Пенітенціарна система Джеремі Бентама: нереалізований проєкт "ідеальної в’язниці"

На початку 90-х рр. XVIII ст. Дж. Бентам був сповнений надій на реалізацію проєкту Панопти- кону. Він заручився підтримкою міністра внутрішніх справ Г. Дандаса, глави уряду В. Пітта і Ч. Бернбері - активного лобіста тюремної реформи й одного з інспекторів, призначених для реалізації приписів Пенітенціарного акта 1779 р. Усі досить схвально оцінювали проєкт. Дж. Говард також ознайомився з ним і висловив лише декілька зауваг J. Semple, `Jeremy Bentham's Panopticon' 121-122.. Залишалося отримати згоду інших інспекторів, укласти угоду з урядом, отримати кошти й придбати земельну ділянку. Дж. Бентам підготував уряду офіційну пропозицію щодо укладення угоди на зведення пенітенціарного будинку та управління ним L.J. Hume, 189-229..

У лютому 1792 р. йому запропоновано переглянути фінансові умови в бік здешевлення для уряду будівництва та утримання в'язнів. На що Дж. Бентам погодився і зобов'язався, що витрати будуть на 25% менші, ніж у системі халків L.J. Hume, 189-229.. Як тільки узгодили фінансові питання, з'явилася нова перепона - на початку 1793 р. Британія вступила у війну з революційною Францією й тюремні про- єкти відійшли на другий план.

Улітку 1793 р. з'ясувалося, що Пенітенціарний акт 1779 р. з формальної точки зору не дозволяє реалізувати будівництво пенітенціарного будинку (термін його дії сплив у 1784 р. - О. С.) і слід ухвалити новий закон. До законотворчої діяльності долучився і Дж. Бентам: упродовж жовтня 1793 р. - квітня 1794 р. він підготував проект закону, в якому виклав основні засади фундації, діяльності та управління Паноптиконом. Однак, 1794 р. парламент ухвалив Пенітенціарний акт, розроблений урядом¹. Він містив загальні приписи щодо побудови пенітенціарних будинків J. Semple, `Jeremy Bentham's Panopticon' 193. The Statutes at Large: From the Magna Charta, to the End of the Eleventh Parliament of Great Britain, Anno 1761 [continued to 1807] vol 39 Part 2 694-703., але жодної норми, яка б указувала на Дж. Бентама як виконавця проекту та його Паноптикон, в акті не було.

Доля проекту все більше ставала невизначеною. Далі були роки перемовин з фінансовим комітетом і намагання переконати урядовців у доцільності Паноптикону. Проблеми виникли і з придбанням земельної ділянки: поважні землевласники були не в захваті від можливого сусідства з в'язницею. 1798 року казначейство підшукало нове місце - маеток Солсбері в районі Міллбанк. Через болотисту місцину воно мало підходило для побудови в'язниці, однак інших варіантів не було. Уряд погодився виділити 36 000 Ј на будівництво Паноптикону -- 458.. У листопаді 1799 р. Дж. Бентам придбав земельну ділянку в Міллбанк за 12 000 Ј.

З відставкою Г. Дандаса проект Паноптикону втратив одного з найвпливовіших прихильників. Урядовці все більше затягували це питання. У 1801 р. казначейство запропонувало Дж. Бентаму звести лише експериментальну в'язницю на 500 осіб (що було неприйнятно, оскільки не принесло б фінансового зиску через незначну кількість засуджених) або ж заплатити йому компенсацію, якщо він відмовляється від проекту S. McConville, 113; J. Semple, `Jeremy Bentham's Panopticon' 259.. І хоча попередньо уряд взяв на себе певні зобов'язання, угода з Дж. Бентамом так і не була підписана. Після відставки В. Пітта новий уряд 1803 р. відмовив у фінансуванні проекту.

Однак філософ не полишив роботи над Паноптиконом. Чим більше часу він розмірковував і намагався вдосконалити устрій в'язниці, тим більше це ставало схожим на утопію. Дж. Бентам розробив паноптичний курник (Ptenotrophium) для в'язничної ферми, кожна операція під час забою птиці мала здійснюватися окремою жінкою-засудженою за принципом конвееру. Також він експериментував з меню: розробляв різні типи харчування, щоб воно було поживним, корисним і недорогим. Осіб, які мали схильність до музики чи співів, планувалося навчати, організовувати в'язничний хор і давати концерти. Дж. Бентам мріяв, що в майбутньому будуть створені паноптичні міста, до складу яких входитимуть пенітенціарні, виправні, робітні будинки, притулки для жінок та метаазиліуми. На їх території вирощуватимуть екзотичні рослини, проводитимуть наукові й технічні експерименти. У Паноптиконі мали бути реалізовані винаходи братів Бентамів, зокрема метод збереження харчових продуктів шляхом видалення повітря (щось на кшталт сучасного вакуумного пакування) J. Semple, `Jeremy Bentham's Panopticon' 314-9.. Отже, незважаючи на невдачі реалізації проекту, Дж. Бентам не відмовився від свого задуму і був упевнений, що він буде затребуваний.

І дійсно, на хвилі руху за гуманізацію покарань 1811 р. знову постало питання побудови загальнонаціонального пенітенціарію. Для його розгляду було сформовано спеціальний комітет під головуванням Дж. Холфорда. На слуханнях у Палаті громад Дж. Бентам доводив ефективність Паноптикону та апелював до попередніх домовленостей з урядом.

Але очільник комітету Дж. Холфорд, торі й відданий евангеліст, апатично ставився до філософа та паноптичної системи -- 299.. Запрошені тюремні реформатори Дж. Пол та Т. Бехер також піддали критиці проект Дж. Бентама, зазначивши, що теоретичні засади паноптичного пенітенціарію суперечить положенням Пенітенціарного акта 1779 р. Т. Бехер наполягав, що саме одиночне утримання в позаробочий час сприяе виправленню злочинця та покаянню. Скептично він поставився і до економічної складової проекту. Дж. Бентаму закидали, що видатки на утримання тюрми зменшено за рахунок відмови від основоположних реформаторських ідей. Паноптикон, як висловився Т. Бехер, нагадував йому моторошне місце, де у клітях утримували диких звірів, виставлених на загальний огляд для втіхи (через майже два століття до такого порівняння вдасться і М. Фуко. - О. С.). Надмірна публічність пенітенціарного будинку, на думку членів комітету, також була вадою Паноптикону, оскільки б заважала усамітненню засуджених -- 306..

Але найбільше критики членів комітету і «тюремних експертів» викликала система управління Паноптиконом, центральною фігурою якої був приватний підрядник. Це, на їх думку, створювало ґрунт для всіляких зловживань і повертало в'язницю в дореформені часи, коли засуджені перебували в цілковитій залежності від начальника тюрми.

Дж. Семпл вважала, що на комітетських слуханнях зіткнулися два підходи: авторитетна й підкріплена практикою концепція, що спиралась на ідеї Дж. Говарда та положення Пенітенціарного акта 1779 р., та новаторський проект Дж. Бентама¹. На думку Ш. Макконвіла, реальна лінія конфлікту пролягла не поміж старою та новою моделями тюремного ув'язнення - конкурували різні підходи до управління в'язницею та погляди на засоби досягнення мети покарання J. Semple, `Jeremy Bentham's Panopticon' 302. S. McConville, 113.. Вадою Паноптикону, як вважали члени комітету, було те, що Дж. Бентам не приділив належної уваги релігійному впливу на засуджених, а капелан не займав чільного місця в його пенітенціарній системі.

Рішення Комітету Холфорда було не на користь Дж. Бентама. Загальне ставлення до Паноптикону досить красномовно ілюструе фраза зі звіту комітету, що слідувала після наведених Дж. Бентамом розрахунків вартості утримання засуджених та збитків для підрядника в разі смерті ув'язнених: «І заради таких вигадок нам у XIX ст. усерйоз пропонують відмовитися від загальноприйнятих принципів управління в'язницями» George Holford, An Account of the General Penitentiary at Millbank (Rivington 1828) 16..

Думається, Дж. Холфорд уже приміряв на себе роль головного тюремного реформатора, оскільки саме він став одним із трьох інспекторів, які керували будівництвом пенітенціарію Міллбанк, зведеного на земельній ділянці, що її придбав Дж. Бентам. Н. Деві зазначає, що у Дж. Холфорда початково був власний план побудови пенітенціарного будинку, що і зумовило відмову від Паноптикону N. Davie, When was the prison? Thinking and re-thinking the penitentiary in Britain, 1770-1850 (unpublished seminar paper 2013) 8 <https://www.academia.edu> дата звернення 20 Лютий 2020.. Отже, у Дж. Бентама не було жодних шансів. Паноптикону не судилося бути зведеним в Англії за життя філософа.

У 1812 р. парламент ухвалив Penitentiary House Act, відповідно до якого було зведено національний пенітенціарний будинок Міллбанк. Із самого початку будівництва Дж. Бентам, не без зловтіхи, міг спостерігати за невдачами своїх опонентів. З огляду на болотяну місцевість знадобилися значні додаткові витрати на фундамент в'язниці, у результаті чого її загальна вартість зросла вдвоє й склала астрономічну суму 500 000 Ј. Непоказна архітектура Міллбанка теж не викликала особливого захвату. В'язничний режим був не кращий за архітектурне рішення. «Розкішні» умови утримання та харчування засуджених викликали нарікання з боку громадськості, а доволі слабка дисципліна та нагляд призводили до бунтів. У питаннях адміністрування закладу теж було не все гаразд. Тотальний контроль інспекторів за діяльністю Міллбанк призвів до нівелювання авторитету управителя. Сподівання на виправлення засуджених гуманними засобами теж довелося залишити - 1830 р. було поновлено тілесні покарання.

У літературі досить часто можна зустріти тезу, що в проєкті Міллбанк втілено ідеї Дж. Бентама. Однак, якщо архітектурне рішення корпусів і дещо нагадує «інспекційний принцип», то засади організації та управління були абсолютно іншими. Загалом, слід зазначити, що паноптичні в'язниці у XIX ст. не надто користувалися популярністю (за цим принципом зведено кілька закладів, а за життя філософа - лише напівпаноптичний пенітенціарій у Женеві). Однак окремі принципи й елементи архітектури Паноптикону та пенітенціарної системи, розробленої Дж. Бентамом, набули широкої популярності й були перейняті тюремними реформаторами США та країн Європи.

Висновки

В умовах пошуку альтернативи транспортації і необхідності реалізації проєкту побудови загальнонаціонального пенітенціарного будинку Дж. Бентамом упродовж 1786-1791 рр. розроблено й обґрунтовано систему відбування покарання у вигляді поміщення до пенітенціарного будинку, спланованого у вигляді Інспекційного будинку або Паноптикону, архітектурні та просторові рішення якого були підказані устроєм італійських виправних будинків та проєктами публічних будівель.

Попри теоретичні напрацювання англійських правників і філантропів, а також широкий масив емпіричних даних, зібраних Дж. Говардом, усе ж слід констатувати, що пенітенціарна система Паноптикону Дж. Бентама була першою цілісною концепцією, у якій було детально розроблено всі аспекти: архітектурне рішення будівлі в'язниці та внутрішній устрій, режим і правила утримання, виправний вплив та організація в'язничних робіт, управління закладом та постпенітенціарна опіка. Система Паноптикону була протиставлена автором системі халків і транспортації. З огляду на невдачу в реалізації експериментальних пенітенціарних будинків саме на Паноптикон Дж. Бентама урядовці та тюремні реформатори у кінці XVIII ст. покладали надії щодо втілення в життя приписів Пенітенціарного акта 1779 р.

Якщо розглядати принципи функціонування та режим утримання в Паноптиконі з огляду на зазначені історичні обставини, стан тюрем Англії та проблеми з утриманням засуджених до транспортації: їх розміщення в халках, висилку до далеких колоній, після чого вони були назавжди втрачені для суспільства, значні витрати на транспортацію та високу смертність каторжан (саме як альтернативу транспортації Дж. Бентам пропонував утримання в Паноптиконі), то він постає не «суворою машиною для нагляду» й тотального контролю, як вважав М. Фуко, а скоріше, тюрмою-утопією, у якій філософ намагався поєднати: милосердя, дисципліну і нагляд, а також навчання і прибуткову працю задля виправлення злочинців та повернення їх у суспільство. Усе це мало бути організовано відповідно до принципу економії ресурсів. Початково планувалося постійне одиночне утримання, від якого в подальшому Дж. Бентам відмовився, пояснюючи це негуманністю довготривалого одиночного утримання, і запропонував блочне утримання, що і сьогодні є переважаючим у в'язницях провідних країн світу.

Проєкт Паноптикону й пенітенціарна система, розроблена філософом, були занадто новаторськими для свого часу. Це і стало причиною відмови Дж. Бентаму 1811 р. у реалізації проєкту національного пенітенціарію у Міллбанк.

Однак те, що на початку XIX ст. англійські тюремні реформатори відкинули як негуманне чи недоцільне, упродовж XX ст. було впроваджено у практику функціонування місць позбавлення волі більшості країн світу. Це і чіткі правила внутрішнього розпорядку, і вимоги до тюремних службовців та наглядачів, і воєнізована зовнішня охорона, і покамерне утримання, й оцінка економічної ефективності того чи іншого виду покарання та громадський контроль за місцями несвободи. Новація 80-х рр. XX ст. у вигляді приватних тюрем та державно-приватного партнерства у в'язничній сфері лише доводить, що Дж. Бентам на сотні років уперед передбачив «програму» розвитку тюрми в умовах ринкової економіки.

References

1. First Report from the Committee on the Laws Relating to Penitentiary Houses. Parliamentary Debates: Official Report. Vol. 20. 1812. CXI. (in English).

2. The Statutes at Large: From the Magna Charta, to the End of the Eleventh Parliament of Great Britain, Anno 1761 [continued to 1807]. Vol. 39. Part 2. pp. 694-703. (in English).

3. Bentham J., Panopticon: Postscript. Part I. London (1791) (in English).

4. Bentham J., Panopticon: Postscript. PartII. London (1791) (in English).

5. Bentham J., Panopticon; or, The Inspection House (Re-printed and sold by T. Payne London, 1791) (in English).

6. Blamires C., The French Revolution and the Creation of Benthamism (Palgrave Macmillan, 2008) (in English).

7. Foucault M., Discipline and Punish: The Birth of the Prison (Kyiv, 1998) (in English).

8. Holford G., An Account of the General Penitentiary at Millbank (Rivington, 1828) (in English).

9. McConville S., A History ofEnglish Prison Administration: 1750-1877 (Routledge & Kegan Paul, 1981) (in English).

10. Steadman P., Building Types and Built Forms (Troubador Publishing Ltd, 2014) (in English).

11. Bentham J. A `View of the Hard Labour Bill' in The Works of Jeremy Bentham, published under the Superintendence of his Executor, John Bowring. Vol 4 (Edinburgh William Tait, 1838-43) (in English).

12. Bentham J., `PANOPTICON versus NEW SOUTH WALES: or, the panopticon penitentiary system, and the penal colonization system, compared' in The Works of Jeremy Bentham, published under the Superintendence of his Executor, John Bowring Vol 4 (Edinburgh William Tait, 1838-43) (in English).

13. Hume L.J., `Bentham's panopticon: An administrative history ' in Jeremy Bentham: Critical Assessments (Edit Bhikhu C Parekh) t 4 (Taylor & Francis, 1993) (in English).

14. Ian R. Christie (ed), The Correspondence of Jeremy Bentham Vol 3 The Collected Works of Jeremy Bentham. Edited by J. H. Burns (UCL Press, 2017) (in English).

15. `Letter from Samuel Romilly to Jeremy Bentham' 921 2 September 1793 In Alexander Taylor Milne (ed), The Correspondence of Jeremy Bentham Vol 4 The Collected Works of Jeremy Bentham. Edited by J R Dinwiddy (UCL Press, 2017) (in English).

16. Hiroaki Itai, `Surveillance et metaphore du «tribunal» dans l'utilitarisme de Bentham' (2019) 16 Bentham Studies in Japan Today <https://doi.org/10.4000/etudes-benthamiennes.6132> (in English).

17. Semple J., `Foucault and Bentham: A Defence of Panopticism' (1992) 4(1) Utilitas 105 (in English).

18. Sokalska, O. British prison projects: the Hard Labour Bill and the Penitentiary Act (2020) 1 Law Review of Kyiv University of Law 74 (in English).

19. Stanziani A., `The Traveling Panopticon: Labor Institutions and Labor Practices in Russia and Britain in the Eighteenth and Nineteenth Centuries' (2009) 51(4) Comparative Studies in Society and History 715 (in English).

20. Steadman P., `Samuel Bentham's Panopticon' (2012) 14(1) Journal of Bentham Studies 1 (in English).

21. Steadman P., `The Contradictions of Jeremy Bentham's Panopticon Penitentiary' (2007) 9 Journal of Bentham Studies 1 (in English).

22. Werrett S., `Potemkin and the Panopticon: Samuel Bentham and the Architecture of Absolutism in Eighteenth Century Russia' (1999) 2(1) Journal of Bentham Studies 1 (in English).

23. Werrett S., `The Panopticon in the Garden: Samuel Bentham's Inspection House and Noble Theatricality in EighteenthCentury Russia' (2008) 3 Ab Imperio 47 (in English).

24. Shitov N., `Vliyanie osnovnyh paradigm socialnoj teorii na ponimanie prirody nakazaniya' (Dis. ... d-ra filos. nauk Moskva 2003) [The Impact of Major Paradigms of Social Theory on Understanding the Nature of Punishment] (in Russian).

25. Semple J. `Jeremy Bentham's Panopticon Prison' (Ph.D. thesis London University 1990) (in English).

26. `A Roman Silence. Planet Prison and Other Tales' <https://michaelmc.typepad.com/my-blog> (in English).

27. `Computer Animation of Jeremy Bentham's Panopticon' <https://www.myleszhang.org> (in English).

28. `The Architecture of Robert Adam Edinburgh Bridewell - Influences' Jeremy Bentham - Panopticon, or the Inspection House <https://sites.scran.ac.uk> (in English).

29. `Transcribe Bentham' <http://transcribe-bentham.ucl.ac.uk/td/JB/107/071/001> (in English).

30. Davie N., When was the prison? Thinking and re-thinking the penitentiary in Britain, 1770-1850 (unpublished seminar paper 2013) 8 <https://www.academia.edu> (in English).

31. Zhang M., `Panopticon: A Round Prison' <https://sketchfab.com/3d-models/panopticon-a-round-prison-aa5d9c1b-44d44e6bbedf1c05d8ea9c88> (in English).