Кримінальна відповідальність за державну зраду

Дослідження питання кримінально-правової оцінки діям осіб, які зраджують інтереси України. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу державної зради. З'ясування сутності та співвідношення форм державної зради, визначення способів переходу на бік ворога.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2022
Размер файла 45,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Європейський університет

юридичний факультет

КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДЕРЖАВНУ ЗРАДУ

САДУЛА Л.М. - кандидат економічних наук, доцент

МУКАНОВСЬКИЙ О.М. - студент магістратури

БУДАНОВ О.М. - студент магістратури

Анотація

У статті розглядаються особливості кримінальної відповідальності за державну зраду. Розглянуті форми вчинення цього злочину, а саме: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту; шпигунство; надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Питанням кримінально-правової оцінки діям осіб, які зраджують інтереси України, до недавнього часу мало приділялась увага, оскільки мали місце лише поодинокі випадки вчинення цього посягання. Утім особливий інтерес до означеної проблематики як зі сторони наукової спільноти, так і правозастосовних органів і суспільства загалом виник у зв'язку із збройною агресією РФ проти України.

Констатовано, що аналізований злочин є одним із найбільш суспільно небезпечних посягань, яке ставить під загрозу існування нашої держави як суверенної. На це, зокрема, вказує розташування норми про державну зраду у Розділі І «Злочини проти основ національної безпеки України», а також розмір санкції ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Ключові слова: кримінальна відповідальність, державна зрада, перехід на бік ворога, шпигунство, підривна діяльність.

Annotation

The article considers the peculiarities of criminal liability for state treason. The forms of the crime were considered, namely: the transition to the enemy in the military situation or in the period of armed conflict; espionage; granting foreign state, foreign organization or their representatives assistance in carrying out of the fighting against Ukraine.

The issue of criminal and legal evaluation of the actions of persons who betray Ukraine's interests until recently was little concerned, since there were only isolated cases of taking this position. However, the particular interest in the mentioned issue on the part of the scientific community and lawenforcement bodies and society in general has arisen in connection with armed aggression of the Russian Federation against Ukraine.

It is stated that the analyzed crime is one of the most socially dangerous encroachtions, which threatens the existence of our state as sovereign. This, in particular, indicates the location of the norms on state treason in the section And “crimes against the foundations of national security of Ukraine”, as well as the size of the Article's sanction. 111 of the Criminal Code of Ukraine in the form of deprivation of liberty for a period from twelve to fifteen years with or without confiscation of property.

Key words: criminal liability, state treason, the transition to the enemy, espionage, of the fighting against Ukraine.

Постановка проблеми

Сучасний етап існування нашої держави характеризується значною кількістю факторів (зовнішніх і внутрішніх), які загрожують її національній безпеці. Як наслідок ведення агресивної війни РФ проти України, під впливом різних причин, зокрема, умілої ворожої пропаганди або бажання збагатитися, виросли в рази випадки вчинення державної зради [1, с.48]. Цей злочин є одним із найбільш суспільно небезпечних злочинних посягань, яке ставить під загрозу існування нашої держави як суверенної. На це, зокрема, вказує розташування норми про державну зраду у Розділі І «Злочини проти основ національної безпеки України», а також розмір санкції ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком від дванадцяти до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Питанням кримінально-правової оцінки діям осіб, які зраджують інтереси України до недавнього часу мало приділялась увага, оскільки мали місце лише поодинокі випадки вчинення цього посягання. Утім особливий інтерес до означеної проблематики як зі сторони наукової спільноти, так і правозастосовних органів і суспільства загалом виник у зв'язку із збройною агресією РФ проти України. За твердженням Н.С. Кончук, поширеними стали випадки, коли спецслужби РФ намагаються здійснити масштабні вербування українських громадян для вчинення ними державної зради. Нерідко наші співвітчизники самі свідомо йдуть на такий крок, зраджуючи інтереси України. А тому питання захисту кримінально-правовими засобами відносин, що забезпечують умови охорони основ національної безпеки України є надважливим [2, с.15].

Стан теоретичного дослідження

Питанням кримінально-правової охорони національної безпеки України приділяли увагу такі науковці, як О. Ф. Бантишев, Ю. В. Баулін, О. О. Дудоров, Л. М. Демидова, І. Л. Іванов, Н.С. Кончук, В. Г. Кундеус, Ю. В. Луценко, М. І. Мельник, Л. В. Мошняга, В. О. Навроцький, М. І. Хавронюк, І. О. Харь, Р. Л. Чорний, О. В. Шамара, та інші. Питання кримінальної відповідальності за державну зраду як правило аналізували фрагментарно, під час вивчення окремих положень КК України. У той же час варто звернути увагу на дисертаційне дослідження Н.С.Кончук, у якому авторка проаналізувала об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу державна зрада, розглянула особливості застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності за ч.2 ст.111 КК України, вивчила особливості караності та призначення покарання на вчинення відповідного посягання. Водночас чимало аспектів досліджуваної проблематики мають дискусійний характер, а відтак потребують додаткового обгрунтування, зокрема, щодо співвідношення форм державної зради, визначення способів переходу на бік ворога, відмежування цього складу злочину від суміжних кримінальних правопорушень тощо.

З огляду на зазначене метою цієї статті є вивчення питань кримінальної відповідальності за державну зраду.

Виклад основних положень

З аналізу диспозиції ч.1 ст.111 КК України випливає, що державна зрада може вчинятися у наступних формах:

перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту;

- шпигунство;

- надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

У кримінально-правовій літературі перехід на бік ворога трактується як надання громадянином України безпосередньої допомоги державі, з якою Україна у цей час перебуває у стані війни або збройного конфлікту (вступ на службу до військових чи інших формувань ворожої держави, надання допомоги агентам спецслужб іноземних держав тощо) [3]. Вочевидь, ця форма державної зради полягає не лише у фізичному переході на бік супротивника, але й може виражатися у наданні безпосередньої допомоги воєнному супротивнику на території своєї держави. При цьому вчинення державної зради способом переходу на бік ворога полягає у налагодженні двостороннього (об'єктивного та суб'єктивного) зв'язку з воюючою стороною [4, с. 26]. Однак очевидно, що ініціатива зрадити інтереси своєї держави може надходити як від громадянина України, так і представників іноземної держави, іноземної організації.

Характерною ознакою аналізованої форми державної зради є час вчинення злочину, а саме період воєнного стану або збройного конфлікту. У ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 р. воєнний стан розглядається як особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Щодо поняття збройного конфлікту, то він виникає між двома чи більше сторонами та може мати як міжнародний (зіткнення збройних сил держав), так і не міжнародний характер (зіткнення між збройними силами держави та не передбаченими законом воєнізованими або збройними формуваннями) [5, с.90]. Так, вироком Оболонського районного судум. Києва від 17 листопада 2015 р. особа була засуджена за вчинення державної зради у формі переходу на бік ворога в період збройного конфлікту. Станом на березень 2014 року Україна перебувала у стані, що характеризується діями щодо вирішення національно-етнічних, релігійних та інших протиріч із застосуванням засобів збройного насильства, за яких держава не переходить в особливий стан, що визначається як війна, і не вводить режим воєнного стану в країні або на частині її території, а збройна боротьба не виходить за межі операційного напрямку (мають місце різні військові інциденти, військові акції, інші військові зіткнення обмеженого масштабу (низької інтенсивності) із застосуванням іррегулярних або регулярних збройних формувань), тобто знаходилася в період збройного конфлікту.

У другій декаді березня 2014 року на загальному шикуванні особового складу військової частини командуванням частини було усно доведено до всього особового складу, обставини, що склалися на території АРК, та необхідності прийняття рішення кожним з військовослужбовців щодо дотримання військової присяги на вірність Українському народові, у тому числі, необхідності передислокації особового складу частини на материкову частину України для подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.

Однак, П., будучи громадянином України та військовослужбовцем Збройних Сил України, маючи звання старший матрос, діючи умисно, знаходячись на території військової частини вчинив перехід на бік ворога у період збройного конфлікту, що виразилося: в отриманні паспорта громадянина РФ, в укладанні контракту із Командуванням ВМС ЗС РФ та фактичному проходженні військової служби за контрактом з 28 березня 2014 року у військовій частині, яка дислокується в АРК [6].

Другою формою державної зради є шпигунство, яке відповідно до ст.114 КК України розглядається як передача або збирання з метою передачі іноземній державі, іноземній організації або їх представникам відомостей, що становлять державну таємницю. Така таємниця відповідно до ЗУ «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 р. розглядається як вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою. У юридичній літературі зазначається, що передача відомостей, які становлять державну таємницю, може вчинятися наступними способами: шляхом усного повідомлення; шляхом пересилання; безпосереднього вручення тих чи інших документів або матеріальних носіїв інформації адресату [7, с. 87]. Очевидно, що спосіб передачі для кримінально-правової оцінки значення немає. Що стосується збирання відомостей, які становлять державну таємницю, то воно розглядається як пошук та здобуття необхідної інформації із подальшим їх зосередженням у певному місці [5, с. 75]. державний зрада кримінальний ворог

Врешті-решт, останньою формою державної зради є надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. За твердженням З.А. Загиней, чи не найбільше труднощів викликає встановлення того, що слід розуміти під підривною діяльністю, оскільки відповідне поняття належить до оціночних, що передбачає необхідність встановлення його змісту щоразу, коли застосовується ст. 111 КК України [8, с.87]..У Воєнній доктрині України від 24 вересня 2015 р. вказується, що актуальними воєнними загрозами для України є активізація спеціальними службами Російської Федерації розвідувально-підривної діяльності в Україні з метою дестабілізації внутрішньої соціально-політичної обстановки в Україні, а також з метою підтримки не передбачених законом збройних формувань у східних регіонах України і створення умов для розширення масштабів збройної агресії.

У кримінально-правовій літературі О.О. Дудоров та М.І. Хавронюк поняття підривної діяльності розглядають як надання сприяння іноземній державі, іноземній організації чи їх представникам у заподіянні шкоди державній безпеці України. Така діяльність пов'язана зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику держави, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, схиляння до державної зради інших осіб тощо [9, с. 820]. У свою чергу, О.Ф. Бантишев трактує її як «різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету, територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України» [5, с. 73].В.Я. Тацій розглядає означену форму державної зради як будь-яку допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, яка може виявлятися у сприянні резидентам, укритті розвідника або його спорядження, вербуванні агентів для проведення підривної діяльності проти України, організації на шкоду Україні будь-яких інших злочинів проти основ національної безпеки (наприклад, посягання на життя державного чи громадського діяча, диверсія) [10, с. 12]. Таким чином надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України можна назвати загальною формою державної зради, під яку підпадають усі діяння, які не характерні для двох інших форм. Як приклад слід навести вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 2 березня 2020 р. Так, К., будучи радикально налаштованим до чинної влади в Україні та такої держави у цілому, сповідуючи проросійські сепаратистські настрої щодо соціально-політичної обстановки в Україні, у січні-лютому 2016 року діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, ініціативно, з корисливих та ідеологічних мотивів, встановив контакт з представниками іноземної спеціальної служби - ФСБ РФ.

Надалі, К., перебуваючи у м. Москві РФ, чітко усвідомлюючи всі кримінальнокарані наслідки цієї пропозиції та характер тяжкості вчинення у майбутньому злочинів проти основ національної безпеки та оборони України, а також бажаючи їх настання, у січні-лютому 2016 року погодився на вказану пропозицію зазначених осіб, та вступив з ними у злочинну змову, спрямовану на зниження обороноздатності України та створенням умов для подальшої діяльності на її території України спеціальних служб Російської Федерації шляхом вербування агентури серед жителів України, підбір кандидатів для вербування, зокрема тих, які числяться або рахувалися у складі Збройних сил України, перебували та/або перебувають на посадах в установах та підприємствах оборонного комплексу України, збору необхідної інформації про вказаних осіб для розгляду питання щодо їх залучення до зазначеної протиправної діяльності на шкоду України,а також у разі необхідності їх фізичного знищення.

К. неодноразово виїжджав з РФ до України через різні пункти пропуску, де у вказаний період на території Рівненської, Полтавської, Харківської, Львівської та Хмельницької областей здійснював дії, направлені на незаконне візуальне спостереження за певними особами та здійснював збір інформації про місця їх фактичного проживання, місце роботи, контактних даних, після чого передав її замовникам та очікував наступного етапу своєї участі у вищевказаній протиправній діяльності.

У подальшому К. отримав чітке завдання вступити від у контакт з ОСОБА_4 з метою надання останньому пропозиції щодо проведення підривної діяльності проти України та виконувати завдання кураторів з ФСБ РФ, а у випадку його відмови - фізично ліквідувати для подальшого висвітленням у ЗМІ інформації негативного характеру. На початку серпня 2016 року К. прибув у м. Рівне, де здійснював незаконне стеження за ОСОБА_4, вивчав його спосіб життя, маршрути пересування, місце його фактичного проживання. Після відмови ОСОБА_4 здійснювати протиправну діяльність проти України, чітко дотримуючись інструкцій представників ФСБ РФ та з метою подальшого поширення через засоби масової інформації щодо його вбивства, того ж дня за допомогою пістолета здійснив 8 пострілів, що призвело до смерті потерпілого. Після цього обвинувачений виїхав з території України до м. Москва РФ, та наприкінці вересня 2016 року отримав від співробітників ФСБ РФ грошові кошти у розмірі 2000 доларів США та 300000 рублів РФ у якості винагороди та вчинення чергового етапу його участі в проведенні підривної діяльності проти України [11]. Органом досудового розслідування та судом дії винного отримали кримінально-правову оцінку як державна зрада у формі надання представникам іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Втім така кваліфікація видається неповною, оскільки обвинувачений також вчинив умисне вбивство, а тому його дії повинні отримати кримінально-правову оцінку за сукупністю - ст.111, ч.1 ст.115 КК України.

Висновки

Таким чином, державна зрада у всіх формах її вчинення є злочином із підвищеним ступенем суспільної небезпеки. Навіть одиничний її випадок становить неабияку небезпеку для України, оскільки такі злочинні дії можуть спричинити непоправну шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності державній, економічній чи інформаційній безпеці нашої держави.

Література

1. Зайцев О.В. До питання державної зради у формі шпигунства (ст.111 КК України). Вісник ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 2017 р. №3 (79). С. 48-58.

2. Кончук Н.С. Кримінальна відповідальність за державну зраду: дис. канд. юрид. наук. Спец.: 12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. Львівський державний університет внутрішніх справ. 2019 р. 243 с.

3. Хавронюк М. І. Глава ІІІ. Злочини проти основ національної безпеки України. Кримінальне право України. Особлива частина: підручник. Вид. 2-ге, перероб. та допов. / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, А. Клименко та ін.; за ред. М. І. Мельника та В. А. Клименка. Київ: Атіка, 2008. 5-54

4. Дяков С. В., Игнатьев А. А., Карпушин М. П. Ответственность за государственные преступления / общ. ред. и введение Л. И. Баркова. М.: Юрид. лит., 1988. 224 с.

5. Бантишев О. Ф., Шамара О. В. Кримінальна відповідальність за злочини проти основ національної безпеки України (проблеми кваліфікації): монографія. 3-тє вид., перероб. і допов. Луганськ: ТОВ «Віртуальна реальність», 2014. 276 с.

6. Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 17 листопада 2015 р. Справа № 756/4688/15-к / Єдиний державний реєстр судових рішень. URL: http://www. reyestr.court.gov.ua/Review/53543315

7. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Особлива частина: курс лекцій. К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. 771 с.

8. Загиней З. Надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України як спосіб вчинення державної зради. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2016. № 3. С. 86-101 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. chasopysnapu. gp.gov.ua/chasopys/ua/pdf/11-2016/ zaginej.pdf

9. Дудоров О.О. Кримінальне право: навч. посіб. / О.О. Дудоров, М.І. Хавронюк; за заг. ред. М.І. Хавронюка. - К.: Ваіте, 2014. 944 с.

10. Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В.Я. Тація, В.І. Борисова, В.І. Тютюгіна. - [5-те вид., допов.]. - Х.: Право, 2013. Т. 2: Особлива частина / Ю.В. Баулін, В.І. Борисов, В.І. Тютюгін та ін. 2013. 1040 с.

11. Вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 2 березня 2020 р. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Re-view/87938060

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Кримінологічна та кримінально-правова характеристика злочину. Кваліфікуючі ознаки, об'єктивні та суб'єктивні ознаки отримання хабара. Корупція як одна з форм зловживання владою, розмежування отримання хабара від суміжних складів злочинів, види покарання.

    курсовая работа [60,3 K], добавлен 18.09.2010

  • Наукове визначення і розкриття змісту кримінально-правових ознак хуліганства (ст. 296 КК), з'ясування особливостей конструкції юридичних складів цього злочину. Історичні аспекти генезису кримінальної відповідальності за хуліганство на теренах України.

    автореферат [28,6 K], добавлен 11.04.2009

  • Принципи кримінальної відповідальності за злочини, що вчиняються декількома суб’єктами. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки, які притаманні всім випадкам вчинення злочинів шляхом поєднання зусиль декількох осіб. Критерії поділу співучасників на види.

    презентация [277,5 K], добавлен 03.06.2014

  • Аналіз та визначення діянь, що містять ознаки кримінальних злочинів, об'єктом яких є відносини, що складаються у зв'язку із застосуванням режиму комерційної таємниці. Відповідальність за її розголошення. Суб'єктивні та об'єктивні ознаки злочину.

    курсовая работа [94,9 K], добавлен 13.09.2012

  • Ознаки адміністративних правопорушень, пов'язаних з розголошенням державної таємниці. Відповідальність за здійснення даного злочину за новим кримінальним законодавством України. Основні заходи по охороні секретної інформації, обмеження на її оприлюднення.

    дипломная работа [79,5 K], добавлен 09.12.2012

  • Співучасть у вчинені злочину: поняття та суть, об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Співучасть у формі вчинення злочину групою осіб та групою осіб за попередньою змовою. Організована група як форма співучасті. Поняття та діяльність злочинної організації.

    дипломная работа [60,0 K], добавлен 28.01.2014

  • Історія корупції як соціального явища. Проблеми хабарництва, дослідження його сутності та проявів, юридичного стримання. Законодавство України та інших країн про хабарництво. Об’єктивна та суб’єктивна сторони, предмет та кримінальна відповідальність.

    курсовая работа [33,2 K], добавлен 05.11.2009

  • Проблема боротьби з організованою злочинністю. Загальна характеристика кримінальної відповідальності за створення злочинної організації. Поняття та ознаки злочинної організації. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, методика його розкриття.

    курсовая работа [88,7 K], добавлен 17.03.2015

  • Поняття стану сильного душевного хвилювання та його співвідношення із фізіологічним афектом. Загальні кримінально-правові характеристики умисного вбивства. Суб'єктивні та об'єктивні ознаки вбивства, вчиненого в стані сильного душевного хвилювання.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 10.06.2014

  • Поняття хабарництва та одержання хабара, його значення в процесі становлення правової держави та громадянського суспільства. Об'єктивні та суб'єктивні ознаки, кваліфікуючі ознаки даного кримінального злочину. Одержання хабара та суміжні злочини.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 10.10.2014

  • Складові системи кримінально-правового забезпечення охорони порядку виконання судових рішень. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складів відповідних злочинів. Головні санкції кримінально-правових норм, шо полягають в умисному невиконанні судових рішень.

    автореферат [52,7 K], добавлен 25.03.2019

  • Життя як одне з основних та невід’ємних прав людини. Злочини проти життя людини: загальна характеристика та види. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочинів проти життя. Досвід кримінально-правового регулювання позбавлення людини життя за її згодою.

    курсовая работа [43,1 K], добавлен 05.01.2014

  • Поняття, роль у кримінальному провадженні початку досудового розслідування. Сутність і характеристика ухилення від сплати аліментів на утримання дітей, об'єктивні, суб’єктивні сторони даного злочину, відповідальність відповідно до Кримінального кодексу.

    статья [21,9 K], добавлен 17.08.2017

  • Об’єктивні та суб'єктивні ознаки складу злочину, передбаченого статтею 121 Особової частини Кримінального кодексу "Умисне тяжке тілесне ушкодження". Аналіз судових засідань та визначення міри і виду покарання за нанесення тяжкого тілесного ушкодження.

    курсовая работа [128,3 K], добавлен 18.03.2015

  • Аналіз та механізми впровадження державної політики. Державне управління в умовах інтеграції України в ЄС та наближення до європейських стандартів. Методи визначення ефективності державної політики, оцінка її результатів, взаємовідносини гілок влади.

    доклад [36,5 K], добавлен 27.05.2010

  • Дослідження поняття, особливостей та форм роботи Державної фіскальної служби України із платниками податків. Аналіз стадій податково-правової роботи контролюючих органів, зважаючи на позиції добровільного та примусового виконання платниками зобов’язань.

    статья [22,8 K], добавлен 19.09.2017

  • Об’єктивні і суб'єктивні ознаки складу злочину. Розмежування захоплення заручників від незаконного позбавлення волі чи викрадення людини. Вчинення цього злочину організованою групою. Погроза знищення людей та спричинення тяжких наслідків, внаслідок цього.

    курсовая работа [38,5 K], добавлен 01.05.2011

  • Нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень. Спричинення дорожньо-транспортної пригоди та порушення Правил безпеки дорожнього руху. Класифікація розкрадань за розміром спричинених збитків. Кримінальні злочини проти статевої свободи та здоров’я особи.

    контрольная работа [16,6 K], добавлен 28.01.2012

  • Становлення і розвиток законодавства про погрозу або насильство щодо захисника чи представника особи на теренах сучасної України. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки погрози або насильства. Відмежування погрози або насильства від суміжних складів злочинів.

    диссертация [964,3 K], добавлен 23.03.2019

  • Кримінально-правова характеристика. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки злочину. Кваліфікація злочину. Киміналістична характеристика проституції. Особливості розслідування проституції, або примушування чи втягнення до заняття проституцією.

    дипломная работа [129,6 K], добавлен 05.05.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.