Нові підходи до захисту об’єктів критичної інфраструктури в світлі закону України "Про критичну інфраструктуру"

Розкриття поняття критичної інфраструктури. Аналіз окремих позицій закону "Про критичну інфраструктуру", розмитість яких в існуючій нормативно-правовій базі у сфері належного захисту об’єктів критичної інфраструктури істотно ускладнює користування нею.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.11.2022
Размер файла 15,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НОВІ ПІДХОДИ ДО ЗАХИСТУ ОБ'ЄКТІВ КРИТИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В СВІТЛІ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО КРИТИЧНУ ІНФРАСТРУКТУРУ»

Хорошенко В.Я., ст. гр. ЦБ-41,

Стасюк В.М., канд. техн. наук, доцент,

Луцький національний технічний університет

Анотація

Хорошенко В.Я., Стасюк В.М.

Нові підходи до захисту об'єктів критичної інфраструктури в світлі закону України «Про критичну інфраструктуру».

Виконано загальний аналіз окремих позицій закону «Про критичну інфраструктуру», розмитість яких в існуючій нормативно-правовій базі у сфері критичної інфраструктури істотно ускладнює користування нею.

Abstract

Khoroshenko V., Stasiuk V.

New approaches to the protection of critical infrastructure according to the Law of Ukraine «On Critical Infrastructure».

It has been fulfilled the general analysis of certain positions of the law «On Critical Infrastructure», the vagueness of which in the existing legal framework in the field of critical infrastructure significantly complicates its use.

Постановка проблеми

Станом на сьогоднішній день у нашій країні основними законодавчими актами у сфері захисту критичної інфраструктури є Конституція України, договори міжнародного рівня, які регламентують захист об'єктів критичної інфраструктури та згода на застосування яких на території України надана Верховною Радою, а також широкий ряд законів і нормативних актів, в яких у більшій або меншій мірі йдеться про критичну інфраструктуру та її захист. Надто велика кількість документів істотно ускладнює користування законодавчою та нормативною базою у цій сфері. Крім того, певні позиції у нормативних документах дещо відрізняються між собою, як і сутність окремих використовуваних у них термінів.

Тому прийняття закону «Про критичну інфраструктуру» є не те що своєчасним, а навіть надто запізнілим (порівняно з країнами Європейської Співдружності), особливо зважаючи на події на Сході нашої держави. Однак навіть у такій ситуації добре мати єдиний базовий закон, який впорядковує законодавчу і нормативну базу у сфері критичної інфраструктури та дозволяє розробляти й реалізовувати різноманітні заходи, спрямовані на її ефективний захист. Вважаємо, що доцільно виконати короткий аналіз окремих позицій названого закону як таких, котрі дозволяють внести однозначність у практичному користуванні законодавством у цій сфері.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ґрунтовних публікацій, присвячених аналізу проекту закону «Про критичну інфраструктуру» чи самому закону, виявити не вдалося.

Формулювання цілей статті. Виконати загальний аналіз окремих позицій закону України «Про критичну інфраструктуру», розмитість яких в існуючій на сьогоднішній день нормативно-правовій базі у сфері критичної інфраструктури істотно ускладнює користування нею.

Виклад основного матеріалу

Вищезгаданий закон спрямований на виважене формування правових та організаційних засад функціонування і захисту об'єктів критичної інфраструктури нашої держави у мирний час. Запропонована у ньому термінологія доступна для сприйняття, розуміння суті та використання на практиці. Наприклад, під критичною інфраструктурою потрібно розуміти об'єкти інфраструктури, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам, а під її захистом - всі види діяльності, що виконуються перед або під час створення, функціонування і відновлення, реорганізації об'єктів критичної інфраструктури, спрямовані на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх реалізації.

Значна роль у законі відводиться забезпеченню належного рівня безпеки об'єктів критичної інфраструктури, під якою повинен розумітися такий стан захищеності, за якого забезпечується їх повна функціональність, безперебійність у роботі, швидка відновлюваність, цілісність і високий рівень стійкості. критична інфраструктура захист закон

З метою визначення вимог щодо забезпечення належного рівня захисту об'єктів критичної інфраструктури (відповідно до їх важливості для забезпечення окремих життєво важливих функцій у державі) закон пропонує здійснювати їх категоризацію. За основу при цьому рекомендується приймати категорії критичності, визначені в законі.

Захист таких об'єктів на національному рівні давно необхідний (як це зроблено у передових країнах світу). Тому зазначеним законом передбачено організацію національної система захисту критичної інфраструктури, під яким має розумітися сукупність органів управління, сил та засобів центральних і місцевих органів виконавчої влади (військово-цивільних адміністрацій - у разі утворення), органів місцевого самоврядування, операторів критичної інфраструктури, на які покладається формування та/або реалізація державної політики у сфері захисту критичної інфраструктури. А під охороною об'єктів критичної інфраструктури закон пропонує розуміти комплекс режимних, інженерних, інженерно-технічних та інших заходів (крім заходів із захисту інформації та кіберзахисту), які мають організовуватися і проводитися суб'єктами національної системи захисту критичної інфраструктури з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій (чи актів несанкціонованого втручання) на об'єктах критичної інфраструктури.

Значна увага також приділяється формуванню механізму віднесення об'єктів до категорії об'єктів критичної інфраструктури. Насамперед зазначається, що порядок такої диференціації встановлюється Кабінетом Міністрів України і здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну й екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку. Серед таких критеріїв:

- виконання об'єктом функцій щодо забезпечення життєво важливих національних інтересів;

- існування вагомих викликів і загроз, що можуть стосуватися функціонування об'єкта;

- існування ймовірності завдання значної шкоди нормальним умовам життєдіяльності населення;

- уразливість об'єкта, тяжкість можливих негативних наслідків, внаслідок чого буде заподіяна значна шкода: здоров'ю населення (визначається кількістю постраждалих, загиблих та осіб, які отримали значні травми, а також чисельністю евакуйованого населення); соціальній сфері (руйнація систем соціального захисту населення і надання соціальних послуг, втрата спроможності держави задовольнити критичні потреби суспільства); економіці (вплив на внутрішній валовий продукт, розмір економічних втрат, як прямих, так і непрямих); природним ресурсам загальнодержавного та місцевого значення; обороноздатності; іміджу країни;

- масштабність негативних наслідків тощо.

Закон обумовлює чіткі підходи щодо паспортизації об'єктів критичної інфраструктури. Зазначається, що, переслідуючи мету якісного проведення аналізу можливих загроз і негативних наслідків для таких об'єктів, а також попередження виникнення таких загроз оператори об'єктів критичної інфраструктури мають готувати та подавати на погодження до відповідних секторальних органів у сфері захисту критичної інфраструктури розроблений паспорт безпеки. Такий паспорт безпеки має містити інформацію про ідентифікацію об'єкта та заходи щодо його захисту й безпеки, а також визначати перелік посад та відповідальних осіб, до завдань яких належить зв'язок та обмін інформацією з суб'єктами національної системи захисту критичної інфраструктури.

Вагома роль відведена законом уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури, обов'язки якого має виконувати Національна комісія з питань захисту критичної інфраструктури - центральний орган виконавчої влади, наділений спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту критичної інфраструктури, здійснює функціональне управління національною системою захисту критичної інфраструктури, забезпечує здійснення координації діяльності міністерств та операторів критичної інфраструктури з питань забезпечення стійкості та захисту об'єктів критичної інфраструктури. При цьому її діяльність має спрямовувати, координувати та контролювати міністр Кабінету Міністрів України.

Висновок

Закон України «Про критичну інфраструктуру» є надзвичайно своєчасним, впорядковує нормативно-правову базу у сфері критичної інфраструктури, дозволяє розробляти й ефективно реалізовувати заходи, спрямовані на її захист і охорону.

Перелік джерел посилання

1. Верховна Рада України. Прийнято закон «Про критичну інфраструктуру». ІЖЬ: https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/216426.html (дата звернення: 12.12. 2021).

2. Верховна Рада України. Проект закону «Про критичну інфраструктуру». ХЖЬ: http://wl.cl.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_l?pf3511=71355 (дата звернення: 12.12.2021).

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.