Парадигма правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту у світлі концепції сталого розвитку
Вивчення основних проблем правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, визначення напрямів розвитку відповідного законодавства у світлі концепції сталого розвитку. Передумови економічного зростання і конкурентоспроможності країни.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 14.09.2022 |
| Размер файла | 27,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Парадигма правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту у світлі концепції сталого розвитку
Елла Деркач,
канд. юрид. наук, доцент, докторант
Донецького національного університету імені Василя Стуса
У статті висвітлюються основні проблеми правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, визначено напрями розвитку відповідного законодавства у світлі концепції сталого розвитку. У статті зазначається, що пандемія, викликана COVID-19, стала справжнім випробуванням для світової економіки, вплинувши на глобальні ланцюги поставок, трансформацію традиційних підходів щодо організації та здійснення господарської діяльності у сфері транспорту на користь цифрових. У сучасних умовах транспортна система України має відповідати глобальним викликам, зокрема, в частині застосування збалансованого підходу до оптимізаціїмобільності з урахуванням нових моделей торгівлі, діджиталізації, розвитку екологічних видів транспорту, у зв'язку з чим актуалізується питання визначення вектору розвитку транспортної системи держави. Для досягнення цілей сталого розвитку ООН (зокрема, створення сталої інфраструктури, стимулювання інновацій, боротьба зі зміною клімату та його наслідками, глобальне партнерство з метою сталого розвитку) транспорт має стати екологічно відповідальним, інклюзивним, ефективним та економічно стійким. Досягнення кліматичних цілей також вимагає переходу до більш екологічних видів транспорту, таких як залізничний та внутрішній водний транспорт, поєднання різних видів транспорту для мультимодальних перевезень. В умовах цифрової економіки інструментом сталого розвитку транспортної системи України стають інновації. Авторка робить висновок, що актуальними залишаються питання модернізації норм Господарського кодексу України щодо перевезення вантажів з урахуванням діджиталізації перевізного процесу, розширення кола учасників господарської діяльності у сфері транспорту, транспортних договорів; прийняття законів про мультимодальні перевезення, про залізничний транспорт, про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, та ін. У зв'язку із зазначеним необхідна виважена державна політика, що дозволить створити необхідне правове підґрунтя для забезпечення сталого розвитку транспортної системи в умовах пандемії, інтеграції до міжнародного простору.
Ключові слова: цифрова економіка, транспорт, інфраструктура, інновації, діджиталізація, логістика, транспортне законодавство.
Ella Derkach. The paradigm of legal regulation of economic activity in the field of transport in terms of the concept of sustainable development
The article highlights the current issues of legal regulation of economic activity in the field of transport, as well as identifies areas for development of relevant legislation in terms of the sustainable development concept. It is noted that the pandemic caused by COVID-19 has become a real test for the world economy, affecting global supply chains, the transformation of traditional approaches to the organization and implementation of economic activities in the field of transport infavor of digital ones. Currently, the transport system of Ukraine faces global challenges, in particular application of a balanced approach to optimizing mobility, taking into account new trade models, digitalization, development of environmentally friendly modes of transport. To achieve the UN's Sustainable Developmentgoals (including sustainable infrastructure, stimulating innovation, combating climate change and its effects, and a global partnership for sustainable development), transport is expected to become environmentally responsible, inclusive, efficient and economically sustainable. Achieving climate goals also requires a shift to more environmentally friendly modes of transport, such as rail and inland waterway transport, a combination of different modes of transport in multimodal transportation. In terms of digital economy innovations become the tool of sustainable development of the Ukrainian transport system. The author concludes that the Charter on freight transportation of the Commercial Code of Ukraine should be developed due to the digitalization in transportion process, increasing the number of participants of economic activities in the field of transport, developing transport contracts. In addition, the priority state task is adoption of laws on multimodal transportation, on railway transport, on the National Commission for State Regulation of Transport, etc. In this regard, a balanced state policy is needed in order to formate the adequate legal basis for sustainable development of the transport system in a pandemic,as well as its international integration.
Key words: digital economy, transport, infrastructure, innovations, digitalization, logistics, transport legislation.
Постановка проблеми
Наслідки світової економічної кризи через пандемію, зумовлену поширенням COVID-19, актуалізують проблему відновлення та модернізації вітчизняного економічного потенціалу нашої держави, що має позитивно вплинути на поліпшення торговельного балансу; реіндустріалізацію та інноваційний розвиток економіки; забезпечення сталого розвитку виробничо-експортного потенціалу промислового сектору національної економіки тощо [1]. транспорт господарський конкурентоспроможність
Передумовами економічного зростання і конкурентоспроможності країни є ефективна транспортна система [2]. Розташування України на перехресті основних транспортних шляхів з Європи до Азії та від скандинавських держав до регіону Середземномор'я дає унікальну можливість реалізувати експортний і транзитний потенціал України як логістичного та виробничого хабу, що забезпечує потреби економіки [3].
Пандемія, спричинена COVID-19, стала справжнім випробуванням для світової економіки, вплинувши на глобальні ланцюги поставок, трансформацію традиційних підходів щодо організації та здійснення господарської діяльності у сфері транспорту на користь цифрових. У сучасних умовах транспортна система України має відповідати глобальним викликам, зокрема, в частині застосування збалансованого підходу до оптимізації мобільності з урахуванням нових моделей торгівлі, діджиталізації, розвитку екологічних видів транспорту, у зв'язку з чим актуалізується питання визначення вектору розвитку транспортної системи держави та винайдення ефективних економіко-право- вих методів забезпечення її сталого розвитку.
За результатами досліджень Європейської бізнес-асоціації стану розвитку транспортної інфраструктури в Україні, Інф- раструктурний індекс України у 2020 році становить 2,58 балів з 5-ти можливих (що включає оцінку загального стану інфраструктури України; середню оцінку загального стану розвитку п'яти транспортних галузей; оцінку рівня інвестиційної привабливості України для реалізації інфраструк- турних проєктів та оцінку рівня виконання державою стратегій розвитку транспортної галузі). Найгіршу оцінку серед складників індексу отримав рівень виконання державою стратегій розвитку транспортної галузі (53 % суб'єктів господарювання у сфері транспорту та логістики оцінили низько, 40 % - задовільно, і 7 % схвально оцінили рівень виконання державою транспортних стратегій' [4].
В умовах євроінтеграції відбувається структурно-галузеве реформування транспортної системи України, яке потребує вдосконалення правового регулювання [5, с. 60]. Як зазначає О. В. Клепікова, розвиток транспортної системи нині є одним із найважливіших напрямів економічної політики держави, з чим пов'язано повноцінне функціонування економічної системи, визначення рівня соціально-економічної стабільності держави [5, с. 75-76]. При цьому транспортна система має бути клієнтоорієнтованою, інтегрованою, інтернаціональною, інтермодаль- ною, надійною, інтелектуальною, інноваційною та екологоорієнтованою [6, с. 32, 209].
Питанням удосконалення правового регулювання транспортної діяльності приділили увагу деякі вітчизняні вчені, зокрема
І. В. Булгакова, Є. В. Довженко, О. В. Клепікова, Т. А. Колянковська, В. Й. Развадов- ський та інші. Ооднак у сучасних умовах господарювання правові питання розвитку правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту з метою забезпечення сталого розвитку транспортної системи України потребують переосмислення та відповідного дослідження.
Метою наукової статті є виявлення проблемних питань правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту у світлі концепції сталого розвитку транспортної системи України та визначення напрямів удосконалення відповідного законодавства.
Виклад основного матеріалу
Пріоритетними напрямами чинної Національної транспортної стратегії України на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2018 р. № 430-р, є: забезпечення формування конкурентної та ефективної транспортної системи; інноваційний розвиток транспортного сектору та стратегічні інвестиційні проекти; забезпечення безпечного для суспільства, екологічно чистого та енергоефективного транспорту; та досягнення безперешкодної мобільності та міжрегіональної інтеграції. Зазначені пріоритети знаходять розвиток у проекті Стратегії забезпечення стабільного функціонування логістичної системи України, розробленої за підтримки Світового банку [2].
З метою посилення можливостей транспортної політики України щодо розвитку стійкого, безпечного, доступного, інклюзивного, швидкого та технологічно інноваційного транспортного сектору та транспортної інфраструктури в рамках проєкту технічної допомоги ЄС розроблена «Національна транспортна модель та Майстер-план», що передбачає здійснення транспортної діяльності відповідно до екологічних вимог та зміни клімату [8].
Відповідно до Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату (и№ССС) та Паризької кліматичної угоди 2015 року та досягнення цілей сталого розвитку ООН (зокрема, створення сталої інфраструктури, стимулювання інновацій, боротьба зі зміною клімату та його наслідками, глобальне партнерство з метою сталого розвитку тощо) транспорт має стати екологічно відповідальним, інклюзивним, ефективним та економічно стійким [9].
На саміті Міжнародного транспортного форуму 22 травня 2019 року підтримано об'єднання глобальних зусиль задля досягнення низьких викидів та посилення інноваційних транспортних послуг та технологій, які сприяють декарбонізації транспортної діяльності; забезпеченню ефективних, безпечних та конкурентоспроможних транспортних систем, що зменшують викиди діо- ксиду вуглецю [10]. На зменшення діоксину вуглецю у транспортному секторі, вибір найбільш ефективних політичних заходів щодо декарбонізації транспорту до 2050 року спрямовано проєкт Міжнародного транспортного форуму «Декарбонізація транспорту в Європі» [11].
У зв'язку з тим, що нині на транспорт припадає чверть викидів парникових газів у ЄС, у 2019 році Європейська Комісія представила Європейський зелений курс, спрямований на зменшення викидів на 90 % до 2050 року шляхом надання більш чистих альтернатив [12]. Досягнення кліматичних цілей також вимагає переходу до більш екологічних видів транспорту, таких як залізничний та внутрішній водний транспорт, поєднання різних видів транспорту у муль- тимодальних перевезеннях [13].
З метою використання екологічних видів транспорту Міністерством інфраструктури України розроблено законопроєкт «Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт», що спрямовано на використання електричного транспорту (зокрема, визначення в законодавстві України термінів «електричний транспортний засіб», «вантажний електромобіль», «гібридний електромобіль», «плагін-гібридний електромобіль» тощо) [14]. Урядом України також схвалено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність до акту Європейського Союзу», що визначає особливості ліцензування на автомобільному транспорті відповідно до положень Регламенту (ЄС) № 1071/2009. Законопроєкт передбачає систему отримання свідоцтв професійної компетентності менеджерів (управителів) з перевезень; передбачає механізм підтвердження бездоганної ділової репутації авто- перевізників [15].
Важливість зазначених стратегічних документів важко переоцінити, оскільки заявлені державою галузеві політики втілюють фундаментальні підходи, напрямки розвитку та є основою для планування і подальшого впровадження реформ.
Зазначені проблеми мають стати пріоритетом держави у формуванні власної транспортної політики, вирішити які можливо за допомогою господарського законодавства. Як зазначає Н. Б. Пацурія, одним із основних завдань господарського права є всебічне правове забезпечення економічних процесів, які відбуваються в державі, з метою укріплення правового господарського порядку, який є похідною категорією від конституційного правопорядку. Відповідно до ч. 1 статті 5 Господарського кодексу України правовий господарський порядок в Україні формується на основі оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб'єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів. Віднайдення балансу між приватними і публічні інтересами учасників господарських правовідносин є одвічною науковою дискусією, адже йдеться про «баланс» як ідеально можливу модель «партнерства» різних за статусом суб'єктів, що вступають у господарські відносини певного виду і є рівними у своїх правах [1].
Враховуючи те, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів послугами залізничного та інших видів транспорту, несуть публічні зобов'язання, забезпечення балансу, моделі «партнерства» між приватними і публічними інтересами учасників транспортних правовідносин і є завданням господарсько-правової політики як необхідної умови ефективності модернізації господарського законодавства. Правове підґрунтя господарської діяльності у сфері транспорту передбачено в главі 32 Господарського кодексу України, а також главах 64, 65 Цивільного кодексу України, транспортних законах, кодексах та статутах, правилах перевезення. Нині у Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів) (№ 4164 від 29 вересня 2020 р.), у якому передбачено, серед іншого, внесення змін щодо публічних зобов'язань суб'єктів господарювання (ст. 178), пропонується законодавче визначення господарського договору (ст. 179), змін щодо істотних умов господарського договору (ч. 3 ст. 180); змін у визначенні перевезення вантажів як виду господарської діяльності та суб'єктів відносин перевезення вантажів (ст. 306) [16]. Зазначені пропозиції є позитивними, спрямовані на оновлення Господарського кодексу України з метою забезпечення ефективного правового регулювання господарських відносин. Водночас з метою подальшого розвитку правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту у главі 32 Господарського кодексу України доцільно передбачити норми щодо договору мультимодального перевезення, особливостей укладення транспортних договорів в електронній формі, доповнення учасників перевезення іншими суб'єктами господарювання, що беруть участь у перевезенні, зокрема транспортного експедитора, транспортного оператора, транспортного агента (або відповідних транспортних організацій).
Слід також зазначити, що важливим кроком для розвитку правового регулювання транспортної діяльності стало прийняття Верховною Радою України Закону України «Про внутрішній водний транспорт» від 3 грудня 2020 р., що створює правове підґрунтя для розвитку цього виду транспорту, сприятиме створенню річкового шляху від Чорного до Балтійського моря в рамках міжнародного проєкту Е40, у якому беруть участь Польща, Білорусь та Україна), оновленню Стратегії розвитку морських портів до 2038 року, Державної цільової програми розвитку аеропортів до 2023 року з метою забезпечення стабільного розвитку української авіації.
У сфері залізничного транспорту започатковано експериментальний проєкт із допуску приватних локомотивів на залізничні колії загального користування, в рамках якого укладено перший договір із допуску приватних локомотивів на 9 визначених дільницях залізниці з ТОВ «Українська локомотиво- будівна компанія» [17], що сприятиме створенню конкурентного ринку залізничних перевезень, забезпеченню рівноправного доступу до залізничної інфраструктури відповідно до зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Запровадження нової моделі ринку залізничних перевезень, аналогічної європейським залізничним системам, потребує ухвалення нового Закону України «Про залізничний транспорт» (наразі законопроєкт, розроблений в рамках гармонізації законодавства України та ЄС № 1196-1 від 06.09.2019 р.).
Гостра потреба у залученні інвестиційних ресурсів залишається актуальною проблемою вітчизняної транспортної галузі сучасного періоду, тому важливим напрямом розвитку транспортної системи стала реалізація проєктів державно-приватного партнерства. Так, у 2020 році укладено перші концесійні договори (зокрема, ДП «Херсонський морський торговий порт» та ДП «Стивідорна компанія «Ольвія»), прийнято Закон України «Про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями» від 17 грудня 2020 р. (інвестиційний проект зі значними інвестиціями може реалізуватися на території України, серед іншого, у сфері транспорту та логістики). Відповідно до затвердженого Урядом України переліку пріоритетних для держави інвестиційних проєктів на 2020-2023 роки, 40 % цього списку становлять масштабні проєкти у галузі інфраструктури та транспорту. Пріоритетні інвестиційні проєкти охоплюють практично всі галузі транспорту (у залізничній галузі - концесія вокзалів і станцій; у морських портах - концесії залізнично-поромного комплексу, термінала у ДП «Морський торговий порт «Чорно- морськ», пасажирського комплексу в ДП «Одеський морський торговельний порт», концесія причалів ДП «Бердянський морський торговельний порт» тощо) [18].
З метою підтримки діджиталізації транспортної галузі в Україні здійснено низку заходів, зокрема впроваджено електронну
товарно-транспорту накладну (e-TTN) для міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом у рамках експериментального проекту [19] відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. № 1122-р «Про реалізацію експерименту щодо впровадження електронного документообігу електронної ТТН»; Україна приєдналася до Конвенції CMR у червні 2020 р. З метою розвитку транспортного коридору Європа-Кавказ-Азія обговорюються перспективи подальшого співробітництва України з Республікою Казахстан у галузі залізничного сполучення та інфраструктури за програмою міжнародного співробітництва ТРАСЕКА, зокрема розвиток мультимодальних перевезень і створення нових цифрових транспортних коридорів; з Урядом Республіки Казахстан здійснюється співпраця щодо впровадження електронних разових дозволів на здійснення міжнародних вантажних автоперевезень; розроблена Концепція створення регіональної логістичної платформи GUAM-NET країнами-членами ГУАМ (Грузія, України, Азербайджанська Республіка та Республіка Молдова), створено електронну платформу для здійснення муль- тимодальних контейнерних перевезень [20].
Крім цього, Україна приєдналася до Угоди про розвиток мультимодальних перевезень ТРАСЕКА відповідно до Закону України від 2 грудня 2020 року (міжнародної транспортної програми за участю Європейського Союзу та 14 держав-членів Східноєвропейського, Кавказького та Центральноазіатського регіонів). Важливим кроком для створення правового підґрунтя мультимо- дальних перевезень має стати прийняття закону про мультимодальні перевезення (відповідний законопроєкт зареєстровано в Верховній Раді України № 4258 від 23.10.2020), що спрямований на захист навколишнього середовища шляхом переорієнтації значної частини перевезень з автомобільного транспорту на внутрішній водний транспорт та інші екологічні види транспорту.
Втім, низка проблем у галузі транспорту потребують розв'язання, зокрема створення незалежного регулятора - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту (законопроект № 3927 від 22.07.2020). У сфері залізничного транспорту пріоритетними питаннями залишаються реорганізація Укрзалізниці, лібералізація ринку приватної тяги, зміна тарифної політики. Проведення реформ у сфері залізничного транспорту пов'язане з прийняттям нового закону про залізничний транспорт та закону про незалежного регулятора у сфері транспорту. У сфері авіаційного транспорту, який у зв'язку з пандемією опинився в ризиковому становищі, найбільш очікувані реформи - розвиток аеропорту «Бориспіль» як міжнародного хабу, запровадження державної допомоги українським авіаперевіз- никам, державно-приватне партнерство для передачі аеропортів приватному сектору на умовах концесії. Пріоритетні напрями портової реформи передбачають вирішення питань щодо зниження портових зборів, кор- поратизацію Адміністрації морських портів України до державного бюджету. У сфері автомобільного транспорту передбачається запровадження ліцензій для перевізників відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, розширення доступу до отримання багатосторонніх та двосторонніх транспортних дозволів (щороку у сфері автомобільного транспорту недостатня кількість автодозво- лів, зокрема, з боку Республіки Польща, що призводить до негативних наслідків, включаючи призупинення виробництва, затримки або скорочення поставок готової продукції до ЄС, порушення термінів доставки вантажів до компаній-партнерів за межами України створює перешкоди для належного виконання договірних зобов'язань українськими підприємствами) [20].
Крім цього, невід'ємним складником транспортної системи у майбутньому стануть дрони, які застосовуватимуться для перевезення вантажів, продуктів населенню, в логістиці тощо, що потребує належної уваги з боку законодавця [21].
Вказана проблематика та необхідність її нагального вирішення на законодавчому рівні актуалізується з метою запобігання кризовим явищам та забезпечення сталого розвитку національної економіки.
Висновки
Підсумовуючи викладене, можна зробити такі висновки. В умовах цифрової економіки інструментом сталого розвитку транспортної системи України стають інновації. В умовах невизначеності місією держави у сфері транспорту як системоутворючої галузі, «каталізатора» розвитку промисловості є створення умов для забезпечення потреб економіки та населення через доступ до безпечних, якісних, екологічних транспортних послуг, створення правового підґрунтя для збалансованого розвитку транспортної інфраструктури, інтеграції до міжнародного простору. Забезпечення сталого розвитку транспортної системи потребує правового забезпечення партнерства учасників транспортних відносин, збалансованого поєднання приватних та публічних інтересів, формування транспортної політики держави з метою сталого
розвитку в умовах пандемії. Актуальними залишаються питання модернізації норм Господарського кодексу України щодо перевезення вантажів з урахуванням діджиталізації перевізного процесу, розширення кола учасників господарської діяльності у сфері транспорту, транспортних договорів; прийняття законів про мультимодальні перевезення, про залізничний транспорт, про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, та ін. Досліджувані проблеми правового регулювання господарської діяльності у сфері транспорту у світлі концепції сталого розвитку не є вичерпними, тому запропоновані варіанти їх вирішення залишаються відкритими для наукової дискусії та можуть бути основою для подальших наукових досліджень.
Список використаних джерел:
1. Пацурія Н.Б. Економічна політика держави : правовий аналіз сучасного стану. Платформа стратегічної та законотворчої аналітики. 2020. 9 листопада. URL: https://coordynata.com. ua/ekonomicna-politika-derzavi-pravovij-analiz- sucasnogo-stanu (дата звернення: 03.12.2020).
2. Стратегія сталої логістики та План дій для
України (проект для розгляду) / Міністерство інфраструктури України, World Bank Group. Офіційний веб-портал Міністерства інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/news/2940l.
html (дата звернення: 03.12.2020).
3. Національна економічна стратегія України 2030. Платформа Центру економічного відновлення. URL: https://nes2030.org.ua/. (дата звернення: 03.12.2020).
4. Бізнес оцінив стан розвитку транспортної інфраструктури в Україні. Веб-портал Європейської Бізнес Асоціації. 2020. 4 грудня. URL: https://eba.com.ua/biznes-otsinyv-stan-rozvytku- transportnoyi-infrastruktury-v-ukrayini/ (дата звернення: 03.12.2020).
5. Клепікова О. В. Теоретичні проблеми правової організації транспортної системи України : дис... докт. юрид. наук: 12.00.04. Київ, 2019. 502 с.
6. Ильченко С. В. Украина в мировой транспортной системе: перспективы функционирования и развития : монография. Одесса, 2012. 455 с.
7. Довгань В. Ефективна логістика - основа розвитку транспортної галузі України. ЛІГА. net. 2020. 3 липня. URL: https://blog.liga.net/ user/vdovhan/article/37362 (дата звернення:
03.12.2020) .
8. 19 травня 2020 року відбулося онлайн обговорення проекту Національної транспортної моделі України. Офіційний веб-портал Міністерства інфраструктури України. URL: https:// mtu.gov.ua/news/31865.html (дата звернення:
03.12.2020) .
9. United Nations Sustainable Development Goals. United Nations website. URL: https://sdgs. un.org/ru/goals (дата звернення: 03.12.2020).
10.
11. Ministers' Roundtable Transport and Climate: Moving forward from COP 24 JOINT STATEMENT. Summit 2019. International Transport Forum website. URL: https://2019.itf- oecd.org/sites/default/files/Joint%20Statement_ TransportandClimate_0.pdf (дата звернення:
03.12.2020) .
12. Decarbonising Transport in Europe. European Commission website. URL: https://cordis. europa.eu/project/id/831743/results (дата звернення: 03.12.2020).
13. The European Green Deal sets out how to
make Europe the first climate-neutral continent by 2050, boosting the economy, improving people's health and quality of life, caring for nature, and leaving no one behind. Press Release. 2019. December, 11. European Commission website. URL: https://
ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ ip_19_6691 (дата звернення: 07.12.2020).
14. Sustainable transport. What do we want to achieve? United Nations website. URL: https:// ec.europa.eu/transport/themes/sustainable_en (дата звернення: 05.12.2020).
15. Уряд підтримав законопроект, необхідний для розвитку електромобільності в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/uryad-pidtrimav- zakonoproekt-neobhidnij-dlya-rozvitku- elektromobilnosti-v-ukrayini-vladislav-kriklij(дата звернення: 13.12.2020).
16. Уряд підтримав ліцензування на автомобільному транспорту відповідно до норм ЄС. 2020. 23 грудня. Офіційний веб-портал Міністерства інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/news/32495.html (дата звернення: 07.12.2020).
17. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України (щодо
18. узгодження з положеннями Цивільного кодексу України та деяких інших законодавчих актів) від 29 вересня 2020 р. Офіційний веб-портал Верховної Ради України. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/ pls/zweb2/webproc4_1?pf35ll=70074 (дата звернення: 05.12.2020).
19. УЗ уклала перший договір у рамках експерименту із допуску приватних локомотивів на залізницю. 2020. 17 грудня. Офіційний веб-портал Міністерства інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/news/32474.html (дата звернення: 03.12.2020).
20. 40% пріоритетних для держави інвестпро- єктів складають проєкти у галузі інфраструктури та транспорту. 2020. 20 листопада. Офіційний вебпортал Міністерства інфраструктури України. URL: https://mtu.gov.ua/news/32396.html (дата звернення: 05.12.2020).
21. Порядок реалізації експериментального проекту щодо забезпечення впровадження замовлення бланків дозволів на поїздку по територіях іноземних держав при виконанні перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні в електронній формі через Транспортний портал електронних послуг: постанова Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 № 473. Офіційний вісник України. 2020. № 49. Ст. 1535.
22. Січкар Д. Транспортна галузь у 2020 році. Веб-портал Європейської Бізнес Асоціації. 2020. 22 грудня. URL: https://eba.com.ua/transportna- galuz-u-2020-rotsi/ (дата звернення: 01.12.2020).
23. Drones in the Transport System: Acceptability
and Integration. International Transport Forum. URL: https://www.itf-oecd.org/drones-transport-
system-acceptability-integration (дата звернення:
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Інститут інтелектуальної власності. Економіко-правовий зміст та структура інтелектуальної власності. Аналіз правотворення у сфері інтелектуального розвитку країни. Пріоритетні напрями оптимізації правового регулювання сфери інтелектуальної діяльності.
реферат [44,3 K], добавлен 27.09.2014Принципи ліцензування господарської діяльності, державний вплив на економічні процеси у країні. Основні важелі правового регулювання, що використовуються державою у сфері господарювання, економічні й адміністративні методи. Критерії ліцензування.
реферат [21,7 K], добавлен 07.04.2011Регулювання відносин у сфері діяльності транспорту як пріоритетний напрямок внутрішньої політики держави. Комплексне дослідження правових проблем державного регулювання транспортної системи. Пропозиції щодо вдосконалення транспортного законодавства.
автореферат [70,1 K], добавлен 16.03.2012Співвідношення взаємопов'язаних понять "процес", "провадження" та "процедура". Характеристика підходів щодо виділення стадій управління. Диференціація правового регулювання. Основні стадії провадження державного контролю господарської діяльності.
реферат [26,0 K], добавлен 23.04.2011Сутність поняття "державна освітня політика"; історія розвитку законодавства в галузі. Аналіз правового регулювання; принципи організації освітнього процесу в Україні та в окремих регіонах на прикладі роботи управління освіти Калуської міської ради.
магистерская работа [234,1 K], добавлен 21.04.2011Поняття та сутність іноземних інвестицій в Україні, як об’єкту правовідносин в сфері інвестування. Механізм правового регулювання та основні категорії в сфері іноземного інвестування. Перспективи розвитку правового регулювання інвестицій в Україні.
дипломная работа [117,8 K], добавлен 14.02.2007Правові засади регулювання відносин, пов’язаних з неплатоспроможністю у сфері господарської діяльності. Проблеми нормативно-правового забезпечення відновлення платоспроможності боржника. Шляхи удосконалення законодавства з запобігання банкрутства.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 12.01.2016- Законодавче та нормативно-правове забезпечення організаційної діяльності у сфері рекреаційних послуг
Особливість здійснення правового регулювання туристичної діяльності за допомогою підзаконних нормативно-правових актів, які приймаються на підставі законів. Активізація діяльності підприємств у розвитку як внутрішнього, так і міжнародного туризму.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018 Загальна характеристика чинного законодавства України в сфері забезпечення екологічної безпеки і, зокрема, екологічної безпеки у плануванні і забудові міст. Реалізація напрямів державної політики забезпечення сталого розвитку населених пунктів.
реферат [42,4 K], добавлен 15.05.2011Поняття та мета правового регулювання, його предмет та методи, засоби та типи. Співвідношення правового регулювання та правового впливу. Складові елементи механізму правового регулювання і стадії його реалізації, ефективність в сфері суспільних відносин.
курсовая работа [29,3 K], добавлен 28.10.2010Дослідження правового регулювання ліцензування господарської діяльності в Україні. Визначення поняття ліцензування та характеристика його ознак. Ліцензування певних видів господарської діяльності. Дослідження ліцензування як правового інституту.
курсовая работа [29,9 K], добавлен 03.03.2010Особливості законодавчого регулювання надання послуг у сфері освіти країн Європейського Союзу та інших країн Центральної Європи. Система законодавства про освіту країн СНД. Практика застосування правового регулювання сфери освіти у США та країн Азії.
дипломная работа [258,1 K], добавлен 08.08.2015Особливості злочинів, передбачених статтями 218 "Фіктивне банкрутство" та 219 "Доведення до банкрутства" КК України. Проблеми вітчизняного кримінального законодавства, об'єктивні та суб'єктивні ознаки і категорії злочинів у сфері господарської діяльності.
реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2010Знайомство з проблемами реалізації методів адміністративно-правового регулювання. Розгляд функцій і обов'язків органів виконавчої влади. Загальна характеристика основних напрямків розвитку адміністративно правового регулювання на сучасному етапі.
курсовая работа [69,7 K], добавлен 10.03.2015Аналіз розвитку наукових досліджень із питань впливу правового виховання на різні елементи правової системи держави у світлі змінюваних поглядів на розуміння самого права. Оцінка природно-правової концепції права як підґрунтя правового виховання.
статья [21,9 K], добавлен 17.08.2017Аналіз господарсько-правового регулювання страхової діяльності. Аналіз судової практики, що витікає із страхової діяльності. Особливості господарської правоздатності і дієздатності, господарсько-правовий статус страховиків як суб’єктів правових відносин.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 30.06.2019Інноваційна діяльність як один із пріоритетних напрямів науково-технічного прогресу. Формування та реалізація державної інноваційної політики в Україні. Основні проблеми системного законодавчого і правового регулювання відносин в інноваційній сфері.
реферат [33,9 K], добавлен 22.04.2012Характеристики адміністративної діяльності. Особливості адміністративно-правового регулювання кримінально-виконавчої сфери. Особливості адміністративно-правового регулювання у сфері виконання покарань. Управління в органах та установах виконання покарань.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017Процес державного контролю у сфері господарської діяльності. Зворотній зв’язок у державному управлінні. Коригування діяльності управлінської системи. Термін перевірки дотримання вимог пожежної безпеки. Загальні повноваження органів державного контролю.
реферат [35,3 K], добавлен 23.04.2011Сутність і функції правового регулювання економічних відносин, місце у ньому галузей права. Співвідношення державного регулювання і саморегулювання ринкових економічних відносин. Визначення економічного законодавства України та напрями його удосконалення.
дипломная работа [183,2 K], добавлен 10.06.2011
