Зарубіжний досвід використання відкритих даних як комунікаційного інструменту для покращення публічного управління та публічного адміністрування охороною здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зарубіжний досвід використання відкритих даних як комунікаційного інструменту для покращення публічного управління та публічного адміністрування охороною здоров'я

Самофалов Дмитро Олександрович кандидат медичних наук, докторант кафедри гуманітарних та соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, заступник директора Південного міжрегіонального департаменту Національної служби здоров'я України

Анотація

В статі проаналізовано зарубіжний досвід у використанні відкритих даних в охороні здоров'я та їх вплив на публічне управління та публічне адміністрування охороною здоров'я в різних країнах. Розглянуті та унормовані використання термінів «відкриті дані», «публічні сервіси». Наведені приклади того, чому ВД є цінними для гнучких рішень щодо публічне управління та публічне адміністрування охороною здоров'я. Узагальнено деякі ранні ініціативи щодо формалізації права на доступ до відкритих даних в охороні здоров'я та їх повторного використання. Розглянуті основні види даних, які публікуються у відкритій манері, та джерела інформації. Розглянуті підходи різних урядів щодо публікації та використання відкритих даних в публічному адмініструванні, публічному управлінні та формуванні публічної політики охорони здоров'я різних країн.

Також розглянуті та проаналізовані підходи до відкритих даних інтернаціональних не урядових організацій, таких як WHO, UNISEF, GIZ та інших. Проаналізовано досягнення та ризики в основних напрямках використання відкритих даних: досягнення універсального покриття медичними послугами, епідеміологічні регуляторні акти, моделювання ситуацій розповсюдження інфекційних та неінфекційних хвороб. Вивчено вплив відкритих даних на відповідь різних урядів на пандемію коронавірусної хвороби. Наведено приклади різних поводжень з відкритими даними на прикладі Японії, Кенії, Великої Британії, Шотландії та інших країн. Визначено роль відкритих даних в залученості громади до відкритих дискусія та вливу на прийняття рішень урядів щодо розбудови та еволюції охорони здоров'я та громадського здоров'я.

Визначено залученість бізнес структур в наданні, публікації та використанні відкритих даних з метою співпраці для побудови екосистеми медичних додатків великих даних для сприяння розвитку інтелектуальної медицини та впровадження рішень що базуються на доказах завдяки відкриттю великих масивів даних. Визначені основні ризики, такі як суперечка в питаннях балансу між правом особи на приватне життя та прагненням до вагомих статистично-доказових та ВД, що сприятимуть розвитку охорони здоров'я.

Ключові слова: Комунікаційні технології в охороні здоров'я, Електронні системи охорони здоров'я, e-Health, Електронні медичні записи, Цифрові системи охорони здоров'я, відкриті дані, публічні дані, дані у відкритому доступі, великі дані.

Abstract

Samofalov Dmytro Oleksandrovych PhD, Doctoral Candidate of the Humanitarian and Socio-Political Studies Department of the Odessa Regional Institute for Public Administration of the National Academy for Public Administration under the President of Ukraine, Deputy Director of the Southern Trans-regional Department of the National Health Service of Ukraine

In the article analyzes foreign experience in the use of open data in healthcare and their impact on public administration and public administration of healthcare in different countries. Considered and standardized use of the terms "open data", "public services". The given examples of why VD are valuable for flexible decisions regarding public administration and public administration of healthcare. Summarized some early initiatives to formalize the right to access and reuse open data in healthcare. The main types of data that are published in an open manner and sources of information are considered. The approaches of various governments on the publication and use of open data in public administration, public administration and the formation of public health policy in different countries are considered. Also considered and analyzed the approaches to open data of international non-governmental organizations, such as WHO, UNISEF, GIZ and others. The achievements and risks in the main areas of using open data are analyzed: achieving universal coverage with medical services, epidemiological regulatory acts, modeling situations of the spread of infectious and non-infectious diseases. Examined the impact of open data responses from various governments on the coronavirus pandemic disease. Examples of various open data handling are given on the example of Japan, Kenya, Great Britain, Scotland and other countries.

The role of open data in the involvement of society in open discussions and in influencing government decisions on the development and evolution of healthcare and public health is determined. The involvement of business structures in the provision, publication and use of open data with the aim of collaborating to build an ecosystem of medical applications of big data to promote the development of intelligent medicine and the implementation of evidence-based solutions through the discovery of big data is determined. The main risks are identified, such as the dispute over the balance between the individual's right to privacy and the pursuit of strong statistically evidence and VD, that contribute to health development.

Keywords: Communication technologies in healthcare, Electronic healthcare systems, e-Health, Electronic medical records, Digital healthcare systems, open data, public data, public data, big data.

Постановка проблеми

Сьогодні цифрова революція впливає на всі сфери людського життя. Вплив нових технологій на індивідуальне життя та на суспільство в цілому безпрецедентний. Цифровізація всіх галузей впливає на реформування публічного управління. Крім того, в останні роки спостерігається високий рівень приватно державного співробітництва, а від так і обмін значними обсягами цифрових даних між державним сектором і приватними компаніями як вітчизняними так і зарубіжними. Сектор охорони здоров'я не став виключенням. Сьогодні, підчас впровадження другого етапу медичної реформи, сфера охорони здоров'я та громадського здоров'я в Україні стикнулася із ще одним викликом - пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. А від так усі актори задіяні в наданні медичної допомоги населенню та ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня пов'язаної із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) повинні діяти оперативно та гнучко. Стандартний обмін даних між медичними установами та органами виконавчої влади не дає такої можливості.

Нові можливості створюють відкриті данні (ВД), які є достатньо новим, сучасним феноменом, однак розвиваються досить бурхливо. Однак відзначаючи значний успіх ВД, слід зазначити, що існують значні проблеми пов'язані як з суто технічними питаннями, так і з публічним управлінням та адмініструванням ВД. Для вирішення питань, що лежать в полі публічного адміністрування, публічного управління та створення публічної політики ВД уряду необхідно мати чітке розуміння переваг та ризиків пов'язаних з ВД.

Для розуміння напрямків впровадження та розвитку ВД в охороні здоров'я України необхідно вивчити зарубіжний досвід втілення збору, обміну та публікації даних та визначити пріоритетні та перспективні комунікаційні сервіси, дати їх описання (комунікація між ким і ким, засоби комунікації, публічне управління та адміністрування такої комунікації). А також вивчити зарубіжний досвід та шляхи публічного адміністрування та публічного управління ВД.

Мета статті - вивчити потребу у використанні ВД в охороні здоров'я та їх вплив на публічне управління та публічне адміністрування охороною здоров'я в різних країнах.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Не дивлячись на бурхливий розвиток ВД в усьому світі, в науковій літературі існує не велика кількість досліджень, що стосується ВД та ВД в охороні здоров'я.

Ряд вчених, таких як Олексюк Л.В., Горбата Л.П. розглядають загальні питання пов'язані з ВД, такі як нормативно-правове регулювання доступу, у тому числі електронного, до публічної інформації та ВД, а також сучасну термінологію, що використовується [1,2].

Джига Т.В., Ткач І.В. розглядають розвиток та становлення концепції відкритого публічного управління, розглядаючи політичний та технологічний концепт [3,4].

Ковбаско О.М, Твердохліб О.С. вивчають питання розвитку сервісів та підвищення ефективності публічного управління на основі ВД, однак не торкається питань охорони здоров'я та публічного здоров'я, однак в своїй роботі визначає загальну можливість автоматизації адміністративних процесів; виведення на новий рівень якості інформаційного забезпечення процесів прийняття рішень, стратегічного планування, координації та контролю, статистичного обліку; а від так створити нові високоякісні канали комунікації з громадянами і бізнесом. [5,6]. В той же час ряд авторів Оксана Музика-Стефанчук, Кравчук І.П. аналізують вплив ВД на загальні економічні чинники /7,8].

Таким чином можна зазначити, що в вітчізняній літературі не розглядаються ВД як комунікаційний інтрумент публічного управління та публічного адміністрування охороною здоров'я, хоча обсяг медичних даних за самими різними напрямками накопичується кожного дня та використовується для прийняття рішень в охороні здоров'я.

Виклад основного матеріалу

Терміном Відкриті данні (ВД) визначають спосіб публікації та повторного використання даних без обмежень ціни та дозволу.

Відповідно до Українського законодавства ВД -- це «публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання» [9]. В багатьох країнах публікація ВД дає можливість розробляти та вдосконалювати різні сервіси, що допомагають контролювати та оптимізувати роботу державних органів, покращувати створювати нові державні послуги та інструменти для кінцевих споживачів - пацієнтів та медичних працівників. В своїй праці Kalampokis, Evangelos та співавтори підкреслюють, що в більшості ВД складаються з фінансових та соціальних статистичних індикаторів, геоданих, карт, планів, екологічних даних. А також можуть включати матеріали та статистичні данні парламентів, міністерств та органів влади. Точна та надійна статистика виступає підвалинами для проведення аналізів, які підтримують як бізнес процеси так і публічне управління [10].

Як зазначають Клімушин П.С., та Спасібов Д.В. серед основних джерел ВД виступають портали ВД міжнародних організацій, офіційні державні портали, портали громадських організацій. Серед міжнародних організацій, найбільшу кількість ВД надають Консорціум W3C, Всесвітній банк, Організація Об'єднаних Націй, Європейський центр журналістики. Серед міжнародних організацій які надають ВД пов'язанаі з охороною здоров'я слід визначити Всесвітню організацію охорони здоров'я (World health organization WHO), UNISEF, GIZ. Також існує досить великий обсяг ВД пов'язаних з публічним управлінням та адмініструванням, у багатьох країнах світу відкриваються і продовжують удосконалюватися портали відкритих державних даних, такі портали можуть бути як державними так і муніципальними [11].

В звіті Open data white paper [12] зазначено, що цифрові данні це необроблений та неочищений матеріал ХХІ сторіччя. На думку Diallo G та співавторів відкриття медичних даних, обмін та зв'язування великих наборів даних про охорону здоров'я дозволяє збагачувати наше розуміння про симптоми, захворювання, діагностику та лікування, а також дасть можливість приймати управлінські рішення на доказовій та прозорій основі. Що дає значний потенціал для покращення медичної допомоги та профілактичної медицини для громадян [13]. На думку Michael Chui та співавторів саме уряд повинен стати провайдером, каталізатором, користувачем та розробником політики для створення цінності та зменшення ризиків використання ВД [14]. Різні уряди застосовують різні підходи для досягнення своїх цілей. Наприклад, у лютому 2014 року уряд США запустив портал з ВД даними, що містить майже 89 000 наборів даних; Сполучене Королівство також маєпортал, що містить близько 13 000 наборів даних; а уряд Бразилії має портал ВД, що містить близько 200 наборів даних [15].

Christian Philipp Geiger та Jцrn von Lucke зауважують, що сьогодні не достатньо просто публікації даних державного сектору та вільне їх розповсюдження. Підготовка до вільного доступу до даних може бути виконана в різних варіантах: проста публікація даних, графіки, дашборди, карти з показниками або відстанями, тощо. Рух за ВД, який сформувався в західному суспільстві намагається зробити опубліковані данні біль дружніми до кінцевого користувача [16]. А Ola, O та Sedig, K . вказують, що раніше за рахунок відсутності публікації даних в легкодоступній формі, яка постійно оновлюється, відповідні дії які стосуються використанню даних в охороні здоров'я (епідемії, стихійні лиха) були занадто повільними та не могли забезпечити нормальну реакцію урядових органів [17].

Всесвітня організація охорони здоров'я (WHO) в документі «WHO guideline recommendations on digital interventions for health system strengthening» визначають принципи цифрового розвитку охорони здоров'я. Дев'ять основних концепцій, направлених на допомогу виконавцям інтегрувати передовий досвід у цифрові програми, сприяти уникненню загальних підводних каменів та заохочувати прийняття підходів, які з часом продемонстрували цінність. Сюди входять принципи залучення користувачів до проектування, розуміння екосистеми, повторного використання та вдосконалення існуючих цифрових рішень, а також вирішення проблем конфіденційності та безпеки. Важливу роль серед цих принципів посідає ВД, як комунікативний інструмент досягнення Універсального медичного покриття [18].

Відповідно до цих принципів, на саміті G20, який був проведений в Японії визначили, що публікація ВД можуть повипливати на покращення та досягнення Універсального покриття медичними послугами (Universal Health coverage (UHC)) [19]. Shizo Abe під час своєї промови на економічному форумі в Давосі зазначив, що багато країн сьогодні все більше використовує данні (у тому числи і ВД), щоб розбудувати Універсальне покриття медичними послугами. Крім того розробка та підсилення медичних інформаційних систем та накопичення даних високої якості необхідні для моніторування прогресу розбудови UHC та завчасного виявлення пасток та прогалин в цьому процесі [20].

На думку Gerald Bloom та співавторів ВД в охороні здоров'я виступають важливим комунікативним інструментом не тільки на рівні країни, але і для вистежування та прийняття рішень щодо публічного управління на інтернаціональному рівні. Однак серед значущих перепон слід відзначити варіабельність технік накопичення даних та відсутності стандартизації їх публікації [21].

Іншим важливим масивом даних, що може дати значну вигоду виступає публікація епідеміологічних даних на рівні держави та населення, зібрані за допомогою різних систем нагляду та опублікованих у відкритій манері. Великий обсяг епідеміологічних даних у відкритій манері публікує Центри з контролю та профілактики захворювань у США (Centers for Disease Control and Prevention), а інтернаціональні дані можна знайти на сайті World health organization The global health observatory. Однак на думку Stephen J Mooney та співавторів відкриті данні та їх швидке накопичення в системі звісно обіцяють значні переваги в розробці проти епідеміологічних заходів, однак великий обсяг та швидкість надходження даних можуть виступити загрозою самі по собі, адже країни можуть стикнутись з недостатніми ресурсами щодо вибірки та аналітики даних, що надходять [22].

Isha Berry та співавтори зазначають важливість обміну та аналізу даних після першого спалаху коронавірусу [23], однак за даними, що оприлюднив The Economist великі лікарні в Мадриді фактично не обмінювались електронними медичними записами в регіонах Іспанії, під час першої хвилі COVID-19, не кажучи вже про публікацію ВД щодо цієї епідемії [24].

Критично важливо, що регуляторні органи у всьому світі наполягають на постачальниках медичних послуг, щоб вони відкрили свої закриті системи - це передумова процвітання цифрового здоров'я. Це дасть можливість Охороні здоров'я еволюціонувати від «клінічної науки, що підтверджується даними, до науки даних, яку підтримують клініцисти». [24].

Важливо використовувати ВД не тільки для прогнозування та моделювання епідеміологічного процесу, ці дані також можуть бути використані і в моделях щодо інших важливих питань громадського здоров'я. Так Jenna M Reps та співавтори показали механізм розробки моделі прогнозування для 21 різних результатів у цільовій сукупності людей, які страждають на депресію, на основі 4 баз ВД. Та запропонували можливість використання такого моделювання при розробці публічного управління в цьому напрямку охорони здоров'я [ 25].

Серед лідерів використання даних в тому числі ВД у публічному управлінні та адмініструванні виступає Японія. Однак сьогодні, досягнувши Універсального покриття медичними послугами, держава стикнулася з проблемами старіння нації та збільшення кількості хронічних захворювань, і як наслідок, збільшення витрат на охорону здоров'я. Отже Уряд Японії запропонував кроки щодо реформування охорони здоров'я. В документі «Health care 2035» висвітлено основні зміни, які очікують охорону здоров'я Японії для покращення надання медичної допомоги, та відповіді на існуючі виклики. Одним з важливіших пунктів в документі виступає більш ефективне використання інформації, що може суттєво покращити показники охорони здоров'я, якість, вартість та безпеку. Вбачається необхідність розробки та використання бази даних охорони здоров'я для підтримки програм телемедицини, таких як дистанційна діагностика, дистанційне лікування та телехірургія.

До 2020 року в Японії створено мережу, яка пов'язує ВД за допомогою унікальних ідентифікаторів та проводиться їх аналіз. На основі аналізу приймаються рішення щодо зміни мережі та підсилення необхідних на теритроії сервісів. До 2035 року очікується використання мережі ВД для розробки процесу оцінки політики щодо запобігання, діагностика, лікування хронічних захворювань, та впровадження сервісів з догляду за хронічними та паліативними хворими [26].

На основі ВД також створюються потужні локальні сервіси, так в Бразилії діють Rio Inteligente (Smart Rio) та Cidadao Recifense (Recife Citizen), створені як веб-сайти. Обидва додатки базуються на незалежних урядових ВД з міст Ріо-де-Жанейро та Ресіфі та зосереджені на основних послугах охорони здоров'я: допомогти громадянам та туристам у пошуку найближчих медичних закладів відповідно до їх потреб, створення онлайн-карти вакцинації, нагадуватя людям, коли настав час робити щеплення. Розробка цих сервісів була зроблена за заявками мерій Ріо-де-Жанейро та Ресіфі за підтримки громадськості [27]. Звісно в групі найменш розвинутих країн публікація, аналіз та використанні ВД на сьогодні є значною проблемою, однак у 2011 в Кенії було запущено перший портал з ВД [28], а невдовзі і інші країни Африки доєднались до публікації ВД [29]. Слід зазначити, що портал на якому розміщенні ВД в Кенії не є виключано медичним, а включає в себе широкий спектр даних. На порталі розміщенні данні щодо державних витрат на національному та місцевому рівнях, розподілу бюджету Фонду розвитку округу (CDF), національного перепису населення, розташування ключових інфраструктур, які включаючають заклади охорони здоров'я, школи, водопостачання та електроенергію, наявність послуг охорони здоров'я, освіти та водопостачання на місцевому рівні. Крім того будь яка державна та не урядова організація може запропонувати данні для публікації на порталі [30]. Публікація ВД дала змогу громадянам Кенії приймати участь у публічному управлінні та публічному адмініструванні життєвоважливих сфер, у тому числі охорони здоров'я, через лобіювання представників округу щодо покращення ЗОЗ та медичних послуг спираючись на відкриті статистичні дані. Завдяки ВД громадяни Кенії отримали змогу брати участь у національних дебатах щодо розвитку та допоможе їм забезпечити більш прозорий уряд Кенії, підзвітним своїм громадянам.

Нажаль не завжди обсяг даних призводить до якісного їх використання. Francini Hak та співавтори визначають, що обсяг нових даних що виробляються щодня у різних форматах та структурах даних з різних систем, стає основною перешкодою для якісного медичного обслуговування пацієнтів. Ці дані можуть бути вилучені та використані для отримання інформації та клінічних знань, однак більшість із цих записів є загальнодоступними або навіть структурованими, що породжує розпорошення, незрозуміння та інколи втрату даних. На їх думку відсутність стандартизації даних призводить до неефективності методів аналізу та клінічної підтримки прийняття рішень публічного адміністрування та публічного управління охорони здоров'я [31]. І це підтверджуєтьс на прикладі Великої британії яка посідає перше місце посідає перше місце за обсягом медичних даних.

Національна служба здоров'я (NHS) однією з перших почала публікувати ВД. На сьогодні в NHS працює близько 10 000 спеціалістів з аналізу даних [32.]. Однак на думку Ben Goldacre [33] не рівномірна та досить слабка. Використання цих даних здебільшого зосереджено на академічних та наукових потребах та сфокусовані навколо етіології та патогенезу різних захворюваннях. В той час як практичний аналіз даних необхідних для прийняття рішень публічної політики часто ігнорується. Цей аналіз дуже важливий для покращення пацієнтських сервісів, зміни та оптимізації маршрутів пацієнтів та госпітальної мережі.

Для місцевого самоврядування NHS Англії також не дає достатньої інформації, так на сайті можна знайти найближчу аптеку, лікарню або сімейного лікаря, але ці данні надані не у вигляді графічно-статистичних дашбордів, а у вигляді пошукової системи. Пацієнт вводить своє місце проживання і сайт пропонує йому лікаря або аптеку поблизу. Отже Harwich та Lasko-Skinner у висновках до свого дослідження наполягають, що NHS England та NHS Trusts повинні мати національну стратегію на основі цих даних. Вони зазначають, що Міністерство охорони здоров'я, NHS, бізнес та промисловість повинні вибудовати діалог із громадськістю для обговорення різних комерційних моделей, таких як угоди про обмін даними, грантове співробітництво, відшкодування витрат на ліцензування та комерційні домовленості [34].

Дещо інша ситуація NHS Шотландії, вони пропонують графічне зображення статистичних даних на дашбордах Scottish Health and Social Care Open Data. На сайті опубліковано близько 80 наборів даних, які стосуються розповсюдженню коронавірусу, наявності та карти аптек та Закладів охорони здоров'я (ЗОЗ), наявність в них відділень екстреної та невідкладної допомоги.

Слід зазначити, що і бізнес структури також вже залучені в публікацію ВД, так Yidu Cloud, платформа великих даних для лікарень, маючи найбільший у світі набір даних про охорону здоров'я, активно співпрацює в колаборації з лікарнями та урядом. Компанія налагодила стратегічну співпрацю з понад 700 медичними установами та понад 100 відомими лікарнями по всій країні для створення інтелектуальної платформи з використанням великих даних. Yidu Cloud в співпраці з лікарнями розробляє інтелектуальні платформи для великих даних, платформи та сервіси надання третім особам сторонам даних (ВД) та обчислювальних можливостей за умови забезпечення безпеки даних. Керівництво Yidu Cloud вбачають розвиток в співпраці для побудови екосистеми медичних додатків великих даних для сприяння розвитку інтелектуальної медицини та впровадження рішень що базуються на доказах завдяки відкриттю великих масивів даних [35].

Важливою проблемою використання ВД, пов'язаних з сферою охорони здоров'я, Patty Kostkova та співавторів залишається питання балансу між правом особи на приватне життя та прагненням до вагомих статистично-доказових та ВД, що сприятимуть розвитку охорони здоров'я. На думку дослідників ці два питання можуть бути у суперечці. Отже використання ВД в охороні здоров'я повинно стати важливим питанням публічного управління та адміністрування. [36].

Висновки

ВД виступають потужнім комунікативним інструментом, який дає можливість залучити громадськість до дебатів та прямого впливу на публічне управління та публічне адміністрування життєво важливими сферами розбудови суспільства у тому числі і охорони здоров'я. Цінність даних дуже залежить від того, хто їх використовує. Сьогодні сирі не оброблені данні не мають цінності як такої та не використовуються а ні публічними службами, а ні бізнесом. Найкраще для використання ВД - створення дашбордів та графіків, які чітко висвітлюють проблему (наприклад складності доступності до аптеки мешканців віддаленої місцевості). У такому випадку публічні служби та бізнес можуть побачити проблему та розробити відповідну стратегію.

В усьому світі Уряди виступають найбільшими ресурсами ВД, однак цінність такої інформації залежить від її використання. В першу чергу урядами для досягнення Універсального покриття медичними послугами та вироблення гнучких відповідей на загрози (епідемії, природні катастрофи). З іншого боку це дає можливість громадськості відстежувати дії Уряду, та бути залученими до публічного управління та адміністрування охорони здоров'я. Крім того бізнес має можливість аналізувати потреби суспільства та гнучко створювати найцінніші сервіси які не може запропонувати держава. Враховуючи досвід країн з Єдиним закупівельником медичних послуг (Англія, Хорватія, Іспанія) створенні бізнесом медичні сервіси, можуть бути оплачені як за державними програмами медичних гарантій так і у приватній манері.

Навіть при наявності великого обсягу даних та аналітичних потужностей, далеко не всі країни використовують ВД для врегулювання публічної політики в охороні здоров'я, часто такі аналіз цих даних лежить виключно в площині академічного інтересу (NHS Англії)Отже, можна визначити, що і сьогодні найчастіше ВД використовуються виключно для академічних цілей без прив'язки до практичних викликів охорони здоров'я. Відсутність розуміння щодо своєчасної та швидкої публікації ВД спостерігалася на початку пандемії COVID-19 на весні 2020 року. У той час як публікація таких даних могла би значно допомогти в розбудові збалансованих маршрутів пацієнтів, та запобігти перевантаженню клінік.

Важливими перевагами використання ВД виступає можливість розбудови не тільки публічної політики охорони здоров'я та громадського здоров'я у відповідній країні, а також залучення даних від інших держав для розбудови універсального покриття медичними послугами моніторуючи потреби, ризики та пастки враховуючи широку міграцію населення.

Подальші розвідки будуть стосуватись визначення стану публікації та використання ВД як комунікативного інструменту публічного управління та публічного адміністрування охорони здоров'я та публічного здоров'я в Україні можливості та передумов імплементації зарубіжного досвіду організації публікації та використання ВД.

Література

1. Олексюк Л.В. Розвиток понятійно-категоріального апарату електронного доступу до публічної інформації та відкритих даних. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія : Державне управління. 2016. № 2. С. 36-43

2. Горбата Л.П. Відкриті дані як інструмент інформаційної відкритості у діяльності органів публічної влади. Молодий вчений. 2018, 5 (1): 220-224.4

3. Джига Т.В. Еволюція ідеї відкритого урядування. Європейські культурно-історичні цінності: ретроспектива і перспектива: зб. наук. пр. за заг. ред. ОВ Зернецької. Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України».-К.: ДУ «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2018, 159-164.

4. Ткач І.В. Зарубіжний досвід дотримання принципів прозорості та відкритості в діяльності органів публічної влади. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія. Серія: Державне управління, 2017, 305, Вип. 293: 44-50.

5. Ковбаско О.М. Сервіси на основі відкритих даних як інструмент підвищення ефективності публічного управління. Економічний розвиток: теорія, методологія, управління. Матеріали V міжнародної конференції.2016. 208.

6. Твердохліб О.С. Методологія та практика реалізації концепту відкритих даних в органах публічного управління України. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2017. №2.

7. Музика-Стефанчук, Оксана. Цифрова економіка та нові фінансові технології. Теорія і практика інтелектуальної власності. 2019. №2.

8. Кравчук І.П. Європейський досвід побудови мережевої економіки та пріоритетні напрямки ї ї розвитку в Україні. /Кравчук І.П., Попадюк О.В., Лопащук І.А./ Українськии журнал прикладної економіки. 2019. Том 4. № 3. С. 149-160.

9. Про доступ до публічної інформації. Закон України від 13.01.2011 № 2939-VI.

10. ICT Tools for Creating, Expanding and Exploiting Statistical Linked Open Data. /Е. Kalampokis, Е. Evangelos, К. Tambouris та ін./ Statistical Journal of the IAOS. 2017. С. 503 - 514.

11. Klimushyn P. Innovative open data services for effective functioning of е-Government. /P. Klimushyn, D. Spasibov та ін./ Pressing problems of public administration. 2017. №1. С. 51.

12. Open data. White Paper. Unleashing the potential.

13. Process of building a vocabulary for the infection domain / Diallo G, Kostkova P, Process of building a vocabulary for the infection domain / Diallo G, Kostkova P, Jawaheer G та ін. / 21st IEEE International Symposium on Computer-Based Medical Systems. 2008. С. 308 - 313.

14. Chui M. How government can promote open data /. M. Chui, D. Farrell, K. Jackson/McKinsey Global Institute. 2014.

15. Ferris L. Has the U.S. taken the lead in open data practices globally? / Ferris та ін./ The Sunlight Foundation. 2015.

16. Christian Philipp Geiger. Open Government and (Linked) (Open) (Government) (Data) / Christian Philipp Geiger, Jцrn von Lucke / The eJournal of eDemocracy and Open Government (JeDEM). 2012.

17. Ola O. Discourse with Visual Health Data: Design of Human-Data Interaction / O. Ola, K. Sedig / Multimodal Technologies and Interaction. 2018.

18. WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening. World Health Organization. 2019.

19. Ongoing debate on data governance principles for achieving Universal Health Coverage: a proposal to post-G20 Osaka Summit meetings / Shuhei Nomura, Haruka Sakamoto, Aya Ishizuka та ін./ Global Health Action. 2019.

20. Speech by Prime Minister Abe at the World Economic Forum Annual Meeting. Ministry of Foreign Affairs of Japan. 2019.

21. Next steps towards universal health coverage call for global leadership /G. Bloom, Y. Katsuma, K.D. Rao та ін./ British medical journal. 2019.

22. Mooney S.J. Epidemiology in the Era of Big Data/ S.J. Mooney, D.J. Westreich, A. M. El-Sayed1/Epidemiology. 2015.

23. Open access epidemiologic data and an interactive dashboard to monitor the COVID-19 outbreak in Canada / I. Berry, J.R. Soucy, A. Tuite, D. Fisman // Canadian Medical Association Journal. 2020.

24. The dawn of digital medicine. The Economist. 2020.

25. Design and implementation of a standardized framework to generate and evaluate patient- level prediction models using observational healthcare data. / J. Reps, M. Schuemie, M. Suchard та ін. Journal of the American Medical Informatics Association. 2018. №25(8). С. 969-975.

26. The Japan Vision: Health Care 2035 Executive Summary. Ministry of Health, Labor and Welfare of Japain. 2015.

27. Brazilian Government Open Data: Implementation, Challenges, and Potential Opportunities / K.dos Santos Brito, M. da Silva Costa, V. Garcia, S. de Lemos Meira./ Proceedings of the 15th annual international conference on digital government research. 2014. С. 11-16.

28. The World Bank . Government of Kenya releases data to public on easy to use web portal. Washington, DC: The World Bank; 2011.

29. Open Data Barometer. World Wide Web Foundation. 2018.

30. The Kenya Open Data Initiative. The Centre for Public Impact. 2016.

31. An OpenEHR Adoption in a Portuguese Healthcare Facility /F. Hak, D. Oliveiraa, N. Abreu та ін./ Procedia Computer Science. 2020. №170. С. 1047-1052.

32. Bardsley M. Understanding Analytical Capability in Health Care: Do We Have More Data Than Insight? UK: Health Foundation. 2016.

33. Bringing NHS data analysis into the 21st century /B. Goldacre, M. Bardsley, T. Benson та ін./Journal of the Royal Society of Medicine. 2020.

34. Harwich E. Making NHS data work for everyone / E. Harwich, R. Lasko-Skinner та ін. / Reform Research Trust. 2016.

35. Li Linfeng. The foundation of data builds smart medical towers, artificial intelligence helps clinical decision-making 2019.

36. Who Owns the Data? Open Data for Healthcare /P. Kostkova, H. Brewer, S. de Lusignan та ін./Front. Public Health. 2016.

відкритий інформація адміністрування здоров'я

References

1. Oleksiuk L.V. (2016). Rozvytok poniatiino-katehorialnoho aparatu elektronnoho dostupu do publichnoi informatsii ta vidkrytykh danykh [Development of conceptual and categorical apparatus of electronic access to public information and open data]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Bulletin of the National Academy of Public Administration under the President of Ukraine. Series: Public Administration, 2, 36-43. [in Ukrainian].

2. Horbata L.P. (2018). Vidkryti dani yak instrument informatsiinoi vidkrytosti u diialnosti orhaniv publichnoi vlady [Open data as a tool for information openness in the activities of public authorities]. Molodyi vchenyi - Young Scientist, 5(1), 220-224 [in Ukrainian].

3. Dzhyha T.V. (2018). Evoliutsiia idei vidkrytoho uriaduvannia [Evolution of the idea of open government]. Yevropeiski kulturno-istorychni tsinnosti: retrospektyva i perspektyva - European cultural and historical values: retrospective and perspective. O.V. Zernetska (Eds.). (pp. 159-164). Kyiv: DU «Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

4. Tkach I.V. (2017). Zarubizhnyi dosvid dotrymannia pryntsypiv prozorosti ta vidkrytosti v diialnosti orhaniv publichnoi vlady [Foreign experience in the principles of transparency and openness in the activities of public authorities]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu Kyievo-Mohylianska akademiia. Seriia: Derzhavne upravlinnia - Scientific works of the Petro Mohyla Black Sea State University of the Kyiv-Mohyla Academy complex. Series: Public Administration, 305(293), 44-50 [in Ukrainian].

5. Kovbasko O.M. (2018). Servisy na osnovi vidkrytykh danykh yak instrument pidvyshchennia efektyvnosti publichnoho upravlinnia [Services based on open data as a tool to improve the efficiency of public administration]. Ekonomichnyi rozvytok: teoriia, metodolohiia, upravlinnia - Economic development: theory, methodology, management : Proceedings of the 5th International Conference. (pp. 208-211). Prague [in Ukrainian].

6. Tverdokhlib O.S. (2017). Metodolohiia ta praktyka realizatsii kontseptu vidkrytykh danykh v orhanakh publichnoho upravlinnia Ukrainy [Methodology and practice of implementing the concept of open data in public administration of Ukraine]. Publichne administruvannia: teoriia ta praktyka - Public administration: theory and practice, 2. [in Ukrainian].

7. Muzyka-Stefanchuk O. (2019). Tsyfrova ekonomika ta novi finansovi tekhnolohii [Digital economy and new financial technologies]. Teoriia i praktyka intelektualnoi vlasnosti - Theory and practice of intellectual property, 2, 65-70 [in Ukrainian].

8. Kravchuk I.P., Popadiuk O.V., Lopashchuk I.A. (2019). Yevropeiskyi dosvid pobudovy merezhevoi ekonomiky ta priorytetni napriamky yi yi rozvytku v Ukraini [European experience in building a network economy and priority areas of its development in Ukraine]. Ukrainskyy zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economics, 4(3), 149-160 [in Ukrainian].

9. Zakon Ukrainy “Pro dostup do publichnoi informatsii” : vid 13.01.2011, № 2939-VI [Law of Ukraine “On access to public information” from 13.01.2011, № 2939-VI]. [in Ukrainian].

10. Kalampokis Е., Evangelos Е., Tambouris K., et al. (2017). ICT Tools for Creating, Expanding and Exploiting Statistical Linked Open Data. Statistical Journal of the IAOS, 33, 503-514 [in English].

11. Klimushyn P., Spasibov D., et al. (2017). Innovative open data services for effective functioning of е-Government. Pressing problems of public administration, 1, 51 [in English].

12. Open data. White Paper. Unleashing the potential. (2012). [in English].

13. Diallo G., Kostkova P., Jawaheer G., et al. (2008). Process of building a vocabulary for the infection domain. 21st IEEE International Symposium on Computer-Based Medical Systems, 308313 [in English].

14. Chui M. Farrell D., Jackson K. (2014). How government can promote open data. [in English].

15. Ferris L., et al. (2015). Has the U.S. taken the lead in open data practices globally? sunlightfoundation.com. [in English].

16. Geiger C.P., von Lucke J. (2012). Open Government and (Linked) (Open) (Government) (Data). jedem.org. [in English].

17. Ola O., Sedig K. (2018). Discourse with Visual Health Data: Design of Human-Data Interaction. Multimodal Technologies and Interaction, 2(1), 10. [in English].

18. WHO guideline: recommendations on digital interventions for health system strengthening. (2019). World Health Organization. [in English].

19. Nomura S., Sakamoto H., Ishizuka A., et al. (2019). Ongoing debate on data governance principles for achieving Universal Health Coverage: a proposal to post-G20 Osaka Summit meetings. Global Health Action, 13(1). [in English].

20. Speech by Prime Minister Abe at the World Economic Forum Annual Meeting. (2019). [in English].

21. Bloom G., Katsuma Y., Rao K.D., et al. (2019). Next steps towards universal health coverage call for global leadership. British medical journal, 365. [in English].

22. Mooney S.J., Westreich D.J., El-Sayed A.M. (2015). Epidemiology in the Era of Big Data. Epidemiology, 26(3), 390-394. [in English].

23. Berry I., Soucy J.R., Tuite A., Fisman D. (2020). Open access epidemiologic data and an interactive dashboard to monitor the COVID-19 outbreak in Canada. Canadian Medical Association Journal, 192 (15). [in English].

24. The dawn of digital medicine. (2020). [in English].

25. Reps J., Schuemie M., Suchard M., et al. (2018). Design and implementation of a standardized framework to generate and evaluate patient-level prediction models using observational healthcare data. Journal of the American Medical Informatics Association, 25(8), 969-975 [in English].

26. The Japan Vision: Health Care 2035. Executive Summary. (2015). Ministry of Health, Labor and Welfare of Japain. [in English].

27. dos Santos Brito K., da Silva Costa M., Garcia V., de Lemos Meira S. (2014). Brazilian Government Open Data: Implementation, Challenges, and Potential Opportunities. Proceedings of the 15 th annual international conference on digital government research. (pp. 11-16) [in English].

28. Government of Kenya releases data to public on easy to use web portal. (2011). [in English].

29. Report - From Promise to Progress. (2018). [in English].

30. The Kenya Open Data Initiative. (2016). [in English].

31. Hak F., Oliveiraa D., Abreu N., et al. (2020). An Open EHR Adoption in a Portuguese Healthcare Facility. Procedia Computer Science, 170, 1047-1052 [in English].

32. Bardsley M. (2016). Understanding Analytical Capability in Health Care: Do We Have More Data Than Insight? [in English].

33. Goldacre B., Bardsley M., Benson T., et al. (2020). Bringing NHS data analysis into the 21st century. Journal of the Royal Society of Medicine, 113(10). [in English].

34. Harwich E., Lasko-Skinner R. (2016). Making NHS data work for everyone. Reform Research Trust. London. [in English].

35. Linfeng L. The foundation of data builds smart medical towers, artificial intelligence helps clinical decision-making (2019). [in Chinese].

36. Kostkova P., Brewer H., de Lusignan S., et al. (2016). Who Owns the Data? Open Data for Healthcare. [in English].

Размещено на Allbest.ru