Можливості добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення у кримінальному провадженні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Можливості добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення у кримінальному провадженні

Петрук О.М.

ад'юнкт кафедри кримінального процесу

Анотація

добровільний відшкодування кримінальний правопорушення

Стаття присвячена визначенню проблем добровільного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, потерпілому.

В дослідженні визначено різновиди добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення, до яких віднесено дії щодо усунення наслідків кримінального правопорушення згідно дійового каяття, на підставі угод та у формі приватного обвинувачення.

Встановлено, що добровільне відшкодування передбачає у кримінальному процесуальному законодавстві визначає саме «добровільність» виконання відшкодування (компенсації) шкоди потерпілому та є правом підозрюваного або/чи обвинуваченого, а не його обов'язком.

Систематизовано способи добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення, а саме: безпосереднє усунення шкоди особою, яка вчинила кримінальне правопорушення; компенсація завданої шкоди у натуральній формі; компенсація завданої шкоди у грошовій формі; погашення витрат потерпілого, які пов'язані із завданим кримінальним правопорушенням йому шкоди.

Запропоновано доповнити КПК України положенням щодо форм відшкодування шкоди до яких віднесено: внесення грошових коштів на депозитний рахунок того суду, який буде надалі розглядати дане кримінальне провадження; грошова компенсація особою, яка вчинила кримінальне правопорушення потерпілому в присутності слідчого, прокурора із обов'язковим письмовим підтвердженням.

Наведено підстави для суду, за якими буде вважатись виконаною умова добровільного відшкодування.

Доведено доцільність внесення змін до КПК України щодо можливості відшкодування шкоди від імені підозрюваного, обвинуваченого будь-якими іншими фізичними чи юридичними особами, що сприятиме швидкому та ефективному відшкодуванню шкоди.

Ключові слова: відшкодування шкоди, добровільне відшкодування шкоди в кримінальному провадженні, потерпілий.

Annotation

The article is devoted to defining the problems of voluntary compensation for damage caused by a criminal offense to the victim.

The study identified the types of voluntary compensation for damage from a criminal offense, which includes actions to eliminate the consequences of a criminal offense based on active remorse, based on agreements and in the form of private prosecution.

It has been established that the voluntary compensation provided for in the criminal procedural legislation defines the "voluntariness" of compensation (compensation) for damage to the victim and is the right of the suspect and/or the accused and not his duty.

Methods of voluntary compensation for damage from a criminal offense are systematized, namely: direct elimination of damage by the person who committed the criminal offense; compensation for the damage in kind; monetary compensation for the damage caused; repayment of the victim's expenses, which are related to the damage caused to him by the criminal offense.

It is proposed to supplement the Code of Criminal Procedure of Ukraine with a provision on the forms of compensation for damage, which include: depositing money into the deposit account of the court that will further consider this criminal proceeding; monetary compensation by a person who committed a criminal offense to the victim in the presence of an investigator, prosecutor with mandatory written confirmation.

The grounds for the court, according to which the condition of voluntary compensation will be considered fulfilled, are given.

The expediency of making changes to the Criminal Procedure Code of Ukraine regarding the possibility of compensation for damage on behalf of the suspect, the accused by any other natural or legal persons, which will contribute to quick and effective compensation of damage, has been proven.

Keywords: compensation for damage, voluntary compensation for damage in criminal proceedings, the victim.

Вступ

У наукових публікаціях постійно точаться дискусії щодо відшкодування шкоди шляхом пред'явлення цивільного позову у кримінальному провадженні та випадки коли відшкодування шкоди відбувається за рахунок Державного бюджету України, однак, не дивлячись на очевидність добровільного відшкодування шкоди підозрюваним та/або обвинуваченим дане питання залишається не дослідженим. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Держава бере на себе обов'язок щодо забезпечення прав і свобод людини, до яких відносяться і забезпечення майнових і немайнових прав. Відновлення зазначених прав здійснюється за рахунок кримінального процесуального закону.

У зв'язку із цим, метою статті є з'ясування проблемних питань застосування на практиці добровільного відшкодування заподіяної шкоди від кримінального правопорушення.

Теоретичними аспектами питань відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням розглядали у своїх роботах: С.Є. Абламський, Ю.П. Аленін, В.В. Кривобок, О.П. Кучинська, Г.М. Куцкір, В.Т. Нор, С.І. Остапенко, М.І. Соф'їн, А.М. Стєбєлєв, І.І. Татарин. Не дивлячись на те, що основна зміна кримінального процесуального законодавства відбулась у 2012 році і постійно відбувається його вдосконалення, однак, досі залишаються проблемні питання, які потребують системного вирішення щодо відшкодування шкоди від кримінального правопорушення у цілому, так і окремої її форми - добровільного відшкодування.

Завданням статті є визначення правового механізму добровільного відшкодування шкоди потерпілому від кримінального правопорушення.

Результати

На сучасному етапі законом забезпечена можливість добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення особою, яка її завдала.

До різновидів добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення можемо віднести дії щодо усунення наслідків кримінального правопорушення згідно дійового каяття, на підставі угод та у формі приватного обвинувачення (ст.ст. 45, 46 КК України; ст.ст. 469471, 479 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Здійснення добровільного відшкодування завданої шкоди підозрюваним, обвинуваченим, а також за його згодою будь-якою іншою фізичною чи юридичною особою відбувалось за весь час існування кримінального процесуального законодавства незалежної України, однак без його нормативного закріплення.

Необхідно пам'ятати, що після вчинення кримінального правопорушення повинно відбутись відновлення порушеного права, одним із яких є відшкодування шкоди. Обов'язок відшкодувати шкоду з'являється, якщо:

є наявність шкоди, тобто наслідків порушення особистих немайнових або майнових благ, що охороняються законом;

поведінка особи, яка завдала шкоду, є протиправною;

є причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та нанесеною шкодою;

наявна вина особи і вона доведена [7, с. 222].

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Інститут звільнення від кримінальної відповідальності передбачає відмову держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила злочин, у випадках, передбачених КК України та у порядку, встановленому КПК України. Воно відбувається закриттям кримінального провадження ухвалою суду у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України) [6, с. 135].

Закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний чи обвинувачений проти цього заперечує. У такому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому КПК (ч. 7 ст. 284 КПК України).

Дійове каяття, яке в науці має назву щире каяття відбувається за умов:

вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

щирого її каяття;

активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення особою, яка його вчинила;

повного відшкодування особою, яка вчинила кримінальне правопорушення, завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.

Відшкодування шкоди потерпілому у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї. До умов можемо віднести:

вчинення особою вперше кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

примирення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення з потерпілим;

відшкодування завданих нею збитки або усунення заподіяної шкоди.

Конкретний спосіб добровільного відшкодування шкоди потерпілому від кримінального правопорушення процесуальним законодавством не встановлений, у зв'язку із цим, можливий будь який, що не протирічить національному законодавству.

Необхідно підкреслити, що добровільне відшкодування передбачає саме «добровільність» виконання відшкодування (компенсації) шкоди потерпілому та є правом підозрюваного або/чи обвинуваченого, а не його обов'язком.

У науковій літературі наводяться способи добровільного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення, а саме:

надання речі такого ж роду і якості, замість втраченої в результаті кримінального правопорушення (слід відмежовувати від кримінально-правової реституції);

виправлення пошкодженої речі, повернення її в первинний стан тощо;

грошове відшкодування майнової шкоди, а також компенсація ним моральної шкоди [5, с. 357].

В абзаці 6 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено, що повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу [8].

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом (ст. 22 ЦК України).

При цьому, до добровільного відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди, можемо віднести:

повернення вилученого, знищеного чи пошкодженого майна або наданні рівноцінного; компенсація у грошовій формі чи відновлення своєю працею;

надання першої до медичної допомоги із подальшим доставленням до найближчого медичного закладу;

сприяння у наданні всіх видів лікарської та іншої медичної допомоги;

організації санаторно-курортного лікування та інших діях, направлених на відновлення здоров'я потерпілого [6, с. 138].

Беззаперечно, до поширеного способу добровільного відшкодування шкоди потерпілому від кримінального правопорушення відноситься грошова компенсація. Однак, на практиці зустрічаються непоодинокі випадки відшкодування в натурі або надання послуг (ремонт пошкоджених речей, предметів; повернення аналогічних прикрас, цінностей тощо).

Здійснений аналіз дає змогу навести узагальнені способи добровільного відшкодування шкоди:

безпосереднє усунення шкоди особою, яка вчинила кримінальне правопорушення;

компенсація завданої шкоди у натуральній формі;

компенсація завданої шкоди у грошовій формі;

погашення витрат потерпілого, які пов'язані із завданим кримінальним правопорушенням йому шкоди.

У зв'язку із цим, пропонуємо доповнити КПК України положенням щодо форм відшкодування шкоди, а саме:

внесення грошових коштів на депозитний рахунок того суду, який буде надалі розглядати дане кримінальне провадження;

грошова компенсація особою, яка вчинила кримінальне правопорушення потерпілому в присутності слідчого, прокурора із обов'язковим письмовим підтвердженням.

Як ми зазначали раніше, правовий механізм добровільного відшкодування шкоди потерпілому від кримінального правопорушення досі відсутній. Однак, якщо шкода відшкодовується одразу після скоєння кримінального правопорушення, за добровільною згодою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, або після роз'яснення слідчим, прокурором про таку можливість, то дана подія впливає на призначення покарання. Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України відшкодування шкоди є обставиною, що пом'якшує покарання; відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, можливість часткового відшкодування шкоди, що буде враховано судом як обставина, що позитивно характеризує особу підозрюваного, обвинуваченого.

Виникає запитання, що значить часткове відшкодування шкоди? Яким чином закріпити часткове відшкодування? Чи можливе відшкодування не одразу, а у майбутньому? Ці та інші питання постійно виникають як у науковій спільноті так і у правозастосовувачів.

Обов'язок повного відшкодування шкоди від кримінального правопорушення передбачено тільки у ст. 45 КК України щодо звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям. У інших випадках іде мова тільки про відшкодування, без конкретизації повноти. Зрозуміло, що суд прийме до уваги такі критерії, як добровільність та повноту відшкодування шкоди. Однак, особа яка вчинила кримінальне правопорушення не завжди може одразу задовольнити потреби потерпілої сторони.

У даному випадку, необхідно надати можливість підозрюваному, обвинуваченому відшкодовувати шкоду частинами. Умовою повинно бути письмове закріплення зобов'язання (домовленість, договір) з потерпілим про відшкодування у майбутньому із зазначенням наслідків не виконання. Тим самим для суду буде наявна підстава вважати виконаною умову відшкодування.

Вважаємо, що у кримінальному процесуальному законодавстві необхідно передбачити повноту відшкодування шкоди, а також документи якими буде підтверджено добровільність відшкодування. Так, добровільне відшкодування шкоди за загальним правилом, що склалося на практиці, підтверджується розписками потерпілих осіб чи іншими фінансовими документами. Разом з тим про компенсацію шкоди на досудовому розслідуванні може бути зроблено запис у протоколі допиту потерпілого чи підозрюваного [4, с. 234].

Підтримуємо позицію А.М. Стєбєлєва, який зазначив, що у випадках, коли особа, яка вчинила кримінальне правопорушення не відшкодовувала шкоду за власної ініціативи КПК України позбавлений визначеності в застосуванні такого засобу захисту порушених прав потерпілої від злочину особи саме через учинення процесуальних і фактичних дій слідчих і прокурорів, які б пропонували винній особі добровільне відшкодування [9, с. 86]. У зв'язку із цим, вважаємо правильним доповнення ст. 276 КПК України обов'язком слідчого під час повідомлення особі про підозру роз'яснювати підозрюваному щодо добровільного відшкодування (компенсації) шкоди, завданої його протиправними діями із роз'ясненням позитивних наслідків для нього.

Необхідно пам'ятати, що відповідно до ч. 1 ст. 127 КПК України суб'єктом добровільного відшкодування виступають підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа. Останні мають право відшкодовувати за підозрюваного (обвинуваченого) майнову чи моральну шкоду лише якщо вони є приватними юридичними особами.

Вважаємо, законодавець не вірно передбачив можливість відшкодування шкоди від імені підозрюваного, обвинуваченого іншими особами лише за їх згодою, оскільки бажання добровільного відшкодування повинно виходити безпосередньо від підозрюваного, обвинуваченого. Однак, на практиці виникають випадки, коли особа, винувата у вчиненні кримінального правопорушення, не може в силу певних обставин самостійно відшкодувати шкоду (наприклад: перебуває в СІЗО із запобіжним заходом тримання під вартою; неповнолітній; недієздатний тощо), або не має бажання відшкодовувати.

Серед науковців існує позиція, що добровільне відшкодування шкоди замість підозрюваного, обвинуваченого будь-якими іншими фізичними чи юридичними особами можливе тільки за дорученням або на прохання останніх [1, с. 83; 10, с. 97]. Підтримуємо Я.О. Клименко, який вважає, що з метою реального забезпечення можливого добровільного відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, наділити правом родичів підозрюваного, обвинуваченого чи інших осіб на прохання останніх її відшкодувати [2, с. 24]. Таким чином, пропонуємо внести зміни до ч. 1 ст. 127 КПК України та виключити словосполучення «за його згодою», що сприятиме швидкому та ефективному відшкодуванню шкоди.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи те, що добровільне відшкодування шкоди від кримінального правопорушення передбачене КПК України, на нашу думку не завадило б визначити належний правовий механізм у кримінальному процесуальному законі, що забезпечить відновлення порушеного права потерпілого. На даний час, добровільне відшкодування шкоди потерпілому від кримінального правопорушення здійснюється завдяки практичним надбанням, які необхідно закріпити у процесуальних нормах.

Список використаних джерел

1. Клименко Я. Добровільне відшкодування шкоди особам, постраждалим від злочину. Право України, 2002. № 3. С. 82-83.

2. Клименко Я.О. Цивільний позов як одна із форм забезпечення слідчим відшкодування шкоди, завданої злочином: дис...канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2003. 200 с.

3. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/4651-17#Text.

4. Кримінальний процес: підручник / [Л.Д. Удалова, В.В. Рожнова, Д.П. Письменний та ін.]; за заг. ред. Д.П. Письменного, Л.Д. Удалової, М.А. Погорецького, С.С. Чернявського. Київ: «Центр учбової літератури», 2022. 778 с.

5. Миколенко О.М. Добровільне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди. Закарпатські правові читання: Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (20-22 квітня 2017 р., м. Ужгород) / Ужгородський національний університет; за заг. ред. О.Я. Рогача, Я.В. Лазура, М.В. Савчина. Ужгород, 2017. С. 353-357.

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / Д.С. Азаров, В.К. Грищук, А.В. Савченко (та ін.); за заг. ред О.М. Джужі, А.В. Савченка, В.В. Чернєя. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 1064 с.

7. Новіков О.В. Правове регулювання відшкодування збитків, шкоди, завданих унаслідок вчинення корупційних правопорушень. Часопис Київського університету права, 2017. № 4. С. 221-225.

8. Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. № 12. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/v0012700-05#Text.

9. Стєбєлєв А.М. Проблеми відшкодування (компенсації) шкоди, завданої злочином, у кримінальному провадженні. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. Юриспруденція, 2015. № 16. Том 2. С. 85-88.

10. Татарин І.І. Відшкодування шкоди потерпілому, заподіяної кримінальним правопорушенням: монографія. Львів, ЛьвДУВС, 2017. 184 с.

Размещено на Allbest.ru