Стратегічне планування у діяльності парламентів та їх секретаріатів: міжнародні практики та досвід зарубіжних країн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічне планування у діяльності парламентів та їх секретаріатів: міжнародні практики та досвід зарубіжних країн

Щербак Наталія Василівна,

кандидат наук з державного управління,

головний науковий співробітник Інституту

законодавства Верховної Ради України



Анотація

Метою статті є дослідження кращих міжнародних практик та досвіду парламентів інших країн із розвитку та впровадження стратегічного планування.

Наукова новизна полягає у вивченні можливостей упровадження стратегічного планування в Апараті Верховної Ради України (зурахуванням міжнародного досвіду та кращих практик) з метою забезпечення модернізації його подальшої діяльності та виконання основних завдань парламентської реформи.

Висновки. Україна розпочала реалізацію широкомасштабної парламентської реформи та модернізацію системи державного управління. У зв'язку з цим особливого значення набувають питання упровадження стратегічного планування у діяльність органів державної влади, зокрема Верховної Ради України та її Апарату.

Вивчення кращих міжнародних практик та досвіду роботи секретаріатів парламентів інших зарубіжних країн (зокрема, Грузії, Канади, Молдови, Шотландії тощо) свідчить про необхідність розуміння методології та етапності упровадження стратегічного планування, а також його ресурсного забезпечення.

Аргументовано, що пріоритетної уваги потребує питання визначення стратегічних цілей та цінностей, які мають розділяти усі основні парламентські стейкхолдери.

Як свідчить досвід роботи Міжпарламентського Союзу (МПС), питання стратегічного планування відіграють важливу роль у міжнародному міжпарламентському співробітництві, з огляду на основні стратегічні цілі МПС (розвиток ефективного врядування, прозорість та інформаційно-роз'яснювальна робота, забезпечення гендерної рівності, належні фінансові та людські ресурси, розбудова партнерства).

На основі проведеного дослідження вироблено практичні рекомендації щодо розробки та упровадження нового стратегічного плану розвитку Апарату Верховної Ради України, насамперед з урахуванням основних завдань парламентської реформи.

Ключові слова: стратегічне планування, державне управління, реформа, парламент, практики, модернізація, парламентський секретаріат.



Shcherbak Nataliya V., PhD in Public Administration, chief scientific specialist of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine

STRATEGIC PLANNING IN THE ACTIVITY OF THE PARLIAMENTS AND THEIR SECRETARIATS: INTERNATIONAL PRACTICES AND EXPERIENCES OF FOREIGN COUNTRIES

Abstract

The purpose of the article is to analyze the best international practices and experiences of the parliaments from other countries in developing and introducing the strategic planning.

The scientific novelty in the context of the debate on introducing the strategic planning in the Verkhovna Rada of Ukraine Apparatus (taking into account the international experiences and the best practices) in order to ensure further modernization of its activity and implementing the main objectives of the parliamentary reform.

Conclusions. Ukraine started the implementation of a large-scale parliamentary reform and the modernization of the public administration system. In this regard, the issues of the strategic planning implementation (in the activity of the State bodies, in particular Verkhovna Rada of Ukraine and its Apparatus) became extremely important.

Analysis of the best international practices and the experiences of other foreign countries (namely, Georgia, Canada, Moldova, Scotland etc.) shows the necessity of understanding of the methodology and possible stages for introducing the strategic planning as well as resources provision.

It is noted that the prior attention should be paid to the issues of defining the strategic goals and values that should be shared by all parliamentary stakeholders.

The experience of the Inter-Parliamentrary Union (IPU) activity shows that the issues of the strategic planning play an important role in the international interparliamentary cooperation, in particular taking into consideration the strategic IPU goals (i.e.: developing effective government, transparency, informational and public awareness work, ensuring gender equality, adequate financial and human resources, building partnership).

Following the research, it is presented the practical recommendations regarding development and further implementation of the Verkhovna Rada of Ukraine Apparatus (taking into account the main goals of the parliamentary reform).

Key words: strategic planning, public modernization, parliamentary secretariat.



Вступ

Постановка проблеми. В умовах реалізації парламентської реформи постають нові завдання, пов'язані з удосконаленням функціонування Апарату Верховної Ради України (далі - Апарат), а також розвитком стратегічного планування відповідно до європейських стандартів та кращих практик інших країн.

Враховуючи основні положення Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII, у лютому 2016 року Місія Європейського Парламенту з оцінки потреб розробила й презентувала Доповідь та Дорожню карту щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України, окремі рекомендації якої безпосередньо стосуються питань удосконалення взаємодії між Урядом та Парламентом, зокрема аналізу політики [1].

Постанова Верховної Ради від 17 березня 2016року «Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності administration, reform, Parliament, practices,

Верховної Ради України» [2], прийнята на підставі рекомендацій Місії Європейського Парламенту, задекларувала пріоритетні напрями розвитку стратегічного планування у Верховній Раді України та її Апараті. У зв'язку з цим одним із найважливіших завдань має стати розробка й ухвалення нового Стратегічного плану розвитку Апарату Верховної Ради України. Своєю чергою, фахівцями Інституту законодавства Верховної Ради України на основі аналізу пропозицій Місії Європейського Парламенту з оцінки потреб під головуванням П. Кокса та дискусій у рамках програми ЄС «Діалог Жана Моне» задля миру та демократії було запропоновано комплексні рекомендації стосовно розробки цілісної Концепції законодавчого процесу «від початку до кінця» [3], узагальнено результати науково-прикладного дослідження можливостей посилення ролі комітетів парламенту у законодавчому процесі [4], неодноразово висловлювалися рекомендації щодо удосконалення контрольної функції парламенту [6], реалізації народними депутатами України права законодавчої ініціативи [7] тощо.

Стратегічне планування в Апараті Верховної Ради України має бути впроваджено з метою використання сучасних інструментів в організації роботи та забезпечення ефективного процесу трансформації структури і процесів усередині Апарату, що сприятиме розвитку парламентаризму в Україні і забезпечить діяльність Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади на якісно новому рівні. Таким чином, новий стратегічний план розвитку Апарату дозволить визначити бачення його довгострокового розвитку, перетворення у реалістичні цілі та завдання, нові можливості та підходи в організації роботи, підвищити ефективність використання наявних ресурсів.

Слід відзначити, що важливим чинником для упровадження стратегічного планування у діяльність усіх органів державної влади (зокрема, у діяльність Апарату Верховної Ради України) стало ухвалення Стратегії реформування державного управління України, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016року № 474-р.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останніми роками питанням стратегічного планування в державному управлінні почала приділятися значна увага з боку як науковців, так і практиків. Істотний внесок у дослідження цих та інших питань зробили В. Бакуменко, Є. Бершеда, М. Білинська, О. Босак, М. Газізов, Р Герцог, В. Гошовська, Б. Гурне, Д. Записний, М. Канавець, Ю. Кальниш, О. Кілієвич, В. Князєв, О. Копиленко, В. Костицький, Ю. Лихач, А. Малюга, Ж. Марку, В. Мироненко, І. Мищак, Н. Нижник, Е. Рахімкулов, О. Руденко, В. Толкованов, В. Тертичка та ін.

Водночас питання більш ефективного використання інструменту стратегічного планування в діяльності парламентів та їх секретаріатів залишаються ще недостатньо вивченими. У зв'язку з цим та з урахуванням завдань парламентської реформи, що реалізується в Україні, актуальним та необхідним є продовження вивчення кращих міжнародних практик та досвіду зарубіжних країн з питань стратегічного планування (з метою їх подальшого практичного упровадження у діяльність Верховної Ради України та її Апарату).



Виклад основного матеріалу

Стратегічне планування має ключове значення у плануванні діяльності організацій як у розвинутих країнах, так і в тих, що розвиваються. Крім організацій приватного сектору, інструмент стратегічного планування широко використовується в діяльності органів державної влади, у тому числі парламентів [5]. Так, Парламент Шотландії успішно використовує інструменти стратегічного планування з 2013року. Стратегічний план діяльності Парламенту Шотландії на 2018рік визначає бачення як «зміни на краще життя народу Шотландії», а мету - як «представлення інтересів народу Шотландії шляхом обговорення питань національного значення, ухвалення актів законодавства та забезпечення підзвітності Уряду Шотландії» [9]. Стратегія також визначає основні стратегічні цілі Парламенту:

- інформувати, залучати народ Шотландії та звітувати перед ним;

- створювати якісне, ефективне та доступне законодавство;

- суворо контролювати роботу Уряду Шотландії та підзвітних органів.

Стратегічні цілі, своєю чергою, відображаються на цілях парламентської служби. Вони можуть бути визначені таким чином:

- надавати членам Парламенту високоякісну підтримку та ресурси, що дають їм змогу досягти успіху у виконанні їхніх функцій;

- удосконалювати парламентський контроль для забезпечення: ефективного нагляду за Урядом Шотландії та іншими підзвітними органами; ретельного вивчення законодавства та політичних пропозицій і розробки альтернативних політичних ідей;

- сприяти залученню й участі для підтримки та посилення роботи Парламенту і зміцнення парламентської демократії в країні та за кордоном;

- постійно вдосконалювати та планувати майбутнє, інвестуючи в персонал, забезпечуючи бездоганне управління ресурсами та корпоративне управління відповідно до організаційних цінностей.

Зазначені цілі конкретизуються у таких завданнях Парламенту:

- успішне виконання членами Парламенту їхніх парламентських та представницьких функцій відповідно до найвищих стандартів нагляду та контролю;

- збільшення у працівників Парламентської служби Шотландії потенціалу та навичок для вирішення складних завдань, що виникають під час надання парламентських послуг, у змінюваних умовах;

- забезпечення наявності у Парламенту мереж, ресурсів, досвіду та планів для ефективного вивчення пропозицій щодо парламентської реформи, Brexit та інших конституційних змін;

- реалізація стратегії залучення громадськості для підвищення якості та прозорості роботи Парламенту;

- ефективне та дієве використання людських, фінансових та фізичних ресурсів;

- реалізація Цифрової стратегії для створення сучасного Парламенту, який демонструє розумне, впевнене користування технологіями та інформацією для сприяння удосконаленню взаємодії та роботи;

- створення безпечних, надійних та сталих умов роботи для членів Парламенту, Апарату Парламенту, Парламентської служби Шотландії та громадськості.

Слід підкреслити, що парламент Шотландії з періодичністю не рідше ніж раз на рік уточнює свій Стратегічний план [9]. Так, Стратегічний план діяльності Парламенту на 2019рік залишає незмінними бачення, мету та стратегічні цілі Парламенту. Водночас, документ уточнює цілі парламентської служби, а саме:

- надавати членам Парламенту високоякісну підтримку та ресурси, що дають їм змогу досягти успіху у виконанні їхніх функцій;

- посилити демократичну підзвітність за допомогою ефективного контролю та дебатів;

- заохочувати участь громадськості у роботі за допомогою доброзичливих засобів та загальнодоступних послуг;

- ефективно забезпечувати Парламент високоякісними, дієвими корпоративними послугами та належним управлінням;

- розвивати кваліфіковані, різноманітні та інтегровані кадри, які поширюватимуть наші цінності в усьому, що робиться.

Одночасно було внесено зміни й до завдань, які на сьогодні визначені так:

- узгодити послуги Корпоративного органу Парламенту Шотландії (SPCB) таким чином, щоб він найкраще відповідав новим потребам членів Парламенту та виборчих округів;

- забезпечити наявність надійних планів та ресурсів, які дають змогу Парламенту ретельно перевіряти та реагувати на вплив виходу Великої Британії з ЄС та будь-які інші конституційні зміни;

- внести узгоджені зміни щодо парламентської реформи, щоб мати більш потужний Парламент, взаємодіючи з мешканцями Шотландії;

- відсвяткувати 20-ту річницю у такий спосіб, який сприятиме просуванню ідей Парламенту;

- вирішувати складні завдання майбутнього та сприяти вдосконаленню персоналу, інвестуючи в його потенціал, знання та навички;

- вирішити завдання перетворення на різноманітну та всеосяжну організацію;

- підвищити доступність та безпеку наших об'єктів і послуг;

- інвестувати у наші засоби та системи для підвищення ефективності, дієвості та гнучкості;

- сучасний Парламент повинен демонструвати розумне, впевнене використання технологій та інформації для покращення способів комунікації й роботи;

- члени Парламенту повинні отримувати належну підтримку під час переходу до шостої сесії Парламенту у 2021 році.

Важливе місце у Стратегічному плані діяльності Парламенту Шотландії займає визначення цінностей у середині Апарату [9]:

1) відповідальне планування й управління - орієнтуватися на довгострокову перспективу, щоб залишити після себе все у кращому стані, ніж воно було до нас, і ставити наші спільні інтереси вище за інтереси будь- якої особи чи групи осіб;

2) інклюзивність - зрозуміти загальну картину та шукати альтернативні погляди. Кожен із колег відчуває, що може зробити цінний внесок, і докладає для цього усіх зусиль;

3) досконалість - дбати про покращення нашої репутації в усьому, що ми робимо, і використовувати наші навички та ресурси для отримання високоякісних сталих результатів;

4) повага - враховувати відмінності, формувати злагоджені команди й заохочувати цінності та досвід різноманіття.

Окрім визначення цінностей, важливих для Парламенту як організації, не менш важливим є визначення поведінки, яка буде сприяти укоріненню цих цінностей, встановленню стандартів у сфері практичного виконання всіх завдань і взяття керівництвом відповідальності за таке практичне виконання. Це означає не тільки послуги, які посадові особи Апарату Парламенту надають членам Парламенту та громадськості, але і спосіб набору, розвитку й утримання кадрів та спосіб взаємодії всередині колективу.

Стратегічний план діяльності Парламенту - це свого роду декларація, яка втілюється в життя через План практичних дій. План відображає поточну роботу з управління Парламентом, яка становить більшу частину повсякденної діяльності його Апарату, а також ініціативи щодо удосконалення Парламенту. У Плані практичних дій проведено чітку лінію для кожного посадовця від його локального плану до стратегії. Якщо на практиці проводити зв'язок між Стратегічним планом діяльності і Планом практичних дій, то останній зв'язує в конкретну систему визначені у Стратегічному плані цілі та заходи з конкретними результатами їх виконання та відповідальними особами.

Крім того, стратегічні плани діяльності парламенту також можуть визначати пріоритети в діяльності структурних підрозділів апарату парламенту. Зокрема, Стратегічний план діяльності Палати громад Канади на 2016-2019 роки однією з цілей визначає «високий рівень управління діяльністю». У цьому напрямку головним пріоритетом Адміністрації Палати громад є забезпечення діяльності депутатів під час їх роботи як законодавців [14]. Саме тому високий рівень надання послуг повинен і надалі покращуватися шляхом постійної роботи над вдосконаленням робочих процесів. Для досягнення цих пріоритетів перед кожним структурним підрозділом Адміністрації Палати громад визначена певна сфера відповідальності, а саме:

- Відділ Процедурних послуг (ПП) надає повний спектр процедурних та законодавчих послуг Голові, депутатам та посадовим особам Палати громад. Сюди входить підготовка офіційного порядку денного Палати, ведення документації та записів Палати, управління пропозиціями депутатів Палати, що не займають посад в Уряді, управління діяльністю Програми парламентських службовців. У межах ПП також надаються основні адміністративні та процедурні консультації комітетам, включаючи надання законодавчих послуг під час комітетських слухань та звітувань, проведення вивчення питань та надання послуг з навчання щодо діяльності Парламенту та його Регламенту;

- Офіс юридичного консультанта та парламентського радника (ОЮКПР) надає широкий спектр юридичних та законознавчих послуг Голові Палати, Комітету внутрішнього господарства, депутатам Палати та її комітетам, секретарю Палати громад та її адміністрації. ОЮКПР також готує законопроєкти та зміни до них для депутатів Палати, крім того, може представляти інтереси депутатів Палати у засіданнях, які стосуються їх парламентських привілеїв та імунітету;

- Відділ Діяльності парламентського містечка (ДПМ) відповідає за ефективне та сучасне забезпечення діяльності парламентського містечка, тим самим створюючи функціональне робоче середовище для депутатів та адміністрації Палати громад. До його компетенції відносяться такі сфери, як торгівля на території містечка, забезпечення послуг щодо проживання, виділення кабінетів, надання харчування та діяльність ресторанів, поштові та кур'єрські послуги, транспортні послуги, друк та надсилання пошти, а також технічно-експлуатаційне обслуговування парламентського містечка;

- Відділ Інформаційних послуг (ІП) планує, упроваджує й обслуговує інформаційні технології (IT) та послуги з управління інформацією (УІ) для депутатів та адміністрації Палати громад. Крім того, відділ ІП відповідає за довгострокове УІ/IT та планування розміщення обладнання у зв'язку з проведенням ремонту приміщень;

- Відділ Фінансових послуг (ФП) займається консультативним та функціональним забезпеченням у сферах визначення фінансової політики та фінансового планування, управління фінансами, матеріального та контрактного забезпечення адміністрації Палати громад, її депутатів та працівників;

- Відділ Кадрових послуг (КП) надає інтегровані та додаткові послуги у сфері управління кадрами, взаємовідносин між працівниками, оплати праці та нарахування компенсацій/фінансової допомоги, дотримання вимог охорони праці, загальної ефективності організації трудових ресурсів;

- Відділ Безпеки (ВБ) відповідає за безпеку в Палаті громад, проводить розслідування, контролює відвідувачів та вхід на заходи Палати, надає дозволи/перепустки, займається розвитком засобів безпеки та управлінням послуг паркування. ВБ розробляє та впроваджує адміністративну політику в сфері безпеки, що поширюється на всю Палату громад, стандарти та процеси, розраховані на запобігання, виявлення та реагування на ризики та загрози, пов'язані з безпекою.

Також стратегічні плани діяльності можуть визначати завдання для керівного складу у структурі управління парламенту. Так, Стратегічний план діяльності Парламенту Австралії визначає такі завдання:

- зустрічі керівників департаментів проводяться щоквартально - ці зустрічі необхідні для визначення можливостей для співпраці, розгляду і прийняття рішень, підвищення ефективності парламентського управління;

- засідання Консультативної групи парламентського управління - ця група надає підтримку під час зустрічей керівників департаментів, спостерігаючи за реалізацією корпоративних ініціатив, що становлять спільний інтерес для парламентських департаментів;

- засідання Парламентської консультативної групи з питань ІКТ проводяться регулярно - ці засідання є головним органом в Парламенті з нагляду та супроводження усіх стратегічних елементів надання послуг у сфері ІКТ у ППА та у виборчих штабах;

- угоди про рівень обслуговування - укладаються між парламентськими департаментами для забезпечення упевненості та визначення рівня обслуговування й ефективності.

Іноді стратегічні плани діяльності можуть передбачати і SWOT-аналіз (аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і загроз), який систематизує основні внутрішні та зовнішні фактори, які мають значення для виконання стратегічних пріоритетів [13].

Досвід стратегічного планування в Парламенті Республіки Молдова особливо цікавий для України, оскільки Молдова пройшла практично аналогічні трансформаційні процеси в структурі та діяльності парламенту. Він може бути розглянутий для впровадження аналогічних змін у Верховній Раді України [8].

Парламент Молдови так само проходив функціональне обстеження й оцінку інституційного потенціалу, які показали, що, незважаючи на професійний та відданий персонал, який працює в Парламенті, він не може ефективно виконувати свої обов'язки у сфері парламентського контролю та парламентських досліджень. Основними вузькими місцями є обмежений доступ до відповідних баз даних, недостатня кількість знань про «acquis communautaire» ЄС, процедури здійснення парламентського нагляду та стриманість органів виконавчої влади щодо цього важливого компонента обов'язків Парламенту.

Функція нагляду є важливою. Результати здійснення законодавчої функції є недостатньо ефективні, якщо немає стратегічного та регулярного використання функції нагляду за виконанням прийнятих законів. Крім того, парламентський науково-дослідний потенціал не може бути зміцнений повною мірою, якщо в Парламенті є недостатність персоналу, у тому числі добре підготовленого, який може виконувати функції нагляду.

Із метою вирішення цієї проблематики стратегічний план діяльності Парламенту Республіки Молдова передбачає заходи, показники ефективності, відповідальних за їх виконання, терміни виконання, а також джерела фінансування.

Стратегічне планування може бути застосоване не тільки для планування загальної роботи органів влади, а й для реалізації важливих для країни завдань, зокрема Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Цим шляхом пішла Грузія, яка затвердила План дій на 2019 - 2020 роки з виконання Парламентом Грузії Угоди про асоціацію з Європейським Союзом [10].

Зазначений План дій визначає стратегічні цілі у трьох сферах:

- законотворча діяльність Парламенту, пов'язана з виконанням Угоди про асоціацію;

- контроль за виконанням Угоди про асоціацію;

- інформування громадськості про Угоду про асоціацію та процес інтеграції до ЄС.

План дій визначає певні види діяльності, які дозволять досягти цих стратегічних цілей, а також включає показники ефективності, які дозволять оцінити якість виконання кожного заходу. План дій має допомогти Парламенту краще вести діяльність із виконання Угоди про асоціацію, забезпечуючи залучення до цього процесу громадянського суспільства, експертів та інших зацікавлених груп та надаючи населенню інформацію про процес наближення Грузії до ЄС.

Стратегічне планування також активно впроваджується у діяльності міжнародних організацій, зокрема Міжпарламентського Союзу (МПС). Метою діяльності МПС є сприяння розвитку демократичного управління, інститутів та цінностей, робота з парламентами та парламентаріями над формулюванням і реагуванням на потреби й очікування людей, робота заради миру, демократії, прав людини, рівності чоловіків і жінок, розширення прав і можливостей молоді, сталого розвитку за допомогою політичного діалогу, співпраці та парламентських дій [11]. МПС у своєму стратегічному плані також визначає цінності організації, які призначені для застосування до усієї спільноти МПС (його членів та Секретаріату МПС) і слугують як керівні принципи для усіх дій, а саме:

1) рівність (забезпечення справедливого, однакового і не менш сприятливого ставлення до окремих осіб або груп осіб, незалежно від раси, статі, фізичних можливостей, віросповідання або переконань, політичних поглядів, сексуальної орієнтації та віку. Кінцевою метою є ліквідація дискримінації та несправедливості);

2) інклюзивність (використання усього спектру поглядів, потреб і проблем в суспільстві для розвитку почуття належності. МПС сприяє створенню інклюзивних парламентів, які виражають і представляють інтереси усіх верств суспільства);

3) взаємоповага (визнання, демонстрація поваги та цінування культурних, релігійних, етнічних, політичних, лінгвістичних й інших відмінностей. МПС виступає за взаємоповагу як необхідну умову для конструктивного діалогу і вирішення спорів);

4) добросовісність (повага, відкритість та чесність в усьому, що МПС робить без загрози для істини. Чесність парламенту як інституту та чесність його членів мають істотне значення для його легітимності. МПС діє як неупереджений посередник у конфліктних і постконфліктних ситуаціях);

5) солідарність (виховання почуття спільності, єднання та єдності інтересів для світової парламентської спільноти. Підтримка одне одного та спільна робота. МПС виступає за солідарність і співпрацю парламентів в усіх сферах діяльності).

Стратегічними цілями МПС визначено такі:

- утворення сильних, демократичних парламентів;

- сприяння рівності чоловіків і жінок, повага до прав жінок, захист прав людини;

- сприяння розбудові миру, запобігання конфліктам і забезпечення безпеки;

- сприяння міжпарламентському діалогу та співпраці;

- сприяння розширенню можливостей молоді;

- мобілізація парламентів на реалізацію глобального порядку денного у сфері розвитку;

- усунення недемократичних моментів у міжнародних відносинах.

Разом із тим механізмами реалізації стратегічних цілей МПС [11] визначено такі:

1) ефективне внутрішнє врядування і нагляд (Секретаріат має розширити свою службу керівними органами МПС в їх функціях керівництва та нагляду за роботою Організації. Зокрема, він має надати підтримку з питань, пов'язаних із фінансовим управлінням та оцінкою ризиків. Секретаріат забезпечить дотримання МПС найвищих стандартів звітності та аудиту, а також інших міжнародних передових практик управління. В інтересах більшої прозорості Секретаріат має надати більш детальні роз'яснення своїх рішень і процедур. Крім того, пам'ятаючи про свою соціальну відповідальність, Секретаріат і надалі має адаптувати свою практику й методи роботи для заохочення та демонстрації поваги до громади і довкілля);

2) прозорість та інформаційно-роз'яснювальна робота (у складному та багатолюдному середовищі нові комунікаційні технології мають глибокий вплив на обмін інформацією та формування думок, громадську поведінку та політичні дії. Голос МПС ніколи не був таким важливим. Успіх нашого прагнення до побудови демократичного світу, в якому мир, безпека та розвиток є реальністю для всіх, залежить від нашої здатності просувати наші цінності та бачення, а ефективна комунікація про те, які позитивні зміни для людей може принести і приносить робота МПС, є критично важливою для нашої місії. МПС має працювати над створенням сильніших і страте- гічніших комунікацій, які будуть повноцінно та інноваційно використовувати різноманітні комунікаційні платформи, інструменти та методи; зміцнювати авторитет; забезпечувати обмін знаннями; набувати експертних знань; розширювати взаємодію між членами);

3) урахування гендерної проблематики: включення питання гендерної рівності та прав людини в роботі МПС підвищить ефективність реалізації ключових цілей. МПС приймає політику та стратегію врахування гендерної проблематики, яку буде продовжувати реалізовувати, у тому числі шляхом розробки інструментів, тренінгів та реформ. МПС також розробив стратегію, що визначає реалізацію підходу, який поважає, захищає та просуває права людини для всіх, і буде продовжувати дотримуватися його. Завдяки застосуванню цих стратегій МПС планує розширити потенціал парламентів та власні можливості для заохочення й забезпечення поваги до гендерної рівності та прав людини. Ці основні механізми реалізації є невід'ємною частиною Загальних принципів підтримки парламентів, які МПС ініціював та виконує;

4) належним чином забезпечений ресурсами та ефективний Секретаріат зобов'язаний визначити й отримати відповідні людські та фінансові ресурси для реалізації цієї Стратегії МПС на 2017-2021 роки, а також буде користуватися підтримкою членів МПС та партнерів для виконання цього завдання. Він заохочує систематичне планування, моніторинг продуктивності та звітність, продовжить просувати парламентські стандарти та норми. Секретаріат буде виконувати свої функції зі зростаючою ефективністю, професіоналізмом і підзвітністю та прагне постійно підвищувати професійну кваліфікацію своїх співробітників;

5) партнерство (виконуючи свою роботу, МПС має ефективно взаємодіяти та співпрацювати з широким колом партнерів із системи Організації Об'єднаних Націй, іншими міжнародними організаціями, які поділяють його цілі, регіональними та іншими парламентськими організаціями, громадянським суспільством, науковими колами, фондами та приватним сектором).

стратегічне планування парламент



Висновки та рекомендації

Як свідчить аналіз кращих міжнародних практик та зарубіжного досвіду, упровадження стратегічного планування у діяльності Апарату Верховної Ради України є одним із пріоритетних напрямів реалізації парламентської реформи. Бачення свого довгострокового розвитку є постійною метою, кінцевим стандартом для Апарату і полягає у забезпеченні якісними послугами народних депутатів України та забезпечення ефективного функціонування Верховної Ради України.

Як вже відзначалося, стратегічний план має забезпечити чітке відчуття напряму - на основі аналізу альтернативних варіантів та їх наслідків. Визначення стратегічного напряму або бажаного шляху вперед буде часто пов'язано із баченням, а також із метою, короткостроковими, середньостроковими та довгостроковими цілями, які забезпечують узгоджену й послідовну основу для координації діяльності організації, а саме:

- бачення - це формулювання прагнень, що описує бажане майбутнє;

- мета - це результати, необхідні для забезпечення бажаного майбутнього;

- цілі - це те, чого необхідно досягти для реалізації зазначеної вище мети.

Перш ніж встановлювати довгостроковий напрямок стратегічного розвитку організації, керівництво має чітко усвідомлювати, що є основною діяльністю організації, які її конкурентні переваги та роль на державному рівні.

Наступним кроком є вирішення питання, якою організація бачить себе у майбутньому. Для цього необхідно сформулювати стратегічну концепцію, яка описує стан організації у майбутньому. Стратегічна концепція повинна стисло передати стратегічний напрямок розвитку організації. Це має бути джерелом натхнення для організації. При формулюванні місії та стратегічної концепції не варто вживати вузькопрофесійні вирази, які можуть бути по-різному сприйняті суспільством. Визначення повинні бути простими та зрозумілими.

Після визначення місії та стратегічної концепції організації важливо визначити цінності, які вестимуть організацію до її власного бачення. Цінності - це характерні особливості представників організації, стандартні норми прийнятної поведінки та принципи, яких повинні дотримуватися усі працівники (керівництво має слугувати взірцем), а також процес прийняття рішень стосовно довгострокових цілей організації.

Місія, цінності та стратегічна концепція Апарату Верховної Ради України мають бути чітко сформульовані в остаточному документі й оприлюднені як на внутрішніх, так і зовнішніх ресурсах.

Стратегічний план діяльності можна розробити на основі 3-6 довгострокових стратегічних цілей, запланованих до виконання у майбутні 4-5 років. Іноді для досягнення значень деяких індикаторів потрібен досить тривалий проміжок часу, але важливо, щоб цілі організації залишалися амбітними. З іншого боку, рекомендується порівняти наявні ресурси з цілями для забезпечення ефективності моніторингу та контролю, щоб граничні витрати, необхідні для досягнення певного індикатора, не перевищували наявних ресурсів або запланованих вигод.

Формулювання пакету стратегічних цілей є одним із найважливіших етапів стратегічного планування, оскільки воно впливає на постановку довгострокових та річних цілей, а також на визначення осіб, відповідальних за їх виконання. Остаточний стратегічний документ повинен містити стратегічні цілі та показники. Рекомендовано описувати кожну ціль організації, оскільки це є внеском до стратегічного напрямку. Також необхідно стисло окреслити потенційні ризики та чинники, які можуть суттєво вплинути на діяльність організації.

Після формулювання стратегічних цілей слід сформулювати стратегічні завдання, які дозволять організації досягти поставлених цілей. Визначаючи такі завдання, важливо зберегти тісний взаємозв'язок між стратегічними цілями та завданнями. З метою уникнення однобічного підходу при формулюванні завдань (врахування не тільки фінансових аспектів, а і впливу на зв'язки із зацікавленими сторонами, організаційні аспекти, аспекти сталого розвитку тощо) пропонується використовувати збалансовану модель системи показників. Завдяки використанню цієї моделі організація буде фокусуватися на всебічному та послідовному розвитку.

Кожна стратегічна мета залежно від її комплексності може бути розділена на 2-5 завдань. Загалом для всього періоду стратегічного планування Апарату Верховної Ради України рекомендується визначити не більше 10-15 завдань. Для кожного завдання слід встановити конкретні індикатори результативності та відповідні цільові значення. Оскільки ресурси кожної організації обмежені, дуже важливо встановити пріоритетність при реалізації завдань, обравши для першочергової реалізації найважливіші завдання - ті, які становлять найбільшу цінність для організації.

Складовими частинами завдань є дії та ініціативи, тому черговим кроком стратегічного планування є оцінка конкретних заходів для досягнення цілей. На виконання цілей може передбачатися одна або декілька ініціатив. Плануючи такі ініціативи, організація має оцінити та виділити необхідні кадрові, фінансові та організаційні ресурси для їх реалізації. Слід відзначити, що правильне визначення пріоритетів є вкрай важливим завданням, оскільки організації мають обмежені ресурси. Рішення про залучення певних працівників до виконання тієї чи іншої ініціативи має прийматися з урахуванням графіку реалізації дій/ініціатив.



Список використаних джерел

1. Доповідь та дорожня карта щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України: підготовлено з оцінки потреб під головуванням П. Кокса, Президента Європейського Парламенту у 2002-2004 роках. Брю- сель, 2016 р., 89 с. URL: https://www.europarl. europa.eu/resources/library/media/201603 01RES16508/20160301RES16508.pdf (Дата звернення: 11.08.2020).

2. Про заходи з реалізації рекомендацій щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради від 17 березня 2016року № 1035-VIII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-19 (Дата звернення: 11.08.2020).

3. «Від початку до кінця»: оптимізація законодавчого процесу та моніторинг реалізації прийнятих законів. К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2017. 149 с.

4. Інституційні засади законодавчої діяльності Верховної Ради України та її комітетів (аналітичний огляд). К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 2017. 54 с.

5. Парламентська служба у країнах ЄС та Австралії: інформаційна довідка, підготовлена Європейським інформаційно-дослідницьким центром на запит Комітету Верховної Ради України. Київ, 2017. 10 с. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/ documents/29349.pdf (Дата звернення: 11.08.2020).

6. МищакІ.М. Деякі питання удосконалення контрольної функції парламенту. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2010. № 3. С. 37-43.

7. МищакІ.М. Конституційно-правові аспекти реалізації народними депутатами України права законодавчої ініціативи. Наукові записки Інституту законодавства Вер- ховноїРади України. 2011. № 3(6). С. 56-61.

8. Парламент Республіки Молдова: офіційний веб-сайт. URL: http://www.parlament. md (Дата звернення: 11.08.2020).

9. Парламент Шотландії: офіційний вебсайт. URL: https://www.parliament.scot (Дата звернення: 11.08.2020).

10. Парламент Грузії: офіційний вебсайт. URL: http://parliament.ge/en (Дата звернення: 11.08.2020).

11. Міжнародний Парламентський Союз (МПС): офіційний веб-сайт. URL: https:// www.ipu.org (Дата звернення: 11.08.2020).

12. HermetG. Dictionnaire de la science politique et des institutions politiques. 3eme ed. Paris: Dalloz, 2001. 287 p.

13. RaynaudP. Dictionnaire de philosophie politique. Paris: PUF, 1996. 395 p.

14. Global Issues. Governance / United Nations. URL: https://www.un.org/en/ globalissues/governance (Дата звернення: 11.08.2020).



References

1. Dopovid ta dorojnia karta chodo vnutrishnioyi reform ta pidvychennia istytutsiynoi spromojnosti Verkhvnoi Rady Ukrainy: Pidgotovleno z otsinky potreb pid golovuvanniam P. Koksa. (2016). Brussels. URL: https://www.europarl.europa.eu/resources/ library/media/20160301RES16508/2016030 1RES16508.pdf (Last accessed: 11.08.2020) [in Ukrainian].

2. Verkhovna Rada Ukrainy. (2016). Pro zakhody z realisatsii rekomendatsiy chodo vnutrishnioyi reform ta pidvychennia instytutsiynoyi spromozhnosti Verkhovnoi Rady Ukrainy: Postanova № 1035-VIII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-19 (Last accessed: 11.08.2020) [in Ukrainian].

3. «Vid pochatku do kintsia»: optymizatsiia zakonodavchoho protsesu ta monitorynh realizatsii pryiniatykh zakoniv. (2017). K.: Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy [in Ukrainian].

4. Instytutsiini zasady zakonodavchoi diialnosti Verkhovnoi Rady Ukrainy ta yii komitetiv (analitychnyi ohliad). (2017). K.: Instytut zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy [in Ukrainian].

5. Parlamentska slujba v krainakh ES ta Avstralii: Informatsiyna dovidka pidgotovlena Evropeyskim informatsiyno-doslidnytskim tsentrom na zapyt Komitetu Verkhovnoi Rady Ukrainy. (2017). Kyiv. URL: http://euinfocenter. rada.gov.ua/uploads/documents/29349.pdf (Last accessed: 11.08.2020) [in Ukrainian].

6. Myshchak,I.M. (2010). Deiaki pytannia udoskonalennia kontrolnoi funktsii parlamentu. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, 37-43 [in Ukrainian].

7. Myshchak,I. M. (2011). Konstytutsiino- pravovi aspekty realizatsii narodnymy deputatamy Ukrainy prava zakonodavchoi initsiatyvy. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3(6), 56-61 [in Ukrainian].

8. Parliament of Moldova: Official web-site. URL: URL: http://www.parlament.md (Last accessed: 11.08.2020).

9. Parliament of Scotland: Official website. URL: https://www.parliament.scot (Last accessed: 11.08.2020).

10. Parliament of Georgia: Official web-site. URL: http://parliament.ge/en (Last accessed: 11.08.2020).

11. Inter-Parliamentary Union (IPU): Official web-site. URL: https://www.ipu.org (Last accessed: 11.08.2020).

12. Hermet,G. (2001). Dictionnaire de la science politique et des institutions politiques. 3eme ed. Paris: Dalloz.

13. Raynaud,P. (1996). Dictionnaire de philosophie politique. Paris: PUF.

14. Global Issues. Governance / United Nations. URL: https://www.un.org/en/ globalissues/governance (Last accessed: 11.08.2020).

Размещено на Allbest.ru

...