Особливості правоохоронної діяльності в зарубіжних країнах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний університет «Житомирська політехніка»

Особливості правоохоронної діяльності в зарубіжних країнах

Малишев К.В. кандидат юридичних наук, асистент кафедри права та правоохоронної діяльності

Хробуст О.О. здобувач кафедри економічної безпеки, публічного управління та адміністрування

Забезпечення національної безпеки кожної держави є однією із основних проблем сучасності. Зарубіжні країни на сьогодні мають значні напрацювання як щодо слідчих та процесуальних дій так і в частині профілактичних заходів, що має стати першочерговим питанням для правоохоронних органів України. Країни Європи мають вагомий досвід щодо формування правоохоронної системи. Це обумовлено історичними особливостями та розвитком цивілізації в зазначених країнах світу. Варто зазначити, що правоохоронні систем країн Європейського Союзу досить часто піддавали трансформаціям, але в водночас деяким правоохоронним органам в окремих країнах вже понад 100 років.

Сьогодні, в умовах модернізації всієї системи державної служби в Україні, реформування правоохоронних органів, їх інтеграції в правоохоронну систему зарубіжних країн, виникає потреба у вдосконаленні правоохоронних органів України, оптимізації підготовки кадрів, особливо керівних кадрів, здійсненні системних змін в правовому регулюванні професійної діяльності та соціального забезпечення працівників. Питання реформування є досить актуальним як з теоретичної, так і практичної точок зору, яке назріло ще з початком отримання незалежності та прийняття Конституції України. Проте, незважаючи на зусилля окремих політиків, обґрунтування та доводи вчених, значних рушійних трансформацій в правоохоронній системі не відбувалися. На сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ важливо побудувати модель, що найбільше відповідає вимогам міжнародних стандартів та національним інтересам.

Основними векторами нашого дослідження стали країни Європейського Союзу та високорозвинені країни. Було визначено, що потреба в налагодженні комунікації із правоохоронними органами зарубіжних країн набуває важливого значення. Застосування досвіду країн Європейського Союзу можливе в частинні створення спеціалізованих правоохоронних органів, розширення спектру повноважень представників Бюро економічної безпеки, застосування спільних ресурсів та налагодження співпраці щодо підготовки та перепідготовки кадрів правоохоронних органів.

Ключові слова: правоохоронна діяльність, реформування, правоохоронна система, правоохоронні органи, зарубіжний досвід.

Malyshev K.V., Hrobust O.O. Peculiarities of law enforcement activity in foreign countries

Ensuring the national security of each state is one of the main problems of our time. Today, foreign countries have significant experience in both investigative and procedural actions and in terms of preventive measures, which should be a priority for Ukrainian law enforcement agencies. European countries have significant experience in building a law enforcement system. This is due to the historical features and development of civilization in these countries. It is worth noting that the law enforcement systems of the European Union have often undergone transformations, but at the same time some law enforcement agencies in some countries for over 100 years.

Today, in the context of modernization of the entire civil service in Ukraine, reform of law enforcement agencies, their integration into the law enforcement system of foreign countries, there is a need to improve law enforcement agencies of Ukraine, optimize training, especially management, systemic changes in legal regulation of social and social activities. providing employees. The issue of reform is quite relevant both from a theoretical and practical point of view, which is ripe since the beginning of independence and the adoption of the Constitution of Ukraine. However, despite the efforts of some politicians, the justifications and arguments of scientists, significant drivers of transformation in the law enforcement system have not taken place. At the current stage of reforming the internal affairs bodies, it is important to build a model that best meets the requirements of international standards and national interests.

The main vectors of our study were the countries of the European Union and highly developed countries. It was determined that the need to establish communication with law enforcement agencies of foreign countries is becoming important. It is possible to apply the experience of the European Union in terms of creating specialized law enforcement agencies, expanding the range of powers of representatives of the Bureau of Economic Security, using common resources and establishing cooperation in training and retraining of law enforcement personnel.

Key words: law enforcement activity, reforming, law enforcement system, police, foreign experience.

Вступ

Постановка проблеми. Питання реформування правоохоронної системи України назріло вже досить тривалий час тому, проте відсутність політичної волі, корупція в системі державного управління та сукупність інших факторів, не дозволило сформувати комплекс заходів із реформування. Реформування системи правоохоронних органів України не можливе без врахування сучасних тенденцій розвитку правоохоронних систем зарубіжних країн. Це обумовлено тим, що налагодження взаємодії між правоохоронними органами зарубіжних країн та міжнародними поліцейськими організаціями.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання розвитку правоохоронних систем в країнах світу піднімалися в працях вітчизняних вчених, зокрема: В.Б. Авер'янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, С.В. Бобровник, В.І. Борисов, І.Л. Бородін, С.Д. Гусарєв, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, В.О. Євдокимов, А.П. Заєць, Р.А. Калюжний, В.В. Коваленко, Л.В. Коваль, І.Б. Коліушко, Л.М. Колодкін, М.І. Козюбра, М. Колодій, В.В. Копєйчиков, О.Л. Копиленко, К. Колпаков, А.Т. Комзюк, М.В. Корнієнко, В.С. Куйбіда, Л.Р. Наливайко, О.В. Негодченко, В.І. Олефір, В.Л. Ортинський, А.Ю. Олійник, Н.М. Оніщенко, О.В. Петришин, О.С. Передерій, С.В. Пєтков, В.М. Плішкін, В.Я. Тацій, П.М. Рабінович, Ю.С. Шемшученко, О.Г. Шило, В.К. Шкарупа та інші.

Зважаючи на вагомий внесок вітчизняних та зарубіжних вчених в питання розвитку правоохоронних систем інших країн, сьогодні залишаються невирішеними сукупність проблемних питань.

Постановка завдання. Проаналізувати особливості правоохоронних систем зарубіжних країн.

Виклад основного матеріалу

Важливість зарубіжного для реформування правоохоронної системи України полягає в наступних особливостях:

- по-перше, передові механізми боротьби із злочинністю, мають бути використання при формуванні інституційного, правового, організаційного, інформаційного та інших складових реформування;

- по-друге, для цілей боротьби із транскордонною злочинністю, важливим є механізм взаємодії із правоохоронними органами зарубіжних країн;

- по-третє, ресурсне забезпечення правоохоронних органів України не в повній мірі відповідає вимогам, які б дозволили ефективно запобігати та протидіяти зло чинам, забезпечувати громадський порядок та безпеку соціальних систем.

Вказані особливості визначають, необхідність вивчення зарубіжного досвіду реформування правоохоронної системи, що дозволить ідентифікувати ключові механізми. Основними векторами дослідження стануть країни Європейського Союзу та високорозвинені країни.

Варто наголосити на спільних рисах правоохоронних систем Європи, які виділяються вченими: правоохоронний безпека державний

- розгалуженість і різноманітність поліцейських систем, наявність поліцейських органів у різних міністерствах і відомствах, незалежність їх одна від одної. Звідси випливає відповідна побудова системи підготовки фахівців, орієнтованість її не лише на загальні завдання правоохоронної діяльності, а, передусім, на специфіку конкретної роботи в конкретній поліцейській службі. У результаті максимально скорочується період адаптації до професійної діяльності, набуття необхідної ефективності;

- поділ поліцейських структур за джерелами фінансування на державні, муніципальні (місцевого самоврядування), приватні (фірм, концернів, синдикатів тощо) за умов тісної співпраці між ними;

- соціальна спрямованість роботи поліції, яка орієнтована, насамперед, на захист прав і свобод громадянина;

- високий професіоналізм поліції, який досягається не лише завдяки глибокій професійній підготовці у фахових поліцейських закладах освіти. Поліцейські у США, Великій Британії, Франції та інших країнах змушені навчатись протягом всієї служби, оскільки від цього залежать кар'єра, присвоєння офіційного чину, рівень оплати праці, пільги тощо;

- позапартійність у роботі поліції, що накладає певні обмеження на прояви політичних, партійних переконань, забезпечує неупередженість у службовій діяльності поліцейських, усвідомлення і переконання того, що поліція служить народові, державі, а не окремим партіям, кланам, групам;

- активна діяльність громадських добровільних об'єднань, спрямована на підтримку і допомогу поліції;

- відкритість, гласність, постійна апеляція до громадської думки при розв'язанні складних ситуацій, що виникають у правоохоронній практиці, забезпечують поліції довіру і підтримку населення [7, с. 31].

Розглянемо особливості формування, розвитку та реформування правоохоронних систем наступних європейських країн: Італія, Франція, Іспанія, Великобританія.

Італія.

Щодо запобігання та протидії економічній злочинності та забезпечення національних інтересів Італії в економічній сфері, функціонує Фінансова гвардія. Даний правоохоронний орган функціонує як спеціалізоване військове формування, основним напрямком якого є протидія економічним злочинам. Основною метою Фінансової гвардії Італії є захист національний інтересів Італії в фінансово-економічній та військово-політичний сферах суспільних відносин.

Варто зазначити, що Фінансова гвардія Італії є одним із найстаріших правоохоронних органів, адже була створена у 1907 р., а її функції перетинаються як з цивільними напрямами забезпечення економічної безпеки так і військовими, якщо мова йде про військові дії. «У мирний час Фінансова Гвардія функціонувала під загальним керівництвом Міністерства фінансів, а її взаємодія з іншими правоохоронними структурами координувалась Міністерством внутрішніх справ. Королівським декретом для новоствореного поліцейського формування засновувалося прапор та спеціальна уніформа для особового складу, його штатний розклад, дислокація, функціональні обов'язки (для вищих чинів), оклади та пільги [1].

Рєзнік О.М. [8] вказує на наступні завдання Фінансової Гвардії Італії:

- податковий контроль;

- нагляд за акцизами;

- митний контроль, контроль витрачання державних коштів;

- протидія організованій злочинності;

- фальшивомонетництво;

- запобігання та протидія шахрайству в системі Євросоюзу;

- нагляд за законністю при проведенні державних закупівель, розміщенні замовлень, проведення торгів;

- захист патентів, авторських прав, в т.ч. захист національної продукції та італійських торгових марок;

- захист культурної та археологічної спадщини Італії;

- організація взаємодії з іншими правоохоронними, контролюючими органами країни.

Для забезпечення зазначених завдань дана організація в своїй структурі містить 6-ть міжобласних командувань, інспекторське управління щодо підготовки та перепідготовки кадрів; 20-ть обласних командувань; командування спеціальних відділів; повітряно-морського центрального командування; відділів технічної, адміністративної та тилової підтримки та 102 командувань провінцій. Важливе значенні в забезпеченні національної економічної безпеки займають наступні підрозділи, діяльність яких координується командування спеціальних підрозділів (табл. 1).

Особливою сферою діяльності Фінансової гвардії Італії є можливість здійснення процесуальних дій, зокрема виконує функції кримінальної поліції, що пов'язанні із організацією збору інформації, ведення слідства щодо злочинів, проведення обшуків, затримувати підозрюваних.

Функціональні напрями діяльності Фінансової гвардії Італії є подібними до новоствореного в Україні правоохоронного органу - Бюро економічної безпеки, що перейняв на себе функції податкової поліції та структурних підрозділів національної поліції, які запобіганням та протидією економічним злочинам. Щодо можливості застосування досвіду Італії в даному напрямку є необхідність розширення спектру повноважень представників Бюро економічної безпеки.

Франція.

Французька правоохоронна система має свої особливості в контексті перетину функціонального спрямування правоохоронних органів, що мають цивільне та військове значення. Вітчизняний дослідник правоохоронних систем зарубіжних країн В.Г. Гриценко вказує на особливості правоохоронної системи Франції:

- по-перше, у Франції правоохоронні органи функціонують у системі органів виконавчої влади, охоплюючи такі сфери суспільних відносин, як внутрішні справи, фінанси, економіка, оборона тощо;

- по-друге, аналізуючи структуру та організацію правоохоронних органів Франції, слід відмітити, що ця держава, на відміну від Великої Британії, має аж два види національних поліцейських сил: 1) Національну поліцію (Police Nationale) та 2) Національну жандармерію (Gendarmarie Nationale);

- по-третє, у Франції функціонує Префектура поліції Парижа (Prefecture de police de Paris), яка є підрозділом Міністерства внутрішніх справ Франції [5].

Таблиця 1 Характеристика діяльності спеціальних підрозділів, що направленні на запобігання та протидію економічній злочинності

Ще однією специфічною рисою французької правоохоронної системи є її структура та різні сфери підпорядкування, що характеризує французьку правоохоронну систему як поєднання децентралізованої та централізованої моделі управління правоохоронною діяльністю. До сфери управління Міністерства внутрішніх справ належить Національна поліція, діяльність якої регулюється цивільним законодавством. В свою чергу Національна жандармерія підпорядковується Міністерству оброни. На таких особливостях правоохоронної системи Франції наголошує В.Г. Гриценко: «система правоохоронних органів Франції є досить незвичною, якщо розглядати її через призму існуючих світових тенденцій та стандартів. Так, наприклад, Національна поліція Франції здійснює свої повноваження в рамках Міністерства внутрішніх справ Франції, а Національна жандармерія функціонує в рамках Міністерства оборони Франції. Звідси випливає, що Міністерство оборони Франції бере участь у правоохоронній діяльності через органи Національної жандармерії» [5].

Національна жандармерія. Фактично Національна жандармерія є своєрідним військовим поліцейським формуванням. Основними напрямами діяльності національної жандармерії є наступні:

- запобігання та протидія тероризму та фінансуванню тероризму;

- організація та виконання завдань щодо загроз захоплення заручників;

- забезпечення особистою охорони державних службовців та керівників центральної виконавчої та законодавчої влади;

- розслідування особливо небезпечних злочинів;

- охорона на налагодження громадського порядку на об'єктах інфраструктури повітряного та морського транспорту;

- подолання тюремних бунтів та інше.

Відповідно до покладених завдань кадровий відбір для служби в Національній жандармерії є особливо жорстким як в інтелектуальному та і фізичному плані. Крім того, дана служба є найбільш матеріально забезпеченою щодо озброєння та можливості здійснення фізичної підготовки.

Національна поліція Франції. Даний правоохоронний орган має широкі повноваження та більшу сферу застосування, не обмежуючись спеціалізованими операціями. Завданнями Національної поліції Франції є наступні: 1) забезпечення громадського порядку у містах; 2) забезпечення безпеки на автотранспорті; 3) розслідування правопорушень та різних видів злочинів; 4) запобігання та протидія адміністративним проступкам та інші.

Муніципальна поліція. Окремою підсистемою правоохоронних органів, що є результатом проведених реформ, є муніципальні служби, що знаходяться в підпорядкуванні органів місцевого самоврядування. «Цікавим є той факт, що муніципальна поліція в цій державі створюється і функціонує у відповідності до національних законів, а особливі повноваження цій організації надаються місцевими мерами. До компетенції Муніципальної поліції Франції належить виконання завдань з патрулювання вулиць та регулювання дорожнього руху. Проте є один суттєвий аспект, який відрізняє Муніципальну поліцію Франції від Національної поліції Франції: згідно з французьким законодавством муніципальна поліція не має повноважень із здійснення кримінальних розслідувань» [5]. До повноважень муніципальних служб входить забезпечення громадського порядку, а також дані служби мають право здійснювати розслідування та арешт. Така с структура французької правоохоронної системи дозволяє більш швидше реагувати на зміни та суспільні виклики.

Щодо системи державного управління правоохоронною системою то варто вказати на особливий колегіальний орган, що був створений у 80-х роках минулого століття - Національна рада із запобігання злочинам. В контексті нашого дослідження Національна рада із запобігання злочинам Франції є особливим суб'єктом державного управління, що формує та реалізує державну політику в сфері правоохоронної діяльності.

Якщо порівнювати правоохоронні органи Франції із українськими аналогами, то варто наголосити, що українським аналогом: Національної жандармерії є Національна гвардія України; Національної поліції Франці - Національна поліція України; муніципальної служби - шерифи в об'єднаних територіальних громадах. Проте, якщо у Франції повноваження щодо підпорядкування та керівництва правоохоронними органами розділено між Міністерством внутрішніх справ та Міністерством оборони, то в Україні зазначенні правоохоронні суб'єкти підпорядковується Міністерству внутрішніх справ.

Іспанія.

«Королівство Іспанії - правова демократична соціальна держава, найвищими цінностями якої є справедливість, рівність та політичний плюралізм. Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність поліції Іспанії, ухвалювалися протягом тривалого історичного розвитку країни та під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників, соціально-політичних перетворень. Правова основа поліції Іспанії визначається комплексом норм, що передбачають мету, завдання та принципи діяльності поліції та її підрозділів. До цієї сукупності норм належать також правові приписи, які регламентують порядок формування поліцейських органів, систему службових зв'язків, компетенцію та процедуру діяльності цих органів. Таку систему актів утворюють: міжнародні договори (угоди); Конституція Королівства Іспанії; закони Королівства Іспанії; постанови уряду Іспанії; нормативно-правові акти МВС Іспанії; нормативно- правові акти органів державної влади територій та органів місцевого самоврядування. Після Конституції Іспанії найважливішим для поліції Іспанії є Органічний закон Королівства Іспанії № 2 від 13 березня 1986 р. «Про сили та засоби забезпечення безпеки»» [9].

Бондар Е.О. вказує на уніфікацію розвитку системи правового регулювання правоохоронної системи України, зокрема зазначаючи, що «останнім часом простежується тенденція щодо уніфікації структурної побудови поліції за «англосаксонським» варіантом, тобто історично існуючі «військові» поліцейські формування поступово переходять у підпорядкування до міністрів внутрішніх справ. Відповідно до Маастрихтської угоди (що визначає перспективи створення єдиної Європи) протягом найближчого часу усі країни Євросо- юзу зобов'язані демілітаризувати свої поліцейські сили таким чином, щоб у кожній країні була лише «цивільна» поліція. У тих же країнах, де «військові» поліцейські служби входять у структуру Міністерства оборони, оперативне управління здійснюється міністерством внутрішніх справ, тобто мають подвійне або навіть потрійне підпорядкування. Це стосується і Іспанії, де «військовою» поліцейською силою є цивільна гвардія, що входить до складу МВС на правах Головного управління, а у військовий час переходить у підпорядкування Міністерству оборони» [3].

Вважаємо, що співпраця вітчизняних правоохоронних органів із іспанськими має будувати на обміні інформацією, можливості застосування спільних ресурсів та налагодження співпраці щодо підготовки та перепідготовки.

Великобританія.

Правоохоронна система Великобританії формувалася багато століть, а тому початок її формування варто визначати початком заснування Великобританії як держави, що датується V - VI століття з початком завоювання британських островів англосаксами. Проте, до XI століття не спостерігається значного розвитку правоохоронної системи, що зумовлено відсутністю державницької позиції та політичного об'єднання країни. А тому, лише після 1066 р., коли завершився процес об'єднання держави через федералізацію, починається розвиватися правоохоронна система.

Особливістю формування правоохоронної системи Великобританії є її децентралізація. Адже, першим проявом правоохоронної діяльності у Великобританії є заснування посади Констебля. Констебль на той час була особа, що виконувала правоохоронні функції на місцях. В подальшому почали формуватися поліцейські підрозділи, що були орієнтовані на місцеві потреби.

Потреба в централізованому правоохоронному органі виникла значно пізніше, зокрема в XVIII ст. Першим поліцейським підрозділів у Великобританії став підрозділ в м. Глазго, що заснований у 1800 р. Після того в 1829 р. правоохоронний орган був створений в Лондоні. «Вперше було сформовано ієрархію поліцейських посад, створено загальний регламент, запроваджено єдину форму. При цьому цей заклад був виведений з-під юрисдикції міської адміністрації та перепідпорядкова- ний безпосередньо Уряду. При цьому поліцейські були позбавлені права використати зброю. При спробі створити у всіх графствах правоохоронні органи на зразок Поліції Великого Лондона стала очевидною необхідність адаптувати цю модель до змін поліції та ситуації, в якій їй доводиться працювати. Так, якщо в 1860 р. в Англії та Уельсі було створено вже близько 200 поліцейських підрозділів на базі поліції графства, то в Північній Ірландії через боротьбу цього регіону за незалежність довелося створити воєнізовану поліцію» [4].

«Водночас відбувалося виділення із поліції спеціальних підрозділів, завдання яких відрізнялися від завдань поліції графств. У 1878 році з Поліції Великого Лондона було виведено як самостійний підрозділ Слідчий департамент. Також як самостійні правоохоронні органи існували Митниця Її Величності, Транспортна поліція (British Transport Police) та інші. Значні зміни відбулися і у XX столітті. Як самостійний поліцейський підрозділ була створена Поліція ядерної безпеки (Civil Nuclear Constabulary). Також вперше було створено установи, що поєднують правоохоронні та розвідувальні функції - Національна служба Кримінальної розвідки (National Criminal Intelligence Service), Національний загін боротьби зі злочинністю (National Crime Squad), які у 2006 р. були об'єднані в Агентство з серйозної та організованої злочинності ( Serious Organised Crime Agency). Як і Поліція Великого Лондона, ці органи здійснюють свою діяльність на всій території Великобританії незалежно від адміністративно-територіального поділу» [4].

Сучасна правоохоронна система Великобританії характеризується 4-ма типами правоохоронних структур. Щодо спеціалізованих правоохоронних структур то варто наголосити на діяльності наступних:

- британська транспортна поліція (British Transport Police). Основним завданням даного правоохоронного органу є забезпечення безпеки та залізничному та автомобільному транспорті. Варто зазначити, що регулювання даного підрозділу є повністю автономним, адже на його діяльність не поширюються норми законодавчих актів, зо регулюють діяльність поліції;

- військова поліція є військовим правоохоронним органом, діяльність якого направлена на забезпечення безпеки та охорони ядерної зброї;

- поліція ядерної безпеки (Civil Nuclear Constabulary) є спеціалізованим правоохоронним органом Великобританії, сфера компетенція якого лежить в площині забезпечення безпеки об'єктів ядерної енергетики та транспортування ядерних матеріалів;

- поліція Шотландського агентства по боротьбі із злочинами та незаконним оборотом наркотиків (Scottish Crime and Drug Enforcement Agency), що являє собою спеціалізований правоохоронний орган Шотландії, до завдань якого входить запобігання та протидія злочинам та незаконному обороту наркотиків.

Особливістю державного управління правоохоронною системою Великбританії, є те, що «Міністр внутрішніх справ Великобританії безпосередньо не здійснює керівництво поліцією графств (місцевою поліцією). Відповідно до закону він зобов'язаний наглядати за роботою управлінь місцевих поліцейських органів, має право звільняти шефів - констеблів, котрі очолюють територіальні поліцейські управління і не відповідають займаним посадам. Поліцейська система тут грунтується на тісному поєднанні повноважень органів державної влади й органів місцевого самоврядування у сфері правопорядку. У кожному графстві створена поліцейська адміністрація і рада, що є колегіальним органом управління й одночасно структурою місцевого органу влади. Одночасно діють громадські консультативні комітети, створені з представників різних соціальних верств населення, основним завданням яких є визначення суспільних потреб у сфері охорони громадського порядку та внесення пропозицій щодо поліпшення діяльності поліції» [2].

Застосування досвіду Великобританії можливе в частинні створення спеціалізований правоохоронних органів, зокрема щодо ядерної безпеки та запобігання і боротьби з особливо тяжкими злочинами та незаконним оборотом наркотиків. Питання енергетичної безпеки є особливо важливим для України, а тому формування відповідного правоохоронного органу дасть можливість сформувати цілісну систему запобіганню та протидії злочинам в енергетичній сфері.

Висновки

Таким чином, вивчення досвіду зарубіжних країн (Італія, Іспанія, Франція, Великобританія) щодо реформування правоохоронних систем вказує на наступні особливості, які варто врахувати при розробці державного політики та формування державно-управлінських рішень щодо реформування правоохоронної системи України: по-перше, при формуванні структури державного управління правоохоронною системою необхідно керуватися двома моделями, а саме централізованою та децентралізованою та сформувати змішану (поширена в Іспанії, Франції та Великобританії); по-друге, розширення повноважень місцевого самоврядування сфері забезпечення громадського порядку та створення муніципальної поліції (Франція, Великобританія); по-третє, створення спеціалізованих правоохоронних органів щодо забезпечення безпеки в стратегічно важливих сферах суспільного життя, зокрема енергетичній (Великобританія). Важливого значення також набуває потреба в налагодженні комунікації із правоохоронними органами зарубіжних країн.

Список літератури

1. Белик В. Н. Финансовая Гвардия Италии (Организационно-правовые основы деятельности): Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.02: Москва, 2001 142 c.

2. Білас А.І. Правоохоронна діяльність країн ЄС: порівняльно-правове дослідження: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, Нац. ун-т ім. «Львівська політехніка», 2016. 238 с.

3. Бондарь Е.О. Испанский опыт взаимодействия правоохранительных органов и органов местного самоуправления при охране общественного порядка на территориях муниципальных образований и перспективы его использования в Российской Федерации. Местное самоуправление: история, современность и перспективы. М.: Акад. управления МВД России. 2001. 143 с.

4. Виноградов Н.С. Исторические особенности формирования спецслужб и правоохранительных органов Великобритании. Мудрый Юрист. URL: https://wiselawyer.ru/poleznoe/26726-istoricheskie-osobennosti- formirovaniya-specsluzhb-pravookhranitelnykh-organov-velikobritanii

5. Гриценко В. Г. Поняття правоохоронної діяльності. Митна справа. 2014. № 6(2.2). С. 422-427.

6. Правоохранительные органы в Великобритании. URL: https://isfic.info/greatbrit/romanov26.htm.

7. Реформирование полиции в странах Европы: Процесс и прогресс / П. Абрахам, Д. Бакрач, А. Бек и др.; под ред. М. Капарини, О. Маринина; предисловие А. Н. Ярмыша. К.: Задруга, 2005. С. 31.

8. Рєзнік О. М. Зарубіжний досвід діяльності правоохоронних органів що забезпечують фінансово-економічну безпеку. Science and society: Collection of scientific articles. Edizioni Magi, Roma, Italy. 2017. Р. 283-286.

9. Федченко О. С. Правова основа діяльності сил охорони правопорядку Іспанії. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ №1. 2010. Ст. 220-228. URL: https://www.lvduvs.edu.ua/ documents_pdf/visnyky/nvsy/01_2010/fosopi.pdf

Размещено на Allbest.ru