Утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні: дискусійні питання

Размещено на http://www.allbest.ru/

УТВОРЕННЯ ВИЩОГО СУДУ З ПИТАНЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ

Ірина Кісліцина,

канд. юрид. наук, доцент кафедри організації судових, правоохоронних органів та адвокатури Національного університету «Одеська юридична академія»

Анотація

суддя патентний інтелектуальний власність

У статті розглядаються проблеми та перспективи утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні. Аналізується досвід функціонування подібних судових органів у зарубіжних країнах, зокрема у Німеччині, Франції, Великобританії, Швейцарії. Розглядаються вимоги, що висуваються до суддів патентних судів та інших судів, що розглядають спори у сфері інтелектуальної власності в інших країнах. Висвітлюється процес добору суддів до складу Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні та наявні проблеми під час здійснення цього добору. Акцентується увага на тому, що довгий відбір на зайняття вакантних посад у Вищому суді з питань інтелектуальної власності негативно впливає на стан розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Наголошується на таких проблемах, що існують через довго триваючий добір суддів до Вищого суду з питань інтелектуальної власності: перевантаженість господарських судів, які здійснюють розгляд справ такої категорії; частина громадян, права яких у сфері інтелектуальної власності порушені, не звертаються за захистом цих прав до господарських судів, чекаючи утворення спеціалізованого суду; довгий конкурс на зайняття суддівських посад негативно впливає на рівень вмотивованості кандидатів, оскільки протягом майже 3-річного конкурсу багато з кандидатів не мають постійного місця роботи та втрачають певні професійні навички. У статті звертається увага на те, що високий професіоналізм майбутнього судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності є одним із головних проблемних питань на етапі формування Вищого суду з інтелектуальної власності. У статті досліджуються законодавчі пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно зміни найменування Вищого суду з питань інтелектуальної власності на Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Наголошується увага на тому, що ефективний захист порушених прав авторів наукових винаходів, корисних моделей, літературних та музичних творів, комп'ютерних програм є запорукою дотримання принципів верховенства права та законності, які є важливими засадами демократичної держави.

Ключові слова: Вищий суд з питань інтелектуальної власності, судова реформа, судова влада, інтелектуальна власність, система судоустрою, Патентний суд.

Abstract

Establishment of the Intellectual Property Court in Ukraine: debatable issues. Iryna Kislitsyna.

The article is devoted to the problems and prospects of the formation of the Intellectual Property Court in Ukraine. The experience of functioning of such judicial bodies in foreign countries, in particular in Germany, France, Great Britain, Switzerland is analyzed in the article. Requirements for judges of patent courts and other courts dealing with intellectual property disputes in other countries are addressed in the article. The process of selecting judges for the Intellectual Property Court in Ukraine and the existing problems in the implementation of this selection are covered in the article. Attention is drawn to the fact that the long selection for vacant positions in the Intellectual Property Court in Ukraine has a negative impact on the consideration of disputes in the sphere of intellectual property. There are problems that exist due to the long selection of judges to the Intellectual Property Court: the overcrowding of commercial courts that hear cases of this category; some citizens whose intellectual property rights have been violated do not apply for protection of these rights in commercial courts, as they are waiting for the establishment of a specialized court; a long competition for judicial positions has a negative effect on the level of motivation of candidates, as during the 3-year competition many of the candidates do not have a permanent job and lose their professional skills. The article draws attention to the fact that the high professionalism of the future judge of the Intellectual Property Court is one of the main problematic issues at the stage of formation of the Intellectual Property Court in Ukraine. The article examines the legislative proposals to amend the Law of Ukraine “On theJudiciary and the Status of Judges ” on the issue of changing the name of the Court of Intellectual Property to the Court of Intellectual Property and Economic Competition. It is noted that the effective protection of violated rights of authors of scientific inventions, utility models, literary and musical works, computer programs is a guarantee of observance of the principles of the rule of law and legality, which are important principles of a democratic state.

Key words: Intellectual Property Court in Ukraine, Court of Intellectual Property, IP-Court, judicial reform, judiciary, intellectual property, Patent Court.

Постановка проблеми

Розвиток сучасного суспільства та новітніх технологій потребує якісного та ефективного захисту винаходів, корисних моделей, торговельних марок, комп'ютерних програм та інших об'єктів інтелектуальної власності. Для забезпечення такого захисту в ході судової реформи в Україні було прийнято рішення про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, проте натепер цей суд не розпочав свою роботу, тому актуальним є дослідження проблем і перспектив утворення в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності з урахуванням зарубіжного досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання функціонування судової влади та спеціалізованих судів у системі судоустрою України були предметом дослідження багатьох провідних вчених та практиків, зокрема, Н. Бакаянової, Н. Вільгушинського, С. Глущенко, В. Долежана, С. Ківалова, М. Косюти, Л. Москвич, І. Марочкіна, В. Сердюка, М. Погорецького, Ю. Полянського, С. Прилуцького, О. Свиди, В. Сухоноса, О. Хотинської-Нор та багатьох інших. Останнім часом проблема утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні розглядалася в роботах таких науковців, як О. Блажківська, Р. Будка, І. Гудим, А. Кириленко, І. Коваль, А. Новак, М. Потоцький, О. Штефан тощо. Проте більшість праць присвячена компетенції Вищого суду з питань інтелектуальної власності і зарубіжному досвіду функціонування подібних судів. Замало уваги в сучасній правовій науці приділено саме організаційним питанням утворення і функціонування Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні, з урахуванням цього існує значна кількість невирішених теоретичних та практичних аспектів утворення і функціонування цього суду, які потребують ґрунтовного аналізу.

Мета статті - аналіз зарубіжного досвіду функціонування судових органів, які розглядають спори у сфері інтелектуальної власності, дослідження процесу утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні, аналіз організаційних проблем, що виникли під час добору суддів на посади до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Виклад основного матеріалу

Законом України «Про судоустрій і статус суддів», зокрема ст. 31, передбачено функціонування в Україні двох вищих спеціалізованих судів - Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду [1]. Для ефективного функціонування системи судоустрою в Україні важливим є дослідження зарубіжного досвіду існування спеціалізованих судів, використання провідних ідей і практики інших держав для уникнення помилок під час реформування судової влади і системи судоустрою в Україні.

Аналізуючи зарубіжний досвід функціонування судів, які здійснюють розгляд спорів у сфері інтелектуальної власності, можна побачити, що подібні суди (ІР-суди, патентні суди) існують у Федеративній республіці Німеччина, Франції, Швейцарії, Великобританії, Фінляндії, Ірландії, Австрії та інших країнах, проте моделі таких судів і вимоги до суддів відрізняються. Наприклад, Федеральний патентний суд Німеччини - Bundespatentgericht - був утворений ще у 1961 році. До компетенції цього суду належить вирішення питань щодо надання законної власності (патент, торгова марка, корисна модель, топографія, дизайн, право на конкретний вид рослин) або відмова у реєстрації права власності. Судді до Федерального патентного суду Федеративної республіки Німеччина обираються на 2 роки з числа діючих суддів. Особа, яка має намір зайняти вакантну посаду у цьому суді, повинна відповідати таким вимогам: мати досвід щонайменше 5 років, мати знання у галузі права, бути фахівцем у будь-якій галузі техніки, мати освіту з патентного права [2]. До складу Федерального патентного суду Федеративної республіки Німеччина входять 120 суддів, що є одним із найбільших показників порівняно із подібними судами інших країн Європи.

У Франції, відповідно до Кодексу інтелектуальної власності, особа має право на захист будь-якого унікального твору, автором якого вона є. Процедура судового захисту спорів у сфері інтелектуальної власності у Франції та Україні має суттєві відмінності. Так, розгляд справ цієї категорії здійснює зазвичай суд вищої інстанції - Tribunal de Grande Instance. Водночас окремі категорії спорів, що належать до сфери інтелектуальної власності, можуть розглядатися у судах нижчих інстанцій. Зокрема, Паризький окружний суд має право розглядати патентні спори. Цікаво зазначити, що спори про порушення прав інтелектуальної власності можуть розглядатися як за місцем заподіяної шкоди, так і за адресою реєстрації відповідача, як зазначено у Кодексі з питань інтелектуальної власності Франції [3].

У Швейцарії Федеральний патентний суд функціонує вже 8 років, із січня 2012 року, його правовий статус та компетенція регулюються спеціальним законом «Про Федеральний патентний суд» 2009 року [4]. Федеральний патентний суд має виключну юрисдикцію у цивільних справах, пов'язаних із дійсністю патенту та порушенням патентних прав. При цьому інші патентні позови, пов'язані з патентами, також можуть бути порушені перед Федеральним патентним судом (наприклад, суперечки щодо угод про ліцензування патентів або патентних прав). Рішення Федерального патентного суду може бути оскаржене в органі вищої інстанції - Федеральному патентному суді Конфедерації Швейцарії. Слід підкреслити, що законом не визначено кількість суддів цього суду, лише зазначено, що Федеральний патентний суд складається «з двох постійних суддів та достатньої кількості непостійних суддів» [5], більшість із непостійних суддів повинні пройти спеціальну технічну підготовку. Крім того, законом встановлено певні вимоги щодо несумісності суддів Федерального патентного суду Конфедерації Швейцарії, зокрема, судді цього суду не можуть бути членами Федеральних зборів, Федеральної ради або Федерального суду, а також не мають права виступати професійними представниками третіх осіб у суді, бути членами ради виконавчих директорів, наглядової ради, дорадчої ради або бути аудиторами господарських підприємств тощо [4].

У Великобританії спеціалізованим судом, який розглядає спори у сфері інтелектуальної власності є Суд з питань інтелектуальної власності, який входить до складу ділових та майнових судів Вищого суду, що знаходиться в Лондоні. До юрисдикції цього суду входять справи, пов'язані зі спорами щодо інтелектуальної власності, зокрема: патенти, авторські права, зареєстровані торговельні марки, зареєстровані конструкції та інші права інтелектуальної власності [6].

Проаналізувавши досвід утворення та функціонування спеціалізованих судів у деяких провідних країнах Європи, можна зазначити, що наявність судів, які спеціалізуються на розгляді спорів у сфері інтелектуальної власності, є гарантією забезпечення належного захисту прав осіб у сфері прав інтелектуальної власності та патентного права. Особливі вимоги, що висуваються до суддів таких судів зумовлені специфікою справ та складністю спорів, що підпадають під юрисдикцію цих судів.

У вересні 2017 року указом Президента України було утворено Вищий суд з питань інтелектуальної власності [7], далі Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила конкурс на зайняття вакантних посад у цьому суді. Конкурс мав на меті відібрати 21 особу, яка буде відповідати всім необхідним критеріям для виконання повноважень судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Заявки на участь у конкурсі на зайняття вакантних посад у цьому суді подали 234 особи, з яких лише 219 були допущені до участі в конкурсі, а спеціальну перевірку пройшли лише 210 правників. Наступним етапом було тестування та виконання практичного завдання, що дозволило перевірити як теоретичні, так і практичні навички кандидатів. Тестування успішно склали 148 кандидатів, а до виконання практичного завдання були допущені 86 осіб, які посіли найвищі місця у рейтингу. Необхідну кількість балів (126) для подальшої участі у конкурсі набрали 63 кандидати [8]. Черговим етапом відбору стало психологічне тестування, в ході якого визначався рівень логічного та абстрактного мислення, емоційна стабільність, вмотивованість до виконання професійних обов'язків та здатність працювати у стресових умовах.

Подальший етап добору відбувся протягом липня - вересня 2019 року, протягом цього періоду Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводила співбесіди із кандидатами, метою співбесіди було обговорення питань попередньої професійної діяльності та обставин, які можуть свідчити про недоброчесність кандидата. Крім того, Громадська рада доброчесності щодо 21 кандидата надала висновок про невідповідність критеріями етики та доброчесності, проте згодом 2 висновки було скасовано на підставі наданих кандидатами доказів та пояснень. На даному етапі склад Вищого суду з питань інтелектуальної власності так і не сформований, щодо 47 кандидатів оголошена перерва для ухвалення рішення за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання на посаду судді цього суду, стосовно 13 кандидатів співбесіди не завершені або не проводилися; крім того, 2 кандидати припинили участь у конкурсі і щодо 1 кандидата кваліфікаційне оцінювання зупинено [8]. Подібна ситуація відбувається і з кандидатами на зайняття 9 вакантних посад в Апеляційній палаті Вищого суду з питань інтелектуальної власності: успішно склали тестування 38 із 97 кандидатів

Такий довгий відбір на зайняття вакантних посад у Вищому суді з питань інтелектуальної власності негативно впливає на стан розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. По-перше, господарські суди, які здійснюють розгляд справ такої категорії, перевантажені та не встигають швидко і якісно розглядати справи і приймати рішення. Громадяни, права яких у сфері інтелектуальної власності порушені, не звертаються за їх захистом до господарських судів, чекаючи утворення спеціалізованого суду, на який покладено великі сподівання. По-друге, довгий конкурс на зайняття суддівських посад негативно впливає на рівень вмотивованості кандидатів; протягом майже 3-річ- ного конкурсу багато з кандидатів не мають постійного місця роботи та втрачають певні професійні навички.

Противники утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності наголошують на тому, що оскільки, незважаючи на довго триваючий конкурс, цей суд так і не запрацював, то, на їхню думку, немає великої потреби в утворенні такого суду і слід залишити розгляд справ цієї категорії господарським судам. Проте така позиція видається помилковою, довгий конкурс може бути гарантією того, що саме найдосвідченіші, доброчесні та вмотивовані кандидати обіймуть посади у Вищому суді з питань інтелектуальної власності.

Водночас не слід стверджувати, що процес формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності повністю зупинився. Так, за даними Державної судової адміністрації, 13 лютого 2020 року було здійснено державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи - Вищого суду з питань інтелектуальної власності [9].

У січні 2020 року до Верховної Ради України народним депутатом Л. А. Буймістер було внесено законопроект про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (реєстраційний № 2742 від 15 січня 2020 року) [10]. Цим законопроектом було запропоновано викласти п. 1 частини 2 статті 31 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у такій редакції:

«1) Вищий суд з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції» [10]. У пояснювальній записці до цього законопроекту автори зазначили, що справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, захистом від недобросовісної конкуренції, державною допомогою суб'єктам господарювання та оскарженням в цій сфері рішень Антимонопольного комітету України, - єдині за своєю правовою природою, випливають із конкуренційних правовідносин, потребують глибокого економічного аналізу, зокрема (крім недобросовісної конкуренції) визначення товарного ринку та становища (монопольного або домінуючого) суб'єктів господарювання на ньому [11]. Проте вбачається, що зазначені категорії справ віднесено до юрисдикцій різних судів: зокрема, господарські суди розглядають спори щодо економічної конкуренції, а адміністративні суди розглядають спори у сфері державної допомоги. Отже, зміна назви та розширення повноважень Вищого суду з питань інтелектуальної власності може призвести до перевантаження суддів цього суду, що, у свою чергу, негативно вплине на швидкість розгляду справ, які віднесені до Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Комітет з питань правової політики, який розглядав законопроект про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2742, своїм висновком від 17 червня 2020 року запропонував Верховній Раді України відхилити цей законопроект. У висновку Комітету з питань правової політики зазначено, що, по-перше, питання спеціалізації судів і суддів законодавчо врегульовано тим фактом, що є можливість створення судової палати у складі вищого спеціалізованого суду для розгляду певних категорій справ у разі такої необхідності; по-друге, у пояснювальній записці не наведено інформації, яка б свідчила про наявність неоднакової судової практики щодо розгляду справ у сфері економічної конкуренції; крім того, запропоновані у Законопроекті зміни в назві Вищого суду з питань інтелектуальної власності фактично призведуть до необхідності його реорганізації (тобто розширення штату суддів, проведення відповідного конкурсу на посади, додаткових бюджетних витрат для забезпечення діяльності суду) [12].

26 травня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 1549/0/15-20 про надання консультативного висновку до законопроекту № 2742. У цьому висновку Вища рада правосуддя зазначила, що в межах своєї компетенції не підтримує зазначений законопроект, оскільки запропонований законопроектом № 2742 порядок утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції лише шляхом перейменування Вищого суду з питань інтелектуальної власності суперечить Конституції України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів» [13]. Вища рада правосуддя справедливо зазначила, що у разі перейменування суду наслідком буде розширення функцій цього суду і справ, що йому підвідомчі [13]. Крім того, розширення переліку справ, які буде розглядати Вищий суд з питань інтелектуальної власності, призведе до необхідності проведення нового добору суддів цього суду з урахуванням нових вимог до суддів. Це зумовлено тим, що вимоги до суддів, які зараз проходять конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зорієнтовано на спроможність ними якісно та ефективно розглядати справи відповідної тематики. В умовах, коли конкурс до Вищого суду з питань інтелектуальної власності не завершено, нелогічно змінювати критерії добору суддів або проводити новий конкурс одразу після завершення формування першого складу Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні. А функціонування в Україні складу суду, до якого будуть входити постійні судді та непостійні судді, що мають спеціальну технічну підготовку, наприклад, як у Федеральному патентному суді Конфедерації Швейцарії, неможливо, оскільки це не відповідає вимогам чинного законодавства України. Крім того, запропонованим законопроектом не враховано необхідність внесення змін до інших нормативно-правових актів, що стосуються розгляду справ у сфері інтелектуальної власності, зокрема Господарського процесуального кодексу України.

Висновки

Спеціалізовані суди, які розглядають спори у сфері інтелектуальної власності, існують у багатьох країнах Європи, зокрема у Німеччині, Франції, Швейцарії, Великобританії та інших. Місце цих судів у системі судоустрою, вимоги до суддів, категорії справ, що розглядають ці суди, у кожній країні мають свої відмінності з урахуванням національних особливостей кожної країни. Утворення в Україні Вищого суду з прав інтелектуальної власності - це нагальна необхідність для ефективного захисту прав осіб у сфері інтелектуальної власності. Довгий процес формування Вищого суду з питань інтелектуальної власності загалом негативно впливає на стан розгляду справ у сфері інтелектуальної власності та сферу правосуддя в цілому, проте необхідно, щоб до складу новоутвореного Вищого суду з питань інтелектуальної власності увійшли найдостойніші кандидати, більшість з яких має значний досвід роботи щодо розгляду спорів у сфері інтелектуальної власності. Усі зміни до законодавства України загалом, а також законодавства, що регулює розгляд справ у сфері інтелектуальної власності, повинні мати комплексний характер та бути ретельно виважені. Можливість захисту порушених прав авторів наукових винаходів, корисних моделей, літературних та музичних творів, комп'ютерних програм є запорукою дотримання принципів верховенства права та законності, які є важливими засадами демократичної держави.

Перспективними напрямами наукових розвідок стосовно утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності варто визначити такі: 1) дослідження вимог до суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні порівняно з вимогами, що висуваються до суддів подібних судів в інших державах;2) аналіз місця Вищого суду з питань інтелектуальної власності у системі судоустрою, а також завдань і повноважень цього суду.

Список використаних джерел

1. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/435-15 (дата звернення: 15.06.2020).

2. Орлюк О., Чернишук П. Досвід патентних судів у країнах Європи. Юридична газета online. URL: https://yur-gazeta.com/golovna/dosvid-patentnih-sudiv-u-krayinah-evropi.html (дата звернення: 10.06.2020).

3. Code de la propriйtй intellectuelle (1992). Version consolidйe au 31 mai 2020. URL: https:// www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do7cidText e=LEGITEXT000006069414.

4. Federal Act on the Federal Patent Court (2009). As amended up to Act of August 01, 2018.URL: https://www.admin.ch/opc/en/classified-compilation/20071763/201808010000/173.41.pdf (дата звернення: 10.06.2020).

5. Federal Patent Court of the Swiss Confederation. URL: https://www.bundespatentgericht.ch/ (дата звернення: 10.06.2020).

6. Intellectual Property Enterprise Court. URL: https://www.gov.uk/courts-tribunals/intenectual- property-enterprise-court

7. Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності: Указ Президента України від 29 вересня 2017 року № 299/2017. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/299/2017 (дата звернення: 15.06.2020).

8. Куйбіда Р., Смалюк Р. Звідки взявся і куди зник IP-суд? URL: https://rpr.org.ua/news/zvidky- vziavsia-i-kudy-znyk-ip-sud/

9. Зареєстровано Вищий суд з питань інтелектуальної власності. Судова влада України: офіційний веб-портал. URL: https://court.gov.ua/ press/news/889183/ (дата звернення: 05.06.2020).

10. Проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2742 від 15 січня 2020 року. URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf 3511=67888&pf35401=517523

11. Пояснювальна записка до Проект закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2742 від 15 січня 2020 року URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf35H=67888 (дата звернення: 05.06.2020).

12. Висновок Комітет з питань правової політики стосовно Проекту закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2742 від 15 січня 2020 року. URL: http:// w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf 3511=67888&pf35401=529868

13. Рішення Вищої ради правосуддя від 26 травня 2020 року № 1549/0/15-20 «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2742». URL: https://hcj.gov.ua/doc/ doc/3043 (дата звернення: 05.0б.2020).

Размещено на Allbest.ru