Етодологічні концепти розвитку кримінологічної науки у світлі духовно-ціннісної складової та міждисциплінарних зв'язків: ситуативно-регіоналістський вимір

І, насамкінець, слід зазначити, як важливим є дослідження духовних витоків і основ сучасної кримінології заради торжества верховенства права в державі на засадах істинності. «Слово про закон і благодать» митрополита Київського Іларіона дає нам чітке розмежування і розуміння Букви і Духу Закону, коли Буква може виконуватись, а Дух - порушуватись. Прикладом цьому є законники, про яких часто йдеться у священному писанні. Найбільш яскравим прикладом протиріч «Букви і Духу Закону» є постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперативів та про зміцнення громадської (соціалістичної) власності», відома під назвою «Закон про п'ять колосків». Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшувальних обставин» - позбавленням волі на строк не менше від 10 років. «Законом про п'ять колосків» фактично людям заборонено мати їжу [30]. Це далеко не повний перелік прикладів, коли мораль, дух права, Закону має настільки велику силу, що все інше втрачає сенс і значення, стає безмірним порівняно з божественною та народною волею і невидимим торжеством права, коли слова безсилі перед силою Духа.

Література

1. Комлев Ю. Ю. Криминология как социология преступности. Вестник экономики, права и социологии. 2017. № 2. С. 67-73.

2. Ахромеева Т. С., Малинецкий Г. Г., Посашков С. А. Концепции постнеклассики и развитие научного знания в XXI веке. Философские науки. 2014. № 3. С. 30-46.

3. Джужа О. М., Михайленко П. П., Кулик О. Г. Курс кримінології: Загальна частина: підручник: у 2 кн. / за заг. ред.- О. М. Джужи. Київ: Юрінком Інтер, 2001. Кн.1. Сторінки

4. Полани М. Личностное знание. М.: Прогресс, 1985. 344 с.

5. Салихов Б. В., Салихова И. С. Научно-практические императивы развития современной экономики неявных знаний. Финансовая аналитика: проблемы и решения. 2014. №28. С. 2-13.

6. Ольсевич Ю. Я. Психологические аспекты современного экономического кризисна. Вопросы экономики. 2009. № 3.- С. 39-53.

7. Ольсевич Ю. Я. Психологические основы экономического поведения. М.: Инфра-М, 2010. 411 с.

8. Жигарев Е. С. О понятии криминологии как отрасли человековедческих наук. Вестник экономической безопасности. 2021. №1. С.114-120.

9. Кльован Н. В. Поняття і зміст кримінально-виконавчих і кримінологічних функцій режиму в місцях позбавлення волі. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 60. С. 161-170.

10. Криминология: учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / [Г.А. Аванесов и др.]; под ред. Г.А. Аванесова. 6-е изд., перераб. и доп. М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2015.

11. Коптелова Т. И. Органическая методология устойчивого развития сельских территорий (на примере Нижегородской ГСХА). Сельское хозяйство. 2017. № 4. С.83-94.

12. Коптелова Т. И. Важнейшие принципы агроэкологического сознания в парадигме органической философии (на примере Нижегородской ГСХА). Сельское хозяйство. 2018. № 1. С. 66-75.

13. Коптелова Т. И. Картина живого мира в парадигме органической философии. Философская мысль. 2018. № 11. С.1-15.

14. Коптелова Т. И. Интеграция знаний и междисциплинарное сотрудничество в решении агроэкологических вопросов (на примере Нижегородской ГСХА) // Сельское хозяйство. 2019. №4. С. 10-22.

15. Семенов В. А. «Эсперанто» для конфликтологов (На пути к созданию единой теории конфликта). Известия РГПУ им.- А. И. Герцена. 2003. №5. С.37-49.

16. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта. М., 1995.

17. Сокуренко В. В. Регіональний підхід до організації та здійснення протидії злочинності. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2021. № 1 (24). С. 14-20.

18. Кудрявцев В. Н. Стратегия борьбы с преступностью. М.: Юристъ, 2003. 352 c.

19. Бафия Е. Проблемы криминологии. Диалектика криминогенной ситуации: Перевод с польского / под ред. Н. А. Стручкова. М.: Юр. лит., 1983. 150 с.

20. Плешаков В. А. Введение в ситуативную кримінологію. Научный портал ВНИИ МВД России. 2020. № 2. С. 23-29.

21. Плешаков В. А. Концепция ситуативной криминологии как частной теории криминологии. Экономика и управление: проблемы, решения. 2020. Т. 6. № 12 (108). С. 123-127.

22. Кузнецов А. Е. Преступность несовершеннолетних: развитие и кризис (западной) криминологической теории. Вестник Пермского университета. Философия. Психология. Социология. 2020. №2. С. 291-306.

23. Бандурка О. М., Литвинов О. М. Ситуаційний аналіз системи протидії злочинності. вісник кримінологічної асоціації україни. 2021. №2 (25). С. 63-71.

24. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности / под ред. В. Д. Малкова. М.: Академия МВД СССР, 1990. С.110-113.

25. Сокуренко В. В., Литвинов О. М. Наукова парадигма стратегій протидії злочинності. Вісник кримінологічноїасоціації України. 2021. №2 (25). С. 13-23.

26. Школы стратегий / Г. Минцберг,- Б. Апьстрэнд, Дж. Лэмпел. М.: Книга по требованию, 2017.

27. Титаренко О. О. Державне програмування протидії злочинності в Україні: монографія. Харків: Промарт, 2019.

28. Сокуренко В. В. Стратегічне управління протидією злочинності. Кримінологічний вимір сучасності: зб. тез доп. наук.- практ. конф. (14 квітня 2022 р., м. Харків) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ; Кримінол. асоц. України; Харків, Наук. парк «Наука та безпека»: ХНУВС, 2022. С. 7-8.

29. Мельничук Т. В. Кримінологічна безпека: сутність та концептуальне обґрунтування. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 60. С. 132-138.

30. Закон про п'ять колосків. Вікіпедія. URL: https://uk.m. wikipedia.org/wiki/%D0%9 7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD %D0%BF%D1%80%D0%BE %D0%BF%27%D1%8 F%D1%82%D1%8C %D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BA%D1%96%D0%B2

31. Виорэль Ломов. Суд над священником и суд над старушкой. Проза.ру URL: https://proza.ru/2016/09/15/596

32. Лука (Войно-Ясенецкий). Вікіпедія. URL: https://ru.m.wikipedia.org/ wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0 ( % D 0 % 9 2 % D 0 % BE%D0%B9%D0%BD%D0%BE-%D0%AF% D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%86% D0%BA%D0%B8%D0%B9)

33. Варшавский С., Змойро И. Войно- Ясенецкий: две грани одной судьбы Архивная копия от 30 апреля 2009 на Wayback Machine//Журнал «Звезда Востока», № 4, 1989 г.

Додаток

Зразок розроблення кримінологічних методичних рекомендацій, що можуть бути застосовані у найрізноманітніших сферах суспільного життя та навчально-науковій практиці у виді крилатих висловів видатних особистостей:

- «Ми можемо знати більше, ніж здатні розповісти» (We can know more, than we can tell), - один із найбільш відомих афоризмів англійського економіста М. Полані.

- «Заберіть у мене мої гроші, заводи, верстати та фабрики, але залиште мені моїх людей - і у скорому часі ми створимо заводи, кращі за колишні» Генрі Форд .

- «Суд над священиком» знаменитого адвоката і оратора Ф. Н. Плевако (1842-1908). Йдеться про справу священика похилого віку, звинуваченого в перелюбстві та крадіжці. У Ф. Н. Плевака зазвичай перед судом запитували, як довго він має намір вести мову? «Однієї фрази вистачить», - відповів захисник. Прокурор яскраво описав глибину падіння священнослужителя, «дно, на якому той опинився, після чого нещасному ще до геєни вогненної загрожувала багата холодом Сибір. Надто вже були злі присяжні на грішника. Ще б пак - від інших вимагав дотримання Божих заповідей, а сам!» На це адвокат промовив: «Панове присяжні засідателі! Згадайте, скільки гріхів відпустив вам батюшка за своє життя, то невже ми тепер не відпустимо йому одного гріха, який він вчинив?» Злість присяжних як рукою зняло: всі розсміялися, а священника виправдали [31].

- архієпископ Лука Кримський (у миру Валентин Феліксович Войно-Ясенецький (1877-1961)) - знаменитий лікар-хірург, доктор богослов'я, професор, а сьогодні зачислений до лику святих. Свого часу святитель блискуче відповів латишу Я. Х. Петерсу, який очолював ташкентську ЧК та вирішив зробити суд показовим і сам виступав на ньому громадським обвинувачем. Коли слово отримав професор Войно-Ясенецький, він рішуче відкинув аргументи звинувачення. Я. Х. Петерс запитав: «Скажіть, піп і професор Ясенецький-Войно, як це ви вночі молитеся, а вдень людей ріжете?» Отець Валентин відповів: «Я ріжу людей для їхнього порятунку, а в ім'я чого ріжете людей ви, громадянин громадський обвинувач?» «Як це ви вірите в Бога, піп і професор Ясенецький-Войно? Хіба ви його бачили, свого Бога?» - знову звернувся до священика чекіст. «Бога я справді не бачив, громадянине громадський обвинувач. Але я багато оперував на мозку і, відкриваючи черепну коробку, ніколи не бачив там також і розуму. - І совісті там теж не знаходив», - відповів святитель [32].

І ще один цікавий випадок. Несподівано для всіх, перш ніж розпочати операцію, Войно-Ясенецький перехрестився, перехрестив асистента, операційну сестру та хворого. Останнім часом він це робив завжди, незалежно від національності та віросповідання пацієнта. Якось після хресного знамення хворий, - за національністю татарин, сказав хірургу: «Я ж мусульманин. Навіщо ж Ви мене хрестите?» Була відповідь: «Хоч релігії різні, а Бог один. Під Богом усі єдині» [33].

Размещено на Allbest.ru