Використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом

Нікітенко Л.О., Донецький національний університет імені Василя Стуса

З'ясовано, що першочерговим завданням використання краудсорсингових технологій на рівні міста виступає перевірка на дієздатність ідей, що закладаються в стратегію розвитку міста. Визначено, що обговорення ідей відбувається як в режимі голосування, так і у вигляді збору конкретних думок і пошуку рішень. Важливим чинником активної участі громади у вирішенні питань розвитку міста є мотивація до її партисипації, а роль органів місцевого самоврядування у цьому процесі полягає у створенні таких мотиваційних чинників, щоб жителі міста змогли їх зрозуміти та побачити реальний власний внесок.

Ключові слова: краудсорсинг, краудсорсингові технології, партисипативна демократія, публічне управління, місто, громада (жителі) міста, місцева влада, місцеве самоврядування.

Nikitenko L.O.

The state of use of crowdsourcing technologies in public administration of Ukrainian cities is analyzed. The author uses the examples of different cities to prove that crowdsourcing technologies are in demand today in solving issues of local importance. Particular attention is paid to the use of crowdsourcing in public management of the progressive city of Vinnitsa in this aspect.

Based on the analysis of the advantages and disadvantages of using crowdsourcing technologies in public city management, the prevalence of advantages is emphasized. The article concludes that it is justified to further support the use of these technologies by local governments in order to achieve closer cooperation with the community, to develop joint effective solutions. Emphasis is placed on the importance of systematic analysis of the concept of crowdsourcing and the principles of its use at the expert level and clear formalization in regulations.

Keywords: crowdsourcing, crowdsourcing technologies, participatory democracy, public administration, city, community (residents) of the city, local government, local self-government.

Постановка проблеми

Розвиток сучасних інформаційних і комунікаційних технологій розкрив потенціал колективної мережевої діяльності, розширив коло експертного середовища, спричинив активне використання краудсорсингу, у тому числі у публічному секторі. Краудсорсингова діяльність була взята на озброєння ідеологами «електронного уряду» і «електронної демократії» в різних державах та рівнях публічного управління. Краудсорсингові технології вже зарекомендували себе у багатьох державах світу та нині набувають свого географічного розширення. Ці технології надають можливість органам публічної влади приймати ефективніші управлінські рішення з урахуванням думки населення як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.

Сьогодні набирає обертів практика застосування краудсорсингу на рівні міста, адже проблеми, що вирішуються на цьому рівні, більш ближчі до населення. В умовах проведення реформи децентралізації влади в Україні, що спрямована на розвиток місцевого самоврядування та стосується кожної адміністративно-територіальної одиниці в Україні, у тому числі міст, застосування краудсорсингових технологій є вкрай затребуваним та виправданим, оскільки нові завдання важко виконати старими методами. За таких умов українське місто стає платформою для ефективного втілення краудсорсингових технологій.

Аналіз досліджень і публікацій по темі

Питання краудсорсингу та застосування його технологій в публічному управлінні сьогодні актуалізуються в наукових колах не тільки зарубіжних, а й вітчизняних науковців, серед яких Г.В. Зінченко, О.Б. Кірєєва, Н.М. Кропочова, О.Ю. Лялюк, О.С. Марченко, О.Ю. Оболенський та ін.. Однак, оскільки це явище відносно нове для України, ще багато аспектів потребує детального дослідження, особливо аспект використання краудсорсингу у процесі формування публічної політики на рівні міста.

Метою даної статті є з'ясування особливостей використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом.

Виклад основного матеріалу

Категорія «публічне управління» складна та багатогранна. У науці не існує сталого та загальновизнаного її формулювання. Термін «публічне управління» (англ. public management) вперше був використаний у 1972 році Д. Кілінгом у науковій праці «Management in Government», де зазначалось, що «це пошук у найкращий спосіб використання ресурсів задля досягнення пріоритетних цілей державної політики». Сучасний дослідник публічного управління Г. Букерт наголошує, що воно «не є певним нейтральним, технічним процесом, а є діяльністю, яка тісно пов'язана з політикою, законом і громадянським суспільством» [1, с. 54].

Останнього часу тема публічного управління активно досліджується у вітчизняній науці, оскільки в Україні відбуваються реформаторські рухи по децентралізації влади та євроінтеграції, при яких здійснюється поступова переорієнтація з розгляду окремо державного управління, місцевого самоврядування та громадянського суспільства на їх системне бачення у контексті публічного управління [2, с. 64]. Ключовою складовою частиною стратегії подальшого демократичного розвитку України виступає концепція публічного управління. Так, серед безлічі існуючих визначень поняття «публічне управління» варто виділити змістовне формулювання, яке надано Л. Новак-Каляєвої, згідно з яким «це діяльність органів державного управління, органів місцевого самоврядування, представників приватного сектору та інститутів громадянського суспільства в межах визначених законом повноважень і функціональних обов'язків (планування, організації, керівництва, координації та контролю) щодо формування та реалізації управлінських рішень суспільного значення, політики розвитку держави та її адміністративно-територіальних одиниць. Публічне управління забезпечує значне підвищення ефективності управлінської діяльності внаслідок високого рівня громадської підтримки та консолідації суспільства навколо спільних цілей, воно пов'язане з демократичними цінностями, принципами верховенства права, поваги до гідності людини, недискримінації, рівності, справедливості, безпеки, ефективності та ін.» [3, с. 144].

Сьогодні публічне управління являє собою тип управлінської діяльності, що реалізується певними суб'єктами. Виклики сучасності ставлять перед державою необхідність впровадження публічного управління, що забезпечуватиме ефективне функціонування всієї системи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також передбачатиме широке залучення різних зацікавлених сторін до розробки і реалізації політики, зокрема інституцій громадянського суспільства. Необхідність заохочувати представників широкої громадськості та окремих організацій працювати разом для досягнення результатів, на які вони мають безпосередній вплив через децентралізацію влади, виникає також згідно з Рекомендаціями Комітету міністрів Ради Європи «Про участь громадян у місцевому публічному житті» [4].

У цьому контексті професор О.Ю. Оболенський, який один із перших вітчизняних науковців досліджував публічне управління, наголошує, що «визначальним суб'єктом публічного управління є населення держави, оскільки саме воно визначає, стверджує, контролює та оцінює прямим або представницьким способами: цілі суб'єктів громадянського суспільства, зокрема органів публічного управління, стратегічні програмні рішення з їхнього досягнення; шляхи задоволення потреб колективу та вирішення нагальних для спільноти проблем; результативність та ефективність публічного управління» [5, c. 5]. Отже, участь громадськості у виробленні та реалізації політики є однією з визначальних умов публічного управління, невід'ємною складовою демократичної політичної культури суспільства та держави в цілому. Долучаючись до вироблення та реалізації політики представники громадськості використовують різноманітні інструменти, серед яких чималого значення в умовах сучасності набуває краудсорсинг.

Краудсорсинг (з англійської crowd-source-using - використання ресурсу «натовпу») є моделлю вирішення задач силами групи людей, де з великої кількості варіантів рішення обирається кращий. Базовий принцип краудсорсингу полягає у тому, що кожна людина має знання і таланти, які можуть бути затребувані іншими людьми. Краудсорсингові ініціативи можуть виходити як безпосередньо від мережевих спільнот і організаційних структур громадянського суспільства, так і від органів влади, при цьому у всіх випадках джерелом інноваційних ідей та рішень будуть громадяни [6, с. 73]. Технології краудсорсингу як ресурсомобілізуючі технології, що застосовують соціальні мережі та Інтернет, дозволяють охопити значну кількість людей без територіальних, економічних, соціальних, корпоративних та інших обмежень.

Розглядаючи місто як платформу для втілення технологій краудсорсингу варто зауважити, що воно є складною системою організації влади, де питання управління сьогодні набувають особливого значення. Демократичні принципи державного будівництва України визначили місце українського міста у загальнонаціональній та регіональних системах соціальних відносин як центру політичних, соціокультурних та економічних трансформаційних процесів суспільства. І це обумовлюється не лише фактом проживання у містах переважної більшості українців, а й проголошеним державою курсом на децентралізацію, що об'єктивно збільшує значимість локального рівня у процесах національного розвитку. Оскільки наша держава є високоурбанізованою, то в умовах ринкової економіки роль міст є значною та їхній вплив на загальнодержавні процеси визначальний. Високий рівень урбанізації в Україні зумовив те, що українське місто сконцентрувало у собі більшість проблем нашого суспільства. Варто наголосити, що проблеми, що постають перед містами, фактично стосуються всіх жителів України, та їхнє вирішення значною мірою залежить від підвищення ефективності системи управління містом [7, с. 3]. Актуальним у цьому плані є запровадження нових механізмів та технологій у систему управління містом, до яких варто відносити краудсорсингові технології.

Першочерговим завданням використання краудсорсингових технологій на рівні міста виступає перевірка на дієздатність ідей, що закладаються в стратегію розвитку міста. У загальному розумінні «розвиток» трактується як бачення та творчий процес пошуку рівноваги. Лише у процесі управління, спрямованому на досягнення стійкості, можливе прийняття рішень в інтересах сучасних і майбутніх поколінь. В науці затвердилась думка, що стійкий розвиток міст (територіальних громад) призводить до стійкого планетарного розвитку людства. Це стає можливим у разі здійснення політики соціальної єдності, дотримання прав людини та демократії, принципів стійкого просторового розвитку у всіх сферах життя та господарювання, а також територіальної приналежності цих принципів [7, с. 62]. Бачення стійкого розвитку має бути адресовано різним політичним і соціальним організаціям та жителям міст, які своїми ідеями та діями й визначатимуть спільне майбутнє. Обговорення ідей під час застосування краудсорсингових технологій відбувається як в режимі голосування, так і у вигляді збору конкретних думок і пошуку рішень. Важливим чинником активної участі громадян у вирішенні питань розвитку міста є мотивація до їхньої партисипації. Органи місцевого самоврядування мають створювати такі мотиваційні чинники, щоб жителі міста змогли їх зрозуміти та побачити реальний власний внесок.

В Україні існує чималий досвід реалізації краудсорсингових проєктів на місцевому рівні. Серед прикладів варто виділити проведення стратегічних сесій Громадянської платформи «Нова країна» в багатьох містах України [8] з метою залучення громадян до процесів формування місцевої політики та розвитку власної громади. Проєкт «Відкрите місто» є краудсорсинговою інтернет-платформою для взаємодії мешканців з місцевою владою та комунальними підприємствами, а також для самоорганізації населення [9]. До прикладів місцевих ініціатив у формі краудсорсингу можна віднести, зокрема, у м. Києві - Громадський сад «СамоСад» (проєкт екологічного парку, який зусиллями місцевої громади та небайдужих мешканців міста розгорнутий на місці пустиря) [10]; у м. Львів - «Майстерня міста» (відкритий павільйон, де збираються активісти та змінюють культурний і міський простір Львова) [11]; у м. Полтава - «City Lab» (громадська платформа, що об'єднує професіоналів, які цікавляться питаннями функціонування та розвитку міста, підготовкою проєктів реконструкції історичних будівель, веломаршрутів тощо) [12].

Спираючись на досвід зарубіжних міст, де краудсорсинг став ключовою технологією концептуального проєкту «The European Innovation Partnership on Smart Cities and Communities (EIP - SCC)», що спрямований на залучення широкого загалу до раціоналізації міського простору, в українських містах (Вінниця, Київ, Львів та інших) отримала розвиток програма «Smart Cities» [13].

У питаннях застосування краудсорсингових технологій прогресивним є місто Вінниця. Згідно з положеннями «Концепції інтегрованого розвитку міста Вінниці 2030», затвердженої рішенням Вінницької міської ради від 22.02.2019 року № 1542, влада міста Вінниця розвиває партисипацію шляхом сприяння співпраці органів влади, експертів, підприємців, науковців, громадян у форматі діалогу чи полілогу [14]. Для формування дієвої моделі електронного залучення громадян до процесів ухвалення важливих для міста рішень через спільний пошук проблеми, інформування, визначення варіантів, розробки шляхів вирішення, участі в подальшому впровадженні за допомогою електронних інструментів показовим є затвердження Концепції цифрової партисипації міста Вінниці [15] та планомірна реалізація її заходів. Варто виділити розвиток партнерства активної громади і влади «Місто змістів» на базі Хабу - сучасного громадського простору для співпраці з громадою, сприяння удосконаленню навиків і компетенцій жителів міста у використанні інструментів партисипативної демократії [16]. У місті створюють сприятливі умови для розвитку інститутів громадянського суспільства, активного залучення їх до формування сильної місцевої громади та вдосконалення двосторонньої комунікації, конструктивного діалогу між владою та громадою задля досягнення спільних цілей. Створено Центр підтримки інститутів громадянського суспільства, на базі якого активна громадськість, представники влади і бізнесу мають можливість обмінюватися досвідом, долучатися до місцевих процесів ухвалення рішень, генерувати ідеї та проекти, виявляти проблемні питання та знаходити спільні шляхи їх вирішення [17]. Починаючи з 2012 року, у Вінниці систематично проводять конкурс проєктів інститутів громадянського суспільства: проєктам-переможцям надається фінансова підтримка за рахунок коштів міського бюджету для їхньої реалізації. Для обміну інформацією між інститутами громадянського суспільства та виконавчими органами міської ради, а також підприємствами міста, функціонує офіційний веб-сайт вінницьких інститутів громадянського суспільства. Із 2016 року Вінниця в числі перших міст в Україні впровадила успішну європейську практику учасницького бюджетування, яка є інструментом партисипативної демократії, за допомогою якої жителі міста беруть участь в ухваленні рішень щодо розподілу бюджетних коштів для розвитку та розбудови рідного міста. Формат конкурсу унікальний тим, що громада сама формує проєкти і підтримує їх під час загальноміського голосування. Цей конкурс проєктів, який має назву «Бюджет громадських ініціатив м. Вінниці», проводять щорічно [18].

Для забезпечення відкритості та прозорості діяльності влади, участі суспільства в управлінні містом, підконтрольності та підзвітності громаді впроваджено відповідні інструменти - громадські слухання, громадська експертиза, місцеві ініціативи, загальні збори, зокрема й електронної демократії - петиції. Сьогодні більше 70 держав світу використовують один із найбільш зручних способів краудсорсингу - електронні петиції, в якому є все: від генерації величезної кількості ідей до їх верифікації підписами громадян. За оцінкою ООН, українці за розвитком електронної участі громадян у політиці увійшли у топ-35 держав світу за цим показником [19]. Так, зокрема, жителі Вінниці адресують до Вінницької міської ради свої колективні звернення у вигляді електронних петицій з 2016 року, а протягом минулого 2020 року здійснено модерацію 274 місцевих петицій, з них оприлюднено на збір підписів 218, відхилено з наданням обґрунтованої відповіді - 56 [20].

Для успішного використання краудсорсингу на рівні міста необхідно чітко визначити його значення і місце з точки зору вдосконалення публічного управління, особливо в частині побудови взаємодії органів місцевої влади з громадою, оцінити його переваги і недоліки.

За допомогою краудсорсингу можна досягати різних за своєю суттю цілей, в залежності від яких можна говорити про певний набір переваг краудсорсингу, а саме:

- залучення значної кількості зацікавлених осіб, де кожен член громади міста може бути мотивованим і політично цінним активом;

- отримання декількох варіантів досягнення мети, серед яких є ймовірність знайти найбільш оптимальний;

- визначення цієї можливості як єдиного варіанту вирішення проблеми. Оскільки більшість громад в Україні є дотаційними та багато проблем, які органи місцевого самоврядування повинні вирішувати відповідно до чинного законодавства, відкладаються на потім, краудсорсинг сприяє отриманню безкоштовної допомоги в реалізації проєктів;

- обмежені часові терміни краудсорсингових проєктів, що дозволяє не затягувати з вирішенням проблеми та мати чіткі часові орієнтири.

Як і будь-яка технологія, краудсорсинг має свої недоліки, які необхідно враховувати, а саме:

- створення умов для легкого маніпулювання суспільною свідомістю;

- підвищення можливості появи зайвої інформації та її дублювання («інформаційний шум»);

- відсутність досвіду експертизи у громадян для прийняття рішень;

- непередбачуваність щодо якості результату.

краудсорсинг партисипація місто

Висновки

Зважуючи існуючі переваги і недоліки використання краудсорсингових технологій в публічному управлінні містом варто зазначити, що переваги превалюють. Отже, дані технології необхідно враховувати усім органам місцевого самоврядування з метою досягнення більш тісної взаємодії з громадою, вироблення з нею спільних ефективних рішень. Сьогоденні реалії вимагають від міської влади більш тонкого розуміння процесів, що відбуваються в місті, а сучасні засоби комунікації дозволять їм це зробити, якщо влада буде проявляти політичну волю до трансформацій відносин між містянами та «містом». Успішність місцевих проєктів краудсорсингу залежить насамперед від величини соціального капіталу громади, який, у свою чергу, залежить від зацікавленості громади у спільному вирішенні місцевих проблем. Однак, слід наголосити, що поняття краудсорсинг та принципи його використання в публічному управлінні вимагають системного аналізу на рівні експертів та чіткої формалізації в нормативно-правових актах.

Бібліографічний список

1. Обушна Н. Публічне управління як нова модель організації державного управління в Україні: теоретичний аспект. Ефективність державного управління: Збірник наукових праць. 2015. Вип. 44. С. 53-63.

2. Козак В. Публічне управління в системі координат української державності. Ефективність державного управління: Збірник наукових праць. 2015. Вип. 44. С. 64-70.

3. Публічне управління: термінологічний словник / Уклад.: В.С. Куйбіда, М.М. Білинська, О.М. Петроє та ін. Київ: НАДУ, 2018. 224 с.

4. Рекомендація 19 (2001) Комітету міністрів Ради Європи «Про участь громадян у місцевому публічному житті».

5. Оболенський О.Ю. Публічне управління: цивілізаційний тренд, наукова теорія і напрям освіти. Публічне управління: шляхи розвитку: матер. наук.-практ. конф. за міжнар. уч. (26 листопада 2014 р., м. Київ): у 2 т. Т. 1 / за наук. ред. Ю.В. Ковбасюка, С.А. Романюка, О.Ю. Оболенського. К.: НАДУ, 2014. С. 3-10.

6. Кірєєва О. Краудсорсинг як інноваційний інструмент участі громадськості в публічному управлінні. Державне управління та місцеве самоврядування. 2016. Випуск 3 (30). С. 72-78.

7. Управління сучасним містом: підручник / за ред. В. М. Вакуленка, М. К. Орлатого. К.: НАДУ, 2008. 632 с.

8. Громадянська платформа «Нова країна».

9. Проєкт «Відкрите місто».

10. «СамоСад» (м. Київ).

11. «Майстерня міста» (м. Львів).

12. «Qty Lab» (м. Полтава).

13. «Smart Qties».

14. Концепція інтегрованого розвитку міста Вінниці 2030: Рішення Вінницької міської ради від 22.02.2019 року № 1542.

15. Концепція цифрової партисипації Вінницької міської об'єднаної територіальної громади на 2019-2025 роки: Рішення Вінницької міської ради від 26.04.2019 року № 1730.

16. «Місто змістів» (м. Вінниця).

17. Центр підтримки інститутів громадянського суспільства (м. Вінниця).

18. Бюджет громадських ініціатив (м. Вінниця).

19. Україна в міжнародних рейтингах.

20. Електронні петиції (м. Вінниця).

References

1. Obushna N. Publichne upravlinnia yak nova model orhanizatsii derzhavnoho upravlinnia v Ukraini: teoretychnyi aspekt. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: Zbirnyk naukovykhprats. 2015. Vyp. 44. S. 53-63.

2. Kozak V. Publichne upravlinnia v systemi koordynat ukrainskoi derzhavnosti. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia: Zbirnyk naukovykh prats. 2015. Vyp. 44. S. 64-70.

3. Publichne upravlinnia: terminolohichnyi slovnyk / Uklad.: V. S. Kuibida, M. M. Bilynska, O. M. Petroie ta in. Kyiv: NADU, 2018. 224 s.

4. Rekomendatsiia 19 (2001) Komitetu ministriv Rady Yevropy «Pro uchast hromadian u mistsevomu publichnomu zhytti».

5. Obolenskyi O.Yu. Publichne upravlinnia: tsyvilizatsiinyi trend, naukova teoriia i napriam osvity. Publichne upravlinnia: shliakhy rozvytku: mater. nauk.-prakt. konf. za mizhnar. uch. (26 lystopada 2014 r., m. Kyiv): u 2 t. T. 1 / za nauk. red. Yu.V. Kovbasiuka, S.A. Romaniuka, O.Yu. Obolenskoho. K.: NADU, 2014. S. 3-10.

6. Kirieieva O. Kraudsorsynh yak innovatsiinyi instrument uchasti hromadskosti v publichnomu upravlinni. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia. 2016. Vypusk 3 (30). S. 72-78.

7. Upravlinnia suchasnym mistom: pidruchnyk / za red. V.M. Vakulenka, M.K. Orlatoho. K.: NADU, 2008. 632 s.

8. Hromadianska platforma «Nova kraina».

9. Proiekt «Vidkryte misto».

10. «SamoSad» (m. Kyiv).

11. «Maisternia mista» (m. Lviv).

12. «Sity Lab» (m. Poltava).

13. «Smart Sities».

14. Kontseptsiia intehrovanoho rozvytku mista Vinnytsi 2030: Rishennia Vinnytskoi miskoi rady vid 22.02.2019 roku № 1542.

15. Kontseptsiia tsyfrovoi partysypatsii Vinnytskoi miskoi ob'iednanoi terytorialnoi hromady na 2019-2025 roky: Rishennia Vinnytskoi miskoi rady vid 26.04.2019 roku № 1730.

16. «Misto zmistiv» (m. Vinnytsia).

17. Tsentr pidtrymky instytutiv hromadianskoho suspilstva (m. Vinnytsia).

18. Biudzhet hromadskykh initsiatyv (m. Vinnytsia).

19. Ukraina v mizhnarodnykh reitynhakh.

20. Elektronni petytsii (m. Vinnytsia).

Размещено на Allbest.ru