Підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень: організаційно-правовий аспект

з'ясувати генезис змін у формах і методах використання спеціальних знань;

окреслити чинники, що позначаються на результатах експертних досліджень;

виокремити напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень;

сформувати пропозиції, спрямовані на більш ефективне використання спеціальних знань у забезпеченні розкриття та розслідування злочинів і поліпшення результатів роботи правоохоронних органів.

Виклад основного матеріалу

спеціальне знання розслідування кримінальний

Розглядаючи процес змін у формах і методах використання спеціальних знань в історичній ретроспективі, можна констатувати, що поступово, з огляду на складності досліджень і розширення спектра завдань, у розв'язанні яких виникає необхідність під час розслідування кримінальних правопорушень, основними учасниками застосування спеціальних знань постали спеціаліст і експерт.

З 80-х рр. минулого століття у системі МВС України створюються експертно-криміналістичні підрозділи. При цьому в кожному райвідділі експерти-криміналісти виконують увесь обсяг завдань, що потребують використання спеціальних знань із застосування криміналістичних засобів і методів у розслідуванні злочинів. Працівників експертно-криміналістичних підрозділів залучають як спеціалістів до проведення слідчих дій, їх компетенцію також становлять експертні дослідження виявлених слідів злочинів. Завдяки потужному науково-практичному потенціалу експертно-криміналістичних підрозділів, оснащених сучасними технічними засобами й укомплектованих кваліфікованими фахівцями, часом дуже вузького профілю, з'являється можливість проводити найбільш складні експертні дослідження, забезпечувати на високому технічному рівні слідчі (розшукові) дії, створювати надійну доказову базу з викриття злочинців, використовувати новітні наукові розробки для швидкого розкриття кримінальних правопорушень за вилученими на місці події слідами тощо.

Від 2015 р. розпочалися нові реформи в системі МВС України. Ухвалено Закон України «Про Національну поліцію». Зазнали змін органи досудового розслідування. Зокрема, до їх структури увійшли сектори техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій, відокремлені від підрозділів Експертної служби. Результатом реформ постала побудова Експертної служби МВС за європейським зразком незалежної від органів досудового розслідування, високопрофесійної, відкритої для суспільного контролю мережі експертних підрозділів, покликаних сприяти утвердженню справедливого суду в Україні, аби позбутися успадкованих ще від радянської міліції традицій, коли керівник слідчого блоку здійснював кураторство над експертно-криміналістичними підрозділами, маючи адміністративні важелі впливу на судового експерта та його керівника, щоб службові взаємовідносини слідчих підрозділів, які увійшли до складу Національної поліції, і державних спеціалізованих установ Експертної служби МВС набули форми взаємодії (Уеге8еико, 2021, 8. 4, 14-15).

Але в цих умовах, здавалося сприятливих, виникає небезпека відривання експертів дослідників речових доказів від слідчих як замовників цих досліджень, що призводить до втрачання накопиченого потенціалу експертних підрозділів, засвідчуючи тривожні тенденції у галузі використання спеціальних знань.

Останніми роками, доводить практика організації взаємодії Сумського НДЕКЦ МВС зі слідчими підрозділами Національної поліції, постали певні проблеми (низька якість слідів, що вилучаються під час огляду місця події; вкрай стислий опис слідів у протоколах огляду місця події; зниження якості порівняльного матеріалу, що надходить для експертних досліджень; численні недоліки, що виникають у процесі призначення судових експертиз тощо), позначаючись на результатах експертних порівняльних досліджень і ідентифікації, ефективності застосування криміналістичних обліків для встановлення осіб, причетних до скоєння нерозкритих злочинів, та ін.

Причини цього, убачається, полягають, по-перше, в організаційному розриві між секторами техніко-криміналістичного забезпечення слідчих підрозділів з Експертною службою МВС України, тісна співпраця яких була важливою ланкою в розкритті та розслідуванні злочинів. Тобто сьогодні бракує ефективної взаємодії підрозділів Національної поліції та Експертної служби МВС. Адже результати судових експертиз є важливим джерелом доказової інформації в кримінальному провадженні. По-друге, у значному омолоджуванні особового складу секторів техніко-криміналістичного забезпечення, слідчих, оперативних працівників, а також зниженні загального рівня їх техніко-криміналістичної підготовки. Проте знання сучасних можливостей судових експертиз, кваліфікована допомога в пошуку слідів кримінального правопорушення, належній їх фіксації з метою правильного процесуального оформлення, виключення надалі їх утрати або призведення до непридатного для подальших досліджень стану позначаються на якості роботи правоохоронних органів, зумовлюючи необхідність підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, насамперед у таких напрямах.

Перший напрям стосується добору кадрів на посади інспекторів-криміналістів, старших інспекторів-криміналістів, техніків-криміналістів, а в разі утворення секторів техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій керівників зазначених секторів, які входять до структури відповідних органів досудового розслідування (далі інспектори-криміналісти) і їх посадових обов'язків. При цьому передусім слід наголосити на необхідності забезпечення постійного техніко-криміналістичного супроводження такої важливої слідчої (розшукової) дії, як огляд місця події. Сьогодні для участі в огляді як спеціалістів залучають інспекторів-криміналістів, а в окремих випадках працівників Експертної служби МВС України (InstruktsUa pro poriadok, 2015). Саме керівників секторів техніко-криміналістичного забезпечення та 'їх підлеглих, оскільки вони володіють спеціальними знаннями та можуть надавати консультації під час досудового розслідування з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок, вважають головними фахівцями, коли проводять огляд місця події, і залучають як спеціалістів для надання безпосередньої технічної допомоги сторонам кримінального провадження (Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Шшіпу, 2012, 8І 71). Високий якісний рівень огляду місця події забезпечує, засвідчує досвід, високорезультативну роботу з розкриття й розслідування злочинів. Проте, убачається, є підстави вважати, що посада інспектора-криміналіста не повною мірою наділена тими правами та обов'язками, завдяки яким можна було б реалізувати на практиці відповідні заходи для ефективного використання спеціальних знань, передбачаючи досконале володіння методами криміналістичної техніки, знаннями в галузі криміналістичної тактики проведення слідчих (розшукових) дій, передусім огляду, обшуку, слідчого експерименту, методикою розслідування злочинів, а також знаннями основ оперативно-розшукової діяльності. Інспектор-криміналіст реалізовує свої знання в тактиці і методиці розслідування, насамперед використовуючи засоби і методи криміналістичної техніки. Будь-яка отримана ним криміналістично значуща інформація повинна аналізуватися з метою її використання в процесі проведення слідчих (розшукових) дій та організаційних заходів. Водночас уся наявна інформація, отримана під час проведення слідчих (розшукових) дій, повинна аналізуватися для визначення напрямів її реалізації з метою розкриття злочинів і забезпечення надійної доказової бази завдяки наявним сучасним можливостям експертних досліджень, криміналістичних і оперативних обліків. Зазначене, убачається, має становити обов'язки інспекторів секторів техніко-криміналістичного забезпечення.

Другий напрям процесуальне розширення повноважень спеціалістів (у тому числі працівників секторів техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій). Адже «результативність та ефективність боротьби зі злочинністю значною мірою залежить від нормативно-правової регламентації особливостей здійснення цієї діяльності правоохоронними органами, зокрема від передбаченого законодавцем інструментарію, у тому числі щодо здійснення ними оперативної та процесуальної діяльності» (Базїоуеї^, 2019, 8. 68).

Сучасний розвиток експертних технологій дозволяє досліджувати як нові, раніше невідомі види слідів злочину (у сфері застосування інформаційних технологій (Ау^еіеуа, 2015), так і традиційні з використанням нових способів аналізу, приміром дослідження біологічних слідів методами ДНК-аналізу (ЬикіапсЬукоу, 2015). Пошук і вилучення таких слідів потребує обов'язкового залучення відповідних спеціалістів, які мають першими починати огляд місця події, щоб не допустити пропуску слідів злочину, їх випадкового спотворення або знищення. Згідно зі ст. 71 КПК України та відомчим нормативним актом (InstruktsUa pro poriadok, 2015) інспектори-криміналісти під час проведення слідчих (розшукових) дій можуть надавати консультації та безпосередню технічну допомогу, а втім, вони повинні узгоджувати свої дії зі слідчим. Такий підхід, зважаючи на необхідність пошуку та вилучення особливих слідів злочину, відбивається на якості виконуваних цими спеціалістами практичних завдань, при цьому постають питання й щодо забезпечення прав і свобод людини в кримінальному процесі. Фактично спеціалісти перебувають у підпорядкуванні слідчого і позбавлені певної самостійності під час проведення слідчих (розшукових) дій, які потребують використання спеціальних знань. Тож, убачається, цілком очевидно, що постала потреба процесуально закріпити статус підрозділів із техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій як суб'єкта зі сторони обвинувачення (за аналогією з оперативно-технічними підрозділами) для надання ширших повноважень. Для цього розглянути доцільність внесення змін до ст. 41 КПК України, якими передбачити, що й підрозділи техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора можуть у певних випадках здійснювати слідчі (розшукові) дії, зокрема огляд місця події. Такий крок законодавця дозволить слідчому, прокурору залучати спеціалістів не тільки до надання технічної допомоги, а й доручати їм безпосередньо проводити огляд.

Третій напрям підвищення компетентності інспекторів-криміналістів, чому сприятимуть регулярні консультації, в організації яких мають брати участь експерти НДЕКЦ МВС України, які входять до постійно діючих груп, залучуваних до проведення огляду місця події як невідкладної слідчої (розшукової) дії під час розслідування убивств, кримінальних правопорушень, вчинюваних із застосуванням вогнепальної зброї, пожеж, крадіжок автотранспорту тощо. При цьому слід зважати на те, що спеціальні знання інспекторів-криміналістів мають реалізовуватися не тільки під час огляду місця події, а й на всіх етапах розкриття і розслідування злочину, зокрема й детального вивчення матеріалів кримінального провадження з метою надання відповідних рекомендацій щодо використання різних форм спеціальних знань. Для підвищення якості збирання речових доказів під час огляду місця події слід започаткувати стажування інспекторів-криміналістів на базі НДЕКЦ МВС України, щоб спеціалісти набували досвіду в різних галузях досліджень.

Четвертий напрям дедалі більше поширення такої форми використання спеціальних знань, як консультація, що являє собою сполучну ланку, яка забезпечує тісний зв'язок між замовником і виконавцем завдань, здійснення яких потребує застосування науково-технічних засобів і методів. Проблеми використання консультативної допомоги фахівця досліджували теоретики і практики (among them Taranova, 2019; Marushev, 2020; Petrova, Chekin, & Sylenok, 2020; Bondar, 2021; Krapivtsev, 2021). Проте, засвідчує досвід, такі методи роботи реалізуються не повною мірою. Наприклад, перед призначенням експертиз слідчі консультуються вкрай рідко. Бракує ініціативи щодо такого консультування й у працівників криміналістичних підрозділів. Потребує активування і така форма непроцесуальної допомоги слідчим, як вивчення експертами матеріалів кримінальних проваджень з метою розроблення рекомендацій щодо використання науково-технічних засобів і методів для більш якісного розслідування.

Експерти, компетенцію яких становить ведення криміналістичних обліків, мають працювати в тісній взаємодії з оперативними й слідчими підрозділами в контексті організації відповідних перевірок, накопичення облікових масивів, оперативних й інформаційно-довідкових картотек і колекцій, а також надавати допомогу в їх використанні під час розкриття злочинів. Консультативна допомога експертів цієї спеціалізації набуває певної ваги в разі підготовки слідчих дій, наприклад обшуку.

Потребує певної актуалізації консультаційно-довідкове використання спеціальних знань у кримінальному провадженні й у справах оперативного обліку працівниками НДЕКЦ МВС України, які надають послуги за певними напрямами експертної діяльності. Так, приміром, «експерти-автотехніки» забезпечують щільний консультаційний супровід кримінальних проваджень, зареєстрованих за фактом ДТП; «експерти-портретисти» надають усебічну допомогу підрозділам кримінального блоку, коли необхідно ідентифікувати людину за ознаками зовнішності; експерти з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів консультують працівників Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України; експерти, які досліджують лакофарбове покриття; спрямовують дії слідчих із використання можливостей експертних досліджень за фактом наїзду на пішохода (КЬаііаука, & УигсЬук, 2021); експерти з дослідження зброї ретельно контролюють відповідно до своєї компетенції перебіг досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї. До згаданих форм застосування спеціальних знань можна додати систематичне оприлюднення інформаційних листів про нові методи досліджень, порядок підготовки матеріалів для експертизи, можливості експертиз за відповідними напрямами. З метою підвищення якості роботи органів досудового розслідування доцільно проводити регулярні практичні заняття як для працівників секторів техніко-криміналістичного забезпечення слідчих дій, так і для слідчих підрозділів загалом.

Отже, такий напрям удосконалення використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, як широке застосування непроцесуальної (консультаційної) форми їх використання є, убачається, пріоритетним на найближчу перспективу.

Наукова новизна. Окреслено та науково обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, що лежать в організаційно-правовій площині.

Висновки

1. З'ясовано генезис змін у формах і методах використання спеціальних знань. Зосереджено увагу на реформуванні системи МВС України, в результаті чого до органів досудового розслідування увійшли сектори техніко-криміналістичного забезпечення слідчих (розшукових) дій, а Експертна служба МВС України стала структурно відокремленою установою, яка підпорядковується МВС України, а не органу досудового розслідування (поліції). Як наслідок, слідчі підрозділи Національної поліції та система державних спеціалізованих установ Експертної служби МВС втратили організаційний зв'язок. Засвідчено тенденцію до низької результативності використання спеціальних знань під час розкриття та розслідування кримінальних правопорушень.

2. Окреслено чинники, що позначаються на результатах експертних досліджень, які полягають в організаційному розриві між секторами техніко-криміналістичного забезпечення слідчих підрозділів з Експертною службою МВС України, тісна співпраця яких була важливою ланкою в розкритті та розслідуванні злочинів, а також у значному омолоджуванні особового складу секторів техніко-криміналістичного забезпечення, слідчих, оперативних працівників, у зниженні загального рівня їх техніко-криміналістичної підготовки.

3. Виокремлено чотири напрями підвищення ефективності використання спеціальних знань у розслідуванні кримінальних правопорушень, що лежать в організаційно-правовій площині.

4. Сформовано пропозиції, спрямовані на більш ефективне використання спеціальних знань у забезпеченні розкриття та розслідування злочинів і поліпшення результатів роботи правоохоронних органів у контексті вдосконалювання процесуальних (розширення прав спеціалістів), непроцесуальних (консультації обізнаних осіб) та організаційних (підбір і навчання інспекторів-криміналістів, взаємодія експертних і слідчих та оперативних підрозділів) форм застосування спеціальних знань.

References

Avdieieva, H. K. (2015). Slidy zlochyniv u sferi vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii: sposoby vyiavlennia. Pytannia borotby zi zlochynnistiu, 30, 88-98. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbzz_2015_30_10 [in Ukrainian].

Bidniak, H. S. (2019). Teoriia i praktyka vykorystannia spetsialnykh znan pry rozsliduvanni shakhraistv: monohrafiia.

Dnipro: Dnipropetr. derzh. un-t vnutr. sprav. 152 s. [in Ukrainian].

Bondar, V. S. (2021). Vyrishennia tekhniko-kryminalistychnykh zavdan dosudovoho rozsliduvannia kryminalnykh pravoporushen yak zasib optymizatsii informatsiinoho zabezpechennia sudovoi ekspertyzy [Solution of technical and criminalistic problems of pre-trial investigation of criminal offenses as a means of optimizing information support for forensic expertise]. Pravo i suspilstvo, 2, 178-190 [in Ukrainian].

Danich, Ye. O. (2018). Vykorystannia spetsialnykh znan pid chas provedennia slidchoho eksperymentu [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav]. Kyiv. 238 s. http://elar.naiau.kiev.ua/ bitstream/123456789/12316/1/Dis_Danich.pdf [in Ukrainian].

Fastovets, V. A. (2019). Vykorystannia spetsialnykh znan operatyvnymy pidrozdilamy za mezhamy kryminalnoho provadzhennia: nedoliky pravovoi rehlamentatsii [Use of special knowledge by operative subsidies under criminal proceedings: lack of legal regulatio]. Naukovi zapysky Instytutu zakonodavstva Verkhovnoi Rady Ukrainy, 3, 67-73 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32886/instzak.2019.03.06

Fesiunin, V. M., Kurdes, E. P., & Svyrydova, L. V (2020). Poniattia spetsialnykh znan i mezhi yikh zastosuvannia u tsyvilnomu ta hospodarskomu protsesi [The concept of special knowledge and the boundaries of their application in civil and economic proceedings]. Teoriia tapraktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 21, 218-233 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.L2020_14

Filipenko, N. Ye., Sniherov, O. P, & Bublikov, A. V (2020). Zastosuvannia spetsialnykh znan pid chas vyiavlennia, profilaktyky y rozsliduvannia zlochyniv u sferi kompiuternoi informatsii ta vysokykh tekhnolohii [The use of special knowledge while identification, prevention and investigation of crimes in the field of computer-based information and high technologies]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 22(2), 162-178 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2.2020.12

Gottschalk, P (2016). Knowledge Management in Criminal Investigations: The Case of Fraud Examiners. Journal of Information & Knowledge Management, 15(4).

DOI: https://doi.org/10.1142/S021964921650043X

Guerrini, C. J., Robinson, J. O., Petersen, D., & McGuire, A. L. (2018). Should police have access to genetic genealogy databases? Capturing the Golden State Killer and other criminals using a controversial new forensic technique. PLoS Biol, 16(10). DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pbio.2006906

Gvozdeva, I. S., Shapiro, L. G., & Iuzhaninova, A. L. (2018). Spetcialnye psikhologicheskie znaniia pri rassledovanii pobuzhdeniia nesovershennoletnikh k soversheniiu samoubiistva s ispolzovaniem seti «Internet» [Special psychological knowledge in the investigation of the minority awards to successful by successing with the Internet network]. Suitcidologiia, 9, 4(33), 118-137 [in Russian].

DOI: https://doi.org/10.32878/suiciderus.18-09-04(33)-118-137

Hribov, M. (2019). Poniattia ta pravove rehuliuvannia vykorystannia spetsialnykh znan, umin i navychok u kryminalnomu provadzhenni [The concept and legal regulation of using the special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings]. Naukovyi visnyk Natsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav, 110(1), 13-21 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.33270/01191101.13

Hora, I. V (2013). Vykorystannia spetsialnykh znan advokatom: nauk.-prakt. posib. Kyiv: Pretsedent. 62 s. [in Ukrainian].

Instruktsiia pro poriadok zaluchennia pratsivnykiv orhaniv dosudovoho rozsliduvannia politsii ta Ekspertnoi sluzhby Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy yak spetsialistiv dlia uchasti v provedenni ohliadu mistsia podii: zatv. nakazom Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy No. 1339. (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z139215#Text [in Ukrainian].

Khaliavka, V., & Yurchyk, O. (2021). Prychynnyi zviazok mizh diiamy uchasnykiv dorozhnoho rukhu ta vynyknenniam dorozhno-transportnoi pryhody [Causal relationships between the actions of road users and the origin of a road traffic accident]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 3, 268-275 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/202L3.44

Kochura, O. O. (2017.). Vyznachennia poniattia «spetsialni znannia» ta yikh vykorystannia u kryminalnomu provadzhenni. Suchasni tendentsii rozvytku kryminalistyky ta kryminalnoho protsesu: tezy dop. mizhnar. nauk.-prakt. konf. do 100-richchia vid dnia narodzh. prof. M. V Saltevskoho (Kharkiv, 8 lystop. 2017 r.). Kharkiv: Kharkiv. nats. un-t vnutr. sprav. S. 284-286. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2550?show=full [in Ukrainian].

Kohutych, I. I. (2015). Okremi pytannia sutnosti ta form vykorystannia spetsialnykh znan u kryminalnomu provadzhenni. Visnyk Akademii advokatury Ukrainy, 12(2), 112-123 [in Ukrainian].

Kovalevska, Ye. V (2018). Vykorystannia spetsialnykh medychnykh znan pid chas rozsliduvannia zlochyniv [Avtoreferat dysertatsii kandydata yurydychnykh nauk, PrAT «Vyshchyi navchalnyi zaklad «Mizhrehionalna akademiia upravlinnia personalom»]. Kyiv. 24 s. http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/997/1/Kovalevska_Aftoreferat. pdf [in Ukrainian].

Krapivtsev, O. O. (2021). Zabezpechennia uchasti spetsialista-kryminalista v kryminalnomu sudochynstvi na stadii dosudovoho rozsliduvannia: protsesualni ta orhanizatsiini aspekty [Ensuring the participation of a criminalist specialist in criminal proceedings at the stage of pre-trial investigation: procedural and organizational aspects]. Kryminalistychnyi visnyk, 35(1), 58-69 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.37025/1992-4437/2021-35-1-58

Kravchuk, P Yu. (2015). Vykorystannia spetsialnykh znan pid chas rozsliduvannia hrabezhiv i rozboiv [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Skhidnoievropeiskyi nats. un-t im. Lesi Ukrainky]. Lutsk. 260 s. [in Ukrainian].

Kryminalnyi protsesualnyi kodeks Ukrainy: Zakon Ukrainy No. 4651-VI. (2012). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/4651-17#n1191 [in Ukrainian].

Kurylenko, D. V (2017). Instytut obiznanykh osib u zmahalnomu kryminalnomu provadzhenni [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav]. Kharkiv. 258 s. http://ekhnuir.univer. kharkov.ua/bitstream/123456789/12745/4/diss-Kurylenko.pdf [in Ukrainian].

Lazebnyi, A. M. (2016). Vykorystannia spetsialnykh znan pry rozsliduvanni kryminalnykh pravoporushen proty hromadskoho poriadku [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Universytet derzhavnoi fiskalnoi sluzhby Ukrainy]. Irpin. 227 s. [in Ukrainian].

Littlejohn, C. (2020). Truth, knowledge, and the standard of proof in criminal law. Synthese, 197, 5253-5286.

DOI: https://doi.org/10.1007/s11229-017-1608-4

Lukianchykov, Ye. D. (2015). Vykorystannia DNK-analizu u kryminalnomu provadzhenni. Suchasni kryminalistychni ekspertyzy v rozsliduvanni zlochyniv: materialy kruhl. stolu (Kyiv, 25 liutoho 2015). Kyiv: Natsionalna akad. vnutr. sprav. S. 38-42 [in Ukrainian].

Marushev, A. D. (2020). Konsultatsiia yak odna z form vykorystannia spetsialnykh znan u kryminalnomu provadzhenni [Consultation as one of the forms of use of special knowledge in criminal proceedings]. Yurydychnyi naukovyi elektronnyi zhurnal, 4, 307-310 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0374/2020-4/74

Matejic, S. (2015). Znacaj sudskomedicinske ekspertize u istrazivanju krsenja ljudskih prava [The importance of forensic expertise in investigation of human rights violations]. Praxis Medica, 44 (4), 29-34.

DOI: https://doi.org/10.5937/pramed1504029M

Petrova, I. A., & Shulzhenko, A. V (2018). Vykorystannia spetsialnykh znan pry rozsliduvanni zlochyniv proty voli, chesti ta hidnosti osoby [The use of special knowledge in the investigation of crime against power and personality]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 3, 121-126 [in Ukrainian].

DOI: 10.31733/2078-3566-2018-4-121-126

Petrova, I. A., Chekin, D. O., & Sylenok, K. P (2020). Protsesualni ta neprotsesualni formy zastosuvannia spetsialnykh znan u tsyvilnomu ta hospodarskomu protsesakh [Procedural and non-procedural forms of special knowledge application in civil and economic proceedings]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 22 (2), 146-161 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2.2020.11

Piliukov, Yu. (2019). Vykorystannia spetsialnykh znan u kryminalnykh provadzhenniakh. Aktualni problemy pravoznavstva, 4 (20), 240-245 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.35774/app2019.04.240

Pletenets, V. M., & Baliura, A. O. (2018). Mozhlyvosti vykorystannia spetsialnykh znan pry dopyti nepovnolitnikh [Possibilities of the use of special knowledge during interrogation of minors]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 3, 142-145 [in Ukrainian].

DOI: 10.31733/2078-3566-2018-4-142-145

Ploskonos, A., & Sakovskyi, A. (2021). Vykorystannia spetsialnykh znan pid chas dopytu uchasnykiv orhanizovanykh zlochynnykh hrup ta zlochynnykh orhanizatsii. [Use of special knowledge during the interrogation of members of organized criminal groups and criminal organizations]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 5,268-272 [inUkrainian]. DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/202L5.44

Pyrih, I. V. (2020). Informatsiine zabezpechennia ekspertnoi diialnosti [Information support of forensic expert activity]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 21, 179-193 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.L2020_12

Pyrih, I.V, Kaiko, V. I., & Vardanian, L. K. (2018). Mozhlyvosti vykorystannia naukovo-tekhnichnykh zasobiv pry dopyti [Possibilities of the use of scientific and technical facilities at interrogation]. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 3, 126-131 [in Ukrainian].

DOI: 10.31733/2078-3566-2018-4-126-131

Pyrih, I. V., & Shynkarenko, I. R. (2018). Pryntsypy sudovoi ekspertyzy. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 18, 221-230 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2018.24

Razumov, E. O., & Volkova, A. E. (2007). Pro vdoskonaliuvannia neprotsesualnoi formy vykorystannia spetsialnykh znan. Kryminalistychnyi visnyk, 1 (7), 23-28 [in Ukrainian].

Sadchykova, K. A. (2017). Vykorystannia spetsialnykh znan na stadii dosudovoho rozsliduvannia (protsesualnyi aspekt) [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Odeskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav]. Odesa. 233 s. http:// oduvs.edu.ua/wp-content/uploads/2016/06/Disertatsiya_Sadchikova-Katerina-Anatoliyivna.pdf [in Ukrainian]. Sidielnikov, A. V. (2019). Spetsialni znannia v diialnosti advokata-zakhysnyka [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Akad. advokatury Ukrainy]. Kyiv. 271 s. [in Ukrainian].

Shcherbakovskyi, M. H. (2018). Sutnist, struktura ta tsili vykorystannia spetsialnykh znan u sudochynstvi [Essence, structure and objectives of special knowledge use for legal proceedings]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 18, 184-193 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2018.20

Shcherbakovskyi, M. H., & Kurylenko, D. V (2019). Obiznani osoby u sudochynstvi Ukrainy [Expert witnesses in Ukrainian legal proceedings]. Teoriia ta praktyka sudovoi ekspertyzy i kryminalistyky, 19, 143-157 [in Ukrainian].

DOI: https: //doi.org/10.32353/khrife.1.2019.011

Shevchenko, O. V. (2017). Vykorystannia spetsialnykh tovaroznavchykh znan pid chas dosudovoho rozsliduvannia [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav]. Kyiv. 317 s. http://elar. naiau.kiev.Ua/bitstream/123456789/1934/5/disert_shevchenko_ov.pdf [in Ukrainian].

Steiner-Dillon, J. (2018). Expertise on Trial. Columbia Science and Technology Law Review, 19.

DOI: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2956078

Taranova, A. (2019). Formy vykorystannia spetsialnykh znan u rozsliduvanni nenalezhnoho vykonannia profesiinykh oboviazkiv medychnym abo farmatsevtychnym pratsivnykom. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo i pravo, 10, 198-203 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/2019.10.34

Taranova, A. M. (2020). Vykorystannia spetsialnykh znan pry rozsliduvanni nenalezhnoho vykonannia profesiinykh oboviazkiv medychnym abo farmatsevtychnym pratsivnykom [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav]. Kyiv. 228 s. http://elar.naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/16672/1/Dis_ Taranova.pdf [in Ukrainian].

Tymofieieva, N. V. (2018). Vykorystannia spetsialnykh znan pry rozsliduvanni zlochyniv proty bezpeky vyrobnytstva [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav]. Kyiv. 214 s. http://elar. naiau.kiev.ua/bitstream/123456789/7673/1/dysertatsia_tymofeev.pdf [in Ukrainian].

Veresenko, Yu. V. (2021). Administratyvno-pravovi zasady funktsionuvannia Ekspertnoi sluzhby Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy [Dysertatsiia kandydata yurydychnykh nauk, Derzhavnyi naukovo-doslidnyi instytut Ministerstva vnutrishnikh sprav Ukrainy]. Kyiv, 222 s. https://dndi.mvs.gov.ua/files/pdf/dissertation_Veresenko_Iu_V.pdf [in Ukrainian].

Yaremchuk, V. O. (2017). Orhanizatsiia zaluchennia spetsialista do provedennia slidchykh (rozshukovykh) dii [Organisation of specialist's involvement in investigative actions (search activities)]. Problemy zakonnosti, 139, 231239 [in Ukrainian].

DOI: https://doi.org/10.21564/2414-990x.139.111405

Список використаних джерел

Авдєєва, Г. К. (2015). Сліди злочинів у сфері використання інформаційних технологій: способи виявлення.

Питання боротьби зі злочинністю, 30, 88-98. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pbzz_2015_30_10 Бідняк, Г. С. (2019). Теорія і практика використання спеціальних знань при розслідуванні шахрайств: монографія. Дніпро: Дніпропетр. держ. ун-т внутр. справ. 152 с.

Бондар, В. С. (2021). Вирішення техніко-криміналістичних завдань досудового розслідування кримінальних правопорушень як засіб оптимізації інформаційного забезпечення судової експертизи [Solution of technical and criminalistic problems of pre-trial investigation of criminal offenses as a means of optimizing information support for forensic expertise]. Право і суспільство, 2, 178-190.

DOI: https://doi.org/10.32842/2078-3736/202L2.26

Даніч, Є. О. (2018). Використання спеціальних знань під час проведення слідчого експерименту [Дисертація кандидата юридичних наук, Національна академія внутрішніх справ]. Київ. 238 с. http://elar.naiau.kiev.ua/ bitstream/123456789/12316/1/Dis_Danich.pdf

Фастовець, В. А. (2019). Використання спеціальних знань оперативними підрозділами за межами кримінального провадження: недоліки правової регламентації [Use of special knowledge by operative subsidies under criminal proceedings: lack of legal regulatio]. Наукові записки Інституту законодавства Верховної Ради України, 3, 67-73. DOI: https://doi.org/10.32886/instzak.2019.03.06

Фесюнін, В. М., Курдес, Е. П., & Свиридова, Л. В. (2020). Поняття спеціальних знань і межі їх застосування у цивільному та господарському процесі [The concept of special knowledge and the boundaries of their application in civil and economic proceedings]. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики, 21, 218-233.

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.L2020_14

Філіпенко, Н. Є., Снігерьов, О. П., & Бубліков, А. В. (2020). Застосування спеціальних знань під час виявлення, профілактики й розслідування злочинів у сфері комп'ютерної інформації та високих технологій [The use of special knowledge while identification, prevention and investigation of crimes in the field of computer-based information and high technologies]. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики, 22(2), 162-178.

DOI: https://doi.org/10.32353/khrife.2.2020.12

Gottschalk, Р. (2016). Knowledge Management in Criminal Investigations: The Case of Fraud Examiners. Journal of Information & Knowledge Management, 15(4).

DOI: https://doi.org/10.1142/S021964921650043X

Guerrini, C. J., Robinson, J. O., Petersen, D., & McGuire, A. L. (2018). Should police have access to genetic genealogy databases? Capturing the Golden State Killer and other criminals using a controversial new forensic technique. PLoS Biol, 16(10).

DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pbio.2006906

Гвоздева, И. С., Шапиро, Л. Г., & Южанинова, А. Л. (2018). Специальные психологические знания при расследовании побуждения несовершеннолетних к совершению самоубийства с использованием сети «Интернет» [Special psychological knowledge in the investigation of the minority awards to successful by successing with the Internet network]. Суицидология, 9, 4(33), 118-137.

DOI: https://doi.org/10.32878/suiciderus.18-09-04(33)-118-137

Грібов, M. (2019). Поняття та правове регулювання використання спеціальних знань, умінь і навичок у кримінальному провадженні [The concept and legal regulation of using the special knowledge, skills and abilities in criminal proceedings]. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, 110(1), 13-21.

DOI: https://doi.org/10.33270/01191101.13

Гора, І. В. (2013). Використання спеціальних знань адвокатом: наук.-практ. посіб. Київ: Прецедент. 62 с.

Інструкція про порядок залучення працівників органів досудового розслідування поліції та Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України як спеціалістів для участі в проведенні огляду місця події: затв. наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1339. (2015). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1392-15#Text

Халявка, В., & Юрчик, О. (2021). Причинний зв'язок між діями учасників дорожнього руху та виникненням дорожньо-транспортної пригоди [Causal relationships between the actions of road users and the origin of a road traffic accident]. Підприємництво, господарство і право, 3, 268-275.

DOI: https://doi.org/10.32849/2663-5313/202L3.44

Кочура, О. О. (2017.). Визначення поняття «спеціальні знання» та їх використання у кримінальному провадженні. Сучасні тенденції розвитку криміналістики та кримінального процесу: тези доп. міжнар. наук.-практ. конф. до 100-річчя від дня народж. проф. М. В. Салтевського (Харків, 8 листоп. 2017 р.). Харків: Харків. нац. ун-т внутр. справ. С. 284-286. http://dspace.univd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2550?show=full

Когутич, І. І. (2015). Окремі питання сутності та форм використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Вісник Академії адвокатури України, 12(2), 112-123.

Ковалевська, Є. В. (2018). Використання спеціальних медичних знань під час розслідування злочинів [Автореферат дисертації кандидата юридичних наук, ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом»]. Київ. 24 с. http://ir.librarynmu.com/bitstream/123456789/997/1/Kovalevska_Aftoreferat.pdf

Крапівцев, О. О. (2021). Забезпечення участі спеціаліста-криміналіста в кримінальному судочинстві на стадії досудового розслідування: процесуальні та організаційні аспекти [Ensuring the participation of a criminalist specialist in criminal proceedings at the stage of pre-trial investigation: procedural and organizational aspects]. Криміналістичний вісник, 35(1), 58-69.