Державне управління нестандартними формами зайнятості на сучасному ринку праці (на прикладі відносно простих форм віртуальної зайнятості)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості України

Державне управління нестандартними формами зайнятості на сучасному ринку праці (на прикладі відносно простих форм віртуальної зайнятості)

Крапівіна Г.О., канд. держ. управління,

доцент, докторант

Київ

Анотація

Стаття узагальнює аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання досвіду державного управління нестандартними формами зайнятості на прикладі відносно простих форм віртуальної зайнятості. Основною метою проведеного дослідження є початкове висвітлення досвіду державного управління та детермінант відносно простих форм віртуальної зайнятості на сучасному ринку праці. В сьогодення державне управління віртуальною зайнятістю в світі характеризується значним різноманіттям механізмів та наслідків щодо зайнятості населення. Актуальність даної наукової проблеми полягає в тому, що сучасний світовий ринок праці стрімко опинився в умовах мінливого та нестабільного зовнішнього середовища, що значно поширило розповсюдження нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість».

Дослідження в статті здійснено від аналізу ринку нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість» країн світу (включаючи країни колишнього СРСР) та їх державної політики підтримки цього сегменту ринку праці, а також переваг і недоліків цієї форми зайнятості для носіїв та стейкходерів до онлайн джерел з найпростішими завданнями, зокрема Інтернет- магазинами та їх можливостями на окремих Інтернет-майданчиках. В статті представлено результати емпіричного аналізу, який засвідчив, що в умовах мінливого та нестабільного зовнішнього середовища на ринку праці відбувається бурхливий процес виникнення значного різноманіття нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість»; вони діють в різних сферах людської діяльності та значно поширюють територіальну сферу запровадження зайнятості носіїв ринку віртуальних послуг. Результати проведеного дослідження свідчать, що основи діяльності нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість» мають входити в навчальні плани та освітні програми більшості спеціальностей вищих навчальних закладів.

Ключові слова: нестандартні форми зайнятості «віртуальна зайнятість», державна підтримка, носії ринку віртуальної зайнятості, напрями віртуальної зайнятості, приваби віртуальної зайнятості, недоліки віртуальної зайнятості.

Abstract

Public administration of non-standard forms of employment in the modern labor market (on the example of relatively simple forms of virtual employment)

Krapivina H.O., PhD of Public Administration, Associate Professor, Doctoral Student of the Institute of Personnel Training of the State Employment Service of Ukraine, Kyiv

The article summarizes arguments and counterarguments in the framework of a scientific discussion on the experience of Public Administration of non-standard forms of employment on the example of relatively simple forms of virtual employment. The main purpose of the study is to provide initial coverage of the experience of Public Administration and the determinants of relatively simple forms of virtual employment in the modern labour market. Currently, the Public Administration of virtual employment in the world is characterised by a significant variety of mechanisms and consequences for the employment of the population. The urgency of this scientific problem lies in the fact that the modern world labour market has rapidly found itself in a changing and unstable external environment, which has significantly spread the spread of non-standard forms of employment 'virtual employment'. The study in the article is carried out from the analysis of the market of non-standard forms of employment 'virtual employment' of countries of the world (including the countries of the former USSR) and their state policy of supporting this segment of the labour market, as well as the advantages and disadvantages of this form of employment for carriers and stakeholders to online sources with the simplest tasks, in particular online shops and their capabilities on individual Internet platforms. The article deals with the results of an empirical analysis, which showed that in a changing and unstable external environment in the labour market, there is a violent process of the emergence of a significant variety of non-standard forms of employment 'virtual employment'; they operate in different spheres of human activity and significantly spread the territorial sphere of the introduction of employment of bearers of the virtual services market. The results of the study show that the basis of the activity of non-standard forms of employment 'virtual employment' should be included in the curricula and educational programs of most specialities of higher educational institutions.

Keywords: non-standard forms of employment 'virtual employment', state support, carriers of the virtual employment market, areas of virtual employment, attractions of virtual employment, disadvantages of virtual employment.

Постановка проблеми

Останні десятиліття відкривають в Україні нові можливості для розвитку нестандартних форм зайнятості (НФЗ), що дозволяє поширити форми її участі в міжнародному розподілі праці. Динаміка процесу трансформації сучасного ринку праці сформувала соціальний запит на розвиток нестандартних форм зайнятості (НФЗ), які, зокрема, використовують віртуальну зайнятість з метою змістовного залучення суспільством вільного часу населення [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Започатковано розв'язання даної проблеми в працях загальновизнаних наукових авторитетів Д. Богині, О. Грішанової, М. Долішнього, Р. Колосової, А. Колота, Г. Мелік'яна, В. Петюха, та ін., які дають аналіз зайнятості як статистично-облікової та соціально-економічної категорії; результат взаємодії попиту та пропозиції на ринку праці; компонент макроекономічних пропорцій; важливий напрям соціально-економічної політики держави тощо, на що спирається автор. Але відсутні основні характеристики детермінанти НФЗ «віртуальна зайнятість» на сучасному ринку праці як логічні процедури додання суворо фіксованого сенсу характеристикам явища, що відбиває істотні ознаки та властивості детермінанти НФЗ «віртуальна зайнятість» з метою формування відмінностей від інших об'єктів [2]. Адже рух і пізнання як фізіологічна та духовна потреба, з зору авторів, є одними з найбільш істотних рис людини. Пізнання, поширюючись на навколишнє середовище, що оточує людину, на освоєння певного життєвого простору, є складовою механізму адаптації людини до середовища та простору.

Метою статті є початкове висвітлення основних детермінант НФЗ «віртуальна зайнятість» на сучасному ринку праці. Відповідно в статті сформульовані завдання: дослідити дефініції та основні характеристики НФЗ «віртуальна зайнятість» та виявити специфічні риси останньої на сучасному ринку праці.

Виклад основного матеріалу

В сьогодення в Інтернеті сформувався стійкий прошарок людей, зайнятість яких є віртуальною. Носії ринку віртуальної зайнятості найчастіше самі пропонують свої послуги на спеціалізованих онлайн-ресурсах, через об'яви в ЗМІ або за допомогою особистих зв'язків. НФЗ «віртуальна зайнятість» особливо розповсюджена в журналістиці та інших формах діяльності, що пов'язані з написанням текстів; юриспруденції; комп'ютерному програмуванні; архітектурі; дизайні (рекламі, веб-дизайні, дизайні інтер'єрів тощо); перекладі, фото- та відеоз'йомках, в експертній і консультаційній діяльності.

Ринок НФЗ «віртуальна зайнятість» в сьогодення вже достатньо розвинений в світі. Так, за даними Департаменту праці США, Бюро Трудовой Статистики (2005 р.) близько 10,3 млн осіб в США були незалежними підрядниками, що складало 7,4% робочої сили США [10] (табл. 1).

Щодо окремих професій, то в США опит копірайтерів і журналістів показав, що носіями віртуальної зайнятості в цій галузі є переважно жінки (73%). Вони в розвинутому віці (65% мають від 40 до 60 років), 65% з них заміжні, 57% мають дітей, 92% мають вищу освіту. З опитаних жінок 52% мешкають в містах, чисельність населення в яких перевищує 1 мільйон.

Рівень доходу у найбільшого прошарку опитаних учасників дослідження становить менш ніж 50 тисяч доларів (68,9%). Дохід 200-249 тисяч доларів США у 1,1%, у 2,1% він становить 150-199 тисяч доларів, у 4,0% 100-149 тисяч доларів, у 23,9% - 50-99 тисяч доларів. Більш того, 91,3% журналістів, носіїв віртуальної зайнятості, планують в подальшому продовжувати надання віртуальних послуг, а 77,8% не мають іншої зайнятості.

В цілому дослідження ринку віртуальної зайнятості США показало, що велика частка носіїв на ньому працює 30-40 голин на тиждень значний термін - протягом 14 років (в середньому).

Таблиця 1

Ринок НФЗ «віртуальна зайнятість» країн світу

Але ринки НФЗ «віртуальна зайнятість» Італії, Швеції та Норвегії демонструють рівень заробітку їх носіїв нижче середнього по країні (табл. 1).

У німецькомовній частині Швейцарії 20% респондентів заявили, що вони зацікавлені лише в стандартній формі зайнятості (в штаті фірми) і 15% вважають НФЗ «віртуальна зайнятість» непоганою можливістю на початку кар'єру. 10% з опитаних змінили форму зайнятості на віртуальну через втрату штатної роботи в компанії (табл. 1).

Але всі опитані назвали самостійність і незалежність праці перевагами НФЗ «віртуальна зайнятість».

Щодо державної політики підтримки НФЗ «віртуальна зайнятість», то у Фінляндії та Норвегії носії віртуальної зайнятості підпадають під дію програм соціального забезпечення, за якими передбачаються виплати з безробіття, медичного обслуговування та оплата лікарняних листів для всіх категорій громадян (табл. 2). У Франції та Німеччині носіям віртуальної зайнятості доступні деякі пільги з медичного страхування, бо, за законодавством, вони належать до категорії громадян, які потребують соціального захисту. Але у США 12% носіїв віртуальної зайнятості - перекладачів не мають медичної страховки. Носії віртуальної зайнятості Великобританії, що працюють в IT сфері, за дослідженням Giant Group (2006р.), основними своїми стейкхолдерами визначили уряд і фінансовий сектор. Щодо профспілкового захисту, то в Австралії існує профспілка APESMA, 35% членів якої є носіями віртуальної зайнятості. Членами ж Канадської профспілки носіїв віртуальної зайнятості є вільні працівники медіаіндустрії [7].

Стан ринку НФЗ «віртуальна зайнятість» в країнах колишнього СРСР можна розглядати на прикладі Росії, де сфери його розповсюдження обмежені тільки продажами, маркетингом, управлінням персоналом та ІТ [5]. Склад ринку НФЗ «віртуальна зайнятість» Росії наступний: чисті носії -27%; є носіями віртуальної зайнятості у вільний від основної роботи час - 33%; мігранти, які є носіями в час, коли залишаються без роботи - 40%. Склад стейкхолдерів на ринку НФЗ «віртуальна зайнятість» Росії не можна характеризувати значним різноманіттям. Він складається з приватних осіб (40%), середніх і малих банків (10%) та великих банків (50%) [6]. Рівень доходу носіїв віртуальної зайнятості Росії не відповідає світовим показникам, адже основна кількість з них має дохід менш ніж 100 доларів США (40%).

Щодо державної політики підтримки ринку НФЗ «віртуальна зайнятість, то в Росії вона націлена на обмеження основних переваг цієї форми зайнятості, а саме: самостійності та незалежності. Так, в сфері офіційної НФЗ «віртуальна зайнятість» в Росії можуть діяти: носії - фізичні особи, що укладають цивільно- правові договори з юридичними і фізичними особами, а особа, що привернула носія, відповідно, зобов'язана сплатити за нього страхові внески (ПФР, ФСС РФ, ФОМС та ПДФО); індивідуальні підприємці без найманих працівників (мають право застосовувати УСН з базою «доходи», тоді податкове навантаження становить всього 6% від доходу при виручці (2015 р.) більш ніж 371 023 руб., а в 2016 р. - понад 385888,83 руб. (фіксовані страхові внески зменшують платіж за ССО), крім того, носії, які застосовують УСН, надають обмежений перелік звітності, в більшості випадків не більш ніж 1-2 звітів на рік).

Таблиця 2

Державна політика підтримки ринку НФЗ «віртуальна зайнятість»

Ринок НФЗ «віртуальна зайнятість» стрімко розвивається в світі, залучаючи все нових носіїв як виконавців, які пропонують свої услуги, так й приватних осіб та організацій, які готові до позаштатного співробітництва на віддаленій основі [3].

Для носіїв віртуальної зайнятості переваг НФЗ «віртуальна зайнятість» досить багато (табл. 3): незалежність, що актуально не для всіх носіїв; вільний графік зайнятості, що дуже зручно для студентів; порівняно низький поріг для організації власного бізнесу, бо у носія часто немає необхідність витрачати гроші на оренду офісу, на щоденні транспортні витрати, хоч для виконання деяких видів робіт, наприклад, фотографії, доводиться на власні кошти купувати дороге обладнання; виконання тільки своєї роботи; часто максимально комфортні умови праці: персоналізоване робоче місце, одяг, температурний режим, харчування та ін. [4]; можливість працювати вдома, що особливо актуально для молодих мам і маломобільних категорій громадян, а також для осіб, що мають проблеми зі здоров'ям; створення оптимального балансу між роботою та сім'єю [8]; більшої участі в суспільному житті [9]; самостійно обирати місце роботи і відмовлятися від виконання нецікавих, невигідних проектів; самостійно вибирати партнерів, а не підлаштовуватися під сформований колектив.

Стейкхолдери на ринку НФЗ «віртуальна зайнятість» теж мають значні переваги, а саме можливість (таблиця 3): платити тільки за виконану роботу, а не за години, проведені на робочому місці (хоч в разі постійних штатних співробітників теж можлива відрядна оплата праці); залучати фахівців більш високого класу з різних регіонів, а не обмежуватися штатними фахівцями зі свого регіону; заощадити на дорогому робочому місці в офісі, що актуально тільки в великих містах з дорогою нерухомістю [4], на купівлі меблі і техніки для облаштування робочого місця; звести до мінімуму документообіг і звітність, але віднести оплату носію до собівартості продукції, особливо високотехнологічної або наукомісткої, складніше і не завжди можливо, що призводить до необхідності оплачувати працю носія з прибутку); відмовитися від продовження співпраці з носієм віртуальної зайнятості в будь-який момент, що набагато простіше, ніж звільнення штатного співробітника, що вимагає наявності певних підстав і дотримання більш складних юридичних процедур. До переваг стейкхолдерів в НФЗ «віртуальна зайнятість» обов'язково необхідно включити відсутність надання соціальних гарантій та виплат відпускних і лікарняних. Усі учасники ринку праці НФЗ «віртуальна зайнятість» на етапі входження в ринок розуміють, перш за все, привабливість НФЗ «віртуальна зайнятість», а все потім знайомляться з її недоліками.

Таблиця 3

Переваги НФЗ «віртуальна зайнятість» для носіїв та стейкхолдерів

Та є в НФЗ «віртуальна зайнятість» й недоліки (таблиця 3). Так носіям віртуальної зайнятості: необхідність постійно самостійно шукати нові замовлення, що пов'язано з витратами часу, а іноді й з прямими фінансовими витратами (оплата послуг спеціалізованих сайтів, реклами та ін.); самому вести бухгалтерію та сплачувати податки та медичну страховку; прикладати додаткові зусилля для самомотивації та управління часом; відсутність будь-яких соціальних гарантій; нерівномірність доход носіїв в порівнянні з системою «аванс / розрахунок» при роботі в штаті, що потребує вміння планувати особистий бюджет; можливість проблем зі схваленням заявок на банківські кредити, з купівлею житла та авто без офіційного підтвердження джерела грошей; можливість проблем через відсутність офіційного працевлаштування або податкових відрахувань у законодавствах, де визначена відповідальність за дармоїдство; проблем з законом у більшості юрисдикцій світу через недекларування доходів і несплату податку з прибутку; для деяких психологічних типів особистостей НФЗ «віртуальна зайнятість» може бути більш нервовим стилем роботи, ніж праця в штаті компанії; відсутність пенсії за віком, мінімальна пенсія або необхідність самостійної оплати платити внесків до пенсійного фонду, що залежить від типу пенсійної системи держави; високий ризик шахрайства чи інших недоброчесних дій з боку стейкхолдера, при яких важко довести факт наявності договірних відносин, якщо договір укладається в усній формі або через інтернет-ресурси, де неможливо ідентифікувати сторони угоди.

Щодо України, то кількість населення у віці 15-70 років з НФЗ «віртуальна зайнятість» за січень-грудень 2020 року становила 3237,8 тис. осіб. Це 20,3% від загальної чисельності працювали українців цього віку (15 915,3 тисяч). Про це повідомляє Державна служба статистики України [6]. У травні 2020 року обіг грошей на українській біржі Freelancehunt, яка є стейкхолдером на ринку НФЗ «віртуальна зайнятість», склав 33 млн гривен.

Носії віртуальної зайнятості на початковій стадії можуть залучати більш ніж 100 онлайн-бірж, де разміщують прості завдання (табл. 4), а також українські та іноземні маркетплейси: Розетка, Пром, Crafta, Алло, OLX, Etsy, Amazon, Ebay, Shopify. Зокрема, Amazon.com Inc - найбільша в світі платформа інтернет- торгівлі. Вона заснована Джеффом Безос в 1994 році. В сьогодення корпорація володіє відео-сервісом Prime, торговою платформою Marketplace і хмарної платформою Amazon Web Services. Штат компанії - 1,3 млн осіб. Продажі за 2020 рік - 386 млрд, чистий прибуток - $21 млрд (+ 84%), $91 млрд виплачених зарплат і плюс 500 000 нових співробітників. Відео-сервіс компанії Prime отримав 200 млн користувачів, а 60% (1,9 млн) продавців Amazon - малий і середній бізнес.

Аналіз бірж як онлайн-джерел з найбільш простими завданнями НФЗ «віртуальна зайнятість» автор виконав на наступному переліку: ruCaptcha (введення капчі, тобто цифр та символів з картинки та розпізнавання образів з оплатою 10 грн/год., Анкетка.ру (проходження опитів з оплатою 15-20 грн/опит), Profittask (прості завдання з оплатою 1-5 грн/завдання) і Earningcash (прості завдання з оплатою 1-150 грн/завдання) та Amazon Mechanical Turk (завдання від Amazon з оплатою $0,1-1,0 завдання). Завдання легкі, але на їх виконання може зайняти багато часу. Тобто, всі джерела простих завдань платять мало. За умови праці близько 8 год./день реальний доход складе 50-150 грн/день. Та стейкхолдери не вимагають особливих навичок. Тільки увага, дисциплінованість, терплячість.

Обов'язковою умовою оплати є наявність електронного гаманця для виведення коштів. Тільки Amazon Mechanical Turk додатково вимагає знання іноземної мови.

Таблиця 4

Онлайн-джерела з найбільш простими завданнями НФЗ «віртуальна зайнятість» (на прикладі бірж)

Перевагами такої НФЗ «віртуальна зайнятість» є: реальна можливість швидко заробити, маючи тільки інтернет і телефон, комп'ютер; можливість прокачати soft skills (м'які навички): самодисципліну, впертість, терплячість, комунікативність, толерантність; дізнатися цікаву інформацію, іноді - дорогу і закриту; покращити навички швидкого друку, уважності, запам'ятовування.

До недоліків найбільш простих завдань НФЗ «віртуальна зайнятість» можна віднести наступне: відсутність можливостей для кар'єрного і професійного розвитку, бо завдання дуже примітивні та одноразові; низька ефективність роботи (праці багато, а дохід малий та майже неможливо вийти на стабільний дохід); нема перспектив кар'єрного росту, бо таку роботу легко автоматизувати, а це ризик залишитися без зайнятості і доходу; складно підвищити рівень заробітку, тому що носію віртуальної зайнятості легко знайти заміну у вигляді більш дешевого фахівця. Тому автор рекомендує носіям віртуальної зайнятості розглядати таку НФЗ «віртуальна зайнятість» лише в крайньому випадку і не для постійної зайнятості.

Сутність наступної НФЗ «віртуальна зайнятість» - набір тексту. Тобто, відтворення інформації з аудіо або відео в текстовому форматі. Потреба в такій допомозі часто виникає у значної кількості стейкхолдерів - журналістів, редакторів блогів, працівників телебачення, підприємців та ін. фахівців. Це дозволяє їм значно заощадити час на рутині.

Популярною НФЗ «віртуальна зайнятість» в світі та в Україні є продаж товарів в Інтернеті. Продавати можна й б/у товари, й свої речі в доброму стані, й нову продукцію, й на українському ринку, й на міжнародному (табл. 5). Інтернет- магазин в Україні - це можливість доброго доходу, навіть для села. Головне - мати товар, відділення пошти (переважно, Нової Пошти), стабільний інтернет. Продавати можна будь-що - від чехлів на телефони до килимів і скатертин. Інтернет-магазин можна створити навіть без сайту та хостінгу, наприклад, в Інстаграм або на маркет-плейсі. Але для запуску магазину потрібен бюджет, що найменше, декілька тисяч гривен на закупівлю товару, його просування.

державний управління нестандартний віртуальний зайнятість

Таблиця 5

НФЗ «віртуальна зайнятість»: Інтернет-магазини

Також при створені інтернет-магазину важливо визначитися з: нішею; продукцієй (вибрати, закупити, протестувати на якість і тільки тоді продавати); візуальним стилем; ціновою політикою; умовами праці. Бажано підготувати відповіді на популярні питання, сфотографувати продукцію, написати пости, обов'язково створити бізнес-сторінку в Facebook та Instagram.

Перевагами НФЗ «віртуальна зайнятість: Інтернет-магазин» є невеликі вкладення; добрий початок підприємницької діяльності; можливість зрозуміти себе - чи подобається вести бізнес, чи більш комфортно працювати в наймі; Інтернет- магазин можна розвивати паралельно с повною зайнятістю на основній роботі. Так що й є можливість прокачати навички тайм-менеджменту.

Але є й недоліки: не варто чекати доходу чи прибутку у перші місяці роботи; треба володіти значним обсягом знань з маркетингу, менеджменту, клієнтського сервісу, з бізнесу в цілому; може не здійснитися через помилку з нішею або продуктом, через вибір надто вузької аудиторії, відсутність стратегії розвитку проекту або продаж.

НФЗ «віртуальної зайнятості»: Інтернет-магазин може використовувати Amazon -- майданчик, який щомісяця відвідує понад 1,6 млрд користувачів з усього світу і де можна продавати практично все. Тобто, для носія віртуальної зайнятості це можливість створити Інтернет-магазин на платформі, куди не потрібно залучати трафік. А спеціальні програми дозволяють лише закупити товар, доставити на склад Amazon і працювати з клієнтами. Логістикою, зберіганням товару, оформленням повернень опікується Amazon (табл. 6).

Таблиця 6

НФЗ «віртуальна зайнятість» з використанням майданчика Amazon

Важливо знати економіку бізнесу на майданчику. Виглядає вона приблизно так: 30% вартості продукції - доставка на склад Amazon і собівартість; 30% - комісія Amazon за інші послуги та використання сервісу; 15% - маркетинг, просування, витрати на зарплати своєї команди; 25% - прибуток. Для старту важливо визначитися з товаром, як при запуску будь-якого бізнесу. Для продажів на Amazon треба скористатися розширеннями Unicom Smasher, Jungle Scout, AMZScout. Вони аналізують обіг інших продавців певних продуктів, прогнозують кількість продажів найближчим часом і видають найпопулярніші товари. Ще важливо: мати прокачані комунікативні навички, щоб легко спілкуватися з постачальниками, співробітниками Amazon, клієнтами; добре знати англійську мову (як мінімум, на рівні В1, але краще - на С1); мати стартовий капітал від 300 доларів (таку пораду дають ті, хто побудував успішний бізнес на Amazon); добре розбиратися в маркетингу, продажах, обліку фінансів.

Переваги використання майданчику Amazon в НФЗ «віртуальна зайнятість»: не треба шукати трафік; постійно працювати над перетворенням відвідувачів в клієнтів; високі показники конверсії - близько 13% проти 2-3% в класичному ecommerce; не треба створювати свій сайт; не думати про логістику, бо це завдання платформи; можна отримати дохід більш ніж 5000 доларів та ставити більшу націнку, ніж на українському ринку; реально знайти партнерів для іншого бізнесу.

Навички можна прокачати на наступних ресурсах: чат в Telegram, де продавці обговорюють новини на ринку США і нюанси роботи Amazon; Amazon Expert Skill - Telegram-канал, де розповідають про продаж товарів на Amazon, висвітлюють новини на ринку США і Європи; Project Amazon - Facebook-група, де можна знайти інформацію та відгуки про курси по бізнесу на платформі, корисні поради.

Але є й недоліки. Складно сформувати базу клієнтів, бо Amazon не дає доступ до їх особистих даних. Є випадки прояву нечесної конкуренція з боку інших продавців. Тут брендінг не важливий, бо відвідувачі звертають увагу на ціни, відгуки, рейтинг більше, ніж на інші параметри/

Деякі Інтернет-магазини досягли такого рівня розвитку, що державні органи змушені уживати заходи для зупинки їх зростання. Так, Державне управління по контролю за ринком КНР оштрафувало компанію Alibaba на $ 2,7 млрд за обвинуваченням в порушені антимонопольного законодавства. Відповідне повідомлення з'явилося на сайті ринкового регулятора Китаю 10 квітня 2021 р. Розмір штрафу склав 4% від обсягу продаж компанії в 2019 р. в Китаї ($69,67 млрд). Регулятор повідомив, що розслідування виявило: компанія проводила політику, яка змушувала споживача вдаватися до її послуг, бо він не мав вибору. Це погано позначилося на конкурентній середі ринку Інтернет- комерції Китаю. У носія НФЗ «віртуальна зайнятість», засновника компанії Alibaba Джека Ма тривалий конфлікт з державними органами Китаю. В жовтні 2020 р. він публічно критикував китайські державні банки, звинувативши їх в «ломбардному мисленні». Після цього державні органи Китаю зірвали IPO його Фінтех-стартапу Ant Group, яке могло стати рекордним. У лютому 2021 р. китайські державні ЗМІ викреслили Джека Ма зі переліку головних бізнесменів країни. До цього найбільш великим вважався штраф в $975 млн, який з цього приводу заплатила в 2015 р. американська компанія Qualcomm.

Висновки. В статті визначено основні поняття найпоширеніших відносно простих нестандартних форм зайнятості на ринку віртуальної зайнятості. Основні висновки та результати досліджень зводяться до наступного: сучасний ринок праці набуває значної швидкості в своєму трансформуванні; еорія та практика державного управління нестандартними формами зайнятості «віртуальна зайнятість» ґрунтуються на світовому досвіді, який, на загал, відповідає сучасному стану розвитку українського суспільства; значна частка процесу трансформації сучасного ринку праці визначається широким розповсюдженням нестандартної форми зайнятості «віртуальна зайнятість»; сучасний етап розвитку світового співтовариства характеризується різноманіттям відносно простих моделей нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість» та практик державного управління ними; загальне розуміння базових категорій і понять проблематики сформувалось в практиці населення щодо розв'язання проблем бідності, а проблемні аспекти в інтерпретаціях понятійно-категоріального апарату є свідченням її динамічного розвитку; в сучасних умовах спостерігається виникнення значного різноманіття нестандартних форм зайнятості віртуального характеру; нестандартні форми зайнятості «віртуальна зайнятість» діють в різних сферах людської діяльності; нестандартні форми зайнятості «віртуальна зайнятість» значно поширюють територіальну сферу запровадження зайнятості носіїв ринку віртуальних послуг; основи нестандартних форм зайнятості «віртуальна зайнятість» мають входити в навчальні плани та освітні програми більшості спеціальностей вищих навчальних закладів.

Наступним етапом є дослідження більш складних НФЗ «віртуальна зайнятість» та практик державного управління ними щодо розв'язання проблем бідності населення та створення понятійно-категоріальних моделей їх динамічного розвитку.

Література

1. Большая Советская энциклопедия. - M.: «Сов. энциклопедия», (1969-78).

2. Башаров В. Определение: Новая философская энциклопедия. - M.: Мысль, 2000.

3. Витушкин Д. Свободная атака копейщиков. - СПб: Ведомости, 2011. №099

4. Добрянский Ф. Управление фрилансером: методы и практика. - M.: Из-во Альпина, 2009. 132 с.

5. Малышев A. Анализ данных об удаленных рабочих местах в России и за рубежом - Вестник Сибирского института бизнеса и информационных технологий, 2019, №3(31). С.63-65

6. Белоус А. Сколько украинцев работает без трудовой книжки: данные Госстата. Бухгалтер 911, 03.04.2021.

7. Маркариян Г. Фриланс в России - фрилансеры и заказчики. Деловой журнал, 2014. №7.

8. Никуткина K., Привалова A. Западное количественное исследование фрилансеров: профессиональный обзор. Экономическая социология, т.10, №1, 2009.

9. Хусейнов T.M. Трудоустройство в сети Интернет: позиция работника // Мир в человеке: актуальные проблемы философии, социологии и политоведения, психологии: Материалы XV Международной научно-практической конференции студентов, аспирантов и молодых ученых (29 ноября - 30, 2012). Раздел II. Социологические и политологические исследования. Пермь: 2012. С. 165-168.

10. Хусейнов T.M. Занятость в сети Интернет: позиция работодателя // Кадровые ресурсы в координатах XXI века: Сборник научных статей по материалам Международной научно-практической конференции, 27 ноября 2012 г. Саратов: Изд-во «КУБиК», 2012. С. 211-215

References

1. Bol'shaja Sovetskaja jenciklopedija [Great Soviet Encyclopedia]. (1969-78). M.: Sov. encyclopedia, [in Russian]

2. Basharov, V. (2000). Opredelenie: Novaya filocoaskaya encyclopedia [Definition: New philosophical encyclopedia]. M.: Thought [in Russian].

3. Vitushkin, D. (2011). Svobodnaya ataka kopejshikov. [Free spearmen attack]. St. Petersburg Vedomosti. 099 [in Russian].

4. Dobriansky F. (2009). Upravlenie frilanserom: metody i practyka. [Freelancer Management: Methods and Practice]. M.: Alpina Publisher [in Russian]

5. Malyshev, A. (2019). Analys dannych ob udalennych raboshich mestach v Rossii i sa pubejom [Analysis of data on remote workplaces in Russia and abroad]. Vestnik Sibirskogo instituta biznesa i informacionnyh tehnologij - Bulletin of the Siberian Institute of Business and Information Technologies, 3(31) [in Russian]

6. Belous, A. (2021) Skolko ukraincev rabonaet bes trudovoy knijki: dannye Gosstata [How many Ukrainians work without a work book: data from the State Statistics Service]. Buhgalter - Accountant, 911, 03.04 [in Russian]

7. Markarian, G. (2014) Frilans v Rosii - frilancery i zakaschiki. [Freelance in Russia - freelancers and customers]. Delovoj zhurnal - Business magazine, 7 [in Russian]

8. Nikutkina, K., & Privalova, A. (2009) Zapadnoe kolichestvennoe iccledovanie frilanserov: professionalniy obzor [Western Quantitative Research on Freelancers: A Professional Overview]. Jekonomicheskaja sociologija - Economic sociology, 10, 1 [in Russian]

9. Khuseynov, T. (2012) Trudoustroystvo v sety Internet: posiciya rabotnika [Employment on the Internet: the position of the employee]. The world in man: current problems of philosophy, sociology and political scientists, psychology: Materials of the XV International scientific-practical conference of students, graduate students and young scientists (November 29-30, 2012). Section II. Sociological and political science research. Perm. [in Russian]

10. Khuseynov T. (2012) Trudoustroystvo v sety Internet: posiciya rabotnika [Employment on the Internet: the position of the employer]. Human resources in the coordinates of the XXI century: Collection of scientific articles based on the materials of the International scientific and practical conference, November 27, 2012. Saratov: Publishing house "KUBiK". [in Russian]

Размещено на allbest.ru