Світовий правовий порядок: COVID-19 як мультиплікатор викликів і загроз

Перманентне виникнення військових конфліктів, тенденції розвитку людства. Роль держав міжурядових і неурядових організацій, транснаціональних корпорацій та інших акторів на міжнародній арені. Вплив пандемії COVID-19 на світові демократичні процеси.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 14.09.2022
Размер файла 23,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий правовий порядок: COVID-19 як мультиплікатор викликів і загроз

Д. В. Торгонський

Анотація

Торгонський Д. В. Світовий правовий порядок: COVID-19 як мультиплікатор викликів і загроз. - Стаття.

У сучасних реаліях світовий правовий порядок перебуває під постійними викликами і загрозами - незважаючи на значні зусилля прогресивної спільноти, наявність певних механізмів регулювання відносин на міжнародній арені та всередині країн, світовий соціум не зміг побороти проблеми нерівноправ'я, зупинити перманентне виникнення військових конфліктів, ефективно вирішити демографічні, економічні, екологічні та інші світові проблеми чи хоча б встановити реально діючі механізми ефективного реагуванню на них.

Замість об'єднання та зосередження на спільних проблемах кожна країна намагається відстояти свої інтереси (чи в крайньому випадку країн-сусідів), отримати переваги над іншими.

Особливого драматизму ці процеси набули на фоні пандемії COVID-19.

У таких умовах світовий правовий порядок - структура правового буття світового соціуму, що складається з багатогранної конструкції поєднання правових проявів на всіх рівнях, взаємодії спільного і суперечності відмінного, стає надзвичайно вразливим.

Світовий правовий порядок є частиною загального світопорядку, який є системою організації відносин між людьми в процесі розвитку світових політичних, економічних, соціальних, культурних та правових процесів і віддзеркалює рівень розвитку людства, реальну структуру по взаємодії між людьми на всіх рівнях і у всіх проявах при існуючих проблемах та небезпеках та являється результатом синергетичної взаємодії всіх проявів життя соціуму. В такій структурі складно визначити важливі чи другорядні сфери, оскільки вони всі пов'язані між собою. Зв'язок між одними є майже непомітним, тоді як інші не можуть існувати без тісної взаємодії. Проблеми однієї сфери завжди матимуть вплив на всі інші.

Важливим ресурсом утвердження і розвитку світового правового порядку є людський капітал, «міжнародна дипломатія» мільйонів людей, яка в сучасних умовах також піддається новим викликам, але й отримує нові імпульси і виявляє себе в нових формах.

Загрозливе загострення сучасних екологічних загроз має активізувати процеси з контролю зв'язку діяльності людства з природою, боротьби з катастрофами техногенного і природного характеру. Формування світового правового порядку сьогодні, як ніколи, залежить від усвідомлення людськими спільнотами, державами, політичними лідерами взаємопов'язаності сучасного світу, складності і актуальності посталих перед людством викликів, і пошуку ефективних шляхів розв'язання нагальних проблем.

Ключові слова: світовий правовий порядок, COVID-19, пандемія, правова реальність, виклики, загрози.

Summary

Torgonskyi D. V. World legal order: COVID-19 as a multiplier of challenges and threats. - Article.

In modern realities, the world legal order is under constant challenges and threats - despite the significant efforts of the progressive community, the existence of certain mechanisms for regulating relations in the international arena and within countries, the world society has failed to overcome inequality, stop permanent conflicts, effectively to solve demographic, economic, ecological and other world problems or at least to establish real mechanisms of effective response to them.

Instead of uniting and focusing on common problems, each country tries to defend its interests (or at least neighboring countries), to gain an advantage over others. covid світовий правовий порядок

These processes became especially dramatic against the background of the COVID-19 pandemic.

In such conditions, the world legal order - the structure of the legal existence of world society, consisting of a multifaceted structure of the combination of legal manifestations at all levels, the interaction of common and contradictions of different, becomes extremely vulnerable.

The world legal order is part of the general world order, which is a system of relations between people in the development of world political, economic, social, cultural and legal processes and reflects the level of human development, the real structure of interaction between people at all levels and in all manifestations. problems and dangers and is the result of synergistic interaction of all manifestations of society. In such a structure, it is difficult to identify important or secondary areas, because they are all interconnected. The connection between some is almost imperceptible, while others cannot exist without close interaction. Problems in one area will always affect all others.

An important resource for the establishment and development of the world legal order is human capital, the “international diplomacy” of millions of people, which in modern conditions is also exposed to new challenges, but also receives new impulses and manifests itself in new forms.

The threatening exacerbation of modern environmental threats should intensify the processes of controlling the connection of human activities with nature, the fight against man-made and natural disasters. The formation of the world legal order today, more than ever, depends on the awareness of human communities, states, political leaders of the interconnectedness of the modern world, the complexity and urgency of the challenges facing humanity, and finding effective ways to solve urgent problems.

Key words: world legal order, COVID-19, pandemic, legal reality, challenges, threats.

Сучасний правовий порядок являє собою складне, багатогранне явище, яке «дзеркально» відбиває правову структуру суспільства, поєднує у собі різноманітні складові, що відображають всю картину правового впорядкування суспільної життєдіяльності [3, с. 157].

У сьогоднішніх реаліях світовий правовий порядок перебуває під постійними викликами і загрозами - незважаючи на значні зусилля прогресивної спільноти, наявність певних механізмів регулювання відносин на міжнародній арені та всередині країн, світовий соціум не зміг побороти проблеми нерівноправ'я, зупинити перманентне виникнення військових конфліктів, ефективно розв'язати демографічні, економічні, екологічні та інші світові проблеми чи хоча б встановити реально дієві механізми ефективного реагування на них.

Сучасні тенденції розвитку людства мусять корелюватися з глобалізацій- ними процесами: виникає все зростаюча залежність сучасних держав у правовій, політичній, економічній та інших сферах. Поглиблення економічного, соціального, культурного та наукового обміну стає необхідною передумовою успішності сучасної держави. Дедалі більше людей розуміє, що проблеми світового масштабу неможливо розв'язати самостійно - розв'язання деяких можливе лише за умови обмеження власних інтересів на користь усіх. Тож роль держав, міжурядових і неурядових організацій, транснаціональних корпорацій та інших акторів на міжнародній арені зазнає суттєвих змін, взаємодії держав і народів на всіх рівнях приречені на орієнтацію на універсальні системи цінностей, принципів, системи врегулювання відносин та конфліктів.

Особливого драматизму ці процеси набули на фоні пандемії COVID-19, яка «спричинила потужний струс усіх важливих для людства сфер - глобалізації і націоналізації, конкуренції і кооперації, економіки і політики, медицини і освіти, блискавично змінивши усталені диспозиції, поставивши всю земну цивілізацію у стан лавиноподібного звільнення від накопиченої за минулі десятиліття ентропії, гранично загостривши відчуття непередбачуваності пов'язаних зі зростаючою нестійкістю як окремих складових світової системи, так і її як цілого, ризиків глобальної і локальної флуктуації» [4, с. 7].

Пандемія COVID-19 нанесла значну шкоду світовим демократичним процесам - розриваючи електоральні цикли та підважуючи в слабких демократіях політичні права та свободи громадян, інтоксикує вразливі суспільства посиленням симптомів націоналізму, євроскептицизму та антиглобалізму.

Постановка в порядку денному на перше місце боротьби з пандемією дало можливість схильним до авторитаризму лідерам монополізувати політичний дискурс, приглушити голоси критиків режиму та прийняти законодавчі ініціативи, що на невизначений час обмежують права та свободи громадян.

Мотивуючи свої дії необхідними для подолання пандемії, оперуючи ЗМІ та введенням в оману електорату, такі лідери отримали потужний механізм реалізації своїх амбіцій, що часто завдає додаткової шкоди за наявних загроз - відхилення від курсу демократичного розвитку, неправомірне порушення прав і свобод громадян, монополізація влади і направлення своїх зусиль на подолання опозиційних рухів замість необхідних кроків для подолання спільного ворога ставить під загрозу правовий порядок та може призвести до регресу у його досягненнях.

Прикладом є введення в Угорщині надзвичайного стану на невизначений термін. Така міра не є необхідною і вчинена заради отримання надзвичайних повноважень, що дозволяють владі країни вчиняти будь-які дії, навіть якщо вони не стосуються подолання пандемії. З часом COVID-19 буде зупинено, а ось устрою країни може бути нанесена значна шкода.

Іншим проявом користування ситуацією є відмова від введення надзвичайного стану у Польщі не заради підтримки демократичного устрою, а для забезпечення проведення президентських виборів за сприятливих умов для чинного президента.

Окрім внутрішніх конфліктів, у країнах пандемія COVID-19 значно вплинула на протистояння на міжнародній арені. Незважаючи на закриття кордонів, між політиками відбувається спалах процесів, спрямованих на взаємодії між країнами для подолання пандемії. Не всі суб'єкти міжнародних відносин використовують це для подолання загрозливої епідеміологічної ситуації та підтримки одна одної. COVID-19 вніс значні зміни до існуючих взаємовідносин і дозволив віднести існуючі до нього проблеми на другий план, чим скористались недобросовісні учасники - під час пандемії, прикриваючись загрозою вірусу, вони намагаються посилити свої позиції на міжнародній арені та спірні моменти вирішити на свою користь.

Так, Росія намагається використати особливу вразливість в країнах Європейського союзу до COVID-19. Спад виробництва, колапс бізнесу та втрата через карантин робочих місць дозволяє посилити свій вплив та знизити антиросійські настрої. Тактична майстерність Росії та швидкість дій у справі надання допомоги Італії вказує на те, що Російська Федерація продовжуватиме здійснювати подібні точкові кроки для послаблення проєвропейської позиції середземноморських держав, намагаючись вибудувати коло держав, які активніше лобіюватимуть зняття санк- ційного режиму ЄС проти РФ.

У таких умовах світовий правовий порядок - структура правового буття світового соціуму, що складається з багатогранної конструкції поєднання правових проявів на всіх рівнях, взаємодії спільного і суперечності відмінного - стає надзвичайно вразливим. Він відображає правову дійсність і ефективність права на даному етапі розвитку людства в русі і динаміці. Незважаючи на значний прогрес демократичних трансформаційних процесів у міжнародному праві та позитивних змінах всередині країн після Другої світової війни, існуючі загрози знижують реальну ефективність правого порядку і часто встановлені на папері норми не відповідають правовій реальності.

Світовий правовий порядок є частиною загального світопорядку, який є системою організації відносин між людьми в процесі розвитку світових політичних, економічних, соціальних, культурних та правових процесів і віддзеркалює рівень розвитку людства, реальну структуру по взаємодії між людьми на всіх рівнях і у всіх проявах при існуючих проблемах та небезпеках та являється результатом синергетичної взаємодії всіх проявів життя соціуму. В такій структурі складно визначити важливі чи другорядні сфери, оскільки вони всі пов'язані між собою. Зв'язок між одними є майже не помітним, тоді як інші не можуть існувати без тісної взаємодії. Наприклад, вплив релігії на сучасну медицину є незначним, проте у сфері культури, у тому числі і правової релігія є потужним фактором, з яким необхідно рахуватися.

Правовий порядок у структурі світу зображає тісні зв'язки з усіма іншими сферами шляхом регламентації процесів, які між ними відбуваються. Його завдання полягає в створенні правового клімату, який буде підтримувати ефективні взаємодії людей у всіх сферах, чітко і доцільно відповідати на виникаючі небезпеки, здійснювати трансформацію відносин в залежності від викликів буття і спроможностей людства. У загальному світопорядку правовий порядок стверджується у взаємодії з іншими сферами життєдіяльності соціуму. Саме ці взаємозв'язки і потребують культивації і розвитку.

Важливим аспектом ствердження світового правового порядку є його взаємодія з політикою, що охоплює процеси формування і діяльності міжнародних суб'єктів (організації, країни), зовнішні відносини між учасниками та внутрішні процеси кожного з них. Світовий правовий порядок має задавати сучасні параметри і практики стримувань деструктивних політик, чи хоча б мінімізації їх негативних проявів. Такий імператив посилюється ще й тому, що у наш час саме із політичної сфери розійшлися інтенції, які призвели до загрозливих струсів у всій системі світового порядку.

На жаль, у сучасних умовах на глобальному рівні виявила себе дуже загрозлива для світового правового порядку тенденція зосередження держав на внутрішньому, національному порядкові денному.

В умовах пандемії зведено до історичного мінімуму переміщення людей між країнами, що призвело до фрагментованості, і певної аморфності світового правового порядку. І навіть збройні конфлікти у різних частинах світу відходять на другий план на тлі нового загострення протистояння між великими державами, яке повертає світ у стан нової холодної війни.

Світ зіштовхнувся не тільки з пандемією, яка потребує надзвичайних заходів та мобілізації ресурсів, але й з новим витком геополітичних змагань у супроводі «інфодемії» пропаганди та дезінформації. Зокрема ЄС, за словами Високого представника Жозепа Борреля, знаходиться в центрі «битви наративів», де Китай та Росія пропонують свою «антиліберальну» альтернативу.

Світовий правовий порядок знаходиться у прямій залежності від стану світової економіки. Реальна дія права забезпечується складним апаратом на міжнародній арені та всередині кожного її учасника. Пандемія COVID-19 нанесла величезну шкоду промисловості, бізнесу. Велика кількість платників податків залишились без можливості працювати і тепер самі потребують допомоги. Через обмеження бюджети країн не отримують величезні маси коштів. В хід запущені всі резерви, але вони не безмежні і не панацея при існуючій реальній ситуації. Неефективність, бездумність та бажання наживи вганяє світову економіку в ще більшу прірву з часів Великої депресії.

Слабкі економіки в певних країнах і в кращі часи не могли швидко, точно і ефективно справлятися з виникаючими проблемами. Сьогодні все стало набагато гірше. Обмеження нерозвиненої економіки не дають оперативно зупинити вірус. Лише об'єднання всіх учасників світового соціуму дозволить достатньо профінан- сувати найбільш постраждалі сектори, ведення обмежувальних заходів підкріпити реальної допомогою. Обмеження не повинні руйнувати правовий порядок, а бути зваженими, доцільними.

Серйозні небезпеки можуть виникнути і тому, що в умовах виявленої вразливості суспільств щодо поширення епідемій, організації екстремістського чи терористичного спрямування будуть намагатися використати біологічну зброю для досягнення своїх цілей. Це вимагає організації міждержавної співпраці і вироблення дієвих механізмів протидії таким загрозам. З іншого боку, у цей період посилилася горизонтальна природа правового порядку як устрою відносин між країнами, корпораціями, громадянами[4, с.13].

Хоча COVID-19 змусив винести на другий план міжнародні військові конфлікти, вони є і не стали від цього меншою загрозою. Навпаки, під час пандемії вони стають ще небезпечнішими. Незважаючи на спільну реальну загрозу певні суб'єкти пестують свої злочинні амбіції і не бажають припиняти вирішувати питання за допомогою зброї - неважливо реально використовуючи її чи лише лякаючи своїх опонентів, нехтуючи життям та здоров'ям своїх військовослужбовців. Такі дії мають руйнівний вплив для правового порядку і часто у регіонах військових конфліктів він не витримує викликів - наступає анархія, беззаконня, нехтування банальними правами і свободами людей з єдиною метою - просто вижити.

Історики підрахували, що за останні 5,5 тисячі років на Землі відбулося 15,5 тисячі війн і воєнних конфліктів (в середньому 3 війни на рік). За 15 років, з кінця XIX століття до Першої світової війни, було зареєстровано 36 війн і воєнних конфліктів (в середньому 2,4 на рік). За 21 рік між двома світовими війнами сталося 80 війн (4 на рік). З 1945 по 1990 рік відбулося 300 війн (в середньому 78 на рік). А за останні 10 років XX століття відбулося близько 100 війн і воєнних конфліктів (10 на рік) [1, с. 52].

Статистика показує, що незважаючи на прогрес, розвиток міжнародного права і співпраці коефіцієнт військових конфліктів за останнє десятиліття вищий ніж будь-коли. Передова світова спільнота постійно намагається знайти ефективний механізм запобіганню цьому, але неоднозначність дій деяких учасників міжнародної арени призводить до виникнення нових і підтримку старих.

Процес глобалізації створює безпрецедентні виклики у сфері безпеки, за своєю суттю він кардинально змінює всю світову ситуацію. Локальні війни і воєнні конфлікти сучасності спричиняються двома різними тенденціями - «зіткненням цивілізацій» і боротьбою за природні ресурси [2, с. 408].

Більшість війн чи військових конфліктів відбувається через боротьбу за ресурси. Прикладів безліч: Афганістан, Іран, Сирія, Чечня, Сербія, Лівія, Грузія стали театрами бойових дій за волею «сильних цього світу» з переділу ресурсів. Водночас часто одна зі сторін може навіть не отримати вигоди, а лише не дати отримати її іншій. Війна нанесла величезну шкоду територіям, населенню і економіці. Під час ведення бойових дій складно говорити про підтримку правопорядку, а після закінчення конфлікту він ще довго не потрапить в список першочергових задач.

Прикладом зіткнення цивілізацій є військовий конфлікт на сході України, який триває вже понад сім років. Після направлення України на курс зближення з Європою і подальший вступ ЄС, Росія вирішила всіма засобами запобігти збільшення впливу конкурентів з ЄС і виходу України з під свого впливу. Цинічно захопивши Крим, відчуваючи безкарність, фальсифікуючи дані та спотворюючи дійсність сусіди-агресори вчинили спробу приєднати ще Донецьку та Луганську області. За допомогою прихованого фінансування і військової допомоги Росія намагалась виставити перехід цих областей як волевиявлення населення, за чим приховане банальне захоплення. За роки конфлікту економіка обох країн понесла величезні непотрібні збитки, вбито велика кількість військовослужбовців та мирного населення, економіка території де велись бої лежить в руїнах. Вся світова спільнота пильно спостерігає і намагається вплинути на закінчення конфлікту. Як би Росія не намагалась приховувати свої злочинні дії - всім зрозуміло хто ініціатор конфлікту і по чиїй вині він досі продовжується. Саме на цьому конфлікті видно неефективність існуючого механізму залагодження міжнародних конфліктів, що направляє на пошуки нових засобів, без яких світовий правовий порядок буде постійно знаходитись під загрозою.

Отже, у сучасних реаліях світовий правовий порядок перебуває під постійними викликами і загрозами - незважаючи на значні зусилля прогресивної спільноти, наявність певних механізмів регулювання відносин на міжнародній арені та всередині країн, світовий соціум не зміг побороти проблеми нерівноправ'я, зупинити перманентне виникнення військових конфліктів, ефективно розв'язати демографічні, економічні, екологічні та інші світові проблеми чи хоча б встановити реально дієві механізми ефективного реагуванню на них. Особливого драматизму ці процеси набули на фоні пандемії COVID-19.

Важливим ресурсом утвердження і розвитку світового правового порядку є людський капітал, «міжнародна дипломатія» мільйонів людей, яка у сучасних умовах також піддається новим викликам, але й отримує нові імпульси і виявляє себе в нових формах. Загрозливе загострення сучасних економічних, екологічних та епідеміологічних загроз має активізувати процеси по контролю зв'язку діяльності людства з природою, боротьби з катастрофами техногенного і природного характеру. Формування світового правового порядку сьогодні, як ніколи, залежить від усвідомлення людськими спільнотами, державами, політичними лідерами взаємо- пов'язаності сучасного світу, складності і актуальності посталих перед людством викликів, і пошуку ефективних шляхів вирішення нагальних проблем.

Література

1. Бодрук О.С. Структури воєнної безпеки: національний та міжнародний аспекти : монографія. Київ : НІПМБ, 2001. 300 с.

2. Грани глобализации, трудные вопросы современного мира / под ред. А.Б. Вебера. Москва : Альпина Паблишер, 2003. 592 с.

3. Оборотов Ю.Н. Традиции и новации в правовом развитии. О.: Юридична література, 2001.379 с.

4. Крижановський А.Ф. COVID-19, право і правовий порядок: метаморфози епохи пандемії. Юридичний вісник. 2020. № 2. С. 7-16.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Передумови виникнення міжнародних неурядових організацій. Загальна правосуб’єктність міжнародних неурядових організацій. Основні здобутки міжнародних неурядових організацій, перші міжнародні документи з охорони навколишнього природного середовища.

    реферат [47,1 K], добавлен 08.10.2009

  • Діяльність транснаціональних корпорацій як основних суб’єктів міжнародної економіки. Кодекс поведінки корпорацій, його структура. Принцип підкорення транснаціональних корпорацій національному праву та міжнародно-правове регулювання їх діяльності.

    контрольная работа [17,0 K], добавлен 26.04.2012

  • Суспільні відносини, виникнення й етапи розвитку релігійних організацій на території України, їх правовий стан на сьогодні. Розгляд цивільно-правового статусу релігійних організацій як юридичних осіб, їх основні права та обов'язки, порядок реєстрації.

    курсовая работа [44,8 K], добавлен 26.08.2012

  • Аналіз проекту статей про міжнародну відповідальність міжурядових організацій. Розгляд видів відповідальності за міжнародні правопорушення. Значення запровадження відповідальності у підтриманні світового правопорядку та стабілізації міжнародних відносин.

    статья [23,5 K], добавлен 22.02.2018

  • Історія виникнення і розвитку громадських організацій і політичних партій. Поняття та види. Правове становище громадських організацій і політичних партій по законодавству Україні. Тенденції розвитку політичних партій України.

    дипломная работа [110,0 K], добавлен 16.09.2003

  • Класифікація громадських організацій за організаційно-правовими властивостями. Ознаки, характерні для об'єднань громадян. Адміністративно-правовий статус громадських організацій. Законодавче регулювання правового становища релігійних організацій.

    контрольная работа [15,9 K], добавлен 26.10.2010

  • Поняття та види конфліктів між державними службовцями, причини їх виникнення на робочому місці та засоби попередження. Нормативно-правові засади регулювання особистісних стосунків між державними службовцями. Аналіз конфліктів в органах внутрішніх справ.

    курсовая работа [99,8 K], добавлен 04.12.2012

  • Мета та завдання організацій роботодавців та їх об'єднань. Поняття та види суб'єктів трудового права. Принципи створення і статус організацій роботодавців та їх об'єднань. Порядок створення та припинення діяльності організацій роботодавців і об'єднань.

    курсовая работа [34,6 K], добавлен 08.11.2008

  • Об'єднання громадян у політичній системі України. Вибори народних депутатів. Сучасні тенденції суспільного розвитку та конституційно-правове закріплення їх місця і ролі в політичній системі України. Участь держави у фінансуванні політичних партій.

    реферат [35,7 K], добавлен 07.02.2011

  • Розкриття місця, ролі законодавчих фактів у системі юридичної конфліктології. Причини виникнення конфліктних правовідносин. Динаміка розвитку юридичних конфліктів. Дослідження правозастосовчої діяльності держави в особі правоохоронних та судових органів.

    статья [26,5 K], добавлен 14.08.2017

  • Аналіз проблеми торгівлі людьми, причини виникнення, механізм здійснення та способи примусу. Теоретичні і практичні питання співробітництва держав у боротьбі з торгівлею людьми на міжнародному і національному рівні. Способи підтримки постраждалих.

    статья [36,6 K], добавлен 07.02.2018

  • Характеристика етапів розвитку приватного права в Римській державі. Роль римського права в правових системах феодальних та буржуазних держав. Значення та роль римського приватного права на сучасному етапі, його вплив на розвиток світової культури.

    контрольная работа [23,3 K], добавлен 20.10.2012

  • Вплив глобалізації на характер та зміст сучасного міжнародного права. Виникнення норм, інститутів і юридичних механізмів наддержавного правового регулювання для забезпечення інтересів світового співтовариства. Шляхи розвитку правової системи України.

    статья [21,3 K], добавлен 07.02.2018

  • Особливості колективного договору на підприємстві. Умови виникнення права на відпустку. Поняття трудових спорів, конфліктів та їх позовний і непозовний характер. Типологія трудових спорів, причини їх виникнення. Порядок вирішення трудових спорів у КТС.

    контрольная работа [39,5 K], добавлен 20.10.2012

  • Сутність і призначення аграрного права, предмет і методи вивчення. Правовий стан сільськогосподарських працівників та організацій. Організаційно-правове забезпечення ефективного використання земель та інших природних ресурсів в сільському господарстві.

    курс лекций [90,5 K], добавлен 26.01.2010

  • Злочини проти миру: порушення законів та звичаїв війни, міжнародно-правове визначення найманства та вербування, насильницькі дії, геноциду, екоциду як загроз безпеки людства та міжнародного правопорядку при міжнародних збройних воєнних конфліктах.

    реферат [27,5 K], добавлен 27.06.2009

  • Види комунікативних зв’язків в злочинних групах. Основні види конфліктів. Комунікативна структура, характерна для злочинних організацій мафіозного типу. Шантаж з боку діючих членів злочинної організації. Головні причини виникнення злочинних угруповувань.

    контрольная работа [20,0 K], добавлен 20.03.2017

  • Теоретичні основи ціноутворення в міжнародній торгівлі. Економічна суть поняття ціноутворення в міжнародній торгівлі. Особливості ціноутворення на ринку ресурсів в аспекті міжнародної торгівлі. Шляхи оптимізації процесу ціноутворення в міжнародній торгівл

    курсовая работа [54,7 K], добавлен 18.03.2007

  • Юридичні особи як окремий вид об’єднань громадян. Загальна характеристика та особливості функціонування політичних партій і громадських організацій. Правові положення виникнення та припинення діяльності об'єднань громадян за чинним законодавством України.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 15.11.2010

  • Розгляд приватного права як системи юридичної децентралізації, його відмінності від принципів публічних правовідносин. Основні проблеми розвитку українського цивільного законодавства. Тенденції розвитку інститутів речових та зобов'язальних прав.

    реферат [26,8 K], добавлен 03.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.