Принципи "Правди руської" продовжують жити в правовій системі сучасної України

Значне місце в Правді займають норми зобов'язального права, сформульовані відповідно до тодішніх звичаїв ділового обороту. Тут ідеться про терміни виконання зобов'язання та правові наслідки в разі їх порушень (ст. ст. 47, 51, 53, 54 РП), черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням (ст. 55 РП), проценти та їх розмір за користування чужими грошовими коштами (ст. ст. 50, 51, 53 РП), права та обов'язки боржника (ст. ст. 47, 54, 55, 117, 119 РП), кредитора та солідарні інтереси кредиторів (ст. ст. 48, 51, 52-55, 59, 60 РП), про зобов'язання сторін при купівлі-продажу (ст. ст. 55, 117, 119,120 РП), солідарні зобов'язання членів верві (ст. ст. 7, 8 КП; ст. 8 РП), права позикодавця і поклажодавця (ст. ст. 49, 50, 111, 116 РП). Законодавець вирізняв три види банкрутства купців -- банкрутство без вини (внаслідок стихійного лиха, аварії судна, пожежі або розбійного нападу), з вини самого купця і злісне банкрутство, за що винний «продавався на торгу» (ст. ст. 54, 55 РП). Князь Ярослав і Ярославичі прагнули врегулювати відносини між господарями вотчин і залежними верствами населення, передбачивши правові наслідки і санкції за порушення «ряду» (договору) між ними (ст. 16 КП; ст. ст. 56-64, 111, 116-121 РП).

Правда Руська містить і норми спадкового права. Згідно з її статями, види спадкування здійснювалися за заповітом або за законом. Юридична нерівність спадкодавців (смердів, бояр, дружинників) визначала як саму спадщину, так і спадкоємців (князя чи родини). Так, спадщина бездітного смерда переходила до князівської казни, а бояр чи дружинників, навіть за відсутності синів переходила до дочок (ст. ст. 90-91 РП). Правда визначила майнові права та обов'язки спадкоємців -- вдови, синів, незаміжніх дочок спадкодавця (ст. ст. 92-95, 101-106 РП). Помітне піклування законодавця про збереження господарства спадкоємця, майнових інтересів спадкоємців, а тим самим -- і інтересів держави.

Давньоруський закон визначав право вільних людей на звернення до суду за захистом, у тому числі -- закупа (ст. 56 РП). Способами захисту, які застосовувалися княжим судом, за змістом і смислом його статей було визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушувала право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна або припинення правовідношення, відшкодування збитків, моральної шкоди (ст. ст. 14-16, 18 КП; 31, 32, 36-40, 48, 52, 56, 77 РП та ін.). Такі ж способи захисту при здійсненні правосуддя встановлені й ст. 4 ЦПК України. Зрозуміло, крім зазначених, сучасний закон передбачає й інші способи захисту цивільних прав. Це підтверджує й Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» (№ 1774-VIII від 06.12.2016 р.), який вніс зміни в т.ч. і до ККУ (ст. 131) та ЦК України (ст. 126 ч. 1 та ст. 148 ч. 1)

Як уже зазначалося, давньоруський закон передбачав змагальність і рівність сторін у судовому процесі (ст. ст. 20, 35, 36, 38, 39, 47, 62 РП та ін.), право позивача і відповідача на правову допомогу, участь у справі представника (ст. ст. 14 КП; 18, 56 РП), свідків (ст. ст. 2 КП; 18, 20-22, 29, 37, 47, 52, 85 РП), належність доказів (ст. ст. 2 КП; 29, 35-37, 77, 85 РП), сплату судового мита за судові витрати (ст. ст. 41, 42 КП; 9, 20, 74, 86, 87, 107, 109 РП), судової присяги (ст. ст. 10 КП; 31,37, 47, 49 РП), процесуальні права та обов'язки іноземців (ст. ст. 11 КП; 18, 31 РП). Ці статті теж знаходять аналогію в регулятивних і охоронних нормах ЦПК України (ст. ст. 3, 4, 12, 31, 50, 57-58, 63, 65, 79, 84 ЦПКУ та ін.), адже основною метою кримінального і цивільного судочинства був і залишається захист порушених прав і свобод, інтересів людини, держави.

Висновки

У статтях Правди Руської знаходимо норми про злочини і покарання, норми, що захищали цивільні права та інтереси, особисті майнові і немайнові права, право власності, норми про опіку і піклування, зобов'язального права -- про договірні зобов'язання, позички, зберігання, позику і кредит, норми спадкового права, які стали сьогодні статтями, главами і розділами ЦК України. Вони й зараз складають основний зміст Цивільного і Цивільно-процесуального, Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів України, розвинені і збагачені нинішніми суспільними відносинами, нинішнім законодавцем і юридичною думкою.

Отже, історичний тип Правди Руської і сучасної вітчизняної системи законодавства, незважаючи на минуле тисячоліття, відображає загальне -- національні традиції в праворозумінні, еволюцію правосвідомості і культури народу, засади гуманізму, принципи верховенства права, законності, поваги до людської гідності та ін. Саме вони відображають наступність у правовій системі України, започаткованої звичаєвим правом Київської Русі, Правдою Ярослава Мудрого.

Право і демократія, як зазначали автори п'ятитомника «Правова система України: історія, стан та перспективи», виступають тим життєдайним середовищем, у якому може нормально формуватись, функціонувати і розвиватись правова система України, втілюючи в собі такі фундаментальні цінності, як верховенство права, пріоритет прав і свобод людини і громадянина, конституціоналізм, законність, гуманізм [1, с. 685]. А це неможливо без удосконалення самої правової системи, без утвердження в ній тих правових принципів, які почали формуватись і закладатись за часів Ярослава Мудрого, в його Правді Руській.

Список літератури

1. Правова система України: історія, стан та перспективи: у 5 т. Харків: Право, 2008. Т 1: Правова система України: від Руської Правди Ярослава Мудрого до сучасності. C. 222-506.

2. Кримінальний кодекс України: відп. офіц. тексту Харків: Право, 2020. 264 с.

3. Кримінальний кодекс України з постатейним коментарем, висновками Верховного Суду України / Упоряд. С. Г. Тумаков. Харків: Право, 2019. 792 с.

4. Цивільний кодекс України: відп. офіц. тексту Харків: Право, 2020. 448 с.

5. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: у 2 т. / відп. ред. В. Г Ротань. Харків: Фактор, 2010. Т 1. С. 92 ; Т 2. С. 597-599.

6. Демиденко Г Г., Єрмолаєв В. М. Правда Руська Ярослава Мудрого: початок вітчизняного законодавства: навч. посіб. Харків: Право, 2017. 392 с.

7. Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Категории. Минск: Литература, 1998. С. 415, 421.

8. Эклога. Византийский законодательный свод VIII века: вступ. ст., пер., комм. Е. Э. Липшиц. Москва, 1965. С. 72, 188-189.

9. Свердлов М. Б. От Закона Русского к Русской Правде. Москва: Юридическая литература, 1988. 176 с.

10. Радутний О. Е. Новітній погляд на Правду Руську Ярослава Мудрого. Вісник Національної академії правових наук України. 2014. № 4 (79). С. 210-214.

11. Тисяча років української суспільно-політичної думки: у 9 т. / передм. О. Сліпушко, В. Яременко. Київ: Дніпро, 2001. Т. 1: X-XV ст. С. 173-185.

12. Толочко О. П. Краткая редакция Правды Русской: происхождение текста. Киев, 2009. 135 c

13. Велика українська юридична енциклопедія: у 20 т. / редкол. В. Я. Тацій [та ін.]. Харків: Право, 2016. Т 1: Історія держави і права України. С. 649-653.

14. Демиденко Г. Г., Єрмолаєв В. М. Київська Русь: пам'ятки права (Х-ХІІІ ст.): тексти, переклади, коментарі: навчальний посібник. Харків: Право, 2020. 224 с.

References

1. Pravova systema Ukrainy: istoriia, stan ta perspektyvy. (2008). (Vols. 1-20); Vol. 1: Pravova systema Ukrainy: vid Ruskoi Pravdy Yaroslava Mudroho do suchasnosti. Kharkiv: Pravo [inUkrainian].

2. Kryminalnyi kodeks Ukrainy (2020). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

3. Kryminalnyi kodeks Ukrainy z postateinym komentarem, vysnovkamy Verkhovnoho Sudu Ukrainy: S. G. Tumakov (Ed.). (2019). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

4. Tsyvilnyi kodeks Ukrainy. (2020). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

5. Naukovo-praktychnyi komentar do tsyvilnoho zakonodavstva Ukrainy. (Vols. 1-20); Vol. 1, 2. (2010). Kharkiv: Faktor [in Ukrainian].

6. Demydenko, H., Yermolaiev, V (2017) Pravda Ruska Yaroslava Mudroho: pochatok vitchyznianoho zakonodavstva. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

7. Aristotel' (1988). Aristotel'. Jetika. Politika. Ritorika. Kategorii. Minsk [in Belarus'].

8. Jekloga, E. (1965). Vizantijskij zakonodatel'nyj svod VIII veka. Moscow [in Russian].

9. Sverdlov, M. (1988). Ot Zakona Russkogo k Russkoj Pravde. Moscow: Juridicheskaja literatura [in Russian].

10. Radutnyi, O. (2014). Novitnii pohliad na Pravdu Rusku Yaroslava Mudroho. Visnyk Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy - Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine, 4 (79), 210-214 [in Ukrainian].

11. Tysiacha rokiv ukrainskoi suspilno-politychnoi dumky (2001). (Vols. 1-20); Vol. 1: X-XV st. peredm O. Slipushko, V. Yaremenko. Kyiv: Dnipro [in Ukrainian].

12. Tolochko, O.P. (2009). Kratkaja redakcija Pravdy Russkoj: proishozhdenie teksta. Kiev [in Russian].

13. Velyka ukrainska yurydychna entsyklopediia. (2016). (Vols. 1-20); Vol. 1: Istoriia derzhavy i prava Ukrainy. V Ya. Tatsii (Ed.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

14. Demydenko, H.H., Yermolaiev, V.M. (2020). Kyivska Rus: pam'iatky prava (X-XIII st.). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru