Визначення одиниці виміру штрафу
Покарання у вигляді штрафу як досить популярне в контексті реформ. Рекомендації про внесення зміни до різних нормативно-правових актів, що регулюють цю сферу. Визначення базової одиниці розміру штрафу у сучасному кримінальному законодавстві України.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.09.2022 |
| Размер файла | 21,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Визначення одиниці виміру штрафу
Катерина Осадчук,
аспірант кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету
Львівського державного університету внутрішніх справ
Kateryna Osadchuk. Determination of the fine
On the way to the development of the state, since 2010, when systemic reforms began, the Verkhovna Rada of Ukraine has adopted many laws, including the Criminal Procedure Code, laws amending the Criminal Code of Ukraine. However, only the unit of fine has not changed in any way.
Today, punishment in the form of a fine is quite popular and relevant. This is due to changes in the economic and social order in Ukraine. During the economic crisis, citizens are more worried about their material goods, namely money. This fear is used by the legislator to deter people from committing a crime. Although this type of punishment is considered the mildest. In accordance with new trends, the legislator makes changes to various regulations. However, it is not always successful and in full, which creates many gaps in the legislation, the requirements and needs of society, and criminal law is no exception.
In accordance with Part 2 of Art. 53 of the Criminal Code of Ukraine (hereinafter - the Criminal Code of Ukraine) punishment in the form of a fine is imposed by the court not in hard form, but in the rates of non- taxable minimum incomes established by the legislation of Ukraine at the time of sentencing. Today the issue of the amount of tax-free minimum income of citizens is resolved taking into account the provisions of the Law of Ukraine “On Personal Income Tax” of May 22,2003.
The peculiarity of this type of punishment is that its size is set not in absolute numbers, but in a certain amount of tax-free minimum income of citizens, officially established by the legislation of Ukraine at the time of the crime.
Modern criminal legislation of Ukraine on the example of criminal laws of many European countries [1 s. 315-318] refused to calculate the size of the fine in fixed amounts of money and determines it in specific conventional units - tax-free minimum incomes of citizens. Periodically, Ukrainian scientists express proposals for the transition to the calculation of the fine in other units, namely: directly in the national currency [2, s. 52], in the national currency or in the form of a salary or other income of a person convicted for a period from one month to five deaths [3, p. 53-54], in national currency or in conditional (financial) postaccounting unit [4, p. 35-37], in daily rates [5, p. 583-585], in specially prepared Ukraine by unit of account [6, p. 8] etc. However, the legislator has not yet listened to them.
Key words: punishment, tax-free minimum income of citizens, national currency, daily rate, social tax benefit.
На шляху розвитку держави починаючи з 2010 р., коли було розпочато системні реформи, Верховною Радою України прийнято чимало законів, серед яких - Кримінальний процесуальний кодекс, закони про внесення змін і доповнень у Кримінальний кодекс України. Однак жодним чином не зазнала змін тільки одиниця виміру штрафу.
Насьогодні покарання у вигляді штрафу є досить популярним та актуальним. Це пов'язано зі змінами економічного та суспільного ладу в Україні. В період економічної кризи громадяни більше переживають за свої матеріальні блага, а саме - гроші. Цей страх і використовує законодавець для того, щоб стримувати осіб від вчинення злочину. Хоча і цей вид покарання визнається найм'якшим. Відповідно до нових тенденцій законодавець і вносить зміни до різних нормативно-правових актів. Однак не завжди вдало та повною мірою, чим породжує чимало прогалин у законодавстві.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кримінального кодексу України (далі - КК України) покарання у вигляді штрафу призначається судом не у твердій формі, а у ставках неоподаткованого мінімуму доходів громадян, встановленого законодавством України на момент постановления вироку. На сьогодні питання про розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян вирішується з урахуванням положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р.
Особливістю цього виду покарання є те, що його розмір установлюють не в абсолютних числах, а в певній кількості неоподаткованого мінімуму доходів громадян, офіційно встановленого законодавством України на момент учинення злочину.
Сучасне кримінальне законодавство України за прикладом кримінальних законів багатьох європейських держав [1, с. 315-318] відмовилося від обчислення розмірів штрафу в твердих грошових сумах і визначає його в специфічних умовних одиницях - неоподатковуваних мінімумах доходів громадян. Періодично українськими вченими висловлюються пропозиції про перехід на обчислення штрафу в інших одиницях, а саме: безпосередньо в національній валюті [2, с. 52], в національній валюті або в розмірі заробітної плати, або іншого доходу засудженого за період від одного місяця до п'яти років [3, с. 53-54], в національній валюті або в умовній (фінансовій) розрахунковій одиниці [4, с. 35-37], в денних ставках [5, с. 583-585], в спеціально передбачених у КК України розрахункових одиницях [6, с. 8] тощо. Однак законодавець поки до них не прислухається.
Ключові слова: покарання, неоподаткований мінімум доходів громадян, національна грошова одиниця, денна ставка, податкова соціальна пільга.
Постановка проблеми
штраф розмір кримінальне законодавство
Використання законодавцем для визначення розмірів штрафу в санкціях статей Особливої частини умовних розрахункових одиниць ставить питання: у чому ж мають визначати штраф суди - в умовних розрахункових одиницях чи в національній грошовій валюті?
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання законодавчого визначення розміру та одиниці визначення штрафу як виду покарання досліджено в роботах низки вчених, зокрема таких: П.П. Андрушка, В.В. Антипова, М.І. Бажанова, Ю.В. Бауліна, І.Г. Богатирьова, В.М. Боровенко, В.В. Голіни, В.К. Грищука, Т.А. Денисової, М.Д. Дурманова, 1. Зубкова, І.І. Карпеця, М.І. Ковальова, Я. Козаченка, В.П. Козиревої, О.М. Костенка, В.А. Ломаки, В.Т. Маляренка, М.І. Мельника, Ю.Б. Мельникової, В.С. Мінської, А.А. Музики, В.І. Осадчого, О.В. Попраса, Ю.А. Пономаренко, В. Скибицького, І.В. Смоль, Б.М. Телефанка, О.Г. Фролової, В.Л. Чубарева, І.С. Яковець, С. Яценка та інших.
Метою статті є аналіз наявних одиниць виміру штрафу, розгляд історії зміни одиниць виміру, порівняння з європейським законодавством і визначення оптимальної одиниці виміру штрафу для законодавства України у реаліях сучасного суспільства.
Виклад основного матеріалу
Розмір доходу, що не підлягає оподаткуванню, вперше у вітчизняному законодавстві було визначено п. «и» ч. 1 ст. 3 Закону Української РСР «Про прибутковий податок із громадян Української РСР, іноземних громадян та осіб без громадянства» [7, ст. 23-24] на рівні 185 карбованців. Далі він неодноразово підвищувався постановами і декретами Кабінету Міністрів України, указами Президента України, поки, нарешті, в 1995 р. неоподаткований мінімум доходів громадян (далі - н.м.д.г.) не було встановлено в сумі 1 700 000 карбованців [8]. Після проведення грошової реформи [9, с. 325-328] вказана сума становила 17 грн.
У кримінальному законодавстві України радянського періоду, як і в кримінальному законодавстві багатьох зарубіжних держав, розміри штрафу визначалися в національній грошовій одиниці. У тексті КК України 1960 р. з моменту його прийняття вживався термін «карбованець», під яким розуміли радянський карбованець, а після здобуття незалежності - український карбованець, що був представлений у готівковому обігу купоном Національного банку України. Проте гіперінфляція, яка мала місце в першій половині 90-х рр., призвела до стабільного суттєвого знецінення національної валюти, що вимагало застосування для законодавчого визначення розмірів штрафу інших, більш стабільних одиниць.
Перший крок у цьому напрямі було здійснено в Законі України «Про порядок застосування кримінальних покарань і заходів адміністративного стягнення у вигляді штрафу» від 17 червня 1992 р., яким суми штрафів, передбачені КК України 1960 р., було збільшено та встановлено, що співвідношення між визначеними цим Законом розмірами штрафів і наявним на день його прийняття мінімальним розміром заробітної плати є постійним і в разі подальшої зміни цього розміру зберігається. Було запроваджено математичну формулу, застосувавши яку, суд міг встановити, яку суму штрафу було передбачено кримінальним законом на той чи інший день. Того самого дня було прийнято і Закон України «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально- процесуального кодексів Української PCP, Кодексу Української PCP про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України», яким у санкціях окремих статей КК України для визначення розміру штрафу було започатковано вживання мінімального розміру заробітної плати. Такий досить складний порядок визначення розміру штрафу проіснував понад два з половиною роки, доки не був змінений Законом України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу» від 8 лютого 1995 р. Цим Законом було внесено зміни до ст. 32 КК України 1960 р. та санкцій усіх статей Особливої частини, що передбачали цей вид покарання, суть яких полягала в заміні вживаної в Кодексі одиниці його виміру з карбованця на мінімальний розмір заробітної плати. У подальші роки ст. 32 КК України 1960 р. встановлювалося, що штраф визначається в мінімальній заробітній платі, але законодавець неодноразово передбачав у санкціях окремих статей Особливої частини як одиницю виміру штрафу н.м.д.г. Зокрема, в н.м.д.г. штраф було визначено в санкціях ч. 1 ст. 75 («Незаконне перетинання державного кордону»), ч. 1 ст. 75-1 («Незаконне переправлення осіб через державний кордон України»), ч. 1 ст. 80-3 («Порушення законодавства про бюджетну систему України») та інші. Отже, склалася ситуація, за якої в різних статтях одного нормативноправового акта один і той самий вид покарання встановлювався з використанням двох різних умовних одиниць - мінімального розміру заробітної плати та н.м.д.г.
Як убачається, таке законодавче рішення призводило до ускладнення правозастосовної практики та викликало справедливу критику. Зокрема, В.М. Боровенко зазначав, що обчислення штрафу в окремих санкціях кримінального закону в мінімальних заробітних платах, а в інших - у н.м.д.г. є неправомірним і пропонував «невідкладно переглянути систему штрафних санкцій в усіх галузях права і визначати їх у всіх нормативно- правових актах тільки у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян як більш стабільній і тривалій одиниці виміру» [10, с. 271]. Очевидно, недосконалість такого підходу усвідомлював і сам законодавець. Про це свідчить те, що в п. 2 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за правопорушення в галузі зв'язку» від 1 жовтня 1996 р. було визначено, що згаданий Закон у частині внесення змін до ст. ст. 131 та 205 КК України 1960 р., в яких розміри штрафу визначалися в н.м.д.г., набуває чинності «одночасно із введенням у дію закону щодо внесення змін до ст. 32 Кримінального кодексу України стосовно визначення розміру штрафу залежно від неоподатковуваного мінімуму доходу громадян». Проте з часу прийняття згаданих Закону та Постанови Верховної Ради України і до втрати чинності КК України 1960 р. минуло майже п'ять років, упродовж яких зміни до ст. 32 КК України 1960 р. щодо визначення розмірів штрафу у н.м.д.г. так і не було внесено, у зв'язку з чим нові редакції ст. 131 та 205 КК України 1960 р. так і не набули чинності.
Є багато позицій щодо того, у яких же саме одиницях необхідно визначати розмір штрафу. Розглянемо деякі з них.
По-перше, штраф - це грошове стягнення. А значить сплата штрафу має відбуватися в національній валюті, тобто в гривні. Однак аналіз сучасного кримінального законодавства різних держав світу дає підстави для висновку, що у світовій практиці сформовано три різні способи визначення одиниці виміру такого виду покарання, як штраф.
Перший спосіб полягає в тому, що у кримінальних законах штраф як вид покарання визначається у твердих сумах у національній грошовій одиниці відповідної країни. Наприклад, таким способом визначаються розміри штрафів у Швейцарії, відповідно до ст. 48 Кримінального кодексу якої, якщо закон не визначає іншого, то розмір штрафу становить 40 000 франків [11, с. 24]. У національній грошовій одиниці розміри штрафу визначаються також у інших державах Європи, а також у Великобританії.
Другий спосіб полягає в тому, що розміри штрафу визначаються в кримінальному законодавстві не в національній грошовій одиниці, а з використанням певної умовної розрахункової одиниці. У межах цього способу визначення розмірів штрафів можна виділити два самостійні напрями. Перший полягає в тому, що умовна розрахункова одиниця використовується в кримінальному законодавстві безвідносно до розміру доходів конкретної особи, яка вчинила злочин. Наприклад, у Республіці Білорусь штрафи визначаються в певній кількості так званої базової величини, розмір якої визначається спеціальним законом [12, с. 314]. У КК Латвії, КК Киргизької Республіки та деяких інших державах штраф визначається в мінімальних заробітних платах, встановлених законодавством відповідної держави. У КК Литви - у мінімальних прожиткових мінімумах. Другий напрям полягає в тому, що умовна розрахункова одиниця, що використовується в кримінальному законодавстві для визначення розміру штрафу, пов'язується з розміром доходів певної особи, яка засуджується до відповідного покарання. Зокрема, за КК Іспанії штраф визначається залежно від заробітку засудженого. Мінімальний розмір штрафу становить заробіток за п'ять днів, максимальний - за два роки [3, с. 26]. Подібно визначають розміри штрафу і за ст. 33 КК Республіки Польщі [13, с. 16]. Від моменту набуття чинності КК Російської Федерації 1996 р. в ньому передбачалася можливість вирахування штрафу не тільки в мінімальних розмірах оплати праці, а й у розмірах заробітку чи іншого доходу засудженого за певний період. Такий же спосіб призначення покарання визначено у нашому КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 КК України покарання у вигляді штрафу призначається судом не у твердій сумі, а в ставках неоподаткованого мінімуму доходу громадян, який встановлений законодавством України на момент постановлення вироку і згідно з п. 5 підрозду I розділу ХХ Податкового кодексу України (далі - ПК України) дорівнює сумі в розмірі 17 гривень, «Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV цього Кодексу для відповідного року» [14]. Пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV ПК України звучить так: «...у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку». Виникає питання, чому для кваліфікації покарання та визначення розміру покарання обрали саме неоподаткований мінімум доходу громадян, який є не сталою величиною? Якщо неоподатковуваний мінімум доходів громадян з 2 вересня 1995 р. і по сьогодення становить 17 гривень, то податкова соціальна пільга змінюється щороку: 2004 р. - 61,5 грн, 2005 р. - 131 грн., 2006 р. - 175 грн, 2007 р. - 200 грн, 2008 р. - 257,5 грн, 2009 р. - 302,5 грн, 2010 р. - 434,5 грн, 2011 р. - 470,5 грн, 2012 р. - 536,5 грн, 2013 р. - 573,5 грн, 2014 р. - 609 грн, 2015 р. - 609 грн, 2016 р. - 689 грн, 2017 р. - 800 грн, 2018 р. - 881 грн, 2019 р. - 961,5 грн, 2020 р. - 1051 грн. Тож чому не замінити неоподаткований розмір доходу громадян на просто сталу величину, відповідно до якої встановити розмір покарання у вигляді штрафу, а також ступінь тяжкості вчиненого злочину.
До 2011 р. питання про розмір н.м.д.г. вирішувалося з урахуванням положень Закону України «Про податок із доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. Відповідно до п. 22.5 ст. 22 цього Закону розмір НМДГ, у тому разі, коли він застосовується для визначення розміру штрафу як виду кримінального покарання, дорівнює 17 грн. Пленум Верховного Суду України спеціально звернув увагу судів на те, що «згідно з п. 22.5 ст. 22 Закону, якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їхнього застосування використовується сума у розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації правопорушень або злочинів». Саме тому судам потрібно враховувати, що запровадження Законом «Про податок із доходів фізичних осіб» податкових соціальних пільг не впливає на розмір покарання й адміністративного стягнення у вигляді штрафу, якщо він визначений у відповідних санкціях у неоподатковуваних мінімумах доходів громадян [15, с. 29].
Однак на сьогодні це питання вирішується відповідно до Податкового кодексу України, в якому в п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ «Перехідні положення» практично продубльована вищезазначена норма і залишається чинною сьогодні. Хоча В.О. Попрас уважає, що найбільш ефективним є встановлення розміру штрафу безпосередньо в національній грошовій одиниці - гривні. Ця пропозиція, на його думку, зумовлена відсутністю причин, що сприяли використанню в КК України умовних розрахункових одиниць, і необхідністю уникнення ускладнень і суперечностей у застосуванні КК України [16, с. 9].
Нарешті, третій спосіб визначення розміру штрафу в кримінальному законодавстві - це встановлення його в розмірі, кратному розміру майнової шкоди, що заподіяна злочином. В обмеженому вигляді цей спосіб свого часу застосовували і в КК України 1960 р., відповідно до ст. 84 якого (у редакції від 20 травня 1965 р.) розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки, шахрайства або привласнення, розтрати, зловживання службовим становищем, вчинене вперше й у невеликих розмірах, за обставинами справи та з урахуванням особи винного застосування інших видів покарання не зумовлювалося необхідністю, каралося штрафом у розмірі до трикратної вартості викраденого. Треба зазначити, що ідея визначення штрафу у кратному розмірі до суми заподіяної злочином шкоди знаходила певну підтримку і в науковій літературі [17, с. 48-50].
Варто зауважити, що «дуалізм» у використанні умовних розрахункових одиниць для визначення розмірів штрафу не було перенесено законодавцем до нового КК України 2001 р., у ч. 2 ст. 53 якого встановлено, що розміри штрафу визначаються лише залежно від розміру НМДГ, і саме ця умовна одиниця використовується в усіх санкціях статей Особливої частини КК України, які передбачають штраф як вид покарання.
Висновки
На думку Л. Круглікова та О. Цветиновича, у вироку суду розмір штрафу в усіх випадках повинен бути вказаний у твердій грошовій сумі для того, щоб уникнути різного його розуміння під час виконання вироку або під час його перегляду [18, с. 357]. Таке судження не викликає заперечень, з тим лише уточненням, що, перш ніж вказати розмір штрафу у твердій грошовій сумі, суд має у вироку вказати його розмір у тих умовних розрахункових одиницях, які використовує законодавець, а вже потім - перевести штраф у тверду грошову суму. Отож буде не тільки забезпечено формальну відповідність між вироком і законом, а й точно визначено кратність розміру штрафу. Адже очевидно, що законодавець допускає можливість призначення штрафу лише в розмірі, кратному певній кількості цілих умовних розрахункових одиниць. Авторка поділяє думку В. Тютюгіна, який уважає, що «відповідно до ч.2 ст. 53 КК України покарання у вигляді штрафу призначається судом не у твердій сумі, а в ставках неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого законодавством України на момент постановления вироку» [19, с. 192]. Водночас слід додати, що після визначення розміру штрафу в н.м.д.г. суд усе ж має здійснити арифметичну дію множення і перерахувати його розмір у гривні.
Список використаних джерел
1. Про практику призначення судами кримінального покарання : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 зі змінами, внесеними Постановою Пленуму від 10 грудня 2004 р. № 18/7. и^: https://zaкon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14 (дата звернення: 19.08.2019).
2. Полійчук О. В. Покарання, що можуть застосовуватись до неповнолітніх злочинців. Деpжaвa і право. № 32. 2006. 622 с.
3. Уголовный кодекс Испании / под ред. и с предисл. докт. юрид. наук, проф. Н.Ф. Кузнецовой и докт. юрид. наук, проф. Ф.М. Решетникова. Москва : Зерцало, 1998. 218 с.
4. Российское законодательство Х- XX веков : в 9 тт. Т. 2 Москва : Юридическая литература, 1985. 320 с.
5. Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи : порівняльний аналіз, проблеми гармонізації : монографія, Київ : Юрисконсульт, 2006. С. 1048.
6. Попрас В.О. До питання про місце штрафу в системі покарань. Актуальні проблеми удосконалення кримінального законодавства України : тези доп. міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 25 травня 2007 р. Київ : Нац. ун-т внутр. справ, 2007. С. 92-94.
7. Баулін Ю.В. Тенденції розвитку сучасного кримінального права України.
8. Питання боротьби зі злочинністю : зб. наук. пр. Харків : Кроссроуд, 2006. С. 23-24.
9. Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 р. № 519 : Указ Президента України від 21 листопада 1995 р. N° 1082/95. URL: htt^s:// zaкon.rada.gov.ua/laws/show/1082/95 (дата звернення: 19.08.2019).
10. Борисов В.І. Розв'язання проблемних питань Особливої частини у новому Кримінальному кодексі України. Конституція України - основа модернізації держави та суспільства : матер. наук. конф.? м. Харків 21-22 червня 2001 р. Харків : Право, 2001. 328 с.
11. Боровенко В.М. Деякі шляхи вдосконалення кримінального законодавства України. Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики : матер. міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 1999. С. 270-274.
12. Уголовный кодекс Швейцарии / науч. ред., предисл. ипер.снем. А.В. Серебренниковой. Санкт-Петербург : Юрид. центр Пресс, 2002. 350 с.
13. Хавронюк М.І. I знову про гуманізацію кримінального законодавства. Прогалини у кримінальному законодавстві. 2008. 340 с.
14. Кримінальний кодекс Республіки Польща від 6 червня 1997 р. URL: Ы±р:// prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/ByКeyword. xsp?кey=кodeкs%20кamy.
15. Податковий кодекс України :Кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755- VI URL: https://zaкon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14 (дата звернення: 19.08.20l9).
16. Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 травня 2004 р. № 9. URL: https://zaкon.rada.gov.ua/laws/ show/2341-14 (дата звернення: 19.08.2019).
17. Попрас В.О. Штраф як вид покарання за кримінальним правом України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук :08. Харків, 2008. 20 с.
18. Каким быть уголовному законодательству: обзор откликов. CYBERLENINКA: вебсайт. URL: Ы1^://суЬег1ешпка.ги/article/n/tendentsii-razvitiya-ugolovnogo- zaкonodatelstva-na-sovremennom-etape (дата звернення: 19.08.2019).
19. Уголовный кодекс Франции / науч. ред. канд. юрид. наук, доц. Л.В. Головко, канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой; пер. с фр. и предисл. канд. юрид. наук, доц. Н.Е. Крыловой. Санкт-Петербург : Юрид. центр Пресс, 2002. 650 с.
20. Кримінальний кодекс України : наук.-практ. коментар / за ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. Харків, 2006. 1184 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Визначення судом мінімального й максимального розміру та можливості застосування штрафу як покарання для неповнолітніх. Особливості призначення неповнолітнім покарань у виді громадських та виправних робіт, позбавлення права обіймати певні посади.
реферат [25,9 K], добавлен 25.04.2011Загальні положення кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Максимальний розмір штрафу для неповнолітнього. Громадські та виправні роботи. Арешт як вид кримінального покарання. Позбавлення волі на певний строк. Призначення покарання.
курсовая работа [47,2 K], добавлен 23.02.2014Кримінально-виконавче законодавство України. Органи і установи виконання покарань. Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні і ресоціалізації засуджених. Виконання покарання у виді штрафу, позбавлення волі.
книга [3,3 M], добавлен 07.12.2010Теоретичні та практичні аспекти реалізації організаційно-правових форм і методів діяльності судових органів, їх правовий статус та система нормативно-правових актів, які регулюють цю сферу. Визначення напрямів реформування реалізації захисту прав.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 18.03.2012Особливості виконання і відбування неповнолітнім покарання у виді адміністративного штрафу. Порядок і умови виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, їх відображення та регламентування Кримінально-виконавчим кодексом України і Інструкцією.
реферат [28,3 K], добавлен 25.04.2011Визначення поняття покарання та його ознак в кримінальному праві України. Кара та виправлення засудженого. Особливості загального та спеціального попередження злочинів. Загальна характеристика системи покарань. Коротка класифікація кримінальних покарань.
дипломная работа [89,6 K], добавлен 24.07.2015Поняття нормативно-правового акта як форми вираження правових норм. Класифікація нормативно-правових актів за юридичною силою, за дією цих актів в просторі та за колом осіб. Система законодавства України: аналіз теперішнього стану та шляхи вдосконалення.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 22.02.2011Ознаки нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів, їх юридична сила. Ознаки та види законів. Підзаконний нормативно-правовий акт. Дія нормативно-правових актів у часі просторі і за колом осіб. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 14.11.2010Дослідження системи законодавства. Визначення взаємозв’язків системи права і системи законодавства. Дослідження систематизації нормативно-правових актів. Розгляд системи законодавства та систематизації нормативного матеріалу на прикладі України.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 21.12.2010Поняття нормативно-правового акту, його ознаки й особливості. Чинність нормативно-правових актів у просторі. Види нормативно-правових актів, критерії їх класифікації. Підзаконні нормативно-правові акти та їх види. Систематизація нормативно-правових актів.
курсовая работа [239,3 K], добавлен 04.01.2014Поняття і ознаки нормативно-правових актів, їх юридична сила, ієрархія. Поняття конституційного та кодифікованого закону. Державна реєстрація відомчих нормативно-правових актів та вступ їх у дію. Особливості систематизації нормативно-правових актів.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 02.01.2014Дослідження системи національного законодавства України у сфері формування, збереження й використання екологічної мережі. Класифікація нормативно-правових актів у цій галузі. Покращення правових законів, що регулюють досліджувані суспільні відносини.
статья [31,9 K], добавлен 11.09.2017Поняття, ознаки, ієрархія та головні види нормативно-правових актів. Конституційні, органічні, звичайні закони. Нормативні укази Президента України. Постанови Кабінету Міністрів. Територіальні і екстериторіальні принципи дії нормативно-правових актів.
курсовая работа [38,4 K], добавлен 15.09.2014Поняття, властивості, юридична сила та дія нормативно-правового акту. Види нормативно-правових актів за юридичною силою. Юридичні властивості та види законів. Види підзаконних нормативно-правових актів. Забезпечення правомірності використання актів.
презентация [1,3 M], добавлен 03.12.2014Аналіз чинних актів соціального партнерства, що регулюють трудові правовідносини працівників прокуратури, та чинних нормативно-правових актів локального характеру. Досвід США і Канади у правовому регулюванні трудових відносин працівників прокуратури.
статья [46,2 K], добавлен 05.10.2017Науково-практичний аналіз правових норм у сфері спадкування, закріплених у сучасному законодавстві України. Шляхи вдосконалення регулювання спадкових відносин в державі. Розробка ефективних пропозицій про внесення змін до Цивільного кодексу України.
статья [19,8 K], добавлен 19.09.2017Характеристика поняття та ознак нормативно-правового акту, який є основним джерелом права в Україні. Підстави, критерії та сучасна судова практика визнання конституційності та неконституційності нормативно-правових актів Конституційним Судом України.
реферат [48,7 K], добавлен 27.05.2010Поняття призначення покарань та види призначення покарань. Історичний розвиток покарань у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Призначення покарань, які можуть застосовуватись і як основні, і додаткові.
магистерская работа [152,5 K], добавлен 14.02.2011Закон, його ознаки та види. Поняття Закону та його співвідношення з Законодавчим актом. Види підзаконних нормативно-правових актів. Юридичні властивості нормативно-правових актів. Поняття, підстави і класифікація підзаконних нормативно-правових актів.
курсовая работа [39,0 K], добавлен 06.04.2011Визначення особливостей джерел правового регулювання в національному законодавстві і законодавстві інших країн. Історичні аспекти розвитку торговельних відносин в Україні. Характеристика джерел торгового (комерційного) права окремих зарубіжних держав.
курсовая работа [50,1 K], добавлен 12.10.2012
