Теоретико-методологічні засади формування механізмів забезпечення кібербезпеки України на сучасному етапі державного будівництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні засади формування механізмів забезпечення кібербезпеки України на сучасному етапі державного будівництва

Олександр Коваленко аспірант кафедри глобальної та національної безпеки,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Анотація

кібербезпека державне будівництво

Метою статті є наукове обґрунтування теоретико-методологічних засад формування механізмів забезпечення кібербезпеки безпеки України на сучасному етапі державного будівництва.

Для вирішення завдань дослідження використовувалися загальні та спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу уточнено понятійний апарат проблематики забезпечення кібербезпеки. Системно-структурний метод використано для визначення основних механізмів забезпечення кібербезпеки. Метод структурно-функціонального аналізу дозволив встановити взаємозв'язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками формування державної політики у сфері кібербезпеки. Метод соціального проектування дозволив обґрунтувати теоретико-методологічні засади формування механізмів забезпечення кібербезпеки.

Встановлено, що формування механізмів забезпечення кібербезпеки безпеки має здійснюватися в рамках загальної теорії систем, теорій державного та публічного управління, теорій національної безпеки, інформаційної безпеки і кібербезпеки.

На основі теоретико-методологічних засад формування механізмів державного та публічного управління, механізмів розробки та реалізації державної та публічної політики, механізмів забезпечення національної безпеки, логіки взаємозв'язку елементів державної політики у сфері кібербезпеки, логіки взаємозв'язку зовнішнього та внутрішнього контурів кібербезпеки безпеки, нами визначено структуру системи забезпечення кібербезпеки України. Складовими цієї системи є: державно-політичний, правовий, інституційний механізми, механізм розробки державної політики у сфері кібербезпеки та комплексний механізм її реалізації.

Запропонована структура комплексного механізму забезпечення кібербезпеки України дозволить у подальшому здійснити його змістовне наповнення із чітким визначенням суб'єктів і об'єктів кібербезпеки, функціонально-організаційної структури механізмів забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни, нормативно-правового і ресурсного забезпечення, інструментів державного реагування на загрози кібербезпеці, а також уникнути суперечностей та дублювання функцій суб'єктів забезпечення кібербезпеки, які сьогодні мають місце у цій специфічній сфері.

Ключові слова: національний кіберпростір, державна політика у сфері кібербезпеки, система забезпечення кібербезпеки, механізми забезпечення кібербезпеки, Україна.

Oleksandr Kovalenko

Post-graduate student of the Department of Global and National Security, Taras Shevchenko National University of Kyiv

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF FORMATION OF CYBER SECURITY UKRAINE MECHANISMS AT THE PRESENT STAGE OF STATE BUILDING

Abstract. The aim of the article is to scientifically substantiate the theoretical and methodological foundations of the formation of mechanisms to ensure the cybersecurity of Ukraine at the present stage of state building.

Common and special methods of scientific knowledge were used to face the challenges of this research. The conceptual apparatus of cybersecurity ensuring issues has been clarified using the logical-semantic method. The system-structural method was used to determine the main mechanisms for cybersecurity ensuring. The method of structural and functional analysis establishes the relationship between external and internal factors in the formation of state policy in the area of cybersecurity. The method of social design allowed to substantiate the theoretical and methodological principles of forming mechanisms for cybersecurity ensuring.

It is established that the formation of mechanisms to ensure cybersecurity should be carried out within the framework of general systems theory, theory of public administration, theories of national security, information security and cybersecurity.

On the basis of theoretical and methodological principles of formation of mechanisms of state and public administration, mechanisms of development and implementation of state and public policy, mechanisms of national security, logic of interrelation of elements of state policy in cybersecurity, logic of interconnection of external and internal contours of cybersecurity the structure of the cybersecurity system of Ukraine is determined. The components of this system are: state-political, legal, institutional mechanisms, the mechanism of state policy development in the field of cybersecurity and a comprehensive mechanism for its implementation.

The proposed structure of a comprehensive mechanism for cybersecurity in Ukraine will allow in the future to carry out its meaningful content with a clear definitions of subjects and objects of cybersecurity, functional and organizational structure of cybersecurity mechanisms in hybrid warfare, regulatory and resource support, tools for state response to cybersecurity threats, as well as to avoid collisions and duplication of functions of cybersecurity entities that currently take place in this specific area.

Keywords: national cyberspace, state policy in the field of cybersecurity, cybersecurity system, cybersecurity mechanisms, Ukraine.

Постановка проблеми

У Законі України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» [1] визначено принципи забезпечення кібербезпеки, пріоритетні цілі та завдання національної системи кібербезпеки, й зокрема завдання щодо впровадження організаційно-технічної моделі кібербезпеки, завдання урядової команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA. В Стратегії кібербезпеки України [2] визначено пріоритети та напрями забезпечення кібербезпеки України в сучасних умовах гібридної війни.

Ця обставина й визначає зв'язок загальної проблеми з найбільш важливими науковими та практичними завданнями дослідження проблем розроблення та функціонування механізмів забезпечення кібербезпеки України на сучасному етапі державного будівництва.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу наукових публікацій дозволяють констатувати, що наразі кібербезпека України є об'єктом наукових досліджень філософів, правознавців, політологів, фахівців із публічного управління та ІТ-технологій, а саме: В. Абрамова [3; 4], В. Бурячка, В. Богуша [5], В. Бухарєва [6], Ю. Гаращенко [7], І. Діордіци [8; 9], О. Житника [10], Д. Костенко [11], М. Ожевана, Д. Дубова [12].

Аналіз вказаних наукових праць дозволяє констатувати про відсутність єдиного підходу до розуміння сутності, соціального призначення та завдань механізмів забезпечення кібербезпеки. Недостатня наукова обґрунтованість засад гарантування кібербезпеки України обумовлюють необхідність синтезування теоретичних положень щодо формування та функціонування механізмів забезпечення кібербезпеки нашої держави на сучасному етапі державного будівництва.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Актуальність дослідження зумовлена наявністю проблем, що спричинені протиріччями:

між динамікою і рівнем розвитку інформаційної інфраструктури українського суспільства та потребою удосконалення національної системи кібербезпеки з урахуванням появи нових викликів і загроз у цій сфері;

між необхідністю своєчасного виявлення загроз кібербезпеці та знаннями реальних шляхів адекватного реагування на них;

між існуючою системою умов і чинників гарантування кібербезпеки та необхідними умовами і чинниками, що забезпечують інформаційну стійкість держави.

Також актуальність дослідження визначається важливістю наукового обґрунтування механізмів забезпечення кібербезпеки України, що сприятиме розв'язанню актуальних проблем у цій специфічній сфері на сучасному етапі державного будівництва.

Саме тому мета цієї статті полягає у науковому обґрунтуванні теоретико-методологічних засад формування механізмів забезпечення кібербезпеки безпеки України на сучасному етапі державного будівництва.

Для вирішення завдань дослідження використовувалися загальні та спеціальні методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу уточнено понятійний апарат проблематики забезпечення кібербезпеки. Системно-структурний метод використано для визначення основних механізмів забезпечення кібербезпеки. Метод структурно-функціонального аналізу дозволили встановити взаємозв'язок між зовнішніми та внутрішніми чинниками формування державної політики у сфері кібербезпеки. Метод соціального проектування дозволив обґрунтувати теоретико-методологічні засади формування механізмів забезпечення кібербезпеки.

Виклад основного матеріалу

Сучасний етап державного будівництва в Україні характеризується веденням проти нашої держави гібридної війни та повномасштабним вторгненням РФ на її терени. Вітчизняний дослідник В. Абрамов акцентує увагу на тому, інформаційний простір є основним полем бою в ході гібридної війни [3, с. 17]. Водночас, О. Житник вказує на те, що «образ сучасної війни визначається таким явищем, як створення єдиного інформаційного простору для всієї армії з підключенням до нього командного складу всіх рівнів, починаючи від командирів військових підрозділів» [10, с. 14]. За таких умов, що склалися існує нагальна необхідність гарантування кібербезпеки у різних сферах життєдіяльності українського суспільства, й насамперед у сферах публічного управління, національної безпеки й оборони. Це, у свою чергу, потребує удосконалення системи кібербезпеки та механізмів її забезпечення з урахуванням появи нових викликів і загроз у сфері кібербезпеки. На нашу думку, формування механізмів забезпечення кібербезпеки безпеки має здійснюватися в рамках загальної теорії систем, теорій державного та публічного управління, теорій національної безпеки, інформаційної безпеки і кібербезпеки, теорій гібридної, інформаційної та кібернетичної війн [4; 6; 11; 13, с. 40-46]. На основі теоретико-методологічних засадах формування і функціонування механізмів державного та публічного управління [14, с. 96-97; 15], механізмів розробки та реалізації державної та публічної політики [10; 16; 17; 18, с. 139, 143], механізмів забезпечення національної безпеки [13, с. 183-185; 18, с. 87], логіки взаємозв'язку елементів державної політики у сфері кібербезпеки [7], логіки взаємозв'язку зовнішнього та внутрішнього контурів кібербезпеки безпеки [5; 8; 9], логіки впливу на національний кіберпростір таких важливих чинників, як глобалізація у інформаційній сфері, геополітичне інформаційне протиборство та кібервійна [3; 4; 10-12], визначимо структуру системи забезпечення кібербезпеки, яка містить такі основні механізми забезпечення кібербезпеки, як-от: державно-політичний, правовий, інституційний механізми, механізми розробки та реалізації державної політики кібербезпеки.

Державно-політичний механізм забезпечення кібербезпеки представляє собою сукупність процесів, які ініційовані та реалізовані органами державної влади задля досягнення кінцевого результату у вигляді теоретичного обґрунтування засад політико-правового проектування та державного конструювання системи забезпечення кібербезпеки, а також засад практики гарантування кібербезпеки.

Згадану сукупність утворюють:

процес усвідомлення вищим політичним керівництвом держави проблематики впорядкування національного кіберпростору держави та гарантування кібербезпеки;

процес політико-правового проектування системи забезпечення кібербезпеки, що передбачає визначення концептуальних та організаційно- правових засад забезпечення кібербезпеки;

процес державного конструювання системи забезпечення кібербезпеки, що передбачає створення інституцій з відповідним статусом та функціональним призначенням;

процес безпосереднього планування органами державної влади заходів забезпечення кібербезпеки в умовах динамічного безпекового середовища;

процес організації діяльності суб'єктів розробки та реалізації державної політики кібербезпеки.

Правовий механізм забезпечення кібербезпеки представляє собою сукупність правових норм в рамках яких визначено:

суб'єкти забезпечення кібербезпеки, їх статус, функції і компетенції;

порядок формулювання мети, цілей та завдань державного реагування на загрози кібербезпеці;

принципи побудови та функціонування державно-управлінських інституцій відповідальних за забезпечення кібербезпеки;

форми, умови, порядок виникнення, зміни та припинення відносин між суб'єктами та об'єктами кібербезпеки;

організаційно-правові засади співробітництва органів державної влади з міжнародними партнерами з питань забезпечення кібербезпеки;

сукупність правових інструментів для гарантування кібербезпеки;

правові засоби, які визначають юридичні технології у сфері забезпечення кібербезпеки (заборони, процедури та ін.);

методи адміністрування у сфері забезпечення кібербезпеки тощо.

Інституційний механізм забезпечення кібербезпеки - це сукупність інституцій (суб'єктів) відмінного статусу з різним функціональним призначенням та роллю у процесах забезпечення кібербезпеки:

суб'єкти державного управління, органи виконавчої влади;

органи місцевого самоврядування; недержавні організації.

Аналіз результатів наукових досліджень [6-11; 17] дозволяє нам систему розробки та реалізації державної політики у сфері кібербезпеки представити сукупністю механізмів розробки і реалізації вказаної політики.

Для визначити структурних компонентів системи розробки та реалізації державної політики у сфері кібербезпеки будемо використовувати поняття «цикл політики» [16, с. 42], що містить такі фази:

1. Визначення проблеми забезпечення кібербезпеки.

2. Формування політики державної політики у сфері кібербезпеки.

3. Вибір найприйнятнішого варіанта державної політики у сфері кібербезпеки.

4. Проектування державної політики у сфері кібербезпеки.

5. Реалізація державної політики у сфері кібербезпеки.

6. Оцінювання державної політики у сфері кібербезпеки.

Під механізмом розробки державної політики у сфері кібербезпеки пропонуємо розуміти:

а)на структурно-організаційному рівні - систему інституцій, які виробляють цілі, напрями, принципи розв'язання проблем забезпечення кібербезпеки;

б)на технологічному рівні - сукупність принципів, форм і методів державно-управлінського впливу та технологій, що застосовуються з метою вироблення цілей, напрямів розв'язання проблем забезпечення кібербезпеки.

Цей механізм включає в себе:

пакет концептуально-настановчих документів у сферах інформаційної безпеки та кібербезпеки;

нормативно-правову базу розробки та реалізації державної політики у сфері кібербезпеки;

систему прийняття політичних та державно-управлінських рішень у сфері забезпечення кібербезпеки;

систему програмно-цільового планування державної політики у сфері кібербезпеки.

До суб'єктів розробки згаданої політики пропонуємо віднести:

органи законодавчої та виконавчої влади;

структури сектору безпеки і оборони;

суб'єкти політичного процесу, як-от: політичні партії, громадські об'єднання, лобістські структури впливу;

інститути громадянського суспільства.

При цьому кожен суб'єкт розробки державної політики у сфері кібербезпеки на різних етапах «циклу політики» відіграє певну роль щодо досягнення взаємоприйнятного компромісу та реалізації як загальнонаціональних, так і корпоративних цілей у сфері кібербезпеки.

Зовнішніми чинниками формування державної політики у сфері кібербезпеки пропонуємо визначити:

а)чинники прямого впливу:

міжнародне право у сфері інформаційної безпеки;

національне законодавство в галузі національної безпеки і оборони;

структура глобального інформаційного простору та національного кіберпростору;

державна політика у різних сферах, й зокрема у сфері національної безпеки і оборони;

гравці інформаційної політики; споживачі інформаційної продукції;

цифровий суверенітет та кібермогутність держави;

б)чинники непрямого впливу:

рівень інформаційного розвитку суспільства; рівень розвитку науково- технічного прогресу;

соціокультурні та політичні чинники;

міжнародно-інформаційні, геополітичні та воєнно-політичні чинники.

Внутрішніми чинниками формування державної політики у сфері кібербезпеки пропонуємо визначити:

проблеми;

цілі;

ресурси;

інструменти;

інституції реалізації політики.

Варто зазначити, що формування державної політики у сфері кібербезпеки здійснюється із використанням таких ресурсів, як-от:

ресурси влади;

фінансові ресурси;

інформаційно-технологічні ресурси;

ресурси суспільної підтримки державної політики.

В якості інструментів державної політики у сфері кібербезпеки можуть бути використані:

правове регулювання;

економічні санкції;

інформаційний вплив та ін.

У функціональному плані методологічними засадами, на які повинні орієнтуватися розробники державної політики у сфері кібербезпеки, мають бути такі:

інструментарій розробки державної політики у сфері кібербезпеки має оперативно реагувати на трансформації у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі, на зміни в глобальному інформаційному просторі та національному кіберпросторі, у суспільстві та державі;

фактологічний і методичний базис розробки державної політики у сфері кібербезпеки повинен мати комплексний характер і розглядати проблеми забезпечення кібербезпеки у взаємозв'язку з іншими проблемами національної безпеки та розвитку інформаційного суспільства;

проект державної політики у сфері кібербезпеки має орієнтуватися на досягнення чітких результатів гарантування кібербезпеки.

Програма державної політики у сфері кібербезпеки реалізовується за допомогою системи забезпечення кібербезпеки. Ця система функціонально призначена для виявлення загроз кібербезпеці та адекватного й своєчасного реагування на них. Вона структурно включає в себе комплексний механізм реалізації державної політики у сфері кібербезпеки.

Під поняттям «комплексний механізм реалізації державної політики у сфері кібербезпеки» пропонуємо розуміти системну сукупність органів державної влади, сил сектору безпеки і оборони, інституцій громадянського суспільства та бізнесу, а також процес їхньої спільної діяльності, яка спрямована на досягнення визначених цілей у програмі державної політики у сфері кібербезпеки за допомогою наявних інструментів державного управління. Цей комплексний механізм структурно включєв себе:

організаційно-адміністративний і фінансових механізми;

механізм державного реагування на загрози кібербезпеці;

механізм запобігання загрозам кібербезпеці;

кадровий, науково-методичний та інформаційно-аналітичний механізми забезпечення кібербезпеки;

механізм партнерства і співробітництва з питань забезпечення кібербезпеки;

механізм інтеграції національного кіберпростору у світовий інформаційний простір;

механізм партисипаторної взаємодії у сфері забезпечення кібербезпеки, які використовуються у комплексі з метою забезпечення кібербезпеки.

Організаційно-адміністративний механізм забезпечення кібербезпеки представляє собою сукупність правил і процедур діяльності суб'єктів забезпечення кібербезпеки, а саме:

організації виконання органами виконавчої влади керівних документів з питань забезпечення кібербезпеки;

організації процесів ідентифікації, моніторингу та прогнозування загроз кібербезпеці;

організації програмно-цільового планування, розподілу та використання ресурсів сектору безпеки і оборони в контексті забезпечення кібербезпеки;

організації виконання функціональних завдань державними органами влади, що забезпечують кібербезпеку та координації дій між ними;

організації виконання функціональних завдань державними (недержавними) науковими центрами та вищими навчальними закладами, що входять до системи забезпечення кібербезпеки та здійснюють підготовку відповідних фахівців для галузі;

координації дій між державою та неформальними об'єднаннями громадян і бізнесом з питань забезпечення кібербезпеки;

організації консультування і громадського обговорення проектів документів щодо забезпечення кібербезпеки;

організації інформаційного супроводження державної політики у сфері кібербезпеки, а також організації контролю результатів реалізації вказаної політики.

Фінансовий механізм забезпечення кібербезпеки - це сукупність форм та методів створення і використання фінансових ресурсів задля задоволення потреб суб'єктів забезпечення кібербезпеки.

Механізм державного реагування на загрози кібербезпеці - це системна сукупність інституцій, послідовність дій уповноважених сил сектору безпеки і оборони щодо виявлення та нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз кібербезпеці.

Механізм запобігання загрозам кібербезпеці - це системна сукупність інституцій, послідовність дій уповноважених сил сектору безпеки і оборони щодо розробки і впровадження в життя превентивних заходів соціально- інформаційного та організаційно-управлінського характеру щодо запобігання загрозам кібербезпеці.

Кадровий механізм забезпечення кібербезпеки - це системна сукупність інституцій професійної освіти діяльність яких спрямована на підготовку і перепідготовку фахівців у сфері кібербезпеки.

Науково-методичний механізм забезпечення кібербезпеки - це системна сукупність органів державної влади, відповідальних за забезпечення кібербезпеки та науково-дослідних установ, які тісно взаємодіють з питань напрацювання науково-методичної бази впровадження новітніх технологій забезпечення кібербезпеки, їх апробації та адаптації до особливостей національного кіберпростору; проведенні наукової роботи по актуальним проблемам кібербезпеки та закріпленню шляхів їх вирішення на законодавчому рівні.

Інформаційно-аналітичний механізм забезпечення кібербезпеки - це системна сукупність державних інституцій та сил сектору безпеки і оборони нормативно визначена послідовність дій яких передбачає моніторинг та прогнозування загроз кібербезпеці, аналіз внутрішнього і зовнішнього кібербезпекового середовища.

Механізм партнерства і співробітництва з питань забезпечення кібербезпеки має на меті забезпечення нормалізації міждержавних інформаційних відносин в контексті забезпечення кібербезпеки держави з урахуванням впливу чинника глобалізації в інформаційній сфері.

Механізм інтеграції національного кіберпростору у світовий інформаційний простір забезпечує функціонування національної моделі входження України у світовий інформаційний простір з урахуванням перспективних тенденцій і факторів її формування та вдосконалення.

Механізм партисипаторної (громадської) взаємодії у сфері забезпечення кібербезпеки має на меті забезпечити взаємодію органів державної влади, що опікуються питаннями забезпечення кібербезпеки з громадськими організаціями.

Ефективне функціонування комплексного механізму реалізації державної політики у сфері кібербезпеки, виходячи з окреслених складових можлива за умови використання відповідних інструментів державного управління, до яких відносять:

інституційні (закони, укази, постанови, розпорядження);

фінансово-економічні (пільги, розподіл ресурсів та ін.);

соціально-інформаційні (захист конституційних прав і свобод людини і громадянина, захист національних інтересів в усіх сферах життєдіяльності особи, суспільства та держави та ін.);

адміністративні (контроль, обмеження, дозволи, кіберзахист та ін.);

інвестиційно-інноваційні (галузеві цільові та інвестиційно-інноваційні програми розвитку інформаційного суспільства, фінансування інновацій та пріоритетних напрямів цифровізації, координація реалізації інноваційних програм розвитку інформаційного суспільства).

Висновки

1. Формування механізмів забезпечення кібербезпеки безпеки має здійснюватися в рамках загальної теорії систем, теорій державного та публічного управління, теорій національної безпеки, інформаційної безпеки і кібербезпеки. На основі теоретико-методологічних засад формування механізмів державного та публічного управління, механізмів розробки та реалізації державної та публічної політики, механізмів забезпечення національної безпеки, логіки взаємозв'язку елементів державної політики у сфері кібербезпеки, логіки взаємозв'язку зовнішнього та внутрішнього контурів кібербезпеки безпеки, логіки впливу на національний кіберпростір таких важливих чинників, як глобалізація у інформаційній сфері, геополітичне інформаційне протиборство та кібервійна, нами визначено структуру системи забезпечення кібербезпеки України. Складовими цієї системи є: державно- політичний, правовий, інституційний механізми, механізм розробки державної політики у сфері кібербезпеки та комплексний механізм її реалізації.

Комплексний механізм реалізації державної політики у сфері кібербезпеки структурно включає в себе: організаційно-адміністративний і фінансових механізми, механізм державного реагування на загрози кібербезпеці, механізм запобігання загрозам кібербезпеці, кадровий, науково- методичний та інформаційно-аналітичний механізми забезпечення кібербезпеки, механізм партнерства і співробітництва з питань забезпечення кібербезпеки, механізм інтеграції національного кіберпростору у світовий інформаційний простір, механізм партисипаторної взаємодії у сфері забезпечення кібербезпеки, які використовуються у комплексі з метою забезпечення кібербезпеки.

2. Запропонована структура комплексного механізму забезпечення кібербезпеки України дозволить у подальшому здійснити його змістовне наповнення із чітким визначенням суб'єктів і об'єктів кібербезпеки, функціонально-організаційної структури механізмів забезпечення кібербезпеки в умовах гібридної війни, нормативно-правового і ресурсного забезпечення, інструментів державного реагування на загрози кібербезпеці, а також уникнути суперечностей та дублювання функцій суб'єктів забезпечення кібербезпеки, які сьогодні мають місце у цій специфічній сфері.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні проблем державного конструювання системи забезпечення кібербезпеки України.

Література

кібербезпека державне будівництво

1. Про основні засади забезпечення кібербезпеки України. Закон України № 1263- УІІІ від 05.10.2017 р. Відомості Верховної Ради. 2017. № 45. Ст. 403.

2. Про Стратегію кібербезпеки України : Указ Президента України № 96/2016. URL: https://www.president.gov.ua/documents/962016-19836. (дата звернення: 12.02.2022 р.). Назва з екрану.

3. Абрамов В.І. Гібридна війна як форма міждержавного протиборства: стратегія перемоги. Виклики та загрози національній безпеці в умовах гібридної війни: матеріали науково-практичного семінару (Київ, 27 жовтня 2017 р.) / за заг. ред. Л.М. Шипілова. Київ: НАДУ, 2017. С. 17-22.

4. Абрамов В.І. Мережева архітектура публічного управління: проблеми концептуалізації і практики забезпечення національної безпеки. Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку : матеріали щоріч. всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, м. Київ, 27 трав. 2016 р. / за заг. ред. А.П. Савкова, М.М. Білинської, С.В. Загороднюка. К.: НАДУ, 2016. С. 241-243.

5. Бурячок В.Л., Богуш В.М. Кібербезпека та захист критичної інформаційної інфраструктури. Ukrainian Scientific Journal of Information Security. 2014. № 2. С. 119-148.

6. Бухарєв В.В. Адмінстративно-правові засади забезпечення кібербезпеки України: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Сумський держ. ун-т. Суми, 2018. 221 с.

7. Гаращенко Ю. В. Державна політика у сфері кібербезпеки України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2019. № 1. Т. 30 (69). С. 140-145.

8. Діордіца І. Поняття та зміст національної системи кібербезпеки. Национальный юридический журнал: теория и практика. 2016. № 6. С. 33-38.

9. Діордіца І. Система забезпечення кібербезпеки: сутність та призначення. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 7. С. 109-116.

10. Житник О.М. Формування державної політики національної безпеки в умовах трансформацій у військовій сфері. Автореферат дис. ... к. держ. упр. 25.00.02 - механізми державного управління. К.: МАУП, 2021. 20 с.

11. Костенко Д.М.. Формування мережевої архітектури публічного управління в контексті забезпечення національної безпеки: дис. ... докт. філософії: спец. 281 / НАДУ. К., 2021. 245 с.

12. Ожеван М.А., Дубов Д.В. Homo ex Machina. Філософські, культурологічні та політичні передумови формування конвергентного суспільства : монографія. К.: НІСД, 2017. 272 с.

13. Публічне управління та адміністрування у сфері національної безпеки (системні, політичні та економічні аспекти): словник-довідник / уклад.: С.П. Завгородня, М.Г. Орел, Г.П. Ситник та ін.; за заг. ред. Д.В. Неліпи, Є.О. Романенка, Г.П. Ситника. К.: Видавець Кравченко. 2020. 380 с.

14. Публічне управління та адміністрування : словник-довідник / уклад. О.М. Руденко, О.В. Шершньова, В.Д. Бакуменко, Н.В. Філіпова, Н.В. Ткаленко; за заг. ред. О.М. Руденко. К.: Кондор-Видавництво, 2016. 178 с.

15. Теоретичні та методологічні проблеми розробки і реалізації управлінських стратегій: монографія / за заг. ред. В. М. Князєва. К.: НАДУ, 2008. 240 с.

16. Валевський О.Л. Держава і реформи в Україні: аналіз державної політики в умовах трансформації суспільства : монографія. К.: НАДУ, 2007. 316 с.

17. Шевченко М.М. Державна політика національної безпеки України та механізми її реалізації. Національні інтереси України: ступінь реалізації та загрози: матеріали круглого столу, м. Київ, 27 листопада 2013 р.: у 2 частинах / за ред. Г.П. Ситника, Л.М. Шипілової. К.: НАДУ, 2013. Ч.2. С. 38-47.

18. Публічне управління : термінол. слов. / уклад. : В. С. Куйбіда, М. М. Білинська, О. М. Петроє та ін. ; за заг. ред. В. С. Куйбіди, М. М. Білинської, О. М. Петроє. К. : НАДУ, 2018. 224 с.

References

1. Zakon Ukra'i'ni “Pro osnovnl zasadi zabezpechennja klberbezpeki Ukrami” [The Law of Ukraine “On the basic principles of cybersecurity in Ukraine”]. Vіdomostі Verhovnoї Radi - Information of the Verkhovna Rada, 45, 403 [in Ukrainian].

2. Ukaz Prezidenta Ukra'i'ni “Pro Strategiju klberbezpeki Ukra'i'ni” [On the Cyber Security Strategy of Ukraine”]. (n.d.). www.president.gov.ua/ Retrieved from https://www.president.gov.ua/ documents/962016-19836. [in Ukrainian].

3. Abramov, V.I. (2017). dbridna vrjna jak forma mіzhderzhavnogo protiborstva: strategrja peremogi. Vikliki ta zagrozi national/mj bezped v umovah gibridno'i vpni [Hybrid warfare as a form of interstate confrontation: a strategy for victory. Challenges and threats to national security in the conditions of hybrid war]. KiYv: NADU [in Ukrainian].

4. Abramov, V.I. (2016). Merezheva arhhektura pubbchnogo upravlmnja: problemi konceptuabzacn і praktiki zabezpechennja national^!.' bezpeki [Network architecture of public administration: problems of conceptualization and practice of national security]. Proceedings from: Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia za mіzhnar. uchastju «Derzhavna sluzhba ta pubbchna politika: problemi і perspektivi rozvitku» - The All-Ukrainian scientific-practical conf, for international participation «Civil service and public policy: problems and prospects of development», (pp, 109-111), Kiev [in Ukrainian],

5, Burjachok, V,L,, Bogush, V,M, (2014), Kiberbezpeka ta zahist kritichnoi informacijnoi infrastrukturi [Cybersecurity and critical information infrastructure protection], Ukrainian Scientific Journal of Information Security - Ukrainian Scientific Journal of Information Security, 2, 119-148 [in Ukrainian],

6, Buharev, V.V. (2018). Adminstrativno-pravovi zasadi zabezpechennja kiberbezpeki Ukraini [Administrative and legal principles of cybersecurity of Ukraine], Candidate's thesis. Sumy: Sums'kij derzh, un-t, [in Ukrainian],

7, Garashhenko, Ju. V. (2019). Derzhavna politika u sferi kiberbezpeki Ukraini [State policy in the field of cybersecurity of Ukraine], Vcheni zapiski TNU imeni V.I. Vernads'kogo. Serija: Derzhavne upravlinnja - Scientific notes of TNU named after VI Vernadsky. Series: Public Administration, 1, 30 (69), 140-145 [in Ukrainian],

8, Diordica, І. (2016). Ponjattja ta zmist nacional'noi sistemi kiberbezpeki, [The concept and content of the national cybersecurity system], Nacional'nyj juridicheskij zhurnal: teorija i praktika - National Legal Journal: Theory and Practice, 6, 33-38 [in Ukrainian],

9, Diordica, І. (2017), Sistema zabezpechennja kiberbezpeki: sutnist' ta priznachennja [Cybersecurity system: essence and purpose], Pidpriemnictvo, gospodarstvo і pravo - Entrepreneurship, economy and law, 7, 109-116 [in Ukrainian],

10, Zhitnik, O,M, (2021), Formuvannja derzhavnoi politiki nacional'noi bezpeki v umovah transformacij u vijs'kovij sferi [Formation of the state policy of national security in the conditions of transformations in the military sphere], Extended abstract of candidate's thesis. K,: MAUP [in Ukrainian],

11, Kostenko, D,M, (2021), Formuvannja merezhevoi arhitekturi publichnogo upravlinnja v konteksti zabezpechennja nacional'noi bezpeki [Formation of network architecture of public administration in the context of national security], Doctor's thesis. Kiev: NADU [in Ukrainian],

12, Ozhevan, M,A,, Dubov, D,V, (2017), Homo ex Machina. Filosofs'ki, kul'turologichni ta politichni peredumovi formuvannja konvergentnogo suspil'stva [Homo ex Machina. Philosophical, culturological and political preconditions for the formation of a convergent society]. K,: NISD [in Ukrainian],

13, Nelipa, D.V., Romanenko, E.O., Sitnik, G,P, (2020), Publichne upravlinnja ta administruvannja u sferi nacional'noi bezpeki (sistemni, politichni ta ekonomichni aspekti) [Public administration and administration in the field of national security (systemic, political and economic aspects)], K,: Vidavec' Kravchenko [in Ukrainian],

14, Rudenko, O,M, (2016), Publichne upravlinnja ta administruvannja : slovnik-dovidnik [Public administration and administration], K,: Kondor-Vidavnictvo [in Ukrainian],

15, Knjazeva, V. M. (2008). Teoretichni ta metodologichni problemi rozrobki i realizacil upravlins'kih strategij [Theoretical and methodological problems of development and implementation of management strategies]. K,: NADU [in Ukrainian],

16, Valevs'kij, O,L, (2007), Derzhava i reformi v Ukraini: analiz derzhavnoi politiki v umovah transformacii suspil'stva [State and reforms in Ukraine: analysis of public policy in the transformation of society]. K,: NADU [in Ukrainian],

17, Shevchenko, M,M, (2013). Derzhavna politika nacional'noi bezpeki Ukraini ta mehanizmi її realizacii [State policy of national security of Ukraine and mechanisms of its implementation.]. Nacional'ni interesi Ukraini: stupin' realizacii ta zagrozi [National interests of Ukraine: the degree of implementation and threats]: materiali kruglogo stolu, m. Kiiv, 27 listopada 2013 r.: u 2 chastinah / za red. G.P. Sitnika, L.M. Shipilovoi. K.: NADU, 2013. Ch.2. S. 38-47 [in Ukrainian],

18, Kujbida, V. S. , Bilins'ka , M. M. , Petroe, O. M, (2018), Publichne upravlinnja [Public administration:]. K, : NADU [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...