Ефективне державне управління галуззю, як чинник розвитку національного господарства

Постановка проблеми

державне управління галузь національне господарство

В будь-які періоди функціонування економіки органи державної влади, які відповідають за економічну політику, зобов'язані приймати рішення, що сприятимуть розвитку галузевої структури національного господарства на основі якої досліджуються міжгалузеві диспропорції, зокрема, порівнюються показники економічної ефективності виробничих процесів. Тому важливо дослідити вплив функціонування окремої галузі на розвиток національного господарства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Ефективність державного управління галуззю досліджувалася такими науковцями: Боклан Н.С., Скорик М.В. [1], Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Лебедева С.Н., Бикова М.Є., Логвінова Н.С., Воронова О.В. [3], Третяк Г.С., Бліщук К.М. [4], Юрій Ю.М. [6] та ін.

Метою є дослідження значення ефективного управління галуззю, як чинника розвитку національного господарства.

Основні результати дослідження

Основою добробуту громадян будь-якої країни є належне функціонування національного господарства. Національне господарство -- це унікальна організаційна структура суб'єктів господарства, що пов'язані між собою економічними відносинами та визначаються за двома науковими підходами: технологічний та економічний. Технологічний підхід передбачає дослідження сукупності галузей національного господарства, що характеризуються обсягами, якістю виготовленої продукції або наданих послуг, зокрема рівнем затрачених ресурсів. Водночас економічний підхід передбачає дослідження національного господарства з огляду на унікальність виробничих відносин, економічного механізму та зовнішньоекономічних зав'язків. Розвиток суспільного поділу праці спричинив процес диференціації галузі та, як наслідок, сприяв галузевому поділу національного господарства. Такий поділ передбачає створення відповідної галузевої структури, що передбачає сукупність галузей, які прямо та/ або опосередковано взаємопов'язані. При цьому, належне функціонування таких галузей має позитивний вплив на макроекономічний стан національного господарства [1].

Галузева структура національного господарства є характерним відображенням суспільного поділу праці. Співвідношення між галузями переважно визначається за чисельністю валового внутрішнього продукту, обсягами виробленої продукції тощо. Особливості галузевої структури національного господарства показують відмінності у функціонуванні окремих галузей цього господарства, зокрема, визначають пропорційність та ефективність виробництва [2].

Разом із цим рівень розвитку окремої галузі національного господарства та її потенціал можна визначити шляхом порівняння такої галузі в системі національного господарства інших країн з урахуванням усіх їх особливостей: ресурсні, географічні, демографічні, юридичні тощо.

Здатність галузей національного господарства виготовляти продукцію з високою доданою вартістю та/ або надавати якісні послуги свідчить про наявність значного економічного потенціалу щодо розвитку такого господарства. Значний економічний потенціал національного господарства характеризується високим рівнем освіченості трудових ресурсів та значною наявністю природних ресурсів, зокрема, сприятливими природніми умовами, розвиненою виробничою інфраструктурою тощо [3].

Разом із цим окрема галузь національного господарства має особливий статус та є автономною структурною одиницею з визначеною метою. Такою метою будь-якої галузі вважається створення суспільного блага. При цьому, функціонування галузі в галузевій структурі національного господарства не повинно перешкоджати досягненню такої мети для інших галузей. Хоча, в галузевій структурі національного господарства для галузі притаманна характерність автономності, її результативність може прямо залежати від функціонування інших галузей такої структури.

Сьогодні уряди будь-якої країни світу, що дотримуються капіталістичних поглядів приймають рішення щодо управління національним господарством з урахуванням концепції “неокласичного синтезу”. Така концепція передбачає можливість застосовувати державне регулювання національним господарством, якщо цього вимагають об'єктивні обставини (економічна криза, загроза існуванню вільної конкуренції тощо).

Сфери, галузі, регіони, ситуації та умови соціально-економічного життя, в основі яких виникли проблеми, що загрожують ефективному функціонуванню національного господарства, зокрема, потребують державного втручання є об'єктом державного регулювання економіки. Таким об'єктом може бути: економічний цикл, навколишнє середовище, грошовий обіг, інфляція, платіжний баланс, умови конкуренції тощо.

Державні органи управління, що сприяють вирішенню проблем, які пов'язані з функціонуванням національного господарства вважаються суб'єктами державного регулювання економіки. Водночас для всебічного врахування інтересів суспільства в рамках вирішення складних економічних проблем, держава залучає провідні наукові установи та громадські організації, зокрема враховує думки авторитетних вчених в провідних економічних наукових напрямах [4].

Органи державної влади, що є відповідальними за економічну політику приймаючи відповідне рішення щодо втручання у функціонування окремої галузі завжди враховують можливий вплив такого рішення для інших галузей національного господарства. Будь-яке рішення, що пов'язане з державним втручанням у функціонування національного господарства вимагає врахування можливостей та загроз для розвитку національного господарства після такого втручання.

Крім цього, представники державної влади, що приймають рішення про втручання та/ або невтручання у функціонування галузей національного господарства потребують забезпечення актуальною та обґрунтованою інформацією про структуру та особливість таких галузей. З точки зору державного управління у галузевій структурі національного господарства містяться галузі, що, мають стратегічне значення для функціонування національного господарства (енергетична, фармацевтична галузь тощо) та потребують негайного втручання державної влади в кризові періоди. Водночас застосування на початку 2020 р. обмежувальних заходів, у зв'язку, з поширенням COVID-19 сприяло активному державному регулюванню галузей (туризм, культура та мистецтво тощо), що зазвичай не потребують значного державного регулювання.

В будь-які періоди функціонування економіки (розвиток, спад, стагнація) органи державної влади, які відповідають за економічну політику, зобов'язані приймати рішення, що сприятимуть розвитку галузевої структури національного господарства на основі якої досліджуються міжгалузеві диспропорції, зокрема, порівнюються показники економічної ефективності виробничих процесів.

Наприклад, до промисловості належать 280 галузей та більше 500 окремих виробництв [5]. Водночас частка сфери послуг у ВВП країн з розвиненою галузевою структурою національного господарства перевищує 70% та має тенденцію до подальшого зростання [6].

При цьому, розвиток промислового сектору однієї галузі може мати прямий або опосередкований вплив на інші галузі національного господарства. До прикладу, виготовлення популярного напою “Coca-Cola” потребує наступних інгредієнтів: цукор, діоксид вуглецю, ортофосфорна кислота, кофеїн та різні ароматизатори [7].

Зростання попиту на вищезгаданий напій сприятиме збільшенню попиту і на інгредієнти (сировина) для цього напою (цукор, кофеїн, тощо). За такої умови, зростатиме потреба у збільшенні виробництва продукції, що є сировиною для виготовлення напою “Coca-Cola”. Результатом цього є створення нових робочих місць та збільшення видатків до державного та місцевого бюджетів.

Висновки з даного дослідження

Розвиток національного господарства має значну залежність від особливостей галузевої структури національного господарства зокрема, від доцільності прийнятих рішень органами державної влади, що відповідають за економічну політику. Державне управління розвитком окремої галузі національного господарства передбачає можливий прямий або опосередкований вплив на розвиток та функціонування інших галузей національного господарства. Поширення COVID-19 сприяло активному втручанню органами державної влади, що відповідають за економічну політику в функціонування галузей національного господарства, що зазвичай, не потребують такого втручання. Розвиток національного господарства передбачає комплексне ефективне управління галузями такого господарства, в першу чергу галузями, що мають стратегічне значення.

Література

1. Боклан Н.С., Скорик М.В. Національна економіка України та її галузева структура // Сучасні проблеми економіки і підприємництво. № 5 (3). 2010. С. 5-7

2. Сучасна галузева і територіальна структура господарства. 2021 // [Електронний ресурс]. https://pidru4niki.com/76340/rps/suchasna_galuzeva_ teritorialna_struktura_gospodarstva.

3. Козак Ю.Г., Ковалевський В.В., Лебедева С.Н., Бикова М.Є., Логвінова Н.С., Воронова

О.В. Економіка зарубіжних країн: Навч. посібник. Видання 4-е, перероб. та доп. Київ: «Центр учбової літератури», 2013, 292 с.

4. Третяк Г. С. Державне регулювання економіки та економічна політика: Навч. посіб. / Г. С. Третяк, К. М. Бліщук. Львів : ЛРІДУ НАДУ, 2011. С. 8-20.

5. Господарський комплекс національної економіки // [Електронний ресурс]. URL: https://learn.ztu.edu.ua/pluginfile.php/51822/mod_resource/content/1/%D0%A2%D0%B5%D0%BC %D0%B0_5_.pdf.

6. Юрій Ю.М. Роль та значення сфери послуг в економіці держави // [Електронний ресурс]. URL: http://surl.li/cbrmi.

7. «Кока-кола». Вікіпедія, [Електронний ресурс]. URL: http://surl.li/cbrtu.

8. Бакуменко В.Д. Державно-управлінські рішення: Навчальний посібник / В.Д. Бакуменко. К.: ВПЦ АМУ, 2011. 444 с.

9. Актуальні напрями розвитку технічного та виробничого потенціалу національної економіки (економічний аспект): монографія / За ред. Л.М. Савчук, В.І. Дубницького, Л.М. Бан- доріної. Дніпро: Пороги, 2021. 288 с.

10. Підходи до вирішення проблем фінансування, безпеки, економічного та інформаційного розвитку суб єктів господарювання в умовах пандемії: монографія /За ред. Л.М. Савчук, Л.М. Бандоріної. Дніпро: Пороги, 2021. 376 с.

Referents

1. Boklan N.S., Skoryk M.V Natsionalna ekonomika Ukrainy ta yii haluzeva struktura // Suchasni problemy ekonomiky i pidpryiemnytstvo. № 5 (3). 2010. S. 5-7 [Ukrainian].

2. Suchasna haluzeva i terytorialna struktura hospodarstva. 2021 // [Elektronnyi resurs]. https://pidru4niki.com/76340/rps/suchasna_galuzeva_ teritorialna_struktura_gospodarstva. [Ukrainian].

3. Kozak Yu.H., Kovalevskyi V.V., Lebedeva S.N., Bykova M.Ie., Lohvinova N.S., Voronova O.V. Ekonomika zarubizhnykh krain: Navch. posibnyk. Vydannia 4-e, pererob. ta dop. Kyiv: «Tsentr uchbovoi literatury», 2013, 292 s. [Ukrainian].

4. Tretiak H. S. Derzhavne rehuliuvannia ekonomiky ta ekonomichna polityka: Navch. posib. / H.

S.Tretiak, K. M. Blishchuk. Lviv : LRIDU NADU, 2011. S. 8-20. [Ukrainian].

5. Hospodarskyi kompleks natsionalnoi ekonomiky // [Elektronnyi resurs]. URL: https://learn.ztu.edu.ua/pluginfile.php/51822/mod_resource/content/1/%D0%A2%D0%B5%D0%BC %D0%B0_5_.pdf. [Ukrainian].

6. Iurii Yu.M. Rol ta znachennia sfery posluh v ekonomitsi derzhavy // [Elektronnyi resurs]. URL: http://surl.li/cbrmi. [Ukrainian].

7. «Koka-kola». Vikipediia, [Elektronnyi resurs]. URL: http://surl.li/cbrtu. [Ukrainian].

8. Bakumenko V. D. Derzhavno-upravlinski rishennia : Navchalnyi posibnyk / V.D. Bakumenko. K.: VPTs AMU, 2011. 444 s.[Ukrainian].

9. Aktualni napriamy rozvytku tekhnichnoho ta vyrobnychoho potentsialu natsionalnoi ekonomiky (ekonomichnyi aspekt): monohrafiia / Za red. L.M. Savchuk, V.I. Dubnytskoho, L.M. Bandorinoi. Dnipro: Porohy, 2021. 288 s.[Ukrainian].

10. Pidkhody do vyrishennia problem finansuvannia, bezpeky, ekonomichnoho ta informatsiinoho rozvytku sub iektiv hospodariuvannia v umovakh pandemii: monohrafiia /Za red. L.M. Savchuk, L.M. Bandorinoi. Dnipro: Porohy, 2021. 376 s.[Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru