, як і інші види злочинності [4, c. 212-213].

Питання регіональних особливостей розподілу кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту досліджувалися й деякими зарубіжними вченими. Так, Whitelegg J. [11] висунув гіпотезу про вплив територіальних змін у дорожньому середовищі (благоустрій доріг, ефективність роботи патрульної поліції, місцеві рекламні компанії тощо) на регіональний розподіл дорожньо-транспортних пригод.

Група вчених у складі Alex D. Quistberg, Philipp Hessel, Daniel A. Rodriguez, Olga L. Sarmiento, Usama Bilal, Waleska Teixeira Caiaffa, Jaime J. Miranda, Maria de Fatima de Pina, Akram Hernandez-Vasquez, Ana V. Diez Roux [12], досліджуючи міський ландшафт і фактори «дизайну» вулиць, пов'язані зі смертністю внаслідок дорожнього руху в Латинській Америці між 2010 і 2016 роками, довели, що міста з вищою щільністю населення, вищою щільністю перехресть, а також із розгалуженою системою громадського транспорту мали значно нижчий рівень смертності на дорогах, ніж міста з нижчими значеннями цих характеристик (або відсутність). Крім того, вчені встановили, що міста з вищим ВВП на душу населення також мали нижчу смертність від дорожнього руху.

Деякі дослідження показують, що більше половини (54,8 %) аварій сталося на міждержавних автомагістралях [13], тому їх протяжність за регіонами впливає на кількість дорожньо-транспортних пригод. Niloofar Haji Mirza Aghasi [14] у своєму досліджені також приходить до аналогічних висновків.

Yuhuan Zhang, Huapu Lu, Wencong Qu [15], вивчаючи існування неоднорідності стратифікації в дорожньо-транспортних пригодах у Шеньчжені, встановили високу ймовірність смертельних випадків на шосе, естакадах та транспортних розв'язках; меншу кількість загиблих на рівних та найскладніших ділянках (круті повороти та круті схили) доріг. В той же час, за висновками дослідників, кращій рівень та стан дорожнього покриття в окремих регіонах сприяють зменшенню дорожньо-транспортних пригод.

Отже, огляд літератури показує, що питання регіональних особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), залишаються малодослідженими в Україні й вивчалися лише як частина розвідок щодо регіональних особливостей розподілу кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту в цілому. Зазначене й визначило мету та завдання статті.

На наш погляд, перспективними наразі є дослідження особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту за конкретними ділянками автомобільних доріг/вулицями/районами/зонами («топографія» злочинності).

Мета та завдання дослідження

Метою дослідження є встановлення регіональних особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України).

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

1) визначити регіони України, у яких обліковується найбільша кількість порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України);

2) обчислити середні показники коефіцієнтів злочинної інтенсивності порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, (ст. 286 КК України) на 100 тис. населення за регіонами України та визначити найбільш кримінально вражені регіони України за цим показником;

3) обчислити середні показники коефіцієнтів злочинної інтенсивності порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, (ст. 286 КК України) на 100 тис. транспортних засобів за регіонами України та визначити найбільш кримінально вражені регіони України за цим показником;

4) встановити чинники, що ймовірно впливають на регіональний розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України).

Матеріали і методи

У дослідженні використана офіційна статистична інформація, що була отримана як з відкритих джерел, так і за результатами запитів до відповідних суб'єктів її збору та оброблення. Зокрема, дані офіційної кримінальної статистики щодо кількісті облікованих кримінальних правопорушень за ст. 286 КК України за регіонами за 2013-2021 рр. були отримані за запитом до управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно- аналітичної роботи Офісу Генерального прокурора (табл. 1). Інформація про кількість облікованих кримінальних правопорушень за ст. 286 КК України у 2021 р. за регіонами була отримана в результаті запиту до Офісу Генерального прокурора, а інформація про середню чисельність населення в Україні у 2021 році взята з офіційного сайту Державної служби статистики України (Табл. 2). Інформація про кількість зареєстрованих транспортних засобів станом на 2021 р. була отримана у результаті запиту до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Табл. 3). Інформація про вантажні та пасажирські перевезення автомобільним транспортом по регіонах за 2021 р. була взята з офіційного сайту Державної служби статистики України.

Під час дослідження були використані такі методи як: статистичний метод зведення та групування (при первинній обробці даних офіційної статистики); метод статистичного аналізу (при формулюванні висновків щодо результатів розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту); табличний метод (при побудові таблиць); порівняльний метод (при порівнянні результатів статистичних даних за регіонами й обчислених коефіцієнтів злочинності), метод індукції (при встановленні загальних закономірностей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту за регіонами), метод висунення наукових гіпотез (при визначені чинників, що ймовірно впливають на регіональний розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту) та деякі інші.

Слід також зазначити, що аналіз даних офіційної статистики був проведений автором з певною відносністю. Адже, як зазначено в попередніх публікаціях, офіційна кримінальна статистика відбиває не стільки реальний стан поширення того чи іншого різновиду злочинності на певній території, скільки ефективність роботи правоохоронних органів щодо виявлення та протидії цій злочинності [16, с. 236]. Злочинності властива певна ступінь латентності, тому дані наведені у офіційній статистиці не відповідають дійсності, але, в цілому, відображають загальні тренди розвитку досліджуваних явищ.

Результати дослідження та їх обговорення

Дослідження регіональних особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, слід розпочати з визначення регіонів України, які є найбільш кримінально враженими від цих кримінальних правопорушень в абсолютних показниках. У Табл. 1 наведено розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобам (ст. 286 КК України), за регіонами України за 20132021 рр. На підставі цих даних визначимо перелік регіонів (областей), де було виявлено найбільше кримінальних правопорушень, передбачених ст. 286 КК України, за 2021 р. та в цілому за 20132021 рр.

Таблиця 1 Розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобам (ст. 286 КК України), за регіонами України за 2013-2021 рр.

Так, у 2021 р. зазначений перелік регіонів (областей) виглядає таким чином: Харківська (944), Дніпропетровська (926), Одеська (909), Київська (901), Львівська (732), м. Київ (690), Донецька (659), Рівненська (631), Вінницька (591), Запорізька (573), Полтавська (536), Волинська (488), Миколаївська (479), Житомирська (435), Чернігівська (434), Закарпатська (413), Івано-Франківська (394), Херсонська (368), Черкаська (353), Хмельницька (351), Тернопільська (338), Чернівецька (312), Сумська (298), Кіровоградська (285), Луганська (209), АР Крим (1), м. Севастополь (0).

В свою чергу, ТОП-10 регіонів України у 2013-2021 рр. за поширенням порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), в абсолютних показниках складають: (1) Дніпропетровська, (2) Одеська, (3) Київська, (4) Харківська, (5) Львівська, (6) м. Київ, (7) Донецька, (8) Запорізька, (9) Житомирська, (10) Рівненська.

Слід відмітити, що більшість з наведених регіонів належать до найбільш численних за кількістю населення. Для наочності наведемо ТОП-10 регіонів України за середньою чисельністю населення у 2021 р.: Донецька (4079826 осіб), Дніпропетровська (3119260), м. Київ (2957241), Харківська (2616398), Львівська (2487942), Одеська (2359749), Луганська (2112121), Київська (1791805), Запорізька (1652489), Вінницька (1519319). Зазначене певним чином підтверджує думку про те, що географічна картина злочинності багато в чому співпадає із системою розселення населення. Зокрема, результати дослідження Бабенко А. М. показали, що високу статистичну залежність між концентрацією злочинності та щільністю населення (від +0,80 до + 0,89) [17, c. 187-188].

У зв'язку з вищенаведеним, дослідження географічних особливостей розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту передбачає, окрім іншого, й обчислення коефіцієнтів злочинності по регіонам. Адже для більш-менш об'єктивної оцінки поширеності зазначених кримінальних правопорушень за регіонами необхідно також враховувати такі територіальні особливості як кількість населення регіону. Результати обчислення середніх показників коефіцієнтів злочинної інтенсивності на 100 тис. населення за регіонами України наведено у Табл. 2.

Як бачимо, в Україні в середньому було вчинено 32 порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) на 100 тис. населення за 2021 р. На підставі отриманих даних можна також скласти рейтинг регіонів України за поширенням цих кримінальних правопорушень у 2021 році у розрахунку до кількості населення цих регіонів. Так, до найбільш кримінально уражених регіонів України у розрахунку на кількість населення належать такі регіони як: Рівненська (коефіцієнт злочинної інтенсивності на 100 тис. населення - 55,10), Київська (50,28), Волинська (47,64), Чернігівська (44,83), Миколаївська (43,54), Полтавська (39,36), Вінницька (38,90), Одеська (38,52), Житомирська (36,47) та Херсонська (36,47) області. Найбезпечнішими регіонами були: Луганська (9,90), Донецька (16,15), м. Київ (23,33), Хмельницька (28,39), Сумська (28,53) області.

Таблиця 2 Середні показники коефіцієнтів злочинної інтенсивності на 100 тис. населення за регіонами України

Регіони України різняться між собою не лише за кількістю населення, але й за кількістю зареєстрованих транспортних засобів. У цьому контексті доцільно проаналізувати також скільки порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), припадає на умовну кількість зареєстрованих транспортних засобів в регіонах. Результати обчислення середніх показників коефіцієнтів злочинної інтенсивності на 100 тис. транспортних засобів у регіонами України наведено у Табл. 3.

Таблиця 3 Середні показники коефіцієнтів злочинної інтенсивності на 100 тис. транспортних засобів за регіонами України

Отже, в Україні в середньому припадало 90,75 порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) на 100 тис. транспортних засобів за 2021 р. Регіонами-лідерами за кількістю порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) на 100 тис. транспортних засобів стали: Волинська (271,43), Вінницька (199,22), Рівненська (148,92), Чернігівська (127,20), Закарпатська (126,15), Миколаївська (124,08), Житомирська (110,98), Київська (107,40), Чернівецька (106,22), Херсонська (105,56). До регіонів з найменшою кількістю зазначених кримінальних правопорушень на 100 тис. транспортних засобів стали: Луганська (38,05), Черкаська (57,96), Донецька (70,36), Дніпропетровська (73,76) області та м. Київ (49,79).

Офіційна статистика також містить інформацію про вантажні та пасажирські перевезення автомобільним транспортом по регіонам за 2021 р. (Табл. 4).

Так, до регіонів з найбільшим вантажообігом автомобільного транспорту належать: м. Київ, Львівська, Закарпатська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Одеська, Волинська, Черкаська, Полтавська. До регіонів з найбільшим обсягом перевезених вантажів автомобільним транспортом належать: Дніпропетровська, м. Київ, Донецька, Львівська, Одеська, Харківська, Кіровоградська, Київська, Полтавська, Івано-Франківська. В свою чергу, до регіонів з найбільшим пасажирообігом автомобільного транспорту належать: м. Київ, Одеська, Київська, Дніпропетровська, Львівська, Донецька, Волинська, Миколаївська, Харківська, Вінницька. До регіонів з найбільшою кількістю перевезених пасажирів належить: м. Київ, Донецька, Львівська, Дніпропетровська, Київська, Харківська, Вінницька, Одеська, Запорізька, Івано-Франківська.

Таблиця 4 Вантажні та пасажирські перевезення автомобільним транспортом по регіонах у 2021 році

Як можна побачити, значна частина з наведених вище регіонів України належить до регіонів з найбільшою кількістю облікованих порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, (ст. 286 КК України).

Аналізуючи результати дослідження можна зробити висновок, що за різними показними та співвідношеннями регіони України за кримінальною враженістю від порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту не збігаються. Це пояснюється тим, що на стан злочинності у регіоні впливає понад 250 факторів (більшість із них - географічні, соціальні, економічні, демографічні, політичні і т. д.) [17, c. 172]. Стосовно кримінальних правопорушень проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту ситуація ускладняється тим, що регіональна статистика містить комплексну інформацію по регіону в цілому. В цей же час висновки зарубіжних досліджень вказують на певну відмінність чинників, що впливають на стан безпеки дорожнього руху на дорогах населених пунктів й автомобільних дорогах загального користування державного та місцевого значення. Так, на стан безпеки на дорогах населених пунктів впливає щільність населення, розгалуженість системи громадського транспорту, витрати населеного пункту на благоустрій доріг, ефективність роботи патрульної поліції, використання цифрових засобів моніторингу порушень правил безпеки дорожнього руху тощо. В свою чергу, на стан безпеки на автомобільних дорогах загального користування державного та місцевого значення впливають такі фактори як завантаженість автомагістралей, їх протяжність, частота в'їзду/виїзду у населені пункти тощо.

В цілому ж на регіональні особливості розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) комплексно впливають кількість населення регіону, кількість наявних транспортних засобів, вантажообіг та пасажирообіг автомобільного транспорту, протяжність доріг, витрати регіону на благоустрій доріг, пересікання регіону міжнародними та національними автомобільними дорогами державного значення.

Слід зазначити, що у цьому дослідженні проаналізовані не всі фактори, що впливають на регіональний розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) й самі висновки щодо них є гіпотетичними. Ми обмежилися лише розрахунком найбільш кримінально уражених регіонів країни цими кримінальними правопорушеннями за різними абсолютними та відносними показниками й зробили спробу визначити деякі фактори, що визначили регіональні особливості розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.

Перспективними для подальших досліджень залишаються питання регіональних особливостей розподілу адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та їх вплив на «географію» кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, питання впливу інших факторів на регіональний розподіл порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту та визначення їх кореляційних зв'язків, а також питання внутрішньо- регіонального розподілу досліджуваних правопорушень, зокрема за автомобільними дорогами різного значення, покриття, категорії тощо.

Висновки

1. До найбільш кримінально уражених від порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України), регіонів належать: (1) Дніпропетровська, (2) Одеська, (3) Київська, (4) Харківська, (5) Львівська, (6) м. Київ, (7) Донецька, (8) Запорізька, (9) Житомирська, (10) Рівненська.

2. До найбільш кримінально уражених регіонів України у розрахунку на кількість населення належать такі регіони як: Рівненська (коефіцієнт злочинної інтенсивності на 100 тис. населення - 55,10), Київська (50,28), Волинська (47,64), Чернігівська (44,83), Миколаївська (43,54), Полтавська (39,36), Вінницька (38,90), Одеська (38,52), Житомирська (36,47) та Херсонська (36,47) області. Найбезпечнішими регіонами були: Луганська (9,90), Донецька (16,15), м. Київ (23,33), Хмельницька (28,39), Сумська (28,53) області.

3. Регіонами-лідерами за кількістю порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) на 100 тис. транспортних засобів стали Волинська (271,43), Вінницька (199,22), Рівненська (148,92), Чернігівська (127,20), Закарпатська (126,15), Миколаївська (124,08), Житомирська (110,98), Київська (107,40), Чернівецька (106,22), Херсонська (105,56). До регіонів з найменшою кількістю зазначених кримінальних правопорушень на 100 тис. транспортних засобів стали: Луганська (38,05), Черкаська (57,96), Донецька (70,36), Дніпропетровська (73,76) області та м. Київ (49,79).

4. На регіональні особливості розподілу порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України) комплексно впливають кількість населення регіону, кількість наявних транспортних засобів, вантажообіг та пасажирообіг автомобільного транспорту, протяжність доріг, витрати регіону на благоустрій доріг, пересікання регіону міжнародними та національними автомобільними дорогами державного значення.

кримінальний правопорушення транспорт злочин

Література

1. Вознюк, А. А. (2016). Концептуальні засади запобігання суспільно небезпечним діянням. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 2 (99), 156-165.

2. Батиргареєва, В. С., Бабенко, А. М. (2020). Аналіз сучасної криміногенної ситуації в Україні як інформаційна модель для розробки стратегії зменшення можливостей вчинення злочинів. Архів кримінології та судових наук, 1, 39-53.

3. Бабенко, А. М. (2018). Регіональні особливості злочинності у містах та сільських районах Запорізької, Дніпропетровської та Харківської областей. Питання боротьби зі злочинністю, 36, 42-60.

4. Бабенко, А. М. (2015). Регіональна злочинність в Україні: закономірності, детермінація та запобігання. Запоріжжя, 515.

5. Головкін, Б. М. (2022). Оцінка дорожньо-транспортної аварійності та тяжкості її наслідків в Україні. Проблеми законності, 156, 52-75.

6. Головкін, Б. М. (2021). Щодо об'єктивності даних про стан безпеки дорожнього руху в Україні. Протидія злочинності і корупції: міжнародні стандарти та досвід України. Харків: Юрайт, 12-19.

7. Колб, О. Г., Присяжнюк, Л. М. (2018). Про деякі змістовні елементи запобіжної діяльності в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2 (53), 71-73.

8. Бабенко, А. М. (2021). Тактико-психологічні, кримінально-процесуальні, адміністративно-правові та оперативно-розшукові заходи профілактики і запобігання кримінальним правопорушенням. Південноукраїнський правничий часопис, 1, 14-22.

9. Бабенко, А. М. (2013). Кримінологічна класифікація регіонів України та її значення для протидії злочинності. Бюлетень Міністерства юстиції України, 3 (137), 116-123.

10. Бабенко, А. М. (2014). Запобігання злочинності в регіонах України: концептуально-методологічний та праксеологічний вимір. Одеса: ОДУВС, 416.

11. Whitelegg, J. (1987). A Geography of Road Traffic Accidents. Transactions of the Institute of British Geographers, 12 (2), 161176.

12. Quistberg, A. D., Hessel, P., Rodriguez, D. A., Sarmiento, O. L., Bilal, U., Caiaffa, W. T. (2022). Urban landscape and streetdesign factors associated with road-traffic mortality in Latin America between 2010 and 2016 (SALURBAL): an ecological study. The Lancet Planetary Health, 6 (2), 122-131.

13. Mekonnen, F. H., Teshager, S. (2014). Road traffic accident: The neglected health problem in Amhara National Regional State, Ethiopia. Ethiopian Journal of Health Development, 28 (1), 3-10.

14. Aghasi, N. H. M. (2018). Spatio-Temporal Analysis on Urban Traffic Accidents: A Case Study of Tehran City, Iran. Journal of Geographic Information System, 10 (5), 603-642.

15. Zhang, Y., Lu, H., Qu, W. (2020). Geographical Detection of Traffic Accidents Spatial Stratified Heterogeneity and Influence Factors. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17 (2), 572.

16. Новіков, О. В. (2019). Злочини проти інтелектуальної власності: поняття, види, сучасний стан та тенденції розвитку. Часопис Київського університету права, 3, 234-239.

17. Бабенко, А. М. (2017). Територіально-просторовий аналіз злочинності у населених пунктах Одеської області. Вісник Асоціації кримінального права України, 2 (9), 169-191.

Размещено на Allbest.ru