Права та свободи людини і громадянина як елемент системи забезпечення національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України

ПРАВА ТА СВОБОДИ ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ

Досенко С.Д.

старший науковий співробітник

Шевченко Т.О.

молодший науковий співробітник

Анотація

право національний безпека свобода

Статтю присвячено аналізу прав та свобод людини і громадянина як елемента системи забезпечення національної безпеки. Проведене дослідження дозволяє сформулювати низку висновків та пропозицій. По-перше, слід відзначити пріоритетність реформування системи національної безпеки України в умовах протидії України агресії Російської Федерації. По-друге, тріаду об'єктів національної безпеки держави складають безпека особи, суспільства та держави. По-третє, терміни «забезпечення національної безпеки» або «система забезпечення національної безпеки» за своїм змістовим наповненням вирізняються від терміна «національна безпека». По- четверте, система забезпечення національної безпеки є динамічною й не може бути статичною у своїх елементах: вона зазнає постійних впливів з боку зовнішніх чинників, внутрішніх чинників, змін у внутрішній та зовнішній політиці, виникнення нових реальних або потенційних загроз; ця система є цілісною системою, і її елементи тісно пов'язані між собою. По-п'яте, права та свободи людини і громадянина є елементом системи забезпечення національної безпеки. Забезпечення/захист прав та свобод людини і громадянина автоматично забезпечують національну безпеку держави. Порушення прав людини не тільки порушує законодавчі заборони, становище людини в суспільстві, але й негативно впливає на інші елементи системи національної безпеки: суспільство, у якому відбуваються порушення прав та свобод його учасників, не можна вважати надійним, відповідальним, правовим; державу, у якій відбувається порушення прав її громадян, не можна вважати правовою тощо. По-шосте, між елементами системи національної безпеки є постійний двосторонній зв'язок. По-сьоме, реальне забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина в системі об'єктів національної безпеки призведе до реального забезпечення національної безпеки загалом. Одним зі способів забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина може стати прийняття нормативно-правових актів, основною спрямованістю яких є закріплення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина, визначення конкретних шляхів реалізації такої пріоритетності тощо.

Ключові слова: права і свободи, людина і громадянин, національна безпека, забезпечення безпеки, система елементів національної безпеки.

Annotation

The article is devoted to studying human and civil rights and freedoms as an element of the system of national security. The study allows us to formulate several conclusions and suggestions. First, it should be noted the priority of reforming Ukraine's national security system in the face of Ukraine's opposition to the aggression of the Russian Federation. Secondly, the triad of objects of national security of the state consists of security of the person, society and the state. Third, the terms "national security" or "national security system" differs from the term "national security" in their content. Fourth, the national security system is dynamic and cannot be static in its elements: it is constantly influenced by external factors, internal factors, changes in domestic and foreign policy, the emergence of new real or potential threats; this system is a holistic system, and its elements are closely interconnected. Fifth, human and civil rights and freedoms are part of the national security system. Ensuring/protecting the rights and freedoms of people and citizen automatically ensures the state's national security. Violation of human rights not only violates legal prohibitions, the position of man in society but also negatively affects other elements of the national security system: a society in which violations of the rights and freedoms of its members can not be considered reliable, responsible, legal; a state in which the rights of its citizens are violated cannot be considered legal, etc. Sixth, there is a constant two-way link between the elements of the national security system. Seventh, the real priority of human and civil rights and freedoms in the system of national security objects will lead to the real provision of national security as a whole. One of the ways to ensure the priority of human and civil rights and freedoms may be the adoption of regulations, the main focus of which is to consolidate the priority of human and civil rights and freedoms, identify specific ways to implement such priority and so on.

Key words: rights and freedoms, national security, security, system of elements.

Вступ

В умовах протидії України агресії Російської Федерації питання реформування системи національної безпеки України стало пріоритетним. Перед нашою державою постало завдання щодо захисту незалежності, територіальної цілісності, суверенітету, миру, безпеки в умовах постійно триваючого збройного конфлікту. Окрім цього, варто звернути увагу на те, що захист прав та свобод людини і громадянина займає одне із провідних місць у системі національної безпеки, адже, захищаючи права і свободи кожної людини, держава забезпечує захист усього суспільства.

Наразі система забезпечення національної безпеки перебуває у стані реформування. Реформування системи забезпечення національної безпеки визначено головним пріоритетом держави відповідно до Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020», схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 року № 5/2015. При цьому ключовим завданням визначено завершення формування та забезпечення розвитку ефективного сектору безпеки і оборони України. Він має спиратися на власні сили, оскільки Україна не є членом міжнародних систем колективної оборони й повинна сама забезпечувати свою безпеку й оборону.

Одним із чинників, через які відбувається затримка реформування системи забезпечення національної безпеки, є термінологічна невизначеність, відсутність належного законодавчого забезпечення. Саме роз'яснення термінології та дефініцій - завдання цієї статті.

Варто зауважити, що детального дослідження щодо визначення прав та свобод людини і громадянина як елементів системи забезпечення національної безпеки наразі немає. Системні засади національної безпеки України у своїй роботі розглянув В. Ф. Смолянюк [1]. В. І. Абрамов, Г. П. Ситник, В. Ф. Смолянюк проаналізували питання глобальної та національної безпеки [2]. С. А. Дроботов присвятив своє дослідження конституційно-правовому забезпеченню національної безпеки в Україні [3]. Умови забезпечення національної безпеки держави розглянули у своїй роботі О. Кубецька, Т. Остапенко, Я. Палешко [4]. Окрім зазначених науковців, концептуальні засади забезпечення національної безпеки України та побудови її моделі розкрито в роботах В. Т. Колесника [5], О. В. Лемака [6], Г. П. Ситника [7], А. Дацюка [8] та інших.

Метою статті є дослідження такого елемента системи забезпечення національної безпеки, як права та свободи людини і громадянина.

Результати

У Законі України «Про національну безпеку України» національну безпеку України визначено як «захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз». Цитоване визначення дає підстави розуміти національну безпеку як певний стан захищеності основних об'єктів національної безпеки. Зауважимо, що наразі не існує єдиного усталеного визначення терміна «національна безпека» та переліку сфер/компонентів, які вона має охоплювати.

Національна безпека охоплює практично всі сфери суспільного життя й має розумітися як захищеність життєво важливих інтересів людини, суспільства й держави від зовнішніх і внутрішніх загроз.

Зауважимо, що наведений перелік об'єктів національної безпеки прийнято називати національними інтересами України. Однак зрозуміло, що він не є вичерпним. У зв'язку із цим виникає логічне запитання про повний перелік національних інтересів і його законодавче закріплення. Це питання має стати предметом законодавчої ініціативи.

У порівняльно-правовому аспекті зазначимо, що у ст. 3 Закону України «Про основи національної безпеки» названо об'єкти національної безпеки (наразі закон втратив чинність). На сьогодні в Законі України «Про національну безпеку України» відсутнє визначення об'єктів національної безпеки [9], однак можна з упевненістю стверджувати, що відсутність законодавчого визначення жодним чином не заперечує необхідності забезпечення безпеки особи, суспільства та держави.

У зв'язку із цим пропонуємо визначити тріаду об'єктів національної безпеки держави в такий спосіб (рис. 1):

Рис. 1 Об'єкти національної безпеки держави

Розроблено автором

Ієрархічність об'єктів національної безпеки держави в цьому випадку не має значення - вони є рівними за своїм значенням для забезпечення національної безпеки держави. Так, порушення територіальної цілісності держави в будь-якому випадку призведе до порушення прав, свобод та законних інтересів її громадян; порушення прав та свобод конкретного громадянина призведе до порушення верховенства права та порушення конституційних засад тощо.

Продовжуючи дослідження, слід звернути увагу, що необхідно відрізняти терміни «забезпечення національної безпеки» або «система забезпечення національної безпеки» від терміна «національна безпека». Перші два поняття забезпечують стан захищеності основних об'єктів національної безпеки від реальних та потенційних загроз.

Метою створення та функціонування системи забезпечення національної безпеки є досягнення цілей національної безпеки, зокрема забезпечення стану захищеності основних об'єктів національної безпеки. При цьому має забезпечуватися баланс інтересів особи, суспільства й держави.

Під системою забезпечення національної безпеки науковці пропонують розуміти сукупність теоретико-методологічних, нормативно-правових, інформаційно-аналітичних, організаційно- управлінських, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, кадрових, науково- технічних, ресурсних та інших заходів, спрямованих на мінімізацію загроз і небезпек, гарантування розвитку національних інтересів, духовного й матеріального добробуту народу України та ефективного функціонування системи національної безпеки України [1, с. 114-115].

Енциклопедичний словник визначає систему забезпечення національної безпеки як «складову системи національної безпеки, сукупність взаємопов'язаних та взаємообумовлених механізмів (інституційних, організаційних, правових та ін.) та суб'єктів забезпечення національної безпеки (посадових осіб держави, органів державної влади і місцевого самоврядування, державних установ, сил і засобів сектору безпеки, інститутів громадянського суспільства, окремих громадян), які на основі чинного законодавства трансформують політику національної безпеки у цілеспрямовану скоординовану діяльність (заходи політичного, правового, організаційного, воєнного та ін. характеру) з метою реалізації національних інтересів (насамперед виявлення, прогнозування, попередження та нейтралізації загроз безпеці людини, суспільства й держави)» [10, с. 563].

В аналітичній доповіді «Концептуальні засади розвитку системи забезпечення національної безпеки України», підготовленій Національним інститутом стратегічних досліджень, зазначено, що система забезпечення національної безпеки виступає як організаційна система державних і недержавних інституцій, інших суб'єктів, які покликані вирішувати завдання забезпечення національної безпеки у визначений законодавством спосіб. Метою функціонування системи забезпечення національної безпеки є організація процесу управління загрозами й ризиками, за якого державними й недержавними інституціями та окремими особами гарантується збереження і зміцнення національних цінностей, захист і прогресивний розвиток національних інтересів шляхом своєчасного виявлення, упередження, локалізації, нейтралізації, подолання внутрішніх і зовнішніх загроз, а також забезпечення ефективного функціонування самої системи забезпечення національної безпеки та її складників [11, с. 9].

Варто вказати, що наведені визначення лише загалом окреслюють систему забезпечення національної безпеки. Система забезпечення національної безпеки є динамічною й не може бути статичною у своїх елементах: вона зазнає постійних впливів з боку зовнішніх чинників, внутрішніх чинників, змін у внутрішній та зовнішній політиці, виникнення нових реальних або потенційних загроз. Також слід звернути увагу, що ця система є цілісною системою, і її елементи тісно пов'язані між собою.

Продовжуючи дослідження, слід звернути увагу на права та свободи людини і громадянина як елемент системи забезпечення національної безпеки. На нашу думку, забезпечення/захист прав та свобод людини і громадянина автоматично забезпечують національну безпеку держави. Зрозуміло, що національна безпека держави забезпечується серед іншого й через інші елементи.

Науковці зазначають, що існують показники (індикатори) стану національної безпеки, які характеризують наявність (відсутність) ризиків і загроз національній безпеці в різних сферах, дозволяють виявити загрозливі тенденції у безпековому середовищі. Комплексний аналіз стану національної безпеки враховує такі міжвидові показники, як відповідність національного законодавства міжнародним стандартам у сфері захисту прав людини і громадянина, ступінь забезпечення прав та свобод громадянина в державі тощо [11, с. 8].

Порушення прав людини не тільки порушує законодавчі заборони, становище людини в суспільстві, але й негативно впливає на інші елементи системи національної безпеки: суспільство, у якому відбуваються порушення прав та свобод його учасників, не можна вважати надійним, відповідальним, правовим; державу, у якій відбувається порушення прав її громадян, не можна вважати правовою тощо. Таких прикладів можна навести безліч. Це свідчить про постійний двосторонній зв'язок об'єктів національної безпеки між собою (див. рис. 2).

Рис. 2 Зв'язок об'єктів національної безпеки

Розроблено автором

При цьому права та свободи людини є найдрібнішим і разом з тим найголовнішим елементом. Вони є тим елементом, з якого має все починатися. За висловом Лао-Цзи, «подолання важкого починається з легкого, здійснення великого починається з малого, бо у світі важке утворюється з легкого, а велике - з малого».

Стаття 3 Конституції України визначає, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави» [12].

Цитовані положення Основного закону держави свідчать про публічне проголошення принципу пріоритетності прав і свобод людини. Такий підхід характерний для більшості цивілізованих країн. Якщо говорити про сферу забезпечення національної безпеки, то визначення пріоритетності прав та свобод людини впливає на всю систему зв'язків між об'єктами національної безпеки, передусім на діяльність суб'єктів її забезпечення, основним серед яких виступає держава в особі її органів: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, суди загальної юрисдикції, правоохоронні органи тощо.

На наш погляд, реальне забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина в системі об'єктів національної безпеки призведе до реального забезпечення національної безпеки загалом. Щодо способів забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина варто звернути увагу на необхідність створення нормативно-правових актів, основною спрямованістю яких має стати закріплення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина, визначення конкретних шляхів реалізації такої пріоритетності тощо. На думку науковців, необхідно прийняти закон, який би врегулював суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки особистості як складника системи національної безпеки. Пропонуються такі назви законів: «Про безпеку людини в Україні», «Про організаційно-правові заходи забезпечення безпеки людини в Україні» тощо [13, с. 118]. Запропонований відокремлений нормативно-правовий акт може стати логічним продовженням/доповненням до Закону України «Про національну безпеку України». У ньому слід передбачити основні засади забезпечення безпеки особи, детальний зміст конституційних прав та свобод громадян, способи реалізації та захисту цих прав, органи та посадових осіб, на яких покладається обов'язок стежити за реалізацією, захистом та охороною прав і свобод людини.

Висновки

Проведене дослідження дозволяє сформулювати низку висновків та пропозицій. По-перше, слід відзначити пріоритетність реформування системи національної безпеки України в умовах протидії України агресії Російської Федерації. По-друге, тріаду об'єктів національної безпеки держави складають безпека особи, суспільства та держави. По-третє, терміни «забезпечення національної безпеки» або «система забезпечення національної безпеки» за своїм змістовим наповненням вирізняються від терміна «національна безпека». По-четверте, система забезпечення національної безпеки є динамічною й не може бути статичною у своїх елементах: вона зазнає постійних впливів з боку зовнішніх чинників, внутрішніх чинників, змін у внутрішній та зовнішній політиці, виникнення нових реальних або потенційних загроз; ця система є цілісною системою, і її елементи тісно пов'язані між собою. По-п'яте, права та свободи людини і громадянина є елементом системи забезпечення національної безпеки. Забезпечення/захист прав та свобод людини і громадянина автоматично забезпечують національну безпеку держави. Порушення прав людини не тільки порушує законодавчі заборони, становище людини в суспільстві, але й негативно впливає на інші елементи системи національної безпеки: суспільство, у якому відбуваються порушення прав та свобод його учасників, не можна вважати надійним, відповідальним, правовим; державу, у якій відбувається порушення прав її громадян, не можна вважати правовою тощо. По-шосте, між елементами системи національної безпеки є постійний двосторонній зв'язок. По-сьоме, реальне забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина в системі об'єктів національної безпеки призведе до реального забезпечення національної безпеки загалом. Одним зі способів забезпечення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина може стати прийняття нормативно-правових актів, основною спрямованістю яких є закріплення пріоритетності прав та свобод людини і громадянина, визначення конкретних шляхів реалізації такої пріоритетності тощо.

Список використаних джерел

1. Смолянюк В.Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2018. № 2 (37). С. 107-126.

2. Глобальна та національна безпека / авт. кол. В. І. Абрамов, Г. П. Ситник, В. Ф. Смолянюк; за заг. ред. Г. П. Ситника. Київ: НАДУ при Президентові України, 2016. 784 с.

3. Дроботов С.А. Конституційно-правове забезпечення національної безпеки в україні. Journal «ScienceRise: JuridicalScience». 2020. №2 (12). С. 24-29.

4. Кубецька О., Остапенко Т., Палешко Я. Умови забезпечення національної безпеки держави. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2020. № 2. С. 321-327.

5. Колесник В. Т. Концептуальна модель національної безпеки України. Інформаційна безпека у воєнній сфері. Сучасний стан та перспективи розвитку. Київ: ФОП О. С. Ліпкан, 2015. 167-170.

6. Лемак О. В. Конституційно-правові основи забезпечення національної безпеки в Угорщині. Ужгород, 2017. 221 с.

7. Ситник, Г. П. Концептуальні засади забезпечення національної безпеки України. Ч. 3: Державна політика та основи стратегічного планування забезпечення національної безпеки. Київ: НАДУ, 2010. 208 с.

8. Дацюк, А., Садовський, В., Полтораков, О., Марутян, Р. Аналіз державної політики у сфері національної безпеки і оборони України. Київ, 2015. 40 с: https://rpr.org.ua/wp-content/uploads/2018/02/Analiz-polityky-NB-pravlfinal.pdf (дата звернення 11.05.2020).

9. Про національну безпеку України: Закон України від 21.06.2018 № 2469-УШ. Офіційний вісник України. 2018. № 55. Стор. 51. С. 1903.

10. Сурмін Ю. П. Система. Енциклопедія державного управління: у 8 т. / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України; наук.-ред. колегія: Ю. В. Ковбасюк (голова) та ін. Київ: НАДУ, 2011. Т. 2: Методологія державного управління / наук.-ред. колегія: Ю. П. Сурмін (співголова), П. І. Надолішній (співголова) та ін. 2011. С. 561-565.

11. Концептуальні засади розвитку системи забезпечення національної безпеки України: аналіт. доп. / О. О. Резнікова, В. Ю. Цюкало, В. О. Паливода, С. В. Дрьомов, С. В. Сьомін. Київ: НІСД, 2015. 58 с.

12. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141.

13. Шмоткін О. В. Права особи як об'єкт національної безпеки України. Наукові записки НаУКМА. 2017. Том 200. Юридичні науки. С. 115-120.

Размещено на Allbest.ru