Особливості структури об’єкту злочину службова недбалість (СТ. 367 Кримінального Кодексу України)

Службова недбалість як багатооб’єктний злочин. Сукупність суспільних відносин в сфері реалізації встановленого порядку виконання службовими особами органів публічної влади повноважень як об’єкт недбалості. Огляд додаткових об’єктів службової недбалості.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 15.09.2022
Размер файла 20,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості структури об'єкту злочину службова недбалість (СТ. 367 Кримінального Кодексу України)

Тарас Січевлюк-Врублевський

аспірант, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького,

Національної академії наук України, адвокат

Анотація

службова недбалість публічна влада

Визначено, що службова недбалість є багатооб'єктним злочином, у його складі, крім основних, виділяються і додаткові об'єкти.

Доведено, що основним безпосереднім об'єктом недбалості є сукупність суспільних відносин в сфері реалізації встановленого порядку виконання службовими особами органів публічної влади повноважень, що входять в їх службову компетенцію, реалізовану в певних сферах (ланці) управління в державних органах та органах місцевого самоврядування.

Відмічено, що безпосередніми додатковими об'єктами службової недбалості можуть виступати майнові чи інші законні інтереси громадян, організацій, суспільства і держави, суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки здоров'я.

Обґрунтовано, що у випадках, коли злочин вчинено службовими особами публічного права, зокрема представниками влади або місцевого самоврядування, додатковим факультативним об'єктом злочину, передбаченого ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України), необхідно визначати авторитет держави.

Ключові слова: об'єкт складу злочину, службова недбалість, невиконання службових обов'язків, неналежне виконання службових обов'язків, інтереси служби, службова особа, авторитет держави.

Abstract

Taras Sichevlyuk-Vrublevsky

Postgraduate student of the Institute of State and Law, V.M Koretsky National Academy of Sciences of Ukraine, lawyer

PECULIARITIES OF THE STRUCTURE OF THE OBJECT OF THE CRIME OFFICIAL NEGLIGENCE (ARTICLE 367 OF THE CRIMINAL CODE OF UKRAINE)

It was determined that the determined that negligence is a multiobject crime, and in addition to the main ones, it includes additional objects.

It is proved that the main direct object of negligence is a set of public relations in the field of implementation of the established procedure for officials of public authorities to exercise powers within their official competence, implemented in certain areas (links) in government and local government.

It is noted that the direct additional objects of official negligence may be property or other legitimate interests of citizens, organizations, society and the state, public relations in the field of health security.

It is substantiated that in cases when the crime was committed by public law officials, in particular by representatives of government or local self-government, an additional optional object of the crime under Art. 367 of the Criminal code of Ukraine, it is necessary to define authority of the state.

Keywords: object of the crime, negligence, failure to perform official duties, improper performance of official duties, interests of the service, official, authority of the state.

Постановка проблеми. Сучасний світ, який постійно трансформується, вимагає максимально дозволеного упорядкування діяльності управлінських структур держави. Належне функціонування сфери службової діяльності є запорукою внутрішньої безпеки держави, що гарантує розвиток і реалізацію конституційних прав і свобод людини і громадянина, забезпечення матеріальних, соціальних, духовних, інтелектуальних потреб, а також державних, громадських інтересів чи інтересів окремих юридичних осіб.

Недбале виконання й невиконання владними інституціями своїх функцій призводить до деформації даних процесів, системного гальмування розвитку сфери службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, негативно позначається на стані дотримання прав і свобод осіб, знижує авторитет органів державної влади, детермінує певні види злочинності. Неналежне ставлення службових осіб до виконання своїх службових обов'язків призводить до зневіри громадян на захист реалізації своїх прав та інтересів до органів державної влади через наявну тяганину й бюрократизм, недотримання термінів розгляду звернень, що, у свою чергу, нівелює авторитет влади та формує негативне ставлення до неї.

З метою охорони зазначених суспільних відносин кримінальне законодавство у ст. 367 КК України передбачає такий склад злочину як «Службова недбалість».

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблематиці розробки концепції об'єкта злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, присвячено праці таких сучасних українських науковців, як: П.П. Андрушко, О.О. Дудоров, К.П. Задоя, О.В. Кришевич, Д.Г. Михайленко, А.В. Савченко, В.І. Тютюгін, Т. І. Слуцька, В.Г. Хашев, С.В. Рак, В.Ф. Ступа.

Мета статті: дослідження особливостей структури об'єкту злочину, передбаченого статтею 367 КК України. Для досягнення цієї' мети поставлені завдання: по-перше, здійснити теоретичний аналіз змісту об'єкта злочину службової недбалості, по-друге - проаналізувати його структуру.

Виклад основного матеріалу

Як зазначено у ч. 1 ст. 2 КК України підставою настання кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Зазначеним обумовлюється науковий інтерес до категорії «склад злочину», що є однією з основних у кримінальному праві. Питанням складу злочину або окремих його аспектів присвячено наукові праці багатьох теоретиків у галузі кримінального права.

Так, О.М. Костенко у своїй науковій праці «Вчення про склад злочину: методологічні аспекти» вказує на те, що склад злочину - це система передбачених кримінальним законодавством ознак, наявність яких у вчинку особи дає підстави визнати цей вчинок злочином [1, с.68].

Правильне визначення об'єкта злочину дозволяє не тільки повно і глибоко усвідомити соціально-правову сутність конкретного злочину, його суспільну небезпеку, а й точно кваліфікувати вчинене [2, с. 13].

На нашу думку, для науки кримінального права надзвичайно важливим процесом є класифікація об'єктів злочину залежно від ступеня узагальнення суспільних відносин, охоронюваних кримінальним законом, на загальний, родовий та безпосередній об'єкти. Отже, під час дослідження змісту об'єкта службової недбалості ми використаємо класичну структуру вертикальної і горизонтальної градації об'єкта злочину, адже класичний поділ об'єкта злочину на загальний, родовий і безпосередній дозволяє чітко структурувати охоронювані суспільні відносини, що зі свого боку дає можливість розкрити його в повному обсязі, показати специфіку і відмінність від інших складів злочинів.

Дана класифікація знайшла своє наукове обґрунтування, є логічною, відповідає потребам практики [2, с.135].

Загальним об'єктом злочинів, згідно зі статтею 1 КК України, виступає комплекс найбільш важливих, істотних суспільних відносин, які перебувають під охороною КК України: права і свободи людини та громадянина, власність, громадський порядок і громадська безпека, навколишнє середовище, конституційний лад України [3, с.114].

Під родовим об'єктом розуміється об'єкт, яким охоплюється певне коло тотожних або однорідних за своєю соціально-політичною й економічною сутністю суспільних відносин, які в силу цього повинні охоронятися єдиним комплексом взаємопов'язаних кримінально-правових норм [2, c.142].

Отже, родовим об'єктом злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, зокрема і службової недбалості, є суспільні відносини, які забезпечують відповідну до законодавства нормальну діяльність державного апарату, апарату управління органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і організаційно-правової форми, а також суспільні відносини, що забезпечують здійснення регламентованої законодавством професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг.

Безпосереднім об'єктом злочинів у сфері службової діяльності є суспільні відносини, які забезпечують авторитет та нормальне функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб публічного та приватного сектора незалежно від форм власності. В.Я. Тацій вказує, що якщо розглядати блага і цінності через структуру суспільних відносин, то «можна встановити, що вони переважно зводяться до якогось структурного елементу суспільних відносин - їх предмета, суб'єктів або ж соціального зв'язку» [2, с.37].

Тож об'єкт такого злочину, як службова недбалість, розглядатимемо у контексті теорії суспільних відносин.

Беззаперечно, правильне визначення об'єкта злочину дуже важливо для його розкриття. Об'єкт злочину допомагає виявити ступінь суспільної небезпеки злочину, вирішити питання кваліфікації та відмежування від суміжних складів. Об'єкт злочину за своєю сутністю є первинним елементом складу, оскільки відносно нього безпосередньо вчиняється злочин.

Зупинимось детальніше на визначенні безпосереднього об'єкта службової недбалості. На нашу думку, його необхідно здійснювати виходячи із законодавчого визначення складу злочину, визначеного у диспозиції ст.367 КК України. Основною ознакою даного складу злочину є невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх обов'язків. Особа недобросовісно ставиться до своєї діяльності і це є причиною невиконання чи неналежного виконання обов'язків.

Виходячи із вищевказаного, можна констатувати, що безпосереднім об'єктом службової недбалості є комплекс взаємопов'язаних суспільних відносин, які забезпечують виконання службовою особою своїх обов'язків відповідно до приписів нормативно-правових актів, до основних завдань службової діяльності та професійної діяльності.

Особливістю досліджуваного злочину є те, що він водночас із основним безпосереднім об'єктом завдає шкоди й іншим суспільним відносинам, які виступають додатковим об'єктом досліджуваного складу злочину. Додатковий безпосередній об'єкт - це конкретні охоронювані відповідною статтею кримінального закону суспільні відносини, які в інших випадках є самостійним об'єктом кримінально-правової охорони, а в разі вчинення даного злочину їм обов'язково заподіюється істотна шкода або створюється загроза її заподіяння [2, с.72].

Додатковим безпосереднім об'єктом службової недбалості є права і законні інтереси фізичних і юридичних осіб чи громадян і організацій, інтереси суспільства і держави в цілому [4, с.135], адже при службовій недбалості суб'єкт завжди посягає також і на законні права та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб, які разом з основним безпосереднім об'єктом в складі зазначеної норми нерозривно пов'язані між собою і відсутність одного з них виключає склад злочину, передбаченого ст.367 КК України.

Крім того, на нашу думку, в контексті характеристики об'єкту злочину службова недбалість варто акцентувати увагу на такому важливому аспекті, як «авторитет держави».

Вважаємо, що додатковим факультативним об'єктом службової недбалості має бути авторитет держави, якщо злочин вчиняється службовою особою публічного права, зокрема представниками влади та місцевого самоврядування.

В зв'язку з цим, пропонуємо детальніше зупинитись на понятті «авторитет держави».

Формування України як правової, соціальної та демократичної держави за сьогоднішніх умов вимагає демократичних, відкритих і прозорих підходів при її організації. В контексті суспільно-політичної кризи та зовнішніх антидержавницьких впливів системні зміни у сфері державного управління повинні обов'язково враховувати й кримінологічну складову, акцентуючи увагу на важливості зміцнення авторитету України як суверенної держави. Суспільна небезпечність злочинів проти авторитету держави полягає в тому, що вони посягають на суспільні відносини, які забезпечують авторитет і гідність держави Україна як суверену, що публічно виражається у зневажливому, цинічному ставленні до неї, паплюженні й неприйнятті держави Україна як такої.

Принагідно слід зазначити те, що авторитет держави розглядається як складова частина порядку управління. Тож посягаючи на конкретне - діяльність держави (публічне її паплюження, приниження чи інші дії), певний порядок управління у державі, шкода завдається й абстрактному - авторитету нашої держави як суверену, де авторитет держави і її влади - це властивість класів та інших громадських груп, організацій здійснювати у різних сферах суспільного життя вплив на поведінку соціальної групи або іншої особистості шляхом неформального, ненасильницького впливу.

Така шкода авторитету держави неминуче тягне за собою розбалансування суспільних відносин, які забезпечують нормальне функціонування держави.

У широкому значенні цей термін вживається як загальновизнаний вплив, що його справляють на переконання і поведінку людей, життя і діяльність суспільства певна особа, група людей чи соціальний інститут завдяки їхнім особливостям чи заслугам [5, с.86]. Вузьке значення поняття «авторитет» - це одна з форм реалізації влади. Виходячи із етимологічного розуміння терміна «авторитет», В.І. Осадчий вважає, що це таке явище, котре складається (виникає) у діяльності державних органів чи громадських організацій [6, с.47]. Разом з тим, розглядаючи авторитет як складову безпосереднього об'єкта необхідно зважати, яким саме суб'єктом вчинено злочин.

Розглядаючи авторитет як складову безпосереднього об'єкта, мусимо враховувати категорію спеціального суб'єкта вчиненого злочину. Так, згідно з пунктам 1, 2 примітки до ст. 364 КК України наведено, що до службової особи публічного права належать представники влади та місцевого самоврядування. Тобто, це працівники державних органів, органів місцевого самоврядування та їх апарату (наприклад, народні депутати України, депутати місцевих рад, керівники державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, слідчі, оперативний склад органів МВС і Служби безпеки, державні інспектори та контролери тощо), які діють від імені цих органів (за їх дорученням) і у межах своєї компетенції здійснюють їх функції [7, с.14].

Сьогодні засоби масової інформації широко та невідкладно інформують суспільство про недбале ставлення службової особи, особливо якщо вона виконує функції представника влади або органів місцевого самоврядування, до своїх обов'язків, їх невиконання. У результаті маємо широкий розголос обставин та наслідків таких правопорушень, що зумовлює зниження рівня авторитету держави не лише серед власних громадян, а й на міжнародній арені.

Звернемося до аналізованої нами судової практики.

У лютому 2016 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області розглянула апеляційну скаргу колишнього правоохоронця, у якого з кабінету влітку 2014 року зникло 130 кілограмів бурштину та 80 тисяч доларів.

Так, Рівненський міський суд, дослідивши обставини кримінального правопорушення щодо викрадення 80 тисяч доларів з кабінету слідчого УМВС України в Рівненській області, встановив, що правоохоронець, неналежно виконуючи покладені на нього службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не забезпечив збереження вилучених у громадянина 80 тисяч доларів США, які були викрадені, та визнав екс-міліціонера винним у службовій недбалості, що завдала істотну шкоду охоронюваним законом правам, інтересам громадянина та спричинила тяжкі наслідки (ч.2 ст. 367 КК України). Суд першої інстанції призначив колишньому працівникові міліції покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, звільнивши колишнього правоохоронця від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, із позбавленням права обіймати посади, пов'язані з владними повноваженнями та здійсненням правоохоронної діяльності, на той же строк.

Обвинувачений оскаржив обвинувальний вирок Рівненського міського суду. Колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області апеляційну скаргу обвинуваченого залишила без задоволення [8].

Дані події отримали широкий резонанс у засобах масової інформації, соціальних мережах. Події викликали обурення української громадськості. Безумовно, крім шкоди майну, у першу чергу, відбувся підрив авторитету держави та престижу усієї системи правоохоронних органів України.

Наведемо ще приклад із судової практики.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2010 року у кримінальному провадженні № 4-1546/10 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту голови Державної митної служби України, підозрюваному у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України у кримінальній справі №558 27.02.2009, обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту і утриманні в Київському СІЗО УДДУ ПВП в м. Києві та Київській області.

Слідчий у своєму поданні до суду вказав, що голова Державної митної служби України неналежно виконав свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них. 8.06.2009 Арбітражний інститут Торгової плати м. Стокгольма (Швеція) за результатами розгляду позову потерпілої, внаслідок службової недбалості чиновника, компанії виніс рішення, яким визнав факти заподіяння вказаних збитків. Також вищевказаними діями голови Державної митної служби України завдано тяжкі наслідки держаним інтересам у вигляді підриву авторитету України серед вітчизняної та міжнародної громадськості [9].

Розглянем ще одне судове рішення щодо неправомірних дій службової особи, які суперечать інтересам місцевої територіальної громади.

04.12.2020 Чернігівський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора та скасував виправдувальний вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Так, 16.08.2019 суд першої інстанції виправдав керівника комунального підприємства за ч. 2 ст. 367 КК України. Правоохоронними органами він обвинувачувався у неналежному виконанні своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, інтересам юридичної особи та спричинило тяжкі наслідки. А саме, посадовець, обіймаючи посаду директора обслуговуючого житловий фонд підприємства, маючи реальну можливість запланувати та організувати проведення необхідних ремонтних робіт, не вжив необхідних заходів до належного планування та організації

роботи очолюваного ним підприємства та попередження умов, які призвели до втрати несучої здатності елементів будинку. Обвал торцевої стіни гуртожитку по вул. Попудренка, 16 у Чернігові стався у грудні 2016 року. В результаті 25-річна дівчина загинула, сімох жителів госпіталізували з травмами, десятки родин втратили житло. Потерпілих розселили по інших гуртожитках, міськрада оплачує за них комунальні послуги.

Збитки, завдані окремим громадянам та територіальній громаді Чернігова, були оцінені у 27 млн грн.

За результатами апеляційного розгляду апеляційний суд визнав екс- керівника винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та призначив покарання у виді 4 років позбавлення волі, але від його відбування звільнив. При цьому, засудженого позбавлено права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно- розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки.

Також судом задоволено 34 позови потерпілих про стягнення моральної шкоди.

Вирок набрав законної сили [10].

Таким чином, якщо суб'єктом цих злочинів є службова особа публічного права, діяльність якої представляє інтереси держави, базується на авторитеті владних структур, то така особа, звичайно, підвищує суспільну небезпечність діяння і підриває авторитет держави. Лише у випадку вчинення службових злочинів службовими особами публічного права (представниками державної влади, в тому числі правоохоронних органів, чи органів місцевого самоврядування) авторитет має виступати додатковим факультативним об'єктом.

У випадку, коли злочин вчинено особами, які обіймають на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, то відповідно про авторитет держави не йдеться. Отже, оскільки, ці особи мають діяти в інтересах відповідних територіальних громад областей та міст, то вчинення злочину очільниками вказаних вище суб'єктів підривають довіру народу України до влади та суперечать інтересам територіальних громад.

Висновки

Завершуючи, відзначимо, що розглянувши авторитет органів державної влади чи місцевого самоврядування як додатковий факультативний об'єкт злочину, передбаченого статтею 367 КК України, вбачається необхідність вдосконалення чинного законодавства, а саме - визначати авторитет держави додатковим факультативним об'єктом службової недбалості у випадках, коли злочин вчинено службовими особами публічного права, зокрема представниками влади та органів місцевого самоврядування, правоохоронцями тощо. Актуальними є, також, подальші наукові дослідження щодо даного питання.

Література

1. Кримінальний кодекс України 2001 р.: Проблеми застосування і перспективи удосконалення : матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 7-8 квітня 2006 р.). - Частина 1. - Львів 2006. - С. 68-71.

2. Тацій В. Я. Об'єкт і предмет злочину в кримінальному праві: монографія. Харків, 2016. 256 с.

3. Кримінальне право України: Особлива частина : підручник / Ю. В. Баулін, В. І. Борисов, В. І. Тютюгін та ін. ; за ред. проф. В. Я. Тація, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна. - 5-те вид., переробл. і допов. - Харків. : Право, 2015. - 680 с.

4. Гуторова Н.А. Уголовное право Украины. Особенная часть: конспект лекций. Харьков: Одиссей, 2003. 320 с.

5. Українська радянська енциклопедія (УРЕ) : в 12 томах [Електронний ресурс]. - 1974-1985. - Режим доступа: http://leksika.com.ua/ure/.

6. Кримінально-правовий захист і відповідальність працівників правоохоронних органів ... діяльності: Монографія / Осадчий В.І. - К. : Атіка, 2004. - 336с.

7. Тютюгін В. І., Гродецький Ю. В., Гізимчук С. В. Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг: навч.-практ. посіб. / за ред. В. Я. Тація, В. І. Тютюгіна. Харків, 2014. 232 с.

8. Судова влада України -- офіційний вебпортал судової влади України. URL: https://rva.court.gov.ua/sud1790/pres-centr/news/242824/.

9. Постанова у справі № 4-1546/10. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/10081989.

10. Вирок у справі № 751/4792/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/97736553.

References

1. Kryminalnyi kodeks Ukrainy 2001 r.: Problemy zastosuvannia i perspektyvy udoskonalennia : materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (Lviv, 7-8 kvitnia 2006 r.). - Chastyna 1. - Lviv 2006. - S. 68-71.

2. Tatsii V. Ya. Obiekt i predmet zlochynu v kryminalnomu pravi: monohrafiia. Kharkiv, 2016. 256 s.

3. Kryminalne pravo Ukrainy: Osoblyva chastyna : pidruchnyk / Yu. V. Baulin, V. I. Borysov, V. I. Tiutiuhin ta in. ; za red. prof. V. Ya. Tatsiia, V. I. Borysova, V. I. Tiutiuhina. - 5-te vyd., pererobl. i dopov. - Kharkiv. : Pravo, 2015. - 680 s.

4. Hutorova N.A. Uholovnoe pravo Ukraynbi. Osobennaia chast: konspekt lektsyi. Kharkov: Odyssei, 2003. 320 s.

5. Ukrainska radianska entsyklopediia (URE) : v 12 tomakh [Elektronnyi resurs]. - 19741985. - Rezhym dostupa: http://leksika.com.ua/ure/.

6. Kryminalno-pravovyi zakhyst i vidpovidalnist pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv ... diialnosti: Monohrafiia / Osadchyi V.I. - K. : Atika, 2004. - 336s.

7. Tiutiuhin V. I., Hrodetskyi Yu. V., Hizymchuk S. V. Zlochyny u sferi sluzhbovoi diialnosti ta profesiinoi diialnosti, poviazanoi z nadanniam publichnykh posluh: navch.-prakt. posib. / za red. V. Ya. Tatsiia, V. I. Tiutiuhina. Kharkiv, 2014. 232 s.

8. Sudova vlada Ukrainy -- ofitsiinyi vebportal sudovoi vlady Ukrainy. URL: https://rva.court.gov.ua/sud1790/pres-centr/news/242824/.

9. Postanova u spravi № 4-1546/10. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/10081989.

10. Vyrok u spravi № 751/4792/17. URL: http://reyestr.court.gov.ua/Review/97736553.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Необережність, як основна форма вини у кримінальному праві. Об’єктивний та суб’єктивний критерій інтелектуальної і вольової ознаки злочинної недбалості. Випадок, як невинне заподіяння шкоди. Порівняння злочинної самовпевненості і злочинної недбалості.

    курсовая работа [29,3 K], добавлен 17.09.2010

  • Поняття необережності як форми вини. Розповсюдженість злочинів при експлуатації транспортних засобів та травматизму на виробництві зі смертельними наслідками. Відмежування злочинної самовпевненості від непрямого умислу та злочинної недбалості від казусу.

    курсовая работа [43,6 K], добавлен 06.09.2016

  • Визначення поняття "службова особа" відповідно чинного законодавства, її права та обов’язки. Судова практика щодо встановлення поняття "службова особа". Відповідальність за розкрадання державного майна у великих розмірах. Покарання за викрадення авто.

    курсовая работа [63,7 K], добавлен 13.10.2012

  • Об’єкт перевищення влади або службових повноважень як злочину в сфері службової діяльності. Розмежування складів злочинів "зловживання владою або посадовим становищем" та "перевищення влади або посадових повноважень". Відповідальність за зґвалтування.

    курсовая работа [54,3 K], добавлен 13.10.2012

  • Основні форми взаємодії судових та правоохоронних органів. Суди як важлива гілка державної влади. Взаємодія Президента України та судової влади. Взаємодія судових органів з установами виконання покарань. Участь громадян в регулюванні суспільних відносин.

    курсовая работа [37,9 K], добавлен 08.11.2011

  • Поняття, елементи та соціальна сутність вини; визначення її ступеня за тяжкістю скоєного діяння і небезпекою особистості винного. Розгляд прямого і непрямого умислу. Історія розвитку інституту вини. Характеристика злочинної самовпевненості та недбалості.

    реферат [51,0 K], добавлен 09.03.2012

  • Значення конструктивних особливостей, елементів, ознак складу злочину для їх правильної кваліфікації. Роль суб’єктивної сторони злочину в кваліфікації злочинів у сфері надання публічних послуг. Аналіз злочину незаконного збагачення службової особи.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 13.10.2019

  • Аналіз проблем, пов’язаних із визначенням місця норми про шахрайство в системі норм Кримінального кодексу України. З’ясування ознак складу даного злочину. Розробка рекомендацій щодо попередження та підвищення ефективності боротьби з цим злочином.

    курсовая работа [19,6 K], добавлен 30.09.2014

  • Загальні ознаки злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Соціальна обумовленість виділення злочину, передбаченого статтею 286 Кримінального кодексу України. Об’єкт і об’єктивна сторона злочину, юридичний аналіз його складу.

    курсовая работа [38,2 K], добавлен 14.03.2010

  • Поняття та завдання кримінального кодексу України. Об'єкти, що беруться під охорону за допомогою норм КК. Джерела та основні риси кримінального права. Поняття злочину, його ознаки, склад та класифікація, засоби і методи вчинення. Система та види покарань.

    контрольная работа [23,1 K], добавлен 24.10.2014

  • Дослідження об’єкту злочину. Право громадян на об’єднання. Розширення спектру однорідних суспільних відносин, що мають підлягати правовій охороні. Кримінально-правові проблеми протидії злочинам проти виборчих, трудових та інших особистих прав громадян.

    статья [24,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Правова характеристика хабарництва, як кримінального злочину. Матеріальний склад та кримінальна відповідальність за скоєння злочинів, які відносяться до хабарів. Коло посадових осіб відповідно до законодавства України. Особливості суб’єктів хабарництва.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 23.02.2011

  • Вивчення тенденцій розвитку сучасного кримінального права України. Дослідження порядку звільнення від кримінальної відповідальності і від покарання внаслідок зміни обстановки. Характеристика динамічної структури поведінки особи після закінчення злочину.

    реферат [29,4 K], добавлен 01.05.2011

  • Аналіз інвестиційних відносин як об’єктів фінансово-правового регулювання. Дослідження об’єкту фінансової діяльності держави в інвестиційній сфері. Особливості формування суспільних відносин із розпорядження коштами на користь державних інвестицій.

    статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017

  • Історико-правові аспекти вищих представницьких органів державної влади в Україні. Організаційно-правові основи в системі гарантій місцевого самоврядування. Особливості реалізації нормативних актів щодо повноважень представницьких органів місцевої влади.

    реферат [21,5 K], добавлен 19.12.2009

  • Аналіз пріоритетності застосування окремих державно-правових засобів впливу у сфері підприємництва. Система органів державного контролю у цій сфері. Співвідношення повноважень органів виконачої влади щодо участі у реалізації конкурентної політики.

    реферат [35,8 K], добавлен 27.12.2011

  • Аналіз об’єктів злочинів проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян і злочинів у сфері службової діяльності й професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Підкуп працівника підприємства.

    статья [33,6 K], добавлен 18.08.2017

  • Модель взаємодії органів державної влади України у правоохоронній сфері. Суб’єкти державного управління у правоохоронній сфері. Правоохоронна сфера як об’єкт державного управління. Європейські принципи і стандарти в діяльності органів державної влади.

    дипломная работа [129,4 K], добавлен 30.04.2011

  • Особливості злочинів, передбачених статтями 218 "Фіктивне банкрутство" та 219 "Доведення до банкрутства" КК України. Проблеми вітчизняного кримінального законодавства, об'єктивні та суб'єктивні ознаки і категорії злочинів у сфері господарської діяльності.

    реферат [23,6 K], добавлен 07.02.2010

  • Проаналізовано проблеми у сфері реалізації положень законодавства України щодо особливого порядку кримінального провадження щодо Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Конституційно-правові основи та додаткові гарантії його діяльності.

    статья [20,2 K], добавлен 21.09.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.