Відповідальність за невиконання цивільних зобов’язань в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Відповідальність за невиконання цивільних зобов'язань в умовах воєнного стану

Шпиляк А.М.

Анотація

Стаття присвячена тематиці цивільних зобов'язань в умовах воєнного стану та відповідальності за їх невиконання. В статті досліджено міжнародно-правове регулювання форс-мажорних обставин. Встановлено, що Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів містить положення, що звільняють особу від відповідальності внаслідок дії форс-мажорних обставин.

Досліджено, що нормативно-правове регулювання форс-мажорних обставин на національному рівні здійснюється Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про торгово-промислові палати України». В цих нормативно-правових актах використовується як термін «форс-мажорні обставини», так і термін «обставини непереборної сили. Визначено, що в Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) наведений перелік форс-мажорних обставин: виняткові погодниі умови і стихійне лихо, непередбачені обставини, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго тощо.

Автором встановлено, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання. Також досліджено, що у випадку встановлення форс-мажорних обставин можна звільнити особу від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов'язання в цілому. Визначено, що сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

Ключові слова: цивільне право, зобов'язання, виконання зобов'язань, воєнний стан, відповідальність за порушення зобов'язань, боржник, кредитор, форс-мажор, обставини непереборної сили.

Annotation

The article is devoted to civil obligations under martial law and responsibility for their non-fulfillment. In addition, the article examines the international legal regulation of force majeure circumstances. It has been established that the UN Convention on Contracts for the International Sale of Goods contains provisions exempting a person from liability due to force majeure.

It has been investigated that the normative and legal regulation of force majeure circumstances at the national level is carried out by the Civil Code of Ukraine, the Economic Code of Ukraine, and the Law of Ukraine "On Chambers of Commerce and Industry of Ukraine." These normative legal acts use the term "force majeure circumstances" and "circumstances of force majeure." It was determined that the Regulation on the certification

by the Chamber of Commerce and Industry of Ukraine and regional chambers of commerce and industry of force majeure circumstances (circumstances of force majeure) contains a list of force majeure circumstances: exceptional weather conditions and natural disasters, unforeseen circumstances that occur regardless of will and desire of the applicant: the threat of war, armed conflict or severe threat of such conflict, including but not limited to hostile attacks, blockades, military embargoes, etc.

The author established that force majeure is not an automatic basis for exemption from fulfilling obligations. The party to the contract must confirm not the fact of the occurrence of such circumstances but rather their ability to influence the real possibility of fulfilling the obligation. It has also been investigated that in force majeure circumstances, a person can be exempted from responsibility for non-fulfillment but not from the fulfillment of the obligation as a whole. It was determined that the party to the obligation, which does not fulfill it, must prove that in each individual case, these particular circumstances had an irresistible character for this particular person.

Keywords: civil law, obligations, execution of obligations, martial law, liability for breach of obligations, debtor, creditor, force majeure, circumstance of irresistible force.

Вступ

Війна, спричинена військовою агресією російської федерації проти України вплинула на всі сфери життя людей в Україні. Не є винятком і сфера цивільно-правових зобов'язань, в тому числі, можливість їх виконання та відповідальність за їх невиконання в умовах воєнного стану. Оскільки права людини мають гарантуватись навіть під час воєнного стану, існує потреба детального вивчення можливості відстрочення виконання цивільно-правових зобов'язань для осіб, які проживають на окупованих територіях, постраждали під час військових дій та зазнали інших негативних наслідків після вторгнення агресора.

Цивільно-правові зобов'язання та наслідки, що випливають з порушення таких зобов'язань є об'єктом наукового інтересу багатьох науковців. форс мажорний відповідальність договір

Проте тема впливу воєнного стану на виконання цивільно-правових зобов'язань недостатньо висвітлена в фаховій літературі. Окремі науковці займались дослідженням особливостей цивільно- правових зобов'язань на окупованих територіях після анексії Криму російською федерацією і початку воєнних дій на сході України.

Метою статті є дослідження проблематики впливу воєнного стану на виконання цивільно- правових зобов'язань та відповідальності за їх невиконання.

Результати

Перш за все слід з'ясувати міжнародно-правове регулювання виконання зобов'язань за форс- мажорних обставин. Звільнення від відповідальності внаслідок дії форс-мажорних обставин передбачено Конвенцією ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 р. Так, відповідно до ч. 4 ст. 79 зазначеної Конвенції сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо інша сторона не отримала це повідомлення протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо стороні, яка не виконує свого зобов'язання, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане [1]. Тобто в міжнародних договорах мова йде саме про форс-мажорні обставини.

На національному рівні дещо інший підхід. В Цивільному кодексі України (далі - ЦКУ) [2] та Господарському кодексі України (далі - ГКУ) [3] замість терміну «форс-мажор» використовується термін «обставини непереборної сили». Відповідно до ст. 617 ЦКУ_особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Такі самі наслідки передбачено й у ст. 218 ГКУ, яка передбачає, що суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В Законі «Про торгово-промислові палати України» ці обидва терміни вживаються як рівнозначні -- «форс-мажорні обставини» та «обставини непереборної сили». Згідно із п. 2 ст. 14-1 цього Закону форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами [4].

Відповідно до п. 3.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) дія форс-мажорних обставин може бути викликана:

винятковими погодними умовами і стихійним лихом (Acts of God) (епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо);

непередбаченими обставинами, що відбуваються незалежно від волі і бажання заявника (загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго), дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дія суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, обмеження комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту тощо);

умовами, регламентованими відповідними рішеннями та актами державних органів влади, закриттям морських проток, ембарго, забороною (обмеження) експорту/імпорту тощо [5].

Варто зауважити, що вищезазначений перелік обставин не є вичерпним.

За загальним правилом мирного часу, ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово- промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікати про такі обставини на вимогу суб'єктів господарської діяльності в індивідуальному порядку.

28 лютого 2022 р. ТПП України й видала універсальний лист-підтвердження про настання форс-мажорних обставин, він не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов'язання для всіх без виключення суб'єктів господарювання. І навіть в самому листі є застереження, яке часто пропускають: обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов'язаннями, виконання яких стало неможливих у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов'язань, як помилково вважають.

Незважаючи на «загальновідомість» ситуації з введеним воєнним станом та навіть виданням ТПП України універсального листа про підтвердження надзвичайності та невідворотності обставин, не варто ігнорувати положення договору про форс-мажор щодо належного повідомлення контрагента про настання непереборних обставин, строки такого повідомлення та конкретну ТПП, сертифікат якої за договором вважатиметься належним підтвердженням форс-мажору [6].

Практика Верховного Суду України підтверджує обов'язковість доведення форс-мажорних обставин у кожному випадку та їх вплив на невиконання зобов'язання.

Так, у постанові від 16 липня 2019 р. у справі N 917/1053/18 дійшов висновку, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язкує [7].

Також в постанові від 25 січня 2022 р. № 904/3886/21 Суд зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести: факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. При цьому той факт, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що їх наявність може бути засвідчена відповідним компетентним органом [8].

Законодавець чітко окреслив наслідки існування воєнного стану для сфери позикових відносин, передбачивши ряд пільг для потенційних боржників. Зокрема, після ухвалення Закону від 15.03.2022 № 2120-ІХ [9] внесено ряд змін до Цивільного кодексу України, законів України «Про іпотеку» та «Про споживче кредитування», якими передбачається звільнення позичальників від відповідальності за порушення позикових зобов'язань у період дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після дня його завершення. Так, у цей період не нараховується пеня, штраф та інші платежі, пов'язані з невиконанням договору; заборонено виселяти фізичних осіб із об'єктів іпотеки; заборонено виставлення іпотечного майна на торги та набуття на нього права власності іпотекодержателем; заборонено підвищувати ставку за споживчими кредитами (за винятком того, якщо договором була від початку передбачена змінювана ставка) [10].

Крім цього не варто забувати, що звільнення від виконання грошового зобов'язання може встановлюватися спеціальними нормами законодавства (класичний приклад - ч. 4 та 6 ст. 762 ЦК України щодо звільнення від орендної плати у випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася або майно не могло бути використане наймачем через обставини, за які він не відповідає).

Висновки

Отже можна підвести такі підсумки: форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов'язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов'язання.

У випадку встановлення форс-мажорних обставин можна звільнити особу від відповідальності за невиконання, а не від виконання зобов'язання в цілому. Крім цього, сторона зобов'язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи.

Список використаних джерел

1. Конвенція Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року.

2. Цивільний кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 435-ГУ.

3. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.2003 № 2253-ГХ.

4. Про торгово-промислові палати України: Закон України від 02.12.1997. № 671/97-ВР.

5. Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) від 15.07.2015.

6. Форс-мажор під час війни: огляд судової практики.

7. Постанова Верховного Суду України. Касаційний господарський суд від 16.07.2019 № 917/1053/18.

8. Постанова Верховного Суду України. Касаційний господарський суд від 25.01.2022 № 904/3886/21.

9. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів

10. України щодо дії норм на період дії воєнного стану: Закон України від 15.03.2022 № 2120-ІХ.

11. Воєнний стан: чи змінилися наслідки невиконання цивільно-правових зобов'язань?

Размещено на Allbest.ru