Оцінка наукової розробленості понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет державної фіскальної служби України

Оцінка наукової розробленості понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень в Україні

Карабаза Наталія Федорівна, аспірантка кафедри кримінального процесу та криміналістики

Анотація

Понятійно-категоріальному апарату кримінального процесуального права, кримінального провадження і, зокрема, судового провадження приділяється фрагментарна увага. Остання монографічна праця у цій царині представлена ще до ухвалення Кримінального процесуального кодексу України 2012 року. Питання понятійно-категоріального апарату саме судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень не досліджувалось у вітчизняній процесуальній науці. Це видається прогалиною з огляду на розповсюдженість податкових кримінальних правопорушень та необхідність володіння суддею спеціальними знаннями у сфері оподаткування.

Метою статті є оцінка ступеню наукової розробленості категорій і понять, пов'язаних із судовим провадженням щодо податкових кримінальних правопорушень та визначення дослідницьких векторів аналізу цього питання.

Наукова новизна зумовлена відсутністю наукових розробок понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень. Разом із тим, у кримінальному провадженні, в процесі ухвалення судових рішень, супутньої діяльності судді першочергову роль відіграє розуміння понятійно-категоріального апарату у певній сфері, вміння оперувати ним і застосовувати щодо конкретних ситуацій. Відповідні спеціальні знання судді є підґрунтям для визначення методики судового провадження, його процедури, передумовою ухвалення справедливого судового рішення і, як наслідок, виконання завдання кримінального провадження, вирішення суспільно-правового конфлікту, зумовленого податковим кримінальним правопорушенням, реалізації функцій держави у податковій сфері. Проведений моніторинг наукового інтересу до таких категорій як «судове провадження» (в кримінальному процесі), «понятійний апарат» (кримінального процесуального права), «податкові кримінальні правопорушення» (у контексті кримінальної процесуальної сфери) дозволив визначити стан їх дослідження, основні проблемні питання та сформувати напрями вивчення обраного предмета наукового пошуку.

Висновки. Підсумовано, що в науці кримінального процесуального права слова «поняття», «понятійний апарат» вживаються, в основному, як сталі аксіоматичні означення окремих термінів чи інститутів. У дослідженнях здебільшого увага акцентується на юридичній техніці побудови норми, тексту кримінального процесуального закону. Це, безумовно, має важливе, але не єдине значення для розуміння понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права і кримінального провадження, які, своєю чергою, відрізняються, на думку авторки, саме у контексті використання понять, категорій, термінів (понятійно-категоріальний апарат кримінального провадження, а особливо судового провадження видається з ширшим змістовним наповненням). Підтвердженням цієї позиції стане інституційний підхід до вивчення такого системного утворення (понятійно-категоріального апарату) у міжгалузевому взаємозв'язку кримінальних процесуальних і податкових правовідносин.

Ключові слова: поняття, категорія, понятійно-категоріальний апарат, кримінальний процес, судове провадження, податкові кримінальні правопорушення, наукові дослідження.

Abstract

Постановка проблеми. Правові галузі, будучи явищем об'єктивної дійсності, виступають об'єктом пізнання, що супроводжується дослідженням стану наукової розробленості категорій, інститутів, понять, терміносистем, їх взаємодії, правовідносин, закономірностей їх розвитку. Адже у сучасному світі наукою вважається особливий вид пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення об'єктивних, обґрунтованих, верифікованих знань [1, с. 32]. Вивченню будь-якого предмета, явища завжди передує аналіз різних точок зору (теоретико-методологічних, наукових, праксіологічних) щодо його змісту, сутності, місця у правовій системі. Ознайомлення із науковими поглядами, досягненнями, пропозиціями дозволяє визначити векторність і пріоритети наукової спеціальності, її проблеми і дискусії у широкому (галузевому) і вузькому (в межах правового інституту, правової категорії) аспектах, та сформулювати авторське бачення стану розробки означеної галузі і розуміння напрямів вирішення у ній наукових завдань щодо відповідного об'єкта [2, с. 49].

Кримінальна процесуальна наука покликана формувати наукові поняття та розкривати і пояснювати закономірності кримінальної процесуальної процедури, її витоки, зміст і перспективи. Разом із тим, в силу свого значення і предмета правового регулювання, кримінальна процесуальна наука потребує поповнення не лише теоретико-методологічними конструкціями, а й здобутками прикладного характеру, що дозволяють виконати завдання кримінального провадження, передбачені ст. 2 КПК України. Саме у процесуальній науці, на нашу думку, відтворюється баланс між теорією і практикою, матеріальним і процедурним правом, відображається їх взаємозв'язок. Динамічний рух законодавчої бази, підґрунтям якого є розвиток суспільних відносин, виникнення нових понять, трансформація наукових поглядів на теоретичні конструкції, їх взаємозв'язок із практикою, вказує на актуальність інституційного підходу до судового порядку вирішення суспільно-правового конфлікту, зумовленого податковим кримінальним правопорушенням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Понятійно-категоріальний апарат кримінального процесуального права не є предметом активного наукового пошуку. На монографічному рівні ця тематика представлена роботою 2011 року [3]. А окремі елементи (поняття) досліджуються в межах того чи іншого процесуального інституту. Вивчення понятійно-категоріального апарату судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень не проводилося.

Мета статті - оцінка ступеню наукової розробленості категорій і понять, пов'язаних із судовим провадженням щодо податкових кримінальних правопорушень та визначення дослідницьких векторів аналізу цього питання.

Виклад основного матеріалу

Понятійно-категоріальний апарат притаманний будь-якій науці, будь-якому праву. Із його інституційного розуміння починається як вивчення теорії, так і практична процесуальна діяльність. Це засвідчує важливе значення системного утворення «понятійно-категоріальний апарат» для науки і правозастосування. Кримінальні процесуальні правовідносини мають різновекторний характер (щодо об'єктів, суб'єктів) і міжгалузеві зв'язки, що вказує на доцільність комплексних підходів до їх аналізу. Кримінальне провадження, як і кожна з його частин, спирається на відповідні поняття і категорії (загальноправові, галузеві, інституційні), що дозволяють вирішити суспільно-правовий конфлікт, зумовлений вчиненням кримінального правопорушення [4, с. 47]. Відносини ж, пов'язані із тим чи іншим різновидом кримінальних правопорушень, теж перебувають в оболонці належного понятійно-категоріального апарату, який досить часто має не лише кримінально-правові складові. Зокрема, це стосується податкових правопорушень, кримінальне провадження щодо яких будується на симбіозі податкових (фінансових, митних), кримінальних і процесуальних правовідносин.

З огляду на функцію правосуддя в кримінальному процесі, суддя зобов'язаний володіти не лише кримінальним процесуальним понятійно-категоріальним апаратом, а й поняттями, категоріями, термінами інших галузей права, на відносини яких посягає кримінальне правопорушення. Податкові правовідносини у цьому контексті мають доволі специфічний понятійно-категоріальний апарат. Зважаючи ж на сучасні тенденції у судовій практиці щодо відходу від «формальної оцінки» податкового кримінально караного правопорушення, лише вільне володіння такими поняттями і категоріями (зокрема, щодо змісту об'єктивної сторони кримінального правопорушення) дозволить судді ухвалити справедливе рішення.

Таким чином, комплексне вивчення пов'язаних між собою суспільних відносин (що виникають у різних сферах і мають досягти одного результату), системний аналіз категоріально-понятійного апарату податкових правопорушень, який використовується у судовому провадженні, видається доцільним як з теоретико-методологічної, так і практичної позиції.

Предметом обраного наукового пошуку у взаємозв'язку є такі категорії: судове провадження, понятійно-категоріальний апарат (кримінального процесу), податкові кримінальні правопорушення. Оскільки окреслена тематика досліджується вперше, то науковий інтерес представляють роботи, присвячені саме зазначеним категоріям, насамперед, в межах кримінальної процесуальної сфери.

Так, судове провадження, судовий розгляд в кримінальному процесі постійно перебувають у полі зору дослідників. Серед праць останніх років, зокрема, щодо комплексного аналізу судового провадження як частини кримінального провадження, слід відмітити монографічні роботи О. В. Ігнатюка (2015 р.) [5], М.І.Шевчук (2015 р.) [6], О.І.Коровайка (2017 р.) [7], Д.В.Сімоновича (2017 р.) [8], 1.1. Шепітько (2018 р.) [9].

Категорія «судове провадження» досліджена О. В. Ігнатюком [5]. Одним із завдань автор вказав: «сформулювати поняття «кримінальне провадження», «судове провадження», здійснити структуризацію цих правових інститутів та виділити ознаки судового провадження у першій інстанції, які розкривають його зміст» [5, с. 8]. При цьому видається дещо хаотичним оперування терміном «судове провадження» як правовою категорією і правовим інститутом. Судове провадження в кримінальному процесі розуміється як «частина кримінального провадження, що: 1) починається з моменту надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності і закінчується зверненням до виконання судових рішень; 2) має структурний розподіл на стадії і етапи, які дозволяють поступово рухатись до виконання завдань цього провадження» [5, с. 11]. Стадія кримінального провадження представлена як правова категорія і систематизуючий елемент його структурної побудови [5, с. 11]. Наукову цінність, з огляду на досліджувану тематику, має п. 1.2, в якому розглянуто генезу поняття «судове провадження» у кримінальному процесі України [5, с.28-45] і констатовано, що «терміни із коренем «суд» вживаються у всіх без виключення правових джерелах в різних (з деякими відмінностями) інтерпретаціях, що зумовлено походженням слова «суд» і мовними особливостями у той чи інший історичний період на тій чи іншій території» [5, с.76]. Окрім того, зазначається хаотичне оперування «судовими» термінами в КПК 1960 р. без роз'яснення їхнього змісту та відносна термінологічна узгодженість у положеннях КПК 2012 р. [5, с. 77].

У дисертації, в якій розглянуті теоретичні та практичні проблеми щодо ініціативної діяльності суду та її меж у з'ясуванні обставин кримінального провадження під час судового розгляду [6] зазначено, що роль суду в кримінальному провадженні змінилася з відносно-активної на відносно-пасивну [6, с. 17]. Автором удосконалено поняття «ініціативна діяльність суду» [6, с. 8]. юридичний текст кримінальний процесуальний

Монографічна праця О. І. Коровайка присвячена комплексному аналізу актуальних теоретико-методологічних, нормативно-правових і практичних аспектів реалізації міжнародних стандартів кримінального судочинства в судовому провадженні [7, с.38]. У роботі виділено три етапи становлення і розвитку національного кримінального процесуального права та правозастосовної практики в період ХХ - ХХІ ст. [7, с.28]. Зроблено висновок щодо категорій, які описують термінологічну модель реалізації міжнародних стандартів кримінального судочинства в судовому провадженні. Також аргументовано, що «основне значення понятійно-категоріального апарату кримінального судочинства полягає в можливості його застосування до прямого (використання при формулюванні правових концепцій, ідей, норм права) чи опосередкованого (вплив на правосвідомість особи) регулювання кримінальних процесуальних відносин». На переконання автора, наразі існує необхідність законодавчого уточнення понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права, що матиме значення для створення умов ефективного регулювання судового провадження на основі міжнародних стандартів кримінального судочинства, забезпечення доступу до справедливого суду як засобу гарантування прав та основоположних свобод особи [7, с. 30-31].

Кримінальна процесуальна характеристика судовому провадженню надана в роботі Д. В. Сімоновича [8]. Зауважено, що складність проведення об'єктивного судового розгляду обумовлена відсутністю вказівки на суд як учасника кримінального провадження, уповноваженого на збирання доказів (ст 93 КПК України). При цьому суд повною мірою підпадає під критерії, що надають можливість віднести його до таких учасників [8, с.18].

У дисертації Шепітько 1.1. досліджено проблеми судового розгляду (судового слідства) як етапу судового провадження у першій інстанції з урахуванням запровадження судово-правової реформи в Україні [9, с. 2]. Авторкою наголошено, що «досліджено ознаки та зміст категорії «правосуддя», а також близьких до нього понять «правовладдя», «судоустрій», «судочинство», «судівництво», «судова діяльність»; визначено сутність судового розгляду у кримінальному провадженні» [9, с. 2]; зроблено акцент на судовому слідстві, його структурі і ознаках; розглянуто вербальні, невербальні та змішані (системні) судові дії. У контексті обраної тематики дисертаційної роботи науковий інтерес являє те, що «правосуддя» розглядається як категорія (подекуди вона означається як термін [9, с. 11]), а дотичні до неї терміни: «правовладдя», «судоустрій», «судочинство», «судівництво», «судова діяльність» - як поняття. Розглядаючи різні точки зору дослідників, авторка резюмує, що «на сьогодні відсутня єдність поглядів на сутність, ознаки та зміст категорії «правосуддя» [12], але, на жаль, не висловлює власне бачення щодо зазначених понять і категорій (як і щодо «судового розгляду» [9, с. 13-15]). Проте, сформульовано поняття «судова дія» - структурний елемент (компонент) судового слідства у вигляді процесуальної дії пізнавального характеру, певної системи способів дії сторін кримінального провадження та суду у змагальному судовому провадженні, спрямованої на перевірку, дослідження та оцінку доказів [9, с. 23].

Податкові злочини (правопорушення), злочини у сфері оподаткування ставали предметом дослідження у кримінальній процесуальній сфері (криміналістиці) такими вченими, як: Барабаш Т М. (щодо доказування у справах про ухилення від сплати податків), Беззубенко М. В. (методика розслідування ухилень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), Галян С. В. (дізнання по злочинах у сфері оподаткування), ДрагоненкоА. О. (судова експертиза податкової звітності), Задорожний О. С. (криміналістична характеристика ухилень від сплати податків), Лисенко В. В. (криміналістичне забезпечення розслідування податкових злочинів), Лоневський Л. М. (використання результатів ОРД під час досудового розслідування ухилення від сплати податків), Мілевський О. П. (початковий етап досудового провадження у справах про ухилення від сплати податків), Обаль О. О. (взаємодія при розслідуванні економічних злочинів), Падалка А.М. (методика розслідування у сфері оподаткування), Потомська Н.А. (збирання і дослідження документів при розслідуванні ухилень від сплати податків), Цимбал Г. П. (взаємодія при виявленні і розслідуванні податкових злочинів), Цимбал П. В. (виявлення, розкриття, розслідування) та ін.

Отже, податкові кримінальні правопорушення, по-перше, представлені, здебільшого, таким злочином, як ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), по-друге - досліджені в межах кримінальної процесуальної науки в основному в контексті здійснення їх досудового провадження, методики розслідування.

Також варто відмітити, що у межах спеціальності 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» захищена дисертація «Особливості підтримання державного обвинувачення у справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» [10], окремі висновки якої, зокрема щодо методичного й тактичного забезпечення підготовки прокурора до підтримання державного обвинувачення в суді у кримінальних провадженнях про ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) представляють науковий інтерес з огляду на підготовку судді до судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), на переконання вченого, характеризується розгалуженістю сфер та різноманітністю способів вчинення, високим інтелектуальним рівнем злочинців, значною кількістю і складністю податкової та фінансової документації, що обумовлює відповідне методичне та тактичне забезпечення кримінального провадження [10, с. 15].

Понятійно-категоріальний апарат кримінально-процесуального права ще у 2011 році (до ухвалення нового КПК) розглянуто в роботі Т В. Малярчук [3]. Авторкою зазначено, що: «вперше: у межах кожного з розглянутих способів аналізу понять кримінально-процесуального права (лексико-граматичного, логічного, системного) розроблені відповідні правила рекомендаційного характеру, використовуючи які суб'єкт правозастосування зможе з'ясувати зміст поняття; розкрито роль способів аналізу і тлумачення при встановленні правового змісту оціночних понять, що використовуються в нормах кримінально-процесуального права; дістало подальшого розвитку: підходи до розуміння таких визначальних положень аналізу понять кримінально-процесуального права, як етапи тлумачення, його функції, види, об'єкт і суб'єкти; теоретичні положення про термінологію, що використовується в кримінально-процесуальному законодавстві, та її класифікацію» [3, с. 6-7]. Окрему увагу приділено законодавчим дефініціям як умові ефективного використання понятійного апарату кримінально-процесуального права (п. 1.2). Наголошено, що «незважаючи на вимоги правової визначеності та стабільності, у праві існують поняття, визначення яких є недоцільним або навіть небезпечним» [3, с. 8]. Виділено такі основні напрями оптимізації понятійного апарату кримінально-процесуального права України і підвищення ефективності кримінально-процесуальної діяльності: 1) чітка структуризація кримінального процесу, що відповідає визначеній меті та сформульованим завданням кримінального судочинства; 2) диференційований підхід до структури судочинства; 3) оптимізація (удосконалення існуючих та введення нових) конкретних правових технологій, конструкцій, інститутів і норм КПК України [3, с. 10]. Розділ 2 дисертації присвячений аналізу понять кримінально-процесуального права України [3, с. 11-14], зокрема: лексико-граматичному (спосіб з'ясування смислових параметрів правового поняття за допомогою встановлення лексичного і граматичного значення мовних одиниць та їх внутрішньо-текстових зв'язків [3, с. 11]), логічному (дотримання законів логіки [3, с. 12]), системному (інтелектуально-вольова діяльність суб'єкта правозастосування, що ґрунтується на сукупності властивих їй прийомів і правил, у перебігу якої смисл понять кримінально-процесуального права з'ясовується з урахуванням ієрархічних, структурних і функціональних зв'язків системи права [3, с. 13]). Окрім способів аналізу понять авторка аналізує й оціночні поняття (п. 2.4).

Останні найбільше досліджуються у кримінальному процесуальному праві.

Встановленню сутності оцінних понять, визначенню їх місця у правовій системі і кримінальному процесуальному законі присвячена дисертація І.А.Тітка (2009 р.) [11]. Автор наголошує, що під оцінним слід розуміти закріплене в нормі кримінально-процесуального права поняття, зміст якого не містить чітко визначеної, завершеної системи ознак, що зумовлює його конкретизацію в кожному окремому індивідуально визначеному випадку за розсудом правозастосувача [11, с. 155]. Стверджується, що «у переважній більшості випадків оцінні поняття в кримінальному процесі виражені за допомогою загальновживаних термінів. Умовно деякі з них можна віднести до спеціально-юридичних. Спеціально-технічні терміни для позначення оцінних понять не застосовуються» [там само].

У своїй роботі Д.К.Василяка (2011р.) визначив характерні риси і ознаки оціночних понять, виділені у сфері інших галузей права на основі чого зробив висновок про те, що найважливішою ознакою оціночних понять є необхідність процедури оцінки для встановлення їх змісту та можливості застосування у конкретній ситуації. Оціночні поняття використовуються законодавцем не для врегулювання конкретного життєвого випадку, а з метою регламентації ряду схожих обставин, визначити які вичерпно дуже важко або взагалі неможливо [с. 7]. Також констатовано, що «оціночні приписи права можуть встановлюватися, як за допомогою понять, так і термінів, що дозволяє досягти стислості викладу закону» [12, с. 11].

Аналіз теоретичних і практичних проблем тлумачення та застосування оцінних понять, зокрема в окремих інститутах кримінального процесу проведено в дисертації В. О. Рибалка (2016 р.) [13]. При цьому акцент автором зроблено на досудовому провадженні і помилках у ньому щодо тлумачення таких понять.

Усі дослідники оцінних понять погоджуються з тим, що повна відмова від цього засобу законодавчої техніки у сфері правового регулювання є неможливою. Проте, до використання оцінних понять, зокрема в судових рішеннях, потрібно ставитися з підвищеним мотивуванням.

Найсучаснішим науковим доробком з питань дефектності кримінального процесуального законодавства, пов'язаним із понятійно-категоріальним апаратом, можна назвати комплексну працю О.А.Лейби [14]. Окрему увагу в роботі приділено дослідженню логіко-лінгвістичних дефектів кримінального процесуального законодавства, серед яких дефекти термінології та понятійно-категоріального апарату, алогізми в кримінальному процесуальному законодавстві та лінгвістичні дефекти [с. 5]. Зроблено висновок, що «застосування різних термінів для позначення одного й того ж поняття (синонімію) у тексті нормативно-правових актів слід розцінювати як дефект законодавства, оскільки це змушує правозастосовника спрямовувати зусилля на відшукання відмінностей у нормативному навантаженні тотожних понять з огляду на відмінності у їх термінологічному позначенні, що знижує ефективність правозастосування» [14, с. 5].

Зважаючи на роль правозастосовної діяльності судді в кримінальному провадженні, слід відмітити монографічну працю О. В. Капліної щодо теоретичних і практико-прикладних проблем правозастосовного тлумачення норм кримінально-процесуального права [15]. В ній наголошено, що «правильно застосувати норму права можна тільки в тому випадку, якщо її смисл правильно з'ясований правозастосовником» [15, с. 60]. Вирок суду авторка відносить до актів казуального судового тлумачення [15, с. 62], відзначаючи: «Підставою для постановлення вироку є два взаємозв'язані елементи - фактичний і правовий. Фактичний елемент пов'язаний з отриманням знань про обставини, що входять до предмета доказування. Потім отримані дані суддя повинен співвіднести з вимогами матеріального чи процесуального законів. У цьому й полягає правовий елемент, який зумовлює правильність кваліфікації злочинного діяння на основі досліджених фактичних обставин кримінальної справи, а також законність застосування кримінально-процесуальних норм у ході досудового розслідування й судового розгляду кримінальної справи» [15, с. 63]. Також звертається увага на формування внутрішнього переконання судді і вмотивованість вироку.

У кримінальній правовій науці проблема понятійного апарату та її складових - понять, категорій і юридичної термінології - знайшла відображення у монографіях таких відомих вчених, як М. І. Панов [16], З. А. Загиней [17].

Понятійний апарат кримінального права, зокрема, розглядається як «система взаємопов'язаних і взаємодіючих елементів: понять, категорій та юридичної термінології, сукупність яких утворює відповідне збірне юридичне поняття. Сутність цього апарату полягає у тому, що за допомогою його елементів у тексті права відображаються об'єкти (явища) реальної дійсності, що відносяться до сфери суспільних відносин, які виникають і функціонують із приводу злочинів, покарань, інших заходів кримінально-правового характеру. Функціональне призначення понять, категорій та термінології кримінального права полягає у визначенні і нормативно-правовому закріпленні в тексті закону кримінально-правових норм, інститутів, юридичних конструкцій, інших нормативно-правових утворень, що становлять зміст кримінального права» [16]. Категорії проф. М. Панов називає гранично широкими за обсягом фундаментальними поняттями кримінального права (закон про кримінальну відповідальність, поняття злочину, склад злочину та його елементи, поняття покарання тощо). Наголошується на важливому методологічному значенні категорій для упорядкування системи понять та для більш глибокого пізнання кожного з них. Відстоюється позиція, згідно з якою до змісту понятійного апарату кримінального права, поряд із поняттями, входять також (як і в інших галузях права) властиві йому категорії як неодмінна і надзвичайно важлива складова. Термінологія кримінального права визначається як система юридичних термінів - особливих знакових мовних одиниць, за допомогою яких у тексті закону в словесній формі визначаються (фіксуються) поняття та категорії, що входять до змісту кримінального права [16, с. 33].

З. А. Загиней досліджує кримінальний закон з точки зору герменевтики як «системи елементів (розуміння та тлумачення), що має на меті встановлення нормативного змісту кримінального закону України, об'єктом якої є текст і контекст, а предметом - текст кримінального закону України» [17, с. 6]. У дисертації «виокремлено й охарактеризовано принципи формування поняттєвого апарату КК України, до яких віднесено принципи цілісності, структурності, ієрархічності, взаємодії з мікро- та макросередовищем; встановлено значення для формування поняттєвого апарату КК України та герменевтики виду логічної операції, за допомогою якої утворено кримінально-правове поняття; запропоновано ввести у науковий обіг поняття «просторові терміни», які описують просторові характеристики певного явища та можуть бути динамічними і статичними» [17, с. 7]. Не оминаються увагою і податкові злочини, на прикладі яких показано напрями удосконалення понятійного апарату кримінального і податкового права у взаємозв'язку. Зокрема, для розуміння норми Податкового кодексу України щодо оподаткування «кримінальних доходів» (п. 164.2.12 ч. 164.2 ст. 164) запропоновано привести у відповідність термінологію ПК України та КК України в частині найменування предмета оподаткування (хабар) і предмета злочину (неправомірна вигода); визначено коло злочинів, у результаті вчинення яких кошти або майно (нематеріальні активи) вважаються викраденими та є об'єктом оподаткування; запропоновано авторську редакцію відповідної норми ПК України [17, с. 8].

З огляду на предмет дослідження, окрема увага повинна бути приділена дисертаційній роботі О. Баїк «Понятійно-категоріальний апарат податкового права України» [18]. У ній визначено зміст «поняття» і «категорії», їх загальні та особливі ознаки. Зазначено, що у податковому праві понятійно-категоріальний апарат представлений термінами, що мають податково-правове наповнення [18, с. 2]. Визначено, що «терміни «поняття» і «категорія» за своїм значенням є такими, що доповнюють один одного, обґрунтовуючи і позначаючи відносини у сфері податків, зборів, платежів, а також є взаємозалежними та взаємодіючими. Вони складають систему, яку можна визначити як понятійно-категоріальний апарат податкового права України» [18, с.2]. Окрім того, розглянуто закріплені в нормах права види податкових правопорушень та їх особливості, що індивідуалізують складові елементи цих правопорушень. На основі узагальнення наукових підходів та використання податкового законодавства України проаналізовано елементи складу податкового правопорушення [18, с.9]. Дослідницею констатовано: «терміни понятійно-категоріального апарату є основою, яка формується і розвивається шляхом узагальнення ознак податково-правової реальної дійсності. Ці ознаки впливають на створення оптимального і динамічного за змістом та призначенням понятійно-категоріального апарату податкового права України з метою регулювання правових відносин у податковій сфері» [18, с.414]. У поясненні понятійно-категоріального апарату застосовано методологічну основу в межах податкового права, що є логічним з огляду на спеціальність, за якою захищена дисертаційна робота. Висновки, зроблені авторкою, мають вагоме значення не лише для податкової науки, а й можуть слугувати підґрунтям для вивчення питань взаємозв'язку понятійно-категоріального апарату податкового права з іншими галузями, зокрема в частині узгодженості розуміння термінів у сфері податкових кримінальних правопорушень та вирішення суспільно-правового конфлікту, зумовленого ними.

Висновки

Таким чином, проведений аналіз наукових доробків дозволяє констатувати наявність теоретико-методологічного підґрунтя для подальшого вивчення понятійно-категоріального апарату судового провадження і його застосування щодо податкових кримінальних правопорушень, тобто проведення інституційного дослідження системного утворення (понятійно-категоріального апарату), що зв'язує теорію і правозастосовну практику та має міжгалузевий характер.

У науці кримінального процесуального права слова «поняття», «понятійний апарат» вживаються, в основному, як сталі аксіоматичні означення окремих термінів (наприклад, поняття судового провадження) чи інститутів (наприклад, поняття заходів забезпечення кримінального провадження, понятійний апарат інституту слідчих (розшукових) дій, стадії судового провадження). У дослідженнях акцентується, здебільшого, на юридичній техніці побудови норми, тексту кримінального процесуального закону, що, безумовно, має важливе, але не єдине значення для розуміння понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права і кримінального провадження, які, своєю чергою, відрізняються, на нашу думку, саме у контексті використання понять, категорій, термінів (понятійно-категоріальний апарат кримінального провадження, а особливо судового провадження видається з ширшим змістовним наповненням).

Отже, проведений моніторинг вітчизняних наукових праць дозволяє констатувати: (1) відсутність осучаснених розробок понятійно-категоріального апарату кримінального процесуального права, кримінального (судового) провадження; (2) акцентування на недоліках окремих термінів, понять в межах того чи іншого інституту; на досудовому розслідуванні податкових злочинів (методиці розслідування); (З)доцільність міждисциплінарного (міжгалузевого) підходу до понятійно-категоріального апарату кримінального провадження в цілому, і, зокрема, судового провадження. Понятійно-категоріальний апарат кримінального процесуального права і понятійно-категоріальний апарат кримінального провадження не є ідентичними терміносистемами, що підтверджується і особливостями судового провадження щодо податкових кримінальних правопорушень.

Список використаних джерел

1. Костицький М.В. Про науку кримінального процесу, кримінальне процесуальне право і законодавство (філософський погляд). Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2013. № 1. С. 31-37.

2. Бугайчук А.А. Моніторинг наукової розробленості джерельної бази кримінального процесуального права України. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України. 2018. № 6. С. 49-57.

3. Малярчук Т. В. Понятійний апарат кримінально-процесуального права України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Київ, 2011. 17 с.

4. Barabasch T. M. Die Verwirklichung der normativen und der rechtlichen Grundlagen der Gerichtsverhandlung im StrafVerfahren der Ukraine. Neue Tendenzen im Strafprozessrecht - Deutschland, Polen und die Ukraine. Frankfurt am Main. Peter Lang GmbH. 2015. Band79. Р. 247-255.

5. Ігнатюк О.В. Судове провадження у першій інстанції в кримінальному процесі України: дис. ... канд. юрид. наук. Ірпінь, 2015. 224 с.

6. Шевчук М. І. Ініціатива суду та її межі у з'ясуванні обставин кримінального провадження під час судового розгляду: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Львів, 2015. 22 с.

7. Коровайко О. І. Реалізація міжнародних стандартів кримінального судочинства в судовому провадженні України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харків, 2017. 42 с.

8. Сімонович Д. В. Доктринальні засади структури та системності кримінального процесу України: стадії та окремі провадження: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Харків, 2017. 40 с.

9. Шепітько І.І. Судовий розгляд (судове слідство) в системі судового провадження у першій інстанції: дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2018. 281 с.

10. Сукач І. В. Особливості підтримання державного обвинувачення у справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2015. 21с.

11. Тітко І. А. Нормативна сутність оцінних понять в кримінально-процесуальному праві України: монографія. Харків, 2010. 216 с.

12. Василяка Д.К. Застосування оціночних понять та термінів у кримінальному процесі України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Запоріжжя, 2011. 20 с.

13. Рибалко В. О. Оцінні поняття в кримінально-процесуальному праві України: автореф. дис. ... канд. юрид. наук. Запоріжжя, 2016. 20 с.

14. Лейба О.А. Дефекти кримінального процесуального законодавства та засоби їх подолання: дис. ... канд. юрид. наук. Харків, 2018. 244 с.

15. Капліна О.В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: Монографія. Харків, 2008. 296 с. URL: https://library.nlu.edu.ua/POLN_TEXT/KNIGI/KaplinaMono.pdf (Дата звернення: 25.10.2021).

16. Панов М. І. Понятійний апарат кримінального права та його наукове і практичне значення. Харків, 2018. 48 с.

17. Загиней З.А. Герменевтика кримінального закону України: автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. Київ, 2016. 38 с.

18. Баїк О.І. Понятійно-категоріальний апарат податкового права України: дис. ... д-ра юрид. наук. Львів, 2019. 522 с.

References

1. Kostytskyi,M.V. (2013). Pro nauku kryminalnoho protsesu, kryminalne protsesualne pravo i zakonodavstvo (filosofskyi pohliad). Yurydychnyi chasopys Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 1, 31-37 [in Ukrainian].

2. Buhaichuk,A.A. (2018). Monitorynh naukovoi rozroblenosti dzherelnoi bazy kryminalnoho protsesualnoho prava Ukrainy. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 6, 49-57 [in Ukrainian].

3. Maliarchuk,T. V. (2011). Poniatiinyi aparat kryminalno-protsesualnoho prava Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Barabasch,T. M. (2015). Die Verwirklichung der normativen und der rechtlichen Grundlagen der Gerichtsverhandlung im Strafverfahren der Ukraine. Neue Tendenzen im Strafprozessrecht - Deutschland, Polen und die Ukraine. Frankfurt am Main. Peter Lang GmbH. Band 79, 247-255.

5. Ihnatiuk,O.V. (2015). Sudove provadzhennia u pershii instantsii v kryminalnomu protsesi Ukrainy. Abstract of candidate's thesis. Irpin [in Ukrainian].

6. Shevchuk,M.I. (2015). Initsiatyva sudu ta yii mezhi u ziasuvanni obstavyn kryminalnoho provadzhennia pid chas sudovoho rozghliadu. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv [in Ukrainian].

7. Korovaiko,O.I. (2017). Realizatsiia mizhnarodnykh standartiv kryminalnoho sudochynstva v sudovomu provadzhenni Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

8. Simonovych,D.V. (2017). Doktrynalni zasady struktury ta systemnosti kryminalnoho protsesu Ukrainy: stadii ta okremi provadzhennia. Extended abstract of Doctor's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

9. Shepitko,I.I. (2018). Sudovyi rozghliad (sudove slidstvo) v systemi sudovoho provadzhennia u pershii instantsii. Abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

10. Sukach,I.V. (2015). Osoblyvosti pidtrymannia derzhavnoho obvynuvachennia u spravakh pro ukhylennia vid splaty podatkiv, zboriv, inshykh oboviazkovykh platezhiv. Abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

11. Titko,I.A. (2010). Normatyvna sutnist otsinnykh poniat v kryminalno-protsesualnomu pravi Ukrainy. Kharkiv [in Ukrainian].

12. Vasyliaka,D.K. (2011). Zastosuvannia otsinochnykh poniat ta terminiv u kryminalnomu protsesi Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

13. Rybalko,V. O. (2016). Otsinni poniattia v kryminalno-protsesualnomu pravi Ukrainy. Extended abstract of candidate's thesis. Zaporizhzhia [in Ukrainian].

14. Leiba,O.A. (2018). Defekty kryminalnoho protsesualnoho zakonodavstva ta zasoby yikh podolannia. Abstract of candidate's thesis. Kharkiv [in Ukrainian].

15. Kaplina,O.V. (2008). Pravozastosovne tlumachennia norm kryminalno-protsesualnoho prava. Kharkiv. URL: https://library.nlu.edu. ua/POLN_TEXT/KNIGI/KaplinaMono.pdf (Last accessed: 25.10.2021) [in Ukrainian].

16. Panov,M.I. (2018). Poniatiinyi aparat kryminalnoho prava ta yoho naukove i praktychne znachennia. Kharkiv [in Ukrainian].

17. Zahynei,Z.A. (2015). Kryminalno- pravova hermenevtyka. Kyiv [in Ukrainian].

18. Baik,O.I. (2019). Poniatiino- katehorialnyi aparat podatkovoho prava Ukrainy. Abstract of Doctor's thesis. Lviv [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru