Адміністративно-правовий статус Державної інспекції архітектури та містобудування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96 КУпАП

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії внутрішніх справ

Адміністративно-правовий статус Державної інспекції архітектури та містобудування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96 КУпАП

Марченко О.Л. - здобувач кафедри публічного управління та адміністрування

м. Київ

Анотація

Проаналізувавши реформу у сфері містобудування, ставимо за мету в цій статті дослідити адміністративно-правовий статус Державної інспекції архітектури та містобудування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також особливості її повноважень; систематизувати пропозиції з удосконалення діяльності Державної інспекції архітектури та містобудування в провадженнях, виявленні порушень і притягненні до адміністративної відповідальності за ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Методологія. Відповідно до поставленої мети та специфіки предмета дослідження, автор використав низку методів, серед яких: описовий, метод системного аналізу, узагальнення, порівняльний метод, функціональний та інші методи наукового пізнання. Наукова новизна публікації полягає в тому, що автор уперше здійснив наукове дослідження адміністративно-правового статусу Державної інспекції архітектури та містобудування в провадженні за справами про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Аргументовано необхідність удосконалення діяльності не лише підрозділів Державної інспекції архітектури та містобудування, а й інших підрозділів, які реалізують державну політику у сфері будівництва. Запропоновано внести зміни до законодавства України щодо розширення повноважень Державної інспекції архітектури та містобудування під час виявлення порушень і здійснення проваджень у сфері будівництва, а також запропоновано узгодити Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду». На підставі здійсненого дослідження адміністративно-правового статусу Державної інспекції архітектури та містобудування, сформульовано висновок, за яким потребує доповнення Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року, адже в його змісті не відображено адміністративний статус Державної інспекції архітектури та містобудування як центрального органу виконавчої влади, який здійснює контроль і нагляд у сфері містобудування.

Ключові слова: адміністративно-правовий статус; містобудування; Державна інспекція архітектури та містобудування; суб'єкт; провадження; стаття 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Abstract

Marchenko O. - Researcher of the Department of Public Management and Administration of the National Academy of Internal Affairs, Kyiv, Ukraine

Administrative and Legal Status of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning in Proceedings on Administrative Offenses Provided for in Article 96 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses

Having analyzed the reform in the field of urban planning, we purpose this article: to investigate the administrative and legal status of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning in proceedings on administrative offenses provided for in Article 96 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses; to analyze power features of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning; to systematize proposals for improving the activities of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning during proceedings; to detect violations and implead violator to administrative responsibility provided for in Article 96 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses. Methodology. In accordance with the purpose and specifics of the research subject, the author used a number of methods, including: descriptive method, method of systems analysis, generalization, comparative method, functional and other methods of scientific cognition. The scientific novelty of the publication lies in the fact that the author was the first, who conducted a scientific study of the administrative and legal status of the State Inspectorate of Architecture and Urban Planning during proceedings on administrative offenses under Article 96 of the Code of Administrative Offenses. The necessity of improving the activity not only for the subdivisions of the State Inspectorate of Architecture and Urban Planning, but also for other subdivisions, that implement the state policy in the field of construction, is argued. It is proposed to amend the Legislation of Ukraine to expand the powers of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning during the detection of violations and the implementation of proceedings in the field of construction. It is also proposed to harmonize the Law of Ukraine «On Regulation of Urban Development» with the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1340 on December 23, 2020 «Some issues of the functioning of architectural and construction control and supervision». Based on the study of the administrative and legal status of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning, it was concluded that the Law of Ukraine «On Regulation of Urban Development» of February 17, 2011 needs to be amended, as its content does not reflect the administrative status of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning executive body that exercises control and supervision in the field of urban planning

Keywords: administrative and legal status; urban planning; State Inspectorate for Architecture and Urban Planning; subject; proceedings; article 96 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses.

Вступ

Будівельна галузь в Україні має важливе значення для підтримки економіки держави. Від успішності її функціонування залежить якість життя населення. Водночас однією з найсуттєвіших перешкод у цій галузі є корупція.

Згідно з даними здійснених досліджень, сфера містобудування - одна з найскладніших і найкорумпованіших в Україні, а тому є джерелом незаконного збагачення. Загалом збитки від корупції в галузі містобудування становлять від 2,7 до 3,5 млрд грн на рік ("Yak Mintsyfra reformuie"). З огляду на зазначене, ми поділяємо думку, що «корупція була, є і, очевидно, буде (принаймні в найближчому майбутньому) однією з найбільш масштабних та глобальних проблем в Україні» (Vozrnuk, 2020). А тому слід працювати над зниженням її рівня, оскільки «інакше одна з найбільших за потенціалом людських і природних ресурсів країна Європи буде однією з найбідніших на континенті» (Cherniavskyi, & Vozniuk, 2019).

З огляду на зазначене, відбувається реформа в різних сферах суспільного життя. Саме тому назріла необхідність реформування й будівельної галузі.

Формування державної політики у сфері містобудування потребує чіткого законодавчого врегулювання діяльності всіх учасників і визначення їх адміністративно-правового статусу, а також прозорості та лібералізації їх функціонування і притягнення до відповідальності. Невипадково

В.В. Стукаленко акцентує на необхідності гармонізувати механізм притягнення до адміністративної відповідальності у сфері містобудування з актуальними міжнародними стандартами (Stukalenko, 2020).

Ефективна реалізація цієї політики неможлива без забезпечення ефективного урегулювання функцій контролю та нагляду у сфері містобудування. З огляду на зазначене, цілком очікуваним кроком стало створення нового центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі - ДІАМ).

У науці адміністративного права проблеми функціонування та правового статусу державних органів у сфері містобудування досліджували В. Б. Авер'янов, Д. М. Бахрах, А. Х. Бербеков, М. І. Брагінський, В. П. Бугорський, О. М. Вінник, М. І. Вітрянський, В. І. Димченко, О. Є. Єршов, Р. А. Калюжний, С. В. Ківалов, Л. В. Коваль, В. К. Колпаков, П. М. Куліков, М. С. Студенікіна, В. А. Тархов, Е. М. Трубецький, Ю. С. Шемшученко та ін. Науковці окреслили повноваження і теоретичні засади діяльності державних органів архітектурно-будівельного контролю. Проте після проведеної реформи у сфері містобудування недостатньо дослідженими є адміністративно- правовий статус ДІАМ і перспективи вдосконалення контрольної функції цього державного органу в умовах сучасних процесів децентралізації політики України.

Мета і завдання дослідження

Мета статті - дослідити адміністративно- правовий статус ДІАМ у провадженні у справах про адміністративні правопорушення за ст. 96 КУпАП. Для реалізації цієї мети окреслено такі завдання:

розглянути особливості повноважень ДІАМ;

систематизувати пропозиції з удосконалення діяльності ДІАМ в провадженнях у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 96 КУпАП.

Виклад основного матеріалу

Наукове дослідження адміністративно- правового статусу ДІАМ надає можливість розмежувати особливості повноважень державних органів, які здійснюють адміністративний контроль за вимогами законодавства щодо будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

Розглядаючи наукову категорію «адміністративно-правовий статус», слід зазначити, що в науці немає чіткого його визначення, що породжує окремі дискусії вчених. Зокрема, Д. М. Бахрах і В. Б. Авер'янов вважають, що адміністративно- правовий статус містить три блоки елементів:

а) цільовий; б) структурно-організаційний; в) компе- тенційний (Averianov, 2002). У своєму дослідженні схиляємося до позиції науковців, які в підручнику «Адміністративне право України» (за загальною редакцією академіка С. В. Ківалова) розглядають адміністративно-правовий статус органу виконавчої влади крізь призму функцій, завдань, компетенції (Kivalov, 2003). Тож у своєму дослідженні висвітлимо функції, завдання та компетенцію ДІАМ як суб'єкта адміністративного контролю за ст. 96 КУпАП. інспекція архітектура адміністративний відповідальність

Адміністративно-правовий статус інспекції архітектури та містобудування сформувався під впливом вимог сучасного суспільства. Адже корумпованість і непрозоре виконання обов'язків працівниками Державної архітектурно-будівельної інспекції призвело до її ліквідації та початку реформ.

У березні 2020 року на виїзному урядовому засіданні Президент України повідомив про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та прийняття того самого дня постанови Кабінету Міністрів України про створення замість Державної архітектурної будівельної інспекції трьох нових органів: Державної інспекції містобудування, Держагентства з технічного регулювання в містобудуванні та Державної сервісної служби містобудування. Кожний орган наділено особливими функціями. Функції контролю та нагляду в системі будівництва покладено на Державну інспекцію містобудування. Згодом було оптимізо- вано створені органи та запроваджено новий центральний орган виконавчої влади у сфері реалізації архітектурно-будівельної політики держави - Державну інспекцію архітектури та містобудування України. Адміністративно-правовий статус новоствореного органу є особливим. У своїй діяльності інспектори використовують Єдину державну електронну систему у сфері будівництва. Серед основних складових системи - новий Реєстр будівельної діяльності, публічний портал, електронні кабінети й автоматизовані будівельні послуги на порталі «Дія».

У межах нової системи немає корупційних ризиків. Єдина державна електронна система у сфері будівництва максимально мінімізує контакти між учасниками процесу. Завдяки цій системі процеси будівництва здійснюють чітко та прозоро. Містобудівна реформа ґрунтується на двох ключових тезах: лібералізація певних процесів будівництва та, з іншого боку, криміналізація відповідальності за порушення, про що зауважив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов ("Reforma mistobuduvannia").

Новостворений орган - Державна інспекція архітектури та містобудування - є відображенням потреби суспільства, забудовників і держави в реалізації нових підходів діяльності та контролю у сфері містобудування. Міністр О. Чернишов зазначив під час пресконференції в Укрінформі: «ДІАМ - це не заміна ДАБІ. Це цілком новий орган, з новою структурою, новими повноваженнями та новими принципами роботи» ("Vystup Chernyshova").

На відміну від Державної архітектурно- будівельної інспекції, яка мала чотири ключові функції: архітектурно-будівельний контроль, здійснення дозвільних процедур, здійснення ліцензування, регуляторна діяльність, (Marchenko, 2019), ДІАМ України - центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Її утворено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 ("Postanova Kabinetu Ministriv", 2020) на заміну Державній інспекції містобудування та Державній сервісній службі містобудування, що були утворені 13 березня 2020 року замість Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Кабінет Міністрів дозволив ДІАМ здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з 15 вересня 2021 року, остаточно ліквідувавши ДАБІ ("Preskonferentsii shchodo likvidatsii DABI", 2021).

Адміністративно-правовий статус ДІАМ можемо окреслити за допомогою тих завдань, які виконує новостворений орган, а саме: реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державного архітектурно- будівельного нагляду, ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, і здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Оскільки у своєму дослідженні ми ставимо за мету дослідити адміністративно-правовий статус ДІАМ у провадженні за справами про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 96 КУпАП, то варто зазначити, що змістом цієї статті є порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

ДІАМ володіє повноваженнями проводити перевірки; видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, зупинення підготовчих і будівельних робіт, усунення порушень ліцензійних умов; здійснювати ліцензування; скасовує чи зупиняє дію рішень об'єктів нагляду тощо. Має можливість реалізувати свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Про Державну інспекцію архітектури та містобудування України», можемо визначити адміністративно-правовий статус цього державного органу через його адміністративні повноваження:

- підготовка та внесення на розгляд міністра пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Такими повноваженнями наділено центральний орган, його пропозиції не можуть залишитися поза увагою посадової особи;

здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами й іншими проєктувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами-консультантами, власниками будівель і лінійних споруд вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт;

здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил територіальними органами ДІАМ, уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських держадміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), під час провадження ними містобудівної діяльності;

ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

виконання дозвільних і реєстраційних функцій у будівництві у визначених законодавством випадках.

Крім того, до компетенції ДІАМ належить: проведення перевірок щодо відповідності виконання підготовчих і будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів, правил, затвердженим проєктним вимогам; перевірок стосовно дотримання порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також здійснення заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації; здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; перевіряють дотримання архітекторами, інжене- рами-проєктувальниками, експертами, іншими відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів (сертифікатів) класу наслідків (відповідальності) об'єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, а також законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду («Postanova Kabinetu Ministriv», 2020).

Серед адміністративно-владних функцій ДІАМ, які визначають її особливий адміністративно- правовий статус у провадженнях за ст. 96 КУпАП, можемо виокремити такі:

можливість видавати обов'язкові до виконання приписи щодо:

усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих і будівельних робіт;

усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єктами нагляду;

усунення порушень ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудування підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, архітекторами й іншими проєктувальниками, підрядниками, експертами, експертними організаціями та відповідальними виконавцями робіт, інженерами- консультантами, власниками будівель та лінійних споруд і замовниками.

ДіАМ скасовує чи зупиняє дію прийнятих об'єктами нагляду рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з одночасним складенням протоколу відповідно до КУпАП і подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному вебсайті ДІАМ; Також інспектори уповноважені складати акти перевірок, протоколи про вчинення правопорушень, розглядають справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення з прийняттям відповідних рішень, накладають штрафи відповідно до закону. ДІАМ у порядку нагляду може вносити подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, який таке право надавав. Важлива функція ДІАМ, на нашу думку, полягає в тому, що інспектори наділені правом заборонити за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію. Необхідним є контроль за виконанням виданих приписів. Новостворений центральний орган виконавчої влади - ДІАМ - має розвиватися та брати участь у підготовці міжнародних договорів України з питань державного архітектурно-будівельного контролю, укладати відповідно до законодавства міжнародні договори України міжвідомчого спрямування та здійснювати міжнародне співробітництво з питань, що належать до її компетенції. ДІАМ реєструє повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, здійснює внесення змін до них, а також скасовує право на початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення.

Адміністративно- правовий вплив ДІАМ здійснює також шляхом видання дозволів на виконання будівельних робіт, реєстрацію повідомлення про внесення змін до них або відмовляє у видачі таких дозволів, анулює дозволи на виконання будівельних робіт. Приймає в установленому порядку в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта або відмовляє в їх видачі, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації, внесення змін до них, а також повертає такі декларації та скасовує їх реєстрацію). Розглядає в порядку нагляду рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації (без права реєстрації декларацій), рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт (без права видачі дозволу), рішення про відмову у видачі сертифіката про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта (без права видачі сертифіката). Повноваження ДІАМ чітко визначені законом ("Postanova Kabinetu Ministriv", 2020). Узагальнивши завдання, функції та повноваження ДІАМ, вважаємо, що це потужний державний орган, діяльність якого ґрунтується на європейських цінностях. Пріоритетом у діяльності органу є подолання корупційних ризиків у сфері містобудування.

Саме адміністративно-правовий статус ДІАМ визначає можливості держави в забезпеченні якісної організації містобудівної діяльності. Однак, проаналізувавши зміст Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року ("Zakon Ukrainy", 2011), вважаємо, що його положення потребують доповнення визначенням адміністративно-правового статусу ДІАМ як центрального органу виконавчої влади, що здійснює контроль і нагляд у сфері містобудування.

Наукова новизна

Новизна публікації полягає в тому, що вперше здійснено наукове дослідження адміністративно- правового статусу ДІАМ у провадженнях за справами про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 96 КУпАП. Аргументовано необхідність удосконалення діяльності не лише підрозділів ДІАМ, а й інших підрозділів, які реалізують державну політику у сфері будівництва. Запропоновано внести зміни до законодавства України щодо розширення повноважень ДІАМ під час притягнення до адміністративної відповідальності за порушення у сфері будівництва.

Висновки

За результатами здійсненого дослідження можна стверджувати, що виявлення адміністративних порушень у сфері будівництва є запорукою попередження кримінальних правопорушень (Zapototskyh Vozrnuk, & Kuchmenko, 2017).

Ми поділяємо думку, яку висловлює В. В. Стукаленко, що під час реформування містобудівної галузі має бути створено нову парадигму з декількома векторами діяльності та поєднанням отриманих результатів, серед яких:

а) переосмислення базових науково-теоретичних засад інституту адміністративної відповідальності (мета, завдання, принципи, суб'єкти та інші);

б) інвентаризація та кодифікація великого масиву чинного адміністративно-деліктного законодавства з огляду на теоретичні напрацювання юридичної науки загалом і норм адміністративного права та законодавства щодо містобудівної діяльності зокрема (Stukalenko, 2020).

У своєму дослідженні вчений Ю. В. Тарасюк доводить, що врегулювання правовідносин у сфері будівництва є запорукою високого рівня державності. Удосконалення адміністративної відповідальності у сфері житлового будівництва спрямоване на підвищення ефективності та дієвості цього виду відповідальності як одного з надзвичайно важливих інструментів забезпечення належного рівня законності й дисципліни в зазначеній сфері, підвищення рівня правової свідомості та культури суб'єктів правовідносин, що складаються в ній (Tarasik, 2021).

На підставі аналізу окресленої проблематики доходимо таких висновків:

розглянуто декілька підходів до тлумачення адміністративно-правового статусу як складного правового явища, обрано за основу конкретну позицію науковців;

досліджено зміст діяльності ДІАМ, окреслено політику держави щодо її становлення, функцій, повноважень і завдань у сфері будівництва;

систематизовано пропозиції з удосконалення діяльності ДІАМ. Запропоновано внести зміни до законодавства України щодо розширення повноважень ДІАМ під час виявлення порушень у сфері будівництва, а також узгодити Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» з постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду».

На підставі здійсненого дослідження адміністративно-правового статусу ДІАМ сформульовано висновок, за яким потребує доповнення Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року ("Zakon Ukrainy", 2011), адже в його змісті не відображено адміністративний статус ДІАМ як центрального органу виконавчої влади, що здійснює контроль і нагляд у сфері містобудування.

References

1. Averianov, V.B. (Eds.). (2002). Vykonavcha vlada i administratyvne pravo [Executive power and administrative law]. Kyiv: In-Yu-re [in Ukrainian].

2. Cherniavskyi, S., & Vozniuk, A. (20і9). Zarubizhnyi dosvid pravovoi protydii nezakonnomu zbahachenniu [Foreign experience of legal counteraction to illegal enrichment]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, Legal Journal of the National Academy of Internal Affairs, 1(і7), 79-89.

3. Kivalov, S.V. (Eds.). (2003). Administratyvne pravo Ukrainy [Administrative law of Ukraine]. Odesa: Yuryd. lit. [in Ukrainian].

4. Marchenko, O.L. (2019). Problemy prytiahnennia do administratyvnoi vidpovidalnosti za porushennia vymoh zakonodavstva, budivelnykh norm, standartiv i pravyl pid chas budivnytstva [Problems of bringing to administrative responsibility for violation of legislation, building codes, standards and rules during construction]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, Scientific Bulletin of the National Academy of Internal Affairs, 4(113), 97-103.

5. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Deiaki pytannia funktsionuvannia orhaniv arkhitekturno-budivelnoho kontroliu ta nahliadu": vid 23 hrud. 2020 r. No. 1340 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some issues of the functioning of architectural and construction control and supervision" from December 23, 2020, No. 1340]. (n.d.).

6. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy "Pro zatverdzhennia Polozhennia pro Derzhavnu inspektsiiu arkhitektury ta mistobuduvannia": vid 23 hrud. 2020 r. No. 1340 [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning" from December 23, 2020, No. 1340]. (n.d.).

7. Preskonferentsii shchodo likvidatsii DABI ta startu roboty Derzhavnoi inspektsii arkhitektury ta mistobuduvannia Ukrainy [Press conference on the liquidation of DABI and the start of the State Inspectorate for Architecture and Urban Planning of Ukraine]. (2021). Sait "Ukrinform", Site "Ukrinform".

8. Reforma mistobuduvannia: vzhe za tyzhden DABI bude ostatochno likvidovano

9. Stukalenko, V.V. (2020). Okremi pytannia mekhanizmu provadzhennia u spravakh pro administratyvni pravoporushennia u sferi mistobudivnoi diialnosti [Some issues of the mechanism of proceedings in cases of administrative offenses in the field of urban planning]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, Legal scientific electronic journal, 2, 277-279.

10. Tarasiuk, Yu.V. (2021). Administratyvno-pravove zabezpechennia zhytlovoho budivnytstva v Ukraini [Administrative and legal support of housing construction in Ukraine]. Candidate's thesis. Sumy.

11. Vozniuk, A.A. (2020). Koruptsiini kryminalni pravoporushennia: kontseptualni problemy v konteksti reformuvannia kryminalnoho zakonodavstva Ukrainy [Corruption criminal offenses: conceptual problems in the context of reforming the criminal legislation of Ukraine]. Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, Legal Journal of the National Academy of Internal Affairs

12. Vystup Chernyshova [Chernyshov's speech]. (n.d.).

13. Yak Mintsyfra reformuie budivelnu haluz, i yakym ye antykoruptsiinyi efekt [How the Ministry of Finance is reforming the construction industry, and what is the anti-corruption effect]. Sait "Ukrainska pravda", Site "Ukrainian Pravda".

14. Zakon Ukrainy "Pro vrehuliuvannia mistobudivnoi diialnosti": vid 17 berez. 2011 r. No. 3038-VI [Law of Ukraine "On regulation of urban planning activities" from March 17, 2011, No. 3038-VI]. (n.d.).

15. Zapototskyi, A.P., Vozniuk, A.A., & Kuchmenko, S.V. (2017). Rozsliduvannia pryvlasnennia, roztrata maina abo zavolodinnia nym shliakhom zlovzhyvannia sluzhbovym stanovyshchem u sferi budivnytstva [Investigation of misappropriation, misappropriation of property or taking it by abuse of office in the field of construction]. Kyiv: Nats. akad. vnutr. sprav [in Ukrainian].

Список використаних джерел

1. Виконавча влада і адміністративне право / за заг. ред. В. Б. Авер'янова. Київ : Ін-Ю-ре, 2002. 668 с.

2. Чернявський С., Вознюк А. Зарубіжний досвід правової протидії незаконному збагаченню. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 1 (17). С. 79-89.

3. Адміністративне право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. Одеса : Юрид. літ., 2003. 896 с.

4. Марченко О. Л. Проблеми притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. 2019. № 4 (113). С. 97-103.

5. Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду : постанова Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2020 р. № 1340.

6. Про затвердження Положення про Державну інспекцію архітектури та містобудування : постанова Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2020 р. № 1340.

7. Пресконференція щодо ліквідації ДАБІ та старту роботи Державної інспекції архітектури та містобудування України. Укрінформ: [сайт]. 2021.

8. Реформа містобудування: вже за тиждень ДАБІ буде остаточно ліквідовано.

9. Стукаленко В. В. Окремі питання механізму провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 2. С. 277-279.

10. Тарасюк Ю. В. Адміністративно-правове забезпечення житлового будівництва в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07. Суми, 2021. 228 с.

11. Вознюк А. А. Корупційні кримінальні правопорушення: концептуальні проблеми в контексті реформування кримінального законодавства України. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2020. № 2 (20). С. 21-32.

12. Як Мінцифра реформує будівельну галузь, і яким є антикорупційний ефект.

13. Про врегулювання містобудівної діяльності : Закон України від 17 берез. 2011 р. № 3038-VI.

14. Запотоцький А. П., Вознюк А. А., Кучменко С. В. Розслідування привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у сфері будівництва : метод. рек. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2017. 78 с.

Размещено на Allbest.ru