Фізична особа – підприємець

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фізична особа - підприємець

підприємець фізичний особа правоздатність

До ЦК України введено нову главу (5) щодо регулювання відносин, пов'язаних із закріпленням правового статусу фізичної особи як підприємця. Відповідно до ст. 42 ГК підприємництво - це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик господарська, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З огляду на це підприємництво не пов'язується з обов'язковим досягненням прибутку, основним елементом виступає досягнення мети, яку ставить перед собою особа. Інакше кажучи, перш за все в підприємницькій діяльності вбачається воля особи, що виявляється в оформленому належним чином намірі одержати прибуток. Саме тому регулювання підприємницької діяльності тісно пов'язується з правоздатністю і дієздатністю. Підприємницькою діяльністю можуть займатись лише повністю дієздатні фізичні особи. Малолітні, а також особи, обмежені в дієздатності або визнані судом недієздатними, підприємцями бути не можуть.

Крім того, особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю (обмежені у правоздатності), не можуть здійснювати відповідний вид діяльності до закінчення терміну, встановленого вироком суду.

Забороняється займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям, службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарських судів, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

Деякими видами підприємництва фізична особа може займатися лише з дозволу компетентних державних органів. Такий дозвіл оформляється шляхом видачі ліцензії. Перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлюється в законі та носить виключний характер.

Зокрема, до таких видів діяльності відносяться: виготовлення і реалізація спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та подразливої дії, індивідуального захисту, активної оборони та засобів для виконання спеціальних операцій і оперативно-розшукових заходів; створення та утримання стрілецьких тирів, стрільбищ мисливських стендів; створення та утримання штемпельно-граверних майстерень; виготовлення печаток і штампів; діяльність, пов'язана з реалізацією транспортних засобів, що підлягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ.

Є також види підприємницької діяльності, якими фізичні особи взагалі не мають права займатись. Це насамперед стосується діяльності, що пов'язана з речами, вилученими з цивільного обігу, і пояснюється підвищеними вимогами до безпеки такої діяльності та централізацією функцій управління. Перелік видів такої діяльності встановлюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Також підприємці не можуть займатись діяльністю у сфері організації і радіомовлення (Закон України "Про телебачення і радіомовлення"), космічною діяльністю (Закон України "Про космічну діяльність"), діяльністю у сфері вищої освіти (Закон України "Про вищу освіту") та в інших випадках, визначених законом.

Фізична особа може здійснювати своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації.

Державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміністрації за місцем проживання особи, яка бажає займатись підприємництвом. Для реєстрації фізичної особи як підприємця така особа повинна подати заповнену реєстраційну картку встановленого зразка, громадянина - платника податку та інших обов'язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Державна реєстрація підприємницької діяльності здійснюється (за наявності всіх документів) за заявочним принципом протягом не більше десяти робочих днів. Орган, який здійснює реєстрацію, зобов'язаний протягом цього терміну видати посвідчення про реєстрацію (п. 6 ст. 58 ГК України). Таке посвідчення є підставою для відкриття рахунків в установах банків за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб як підприємців є відкритою. Фізична особа може розпочати підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори. У разі виникнення спору щодо цих договорів вона не має права їх оспорювати на тій підставі, що вона не є підприємцем.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються всі правила, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті правовідносин. Тобто фізична особа-підприємець має право вільно вибирати вид діяльності, використовувати все своє майно для досягнення поставленої мети в підприємництві, а також набувати будь-яке майно за винятком вилученого з обігу. Вона має право самостійно формувати програми діяльності та вибирати постачальників і споживачів виробленої продукції, встановлювати ціни, дотримуючись вимог законодавства.

Підприємець має право наймати і звільняти працівників на умовах трудового договору (контракту), встановлювати систему і розмір оплати праці, інші види доходів осіб, які працюють у нього за наймом, укладати з іншими фізичними особами договори підряду, схову, авторські договори та будь-які інші правочини. Він має право вільно розпоряджатися прибутком, що залишається після внесення платежів, установлених законодавством, мати інші права та нести обов'язки.

З іншого боку, як підприємець, фізична особа зобов'язана здійснювати оплату праці працівникам, які у неї працюють за договором трудового найму, на рівні, не нижчому за мінімальний, надавати найнятим робітникам відпустки та інші передбачені трудовим законодавством пільги, забезпечувати дотримання законодавства про охорону праці, здійснювати інші передбачені законодавством вимоги.

Крім того, фізична особа відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, у тому числі і часткою у спільній власності подружжя, крім майна, на яке, згідно із законом, не може бути звернено стягнення.

У разі незаможності фізичної особи-підприємця він може бути визнаний банкрутом. Під банкрутством підприємця розуміється його неспроможність задовольняти вимоги кредиторів щодо оплати товарів (робіт, послуг), сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету і позабюджетних фондів. Визнання фізичної особи-підприємця банкрутом відбувається у порядку, встановленому Законом України "Про банкрутство".

Якщо особа, яка займається підприємництвом, визнана безвісно відсутньою, недієздатною або обмеженою у дієздатності або якщо власником майна, яке використовувалося у підприємництві, стала неповнолітня (малолітня) особа, орган опіки та піклування може призначити управителя цього майна.

Орган опіки та піклування укладає з управителем договір про управління цим майном.

При здійсненні повноважень щодо управління цим майном управитель діє від свого імені, але в інтересах особи, яка є власником майна. Цим самим договір про управління має правову природу подібну до договору комісії.

Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за діяльністю опікуна чи піклувальника з тим. щоб не порушувались права та законні інтереси підопічного.

Размещено на Allbest.ru