Особливості інституту президента в Албанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Україна, Київ)

Особливості інституту президента в Албанії

Войчук А.Ю.

доктор філософії

з галузі соціальних та поведінкових наук

асистент кафедри політичних наук

Анотація

президент албанія державний повноваження

Проаналізовано особливості інституту президента в Албанії. Систематизовано повноваження Президента Албанії відповідно до основних сфер державної діяльності - виконавчої, законодавчої, судової, зовнішньополітичної, національної безпеки та оборони.

Ключові слова: президент, інститут президента, Президент Албанії, парламентарна республіка.

Voichuk A.Yu., doctor of Philosophy, assistant of the Department of Political Science, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kyiv)

The features of the president's institute in Albania

Abstract

The features of the president's institute in Albania are analyzed. The powers of the President of Albania are systematized in accordance with the main spheres of state activity - the executive, the legislative, the judicial, the foreign policy, the national security and the defense.

Keywords: president, president's institute, the President of Albania, parliamentary republic.

У сучасному світі у багатьох державах главою держави є президент. Функції та повноваження президента залежать від форми республіканського правління. У парламентарній республіці президент не має вагомих владних повноважень. Він здійснює церемоніальні та представницькі функції. Однак політична роль президента зростає у випадку глибокої урядової чи державної криз.

Серед численних досліджень і публікацій, у яких висвітлюється питання особливостей інституту президента в Албанії, особливої уваги заслуговують праці таких дослідників: С. Бостан, М. Дмитренка, І. Костицької, П. Мироненка, В. Сухоноса тощо.

Метою статті є аналіз особливостей функціонування інституту президента в Албанії.

В Албанії про роль глави держави говориться достатньо лаконічно. У статті 86 Конституції Албанії 1998 року закріплено положення про те, що Президент Албанії є главою держави і представляє весь народ [4].

Албанія є парламентарною республікою. У парламентарній республіці центром здійснення державної влади виступає не глава держави і не парламент, а уряд, глава якого фактично є першою особою в державі. Основними ознаками парламентарної республіки є: обрання президента парламентом або утвореною на його основі особливою колегією; здійснення повноважень глави держави і глави уряду різними особами, наявність посади прем'єр-міністра; обмеження владних повноважень президента і віднесення реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави; формування уряду парламентом за номінальної участі президента; політична відповідальність уряду перед парламентом; право президента розпустити парламент, який контролює уряд; контрасигнування актів президента прем'єр-міністром та/або відповідним міністром [3, с. 320].

Строк повноважень Президента Албанії становить п'ять років. В Албанії запроваджено конституційні обмеження на обрання однієї і тієї самої особи на пост президента. Такі обмеження полягають у тому, що одна й та сама особа може бути обрана на пост президента не більше, ніж на два строки підряд.

У Албанії президентом може бути лише громадянин цієї держави за народженням. Таким чином, в Албанії запроваджено підвищений (кваліфікований) ценз громадянства, який передбачає, що кандидат на пост президента повинен перебувати у громадянстві цієї держави не тільки протягом певного строку, а й бути громадянином за народженням. Натуралізовані громадяни Албанії не можуть стати її президентом.

Президент Албанії обирається на засіданні парламенту кваліфікованою більшістю у 3/5 від його складу. Якщо протягом п'яти турів президента не буде обрано, то парламент саморозпускається і проводяться нові парламентські вибори. Новообраний парламент обирає президента абсолютною більшістю голосів (ст. 87 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

Обраний парламентом або на його основі Президент Албанії не має вагомих владних повноважень. Систематизацію повноважень Президента Албанії доцільно здійснювати відповідно до основних сфер державної діяльності - виконавчої, законодавчої, судової, зовнішньополітичної, національної безпеки та оборони.

До повноважень Президента Албанії у сфері виконавчої влади належить: формування уряду; відправлення у відставку уряду в цілому або окремого його члена, але, як правило, із санкції самого уряду; відзначення державними нагородами, присвоєння почесних і військових звань.

В Албанії глава уряду обирається парламентом за пропозицією президента. Глава держави призначає прем'єр-міністра за пропозицією партії або коаліції партій, які за результатами парламентських виборів отримали більшість депутатських мандатів у парламенті. У випадку, якщо прем'єр-міністр не отримає схвалення парламенту, президент має право призначити нового прем'єр-міністра протягом десяти днів. Глава держави розпускає парламент, якщо кандидатура, запропонована ним втретє на пост глави уряду, не буде обрана парламентом (ст. 96 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

У сфері виконавчої влади міністри призначаються та звільняються з посади Президентом Албанії, за поданням Прем'єр-міністра протягом семи днів (ч. 1 ст. 98 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

До інших конституційних повноважень президента належить відзначення державними нагородами, присвоєння почесних і вищих військових звань. Так, у пунктах d і е 15 статті 92 Конституції Албанії 1998 року зазначається, що президент відзначає державними нагородами, присвоює військові та почесні звання [4].

До повноважень Президента Албанії у сфері законодавчої влади належить: скликання першої та позачергових сесій парламенту; направлення послань до Кувенду; дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів; підписання та оприлюднення прийнятих парламентом законів; застосування вето щодо прийнятих парламентом законів; видання власних нормативно-правових актів (указів).

Президент скликає першу сесію парламенту не на власний розсуд, а в межах терміну, обумовленого датою минулих парламентських виборів. Так, у статті 67 Конституції Албанії 1998 року зазначається, що новообраний Кувенд скликається на свою першу сесію Президентом Республіки не пізніше, ніж через 20 днів після закінчення виборів. У разі, якщо Президент Албанії не використовує своє право, Кувенд повинен зібратися сам протягом десяти днів після закінчення терміну [4].

Право президента на скликання позачергових або надзвичайних сесій парламенту є одним із важливих засобів впливу глави держави на Кувенд. Зокрема, у тих випадках, коли президент хоче домогтися прийняття яких-небудь екстрених законодавчих заходів і до того ж мобілізувати суспільну думку в країні на користь своїх ініціатив. Кувенд збирається на надзвичайну сесію, коли того вимагає Президент Республіки, Прем'єр-міністр або 1/5 всіх депутатів (п. 2 ст. 74 Конституція Албанії 1998 р.) [4].

У сфері законодавчої влади Президент Албанії має право направляти послання до парламенту (п. а ст. 92 Конституції Албанії 1998 р.) [4]. Це право глави держави виступає головним засобом комунікації між президентом і парламентом. Оскільки ступінь успіху політичної програми президента знаходиться в прямій залежності від можливості його взаємодії з вищим органом законодавчої влади, то відповідно їх взаємодія припускає наявність цілої структури комунікацій президента з парламентом, яка виражається в різноманітних формах, починаючи від офіційних зустрічей і закінчуючи неофіційними контактами. Отже, головним засобом комунікації між главою держави і законодавчим органам є президентські послання.

До повноважень Президента Албанії у сфері законодавчої влади належить право розпуску парламенту. Президент Албанії може розпустити парламент за таким умов: нездатності парламенту сформувати уряд; неодноразово відхиляв кандидатуру прем'єр-міністра, запропоновану президентом; відсутності підтримки уряду з боку парламенту (вотум недовіри або відмова в довірі); не обрання президента країни.

Глава держави Албанії може розпустити парламент у випадку неодноразового відхилення кандидатури прем'єр-міністра. Президент Республіки призначає прем'єр-міністра за пропозицією партії або коаліції партій, які за результатами парламентських виборів отримали більшість депутатських мандатів в парламенті. У випадку, якщо прем'єр-міністр не отримає схвалення з боку парламенту, президент має право призначити нового прем'єр- міністра протягом десяти днів. Глава держави розпускає парламент, якщо кандидатура, запропонована ним втретє на пост глави уряду, не буде обрана парламентом (ст. 96 Конституції Албанії 1998 р.) [4]. Якщо вотум довіри прем'єр-міністру не підтриманий більшістю всіх членів Кувенда, Кувенд протягом 15 днів обирає іншого прем'єр-міністра. У цьому випадку Президент затверджує нового прем'єр-міністра. Якщо Кувенд не може обрати прем'єр-міністра, то Президент Республіки розпускає Кувенд. Голосування щодо вотуму довіри не може проводитися раніше, ніж через три дні після його внесення (ст. 104 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

Парламент може бути розпущений у випадку необрання Президента Албанії. Президент Албанії обирається на засіданні парламенту кваліфікованою більшістю у 3/5 від його складу. Якщо протягом п'яти турів президента не буде обрано, то парламент саморозпускається і проводяться нові парламентські вибори (ст.87 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

В Албанії не допускається розпуск парламенту у період надзвичайного або воєнного стану. Тобто, передбачається продовження строку повноважень парламенту під час проголошення таких станів і до їх закінчення. Так, в Албанії повноваження законодавчого органу продовжуються в умовах війни та на час її проведення (ст.66 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

До інших законодавчих повноважень Президента Албанії належить право підписання та оприлюднення прийнятого парламентом закону (промульгація). Це право є завершальною стадією законодавчого процесу і містить кілька елементів: засвідчення закону й того факту, що він прийнятий за встановленою процедурою; підписання закону; розпорядження про опублікування закону та його виконання [3, с. 429-430]. Оприлюднення закону, тобто доведення його до загального відома, здійснюється главою держави шляхом опублікування тексту закону у спеціальних офіційних друкованих виданнях. У статті 84 Конституції Албанії 1998 року зазначається, що Президент Республіки оприлюднює прийнятий закон протягом 20 днів з моменту його представлення. Закон вступає в силу по закінченню не менше 15 днів після його опублікування в “Офіційній газеті” [4].

Найважливішим засобом впливу Президента Албанії на парламент є накладання вето на закони. У Конституції Албанії 1998 року зазначається, що президент має право повернути лише один раз законопроект зі своїми зауваженнями і пропозиціями до парламенту. Декрет президента про перегляд закону втрачає силу, коли проти нього проголосує більшість всіх членів Кувенда (ст.85) [4].

До інших конституційних повноважень Президента Албанії у сфері законодавчої влади належить право видання власних нормативно-правових актів (указів) (ст. 93 Конституція Албанії 1998 р.) [4].

У сфері судової влади Президент Албанії має право на помилування, пом'якшення і скасування кримінальних покарань, визначених судом, право призначати суддів або брати участь у процедурі таких призначень.

У зовнішньополітичній сфері Президент Албанії представляє свою державу на міжнародній арені. Він за пропозицією уряду має право призначати і відкликати дипломатичних представників Албанії, а також приймає вірчі грамоти дипломатичних представників, акредитованих в Албанії. Він наділяється правом приймати міжнародні договори (п. 8, і ст. 92 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

У сферах національної безпеки та оборони держави Президент Албанії очолює державну оборону. Глава держави має право ввести надзвичайний (воєнний) стан, загальну або часткову мобілізацію чи демобілізацію за згодою з парламентом. В Албанії у випадку воєнної агресії проти держави президент за пропозицією уряду оголошує воєнний стан. Глава держави повинен представити парламенту декрет про введення воєнного положення протягом 48 годин. Декрет президента приймається більшістю голосів депутатів. У випадку, якщо законодавчий орган не може засідати під час воєнного положення, президент має право видавати укази, які мають силу закону, але які потім повинні бути затвердженні парламентом (ст. 172, 176 Конституції Албанії 1998 р.) [4].

Таким чином, Президент Албанії має обмежені повноваження у сферах державної діяльності - виконавчої, законодавчої, судової, зовнішньополітичної, національної безпеки та оборони. До конституційних повноважень Президента Албанії у сфері виконавчої влади належить: формування та відправлення у відставку уряду; відзначення державними нагородами, присвоєння почесних і військових звань. До повноважень Президента Албанії у сфері законодавчої влади належить: скликання першої та позачергових сесій парламенту; направлення послань до парламенту; дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів; підписання та оприлюднення прийнятих парламентом законів; застосування вето щодо прийнятих парламентом законів; видання власних нормативно-правових актів. У сфері судової влади Президент Албанії має право на помилування, пом'якшення і скасування кримінальних покарань, визначених судом, право призначати суддів. У зовнішньополітичній сфері Президент Албанії представляє свою державу на міжнародній арені; за пропозицією уряду має право призначати і відкликати дипломатичних представників Албанії; приймає вірчі грамоти дипломатичних представників, акредитованих в Албанії; наділяється правом прийняття міжнародних договорів. У сферах національної безпеки та оборони держави Президент Албанії очолює державну оборону; наділяється правом введення надзвичайного (воєнного) стану; оголошує мобілізацію чи демобілізацію за згодою з парламентом.

Список використаних джерел

1. Линц Х.Дж. Достоинства парламентаризма. Век ХХ и мир. 1994. № 7-8. URL: http://www.russ.ru/antolog/predely/2-3/dem26.htm (дата звернення: 29.06.2022).

2. Мироненко П.В. Форма правління: політичні трансформації на зламі століть: монографія. К.: ВД “Академія”, 2014. 220 с.

3. Шляхтун П.П. Конституційне право: словник термінів. К.: Либідь, 2005. 568 с.

4. Constitution of the Republic of Albania оf 21 October 1998. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/224105 (date of application: 29.06.2022).

5. Lijphart A. Parliamentary versus presidential government. Oxford, 1992. 257 p.

References

1. Lynts Kh.Dzh. Dostoynstva parlamentaryzma. Vek ХХ y myr. 1994. № 7-8. URL: http://www.russ.ru/antolog/predely/2-3/dem26.htm (data zvernennia: 29.06.2022).

2. Myronenko P.V. Forma pravlinnia: politychni transformatsii na zlami stolit: monohrafiia. K.: VD “Akademiia”, 2014. 220 s.

3. Shliakhtun P.P. Konstytutsiine pravo: slovnyk terminiv. K.: Lybid, 2005. 568 s.

4. Constitution of the Republic of Albania оf 21 October 1998. URL: https://wipolex.wipo.int/ru/text/224105 (date of application: 29.06.2022).

5. Lijphart A. Parliamentary versus presidential government. Oxford, 1992. 257 p.

Размещено на Allbest.ru