Національні механізми інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА В ІНТЕГРОВАНОМУ УПРАВЛІННІ КОРДОНАМИ

Віхтюк Андрій Вікторович,

директор Департаменту організації, планування та контролю Адміністрації Державної прикордонної служби України

Анотація

У статті проаналізовано основні національні механізми інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, розкрито основні фактори, які негативно впливають на їх функціонування.

Наголошено на тому, що Україна вже має досвід застосування в інтегрованому управлінні кордонами власних організаційно-правових механізмів інформаційного співробітництва, які перебувають на етапі становлення.

Мета статті - аналіз підходів до визначення та формування в Україні механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, а також надання пропозицій щодо ефективних рішень із вирішення актуальних проблем їх функціонування.

Наукова новизна полягає у дослідженні специфічних рис механізмів інформаційного співробітництва з питань протидії загрозам національної безпеки на державному кордоні та виявлення й запобігання порушенням законодавства з питань державної митної справи.

Під час дослідження акцентовано особливу увагу на необхідності подальшого наукового дослідження, експертного аналізу позитивних і негативних сторін інформаційного співробітництва, обговорення поточних інформаційних потреб та можливостей суб'єктів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами щодо їх задоволення.

Висновки. Систематизовані результати дослідження дозволили комплексно вивчити проблеми функціонування наявних в Україні механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами та запропонувати шляхи щодо їх вирішення за авторським методом, з огляду від актуальності загроз у сфері прикордонної безпеки, готовності до інформаційних змін та спроможності відповідних суб'єктів впровадити ідеологію такого співробітництва, забезпечивши належний механізм координації та створивши ефективні інформаційні зв'язки.

Ключові слова: інформаційне співробітництво, інтегроване управління кордонами, національна безпека, прикордонна безпека, обмін інформацією, координація, аналіз ризиків.

інформаційне співробітництво інтегроване управління кордони

Vikhtiuk Andrn V.,

Director of Organization, Planning and Control Directorate, Administration of the State Border Guard Service of Ukraine

NATIONAL MECHANISMS FOR INFORMATION COOPERATION IN INTEGRATED BORDER MANAGEMENT

The article analyses the main national mechanisms of information cooperation in integrated border management and highlights the main factors that negatively effect on their functioning.

It is noted that Ukraine already has experience in the application of its own legal and organizational mechanisms of information cooperation in integrated border management and which are in the process of being established.

The purpose of the article is to analyze the approaches to the definition and formation in Ukraine of mechanisms of information cooperation in integrated border management, as well as to provide proposals for effective solutions to address pressing issues of their functioning.

The scientific novelty lies in the study of specific features of the mechanisms of information cooperation on combating threats to national security at the state border and the detection and prevention of violations of legislation on state customs.

The study focuses on the need for further research, expert analysis of the pros and cons of information cooperation, discussion of current information needs and capabilities of the subjects of information cooperation in integrated border management to meet them.

Conclusions. Systematized research results allowed to comprehensively study the problems of existing mechanisms of information cooperation in Ukraine in integrated border management and suggest ways to solve them by the author's method, given the urgency of threats to border security, readiness for information change and the ability of relevant actors to implement ideology. such cooperation, ensuring an appropriate coordination mechanism and establishing effective information links.

Key words: information cooperation, integrated border management, national security, border security, information exchange, coordination, risk analysis.

Постановка проблеми у загальному вигляді. За результатами вивчення найкращих міжнародних стандартів та враховуючи національний досвід у сфері прикордонної безпеки у 2010 році Україна приєдналася до впровадження європейського інструментарію щодо управлінні кордонами.

За цей час були впроваджено дві Концепції інтегрованого управління кордонами (2010 та 2015роки [1; 2], а з 2020року на засадах оновлених у 2016 році європейських принципів прикордонного менеджменту реалізується Стратегія інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року [3].

Водночас слід відзначити, що із розвитком інтегрованого управління кордонами збільшувалося коло його суб'єктів. Зокрема, у 2010-- 2015роках безпосередньо до реалізації державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами залучалися чотири державні органи, у 2015-2020роках їх кількість збільшилася і на сьогодні становить дванадцять.

Доволі розгалужене коло суб'єктів дає змогу комплексно реалізувати завдання державної політики у сфері інтегрованого управління кордонами. Але, з іншого боку, створює досить розгалужену систему інформаційних взаємозв'язків між цими суб'єктами, що ускладнює створення ефективної системи інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, потребує додаткових людських і фінансових ресурсів щодо роботи з інформацією, а також призводять до низки негативних наслідків: зниження рівня оперативності та повноти інформації, не використання актуальних даних, виникнення та поглиблення міжвідомчих суперечностей тощо.

Очевидно, що існуючі механізми інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами потребують удосконалення, проте важливим є окреслення спектру проблем їх функціонування на національному рівні з огляду на стандарти Європейського Союзу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремі питання щодо формування національних механізмів в інтегрованому управлінні кордонами розглянуто у працях С. Дейнеки, Д. Дягеля, В. Кириленка, О. Краснова, Д. Купрієнка, М. Литвина, А. Махнюка, О. Мейка, О. Морохова, В. Нікіфоренка та інших.

Разом із тим національні механізми інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами на сучасному етапі ще не отримали комплексного вивчення і потребують поглибленого дослідження в контексті задекларованих в Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року [3] стратегічних цілей щодо розв'язання актуальних проблем у сфері інформаційних відносин між компетентними суб'єктами співробітництва.

Метою статті є аналіз підходів до визначення та формування в Україні механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, а також надання пропозицій щодо ефективних рішень із вирішення актуальних проблем їх функціонування.

Виклад основного матеріалу дослідження. Досліджуючи проблеми, пов'язані з механізмами інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами, варто враховувати, що розвиток інститу- ційних спроможностей державних органів у рамках реформування системи державного управління здійснюється нерівномірно і залежить від низки взаємопов'язаних факторів. Такими є:

- недостатній рівень спільного консенсусу між державними органами у вирішенні проблемних питань інтегрованого управління кордонами та пошуку шляхів подальшого розвитку;

- невирішеність низки проблем із реалізації концептуальних засад щодо удосконалення міжвідомчого співробітництва протягом 2010-2020 років;

- поява нового спектру загроз регіональній і глобальній безпеці воєнного та міграційного характеру, що спричинили зосередження основних ресурсів держави на реагування й запобігання їх поширенню. Як наслідок, зниження ефективності реалізації державної політики із запровадження європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;

- політика бюджетних обмежень щодо сфери прикордонної безпеки та розвитку інфраструктури державного кордону;

- культура інтегрованого управління кордонами в Україні перебуває на етапі становлення;

- перевага національних архаїчних стереотипів над європейськими стандартами й можливостями реалізації європейського та євроатлантичного курсу України;

- неузгодженість у діях суб'єктів інтегрованого управління кордонами щодо раціонального використання можливостей і ресурсів, що призводить до негативних наслідків із зростання рівня ризиків у сфері прикордонної безпеки;

- постійне зростання обсягів інформації та попиту на них від державних інституцій, міжнародних організацій, іноземних партнерів та громадянського суспільства;

- висока вразливість інформації в умовах глобалізації інформаційного простору та поширення дезінформації, пропаганда протиправної діяльності;

- асиметрія інформаційних ресурсів компетентних державних органів та нерівномірність забезпечення взаємного доступу до інформаційних систем;

- відсутність спільної інфраструктури інформаційного співробітництва в державному секторі та неузгодженість розвитку інформаційних технологій більшості державних органів;

- недосконалість підходів в роботі з інформацією, її збору, оцінки, узагальнення, аналізу, внутрівідомчого використання та міжвідомчого обміну;

- відомчі суперечності термінології призводять до різного розуміння понять, категорій, процедур й ускладнюють їх застосування на практиці.

Відтак, негативний вплив цих факторів на інтегроване управління кордонами створює передумови до зниження рівня прикордонної безпеки. У цьому контексті пріоритетним завданням з реалізації державної політики у цій сфері має стати удосконалення існуючих і формування нових організаційно-правових механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами.

Необхідно зауважити, що Україна вже має досвід застосування в інтегрованому управлінні кордонами власних організаційно-правових механізмів інформаційного співробітництва. В роботі окреслені три взаємопов'язані складові формування цілісного механізму інформаційного співробітництва інтегрованого управління кордонами.

Очевидно, що перша складова передбачає організаційні механізми інформаційного співробітництва, друга - механізми обміну інформацією, третя - механізми спільного аналізу ризиків.

Основним підґрунтям для організації інформаційного співробітництва між суб'єктами інтегрованого управління кордонами є Закон України «Про інформацію» [4], який «встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації й забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації».

Слід зазначити, що організаційно у складі органів державної влади утворюються структурні підрозділи, які наділені повноваженнями щодо здійснення міжвідомчих інформаційних відносин з питань, що віднесені до компетенції з формування та реалізації відповідних сфер державної політики.

Водночас, як вважають М. Литвин та А. Махнюк, управління інформацією досить складне завдання, яке потребує нових рішень, застосування інноваційних технологій, часу, додаткових людських і фінансових ресурсів, а найголовніше - готовності суб'єктів інтегрованого управління кордонами ділитися інформацією, спільно працювати над досягненням поставлених цілей [5; 6].

Об'єктивно, що саме механізми інформаційного співробітництва між відповідними суб'єктами інтегрованого управління кордонами потребують додаткового нормативно-правового врегулювання шляхом укладання міжвідомчих наказів, угод, порядків, методик, інструкцій, протоколів тощо.

У сучасних умовах механізми інтегрованого управління кордонами активно розвиваються. Їх головне завдання - бути важелями адаптивного впливу на підтриманням балансу у забезпеченні належного рівня прикордонної безпеки та збереженням відкритості державного кордону для законного транскордонного співробітництва, а також для осіб, які подорожують.

Аналіз існуючих в Україні механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами дає змогу зробити висновок, що вони формувалися як противага актуальним загрозам прикордонної безпеки, зокрема:

- незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин через державний кордон [7];

- протидії нелегальній міграції;

- комплексним загрозам у сфері безпеки державного кордону [8];

- запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи [9].

Так, у 2010 році було створено віртуальний контактний аналітичний центр з питань обміну відкритою статистичною й аналітичною інформацією з протидії незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин через державний кордон [8].

На сьогодні загрози, що пов'язані із незаконним переміщенням через державний кордон наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин через державний кордон, залишаються актуальними. Зокрема, у 2020році лише Державною прикордонною службою України виявлено та передано іншим правоохоронним органам за компетенцією: 698одиниць зброї, 30,4ти- сяч боєприпасів, 20,88 кг вибухових речовин, 661,961 кг наркотичних засобів, 17,530 кг психотропних речовин та 6 872 кг прекурсорів [10].

Для організації діяльності цього аналітичного центру визначено:

- форми інформаційного співробітництва - щомісячний обмін відкритою статистичною інформацією та проведення спільних аналітичних досліджень;

- контактні підрозділи від Держмитслужбою і Адміністрацією Держприкордонслужби;

- загальний порядок реалізації визначених завдань та систему комунікації між контактними підрозділами [8].

Водночас діяльність цього віртуального контактного аналітичного центру, хоча і визначає чіткі механізми інформаційного співробітництва, з 2014року є декларативною і вкрай інерційною через постійні зміни у структурі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Зауважимо, що механізми інформаційного співробітництва, які було апробовано віртуальним контактним аналітичним центром з питань обміну відкритою статистичною й аналітичною інформацією між Держмит- службою і Адміністрацією Держприкордонслужби, стали підґрунтям для формування у 2011році відповідних механізмів у діяльності контактного аналітичного центру аналізу ризиків з метою протидії нелегальній міграції та віртуального контактного аналітичного центру обміну даними між суб'єктами інтегрованого управління кордонами [7; 9].

Незважаючи на зниження рівня ризику нелегальної міграції, ця загроза залишається актуальною. Так, за інформацією Державної прикордонної служби України у 2020 році затримано 9,3 тисяч нелегальних мігрантів, у т.ч.: 1,1тисяч осіб - за незаконне перетинання державного кордону, 8,1 тисяч осіб - за порушення правил перебування в Україні, 107 осіб - за інші правопорушення. Відмовлено у в'їзді в Україну 5,2 тисячам потенційним мігрантам [10]. Відповідна тенденція спостерігається і на зовнішніх кордонах Європейського Союзу.

Згідно з даними Агентства з прикордонної та берегової охорони ЄС FRONTEX [11], у 2020 році за незаконне перетинання зовнішніх кордонів ЄС затримано 124тис. нелегальних мігрантів, що на 13 % менше, ніж у2019році. Цей показник став найменшим з 2013 року. При цьому на кордоні з Україною у 2020році затримано 5623 нелегальних мігранти [10].

До механізмів інформаційного співробітництва контактного аналітичного центру аналізу ризиків з метою протидії нелегальній міграції слід віднести:

- обмін статистичною та аналітичною інформацією;

- всебічний аналіз усієї доступної інформації, пов'язаної з нелегальною міграцією;

- підтримку та сприяння спільній діяльності суб'єктів, у тому числі шляхом повідомлення про зміни загальних тенденцій, способів, методів нелегальної міграції, тактики дій;

- розроблення пропозицій та рекомендацій щодо проведення заходів з протидії нелегальній міграції [7].

Методика аналізу ризиків з метою протидії нелегальній міграції значно розширює коло суб'єктів інформаційного співробітництва, зокрема передбачає комплексні інформаційні відносини у зазначеній сфері між контактними підрозділами МВС, МЗС, Мінсоцполітики, МОН, Адміністрації Держприкордонслужби, СЗР, СБУ та ДМС [7].

Одночасно ця методика визначає чіткий перелік статистичної й аналітичної інформації, обмін якою сприятиме підвищенню ефективності протидії нелегальній міграції.

Ще однією важливою рисою контактного аналітичного центру аналізу ризиків з метою протидії нелегальній міграції є визначення координатора Центру - відділу протидії нелегальній міграції Департаменту у справах іноземців та осіб без громадянства ДМС. Його завдання полягає в узгодженні між визначеними суб'єктами спільних заходів, спрямованих на своєчасне та якісне забезпечення механізмів інформаційного співробітництва.

Водночас, на наш погляд, механізми інформаційного співробітництва, які застосовуються з метою протидії нелегальній міграції, потребують активізації у вирішенні не лише нагальних питань співпраці компетентних органів у цій сфері, але й шляхом застосуванням системного підходу для інформаційної підтримки прийняття комплексних рішень із нейтралізації загроз національній безпеці у сфері міграційної політики.

Враховуючи результати попереднього досвіду формування контактних аналітичних центрів у фунціоналі віртуального контактного аналітичного центру обміну даними між суб'єктами інтегрованого управління кордонами, були сформовані загальні механізми інформаційного співробітництва. На сьогодні вони передбачають:

- розроблення нових підходів до інтегрованого управління кордонами;

- опрацювання пропозицій щодо удосконалення механізмів співпраці між суб'єктами інтегрованого управління кордонами;

- обмін відкритою статистичною й аналітичною інформацією у сфері прикордонної безпеки;

- проведення спільних аналітичних досліджень з оцінки загроз і ризиків у сфері безпеки державного кордону та ефективності інтегрованого управління кордонами;

- вироблення пропозицій щодо конкретних кроків для налагодження міжвідомчого обміну інформацією між суб'єктами інтегрованого управління кордонами та винесення цих пропозицій на розгляд керівників відповідних органів, зокрема з метою розвитку інтегрованого управління кордонами щодо створення єдиного інформаційного простору [9].

Крім того, у діяльності цього Центру передбачено механізм координації та практично забезпечено його реалізацію.

Водночас варто наголосити, що на сьогодні ці механізми потребують вдосконалення, зокрема щодо:

- визначення оптимальної кількості суб'єктів інформаційного співробітництва відповідно до Стратегії інтегрованого управління кордонами;

- забезпечення інформаційної підтримки діяльності міжвідомчої робочої групи з питань координації інтегрованого управління кордонами;

- системного проведення спільних аналітичних досліджень з оцінки загроз і ризиків у сфері прикордонної безпеки;

- створення механізмів прозорості у діяльності аналітичного центру та відкритості інформації про розвиток системи інтегрованого управління кордонами.

У 2016 році рішенням Кабінету Міністрів України при Міністерстві фінансів України був утворений Міжвідомчий цільовий центр із запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи (далі - Міжвідомчий цільовий центр) [12].

За висновками незалежної групи з макро- економічного аналізу та прогнозу (Київ, Україна) загальні втрати Державного бюджету України через існування контрабандних схем на державному кордоні сягають від 2 до 4 млрд доларів США щорічно [13].

Серед механізмів інформаційного співробітництва Міжвідомчого цільового центру доцільно виділити:

- узагальнення оперативної й аналітичної інформації про можливі порушення законодавства з питань державної митної справи, отриманої з будь-яких джерел, обробка та аналіз такої інформації;

- узагальнення інформації про результати роботи мобільних груп, підготовка відповідних аналітичних матеріалів;

- проведення аналізу ефективності заходів, що вживаються для протидії митним правопорушенням [12].

На противагу вже існуючим центрам - Міжвідомчий цільовий центр існував як окрема міжвідомча інституція із власною організаційною структурою та фінансуванням, йому були визначені конкретні завдання та надано повноваження. У складі Міжвідомчого цільового центру функціонувала аналітична група з представників Державної фіскальної служби України, Державної прикордонної служби України та Національної поліції України, яка здійснювала аналітично-пошукову роботу з метою виявлення ризикових операцій в зоні діяльності митниць та підготовку пропозицій щодо здійснення заходів, спрямованих на запобігання та виявлення порушень законодавства з питань державної митної справи.

Детальніше розглядаючи механізми інформаційного співробітництва в діяльності Міжвідомчого цільового центру, можна прийти до розуміння скасування у 2018 році Кабінетом Міністрів України власного рішення про його утворення [14]. Наразі саме через відсутність системних інформаційних зв'язків, крім доступу до баз даних його суб'єктів без відповідних інструментів щодо обробки інформації, не були реалізовані наявні можливості у визначеній сфері. Відтак, існувала низка проблем та неузгодженостей, які практично позбавили Міжвідомчий цільовий центр оперативної інформації та фахової аналітичної підтримки.

Зважаючи на зазначене, можна дійти висновку, що на сьогодні національні механізми інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами перебувають на етапі становлення. Їх формування залежить від актуальності загроз у сфері прикордонної безпеки, готовності до інформаційних змін та спроможності відповідних суб'єктів впровадити ідеологію такого співробітництва, забезпечивши належний механізм координації та створивши ефективні інформаційні зв'язки.

Надважливим, з нашої точки зору, є вибір координатора інформаційного співробітництва, оскільки саме йому відводиться провідна роль у процесі розробки цілісних механізмів інформаційного співробітництва, створення й забезпечення ефективного застосування необхідних інструментів для інтеграції зусиль решти учасників із реалізації загальних завдань і цілей.

У цьому ж контексті, розглядаючи інтегроване управління кордонами як комплексний механізм державного управління, доцільно розширити спектр механізмів інформаційного співробітництва з огляду на забезпечення інформаційних потреб компетентних державних органів України, створити системні взаємозв'язки між цими механізмами та розглядати їх невід'ємну частину системи підтримки управлінських рішень.

Висновки. Формування національних механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами потребує подальшого ретельного наукового дослідження, експертного аналізу позитивних і негативних сторін, обговорення поточних інформаційних потреб суб'єктів співробітництва та можливостей щодо їх задоволення.

Здійснений нами аналіз національних підходів до визначення та формування механізмів інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами дозволив систематизувати національний досвід та запропонувати авторське рішення щодо вирішення актуальних проблем їх функціонування.

Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі може бути вивчення європейського досвіду нормативно-правового забезпечення розвитку інформаційного співробітництва в інтегрованому управлінні кордонами.

Список використаних джерел:

1. Про схвалення Концепції інтегрованого управління кордонами: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27жовтня 2010 р. № 2031-р. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2031-2010-%D1%80 (Дата звернення: 09.04.2021).

2. Про схвалення Концепції інтегрованого управління кордонами: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28жовтня 2015 р. №1149-р. URL:https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/1149-2015-%D1%80 (Дата звернення: 09.04.2021).

3. Про схвалення Стратегії інтегрованого управління кордонами на період до 2025 року: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24липня 2019 р. №687-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/687-2019-%D1%80 (Дата звернення: 11.04.2021).

4. Про інформацію : Закон України від 2жовтня 1992 р. №2657-XII. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 (Дата звернення: 11.04.2021).

5. Литвин М. М. Концептуальні засади інтегрованого управління кордонами. Досвід упровадження в Україні. Наука і оборона. 2014. № 1. С. 3-7.

6. МахнюкА.В. Окремі аспекти інформаційно-аналітичного забезпечення інтегрованого управління кордонами в сучасних умовах. Наука і оборона. 2011. № 2. С. 15-18.

7. Про затвердження Методики аналізу ризиків з метою протидії нелегальній міграції: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України від 29 квітня 2015 р. №494/132/467/497/141/281. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0587-15 (Дата звернення: 11.04.2021).

8. Про затвердження Порядку обміну відкритою статистичною та аналітичною інформацією між Державною митною службою України і Адміністрацією Державної прикордонної служби України з питань протидії незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, зброї, боєприпасів та вибухових речовин через державний кордон України : Наказ Державної митної служби України, Адміністрації Державної прикордонної служби України від 13 грудня 2010 р. №1466/958. URL: https://zakon.rada.gov. ua/laws/show/z0001-11 (Дата звернення: 11.04.2021).

9. Про затвердження Порядку обміну інформаційно-аналітичними матеріалами між суб'єктами інтегрованого управління кордонами: Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства фінансів України, Служби безпеки України від 1 вересня 2015 р. №1050/254/341/749/562. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1094-15 (Дата звернення: 11.04.2021).

10. Біла книга - 2020. Державна прикордонна служба України / ВіхтюкА. В. та ін.; за ред. В.С. Нікіфоренка, Сердюка С.І. Вінниця: ТОВ «Консоль», 2021. 100 с.

11. Detections of illegal border-crossings statistics. URL: https://frontex.europa.eu/ we-know/migratory-map (Дата звернення: 11.04.2021).

12. Питання протидії незаконному переміщенню товарів через державний кордон України: Постанова Кабінету Міністрів України від 8червня 2016 р. № 371. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/371-2016-%D0%BF (Дата звернення: 11.04.2021).

13. Дубровський В., Черкашин В., Гетман О. Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні: нові виклики. Київ, 2020. URL: http://www. visnuk.com.ua/uploads/media/file/2020/10/1 5/511abe042e29b50d054719df87b29acff1192 2c8.pdf (Дата звернення: 11.04.2021).

14. Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 20червня 2018 р. №80. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480- 2018-%D0%BF#n11 (Дата звернення: 11.04.2021).

Размещено на Allbest.ru