Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство

Размещено на http://www.allbest.ru/

САНАЦІЯ БОРЖНИКА ДО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

В.В. ДУТКА, суддя

Господарський суд Чернівецької області, м. Чернівці, Україна

Досліджено санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство. Наголошено, що Кодекс України з процедур банкрутства передбачає два види санації: санацію до відкриття провадження у справі про банкрутство (досудову санацію) та санацію як судову процедуру, що застосовується до неплатоспроможного боржника у межах справи про банкрутство. Ідосудова санація, і «судова» санація переслідують єдину мету -- відновити платоспроможність боржника та зберегти його як суб'єкта господарювання. Але досудова санація має цілий ряд переваг, до яких можна віднести оперативність, вигідність для кредиторів, списання значної частини податкового боргу та інших обов'язкових платежів: менші судові витрати у вигляді судового збору як для боржника, так і для кредиторів.

Ключові слова: банкрутство, неплатоспроможність, досу-дова санація, відновлення платоспроможності, запобігання банкрутству, боржник.

V.V. Dutka

Economic Court of Chernivtsi region, Chernivtsi, Ukraine

REHABILITATION OF THE DEBTOR BEFORE THE OPENING OF BANKRUPTCY PROCEEDINGS

Case Law shows that most bankruptcy cases end in liquidation, and restoring the debtor's solvency and maintaining it as a business entity is the exception rather than the rule. Such trends clearly do not contribute to the development of the economy, so the development of recovery procedures applicable to the insolvent debtor seems relevant. One such procedure, which has appeared relatively recently in Ukrainian Law, is the pre-trial reorganization procedure.

The purpose of the article is to analyze the provisions of current legislation governing the reorganization of the debtor before the opening of bankruptcy proceedings, study current issues that arise in the practice of applying the relevant provisions of the Civil Procedure Code of Ukraine, and set out their views on the effectiveness of pre-trial reorganization.

The case law on appealing the approval of the pre-trial rehabilitation plan, namely the appeal of the rehabilitation plan by creditors who did not participate in the voting or who voted against the approval of the pre-trial rehabilitation plan, is analyzed.

Bankruptcy cases in the scientific doctrine are divided into two categories: 1) the bankruptcy case itself; 2) related cases, which are considered in the order of claim or declaration proceedings (invalidation of auctions, contracts, etc.). The author argues the possibility of supplementing this division of bankruptcy cases with another, third category -- cases of pre-trial reorganization.

It is emphasized that the Code of Ukraine on Bankruptcy Procedures provides for two types of reorganization: reorganization prior to the opening of bankruptcy proceedings (pre-trial reorganization) and reorganization as a court procedure applied to an insolvent debtor within a bankruptcy case. Both pre-trial reorganization and "judicial" reorganization pursue a single goal -- to restore the debtor's solvency and preserve it as a business entity.

According to the results of the study, the author concludes that pre-trial rehabilitation has a number of advantages, which include: efficiency; profitability for creditors; write-off of a significant portion of tax debt and other mandatory payments: lower court costs in the form of court fees for both the debtor and creditors.

Keywords: bankruptcy, insolvency, pre-trial reorganization, recovery of solvency, bankruptcy prevention, debtor.

Постановка проблеми

Якість законодавства про неплатоспроможність (банкрутство) суттєво впливає на всі економічні процеси, що відбуваються у державі. Також доступність і ефективність процедур банкрутства є одним із визначальних критеріїв визначення місця України у рейтингу доступності ведення бізнесу Doing business [1]. З метою підвищення інвестиційної привабливості України та підняття нашої держави у рейтингу Doing Business у 2018 р. було ухвалено новий Кодекс України з процедур банкрутства (далі КУзПБ), який було високо оцінено міжнародними експертами. На новий КУзПБ, що набув чинності 21.10.2019, покладали великі надії і сподівання як боржники, так і судді й арбітражні керуючі. Водночас практика застосування нового КУзПБ виявила низку проблемних і колізійних питань, які стоять на заваді ефективного та швидкого вирішення проблем неплатоспроможності в Україні. А. Бутирський зазначає: «Інститут банкрутства має універсальний характер, оскільки спрямований на задоволення інтересів широкого кола учасників справи про банкрутство, зокрема кредиторів, боржника, держави і суспільства загалом. ...Інститут банкрутства покликаний: задовольнити вимоги кредиторів; усунути з ринку суб'єкта господарювання, який має перевищення пасиву над активом, не хоче і не може здійснювати підприємницьку діяльність; надати можливість працюючому суб'єкту господарювання відновити свою платоспроможність» [2, с. 89]. Однак судова практика показує, що більшість справ про банкрутство завершуються ліквідаційною процедурою, а відновлення платоспроможності боржника та збереження його як суб'єкта господарювання -- скоріше виняток, аніж правило. Подібні тенденції явно не сприяють розвитку економіки, тому актуальним видається розвиток відновлювальних процедур, що застосовуються до неплатоспроможного боржника. Однією з таких процедур, що відносно недавно з'явилась в українському законодавстві, є процедура досудової санації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питанням удосконалення процедур, що застосовуються до неплатоспроможного боржника, присвятили свої наукові праці такі вчені: О. Беляневич, О. Бірюков, А. Бутирський, І. Бутирська, Л. Грабован, В. Джунь, С. Жуков, Ю. Ка- бенок, Б. Поляков, П. Пригуза, В. Радзивілюк та ін. Проте доводиться констатувати недостатню кількість досліджень, присвячених до- судовій санації, що і вплинуло на вибір теми даного дослідження.

Метою статті є аналіз положень чинного законодавства, які регламентують санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, дослідження актуальних питань, що виникають у практиці застосування відповідних положень КУзПБ, а також викладення власного бачення щодо ефективності застосування досудової санації.

Результати дослідження. Досудова санація з'явилася у праві неплатоспроможності (банкрутства) України із ухваленням 22.12.2011 нової редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство). Р. Поляков відзначає, що ця форма запобігання банкрутству боржника (санація до порушення справи про банкрутство -- В. Д.) передбачає часткове використання традиційних засобів неспроможності: заборона на порушення справи про банкрутство, уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів та ін. Зберігаючи за собою право управління суб'єктом господарювання, власник міг розраховувати на врегулювання проблем неплатоспроможності з кредиторами, не вдаючись до відкриття справи про банкрутство і частково використовуючи пільги конкурсного процесу [3, с. 51]. Знайшла своє відображення досудова санація і у КУзПБ.

Стаття 4 КУзПБ «Заходи щодо запобігання банкрутству боржника --юридичної особи та позасудові процедури», передбачає, що засновники (учасники, акціонери) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, центральні органи виконавчої влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані своєчасно вживати заходів для запобігання банкрутству боржника. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов'язаний надіслати засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості щодо наявності ознак банкрутства. Засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржнику фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов'язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство). Отже, санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство фактично є єдиним заходом щодо запобігання банкрутству боржника -- юридичної особи та позасудові процедури, оскільки факт повідомлення керівником боржника засновників (учасників, акціонерів) боржника, власника майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника про ознаки банкрутства є не стільки заходом запобігання банкрутству, скільки заходом інформування засновників боржника про фінансові негаразди у діяльності останнього. Тому дещо незрозумілим видається вживання у назві ст. 4 КУзПБ слова «заходи» саме у множині.

Що стосується власне визначення поняття «санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство», то воно наводиться у ч. 5 ст. 4 КУзПБ і передбачає систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, що можуть здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Стаття 50 КУзПБ також дає визначення поняття «санація», але там уже йдеться про «судову» санацію: «Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника». По своїй суті процедура санації є реабілітаційною процедурою у справі про банкрутство. Під самим поняттям «реабілітація» прийнято розуміти відновлення у правах. Реабілітація у процедурі банкрутства -- це також відновлення прав божника. Однак із відновленням прав боржника відновлюються і права кредиторів, що є особливістю процедури санації [4, с. 77].

Отже, КУзПБ передбачає два види санації: санацію до відкриття провадження у справі про банкрутство (досудову санацію) та санацію як судову процедуру, що застосовується до неплатоспроможного боржника у межах справи про банкрутство. І досудова санація, і «судова» санація переслідують єдину мету -- відновити платоспроможність боржника та зберегти його як суб'єкта господарювання. Але досудова санація має низку переваг, до яких можна віднести:

1) оперативність: протягом п'яти днів з дня схвалення плану досудової санації він має бути поданий боржником до господарського суду; господарський суд виносить ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті заяви про затвердження плану санації протягом п'яти днів з дня її отримання; господарський суд розглядає заяву про затвердження плану санації не пізніше одного місяця з дня прийняття відповідної заяви до розгляду. Таким чином, приблизно за два місяці боржник уже може перейти до виконання плану санації. На противагу цьому, у випадку відкриття провадження у справі про банкрутство, враховуючи, що першою судовою процедурою, яка застосовується до неплатоспроможного боржника, є розпорядження майном, то до санації боржник у справі про банкрутство за два місяці навряд чи перейде;

2) вигідність для кредиторів: до плану санації обов'язково повинен бути доданий ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. Тому тільки справді вигідний для кредиторів план санації буде схвалено кредиторами, і, як наслідок, тільки такий план може бути подано на затвердження до господарського суду;

3) списання значної частини податкового боргу та інших обов'язкових платежів: у разі якщо план санації передбачає розстрочення чи відстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини, план санації вважається схваленим органом стягнення в частині задоволення вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах плану санації без необхідності голосування органу стягнення. Водночас податковий борг, який виник у строк, що передував трьом рокам до дня проведення зборів кредиторів, визнається безнадійним та списується, а податковий борг, який виник пізніше, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах плану санації, що мають бути не гіршими за умови задоволення вимог кредиторів, які проголосували за схвалення плану санації (ч. 3 ст. 5 КУзПБ). Також у контексті взаємовідносин з податковими органами Р. Загарія зазначає, що перевагою процедури досудової санації є те, що боржнику немає необхідності звертатися до адміністративного суду з позовною заявою про зобов'язання вчинити певні дії. Усі заяви щодо виконання плану санації розглядаються господарським судом у межах справи про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство, що забезпечує швидкий розгляд заяв [5];

4) менші судові витрати у вигляді судового збору як для боржника, так і для кредиторів, оскільки: за заяву про затвердження плану санації, реструктуризації до відкриття провадження у справі про банкрутство платиться судовий збір у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб (на відміну від 10 мінімумів за відкриття справи про банкрутство); кредитори не платять судовий збір за подання заяв про кредиторські вимоги, оскільки подання таких заяв не передбачено у досудовій процедурі санації до відкриття провадження у справі про банкрутство [6].

Таким чином, досудова санація має цілий ряд переваг перед санацією «судовою», що робить дану процедуру досить привабливою для боржників і кредиторів.

Суддя-спікер Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду С. Жуков зазначає, що, обираючи досудову санацію, підприємство дістає можливості для реструктуризації боргів, зміни організаційно-правової форми власної діяльності, часткового задоволення вимог кредиторів і гнучкішого управління активами [7].

Професор Б. Поляков вказує, що правовідносини із досудової санації розраховані виключно на добросовісних боржників і кредиторів. Порушення порядку введення досудової процедури завжди тягне за собою її скасування. Отже, тільки взаємний інтерес між боржником та кредитором дає життя досудовій санації. У протилежному випадку виникає звичайна процедура банкрутства [8, с. 67].

Для схвалення плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство достатньою є наявність 2/3 голосів у кожній категорії забезпечених кредиторів, і більше 50 % від загальної суми кожної категорії незабезпечених вимог, включених до плану санації, у такій категорії. Водночас часто виникають ситуації, коли кредитори, які не брали участі у голосуванні, або які голосували проти затвердження плану досудової санації, оскаржують затвердження таких планів санації. Наприклад, увалою господарського суду Київської області від 10.06.2020 по справі № 911/482/20 затверджено план санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство, схвалений загальними зборами кредиторів боржника. Відповідно до умов плану санації боржника: у останнього наявна заборгованість перед кредиторами на загальну суму 148 647 850,94 грн; строки відновлення платоспроможності боржника -- 15 років; розрахунки з кредиторами буде здійснено відповідно до графіка погашення вимог кредиторів, строк для повного погашення грошових вимог кредиторів -- 2034 рік. Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, ПАТ АБ «Б» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2020 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити боржнику у затвердженні плану санації. Скаржник вважає, що ряд кредиторів, які брали участь у затвердженні плану санації, є заінтересованими та дружніми особами стосовно боржника, відповідно до ст. 1 КУзПБ.

Суд апеляційної інстанції встановив, що є підстави вважати, що кредитор -- ТОВ «М» -- є заінтересованою особою стосовно боржника та в силу ч. 4 ст. 5 КУзПБ його голос не може бути врахований для цілей голосування під час схвалення плану санації. Як убачається з матеріалів справи, загальна кількість голосів кредиторів, що визначені в плані санації та голоси яких враховано під час голосування на зборах кредиторів, складає 148 647 850,94 грн, з яких заборгованість ТОВ «М» складає 45 233 230,98 грн, тобто 30,43 % від загальної кількості голосів кредиторів.

Відповідно до матеріалів справи громадянин Н. є учасником як боржника (частка в статутному капіталі складає 3 % ), так і ТОВ «М» (частка у статутному капіталі складає 40 %), отже гр. Н. як учасник боржника, відповідно до ст. 1 КУзПБ, є заінтересованою особою стосовно боржника. До того ж ТОВ «М», відповідно до пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є пов'язаним із гр. Н., оскільки останній володіє часткою в її статутному капіталі у розмірі більше 20 %. Тобто ТОВ «М» як особа пов'язано із заінтересованою особою стосовно боржника -- гр. Н. Таким чином, під час схвалення плану санації були допущені порушення законодавства, а саме враховано голоси заінтересованого стосовно боржника кредитора, що беззаперечно вплинуло на результат голосування загальних зборів кредиторів. На підставі цього Північним апеляційним господарським судом ухвалено рішення апеляційну скаргу задовольнити, відмовити боржнику у затвердженні плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство [9].

Справи про банкрутство умовно можна поділити на дві категорії: 1) власне справи про банкрутство; 2) пов'язані з ним справи, які розглядаються у порядку позовного або заяв- ного провадження (визнання недійсними аукціонів, договорів тощо) [10, с. 79]. Водночас справи про затвердження плану санації до відкриття провадження у справі про банкрутство не можна повною мірою віднести ані до першої категорії справ, ані до другої. Майже десятирічна практика застосування національними судами санації до відкриття провадження у справі про банкрутство свідчить, що хоч дана процедура і не є достатньо поширеною, але вже напрацьовано певну судову практику щодо цього питання і відповідні правила застосування даної процедури. У зв'язку з цим вважаємо за можливе доповнити даний поділ справ про банкрутство ще однією, третьою категорією -- справи про досудову санацію.

У питанні застосування досудової санації дуже важливо застосувати її вчасно, на тому етапі, коли ще можливо «врятувати» підприємство. П. Пригуза та А. Пригуза зазначають, що питання своєчасності вжиття заходів слід визначати стосовно особи боржника, а не до його власника. Надання боржнику фінансової допомоги та санація підприємства-боржника має відбутися своєчасно, тобто у той момент, коли цього вимагають інтереси підприємства, щоб ці заходи були вжиті до порушення справи про банкрутство та мали економічний ефект -- відновлення платоспроможності [11, с. 141].

Висновки

законодавство банкрут платоспроможність судовий

Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство може стати ефективним механізмом для відновлення платоспроможності боржника, щодо якого існує загроза банкрутства. КУзПБ передбачає два види санації: санацію до відкриття провадження у справі про банкрутство (досудову санацію) та санацію як судову процедуру, що застосовується до неплатоспроможного боржника у межах справи про банкрутство. І досудова санація, і «судова» санація переслідують одну мету -- відновити платоспроможність боржника та зберегти його як суб'єкта господарювання. Але досудова санація має низку переваг, до яких можна віднести оперативність, вигідність для кредиторів, списання значної частини податкового боргу та інших обов'язкових платежів: менші судові витрати у вигляді судового збору як для боржника, так і для кредиторів.

Список літератури

1. Economy Profile Ukraine. Doing Business 2020. (дата звернення: 12.12.2020).

2. Бутирський А. Концепція удосконалення законодавства про неспроможність. Право України. 2018. № 6. С. 86-97.

3. Поляков РБ. Порівняльно-правові аспекти регулювання процедури банкрутства в Німеччині та Україні. Чернівці: Технодрук, 2021. 288 с.

4. Гушилик А. Правове становище боржника у справі про банкрутство на стадії санації. Підприємництво, господарство і право. 2020. № 4. С. 76-80.

5. Загарія Р Які переваги має досудова санація за участю податкового органу. Юридична газета online. 2021. № 3.

6. Жуков С. Судова практика у справах про банкрутство: вебінар (презентація). (дата звернення: 12.12.2020).

7. Таламанчук К. ВС пояснив, чим досудова санація ліпша за інші процедури банкрутства. Закон і бізнес. 30.0505.06.2020. (дата звернення: 12.12.2020).

8. Поляков Б.М. Закон Украины «О восстановлении платежеспособности должника или признании его банкротом»: Научно-практический комментарий: в 2-х т. Киев: Логос, 2014. 407 с.

9. Постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 у справі № 911/482/20. Єдиний державний реєстр судових рішень. (дата звернення: 12.12.2020).

10. Бутирський А.А. Проблемні питання реалізації майна банкрута у ліквідаційній процедурі. Економіка та право. 2019. № 2. С. 78-83.

11. Пригуза П.Д., Пригуза А.П. Науково-практичний коментар Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції з 18.01.2013 (доктринальне тлумачення норм права неплатоспроможності та статей 1-21). Херсон: ТДС, 2013. 304 с.

References

1. Economy Profile Ukraine. Doing Business 2020.

2. Butyrskyi A. Kontseptsiia udoskonalennia zakonodavstva pro nespromozhnist. Pravo Ukrainy. 2018. No. 6. P. 86-97.

3. Poliakov R.B. Porivnialno-pravovi aspekty rehuliuvannia protsedury bankrutstva v Nimechchyni ta Ukraini. Chernivtsi: Tekhnodruk, 2021. 288 p. [in Ukrainian].

4. Hushylyk A. Pravove stanovyshche borzhnyka u spravi pro bankrutstvo na stadii sanatsii. Pidpryiemnytstvo, hospo- darstvo ipravo. 2020. No. 4. P. 76-80.

5. Zahariia R. Yaki perevahy maie dosudova sanatsiia za uchastiu podatkovoho orhanu. Yurydychna hazeta online. 2021. No. 3.

6. Zhukov S. Sudova praktyka u spravakh pro bankrutstvo: vebinar (prezentatsiia).

7. Talamanchuk K. VS poiasnyv, chym dosudova sanatsiia lipsha za inshi protsedury bankrutstva. Zakon i biznes. 30.05-05.06.2020. [in Ukrainian].

8. Poliakov B.M. Zakon Ukraynn "O vosstanovlenyy platezhesposobnosty dolzhnyka yly pryznanyy eho bankrotom": Nauchno-praktycheskyi kommentaryi: v 2-kh t. Kiev: Lohos, 2014. 407 p. [in Russian].

9. Postanova Pivnichnoho apeliatsiinoho hospodarskoho sudu vid 10.12.2020 u spravi No. 911/482/20. Yedynyi derzhavnyi reiestr sudovykh rishen.

10. Butyrskyi A.A. Problemni pytannia realizatsii maina bankruta u likvidatsiinii protseduri. Ekonomika ta pravo. 2019. No. 2. P. 78-83.

11. Pryhuza P.D., Pryhuza A.P Naukovo-praktychnyi komentar Zakonu Ukrainy "Pro vidnovlennia platospromozhnosti borzhnyka abo vyznannia yoho bankrutom" u redaktsii z 18.01.2013 (doktrynalne tlumachennia norm prava neplatospromozhnosti ta statei 1-21). Kherson: TDS, 2013. 304 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru