Інституційні засади адміністрування протиепідемічних заходів в умовах сучасної системи охорони здоров’я України

Організація системи реагування на загрози для здоров’я та протиепідемічного захисту в Україні. Створення інституційних засад адміністрування регіональних центрів контролю й профілактики захворювань та забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2022
Размер файла 49,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

ЦКПЗ будуть створюватися навколо регіональних ресурсів - лабораторних центрів, обласних центрів громадського здоров'я, підрозділів зі статистики та моніторингу та оцінки. Ці центри будуть повністю відповідальні за власний регіон - від рутинного моніторингу показників, до прогнозування, виявлення надзвичайних ситуацій, спалахів та реагування на них.

Завданнями ЦКПЗ визначено проведення аналізу інформації та надання пропозицій МОЗ України щодо планування дій із нейтралізації ризиків у сфері громадського здоров'я. Отже, основними напрямками координації ЦКПЗ є: розробка програм профілактики соціально небезпечних захворювань, інфекцій пов'язаних із меддопомогою, неінфекційних захворювань; розробка програм лікування (ВІЛ, туберкульоз, вірусні гепатити); інформаційний фонд (збір інформації, статистики, аналіз даних, досліджень); проведення лабораторних досліджень (референс та верифікація, міжнародна співпраця); навчання кваліфікованих кадрів; біозахист та біобезпека (оперативна реакція на спалахи інфекцій).

Такі центри будуть мати в складі оперативно-диспетчерський підрозділ та бригади оперативного реагування, а їхні керівники - матимуть статус головних державних санітарних лікарів областей. ЦКПЗ не матимуть повноважень надавати дозволи, погодження, проводити перевірки чи накладати штрафи.

Запропонована концепція епідеміологічної служби відповідає найкращим світовим практикам. За таким принципом працюють аналогічні структури в провідних країнах світу.

Відповідно до ст.37 Кодексу цивільного захисту України [4] біологічний захист населення, тварин і рослин включає зокрема: своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію; прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів; запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину; здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб'єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення.

Найбільш ймовірне ускладнення санітарно-епідемічної ситуації характерно для територій, які постраждали від НС природного характеру і, як правило, довготривалих. Це обумовлено низкою обставин, які можуть привести до погіршення також і епідемічної ситуації (умови виникнення та поширення інфекційних хвороб).

До обставин, які можуть впливати на поширення інфекційних хвороб за умов НС слід віднести: руйнування на об'єктах життєзабезпечення (житлового господарства, джерел водопостачання та водовідведення, об'єктів комунальної теплоенергетики, комунального газопостачання, енергопостачання); суттєвого погіршення санітарно-гігієнічного стану території; можливості утворення вторинних осередків ураження за рахунок руйнування підприємств різноманітного профілю; наявності непохованих трупів людей, тварин, гниття продуктів тваринного і рослинного походження; масового розмноження гризунів, виникнення серед них епізоотій та активізації природних осередків; інтенсивної міграції організованих та неорганізованих мас населення та його скупченості; зниження імунітету до інфекційних хвороб унаслідок суттєвого погіршення матеріально побутових умов життя, його рівня, можливості виникнення захворювань та уражень неінфекційного походження, стресових станів, переохолодження організму та інших чинників; можливої затримки у виявленні, ізоляції та госпіталізації інфекційних хворих і бактеріоносіїв (людина, в організмі якої виявлено збудників інфекційної хвороби при відсутності симптомів цієї хвороби), які не вимагають негайної медичної допомоги, а тому є постійними джерелами поширення інфекції; виведення з ладу діючих або зниження активної діяльності санітарно-протиепідемічних закладів та закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) у зонах НС.

Слід мати на увазі, що на інтенсивність процесу виникнення та поширення інфекційних хвороб суттєво впливає комунально-побутовий устрій та санітарно-гігієнічні умови життя у зонах НС і місцях розміщення евакуйованого населення. Крім того, інфекційні хвороби можуть заносити і хворі рятувальники та будівельники.

Для організації і проведення санітарних заходів з метою виявлення і ліквідації або послаблення дії факторів середовища життєдіяльності, що створюють загрозу здоров'ю, життю або працездатності людини чи здоров'ю майбутніх поколінь і довкілля слід в перші години після виникнення НС організувати і забезпечити проведення санітарно-епідеміологічної розвідки. Зазначимо, що на основі отриманих даних розвідки проводиться оперативний аналіз санітарно-епідемічної ситуації, розробляються прогнози розвитку епідемічної ситуації і визначаються заходи стосовно санітарного і протиепідемічного забезпечення населення.

Так, за результатами санітарно-епідеміологічної розвідки та керуючись нормами ст. 1 [14] епідемічна ситуація може визначатися як: благополучна епідемічна ситуація - інфекційні хвороби не реєструються або реєструються їх поодинокі випадки, відсутні сприятливі умови для поширення цих хвороб; нестійка епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби не перевищує середні багаторічні показники, проте є сприятливі умови для поширення цих хвороб; неблагополучна епідемічна ситуація - рівень захворювання людей на інфекційні хвороби перевищує середні багаторічні показники, реєструються спалахи інфекційних хвороб.

Висновок про стан санітарно-епідемічної ситуації зони НС і прилеглих до неї територій робиться також на основі надходження інформації від керівників ЗОЗ, розташованих в зоні НС, штабів осередків інфекційних хвороб, розвідувальних груп інших служб тощо. Оцінка санітарно-епідемічної ситуації є безперервним процесом і уточняється з урахуванням нових даних. Результатом оцінки є санітарний і епідеміологічний прогноз, на якому базується прийняття управлінських рішень щодо санітарно-протиепідемічного захисту постраждалого населення.

Слід враховувати, що у разі виникнення НС значна кількість постраждалих може звернутися до лікувальних закладів самостійно.

Згідно з наказом МОЗ України від 01.06.2009 №370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 14.09.2009 за №863/16879, відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні повинно бути підготовлено до організації прийому постраждалих, проведення деконтамінації та надання їм ЕМД. Згідно з наказами МОЗ України від 23.05.2002 №190 «Про позачергові подання повідомлень Міністерству охорони здоров'я України» [15] та від 05.04.2011 №190 [19], інформація спрямовується до органів управління охороною здоров'я [8] для прийняття управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

Висновки та напрями подальших досліджень

За результатами аналізу сучасного стану адміністрування протиепідемічних заходів в сучасній системі охорони здоров'я України, нажаль, змушені констатувати наявний юридичний дисбаланс, що пов'язаний з неузгодженістю нормативних актів з документами вищого рівня, тобто законами. Даний стан справ спричинений потребою внесення змін і доповнень, а також прийняттям нових нормативних актів, що мають регулювати ситуацію за принципом «тут і зараз», стрімко реагуючи на нові загрози і виклики в системі охорони здоров'я.

Встановлено, що наразі можна констатувати про неповну інституційну спроможність забезпечити належний стан санітарного та епідеміологічного нагляду у зв'язку з ліквідацією ДСЕС та відсутністю однозначного визначення центрального органу виконавчої влади, що має реалізовувати державну політику у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Нагальною потребою є створення регіональних центрів контролю та профілактики захворювань для розбудови сучасної системи реагування на загрози для здоров'я та протиепідемічного захисту, законодавчою підставою якого стане прийняття у другому читанні Верховною Радою України законопроекту №4142 «Про систему громадського здоров'я» з метою

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі будуть полягати у дослідженні світових практик управління протиепідемічним захистом в умовах надзвичайних ситуацій та визначення шляхів їх імплементації в Україні.

Список використаних джерел

1. Андрейчин М.А., Копча В.С. Біотероризм. Медична протидія. Тернопіль. «Укрмедкнига». 2005, 298 с.

2. Беззуб І. Реанімація санітарно-епідеміологічної служби: думки фахівців та експертів. Громадська думка про правотворення. 2020. №8 (193). С. 4-11.

3. Епідемічна небезпека: чи готова Україна до нових викликів? / Аптека: веб-сайт.

4. Кодекс цивільного захисту України: Закон України від 02.10.2012 р. №5403-VI // База даних “Законодавство України” / ВР України.

5. Кожокару А.А., Остальцев В.Ф. Основні принципи та методи планування при створенні організованої системи біозахисту населення України. Проблеми військової охорони здоров'я. 2012. Вип. 33. С. 76-87.

6. Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність і здоров'я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: монографія. К.: ДП «Прінт Сервіс», 2018. 136 с.

7. Нємець Л.М., Баркова Г.А., Нємець К.А. Медична галузь Харківської області: територіальні особливості, проблеми та шляхи удосконалення (суспільно-географічні аспекти): монографія. К.: Четверта хвиля, 2009. 224 с.

8. Про затвердження Регламенту подання інформації в функціональній підсистемі Міністерства охорони здоров'я України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій: наказ МОЗ України від 03.08.2000 №189 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

9. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 №4004-12 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

10. Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб: наказ МОЗ України від 19.07.1995 №133 // База даних«Законодавство України» / ВР України.

11. Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів: постанова Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

12. Про затвердження Порядку ведення обліку, звітності та епідеміологічного нагляду (спостереження) за інфекційними хворобами та Переліку інфекційних хвороб, що підлягають реєстрації: наказ МОЗ України від 30.07.2020 №1726 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

13. Про затвердження Правил санітарної охорони території України: постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2011 №893 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

14. Про захист населення від інфекційних хвороб: закон України від

06.04.2000 №1645-III // База даних «Законодавство України» / ВР України.

15. Про позачергові подання повідомлень Міністерству охорони здоров'я

України: наказ МОЗ України від 23.05.2002 №190 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

16. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 лютого 2009 року «Про біологічну безпеку України: указ Президента України від 06.04.2009 №220/2009 // База даних «Законодавство України» / ВР України.

17. Про систему громадського здоров'я: проект Закону України // База даних «Законодавство України» / ВР України.

18. Про схвалення Стратегії забезпечення біологічної безпеки та біологічного захисту за принципом “єдине здоров'я” на період до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації: розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 №1416-р // База даних «Законодавство України» / ВР України.

19. Про удосконалення системи оперативного інформування Міністерства охорони здоров'я України: наказ МОЗ України від 05.04.2011 №190 // База даних “Законодавство України” / ВР України.

20. Санітарно-епідеміологічний нагляд і медичне постачання в профілактиці деяких інфекцій в збройних силах України: навчальний посібник / Ю.В. Рум'янцев та ін.; за ред. Ю.В. Рум'янцева; Укр. військ.-мед. акад. МО України. Київ: УВМА, 2015. 283 с.

21. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року «Про Стратегію національної безпеки України: указ Президента України від 14.09.2020 №392/2020 // База даних «Законодавство України» / Президент України.

22. Хожило І.І. Виклики соціально небезпечних хвороб як сфера державно- управлінської діяльності. Державне управління: теорія і практика.: електр. наук. фах. вид. / НАДУ при Президентові України. 2006. №1.

References

1. Andreychyn, M.A., & Kopcha, V.S. (2005). Bioteroryzm. Medychna protydiya [Bioterrorism. Medical counteraction]. Ternopil: «Ukrmedknyha» [in Ukrainian].

2. Bezzub I. (2020). Reanimatsiya sanitarno-epidemiolohichnoyi sluzhby: dumky

fakhivtsiv ta ekspertiv [Resuscitation of the sanitary-epidemiological service: opinions of specialists and experts]. Hromadska dumka pro pravotvorennya - Public opinion on lawmaking, 8 (193), pp. 4-11[in Ukrainian].

3. Sayt zhurnalu “Apteka” [Site of journal “Pharmacy”].

4. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrayiny [Code of Civil Protection of Ukraine]. (2012, October 2).

5. Kozhokaru, A.A., Ostaltsev, V.F. (2012). Osnovni pryntsypy ta metody planuvannya pry stvorenni orhanizovanoyi systemy biozakhystu naselennya Ukrayiny [Basic principles and methods of planning in creating an organized system of bioprotection of the population of Ukraine]. Problemy viyskovoyi okhorony zdoroviya - Problems of military health care, 33, 76-87 [in Ukrainian].

6. Mezentseva, N.I., Batychenko, S.P., & Mezentsev, K.V. (2018). Zakhvoryuvanist i zdoroviya naselennya v Ukrayini: suspilno-heohrafichnyy vymir [Morbidity and health of the population in Ukraine: socio-geographical dimension]. Kyiv: DP «Print Servis» [in Ukrainian].

7. Nyemets, L.M., Barkova, H.A., & Nyemets, K.A. (2009). Medychna haluz Kharkivskoyi oblasti: terytorialni osoblyvosti, problemy ta shlyakhy udoskonalennya (suspil'no-heohrafichni aspekty) [Medical branch of Kharkiv region: territorial features, problems and ways of improvement (social and geographical aspects)]. Kyiv: Chetverta khvylya [in Ukrainian].

8. Nakaz Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny Pro zatverdzhennya Rehlamentu podannya informatsiyi v funktsionalniy pidsystemi Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny v mezhakh Uryadovoyi informatsiyno- analitychnoyi systemy z pytan nadzvychaynykh sytuatsiy: pryiniatyi 03 serp. 2000 roku №189 (2021, February, 5).

9. Zakon Ukrayiny Pro zabezpechennya sanitarnoho ta epidemichnoho blahopoluchchya naselennya: pryiniatyi 24 lyut. 1994 roku №4004-XII. (2020, November 24).

10. Nakaz Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny Pro zatverdzhennya Pereliku osoblyvo nebezpechnykh, nebezpechnykh infektsiynykh ta parazytarnykh khvorob lyudyny i nosiystva zbudnykiv tsykh khvorob: pryiniatyi 19 lypn. 1995 roku №133 (2020, November, 10).

11. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro zatverdzhennya Polozhennya pro Derzhavnu sluzhbu Ukrayiny z pytan bezpechnosti kharchovykh produktiv ta zakhystu spozhyvachiv: pryiniatyi 02 veres. 2015 roku №667 (2021, February, 27).

12. Nakaz Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny Pro zatverdzhennya Poryadku vedennya obliku, zvitnosti ta epidemiolohichnoho nahlyadu (sposterezhennya) za infektsiynymy khvorobamy ta Pereliku infektsiynykh khvorob, shcho pidlyahayut' reyestratsiyi: pryiniatyi 30 lypn. 2020 roku №1726 (2021, Fedruary, 4).

13. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro zatverdzhennya Pravyl sanitarnoyi okhorony terytoriyi Ukrayiny: pryiniatyi 22 serp. 2011 roku№893 (2021, February, 13).

14. Zakon Ukrayiny Pro zakhyst naselennya vid infektsiynykh khvorob: pryiniatyi 6 cher. 2000 roku №1645-III. (2020, November 20).

15. Nakaz Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny Pro pozacherhovi podannya povidomlen' Ministerstvu okhorony zdorov'ya Ukrayiny: pryiniatyi 23 trav. 2002 roku №190. (2021, January, 23).

16. Ukaz Prezydenta Ukrayiny Pro rishennya Rady natsionalnoyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 27 lyutoho 2009 roku “Pro biolohichnu bezpeku Ukrayiny”: pryiniatyi 27 lyut. 2009 roku №220/2009 (2020, February, 10).

17. Proekt Zakonu Ukrayiny Pro systemu hromadskoho zdoroviya (2021, January, 20).

18. Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayiny Pro skhvalennya Stratehiyi zabezpechennya biolohichnoyi bezpeky ta biolohichnoho zakhystu za pryntsypom “yedyne zdoroviya” na period do 2025 roku ta zatverdzhennya planu zakhodiv shchodo yiyi realizatsiyi: pryiniatyi 27 lyst. 2019 roku №1416-p (2020, September, 20).

19. Nakaz Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny Pro udoskonalennya systemy operatyvnoho informuvannya Ministerstva okhorony zdoroviya Ukrayiny: pryiniatyi 05 kvit. 2011 roku №190 (2021, January, 15).

20. Rumiyantsev, Yu.V. (Eds.). (2015). Sanitarno-epidemiolohichnyy nahlyad i medychne postachannya v profilaktytsi deyakykh infektsiy v zbroynykh sylakh Ukrayiny [Sanitary and epidemiological surveillance and medical supply in the prevention of certain infections in the Armed Forces of Ukraine]. Yu.V. Rumiyantsev, Keiv: Ukrainian Military Medical Academy [in Ukrainian].

21. Ukaz Prezydenta Ukrayiny Pro rishennya Rady natsional'noyi bezpeky i oborony Ukrayiny vid 14 veresnya 2020 roku «Pro Stratehiyu natsional'noyi bezpeky Ukrayiny: pryiniatyi 14 veres. 2020 roku (2021, January, 15).

22. Khozhylo I.I. (2006). Vyklyky sotsialno nebezpechnykh khvorob yak sfera derzhavno-upravlinskoyi diyalnosti [Challenges of socially dangerous diseases as a sphere of public administration]. Derzhavne upravlinnya: teoriya i praktyka - Public administration: theory and practice, 1.

Размещено на allbest.ru

...

Подобные документы

  • Діяльність державних та недержавних організацій і установ щодо охорони здоров’я. Міністерство охорони здоров'я України та його основні завдання. Комітет з контролю за наркотиками, як орган виконавчої влади. Експертні функції закладів охорони здоров'я.

    курсовая работа [35,6 K], добавлен 02.02.2010

  • Основи законодавства України про охорону здоров'я. Законодавство України про права пацієнтів. Сфера застосування закону. Механізм забезпечення i захисту прав пацієнтів у системі охорони здоров'я України. Створення законопроекту "Про права пацієнтів".

    курсовая работа [81,4 K], добавлен 18.05.2014

  • Основи організації та управління системою охорони здоров’я. Органи державної виконавчої влади у сфері охорони здоров'я. Права громадян України на охорону здоров'я і медичну допомогу. Основні завдання і функції Міністерства охорони здоров'я України.

    реферат [641,6 K], добавлен 10.03.2011

  • Застосування в Україні міжнародного досвіду реформування в галузі охорони здоров'я. Співробітництво з Всесвітньою організацією охорони здоров'я. Забезпечення фінансування, загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування в Україні.

    контрольная работа [31,4 K], добавлен 30.06.2009

  • Санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні та його правова основа. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання в галузі забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Правова відповідальність за порушення санітарного законодавства.

    реферат [27,3 K], добавлен 09.01.2015

  • Управління закладами охорони здоров'я за допомогою Конституції України та Верховної Ради. Роль Президента та Кабінету Міністрів в реалізації державної політики органами державної виконавчої влади. Підпорядкування в управлінні закладами охорони здоров'я.

    реферат [30,0 K], добавлен 30.06.2009

  • Пошук оптимальної моделі консолідації фінансових ресурсів об'єднаних громад для ефективного забезпечення надання медичних послуг в Україні. Пропозиції щодо формування видатків бюджету громади на різні види лікування. Реформування сфери охорони здоров'я.

    статья [33,7 K], добавлен 06.09.2017

  • Реформування медичних закладів з метою ефективного управління їх діяльністю, ресурсами та потенціалом у певній об’єднаній територіальній громаді. Проблеми та основні шляхи удосконалення системи охорони здоров’я в умовах децентралізації влади в Україні.

    статья [202,6 K], добавлен 07.02.2018

  • Соціальний аспект діяльності Харківських муніципальних органів влади в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. в контексті охорони здоров’я і задоволення санітарно-гігієнічних потреб харків’ян. Позиції розвитку благоустрою міста та комфортного життя його мешканців.

    статья [21,2 K], добавлен 24.11.2017

  • Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.

    курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009

  • Аналіз сучасної системи державного контролю за нотаріальною діяльністю, характеристика суб'єктів контролю за нотаріальною діяльністю. Функціонування нотаріату в Україні, його місце в системі державних органів охорони й управління суспільних відносин.

    реферат [28,3 K], добавлен 10.08.2010

  • Характеристика державного управління як виду соціального управління. Аналіз функцій та принципів державного управління. Функції та організація санітарно-епідеміологічного нагляду у сфері забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення.

    контрольная работа [29,7 K], добавлен 04.01.2008

  • Актуальність проведення реформування системи сучасного пенсійного забезпечення населення. Організація процесу реформування пенсійної системи в Управлінні Пенсійного Фонду України. Пропозиції щодо удосконалення організації реформування пенсійної системи.

    доклад [234,1 K], добавлен 22.10.2009

  • Інститути безпосередньої демократії в місцевому самоврядуванні. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, як частина політичної думки. Референдум як засіб демократичного управління державними справами.

    контрольная работа [21,4 K], добавлен 17.12.2013

  • Охорона здоров’я як галузь соціального захисту населення: поняття, характеристика, мета, система державного регулювання, концепція розвитку. Реформування законодавчої бази галузі в Україні, моделі державної політики, порівняння із європейським досвідом.

    курсовая работа [96,6 K], добавлен 23.04.2011

  • Злочини проти життя та здоров’я особи. Принцип відповідальності держави перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини. Реформування кримінального законодавства. Правовий аналіз гарантій правової охорони права людини на життя.

    реферат [16,2 K], добавлен 02.04.2011

  • Стан та розвиток законодавства у сфері охорони земель. Аналіз правового забезпечення основних заходів у галузі охорони земель. Проблеми правового забезпечення охорони земель в умовах земельної реформи. Шляхи вирішення проблем правового забезпечення.

    дипломная работа [346,8 K], добавлен 03.08.2014

  • Особливості правового механізму як структуроутворюючого елементу адміністративного механізму в системі управління охороною здоров’я. Принципи, форми та процедура взаємодії владних структур і суб’єктів громадянського суспільства в системі охорони здоров’я.

    автореферат [49,6 K], добавлен 20.02.2009

  • Основні напрямки правоохоронної діяльності. Компоненти поняття судової влади в Україні, засади її організації, повноваження та атрибути. Роль суду як органу державної влади. Структура судової системи України. Система засад здійснення судочинства.

    реферат [17,4 K], добавлен 21.03.2009

  • Поняття соціального захисту як системи державних гарантій для реалізації прав громадян на працю і допомогу. Соціальні права людини. Основні види соціального забезпечення. Предмет права соціального забезпечення. Структура соціальної політики України.

    презентация [432,9 K], добавлен 04.11.2016

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.