Звільнення прокурора в умовах воєнного стану в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Зашупіна Ю.В. аспірант кафедри

судоустрою та прокурорської діяльності

Анотація

звільнення прокурор воєнний посада

Статтю присвячено проблемам звільнення з посади прокурора в Україні у період дії воєнного стану. Встановлено нагальну потребу в утвердженні верховенства права, запобіганні порушень прав людини і громадянина, підтриманні правопорядку в період здійснення збройної агресії стосовно України.

Виявлено підстави, за яких припинення повноважень прокурора та його звільнення з посади можливе в умовах сьогодення. Наголошено на наявності вичерпного переліку підстав для звільнення прокурора, передбаченого Законом України «Про прокуратуру».

Зроблено висновок про те, що однією з найважливіших гарантій дотримання правопорядку в країні та належного виконання прокурорами своїх професійних обов'язків є неможливість незаконного та необгрунтованого звільнення прокурора з посади з підстав, не передбачених чинним законодавством України, без дотримання встановленої процедури та порядку такого звільнення компетентними органами.

Акцентовано увагу на неможливості звільнення прокурора в умовах дії воєнного стану з підстави перетину державного кордону України у період відпустки та за виконання розширених виключних повноважень прокурора, наданих йому законом на період здійснення захисту від збройної агресії в Україні.

Ключові слова: підстави звільнення, воєнний стан, звільнення прокурора з посади.

Annotaion

During the period of martial law in Ukraine, simultaneously with the need for military resistance by the Armed Forces of Ukraine, it is important to maintain law and order, as well as to prevent and eliminate cases of human rights violations. The Prosecutor's Office of Ukraine plays a major role in the implementation of this task. In order for the latter to properly perform their functions, prosecutors must be protected from outside undue pressure and must have guarantees against illegal termination of their powers and dismissal.

The article is devoted to the issues of dismissal of a prosecutor in Ukraine under martial law. The urgent need to establish the rule of law, to prevent violations of human and civil rights, to maintain law and order during implementation of armed aggression against Ukraine has been determined.

The grounds on which powers of a prosecutor and his/her dismissal from his/her office are possible under the current conditions have been revealed. It is noted that there is an exhaustive list of grounds for dismissal of a prosecutor as provided for by the Law of Ukraine “On Prosecutor's Office”.

It is concluded that one of the most important guarantees of observance of law and order in the country and proper fulfillment of professional responsibilities by prosecutors is an impossibility of illegal and unjustified dismissal of a prosecutor from his/her office on any grounds, not provided by the applicable legislation of Ukraine, without adherence to the established procedure for such a dismissal by the competent authorities.

It is pointed out that a prosecutor cannot be dismissed under martial law on the grounds of crossing the state border of Ukraine during his/her leave and due to execution of the extended exclusive powers of a prosecutor granted by law during the period of protection against armed aggression in Ukraine.

Keywords: grounds for dismissal, martial law, dismissal of a prosecutor.

Вступ

У період дії воєнного стану в Україні одночасно із необхідністю здійснення військового супротиву Збройними Силами України важливе значення має підтримання правопорядку, а також запобігання і усунення випадків порушення прав людини. Велику роль у реалізації даного завдання відіграє прокуратура України. З метою належного виконання останньою своїх функцій прокурори повинні бути захищенні від стороннього неправомірного тиску та повинні мати гарантії від незаконного припинення їх повноважень та звільнення.

У зв'язку з вищезазначеним актуальним є з'ясування можливих випадків та підстав звільнення прокурорів в умовах вожнного стану в Україні.

Питання звільнення прокурора з посади в умовах воєнного стану в Україні є не дослідженою у науковому середовищі темою, що свідчить про необхідність аналізу чинного законодавства та формулювання певних висновків щодо моєливих підстав для такого звільнення.

Мета статті - є визначити підстави для звільнення прокурора в умовах воєнного стану в Україні.

Результати

В Україні діє прокуратура, яка здійснює підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом [2].

Так, орган, на який покладено Конституцією України відповідальний обо'язок із утвердження верховенства права та забезпечення правопорядку, повинен функціонувати лише в межах, передбачених законом. Це ж стосується і всіх аспектів внутрішньої організації та діяльності вказаного органу, зокрема, питань звільнення працівників прокуратури.

Спеціальний закон України, що регулює питання організації та діяльності органів прокуратури, передбачає, що прокурор звільняється з посади у разі:

1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров'я;

2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону;

3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією;

4) 3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необгрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

5) неможливості переведення на іншу посаду у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;

6) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;

7) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;

8) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;

9) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;

10) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури [11].

Цим же законом встановлено коло осіб, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади:

1) Генеральний прокурор - стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора;

1-1) керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - стосовно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;

2) керівник обласної прокуратури - стосовно прокурорів відповідної обласної прокуратури та прокурорів окружних прокуратур, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури [11].

24 лютого 2022 року на території України почалася війна, у зв'язку з чим указом Президента України введено воєнний стан у країні. Так, у пункті першому Президент постановив ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб [6]. Після цього, строк дії воєнного стан продовжувався Президентом з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком ще на 30 діб [10].

За більше ніж 30 років незалежності українська держава жодного разу не перебувала у стані війни і відповідно ні українське суспільство, ні політичні сили, ні правоохоронні органи не мають досвіду життя та функціонування в умовах активної збройної агресії та воєнного конфлікту.

У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативнорозшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність [9].

З огляду на наведене під час нестабільного воєнного часу недоцільним та неможливим є зміна політичного та соціального устрою у країні. Крім того, вищезазначені посадові особи та органи державної влади забезпечують дотримання правопорядку, справедливе судочинство та нормальну життєдіяльність суспільства. До того ж, занадто гостро постає під час дії воєнного стану проблема злочинності, яка потребує оперативного вирішення та відповідних змін до законодавства, якими, зокрема, розширюються повноваження прокурорів.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК України у разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції чи заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України та якщо відсутня об' єктивна можливість виконання у встановлені законом строки слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170,173, 189, 233, 234, 235, 245, 247, 248 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152, 153, 185, 186, 187, 189-191, 201, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 Кримінального кодексу України, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні таких злочинів, - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог глави 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором [4].

Як слушно зауважує Ірина Гловюк, прокурором можуть на час воєнного стану виконуватися такі повноваження слідчого судді:

- розгляд та вирішення клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів;

- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи;

- розгляд та вирішення клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- розгляд та вирішення клопотань про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 377-379, 437-444 Кримінального кодексу України [3].

Тепер, в умовах воєнного стану, прокурор, за своєю постановою може отримати доступ до інформації, яка віднесена до лікарської та банківської таємниці; до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо; до персональних даних особи, що знаходиться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних [5].

Тож, саме органи прокуратури в умовах дії воєнного стану мають широкі повноваження у сфері боротьби зі злочинністю та її запобігання, що у свою чергу свідчить про необхідність забезпечення певними гарантіями і самих прокурорів, зокрема, гарантіями незалежності та захисту від неправомірного звільнення.

В умовах воєнного стану, як видається, це залежить від обстановки на місцевості, залежно від наявності активних бойових дій або нападів на цивільне населення [3]. Безумовно, наявність розширених повноважень прокурорів не може використовуватися останніми безмежно та беззастережно.

Аналізуючи, наприклад, положення Кримінального процесуального кодексу України, помічаємо багато передумов до такого розширеного переліку повноважень органів прокуратури, серед них: «якщо відсутня об'єктивна можливість», «у виняткових випадках» тощо.

Вказані умови та поняття є оціночними і потребують індивідуального підходу до їх тлумачення в залежності від конкретних обставин та обстановки у країні, певному регіоні та окремій місцевості. Зокрема, йдеться про необхідність виконання приписів чинного законодавства під час ведення активних бойових дій, в умовах відсутності телекомунікаційного зв'язку та транспортного сполучення в певний проміжок часу, коли виникає необхідність нагального вирішення питання про необхідність застосування чи реалізації певних заходів забезпечення кримінального провадження, без яких виконання основного завдання прокуратури у вигляді утвердження верховенства права буде неможливим.

У таких випадках, на нашу думку, «перевищення своїх повноважень прокурорами» не є такими по суті. Також використання наданих законом розширених повноважень прокурорами не можна вважати і зловживанням своїми правами, оскільки кожен неправомірний вчинок, неправомірна діяльність мають бути доведені не інакше як у вставноленому законом порядку.

Тож, в умовах воєнного часу прокурори мають бути захищені від необгрунтованого кримінального переслідування за фактами перевищення своїх повноважень з урахуванням змін до законодавства та через неоднозначності розуміння умов реалізації їх прав. Так, лише дотримання чітко окресленої у законодавстві процедури притягнення до кримінальної відповідальності прокурора є його гарантією та засобом правового захисту від неправомірного втручання у його діяльність та запобігання тиску на нього. Слід пам'ятати, що у такому випадку лише наявність у кінцевому підсумку обвинувального вироку суду може стати підставою для звільнення прокурора.

Таким чином, наявність самої лише підстави для звільнення з посади не призводить до винесення відповідного наказу, адже, дотримання регламентованої процедури, що може включати проведення службового розслідування, внутрішньої перевірки, складання певних висновків тощо, є запорукою неупередженого ставлення до діяльності органів прокуратури і поведінки окремих прокурорів.

Крім того, в умовах дії воєнного стану актуальності набуває питання можливості звільнення прокурора з посади через, наприклад, перетин останнім державного кордону України у напрямку виїзд.

Так, правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджено Кабінетом Міністрів України 27.01.1995 р. постановою № 57 (зі змінами). Пунктом 2-6 вказаних Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації [7].

Такими, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, є військовозобов'язані, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України [12].

З урахуванням наведеного всі працівники органів прокуратури, які є заброньованими військовозобов'язаними за цим державним правоохоронним органом, мають право на виїзд за кордон у період дії воєнного часу з тих чи інших причин. Законодавство України не містить жодних заборон та застережень з цього приводу, однак, щодо прокурорів ініціюються відповідні перевірки та розслідування з метою виявлення таких фактів перетину кордону з метою подальшого звільнення прокурора з посади, що є неприпустимим з огляду на наявність вичерпного переліку підстав для такого звільнення, який не містить вищенаведеного випадку.

До того ж, протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки» [8].

Відмова у наданні працівнику відпустки має бути пов'язана з необхідністю виконувати певний обсяг робіт, який спрямований на забезпечення безпеки та обороноздатності держави. В інших випадках навпаки доцільно надавати працівникам за їх бажанням щорічні, соціальні відпустки та відпустки без збереження заробітної плати [1].

До працівників органів прокуратури також застосовуються загальні трудові гарантії, що свідчить про можливість прокурорів скористатися такими правами, зокрема, на відпочинок та відпустку. Тож, комплексним вивченням положень чинного законодавства приходимо до висновку про неможливість та незаконність звільнення прокурорів з посади в Україні в умовах воєнного стану під час їх перебуванні у відпустці лише з підстави перебування за межами території України.

Висновки

Проведеним аналізом положень чинного законодавства України встановлено, що в умовах воєнного стану продовжує діяти Конституція України та спеціальний закон про прокуратуру, якими регламентується організація діяльності органів прокуратури, зокрема, питання звільнення прокурора з посади, для якого передбачено вичерпний перелік підстав. Окрім наявності підстав для звільнення прокурора необхідним є дотримання чітко окресленої законодавством процедури та порядку такого звільнення відповідними компетентними органами, що слугує гарантією незалежності та належного виконання своїх обов'язків окремими прокурорами і загалом реалізації своїх функцій органами прокуратури. Жодних інших підстав, окрім зазначених у Законі України «Про прокуратуру», для звільнення прокурора з посади в Україні в умовах воєнного стану не передбачено, зокрема, не передбачено можливість звільнення працівників прокуратури у зв'язку з їх виїздом за кордон у період відпустки.

Список використаних джерел

1. Відпустка за свій рахунок в умовах воєнного стану: роз'яснення Мінекономіки: офіційний сайт Профспілки працівників освіти і науки України: https://pon.org.ua/socialny-zahyst/vidpustky/9318-vidpustka-za-svii-rakhunok-v-umovakh-voiennogo-stanu-roziasnenniaminekonomiky.html.

2. Конституція України № 254к/96-ВР від 28.06.1996: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n5259.

3. Кримінальне провадження в умовах воєнного стану: офіційний сайт Вищої школи адвокатури НААУ:https://www.hsa.org.ua/blog/kryminalne-provadzhennya-v-umovah-voyennogo-stanu/.

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-УІ: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#n5092.

5. Особливості здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану та в особливий період: офіційний веб-сайт: https://golaw.ua/ua/insights/publication/osoblivosti-zdijsnennya-kriminalnogo-provadzhennya-v-umovahvoyennogo-nadzvichajnogo-stanu-ta-v-osoblivij-period/.

6. Про введення воєнного стану в Україні: указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022: https://www.president.gov.ua/documents/642022-41397.

7. Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України: постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року №57: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text.

8. Про організацію трудових відносин в умовах вожнного стану: закон України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text.

9. Про правовий режим воєнного стану: закон України від 12 травня 2015 року № 389-УІІІ иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text.

10. Про продовження строку дії воєнного стану в Україні: указ Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022: https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737.

11. Про прокуратуру: закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ. иКЬ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#n504.

12. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n420.

Размещено на Allbest.ru