Відкритість і прозорість діяльності влади як основний прояв демократизації публічного управління: прикладні аспекти проєктування і реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВІДКРИТІСТЬ І ПРОЗОРІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ВЛАДИ ЯК ОСНОВНИЙ ПРОЯВ ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ: ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ПРОЄКТУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЇ

Дубін Дмитро Леонідович, магістрант кафедри державного управління і місцевого самоврядування,

Херсонський національний технічний університет,

вул. Бериславське шосе, 24, м. Херсон

Линецький Михайло Валерійович,

голова Херсонської районної державної адміністрації,

аспірант кафедри державного управління і місцевого самоврядування, Херсонський національний технічний університет,

вул. Бериславське шосе, 24, м. Херсон

Анотація

Через хаотичність та непослідовність інформатизації публічного управління, у більшості держорганів та органів місцевого самоврядування сформувався складний ІТ-ландшафт. Він складається з багатьох автоматизованих систем з власною структурою, які не завжди достатньо пов'язані та інтегровані. Ці структури розробили різні виробники, тому це спричинило низьку ефективність інформаційної системи в органах влади та місцевого самоврядування, якість інформаційного забезпечення в ухваленні та виконанні управлінських рішень, наданні послуг тощо. Недостатні відкритість та прозорість, які існують в державних інститутах, сприяють проявам корупції. Корупційні скандали, в центрі яких часто перебувають чиновники, вказують на необхідність реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державної влади. До головних завдань, які є на порядку денному боротьби з корупцією, можна віднести запобігання зловживанням державним положенням, маніпуляціям та порушенням з боку високопосадовців. Високий рівень корупції в суспільних та державних інститутах негативно впливає на суспільний розвиток та на громади в цілому. Часто політичні партії, представники влади, громадські об'єднання використовують своє становище для привласнення та «відмивання» коштів, оперують неправдивою інформацією, перекручують факти, використовують «чорний піар». Інформаційна відкритість державних органів влади та прозорість їхньої діяльності є основним демократичним проявом щодо громадськості та суспільства. Поінформованість суспільства збільшує довіру до державних інститутів та дає можливість для створення комунікаційного мосту між владою та суспільством. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій створює умови для збільшення активності громадян та впровадження електронної демократії. Модернізація публічного управління через інформаційно-комунікаційні технології, формує постійну потребу і необхідність у взаємодії з громадянами, громадськими організаціями. За допомогою цього відбувається залучення громад до процесів підготовки та ухвалення політико-управлінських рішень. Відкритість та прозорість створюють можливість побороти негативні процеси у публічній владі та суспільстві.

Ключові слова: публічне управління, відкритість і прозорість влади, зниження рівня корупції, системи комунікацій влади і громади.

Abstract

Dubin Dmitro Leonidovich Master student of the department of state administration and self-regulation, Kherson National Technical University, Beryslavskoye shose, 24, Kherson.

Lynetsky Mikhailo Valeriyovich Postgraduate student of the department of state administration and self-regulation, Kherson National Technical University, Beryslavskoye shose,24, Kherson.

OPENNESS AND TRANSPARENCY OF GOVERNMENT ACTIVITIES AS MAIN MANIFESTATIONS OF DEMOCRATIZATION OF PUBLIC GOVERNANCE: APPLIED ASPECTS OF DESIGN AND IMPLEMENTATION.

Due to the chaos and inconsistency of informatization of public administration, most government agencies and local governments have formed a complex IT landscape. It consists of many automated systems with their own structure, which are not always sufficiently connected and integrated. These structures were developed by different manufacturers, so it led to low efficiency of the information system in government and local government, the quality of information support in making and implementing management decisions, providing services and more. Lack of openness and transparency in state institutions contributes to corruption. Corruption scandals, often centered on officials, point to the need to implement the principles of openness and transparency in the activities of public authorities. Its main tasks are, first of all, to prevent abuses of state position, manipulation and violations by high-ranking officials. High levels of corruption in public and state institutions negatively affect social development and communities in general. Often, political parties, government officials, and public associations use their position to embezzle and launder money, manipulate false information, distort facts, and use «black PR». Information openness of public authorities and transparency of their activities is the main democratic manifestation in relation to the public. Public awareness increases trust in state institutions and provides an opportunity to create a communication bridge between government and society. The use of information and communication technologies creates conditions for increasing the activity of citizens and the introduction of e-democracy. Modernization of public administration, through information and communication technologies, creates a constant need for interaction with citizens, public organizations, there is involvement of communities in the process of preparation and adoption of political and managerial decisions. Openness and transparency make it possible to overcome negative processes in public authorities and society.

Keywords: public administration, openness and transparency of government, reduction of corruption, communication systems of government and community.

Постановка проблеми

Перехід України до Європейських стандартів - це шлях розвитку в напрямку демократичної моделі управління, що створює можливості для досягнення прогресу в усіх сферах діяльності суспільства та держави. Практичне втілення Європейських стандартів суспільного життя в діяльності публічної влади суттєво змінить державні інституції, налаштує комунікаційний міст між владою і суспільством, створить законодавче підґрунтя за європейським зразком, модернізує системи державного управління та місцевого самоврядування.

Більшість розвинутих країн переходять до сучасної моделі управління «Good Governance» (належне врядування). Термін «Good Governance» вперше було задекларовано в 1996 році [1].

Модель «належного врядування» базується на засадах поділу влади, взаємодії громади з вищими органами влади, підзвітності державних інститутів. Через вказану модель реалізується демократичне управління, покращується якість державних послуг та через зворотній зв'язок з суспільством державні інститути краще пристосовуються до нових громадських потреб. Створення публічної системи управління на принципах відкритості та прозорості дає змогу збільшити довіру суспільства до публічних органів влади, а також покращити сприйняття міжнародною спільнотою реформування владних процесів в Україні.

Головні принципи побудови відносин між суспільством та публічною владою ґрунтуються на турботі про добробут суспільства та включають: підзвітність, участь громадян, прозорість, відкритість, законність, результативність, відповідальність. Основні інструменти реалізації «належного врядування» скеровані на децентралізацію державного управління, перехід від держави, що опікується, до держави, з якою громадськість в партнерських стосунках.

Закритість органів влади є стримувальним фактором соціального, політичного та соціального розвитку країни. Суспільство відчуває потребу в переході з напівзакритого до відкритого публічного управління. Громада прагне розуміти, що відбувається в політиці, владі, економіці та соціальних сферах.

Дослідження прозорості та відкритості в діяльність органів публічної влади є важливим фактором суспільного розвитку України, який спочатку вплине на громади, які отримують більше ресурсів для контролю за владою. Стандартний підхід до оцінки роботи влади дає змогу скорегувати та додати нові ідеї та розробки, а також поділитися досвідом. Завдяки відкритості з'являється конкуренція, створюється стимул бути кращим для громад і суспільства в цілому.

Глибоке розуміння того, за допомогою яких практичних інструментів та яким чином можливо створити підґрунтя для відкритості і прозорості діяльності влади дуже важливе на шляху до інтеграції України до Європейської спільноти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основну увагу аналізу імплантації системи «Good Governance» до українських практик публічного управління в площині відкритості і прозорості влади приділили такі дослідники: Чикаренко І. та Шаров Ю. На їхню думку, належне врядування - це управлінська діяльність в полі публічних відносин, що відповідає принципам відкритого демократичного та справедливого суспільства. Регулювання відносин між державними і недержавними інститутами, розподілення відповідальності між владою та суспільством, де громада впливає на публічну політику та на суспільне життя [2]. Під час впровадження принципів «належного врядування» увагу необхідно приділяти культурній та історичній сфері розвитку державних інститутів.

Красильникова Д., Сивинцева О., Троїцька О., вважають, що концепція «належного врядування» не змінює попередню управлінську модель, а є додатком в новому контексті рівнозначних партнерських відносин [3]. Аннан К. наголошував, що належне врядування - це єдиний фактор подолання бідності та впровадження розвитку [5]. Солових В. вважає, що належне врядування є «найбільш європейською моделлю державного управління в умовах розвиненої демократії» і, в порівняння з іншими моделями, ця модель орієнтована на взаємодію з державними і суспільними інститутами в процесі розробки та реалізації владних рішень [6]. Заступниця міністра молоді та спорту України Марина Попатенко вважає, що демократичний розвиток України прямо залежить від сталого розвитку кожної громади, важливим елементом якого є співпраця органів влади й організацій громадянського суспільства: «Для того, щоб ця співпраця була побудована на довірі, відповідальному ставленні кожного партнера до виконання відповідних обов'язків й побудована на ефективній взаємодії - кожен партнер має бути зрозумілим один одному і, відповідно, мають бути вибудовані прозорі й зрозумілі механізми взаємодії» [8].

Європейський комітет з питань демократії та врядування (CDDG) підготував дослідження про вплив цифрової трансформації, включаючи штучний інтелект та автоматизоване ухвалення рішень, на демократію та належне врядування. У цьому дослідженні вказано сім основних принципів модернізації та діджиталізації державного управління [7]:

- чинність і повага до основних прав і демократичних цінностей у цифровій сфері

- соціальна участь і цифрова інтеграція;

- розширення прав і можливостей і цифрова грамотність;

- довіра та безпека у взаємодії цифрового уряду;

- цифровий суверенітет і сумісність;

- системи, орієнтовані на людину та інноваційні технології в державному секторі;

- стійке та стійке цифрове суспільство.

Службовці та адміністративний персонал органів публічної влади повинні розвивати навички самоорганізації - особливо, коли вони переходять на цифрове робоче місце. Під час переходу від старих до нових форм роботи важливо розвивати комунікативні навички для розподілених команд, а також впроваджувати нові практики управління проектами та їхньої реалізації. Державні службовці, які мають на меті запровадити цифрову трансформацію, повинні заохочувати підтримку ключових зацікавлених сторін і шукати можливості показати цінність своїх планів цифрової трансформації [7].

Механізми на рівні держави розроблені сповна, але інструментів та алгоритмів втілення інструментів прозорості і відкритості у практичну діяльність органів публічної влади наразі ще бракує.

Мета статті - дослідження можливостей впровадження інструментів відкритості і прозорості діяльності публічної влади як основного прояву її демократизації та проектування підходів до розробки системи СММ комунікації інформаційного супроводу діяльності органу публічної влади.

Виклад основного матеріалу

Реалії сучасності потребують зміни форми роботи органів публічної влади через використання цифрових технологій, до яких належить Інтернет, і, зокрема, соціальні мережі.

Через активне використання соціальних мереж українським суспільством органи публічної влади для налагодження ефективної СММ комунікації з громадськістю почали доволі активно використовувати соціальні мережі для поширення актуальної та достовірної інформації щодо формування державної політики, механізмів її реалізації та роз'яснювальної роботи щодо перспектив її розвитку тощо.

СММ - це система яка поєднує процеси створення інформаційних повідомлень та їхньої передачі територіальній громаді, за допомогою якої досягаються цілі в сфері комунікацій влади і громади. СММ у публічному управлінні вирішують такі завдання:

- вплив на формування громадської думки;

- формування відповідальної громадянської позиції;

- популяризація діяльності органів публічного управління та створення позитивного іміджу;

- привернення уваги до соціально важливих та проблемних питань суспільства;

- формування та зміцнення інститутів громадянського суспільства.

Українське суспільство стрімко входить в епоху цифрових технологій, а соціальні мережі стають необхідним інструментом для суспільної комунікації, модернізуючись в інструмент інформаційного впливу та управління масовою свідомістю. Зростання кількості користувачів соціальних мереж безпосередньо пов'язане з динамічним розвитком мережі «Інтернет» та доступу до такого способу зв'язку. За даними світової статистики користувачів Інтернету, кількість людей, які використовували соціальні мережі, невпинно зростає [9].

Свобода, рівність та демократичність є секретом популярності соціальних мереж, за допомогою яких долаються кордони та обмеження у спілкуванні. Користувачі у соціальних мережах, незалежно від посад чи статусів, є вільними. Кожен може вільно обирати, з ким спілкуватися та чиї публікації поширювати між друзями, який контент споживати, якою інформацією цікавитися тощо. У соціальних мережах публікація чи заклик одного громадянина можуть набрати набагато більше відгуків та реакцій, ніж публікації відомих політиків та органів публічної влади.

Для створення належної комунікації між владою і громадою, що є одним з основних інструментів відкритості і прозорості влади, необхідно створення певної системи. Ця система (рис.1) містить набір певних складових, що дозволяють організовувати і підтримувати системний зв'язок між владою і громадою. Система складеться з двох основних блоків: власне структури, що дозволяє донести інформацію про діяльність органу публічної влади до мешканців, та самої інформації, що є предметом цієї передачі.

Рис.1 Структура СММ - системи

Система передачі інформації (рис.2) може будуватися на рівні територіального органу публічної влади. Вона складається з таких елементів:

- група управління інформаційними мережами;

- менеджер з комунікаційної політики органу публічної влади вищого рівня;

- менеджер з комунікаційної політики органу публічної влади нижчого рівня;

- лідери громадської думки (посадовці органів публічної влади, політичні та суспільні лідери).

До завдань першого елементу належить створення пакету інформаційних повідомлень, передача менеджеру органу публічної влади вищого рівня.

До завдань другого елементу належить: обробка інформації, створення звіту про розповсюдження інформації, передача інформаційного пакету менеджеру з комунікаційної політики органу публічної влади нижчого рівня.

До завдань третього елементу належить: адаптація та обробка

інформаційного пакету, створення звіту, розповсюдження інформації по території та передача лідерам суспільної думки.

До завдань наступного елементу належить висвітлити свою позицію щодо наданої інформації в місцевих інформаційних ресурсах.

Така система, на нашу думку, може забезпечити ефективне і своєчасне інформування мешканців територіальної громади щодо діяльності органу публічної влади практично в режимі онлайн.

Рис.2 Структура системи передачі інформації

Система створення інформаційних повідомлень має складатись з таких структурних елементів:

- Управління інформаційної політики, до завдань якого належить створення інформаційних повідомлень з результатів поточної діяльності органу публічної влади та результатів реалізації Програми соціально-економічного розвитку.

- Група управління інформаційними мережами, до завдань якої належить формування інформаційних повідомлень та їхня адаптація під усі види соціальних мереж, ЗМІ, офіційні сайти та передають їх менеджеру з комунікаційної політики органу публічної влади вищого рівня.

- Менеджер вищого владного органу перевіряє отриману інформацію, викладає на офіційні ресурси (соціальні мережи, сайт), передає інформацію в ЗМІ і далі передає інформацію менеджеру з комунікаційної політики органу публічної влади нижчого рівня

- Менеджер з комунікаційної політки органу публічної влади нижчого рівня, отримавши інформацію перевіряє її та адаптує під місцевий рівень. Після адаптації публікує інформацію в соціальних мережах, сайті та передає інформацію місцевим ЗМІ та передає дані лідерам громадської думки.

- Лідер громадської думки, отримавши текст, адаптує його під свої соціальні мережі (інстаграм, фейсбук, телеграм), публікує та розповсюджує їх.

Система створення інформаційних повідомлень та система передачі сигналів мають забезпечити постійне інформування мешканців громади про діяльність органу публічної влади. Система організації роботи зі створення та передачі інформаційних сигналів може, на нашу думку, працювати системно та синхронно. діджиталізація корупція громада управління

На рисунку 3 вказано, як може будуватись система донесення інформації від її джерела створення до кінцевого «споживача» - мешканця громади. Ця система передбачає на кожному етапі взаємодією з менеджером інформаційної системи.

Рис.3 Алгоритм проходження інформації між органами владних органів

Головним центром СММ - системи є група управління інформаційними мережами в органі публічної влади, на цій ланці формуються: інформаційні сигнали, меседжі, імідж, звіти тощо. Через службовий канал зв'язку «Телеграм», або в будь-якому доступному для органу публічної влади комунікаційному джерелі (вайбер, телеграм, інстаграм, фейсбук), передають пакет інформаційних повідомлень до інших ланок СММ - системи, які розповсюджують їх через доступні або вказані інформаційні джерела (пошта, службовий чат, вайбер тощо). На рисунку 3 вказаний алгоритм проходження інформаційних сигналів. Ця система забезпечує швидку передачу та розповсюдження інформаційних повідомлень. Менеджер управління інформаційної політики органу публічної влади не тільки комунікує з менеджерами органу публічної влади нижчого рівня та іншими лідерами суспільної думки, але й розповсюджує інформаційні сигнали в доступних інформаційних джерелах: публічна сторінка «Фейсбук» органу публічної влади, сайт органу публічної влади, інстаграм органу публічної влади, телеграм канал органу публічної влади тощо.

Публікації, що розміщують на сторінках у соціальних мережах органи публічної влади та посадові особи найвищої ланки, стають відображенням та одночасно супроводом діяльності органу або відповідної посадової особи. Також у загальному розумінні така інформація відображає пріоритети суспільства та результати здійснених реформ.

Згідно з методологією формування інформаційних повідомлень та покращення комунікацій необхідно:

- звертатися до конкретної аудиторії;

- висвітлювати роботу команди та досягнення;

- особисте спілкування та адресне звернення для зменшення конфліктних ситуацій.

Схематично модель системи, за допомогою якої можливо розповсюджувати інформаційні повідомлення щодо діяльності органу публічної влади в соціальних мережах та в мережі Інтернет зображена на рис.4.

Рис. 4 Розповсюдження інформації в мережі Інтернет

Усе частіше управлінці зіштовхуються з незапланованими, штучними або природними подіями чи ситуаціями, що шкодять людям, процесам, майну та призводять до втрати довіри з боку основної аудиторії, привертаючи таким чином надмірну увагу ЗМІ, що погіршує репутацію публічних органів влади. Покращена комунікація між службовцями певної установи публічної влади та суспільством в цілому дає можливість швидко відновити довіру та репутацію. За допомогою цієї системи можливе створення системних, постійних, довірчих комунікацій з мешканцями. Основними принципами роботи такої системи можуть бути:

- щоденний зворотній зв'язок з мешканцями, що задають питання;

- залучення для коментарів мешканців, які можуть авторитетно коментувати інформаційне повідомлення та надавати відповідь в соціальних мережах людям;

- під час написання публікацій інформація методологічно має подаватись у формі «подія дня» або «подія тижня»;

- один раз на добу мають бути підготовані позитивні коментарі під ініційованими інформаційними повідомленнями органу публічної влади, що створює позитивне ставлення до органу публічної влади.

Висновки

На прикладі дослідження можливостей впровадження інструментів відкритості і прозорості діяльності публічної влади як основного прояву її демократизації та проектування підходів до розробки системи СММ комунікацій інформаційного супроводу діяльності органу публічної влади визначенні проблеми, задачі та методи покращення комунікації між владою та громадою за допомогою СММ - системи. Побудовані системи створення та розповсюдження пакетів інформаційних повідомлень, структури, алгоритми розповсюдження інформації покращать імідж владних органів, вдосконалять процес відкритості та прозорості владних процесів як основний фактор запобігання корупції у органах публічної влади і допоможуть побудувати комунікаційний міст між владою та суспільством. Розповсюдження інформації через соціальні мережі та одночасне поширення інформаційних пакетів через газети та телевізійні канали охопить інформаційний простір територіальних громад, районів та областей. Під час подальшого аналізу реакцій на публікації є можливість встановити зворотній зв'язок з громадськістю, відповісти на основні запитання та покращити довіру до владних органів. Розробка та вдосконалення функціональної та організаційної структур запропонованої в роботі системи комунікацій є подальшим напрямом наукових досліджень.

Література

1. І. Мамонова В. Концепція «Good governance» в Україні: особливості механізму виконання завдань» / В. Мамонова, І. Вишлова-Пилєва // Зб. наук. пр. Донец. держ. ун-ту упр. - Донецьк: «Державне управління», 2011. - Вип. 194. - Т. ХІІ.

2. Шаров Ю. П. Європейські стандарти публічного управління: проекція на муніципальний рівень / Ю. П. Шаров, І. А. Чикаренко // Державне управління та місцеве самоврядування: зб. наук. пр. - Вип. 1 (4). - Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2010. - С. 295-304.

3. Красильников Д. Г. Современные западные управленческие модели: синтез New Public Management и Good Governance [Електронний ресурс] / Д. Г. Красильников, О. В. Сивинцева, Е. А. Троицкая // Ars Administrandi. - 2014. - № 2. - С. 45-62. - Режим доступа: htttp://ars-administrandi.com/article/ Krasilnikov_Sivinceva_Troickaya_2014_2.pdf

4. Корженко В. В. Становлення концепції Governance у процесі формування сучасного європейського адміністративного простору / В. В. Корженко, Л. В. Хашиєва // Вісн. Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - 2011. - № 2. - С. 12.

5. Human Development Report 2002: Deeping democracy in a fragmented world // United Nations Development Programme (UNDP). - N.-Y.: Oxford University Press, 2002. - Available at http://www.hdr.undp.org/sites/default/files/reports/263/hdr_2002_en_complete.pdf

6. Солових В. П. «Good Governance» як одна із сучасних моделей державного управління / В. П. Солових // Наук. вісн. Акад. муніцип. упр. Серія «Управління». - 2010. - № 1. - С. 112-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nvamu_upravl_2010_1_17.pdf

7. Study on the impact of digital transformation on democracy and Good [Електронний ресурс]: Рада Європи // - Режим доступу до ресурсу: https://rm.coe.int/study-on-the-impact-of- digital-transformation-on-democracy-and-good-go/1680a3b9f9

8. Стандарти належного врядування громадських і благодійних організацій [Електронний ресурс]:УКРІФОРМ// - Режим доступу до ресурсу: https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3101484-standarti-naleznogo-vraduvanna-gromadskih-i-blagodij nih-organizacij .html

9. Політичні та правові аспекти державного управління. І. О. Семененко [Електронний ресурс]: Державне управління:теорія та практика// - Режим доступу до ресурсу: http://www.e-patp.academy.gov.ua/pages/dop/26/files/4e838840-fc56-4d5a-b06b-13cf9f7eb056.pdf

References

1. Mamonova, V. (2011). Koncepdja «Good governance» v Ukra'ink osoblivosti meharnzmu vikonannja zavdan'« [The concept of «Good governance» in Ukraine: features of the mechanism of tasks «]. Derzhavne upravlmnja - Public Administration, 194, ХІІ [in Ukrainain].

2. Sharov, Ju. P. (2010). Єvropejs'kі standard pubdchnogo upravlmnja: proekdja na murnciparnij riven' [European standards of public administration: projection to the municipal level]. Derzhavne upravlmnja ta mdceve samovrjaduvannja - Public administration and local government, 1 (4), 295-304 [in Ukrainain].

3. Krasil'nikov, D. G. (2014). Sovremennye zapadnye upravlencheskie modeli: sintez New Public Management i Good Governance [Modern Western management models: synthesis of New Public Management and Good Govemance^VNnik Nadonarno'i' akademu derzhavnogo upravlmnja pri Prezidentovі Ukrai'ni - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine, 2, 45-62 [in Ukrainain].

4. Korzhenko, V. V. (2011). Stanovlennja koncepdi' Governance u procesі formuvannja suchasnogo єvropejs'kogo admіnіstrativnogo prostoru [Formation of the concept of Governance in the process of formation of modern European administrative space]. VNnik Nadonarno'i' akademu derzhavnogo upravlmnja pri Prezidentovі Ukrai'ni - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine 2, 12 [in Ukrainain].

5. Human Development Report 2002: Deeping democracy in a fragmented world // United Nations Development Programme (UNDP). - N.-Y.: Oxford University Press, 2002. - Available at http://www.hdr.undp.org/sites/default/files/reports/263/hdr_2002_en_complete.pdf

6. Solovih, V. P. (2010). «Good Governance» jak odna \z suchasnih modelej derzhavnogo upravlmnja [«Good Governance» as one of the modern models of public administration]. Nauk.visn. Akad. municip. upr. Serija «Upravlinnja» - Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Administration, 1, 112-120 [in Ukrainain].

7. Study on the impact of digital transformation on democracy and Good. rm.coe.int Retrived from https://rm.coe.int/study-on-the-impact-of-digital-transformation-on-democracy-and-good-go / 1680a3b9f9 [in English].

8. Standard nalezhnogo vrjaduvannja gromads'kih і blagodijnih organizacij [Standards of proper governance of public and charitable organizations].www.ukrinform.ua. Retrived from https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3101484-standarti-naleznogo-vraduvanna-gromadskih-i- blagodijnih-organizacij.html [in Ukrainain].

9. Semenenko, І. O. Politichni ta pravovi aspekti derzhavnogo upravlinnja. [Political and legal aspects of public administration]. Derzhavne upravlinnja:teorija ta praktika - Public administration: theory and practice. Retrived from http://www.e-patp.academy.gov.ua/pages/dop/26/files/4e838840-fc56-4d5a-b06b-13cf9f7eb056.pdf[in Ukrainain].

Размещено на Allbest.ru