Особливості правового регулювання суб’єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві
Розкриття особливості правового регулювання суб’єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Виявлення ознак суб’єкта владних повноважень правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені в адміністративному суді.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 20.11.2022 |
| Размер файла | 22,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Кафедра європейського та міжнародного права Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара
Особливості правового регулювання суб'єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві
Марченко Олеся Денисівна, аспірант
Метою статті є розкриття особливості правового регулювання суб'єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві.
Виокремлено особливості правового регулювання діяльності суб'єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Констатовано, що вирішальною ознакою суб'єкта владних повноважень правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені в адміністративному суді, є категорія «владні управлінські функції». Позиція орієнтування саме на «управлінські функції» є невиваженою з певних причин.
Крім того, аналізуючи норми КАС України (ст. ст. 12, 19), можемо стверджувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, виникнення яких ніяк не пов'язане зі здійсненням суб'єкта владних повноважень управлінських функцій. У такий спосіб спостерігаємо колізійність норм КАС України: з одного боку, до юрисдикції адміністративних судів віднесені лише ті спори за участю суб'єктів владних повноважень, що пов'язані зі здійсненням останніми управлінських функцій, а з іншого - спори, що породжуються неуправлінськими відносинами з участю суб'єктів владних повноважень.
Зроблено висновок, що в адміністративному суді мають захищатися права, свободи й інтереси приватних осіб (фізичних і юридичних) у сфері публічно-правових відносин від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у адміністративному судочинстві. Тому категорію «управлінські функції», яка є ключовою для визначення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, у законодавстві України про адміністративне судочинство доречніше замінити на «виконавчо-розпорядча діяльність та інші державновладні (публічні) повноваження».
Акцентовано увагу, що суб'єктом владних повноважень у сфері адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством наділено відповідними процесуальними правами й обов'язками (адміністративно-процесуальним статусом суб'єкта владних повноважень) і щодо участі в розгляді індивідуально-конкретної справи в адміністративному суді, яка здійснює процесуальні дії, що спрямовані на досягнення мети судового процесу.
Ключові слова: адміністративне судочинство, методика розмежування, правова норма, правове регулювання, суб'єкт владних повноважень.
Peculiarities of legal regulation of subjects of power in administrative judiciary
The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the legal regulation of the subjects of power in administrative proceedings.
The peculiarities of the legal regulation of the activity of the subjects of power in administrative proceedings are highlighted. It is stated that the decisive feature of the subject ofpower of legal relations, decisions, actions or omissions of which can be appealed in the administrative court, is the category of "power management functions". The position offocusing on "management functions" is unbalanced for some reason.
In addition, analyzing the rules of the CAS of Ukraine (Articles 12, 19), we can say that the jurisdiction of administrative courts extends to legal relations, the emergence of which is not related to the exercise of the subject ofpower management functions. In this way we observe the conflict of norms of the CAS of Ukraine: on the one hand, the jurisdiction of administrative courts includes only those disputes involving subjects of power that are related to the implementation of the last management functions, and on the other - disputes arising from non-administrative relations with the participation of subjects ofpower.
It is concluded that the administrative court should protect the rights, freedoms and interests of individuals (individuals and legal entities) in the field ofpublic relations from any decisions, actions or inaction of the subjects ofpower in administrative proceedings. Therefore, the category of "managerialfunctions", which is key to determining the legal relationship to which the jurisdiction of administrative courts, in the legislation of Ukraine on administrative proceedings is more appropriate to replace with "executive and administrative activities and other government (public) powers".
Emphasis is placed on the fact that the subject of power in the field of administrative justice is a person who is endowed by current legislation with relevant procedural rights and responsibilities (administrative-procedural status of the subject of power) and to participate in individual cases in administrative court, which carries out procedural actions aimed at achieving the purpose of the trial.
Key words: administrative proceedings, method of differentiation, legal norm, legal regulation, subject of power.
Вступ
Постановка проблеми. Для дослідження правовідносин, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства, вагоме значення має з'ясування сутності публічно-правового спору, з приводу вирішення якого й складаються досліджувані правовідносини; визначення змісту структурних елементів правовідносин у сфері адміністративного судочинства: суб'єкта владних повноважень (учасника), об'єкта (те, на що спрямовані відносини) та змісту (дії суб'єктів, що зумовлюються їхніми правами й обов'язками) правовідносин.
Метою статті є розкриття особливостей правового статусу суб'єктів правовідносин у сфері адміністративного судочинства.
Стан дослідження. Важливу роль у досліджені актуальних проблем становлення й розвитку адміністративного судочинства відіграють праці таких учених, як В. Авер'янов, Н. Армаш, Д. Беззубов, Бевзенко, Ю. Битяк, А. Боннеер, Л. Бринцева, Головатий, І. Голосніченко, Т Гуржій, А. Єлі- стратов, І. Коліушко, А. Колодій, Т Коломоєць, А. Комзюк, М. Козюбра, О. Кузьменко, Р Куйбіда, Е. Демський, О. Пасенюк, Ю. Педько, В. Пере- пелюк, Н. Писаренко, А. Руденко, Н. Саліщева, А. Селіванов, М. Смокович, Ю. Старілов, В. Сте- фанюк, В. Сьоміна, О. Тищенко, Н. Хаманева, О. Харитонова, Д. Чечот та інші.
Виклад основного матеріалу
Суб'єкта владних повноваженьми правовідносин у сфері адміністративного судочинства (або учасниками судового адміністративного процесу) є особи, які наділені й реалізують законодавчо (нормативно) закріплені права та обов'язки в ході здійснення адміністративного судочинства шляхом участі в таких правовідносинах.
Варто розмежовувати схожі, але не тотожні поняття «суб'єкт адміністративного судочинства» й «суб'єкт правовідносин у сфері адміністративного судочинства». Суб'єкт адміністративного судочинства - це потенційний учасник судового адміністративного процесу, тобто особа, яка має можливість стати суб'єктом владних повноважень правовідносин, що виникнуть при здійсненні адміністративного судочинства. Суб'єкт правовідносин у сфері адміністративного судочинства - це особа, яка безпосередньо реалізує права та обов'язки передбачені Кодексом адміністративного судочинства (далі - КАС) України.
Ознакою суб'єктів адміністративного судочинства є адміністративно-судова процесуальна правота дієздатність, що може бути охарактеризована за допомогою більш широкої категорії - «правосуб'єктність», яка й надає їм можливість брати участь у судовому адміністративну процесі.
Адміністративно-судова правоздатність - це здатність особи мати процесуальні права та нести процесуальні обов'язки, можливість бути суб'єктом владних повноважень правовідносин у сфері адміністративного судочинства [1].
Адміністративно-судова дієздатність - це можливість особи власними діями реалізовувати передбачені КАС України права та виконувати обов'язки як учасник судового адміністративного процесу. На дієздатність фізичних осіб впливає вік (за загальним правилом виникає з 18 років) і здоров'я (особа може бути визнана недієздатною чи обмежено-дієздатною) [1].
С. Махіна, І. Погребний виокремлюють дві групи суб'єктів адміністративного процесу як форми правосуддя. До першої групи належать суб'єкти, безпосередньо зацікавлені в результатах юридичного процесу, чиї інтереси й суб'єктивні права підлягають захисту всіма процесуальними способами та прийомами [2]. До другої групи вчені відносять лідируючі суб'єкти, які виконують свої функції в чужому інтересі, з метою законного й обґрунтованого рішення у справі, яка розглядається [2]. Це - суд, прокурор та інші посадові особи [3, с. 53; 4, с. 91].
Відповідно до норм чинного законодавства України про адміністративне судочинство [5], учасниками адміністративного процесу є (глава 4 КАС України): 1. Особи, які беруть участь у справі (ст. 46 КАС України), - сторони, треті особи, представники сторін і третіх осіб. 2. Особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу (ст. ст. 61, 62, 69, 69 КАС України), - секретар судового засідання, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, помічник судді, експерт з питань права. Отже, аналізуючи норми КАС України, можна констатувати той факт, що законодавець не відносить адміністративний суд до суб'єктів правовідносин у сфері адміністративного судочинства.
Слушними є позиції тих представників науки адміністративного права [6, с. 120], які всіх суб'єктів у сфері адміністративного судочинства об'єднують у три основні групи, виокремлюючи з-поміж них суб'єкта владних повноважень, що здійснює адміністративне правосуддя, - адміністративний суд.
Ураховуючи вищевикладене, доречно класифікувати суб'єктів (учасників) правовідносин у сфері адміністративного судочинства за такими критеріями:
- залежно від мети участі в судовому адміністративному процесі (наявності процесуальної та/або матеріальної зацікавленості в результатах судової процедури):
1. Суб'єкти, які здійснюють адміністративне правосуддя: місцеві (окружні) адміністративні суди, апеляційні адміністративні суди.
Суд заінтересований у належному перебігу судового процесу, урегулюванні інтересів сторін конфлікту, установленні об'єктивної істини у справі.
2. Суб'єкти, безпосередньо зацікавлені в результатах судової процедури (ст. 61 КАС України: особи, які беруть участь у справі). До них належать:
а) суб'єкти, що стають учасниками правовідносин у сфері адміністративного судочинства, з метою захисту власних прав, свобод та інтересів. Вони мають безпосередню юридичну зацікавленість щодо предмета спору. Отже, для них завжди характерна наявність і матеріальної заінтересованості в предметі публічно-правового спору, і процесуальної заінтересованості в результатах розгляду справи - це сторони та треті особи. Такі учасники своїми діями активно впливають на перебіг процесу, сприяючи його виникненню, руху чи припиненню;
б) суб'єкти, що стають учасниками правовідносин у сфері адміністративного судочинства з метою захисту прав, свобод та інтересів інших осіб. Для них характерна наявність процесуальної заінтересованості в результатах розгляду справи, вони діють від імені осіб на захист прав та інтересів яких подано позов, це представники сторін і третіх осіб, органи й особи, яким законом надано право захищати права, свободи й інтереси інших осіб у суді;
в) особливі суб'єкти: експерт, експерт з питань права, перекладач, спеціаліст - ці суб'єкти здійснюють акцесорну діяльність під час розгляду адміністративної справи, вони не наділені повноваженнями щодо прийняття рішень, але впливають на хід процесу через здійснення своєї професійної діяльності.
3. Суб'єкти, які сприяють здійсненню правосудця (ст. 61 КАС України: особи, які є іншими учасниками адміністративного процесу), - секретар судового засідання, помічник судді, судовий розпорядник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач.
Ці учасники правовідносин не здійснюють правосуддя, не мають ані матеріальної зацікавленості в предметі публічно-правового спору, ані процесуальної заінтересованості в результатах вирішення спору на їхню користь. Вони виконують процесуальні дії допоміжного характеру, що сприяє здійсненню правосуддя адміністративним судом. Отже, у процесі реалізації своїх повноважень вони зацікавлені в належному перебігу судового процесу та встановленні об'єктивної істини у справі.
Норми КАС України (ч. 1 ст. 2; п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 3; п. 3) до суб'єктів владних повноважень відносять орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, іншого суб'єкта владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень.
З огляду на зміст вищевикладених статей КАС України, вирішальною ознакою суб'єкта владних повноважень правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскарженні в адміністративному суді, є категорія «владні управлінські функції». Позиція орієнтування саме на «управлінські функції» є невиваженою з певних причин.
Згідно з п. 2. ст. 4 КАС України, до юрисдикції адміністративного суду належать публічно-правові спори з приводу оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності (а не лише управлінських) суб'єкта владних повноважень владних повноважень.
Крім того, аналізуючи норми КАС України (ст. ст. 12, 19), можемо стверджувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, виникнення яких ніяк не пов'язане зі здійсненням суб'єкта владних повноважень управлінських функцій [8, с. 67].
У такий спосіб спостерігаємо колізійність норм КАС України: з одного боку, до юрисдикції адміністративних судів віднесені лише ті спори за участю суб'єктів владних повноважень, що пов'язані зі здійсненням останніми управлінських функцій, а з іншого - спори, що породжуються неуправлінськими відносинами з участю суб'єктів владних повноважень.
Обґрунтованим є висновок, що в адміністративному суді мають захищатися права, свободи й інтереси приватних осіб (фізичних і юридичних) у сфері публічно-правових відносин від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Тому категорію «управлінські функції», що є ключовою для визначення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, у законодавстві України про адміністративне судочинство доречніше замінити на «виконавчо-розпорядча діяльність та інші державновладні (публічні) повноваження» [8, с. 69].
Так, Пленум ВАСУ в Постанові від 20.05.2013 № 8 роз'яснює: «Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань» [7, с. 105]. Так як юридичною якістю, що характеризує суб'єкта владних повноважень правовідносин, рішення, дії чи бездіяльність якого можуть бути оскаржені в адміністративному суді, є наявність у нього «владних повноважень», варто визначити, які особи (органи влади й органи місцевого самоврядування, за КАС України) наділені правовим статусом суб'єкта владних повноважень владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень, що є учасником правовідносин у сфері адміністративного судочинства, обов'язково має бути наділений певним обсягом владно-публічних (управлінських, за КАС України) повноважень, які він здійснює виключно способом та у формах, визначених чинним законодавством. Ці повноваження реалізуються у зв'язку з необхідністю сприяти здійсненню прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб, практично виконувати завдання й функції держави, положення законодавчих актів України [8]. Реалізація владно-публічних повноважень відбувається в суспільних відносинах, участь у яких бере значне коло суб'єктів права та які за своїм змістом є спірними [8].
Аналіз сучасної юридичної літератури, норм законодавства, що регулює діяльність системи органів державної влади, місцевого самоврядування, інших суб'єктів владно-публічних повноважень, дає змогу зробити висновок, що такими суб'єкта владних повноваженьми, на думку вчених у сфері адміністративного права, варто вважати:
- органи виконавчої влади - Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади (ст.ст. 113, 118 Конституції України, закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації»);
- орган законодавчої влади - Верховна Рада України (ст. 75 Конституції України);
- Президента України, Адміністрацію Президента України (ст. 102, п. 28 ч. 1 ст. 106 Конституції України);
- органи судової влади - Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції (ст. ст. 124 і 147 Конституції України, закони України «Про Конституційний Суд України», «Про судоустрій і статус суддів»);
- прокуратуру України (ст. 131-1 Конституції України, Закон України «Про прокуратуру»);
- інші державні органи - Рахункову палату (ст. 98 Конституції України, Закон України «Про Рахункову палату»), Національний банк України (ст. 99 Конституції України, Закон України «Про Національний банк України»), Раду національної безпеки і оборони України (ст. 107 Конституції України, Закон України «Про Раду національної безпеки і оборони України»), Вищу раду правосуддя (ст. 131 Конституції України, Закон України «Про Вищу раду юстиції»);
- органи влади Автономної Республіки Крим - Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду Міністрів Автономної Республіки Крим (ст. 136 Конституції України, Закон України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим», «Про Автономну Республіку Крим»); Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (ст. 139 Конституції України, Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим»);
- органи місцевого самоврядування - сільські, селищні, міські, районні, обласні ради (ст. 140 Конституції України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»);
- посадову чи службову особу зазначених вище органів;
- інші суб'єкти при здійсненні ними владних або владних управлінських функцій, наприклад, постійно діючу міжвідомчу комісію, ради, будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, громадські формування з охорони громадського порядку й державного кордону (ст. 140 Конституції України, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону») [8, с. 68].
Відповідно до визначення, наявного в ст. 4 КАС України, такі суб'єкти, як Президент України (його адміністрація та представництво), прокурор, Національний банк і деякі інші, не є органами державної влади, хоча, безперечно, такі суб'єкти наділені публічно-владними повноваженнями, можливість оскарження дій з реалізації цих повноважень має забезпечуватися в порядку адміністративного судочинства.
Зокрема, ст.ст. 17, 19, 48 КАС України наділяють адміністративною правосуб'єктністю не лише органи державної влади, а й інші державні органи та Президента, така позиція є більш виваженою [8, с. 68].
У зв'язку з цим сформульоване в законодавстві України про адміністративне судочинство поняття «суб'єкт владних повноважень» є неточним, що обмежує судовий захист публічних прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб. Доречнішим є таке визначення, відповідно, зміна п. 7 ст. 4 КАС України: суб'єкт владних повноважень - уповноважений державою суб'єкт (орган, установа, організація, посадова чи службова особа), який на підставі і згідно з чинним законодавством наділений обсягом публічно-владних повноважень [8, с. 69].
Частина 1 ст. 2 КАС України, відповідно, може бути викладена в такій редакції: «Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень при здійсненні ними публічно-владної діяльності на основі законодавства, зокрема на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ».
Таке визначення дасть змогу віднести прокурора до суб'єкта владних повноважень владних повноважень, а отже, дасть можливість оскаржувати його діяльність в адміністративному суді, що сьогодні (за чинним визначенням) ускладнено, адже прокуратура не є органом державної влади (ст. 6 Конституції України), а прокурор не виконує владних управлінських функцій. Проте відносини прокурора з фізичними особами є публічно- правовими, у яких прокурор реалізує свої владні повноваження, що виявляються в можливості впливати на поведінку й діяльність людей, інших суб'єктів, підкоряти їх своїй волі (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про прокуратуру») [8, с. 70].
суб'єкт владний адміністративне судочинство
Висновки
Отже, юрисдикція адміністративних судів має поширюватися на спірні правовідносини, які виникають у зв'язку зі здійсненням прокурором його діяльності. Вступ та участь у судовому процесі суб'єктів владних повноважень відбувається у зв'язку зі здійснення цими суб'єкта владних повноваженими покладених на них чинним законодавством завдань і функцій. Отже, відповідно до приписів чинного законодавства, така участь є їх безумовним обов'язком. Юридична зацікавленість суб'єктів владних повноважень у предметі публічно-правового спору ґрунтується на закріпленій законодавчо необхідності виконання загальнозначущих обов'язків і полягає в захисті публічних загальнодержавних інтересів, які вони представляють в адміністративному суді, а також у захисті порядку реалізованих ними публічно-владних повноважень. Процесуальна зацікавленість суб'єктів владних повноважень у результатах розгляду справи полягає в ухваленні адміністративним судом такого рішення, яке б забезпечувало захист публічних інтересів.
Варто зазначити, що залежно від адміністративно-процесуального статусу суб'єкта владних повноважень правовідносин у сфері адміністративного судочинства (зміст якого може бути різним і залежить від таких чинників, як стадія адміністративного процесу та судова інстанція, у якій розглядається спір), розрізняють такі права й обов'язки (повноваження [6, с. 142]) учасників судового адміністративного процесу (адміністративної справи).
Отже, суб'єктом владних повноважень правовідносин у сфері адміністративного судочинства є особа, яку чинним законодавством наділено відповідними процесуальними правами й обов'язками (адміністративно-процесуальним статусом суб'єкта владних повноважень правовідносин) щодо участі в розгляді індивідуально- конкретної справи в адміністративному суді, яка здійснює процесуальні дії, що спрямовані на досягнення мети судового процесу.
Список літератури
1. Савон Т.М. Особливості провадження в адміністративному судочинстві України за відсутності сторін та третіх осіб: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Міжрегіон. акад. упр. персоналом. Київ, 2014. 19 с.
2. Алієв Р.В. Адміністративна діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням: дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Класичний приватний університет. Запоріжжя, 2009. 214 с.
3. Махина С.Н. Административный процесс: проблеми теории, перспективи правового регулирования. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1999. С. 430.
4. Погребной И.М. Общетеоретические проблеми производств в юридическом процессе: дисс.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Харьковский юридический институт. Харьков, 1982. 182 с.
5. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.2005 № 2747-ІУ; редакція від 11.08.2013. Сайт законодавства ВерховноїРади України. 2013. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2747-15#Text
6. Комзюк А.Г., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: навчальний посібник. Київ: Прецедент, 2007. 531 с.
7. Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів: Постанова Пленуму ВАСУ від 20 травня 2013 року № 8. ВісникВАСУ. 2013. № 2. С. 105-122.
8. Арестова Л. В. Особливості правового статусу суб'єктів правовідносин у сфері адміністративного судочинства. Південноукраїнський правничий часопис. 2021. № 3. Т 1. С. 66-71.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Правова категорія "владні управлінські функції", яка розкриває особливості правового статусу суб’єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах. Обґрунтування висновку про необхідність удосконалення законодавчого визначення владних повноважень.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Сутність і зміст терміну "процесуальний строк" в адміністративному судочинстві. Роль соціально-правової природи і юридичного значення строків. Проблема розвитку процесуальних відносин та їх правового регулювання. Особливості класифікації строків.
контрольная работа [52,7 K], добавлен 14.05.2011Здійснення прокурором захисту прав, свобод та законних інтересів громадянина у адміністративному судовому процесі. Особливості адміністративної процесуальної правосуб’єктності прокурора. Обґрунтування напрямів розвитку відповідного законодавства.
автореферат [38,9 K], добавлен 13.04.2009Теоретико-методологічні засади проведення судових експертиз в адміністративному судочинстві. Сучасні проблеми класифікаційних систем в цій сфері. Судові експертизи в провадженнях порушення податкового, митного законодавства. Доказове значення експертів.
диссертация [214,0 K], добавлен 23.03.2019Поняття адміністративного процесуального доказування. Поняття засобів доказування в адміністративному судочинстві України. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків. Висновки експерта і спеціаліста. Речові засоби доказування.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 12.08.2016Проблема регулювання галузі освіти, форми та методи її державного регулювання та концептуальні положення механізму його здійснення. Реалізація державно-владних повноважень суб'єктами державного управління з метою зміни суспільних станів, подій і явищ.
статья [160,1 K], добавлен 24.11.2015Суть та значення позову в адміністративному процесуальному праві. Співвідношення понять "позов" і "позовна заява". Елементи адміністративного позову: предмет, підстава, кваліфікація, зміст та сторони позову. Види позовів в адміністративному судочинстві.
курсовая работа [43,8 K], добавлен 24.11.2010Учасники адміністративного процесу. Ознаки громадянина України як позивача у судовому процесі. Особливості процесуального статусу законних представників України. Норми України, які регулюють процесуальне представництво. Функції адміністративного права.
реферат [33,0 K], добавлен 13.05.2011Характеристика суб'єктів адміністративного процесу та їх класифікація. Особливості адміністративної процесуальної правоздатності та дієздатності фізичної особи в адміністративному процесі. Особливості адміністративно-процесуального статусу фізичних осіб.
курсовая работа [87,4 K], добавлен 03.11.2014Прокуратура як самостійний державно-правовий інститут влади. Завданням прокурора при розгляді справ у суді. Відмінність статусів прокурора та представника у процесі. Представництво прокурора в цивільному, адміністративному і господарському судочинстві.
реферат [19,6 K], добавлен 14.04.2016Процесуальні строки, їх юридична природа та види в адміністративному процесі. Зупинення провадження в адміністративній справі. Поняття та види судових витрат в адміністративному процесі та їх розподіл між сторонами. Особливості предметної підсудності.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 10.01.2009Особливості правового механізму як структуроутворюючого елементу адміністративного механізму в системі управління охороною здоров’я. Принципи, форми та процедура взаємодії владних структур і суб’єктів громадянського суспільства в системі охорони здоров’я.
автореферат [49,6 K], добавлен 20.02.2009Участь прокурора у судових процесах є необхідною для дотримання законності. Правові підстави представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. Форми представництва прокурора у цивільному, адміністративному, господарському судочинстві.
реферат [34,3 K], добавлен 24.02.2009Проблематика судового нагляду як способу забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Місце судового контролю серед інших видів контрольної діяльності. Сутність судового рішення в адміністративному судочинстві. Юрисдикція адміністративних судів.
курсовая работа [97,6 K], добавлен 23.11.2014Значення надр у житті суспільства. Існуючі теоретичні концепції та позиції науковців стосовно використування надр, захист прав і законних інтересів суб’єктів правовідносин надрокористування. Особливості правового регулювання використання та охорони надр.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 07.06.2010Юридичний зміст категорії "функція". Напрямки дії права на суспільні відносини. Особливості функцій правового регулювання. Розмежування функцій єдиного процесу правового регулювання. Зовнішні, внутрішні функції правового регулювання та іх значення.
лекция [18,2 K], добавлен 15.03.2010Зміст цивільного правовідношення може бути охарактеризований з двох позицій — соціальної і юридичної. Класифікація цивільних правовідносин. Обсяг повноважень судів апеляційної та касаційної інстанцій. Право громадян на захист прав в суді вищої інстанції.
реферат [32,0 K], добавлен 20.11.2010Аналіз інвестиційних відносин як об’єктів фінансово-правового регулювання. Дослідження об’єкту фінансової діяльності держави в інвестиційній сфері. Особливості формування суспільних відносин із розпорядження коштами на користь державних інвестицій.
статья [23,3 K], добавлен 17.08.2017Поняття об’єкта правовідносин та його юридичного змісту (суб’єктивних прав і юридичних обов’язків). Механізм правового регулювання як цілісний процес упорядкування, закріплення суспільних відносин, що виникає через взаємодію його системних елементів.
статья [22,9 K], добавлен 11.09.2017Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин, їх поняття та види. Особливий вид юридичних фактів у сімейному праві. Види суб’єктів сімейних правовідносин та особливості їх правового статусу. Поняття об’єктів сімейних правовідносин.
дипломная работа [76,2 K], добавлен 05.10.2012
