Демократизація діяльності регіональної влади у стратегіях розвитку освітньої галузі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Демократизація діяльності регіональної влади у стратегіях розвитку освітньої галузі

Іван Безена доцент, кандидат філософських наук, завідувач кафедри соціально - гуманітарної освіти КЗВО "Дніпровська академія неперервної освіти " Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро, Україна

Анотація

Україна окреслила свої стратегії євроінтеграції та набуття статусу країни-члена Європейського Союзу. Наша стаття присвячена дослідженню реформи з децентралізації публічної влади, яка зорієнтована на розбудову інституційної спроможності регіональної влади, розвиток самодостатності місцевих громад, сталих стратегій розвитку гуманітарної інфраструктури та ефективних можливостей для людського розвитку. Регіональна влада представлена органами центральної державної влади та місцевого самоврядування, які мають визначені законодавством повноваження, відповідальність, бюджетування та мають бути відкритими до громадянського суспільства території. Кардинально має змінитися зміст їх роботи, не має бути дублювання у повноваженнях, ефективність організаційно-управлінської роботи, демократичні основи роботи та дієвої комунікації з суб'єктами громадянського суспільства й громадянами. Особливістю європейських практик є новий зміст роботи органів місцевого самоврядування, покладено регуляторні владні повноваження, які охоплюють виконання функцій державної виконавчої влади на місцях.

Досліджено сучасні національні тенденції з розвитку механізмів і технологій комунікативної дії та відкритості діяльності регіонального державного управління й самоврядування, розвиток стратегій у освітній галузі громади в умовах децентралізації і демократизації суспільства. Було відмічено, що інституціональна спроможність регіональної державної влади й самоврядування має визначатися наступними чинниками: новими механізмами з розвитку демократичних принципів діяльності, відкритості й прозорості організаційно - управлінських процесів, розуміння громадської потреби й стратегії розвитку простору, розвитку механізмів розбудови інвестиційної привабливості території, поглиблення суспільної спроможності й долученості у впливах на процеси гуманітарного розвитку громади (громадські консультації, відкрите обговорення, долучення громадських радників й експертів, науковців, активістів тощо).

За результатами дослідження встановлено, що ефективність відкритості й демократичності діяльності залежить від механізмів інституціональної спроможності органів влади, самоврядування, тісної співпраці громадського активу та суб'єктів господарювання.

Ключові слова. Демократизація, прозорість, відкритість, освітня галузь.

Ivan Bezena

Associate Professor, Candidate of Philosophy, Head of the Department of Social and Humanitarian Education, Dnipro Academy of Continuing Education, Dnipropetrovsk Regional Council, Dnipro, Ukraine

DEMOCRATIZATION OF REGIONAL AUTHORITY ACTIVITIES IN EDUCATIONAL DEVELOPMENT STRATEGIES

Ukraine outlined its strategies for European integration and gaining the status of a member state of the European Union. Our article is devoted to the study of the reform of decentralization of public power which focuses on building the institutional capacity of regional government, developing local community self-sufficiency as well as sustainable strategies for humanitarian infrastructure and effective opportunities for human development. Regional authorities are represented by central government and local self-government bodies which have statutory powers, responsibilities, budgeting and should be open to civil society. The content of their work must change radically, there must be no duplication of powers, but it should be the effectiveness of organizational and managerial work, the democratic foundations of work and effective communication with civil society and citizens. The specific feature of European practices is the new content of the work of local governments, regulatory powers which include the performance of functions of state executive power on the ground.

The modern national tendencies on development of mechanisms and technologies of communicative action and openness of activity of regional public administration and self-government, development of strategies in the field of education of community in the conditions of decentralization and democratization of a society are investigated. It was noted that the institutional capacity of regional government and self-government should be determined by the following factors: new mechanisms for the development of democratic principles, openness and transparency of organizational and managerial processes, understanding of public needs and space development strategies, development of mechanisms of involvement in influencing the processes of humanitarian development of the community (public consultations, open discussion, involvement of public councilors and experts, scientists, activists, etc.).

The study found that the effectiveness of openness and democracy depends on the mechanisms of institutional capacity of government, self-government, close cooperation of public assets and businesses.

Keywords. Democratization, transparency, openness, education.

Постановка проблеми. Євроінтеграція України окреслила актуальність активних дій у поглибленні демократичних процесів діяльності місцевої влади, наповненням новим змістом публічного простору та новими пріоритетами громадянського суспільства регіону через, по-перше, розширення відкритості й прозорості спільної діяльності "влади-суспільства" (transparency) та активним взаємо-публічним контролем регіональних процесів; по-друге, всебічна доступність до інформації (accessibility) для громадян; по-третє, інноваційність/чутливість влади, готовність оперативно й ефективно реагувати на громадські вимоги та нові ідеї (responsiveness); по-четверте, спроможність місцевої влади стратегічно, повноцінно й інституційно розвивати територію, ефективну інфраструктуру для задоволення життєвих потреб громадян.

Україна, як країна-учасниця Європейської конвенції з прав людини і захисту основних свобод, незаперечно взяла зобов'язання гарантувати право громадян і людини на повну інформацію, чіткі правила інформаційної політики, належному інформуванню громадян про місцеві стратегії і плани діяльності публічної влади. В окресленому контексті науковці та практики публічного процесу виділяють два ключових питання: доступність громадян до інформації про владу і її результати діяльності, оперативність та своєчасність діяльності влади щодо інформування громадян про всі питання, які актуальні для жителів регіону.

Наше дослідження здійснено в рамках науково-дослідної роботи: кафедри публічного управління і права "Теоретичні та практичні аспекти розвитку публічного управління" та кафедри соціально-гуманітарної освіти "Соціально- гуманітарна освіта та особистість: сучасні змістовні трансформації" (зареєстровано в ДНУ "УкрІНТЕІ", № 0118U004947 та 0118U004951 від 04.2018). влада публічний громада

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В сучасних умовах наукового аналізу все частіше постають проблеми демократизації та відкритості у стратегіях взаємовідносин влади, громадянського суспільства та суб'єктів господарювання й знаходять дослідження за різними напрямками. Активніше досліджують окреслені тенденції зарубіжні дослідники: Д'юї Дж., Девас Н., Рандолф Р., Генсон М., Габермас Ю., Робінсон К., Покка А., та ін., які розглядають процеси демократизації й відкритості в діяльності органів регіональної влади: розмежування повноважень/відповідальності - держави, регіонів та місцевих; трансформації в системі державного управління і місцевого самоврядування; євроінтеграційні процеси демократизації й розвитку відкритості для стратегій партнерства у різних галузях суспільної діяльності.

Цілі дослідження. Автор поставив за мету дослідити сучасні тенденції демократизації публічного управління регіону та відкритості формування стратегій розвитку освітньої галузі територіальної громади, практики управлінської діяльності в мирних та особливих періодах.

Виклад основного матеріалу. Незаперечними є думки теоретиків та практиків, що процеси демократизації публічного простору суспільства й влади, повноважень й відповідальності від центру на місцевий рівень, відбуваються постійні процедури з рівня довіри громадян до влади та визначаються індикатори ефективності місцевих стратегій розвитку суспільної інфраструктури, динамічності сталості потенціалів й рівня самоорганізації громади. Активні громадяни долучаються до процедур обговорення, прийняття рішення та визначення стратегій реалізації, адже їх статус змінюється із стану стороннього спостерігача та трансформується в статус ключового учасника регіональної політики, долучаються до групи розробників стратегічних пріоритетів для сталого розвитку інфраструктури громади [1; 2; 3, с. 4 5].

Ми раніше відмічали, що основою розпочатих публічних процесів з демократичних реформ вже чітко окреслилися нові стратегії вибудовування сучасного змісту та пріоритетів регіонального державного управління, які зорієнтовано на розширення/поглиблення відкритості, прозорості й залученості до організаційних процесів прийняття управлінських рішень активних громадян до врегулювання місцевих справ та сталий розвиток території. Саме активна комунікація влади та громадян постає конкретним індикатором залученості та участі процедурах експертизи, дослідження ситуації, консультування, партнерські інформаційні зустрічі тощо. Відкритість і доступність до інформації є повноцінним правом громадян, яке актуалізується в часи сталого розвитку та кризових ситуацій (надзвичайних та військових станів), формує ознаки довіри, віри та співпричетності до подолання проблем. Науковці відмічають особливе значення європейського підходу у процесах державного управління через "good governance", яке ними тлумачиться, як "добре управління", "правильне управління", "ефективне управління". Маючи на увазі: "досягнення поставлених цілей"; "оптимальні терміни"; "мінімально можливими витратами"; "демократія участі" [4, с. 28]. Саме ефективне середовище створене посадовими особами органів влади формуються на основах демократичних підходів, комунікації та розуміння й долучення громадян до процесів сталого розвитку.

Відмічаємо, що інформаційний простір місцевої влади та системи освітньої галузі окреслюємо через наступні складові: сучасними інфо -ресурсними каналами; об'єднання традиційних уявлень про активну комунікацію (створення інформації, інформаційні процедури, зрозумілу аналітику, інформаційну логістику та зворотній зв'язок); новітні віртуальні джерела/реєстри (ЄДЕБО, ІСУО; веб-сайти; Facebook, Instagram, Viber, сайти ТГ тощо); традиційні канали комунікації - зустрічі, звіти, презентації, опитування, обговорення, консультації тощо. Арі Покка відмічає, що "вкрай важливо, щоб цілі школи були ретельно розглянуті та оприлюднені, ... бачення необхідної перспективи і приносить послідовність у прийняття рішень" [5, с.56]. Все частіше, дослідники процесів публічного простору на регіональному та місцевому рівні, відмічають загальні та системні проблеми щодо організації довірливих та відкритих процедур "комунікативної дії", які поглиблюють прірву ефективності між діяльністю та громадською думкою [6, с. 56; 7, с. 110].

Через те, що відкритість влади включає у свій зміст чотири складові основи - прозорість (transparency), тобто перебування під публічним контролем; доступність (accessibility) кожній людині в будь-який час, всюди; чутливість до нових ідей та вимог; готовність ефективно реагувати (responsiveness) шляхом конкретної дії У діяльності [8, с.91]. В будь -якому суспільстві існують запити на володіння інформацією з приводу ситуації У тенденції для відповідного реагування. Таким чином забезпечення інформаційної відкритості влади має обов'язково умову - вона має бути із двостороннім рухом "влада-суспільство" та "суспільство-влада", вище вказані основи мають вибудовуватися через суспільну культуру спільної діяльності й формуватися на основах демократії та прав людини.

Національне законодавство України чітко синхронізується із вимогами Європейської Хартії місцевого самоврядування, яка окреслює сучасні демократичні основи й принципи розбудови місцевого врядування через реальну здатність органів місцевого самоврядування під свою власну відповідальність реагувати в інтересах громади. Адже місцеве самоврядування максимально наближене і доступно для громадян регіону [8, c.216; 9].

Наші дослідження підтверджують достатньо високу актуальність питання підвищення ефективності територіальної громади через ознаки самодостатності, розвиненості й самоврядної регіональної системи, що відповідно від їх змісту та процедур діяльності залежать контексти загального стану та стратегій розвитку території [6; 7]. Звичайно, до переліку сфер діяльності/відповідальності органів місцевого самоврядування, за якими робиться вимірювання відкритості/прозорості міста/регіону: інформація про роботу; участь громадян; комунальні закупівлі; місцева житлова політика; бюджетний процес; фінансова/матеріальна допомога, гранти; місцеві соціальні послуги; кадрові питання; антикорупційна політика та конфлікт інтересів; місцеве землекористування та будівельна політика; ефективність комунальних підприємств; комунальне майно; розвиток освітньої галузі; інвестиції та економічний розвиток.

Експертами різних європейських інституцій визначаються наступні рекомендації для поглиблення процесів прозорості й відкритості регіональної влади: ^використовувати електронні інструменти зв'язку та надання послуг;

2) пристосовувати цифрові веб-сайти до потреб сприйняття жителями громад;

3) користуватися готовими електронними інструментами; 4)забезпечити онлайн - трансляції засідань органів самоврядування та інших інституцій; 6)завчасно оприлюднювати проєкти рішень, порядки денні засідань; 7)завчасно анонсувати заходи й засідання ОМС та їх інституцій; 8)забезпечити безперешкодний доступ до засідань ОМС для громадян і журналістів; 9)проводити публічні обговорення з громадянами важливих питань; 10)призначати керівників закладів освіти, соціальних об'єктів і комунальних підприємств на основі відкритих конкурсів; 11)оприлюднювати актуальну інформацію про місцевий бюджет та бюджет участі; 12)створити систему електронної реєстрації заяв на житло, про вільні приміщення; 13)дотримання ухваленого етичного кодексу депутатів міської ради, службовців місцевого самоврядування й працівників комунальних закладів/підприємств; тощо [10]. Підбиваючи підсумки даного блоку аналітичних матеріалів, відмічаємо суттєві змістові зміни у процесі розбудови відкритості в роботі органів публічної влади регіонального рівня, що стимулювало процесам зростання довіри та тісної співпраці між владою та громадянами.

Управлінська діяльність має дві особливості: перша - в умовах миру; друга - в особливих умовах. Окремо хочемо зупинити увагу на відкритості у часи особливого періоду - надзвичайних ситуацій (пов'язаних із природніми та техногенними аваріями) та військових станів (війна, післявоєнний період тощо). Законодавство України визначає, що обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами держави може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Сучасна ситуація в Україні, а саме військовий стан й війна виокремлюють думку експертів про актуальність питання повноти та обсягу інформування громадян про діяльність публічної влади в особливий період, заходи індивідуальної безпеки та воєнного режиму роботи критичної інфраструктури регіонів. Місцеві органи влади: беруть участь у підготовці та виконанні завдань національного спротиву в мирний час та в особливий період; забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву; сприяють створенню добровольчих формувань територіальних громад; забезпечують життєдіяльність населення і функціонування об'єктів інфраструктури у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці; сприяють популяризації участі в заходах національного спротиву. Окреслені обсяги повноважень мають інформаційний канал направлений на жителів громади та їх на їх розуміння й активну підтримку діяльності публічної влади [11].

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі делеговані повноваження: 1)сприяння організації призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, строкову військову та альтернативну (невійськову) службу, а також їх мобілізації, підготовці молоді до служби в Збройних Силах України (далі - ЗСУ), організації навчальних (перевірочних) та спеціальних військових зборів; 2)бронювання робочих місць для військовозобов'язаних на підприємствах, в установах та організаціях відповідно до законодавства;3)організація та участь у здійсненні заходів, пов'язаних з мобілізаційною підготовкою та цивільним захистом, на відповідній території; 4) вирішення відповідно до законодавства питань, пов'язаних з наданням військовим частинам службових приміщень і жилої площі, інших об'єктів, комунально-побутових послуг; здійснення контролю за їх використанням, наданням послуг; 5) сприяння організації виробництва і поставкам у війська підприємствами та організаціями, що належать до комунальної власності, замовленої продукції, послуг, енергоресурсів; 6) здійснення заходів щодо військово -патріотичного виховання населення [11]. Діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини сил територіальної оборони ЗСУ за територіальним принципом.

Відкритість військово-цивільної влади в умовах війни/військових конфліктів та надзвичайних ситуацій є досить регламентованою й обмеженою за змістом, непростими механізмами за реалізацією й за суттю інформаційних питань для оприлюднення громадянам, яка може потрапити до ворога/терористів. Адже ситуація військових дій досить складна, російський агресор щодня проводить ракетні та авіаційні обстріли, застосовуючи всі можливі/неможливі спеціальні методи знищення, заборонені боєприпаси та інтенсивність покриття у відношенні критичної інфраструктури й мікрорайонів де проживає мирне населення для посилення панічних настроїв та залякування громадян, оволодіння новими територіями, об'єктами, містами і селами. Окреслене визначає й рамкові обсяги відповідних повноважень спеціальних/правоохоронних органів щодо проведення дій із дізнання і збору доказів, роботи експертів та їх документування про злочини скоєні агресором на території, яка була під його окупацією та наслідки дій проти цивільних громадян й місцевої інфраструктури.

Оборонці, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування із залученням засобів масової інформації мають здійснювати управління на території, організовано допомагати, рятувати й за потреби переселяти/евакуювати мирних громадян, інформувати їх про поточну ситуацію, перспективи та можливі наслідки через ігнорування рятувальних, безпекових й гуманітарних заходів. Для нормального життєзабезпечення цивільних громадян має бути організовано питання безпеки проживання/перебування в укритті, харчування, питного режиму, санітарних заходів, проведення відновлення діяльності критичної інфраструктури й забезпечення громадян комунальними послугами, проведення заходів із медичного забезпечення громадян, підтримка громадського правопорядку, надання культурно-побутових та освітніх послуг, надання допомоги армії, внутрішньо -переміщеним особам, тощо. Відкритість і розуміння владою й громадянами стратегій безпеки, захисту та порятунку, які є ознакою системної роботи цивільно-військової влади й індикатором довіри, згуртованості з боку громадян і підтримки бойового духу нації. Не заперечно, що в такій складній ситуації інформація є життєвою і важливою для громадян та регіональної влади, від єдності їх позицій, взаємної довіри та поступальності дій визначається результат - успіх або поразка у стратегії збереження людського життя, дорослих громадян та дітей.

Публічна влада України діє з метою підтримати мирних громадян, які страждають від наслідків війни та робить спроби домогтися згоди щодо функціонування, крихких домовленостей про "зелені коридори" для евакуації цивільних громадян. Посилюється значення гуманітарних місій місцевих органів влади і громадян щодо підтримки боєздатності армії та надання допомоги мирних громадян облаштуванні проживання, забезпеченні потрібними для життя побутовими речами: одяг, харчі, медикаменти та санітарні засоби. Виникають та вирішуються місцевими органами влади питання щодо розміщення громадян із районів бойових дій, житлового забезпечення, харчування, медичного обслуговування, охоплення дітей освітою, надання психологічної підтримки громадянам тощо. Окрема тема організаційне забезпечення гуманітарних місій до мирних громадян в найтяжчі точки бойових дій: продукти харчування, медична допомога, облаштування переміщених громадян у віддалених регіонах центру та заходу України. Неоціненна допомога всіх регіонів України та зарубіжних країн - партнерів щодо всебічної гуманітарної допомоги нашій державі у всьому необхідному для ЗСУ та допомоги внутрішньо -переміщеним громадянам.

Сьогодні можна відзначити, що позитивним досвідом діяльності органів місцевої влади постала ефективність організаційно -управлінської роботи з формування структури територіальної оборони, як особливої ланки/сфери захисту території: охорони громадського правопорядку, важливих інфраструктурних об'єктів та комунікацій, організації послідовної професійної боротьби із диверсійно-розвідувальними групами, організаційні заходи з радіаційного, біологічного та хімічного захисту цивільного населення й військовослужбовців тощо [12; 6; 13]. Отже, вище окреслені організаційно-управлінські стратегії вже дають позитивні і ефективні преференції для збереження суверенітету української держави, збереження і поглиблення демократичних цінностей та розбудови сталих, відкритих й самодостатніх регіонів і їх органів публічної влади.

В той же час, сьогодні постають питання певного обмеження прав і свобод людини, які пов'язані із можливостями розповсюдження інформації щодо окремих епізодів життя, фото/відео-фіксації в місцях критичної інфраструктури території, можливостей висловлювати власну думку з приводу окремих подій та оцінка діяльності публічної влади, дотримання норм розповсюдження токсичної інформації (панічної, пропагандистської й ворожої тощо), дотримання правил поведінки (комендантська година, користування громадським транспортом, користування адміністративними послугами тощо) та інші.

Часи створюють нові вимоги щодо вибудовування конструктивної взаємодії між державою та громадами в рамках демократизації регіонального середовища. Науковці відмічають важливість розуміння існування взаємозв'язку між вказаними інститутами, який є збалансований та сприяє застосуванню всіх ресурсів для сталого розвитку території [14, с. 81; 15]. Не заперечно, що саме прийнятна взаємодія держави, громади, громадян вибудовується за рахунок ефективних комунікативних дій всіх суб'єктів публічної діяльності. Адже поєднання дієвості та довіри створює демократичне підґрунтя для розбудови локальної ідентичності, яка забезпечує ефективну реалізацію місцевого та державного потенціалу в рамках спільноти для подолання диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів. Демократичність процесів прийняття рішень є основою в європейських практиках, адже "демократія" й "процедури" в їх розумінні є тотожними поняттями та невід'ємними елементами управлінської культури та професійної етики всіх учасників публічного простору регіону [4, с. 19]. З цієї причини значно посилюється вага громадської готовності брати участь у прийнятті рішень, синергії (добровільність у співучасті у вирішенні спільних проблем території), чуттєвість до взаємодопомоги через готовність пожертвувати власними інтересами для подолання загальних проблем регіону. На наш погляд, в рамках типологізації людського розвитку, який зорієнтовано на кількісні і якісні індикатори мають будуватися на комунікативних каналах стратегії вибудовування, прийняття рішення через відкритість влади з огляду прийняття і розуміння громадян суті проблеми та шляхів її подолання [16, с. 12].

Зіставлення наукових світоглядів та практик регіональних органів влади свідчить про актуальність загальноєвропейських цінностей, які окреслено в

Утрехтській декларації "Добре місцеве та регіональне врядування в неспокійний час: проблеми змін", а саме: програма взаємних дій - спільної нормативно- правової бази стандартів, знань та механізмів їх підтримки й дальшого розвитку; механізми для обміну інформацією й добросовісною практикою; програми законодавчої й політичної допомоги; програми й інструменти для підвищення компетентності місцевих та регіональної влад; стратегію інновацій та доброго врядування на місцевому рівні; основу для розробки нових методів роботи, перегляду результатів і визначення напряму подальшої роботи [17]. Безумовно, що сучасні реалії роботи регіональної влади через механізми відкритості та прозорості діяльності ще перебувають на шляху розбудови та поглиблення, але регіональна політика залученості громадян до справ території є стратегічною перспективою нашої держави.

Висновки

Таким чином, ми всебічно дослідили теоретичні та практичні аспекти у розбудові нових моделей демократизації публічного управління регіону та відкритості формування стратегій розвитку освітньої галузі територіальної громади, розбудови довіри в контексті "влада-громадяни" та вибудовування нових механізмів державного управління направлених на євроінтеграційне формування ефективної, демократичної й активно діяльнісної системи відкритості, гнучкості і прозорості, особливості управлінської діяльності в особливих умовах (війни, окупації, збройного протистояння з ворогом).

За результатами дослідження відмічаємо, що система державного управління регіоном/громадою та освітньою системою території розпочала вибудовування ефективної моделі відкритості/прозорості: 1) формування нормативно-правового поля відкритості/прозорості; 2) запровадження нових практик з демократизації в інституціональній спроможності органів управління територією та системою освіти; 3) регіональна/місцева влада стала відкритим регулятором: стратегій розвитку, організаційних, фінансових, матеріальних та людських ресурсів; 4) вибудовуються моделі державно-приватної комунікації; 5) людина і її діяльність стратегічно направлено на зміни в людському розвитку і якості життя громади; 6) зберігаються негативні тенденції у змісті інформаційного поля про громадські послуги, які не враховують запити громади; 7) закритість регіональних процедур із закупівлі товарів і послуг призводить до процвітання корупційних діянь та зловживань; 8)вибудовуються нові моделі відкритості у особливий період надзвичайної ситуації та військового стану, які мають свої обмеження й заборони тощо.

Разом з тим, вище окреслене в практиках регіонального державного управління сприятиме: активній/ефективній розбудові організаційно -управлінських механізмів із демократизації публічної діяльності; досягненню високих соціальних стандартів рівня життя людини; подоланню негативних тенденцій у місцевих інфраструктурних сферах, які раніше обмежували розбудову ефективної моделі регіональних стратегій сталого розвитку.

Література

1. Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу. Аналітична доповідь. Авт.: Жаліло Я.А., Шевченко О.В., Романова В.В. та ін. Національний інститут стратегічних досліджень. Київ: 2019, 115с.

2. Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні. Наукова доповідь. Автори: Шевченко О.В., Романова В.В., Жаліло Я.А. та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук Я.А. Жаліла. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. К.: 2020, 153 с.

3. Безена І.М. Сучасні тенденції розбудови відкритості діяльності місцевої влади з розвитку освітньої галузі громади. SIS journal. Словацкий международный научный журнал. Братислава. №61. 2022. С. 43-48.

4. Бакуменко В. Башкатов В. Механізми державного управління демократичними змінами. Монографія. Київ: АМУ. 2015. 180с.

5. Покка Арі. Вищий клас. Шкільне управління по-фінськи. Пер. з англ. О. Назарової. Друге вид., випр. Харків: вид. "Ранок". 2019. 160с.

6. Безена И.М. "Коммуникативное действие" Юргена Хабермаса в контекстах развития современной Украины. Norwegian Journal of development of the International Science. Осло. №40/2020. ISSN 3453-9875 VOL.3. c.60-64. URL:http://www.nor-ijoumal.com/arhiv/

7. Бородін Є.І., Безена І.М., Марк Е.Генсон про шляхи демократизації та децентралізації публічних інституцій держави. Публічне управління та митне адміністрування. Науковий збірник. Дніпро. 2019. №3 (22). 290с. URL: http://customs-admin.umsf.m.ua/archive/2019/3/25.pdf

8. Енциклопедичний словник з державного управління.. Укладачі: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуненко, А.М. Михненко та ін.. За редакцією Ю.В. Ковбасюка, В.П, Трощинського, Ю.П. Сурміна. Київ: НАДУ, 2010. 820с.

9. ЄВРОПЕЙСЬКА ХАРТІЯ місцевого самоврядування м. Страсбург, 15 жовтня 1985 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036/print

10. Результати рейтингів прозорості та підзвітності 2020. URL; file:///D:/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80%D1%83%D0%B7%D0%BA%D0%B8/%D0%9F% D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%20%C2%ABTransparent%20tit ies_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D1 %96%20%D0%BC%D1%96%D 1%81%D1%82%D0%B0%C2%BB.pdf

11. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text

12. Про основи національного спротиву. Закон України. 2022. URL; https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702-20#Text

13. Роман В.Д. Моделі децентралізації влади країн Європейського Союзу. Демократичне врядування. Київ. 2013. Випуск 12. С.1-10.

14. Децентралізація і формування політики регіонального розвитку в Україні. Наукова доповідь. Автори-упорядники: Шевченко О, Романюк В., Жаліло Я. та ін. За наук. ред. Я. Жаліла. Київ: НІСД. 2020. 153с.

15. Akimova L., Khomiuk N., Bezena I., Lytvynchuk I., Petroye O. Planing of Socioeconomic Development of the Territories (Experience of European Union). International Journal of Management (IJM) Volume 11, Issue 4, April 2020, pp. 638-646, India.

16. Людський розвиток в Україні. Модернізація соціальної політики: регіональний аспект. Колективна монографія. За ред. Е. Лібанової. Київ: Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України. 2015. 356с.

17. Добре місцеве та регіональне врядування в неспокійний час: проблеми змін. Утрехтська декларація. 17.11.2009. Утрехт. URL; https://ips.ligazakon.net/document/MU09241

18. References:

19. Zhalilo Ya.A., Shevchenko O.V. & Romanova V.V. .(2019) Detsentralizatsiia vlady: poriadok dennyi na serednostrokovu perspektyvu.[Decentralization of power: the medium-term agenda]. Analitychna dopovid. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. Kyiv. [in Ukrainian]

20. Shevchenko O. V., Romanova V. V. & Zhalilo Ya. A. (2020). Detsentralizatsiia i formuvannia polityky rehionalnoho rozvytku v Ukraini [Decentralization and policy development of regional development in Ukraine]. Naukova dopovid. Za nauk. red. d-ra ekon. nauk Ya. A. Zhalila. Kyiv: Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. [in Ukrainian]

21. Bezena I.M. (2022) Suchasni tendentsii rozbudovy vidkrytosti diialnosti mistsevoi vlady z rozvytku osvitnoi haluzi hromady.[ Current trends in rozbudov and vіdkritosі diyalnosti mistsevoy vlady z razviti svitnii galuzi community] SIS journal. Slovatskyi mezhdunarodnui nauchnui zhurnal. Bratislava. №61. 43-48 [in Slovakia]

22. Bakumenko V.& Bashkatov V. (2015) Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia demokratychnymy zminamy. [Mechanisms of state management of democratic change]. Kyiv. [in Ukrainian]

23. .Pokka Ari. (2019) Vyshchyi klas. Shkilne upravlinnia pofinsky. [Top class. School management in Finnish.]. Kharkiv: Ranok.[in Ukrainian]

24. Bezena Y.M. (2020). "Kommunykatyvnoe deistvye" Yurhena Khabermasa v kontekstakh razvytyia sovremennoi Ukraynbi.[ Jьrgen Habermas's "Communicative Action" in the Contexts of the Development of Modern Ukraine]. Norwegian Journal of development of the International Science. Oslo. №40. VOL.3. 60-64. Retrieved from http://www.nor-ijournal.com/arhiv/ [in Norwegian]

25. Borodin Ye.I. & Bezena I.M., (2019) Mark E. Henson pro shliakhy demokratyzatsii ta detsentralizatsii publichnykh instytutsii derzhavy.[Mark E. Genson on the ways of democratization and decentralization of public institutions of the state]. Publichne upravlinnia ta mytne administruvannia. Naukovyi zbirnyk. Dnipro. №3 (22). 194-202. Retrieved from http://customs- admin.umsf.in.ua/archive/2019/3/25.pdf [in Ukrainian]

26. Kovbasiuk Yu.V., Troshchynskoho V.P & Surmin Yu.P. (2010) Entsyklopedychnyi slovnyk z derzhavnoho upravlinnia.[Encyclopedic Dictionary of State Administration]. Kyiv: NADU. [in Ukrainian]

27. EUROPEISKA KHARTIIA mistsevoho samovriaduvannia (1985) [EUROPEAN CHARTER OF LOCAL GOVERNMENT]. m. Strasburh, 15 zhovtnia 1985 r. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036/print [in EU]

28. Rezultaty reitynhiv prozorosti ta pidzvitnosti (2020).[Results of transparency and accountability ratings]. Retrieved from file:///D:/%D0%97%D0%B0%D0%B3%D1%80% D1%83% D0%B7%D0%BA%D0%B8/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0 %B0%20%C2%ABTransparent%20cities_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D 1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0%C2%BB.pdf [in EU, in Ukrainian]

29. Zakon Ukrainy Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini. (2020). [Law of Ukraine on local self-government in Ukraine]. zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/ 280/97-%D0%B2%D1%80#Text {in Ukrainian]

30. Zakon Ukrainy. Pro osnovy natsionalnoho sprotyvu [About the foundations of national opposition] (2022). zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1702- 20#Text [in Ukraine]

31. Roman V.D.(2013) Modeli detsentralizatsii vlady krain Yevropeiskoho Soiuzu. [Models of decentralization of the government of the lands of the European Union] Demokratychne vriaduvannia. Kyiv:. Vypusk 12. [in Ukrainian]

32. Shevchenko O, Romaniuk V. & Zhalilo Ya.Detsentralizatsiia i formuvannia polityky rehionalnoho rozvytku v Ukraini. (2020) [Decentralization and policy development of regional development in Ukraine]. Naukova dopovid. Za nauk. red. Ya. Zhalila. Kyiv: NISD. {in Ukrainian]

33. Akimova L., Khomiuk N., Bezena I., Lytvynchuk I. & Petroye O .(2020) Planing of Socio-economic Development of the Territories (Experience of European Union).International Journal of Management (IJM) Volume 11, Issue 4. Retrieved from http://www.iaeme.com/ijm/issues.asp?JType=IJM&VType=n&IType=4 [in Indian].

34. Libanova E. (2015) Liudskyi rozvytok v Ukraini. Modernizatsiia sotsialnoi polityky: rehionalnyi aspekt. [Human development in Ukraine. Modernization of social policy: regional aspect]. Kolektyvna monohrafiia. Za red. E. Libanovoi. Kyiv: In-t demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen im. M. Ptukhy NAN Ukrainy. [in Ukrainian]

35. Dobre mistseve ta rehionalne vriaduvannia v nespokiinyi chas: problemy zmin. Utrekhtska deklaratsiia. (17.11.2009). Utrekht. [Good local and regional governance in turbulent times: problems of change. Utrecht Declaration]. Retrieved from https://ips.ligazakon.net/document/MU09241 [in EU].

Размещено на Allbest.ru