Поняття функції постанов Суду Ради Європи

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЇ ПОСТАНОВ СУДУ РАДИ ЄВРОПИ

Завгородній Віталій Анатолійович, доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри теорії та історії держави і права

Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Вступ

Мета. Метою статті є з'ясування характерних ознак, що притаманні функціям постанов Суду Ради Європи та формулювання на цій основі дефініції однойменного поняття.

Методологія. Теоретичний інструментарій дослідження склали: універсальні гносеологічні принципи пізнання, комплексний, діалектичний, аксіологічний підходи, загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання. Зокрема, під час дослідження використовувались наступні методи наукового пошуку: аналіз, синтез, індукції, дедукції, структурний, системний, техніко-догматичний.

Результати. У підсумку дослідження встановлено, що функції постанов Суду Ради Європи -- це основні напрями впливу результатів волевиявлення ЄСПЛ на свідомість і поведінку право-дієздатних суб'єктів з метою гарантування конвенційних прав і основоположних свобод людини, що перебуває під юрисдикцією держави- учасниці Конвенції.

Наукова новизна. У роботі вперше обґрунтована дефініція та визначені характерні ознаки функцій постанов Суду Ради Європи, як правових актів, що ухвалюються по суті справи та мають дуальну юридичну природу.

Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для подальших наукових розвідок у цій царині, а також у правозастосовній діяльності суб'єктів, уповноважених на імплементацію постанов Європейського суду з прав людини в національний правопорядок України.

Ключові слова: функції правових актів, функції судових актів, функції рішень суду, функції органів судової влади, функції постанов Європейського суду з прав людини.

Abstract

V. Zavhorodnii, Doctor of Law, Associate Professor, Professor of the Department of Theory and History of State and Law, Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs.

THE CONCEPT OF THE FUNCTIONS OF COURT JUDGMENTS OF THE COUNCIL OF EUROPE.

Purpose. The aim of the article is to clarify the characteristic features inherent in the functions of Court judgments of Council of Europe and to formulate on this basis the definition of the concept of the same name.

Methodology. The theoretical tools of the study were: universal epistemological principles of cognition, complex, dialectical, axiological approaches, general scientific and special scientific methods of cognition. In particular, the following methods of scientific research were used during the research: analysis, synthesis, induction, deduction, structural, systemic, technical-dogmatic.

Results. As a result of the study it was established that the Junctions of Court judgments of Council of Europe are the main areas of influence of the European Court of Human Rights on the consciousness and conduct of legal entities to guarantee convention rights and fundamental human freedoms under the jurisdiction of a State party to the Convention on the Protection of Human Rights and fundamental freedoms. Scientific novelty. For the first time, the paper substantiates the definition and identifies the characteristic features of the functions of Court judgments of Council of Europe as legal acts that are adopted on the merits and have a dual legal nature.

Practical significance. The results of the study can be used for further scientific research in this area, as well as in the law enforcement activities of entities authorized to implement the judgments of the European Court of Human Rights in the national legal order of Ukraine.

Key words: functions of legal acts, functions of judicial acts, functions of court decisions, functions of judicial authorities, functions of judgments of the European Court of Human Rights.

Постановка проблеми

Характеристика постанов Суду Ради Європи (далі - ЄСПЛ, Страсбурзький суд) як правового феномену вимагає розгляду питання щодо спрямованості їх впливу на поведінку учасників суспільного життя, що в сучасній правничій науці або ж носить дискусійний характер, або ж залишається поза увагою дослідників. Принагідно слід зазначити, що функції будь-якого явища правової дійсності відбивають його соціальну необхідність і призначення, а також те, наскільки його якісні характеристики достатні для використання суспільством та здійснюють позитивну дію на процеси, що його оточують. Тому дослідження функцій постанов ЄСПЛ як складного та багатоаспектного явища правової дійсності, що заслужено в доктрині права визнані ефективним засобом вирішення багатьох соціальних і юридичних завдань, є важливим в аспекті визначення ролі правових актів Страсбурзького суду в правовому регулюванні та процесі реформування національної правової системи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Рішення Європейського суду з прав людини були предметом наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних правників, зокрема К.В. Андріанова, Є.С. Алісієвич, А.С. Беніцького, В.Г. Буткевича, О.Ю. Водяннікова, А.С. Григоряна, О.В. Девятової, Т.І. Дудаш, Ю.Є. Зайцева, В.А. Капустинського, В.В. Костицького, П.А. Лаптєва, М.В. Мазура, М.М. Марченко, І.С. Метлової, В.Т. Маляренко, П.М. Рабіновича, О.В. Соловйова, В.С. Стефанюка, С.Р. Тагієва, О.І. Тіунова, В.А. Туманова та інших. Водночас питання щодо функцій рішень Суду Ради Європи, які ухвалюються по суті справи, не знайшло свого однозначного вирішення у правничій науці, а отже залишається предметом дискусії і обумовлює необхідність здійснення подальших наукових розвідок у цій царині.

Постановка завдання. З'ясувати характерні ознаки, що притаманні функціям постанов Суду Ради Європи та сформулювати на цій основі дефініцію однойменного поняття. Задля досягнення поставленої мети в роботі використані такі наукові методи пізнання: аналіз, синтез, індукції, дедукції, структурний, системний та техніко-догматичний.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ураховуючи складну юридичну природу постанов ЄСПЛ як рішень, що ухвалюються ним по суті справи, вихідними категоріями для розуміння поняття «функції постанов Суду Ради Європи» вважаємо «функції правових актів» та «функції рішень суду». Огляд наукових джерел з цієї тематики свідчить про різні погляди правників щодо розуміння сутності зазначених правових явищ.

Як наголошує Т.В. Кивленок, функція притаманна кожному правовому акту, оскільки правовий акт являє собою волевиявлення, обов'язкове для виконання юридичними і фізичними особами, яким вони адресовані. Функції правових актів, як стверджує дослідник, випливають з їх природи і направлені на забезпечення визначеної для них ролі [1, с. 4].

В аспекті розуміння поняття «функції правових актів» найбільш значущими для сучасної юридичної доктрини вважаються теоретичні положення, сформульовані С.С. Алексєєвим. З погляду вченого, в особливостях правового акта як зовнішньої форми проявляються такі його власні функції: 1) правові акти, покликані забезпечити повне і точне вираження вміщеної в них волі; 2) вони є однією з необхідних умов правового регулювання - доведення волі держави, організацій, громадян до відома усіх, кого вона стосується; з) правові акти - один із найважливіших засобів і джерел правової пропаганди та правового виховання [2, с. 195-196].

Поділяючи наведений підхід, П.А. Корольков доходить висновку, що в рамках національної правової системи постанови ЄСПЛ виконують дві основні функції. Перша пов'язана з розглядом компетентними органами відповідної правової позиції, що закріплена в постанові ЄСПЛ. Друга функція пов'язана з розглядом постанов Страсбурзького суду як юридичного факту, що є підставою для виникнення, зміни чи припинення матеріальних або процесуальних відносин [3, с. 8].

Аналіз зазначеного дає підстави стверджувати, що правниками фактично наголошується на тому, що правовому акту (в тому числі рішенню суду) одночасно приналежні функції джерела права, юридичного факту, а також джерела правового виховання й засобу впливу на свідомість людей. Однак, зважаючи на обраний нами підхід до розуміння постанов ЄСПЛ як юридичних документів, їх розгляд у якості юридичних фактів уважаємо неприйнятним. На наше переконання, самі по собі рішення як національних судів, так і Суду Ради Європи не є юридичними фактами (діями чи подіями), а є лише їх документальним вираженням (підтвердженням) та засобами інформації для відповідних адресатів.

У свою чергу, О.В. Галкіна пропонує виокремлювати загальні функції, що притаманні всім правовим актам, та спеціальні, притаманні кожному окремому різновиду правового акта, які відображають його специфічні (відмінні) риси. На думку правника, загальні функції правових актів визначають механізм впливу різних актів на суспільні відносини та їх суб'єкти, а також дозволяють визначити їх роль у механізмі правового регулювання. Значна кількість правових актів містить у собі діючі елементи правової системи - юридичні норми, індивідуальні приписи, що викликають певні зміни в суспільних відносинах, на які спрямована їх дія. Причому таку дію вони здійснюють не поодинці, а у взаємодії з іншими правовими актами. Як наголошує дослідник, лише у тісному взаємозв'язку один із одним правові акти реалізують свої функції; тобто функціонування кожного правового акта здійснюється в системі з іншими правовими актами [4] .

Однак вважаємо, що зазначений методологічний підхід до класифікації функцій правових актів на загальні та спеціальні не є прийнятним для характеристики постанов ЄСПЛ, зважаючи на те, що результати волевиявлення Суду Ради Європи є унікальним та складним юридичним феноменом, якому притаманні функції одночасно декількох різновидів правових актів (як правозастосовного, так і правоінтерпретаційного). В той же час, постанови Страсбурзького суду як юридичні інструменти, що забезпечують належне виконання юрисдикційних повноважень ЄСПЛ, не можуть мати загальних функцій всіх існуючих видів правових актів.

На переконання М.М. Карабекова, функції правових актів, як засобів здійснення правової політики, тісно пов'язані та залежать від різних стадій правового регулювання. Правові акти, як стверджує правник, спрямовані на досягнення певного юридичного ефекту та використовуються як засоби здійснення регулятивного впливу на суспільні відносини [5, с .16-18].

Варто зауважити, що вченим однією із функцій правових актів виокремлюється цільова. Однак у доктрині права все ж пропонується розмежовувати функції та цілі правових актів, не заперечуючи їх сутнісної близькості.

Так, наприклад, з погляду О.В. Шопіної, ціль правових актів є підсумком інтелектуально-вольової діяльності людини і полягає в тому, щоб якомога повніше відобразити бажаний для суб'єкта результат. Вона безпосередньо пов'язана з процесом і результатами діяльності людини або організації та може бути визначена у формі задачі, мотиву, напряму. Категорія «функція правового акта», як зауважує вчена, відповідає на такі питання: «чому слугує цей акт?», «яким є його призначення та роль у механізмі правового регулювання?» Під функціями актів, як стверджує авторка, також слід 93 розуміти основні напрями впливу на суспільні відносини, що визначаються їх сутністю, цілями та призначенням у суспільстві [6, с. 42-44].

Загалом поділяючи підхід дослідниці щодо розуміння категорії «функції правових актів», дискусійним вважаємо твердження правника про доцільність та коректність вживання в науковому обігу поняття «ціль правових актів». постанова страсбурзький суд правовий

Методологічно коректною та найбільш змістовною, на наш погляд, є дефініція досліджуваного поняття, запропонована Л.Р. Макаровою, яка доходить висновку, що під загальнотеоретичною категорію «функції правових актів» слід розуміти основні напрями впливу правових актів як засобів реалізації державно-правової політики в різних сферах суспільного життя на правосвідомість і поведінку право-дієздатних суб'єктів, що є об'єктивно необхідними для забезпечення ефективного функціонування механізму правового регулювання [7, с. 169].

Принагідно зазначити, що в юридичній науці не існує усталеного підходу і до визначення таких тотожних за своїм змістом категорій, як «функції судового рішення» та «функції судового акту».

Так, з погляду Д.С. Семікіна, під функцією судового акта слід розуміти визначені їх цілями і специфічними властивостями основні напрямки впливу на суспільні відносини [8, с. 78]. Даний підхід кореспондується з одним із наведених вище та критично оцінений нами, за якого у судових актів є цілі, що обумовлюють його функції.

У свою чергу, М.Є. Молодкін пропонує розуміти сутність функцій судових актів зважаючи на їх видову диференціацію. Так, з погляду дослідника, соціальні функції судових актів відображають їх призначення при вирішенні тих або інших соціальних задач, а власне юридичні функції відображають роль судових актів безпосередньо в процесі правового регулювання (при вирішенні техніко-юридичних задач при правореалізації) [9, с. 9].

Однак слід зауважити, що, незважаючи на розподіл функцій судових актів на дві категорії, автор загалом зводить їх призначення та роль до засобів, умовно називаючи більшість функцій судових актів «інструментальними».

Також під функціями судових рішень пропонується розуміти комплекс взаємопов'язаних організаційно-правових наслідків, які обумовлюють досягнення закріпленої в рішенні суду матеріальної цілі. На думку С.В. Васильєва, запропоноване поняття вказує на те, що тільки в теоретичному плані можливим є відокремлений розгляд функцій судового рішення, оскільки це допомагає більш чітко зрозуміти основні аспекти впливу судового рішення на суспільні відносини, тоді як на практиці можна говорити про одночасний, взаємообумовлений прояв функцій [10].

Таким чином, автором наголошується на тому, що уособленням функцій рішень суду є не тільки їх вплив на правовідносини, але й результат такого впливу, який, на наше переконання, більше характеризує ефективність судового рішення.

Подібних висновків доходить і Л.М. Завадська, яка стверджує, що питання функцій судового рішення - це лише один із аспектів більш широкої проблеми дії рішення суду, яка може розглядатися як з точки зору його правових наслідків (законна сила рішення, його обов'язковість) та функцій, так і в плані досягнення цілей, які стоять перед судом [11, с. 13]. Уважаємо, що вказана позиція правника актуалізує питання про взаємозв'язок існуючих функцій суду та функцій його правових актів.

З цього приводу вбачаємо слушною думку М.А. Тузова, який наголошує, що функції органів судової влади мають прямий чи непрямий зв'язок з судовими актами органів цієї влади, які є документальною формою об'єктивного вираження їх сутнісних проявів (тобто функцій) в державно організованому суспільстві. Отже, з погляду вченого, при розгляді питання функцій судових органів слід враховувати не тільки наявні зв'язки між ними, але й зв'язки з актами органів судової влади, що забезпечує більш широке та глибоке розуміння правосудного значення судових актів, ніж лише розуміння їх як резолютивних судово процесуальних документів [12, с. 104].

Погоджуючись з твердженням автора, зауважимо, що функції постанов Суду Ради Європи пов'язані не лише з функціями Страсбурзького суду як міжнародної судової інституції, але й з цілями та завданнями, що поставлені Радою Європи перед ЄСПЛ у сфері захисту прав людини.

Разом з тим І.С. Метлова доходить висновку, що як основні напрямки впливу рішень на правову дійсність функції рішень ЄСПЛ тісно пов'язані з функціями права, оскільки між цими явищами є ряд схожих рис. Так, наприклад, схожим є об'єкт впливу, а також спрямованість функцій на досягнення загальних цілей у кінцевому результаті. На переконання авторки, сутність функцій рішень ЄСПЛ обумовлена тим, що вони поєднують в собі і деякі функції права (оскільки вміщують в собі нормативні положення), і функції судових правозастосовних актів, а також функції актів тлумачення. Відповідно, на думку дослідниці, функції рішень ЄСПЛ - це напрямки правового впливу ухвалених Страсбурзьким судом правових актів, що вміщують нормативні положення, на правову систему держав-учасниць Конвенції, відображаючи роль Суду Ради Європи як органу міжнародного правосуддя [13, с. 100].

В цілому погоджуючись з ідеєю вченої щодо взаємозв'язку функцій права та функцій рішень ЄСПЛ, заперечної оцінки заслуговує позиція авторки щодо об'єкту впливу рішень Суду Ради Європи, яким є скоріше не вся правова система, а лише її деякі складові, а саме: правосвідомість та правова поведінка суб'єктів права.

Висновки

Враховуючи усі вищевикладені теоретичні положення, а також мету Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначену в преамбулі цього міжнародного договору, обґрунтованою вважаємо таку дефініцію досліджуваного правового явища: «функції постанов Суду Ради Європи - це основні напрями впливу результатів волевиявлення ЄСПЛ на свідомість і поведінку право-дієздатних суб'єктів з метою гарантування конвенційних прав і основоположних свобод людини, що перебуває під юрисдикцією держави-учасниці Конвенції».

Однойменному поняттю притаманні такі суттєві ознаки: а) являють собою напрями багатоаспектного впливу результатів волевиявлення ЄСПЛ; б) об'єктами такого впливу є правосвідомість і поведінка суб'єктів, яким адресовані постанови Страсбурзького суду; в) є відображенням юридичних властивостей постанов Суду Ради Європи, що випливають з їх природи; г) безпосередньо пов'язані з компетенцією Страсбурзького суду; д) за умови їх ефективного здійснення сприяють утвердженню європейських стандартів дотримання прав і свобод людини, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Список використаних джерел

1. Кивленок Т. В. Функции атипичных правовых актов. Государственная власть и местное самоуправление: практический и информационный журнал. 2009. № 12. С. 3-5.

2. Алексеев С. С. Общая теория права. Том II. Москва: Юридическая литература, 1982. 360 с.

3. Корольков П. А. Влияние практики Европейского суда по правам человека в сфере толкования и применения конвенционных уголовно-процессуальных норм на развитие международного права и российского законодательства: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. 12.00.10. Москва, 2011. 27 с.

4. Галкина О. В. Функциональный анализ правовых актов. 2015. URL: http://izron.ru/articles/izvoprosov-okhvatyvaemykh-problemoy-sudebnykh-resheniy- vazhneyshee-teoreticheskoe-iprakticheskoe-z/sektsiya-1-teoriya-i-istoriya-prava-i-gosudarstva- istoriya-ucheniy-o-prave-igosudarstve-spetsialnos/funktsionalnyy-analiz-pravovykh-aktov

5. Карабеков М. М. Правовые акты как средства формирования и реализации правовой политики: общетеоретический аспект: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Краснодар, 2010. 31 с.

6. Шопина О. В. Система правовых актов в современной России: проблемы теории: дис. канд. юрид наук: 12.00.01. Саратов, 2002. 220 с.

7. Макарова Л. Р. Тлумачення категорії «функції правових актів» у загальній теорії права. Visegrad Journal on Human Rights. 2019. № 3. Vol. 1. С. 165-169.

8. Семикин Д. С. Цели и функции судебных актов. Право и управление. ХХІ век. 2012. № 2 (23). С. 77-82.

9. Молодкин Н. Е. Функции судебных актов в правовом регулировании: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Москва, 2005. 22 с.

10. Васильев С.В. Гражданский процесс: курс лекций. Харьков: Эспада, 2010. URL: http://jurfak.univer.kharkov.ua/kafedry/kaf_civil-prav/lekc_cpd/kurs.pdf

11. Завадская Л.Н. Реализация судебных решений. Теоретические аспекты / отв. ред.: Шакарян М.С. Москва: Наука, 1982. 141 с.

12. Тузов Н. А. Выражение функций органов судебной власти в судебных актах. Журнал российского права. 2008. № 10. С. 95-104.

13. Метлова И. С. Решения Европейского Суда по правам человека в системе источников российского права: дис. ... канд. юрид. Наук: 12.00.01. Москва, 2007. 190 с.

References

1. Kivlenok, T. V. (2009). Funkcii atipichnyh pravovyh aktov [Functions of atypical legal acts]. State power and local self-government: a practical and informational journal. № 12. Pp. 3-5. (in Russian)

2. Alekseev, S. S. (1982). Obshchaya teoriya prava [General theory of law]. (Vol. II). Moscow: Legal Literature, 360 p. (in Russian)

3. Korolkov, P. A. (2011). Influence of the practice of the European Court of Human Rights in the field of interpretation and application of conventional criminal procedural norms on the development of international law and Russian legislation: PhD thesis abstract dis.. Moscow, 27 p. (in Russian)

4. Galkina, O. V. (2015). Functional analysis of legal acts. URL: http://izron.ru/articles/izvoprosov-okhvatyvaemykh-problemoy-sudebnykh-resheniy- vazhneyshee-teoreticheskoe-iprakticheskoe-z/sektsiya-1-teoriya-i-istoriya-prava-i-gosudarstva- istoriya-ucheniy-o-prave-igosudarstve-spetsialnos/funktsionalnyy-analiz-pravovykh-aktov (in Russian)

5. Karabekov, M. M. (2010). Legal acts as a means of formation and implementation of legal policy: general theoretical aspect: PhD thesis abstract. Krasnodar, 31 p. (in Russian)

6. Shopina, O. V. (2002). The system of legal acts in modern Russia: problems of theory: PhD diss. Saratov. 220 p. (in Russian)

7. Makarova, L. R. (2019). Tlumachermia katehorii «funktsii pravovykh aktiv» и zahalnii teorii prava [Interpretation of the category «functions of legal acts» in the general theory of law]. Visegrad Journal on Human Rights, № 3, vol. 1, pp. 165-169. (in Ukrainian)

8. Semikin, D. S. (2012). Celi ifunkcii sudebnyh aktov [Purposes and functions of judicial acts]. Law and management. XXI century, 2 (23), pp. 77-82. (in Russian)

9. Molodkin, N. E. (2005) Functions of judicial acts in legal regulation: PhD thesis abstract. Moscow, 22 p. (in Russian)

10. Vasiliev, S. V. (2010). Civil process: a course of lectures. Kharkov: Espada, Retrived from: http://jurfak.univer.kharkov.ua/kafedry/kaf_civil-prav/lekc_cpd/kurs.pdf (in Russian)

11. Zavadskaya, L. N. (1982). Realizaciya sudebnyh reshenij. Teoreticheskie aspekty [Implementation of judgments. Theoretical aspects]. Moscow: Nauka, 141 p. (in Russian)

12. Tuzov, N. A. (2008). Vyrazhenie funkcij organov sudebnoj vlasti v sudebnyh aktah [Expression of the functions of the judicial authorities injudicial acts. Journal of Russian Law, 10, pp. 95-104. (in Russian)

13. Metlova, I. S. (2007). Decisions of the European Court of Human Rights in the system of sources of Russian law: PhD diss. Moscow, 190 p. (in Russian)

Размещено на Allbest.ru