Децентралізовані інформаційні платформи як інструмент модернізації публічного управління

До цього додамо, що аналіз сучасної літератури та власні індуктивні висновки дозволяють визначити характерні властивості ДІП для цілей публічного управління та порівняти їх із властивостями централізованих платформ (табл.).

Таке порівняння централізованих і децентралізованих інформаційних платформ дозволяє дати власне визначення децентралізованої інформаційної платформи як виду системи обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру [31], що складається з інфраструктури сервісів і спільноти незалежних користувачів, наділених або рівними, або заздалегідь визначеними правами, що розподілені за рівнями децентралізованої моделі управління для забезпечення стійкості такої системи.

Порівняння ключових ознак централізованих і децентралізованих інформаційних платформ

Спосіб побудови зв'язків між учасниками	Спосіб координації учасників	Основний принцип управління
Акцент на ієрархічних веб - мережах із чіткою або без чіткої територіальної прив'язки та на онлайн - групах за інтересами	Централізований спосіб координації створює додаткову додану вартість для власників або вищих рангів в ієрархії, що вказує на пріоритет «економіка вища за політику»	На основі отриманих (набутих) прав в ієрархії та ринкових правил
Акцент на однорангових веб-мережах без чіткої територіальної прив'язки та на онлайн-групах за інтересами	Автоматичний консенсус на основі програмного протоколу	На основі консенсуальних форм самоврядування та прямої участі громадян в ухваленні рішень (розподіленої довіри) і ринкових правил
Зниження транзакційних і часових витрат; сприяння участі спільнот порівняно з ЦІП; містить великий потенціал для утворення нових незалежних людських мікроспільнот	Новий здешевлений спосіб забезпечення виробничого «ефекту масштабу»; є наслідком масштабування та збільшення охоплення учасників	Технологічна децентралізація й використання криптошифрування як засоби підвищення довіри та політичні аргументи; усунення посередників там, де це можливо
Примус учасників до підтримки «порядку»	Заохочення	Керівна спільнота
Існує на основі прав в ієрархії	Механізми ціноутворення	Де-факто організована меншість, яку завжди представляють розробники і власники та ін. («техноеліта»)
Відсутній примус на низовому рівні, більше рівності та свободи для учасника	Криптостимули (токени розподіленого реєстру [31] та ін.,) та механізми ціноутворення	(1) або організована меншість, яку інколи можуть представляти розробники і власники та ін. («техноеліта»), (2) або неорганізована більшість
Покращені суб'єкт-суб'єктні відносини, більше відповідальної партисипації учасників; суттєво більш широкий спектр ролей для окремих (або зацікавлених) осіб	Посилюється запит на появу нових умовних цінностей (токенів розподіленого реєстру [31]) і забезпечених цифрових активів [58]; запит на суттєво вдосконалений спосіб обміну цінностями й обліку інформації	Організована меншість може мати розширені права й може набувати додаткові вигоди від асиметрії інформації та реплікації реєстрів; неорганізована більшість набуває ширші права доступу до даних
Правила входу	Урахування непередбачених обставин	Ухвалення рішень
Завжди дозволено	Порівняно гнучке і не вимагає багато часу	Централізовано (основі рішення ухвалює власник платформи)
Без дозволу
	Ускладнене або є відтермінованим через очікування людської реакції або пошук нового консенсусу учасників	Децентралізовано (спільнота демократично ухвалює рішення про майбутнє платформи)
Усі учасники можуть свідомо або автоматично вибудовувати власні організаційні структури (мережі та ієрархії) та формувати частину правил у них	Можливість створення консенсусної моделі, що буде дещо зміщена убік децентралізації та становитиме дво - або багаторівневу модель децентралізованого управління; підвищення витрат на координацію учасників; у машинозчитувані контракти можуть бути додані нові умови, що дійсно можуть бути змінені в майбутньому	Використання розподіленої архітектури дозволених блокчейнів для алгоритмічного управління (смарт - контракти)
Приватний доступ	Проприєтарно	Існує (власники -> керівники на «вузлах» -> учасники)	Централізовано
Публічний доступ	Розподілено	Існує (розробники -> користувачі; розробники -> постачальники послуг)	Децентралізовано
Вимога до надійного зв'язку між цифровим записом і відповідною подією у фізичному світі, що вимагає наявності певних надійних сторін (оракулів)	Підвищені вимоги до координації та спрощення, витрати на перевірки і зберігання	Відкриті спільноти мають можливість легко об'єднуватися у кластери та відстоювати спільну позицію (свої права, запити на зміни, на нові ресурси)	Дезінтеграція транзакцій, знижуючи трансакційні витрати, пов'язані з опортунізмом і невизначеністю

*Джерело: розробка автора з урахуванням [15], [16].

Таке порівняння централізованих і децентралізованих інформаційних платформ дозволяє дати власне визначення децентралізованої інформаційної платформи як системи обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру [31], що складається з екосистеми сервісів та спільноти незалежних учасників, наділених або рівними правами, або заздалегідь визначеними правами, що розподілені за рівнями децентралізованої моделі управління задля забезпечення стійкості такої системи.

Відповідно, викладені вище аргументи та власне визначення ДІП дозволяють перейти до наступного кроку - подання ДІП як інструменту модернізації публічного управління та нового, сучасного важливого чинника впливу на суспільні відносини у державі та за її межами.

Принцип децентралізованої побудови складних організаційних утворень, що враховано у ДІП, та відомі реалізовані приклади технологічно «децентралізованих автономних організацій» [59] вказують на можливість легко (принаймні теоретично) проектувати «…прототипи нових суспільних відносин і експериментувати з соціальними взаємодіями» [60], що раніше було складно робити через брак проривних інформаційних технологій рівня інфраструктури (окрім Інтернету) та їхній слабкий зв'язок із соціальними технологіями. Попри те що сучасні цифрові технології суттєво розширюють природно обмежені людські можливості щодо взаємодії між собою, збирання й оброблення, сьогоднішні процеси управління досі суттєво залежать: від так званих «милиць централізації», таких як змова учасників, тиск чи змова гарантів, якими у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) стали та залишаються приватні криптобіржі, алгоритми майнінгу й API-доступ до блокчейну [61], та від умовного поділу людей на «учасників», «клієнтів» та «інвесторів». Тобто йдеться про такі нові людські соціальні ролі й відповідні функції, введення яких раніше було неможливе через істотні складнощі в управлінні великою кількістю вільних і забезпечених людей, але сьогодні є можливим завдяки розвитку технології блокчейн. Протягом останніх 1015 років почала поширюватися світом низка нових моделей управління, що намагаються використовувати нові інструменти для підвищення прозорості та ефективності управління, включно з делегованою демократією та «холакратією». Деякі сучасні науковці [62], [63], [64] вказують на те, що принаймні ці дві нові форми управління мають значний потенціал в умовах кризи прямої та представницької демократії завдяки високому ступеню егалітарності, але поки що обмежені інформаційними бар'єрами доступу для певних груп населення.

Завдяки технологічно реалізованому принципу децентралізації можна:

1) інформаційним платформам - посилити вплив своїх учасників, зменшивши водночас вплив власників централізованих інформаційних платформ на них самих і навіть на політику держави, про що свідчить чимало сучасних розслідувань проти Ant Group (AliExpress, Alibaba) у Китаї, проти Google, Facebook та інших у Євросоюзі, США та Австралії у 2020-2021 роках;

2) інформаційним платформам - утворювати організаційну структуру, за допомогою якої її приватні учасники можуть впливати, контролювати та взаємодіяти з усіма власниками платформ [46], [65], мотивуючи власників платформ до результатів, що можуть бути більш значними та прийнятними для всіх;

3) учасникам платформи - брати участь у постановці цілей й ухваленні суспільних і політичних рішень, що дозволяє їм представляти свої точки зору та захищати свої інтереси;

4) учасникам платформи - використовувати свіжу інформацію, знання та ініціативу для підвищення інформаційної ефективності процесів управління [66].

У результаті децентралізовані інформаційні платформи зі значно більшою ймовірністю будуть:

• враховувати інтереси простих учасників інформаційної системи під час управління децентралізованою інформаційною платформою;

• технологічно сприяти загальному добробуту всіх учасників, а не прибутку власників платформ;

• виступати новим середовищем добровільної взаємодії усіх відомих типів учасників публічного управління (державні та муніципальні органи, приватні суб'єкти, неурядові організації, політичні партії, профспілки та ін.).

Якщо децентралізовані інформаційні платформи роблять управління відкритим для всіх, то, відповідно, члени цифрових спільнот можуть краще представляти свої інтереси та використовувати свою локальну інформацію за допомогою технологічно відпрацьованих процесів оперативного управління. Коли децентралізовані цифрові платформи надають деяким організаціям або окремим особам більший контроль над управлінням, обмежуючи їх владу за допомогою децентралізації, ці ключові сторони можуть допомогти забезпечити ефективні процеси та результати управління. Наприклад, вони можуть бути корисними у питанні спільного визначення меж своєї спільноти, впливу на соціальні відносини й управління діями [29]. Оскільки ключові сторони забезпечують достатньо справедливе (на основі спільних внутрішніх правил і простого доказу через історії дії на блокчейні) управління, то ДІП не мають залежати виключно від спеціальної участі чи внеску членів цієї спільноти. У складних і спірних ситуаціях вони можуть із меншою ймовірністю зайти у «глухий кут», оскільки ключові організації чи окремі особи можуть взяти під контроль процеси управління для подолання тупикових ситуацій, постійно підтримуючи систему стримувань і противаг за допомогою децентралізації. А завдяки частковій децентралізації (або «напівдецентралізації» [67]) інформаційні платформи можуть створити більш досконалу організаційну архітектуру для швидкого врахування різних точок зору та доступної інформації для досягнення більш справедливого управління без надлишкової концентрації влади у жодного із суб'єктів.

У цьому публічно-управлінському та політичному контексті доцільним є розгляд ДІП як допоміжного засобу утримання політичної легітимності влади без циклічних революцій, що є дуже актуальним у ХХІ столітті.

Так, у процесі державного будівництва та економічного розвитку особлива увага має приділятися запобіганню тих диспропорцій у соціально-політичній системі держави, які були б здатні її підірвати, і це вимагає пошуку внутрішнього консенсусу зі збереженням вектору розвитку суспільства. Сучасний стандарт державного режиму, а саме демократичного, з усіма свободами та загальним голосуванням, фактично перевищує досягнутий рівень економічного розвитку багатьох країн, що модернізуються. Варто згадати, що західна демократія пройшла тривалий шлях від обмеженої демократії з жорсткими виборчими цензами до режиму повної демократії, що відбулося вже після процесу економічної модернізації. Але й за такої ситуації багато країн не уникнули революцій. Як зазначає Л. Гринін, «дисбаланс між економічним рівнем і політичним режимом (у будь-яку сторону) загрожує колапсом» [68, с. 59]. Сьогодні чимало напів - або псевдодемократичних (фактично авторитарних) спільнот і країн, що попри деякі свої економічні успіхи стикаються з проблемами демократії, і це вказує на ризик втрати легітимності влади в очах свого суспільства. Як свідчать події «Арабської весни» 2011 року та українського Євромайдану 2014 року, там, де населення через відсутність історичних традицій та відповідної ідеології (чи суспільної свідомості, соціальної структури, рівня грамотності) не готове до демократичної форми правління, молоді демократії розвиваються від державного перевороту до революції або чергового перевороту. Отже, у процесі державного будівництва дуже актуальним стає розроблення таких механізмів публічного врядування, які могли б нейтралізувати або компенсувати розрив між нижчим рівнем економічного та культурного розвитку і більш високими формами політичного режиму [68, с. 59]. У цьому сенсі, зважаючи на наслідки врахування ознак ДІП для потреб публічного управління (див. табл.), ДІП містить потенціал для нейтралізації або компенсації розриву між більш низьким рівнем економічного та культурного розвитку і більш високими формами політичного режиму завдяки властивостям забезпечувати прозорість, демократичність і проблематичність для адміністративних зловживань керівною владою.

На основі проведених узагальнень прогностичної методології та власних рефлексій можна зробити такі висновки:

1. Децентралізовані інформаційні платформи мають суттєвий потенціал і наразі можуть розглядатися як дуже перспективний інструмент у модернізації публічного управління як системи. Зокрема, йдеться про побудову проактивного управління громадянином, тобто громадянином, який володіє здатністю і можливістю брати активну участь у повсякденній діяльності уряду завдяки розвитку нової демократичної моделі з використанням інструментів, що надає електронна демократія.

2. Пропонується під «децентралізованою інформаційною платформою» розуміти вид системи обліку цифрових даних на базі технології розподіленого реєстру, що складається з інфраструктури сервісів і спільноти незалежних користувачів, наділених або рівними, або заздалегідь визначеними правами, що розподілені за рівнями децентралізованої моделі управління для забезпечення стійкості такої системи.

3. Важливе завдання громадянського суспільства й оновленої системи публічного управління незабаром буде полягатиме у вивченні нових політичних і соціальних вимірів із метою інтеграції додатків новітніх проривних технологій, таких як блокчейн, із правами громадян, рівністю, соціальною згуртованістю, та захищеністю публічного сектору. Така інтеграція є дуже важливою, та її не можна залишати на розсуд (анти-) політичної інженерії ІТ-експертів, фінансових інвесторів і політичних популістів: вона дійсно вимагає зрілих і міждисциплінарних зусиль із боку всіх сфер людського знання, особливої уваги до політичної теорії, гуманітарних та соціальних наук, щоб найкраще оцінити ризики, переваги і результати нових технологій.

Перспективи подальших досліджень пов'язуються з описом наявних бізнес-моделей ухвалення рішень, комунікацій зі стейкхолдерами і виконання рішень у публічному управлінні та їх удосконаленні з використанням децентралізованих інформаційних платформ та з можливостями застосування проектного підходу до цифрової трансформації сучасних функцій держави та прототипування взаємодії децентралізованих інформаційних платформ із державою на основі успішних наявних ДІП, наприклад вітчизняної Системи Bitbon.



Література

[1] P. Bardhan, «Decentralization of governance and development», Journal of Economic Perspectives, No. 16, р. 185-205. 2002

[2] Y. Chen, C. Bellavitis, «Blockchain disruption and decentralized finance: The rise of decentralized business models», Journal of Business Venturing Insights, No. 13, 2020. Doi: 10.1016/j.jbvi.2019.e00151.

[3] J.-P. Faguet, «Decentralization and governance», World Development, No. 53, р. 2-13, 2014.

[4] В.Н. Южаков, Э.В. Талапина, А.А. Ефремов, И.А. Черешнева, Разработка концепции развития правовых оснований использования технологии распределенного реестра в государственном управлении. Москва, Россия: РАНХГС, 2020, 55 с. [Электронный адрес]. Доступно: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstractid=3650153. Doi: dx.doi.org/10.2139/ssrn.3650153.

[5] M. Janssen, E. Estevez, «Lean government and platform-based governance - Doing more with less», Government Information Quarterly, Vol. 30 (1), р. S1-S8, 2013. Doi: doi.org/10.1016/j.giq.2012.11.003.

[6] А. Kud, «Rethinking the Role of Government in the Economy of the 21st Century: Analysis Based on Traditional State Programs», Pressing problems of public administration, No. 2 (58), р. 85-93, 2020. Doi: 10.34213^.20.02.09. [Online]. Available: http://apdu.journal.kharkiv.ua/index.php/apdu/article/view/428/590? fb clid=IwAR2eAaSolfAPKc8nc71y9rzbzwv-8bASo5DbYJGtygMm0yedRiEpUj21y1A

[7] M. Janssen, Y. Charalabidis, A. Zuiderwijk, «Benefits, adoption barriers and myths of open data and open government», Information Systems Management, No. 29 (4), р. 258-268, 2012.

[8] A. Hagiu, D.B. Yoffie, What's your Google strategy? Harvard Business Review, No. 87 (4), р. 74-81, 2009.

[9] N. Tura, A. Kutvonen, P. Ritala, «Platform design framework: conceptualisation and application», Technology Analysis & Strategic Management, No. 30 (8), р. 881-894, 2018.

[10] C. Dell'Era, N. Altuna, S. Magistretti, R. Verganti, «Discovering Quiescent Meanings in Technologies: Exploring the Design Management Practices that Support the Development of Technology Epiphanies», Technology Analysis & Strategic Management, No. 29 (2), р. 149-166, 2017.

[11] A. Gawer, «Bridging Differing Perspectives on Technological Platforms: Toward an Integrative Framework», Research Policy, No. 43 (7), р. 12391249, 2014.

[12] Государство как платформа: люди и технологии; М.С. Шклярук, Ред. Москва, Россия: РАНХиГС, 2019, 111 с.

[13] І. В. Дунаев, «Як стимулювати економічне зростання в Україні? Альтернативні можливості від цифрової економіки через пояснення теореми Коуза», Публічне управління ХХІ століття: портал можливостей: зб. тез XX Міжнар. наук. конгресу. Харків, Ккраїна: Вид - во ХарРІ НАДУ «Магістр», 2020, 524 с., с. 277-280. Doi: 10.34213/mnkongr.2020.

[14] Верховна Рада України. (2019, Верес. 10). Пояснювальна записка №2110 проекту Закону України «Про публічні електронні реєстри». [Електронний адрес]. Доступно: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1? pf3511=66772

[15] M. Atzori, Blockchain Technology and Decentralized Governance: Is the State Still Necessary? [Online]. Available: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.-cfm? abstractid=2709713

[16] P. Pereira, M. Tavalaei, H. Ozalp, «Blockchain-based platforms: decentralized infrastructures and its boundary conditions», Technological Forecasting and Social Change, Vol. 146, р. 94-102, 2019. Doi: doi.org/10.1016/j.techfore.2019.04.030.

[17] C. Baldwin, E. Von Hippel, «Modeling a Paradigm Shift: From Producer Innovation to User and Open Collaborative Innovation», Organization Science, No. 22 (6), р. 1399-1417, 2011.

[18] A. Cordella, A. Paletti, «Government as a platform, orchestration, and public value creation: The Italian case», Government Information Quarterly, Vol. 36, No. 4, 2019. Doi: 10.1016/j.giq.2019.101409.

[19] M. Janssen, S.A. Chun, J.R. Gil-Garcia, «Building the next generation of digital government infrastructures», Government Information Quarterly, No. 26 (2), р. 233-237, 2009.

[20] «Ethereum is a global, open-source platform for decentralized applications», Ethereum. [Online]. Available: https://ethereum.org/en

[21] «Бизнес-экосистема», Википедия: свободная энециклопедия. [Электронный адрес]. Доступно: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0% 91% D0% B8% D0% B7% D0% BD % D0% B5% D1% 8 1-%D1% 8D % D0% BA % D0% BE % D1% 81% D0% B8% D1% 81% D1% 82% D0% B5% D0% BC % D0% B0

[22] «Максут Шадаев рассказал о подходах создания цифровой экосистемы государства», Digital.ac.gov.ru/news. Москва, Россия, 2020. [Электронный адрес]. Доступно: https://digital.ac.gov.ru/news/4445

[23] T. Bresnahan, S. Greenstein, «Mobile computing: The next platform rivalry», American Economic Review, No. 104, р. 475-480, 2014.

[24] L. Xue, G. Ray, B. Gu, «Environmental uncertainty and IT infrastructure governance: A curvilinear relationship», Information Systems Research, No. 22, р. 389-399, 2011.

[25] C. Subramanian, R. Sen, M.L. Nelson, «Determinants of open source software project success: A longitudinal study», Decision Support Systems, No. 46, р. 576-585, 2009.

[26] A. Walch, «Deconstructing «decentralization»: Exploring the core claim of crypto systems», Cryptoassets: Legal, regulatory, and monetary perspectives. New York: Oxford University Press, 2019, p. 9-68.

[27] K. Boudreau, «Open platform strategies and innovation: Granting access vs. devolving control», Management Science, No. 56, p. 1849-1872, 2010.

[28] C. Kyprianou, «Creating value from the outside in or the inside out: How nascent intermediaries build peer-to-peer marketplaces», Academy of Management Discoveries, No. 4, p. 336-370, 2018.

[29] G. Reischauer, J. Mair, «How organizations strategically govern online communities: Lessons from the sharing economy», Academy of Management Discoveries, No. 4, p. 220-247, 2018.

[30] Stigler Committee on Digital Platforms: Final report. Chicago: Stigler Center, 2019. [Online]. Available: www.chicagobooth.edu/-/media/research/stigler/pdfs/digital-platforms - - committee-report-stigler-center.pdf

[31] A. Kud, «The Phenomenon of Virtual Assets: Economic and Legal Aspects», International Journal of Education and Science, Vol. 3. No. 3, p. 13-24, 2020. Doi: 10.26697/ijes.2020.4.3. [Online]. Available: https://culturehealth.org/ijesarchive/IJES.2020.4.2.pdf.

[32] Всеобщая декларация прав человека ООН. [3.neKTpoHHbih agpec]. Доступно: www.un.org/ru/documents/declconv/declarations/declhr.shtml

[33] P. Marden, The Decline of Politics. Aldershot, Hants, England: Ashgate, 2003, 286 p. [Online]. Available: www.erudit.org/fr/revues/ei/2005-v36 - n4-ei1049/012452ar/.

[34] Y. Chen, I. Pereira, P. Patel, «Decentralized Governance of Digital Platforms», Journal of Management, No. 3 (12), 2020. [Online]. Available: www.researchgate.net/profile/Yan Chen57/publication/339886489 Dece ntralizedGovernance ofDigital Platforms/links/5eacf87d299bf18b958e3be0/Decent ralized-Governance-of-Digital-Platforms.pdf. DOI:10.1177/0149206320916755.

[35] Блокчейн - новые возможности для пpoизвoдитeлeй и пoтpeбитeлeй элeктpoэнepгии? PwC. 2016. [Элeктpoнный agpec]. Доступно: https://www.pwc.ru/ru/publications/blockchain.html

[36] P. Constantinides, O. Henfridsson, G.G. Parker, «Platforms and infrastructures in the digital age», Information Systems Research, No. 29, p. 381-400, 2018.

[37] B. Dattee, O. Alexy, E. Autio, «Maneuvering in poor visibility: How firms play the ecosystem game when uncertainty is high», Academy of Management Journal, No. 61, p. 466-498, 2018.

[38] M. De Reuver, С. Sprensen, R.C. Basole, «The digital platform: A research agenda», Journal of Information Technology, No. 33, p. 124-135, 2018.

[39] C. Cennamo, «Competing in digital markets: A platform-based perspective», Academy of Management Perspectives, 2019. Doi: 10.5465/amp.2016.0048. [Online]. Аvailable: https://journals.aom.org/doi/10.5465/amp.2016.0048

[40] V. Cerf, «The dynamics of disruptive innovation: Internet speculations», Journal on Telecommunications and High Technology Law, No. 10, p. 21-31, 2012.

[41] D. Johnson, S. Crawford, J. Palfrey, «The accountable Internet: Peer production of Internet governance», Virginia Journal of Law and Technology, No. 9, p. 1-33, 2004.

[42] A. Antonopoulos, G. Wood, Mastering Ethereum: Building smart contracts and dapps. Sebastopol, CA: O'Reilly Media, 2019.

[43] T. Simcoe, «Governing the anticommons: Institutional design for standardsetting organizations», Innovation Policy and the Economy, No. 14, p. 99128, 2014.

[44] Y. Yoo, O. Henfridsson, K. Lyytinen, «The new organizing logic of digital innovation: An agenda for information systems research», Information Systems Research, No. 21, p. 724-735, 2010.

[45] S. Davidson, P. De Filippi, J. Potts, «Blockchains and the economic institutions of capitalism», Journal of Institutional Economics, No. 14, p. 639-658, 2018.

[46] J.A. Cheibub, J. Gandhi, J.R. Vreeland, «Democracy and dictatorship revisited», Public Choice, No. 143, p. 67-101, 2010. Doi: https://doi.org/10.1007/s11127-009-9491-2.

[47] J.E. Cohen, «Law for the platform economy», UC Davis Law Review, No. 51, p. 133-204, 2017.

[48] Концепция Системы Bitbon: Bitbon System. |3; ieKTpoHHbih pecypc]. Доступно: https://www.bitbon.space/ru/bitbon-system-roadmap

[49] Э. PpHHbepr, Рейтинг перспективных DeFi-проектов, 2021. [3.neKTpoHHbm pecypc]. Доступно: https://cryptograph.life/statii/reyting-perspektivnyh-defi-proektov-v

[50] R. Beck, C. Muller-Bloch, J.L. King, «Governance in the blockchain economy: A framework and research agenda», Journal of the Association for Information Systems, No. 19, p 1020-1034, 2018.

[51] P. De Filippi, B. Loveluck, «The invisible politics of Bitcoin: Governance crisis of a decentralized infrastructure», Internet Policy Review, No. 5, p. 128, 2016.

[52] Y.-Y. Hsieh, J.-P.J. Vergne, S. Wang, «The internal and external governance of blockchain-based organizations», Bitcoin and beyond; M. Campbell-Verduyn (Ed.). New York: Routledge, 2018, p. 48-68.

[53] J. Schmeiss, K. Hoelzle, R. Tech, «Designing governance mechanisms in platform ecosystems: Addressing the paradox of openness through blockchain technology», California Management Review, No. 62, p. 121143, 2019.

[54] V. Buterin, DAOs, DACs, DAs and More: An Incomplete Terminology Guide. [Online]. Available: https://blog.ethereum.org/2014/05/06/daos-dacs - das-and-more-an-incomplete-terminology-guide

[55] A.M. Antonopoulos, Mastering Bitcoin: Programming the open blockchain. Sebastopol, CA: O'Reilly Media, 2017.

[56] S. Nambisan, D. Siegel, M. Kenney, «On open innovation, platforms, and entrepreneurship», Strategic Entrepreneurship Journal, No. 12, p. 354-368, 2018.

[57] G. Parker, M. Van Alstyne, «Innovation, openness, and platform control», Management Science, No. 64, p. 3015-3032, 2018.

[58] A. Kud, «Substantiation of the term «digital asset»: economic and legal aspects», International Journal of Education and Science, Vol. 2, No. 1, p. 41-52, 2019. Doi: 10.26697/ijes.2019.1.06. [Online]. Available: http://culturehealth.org/ijesarchive/IJES, Vol.2, No1,2019f6).pdf

[59] Theory and praxis of DAOs. [Online]. Available: https://research.binance.com/en/analysis/dao-theory

[60] V. Buterin, An introduction to futarchy. [Online]. Available: https://blog.ethereum.org/2014/08/21/introduction-futarchy/

[61] M. Inamullah, Ethereum's Training Wheels. [Online]. Available: https://medium.com/mimir-blockchain/ethereums-training - wheels-67052778b530

[62] І.О. Волкова, «До питання делегованої демократії: переваги, недоліки та перспективи розвитку», Політікус: наук. журн., №1, с. 78-81, 2019. [Електронний адрес]. Доступно: http://politicus.od.ua/12019/14.pdf

[63] Ch. Blum, Ch. Zuber, «Liquid Democracy: Potentials, Problems and Perspectives», The Journal of Political Philosophy, Vol. 24, No. 2, р. 162-182, 2016. [Online]. Available: https://christinazuber.com/wordpress/wp - content/uploads/2013/02/-BlumZuber-2016Liquid-Democracy.pdf

[64] Y. Leifman, «Secret and Verifiable Delegated Voting for Wide Representation», International Association for Cryptologic Research. 2014. [Online]. Available: https://eprint.iacr.org/2014/351.pdf

[65] L. Hurwicz, «But who will guard the guardians?» American Economic Review, No. 98, р. 577-585, 2008.

[66] E. Ostrom, «Beyond markets and states: Polycentric governance of complex economic systems», American Economic Review, No. 100, p. 641-672, 2010.

[67] Y. Chen, I. Pereira, «Decentralized Governance of Digital Platforms», Journal of Management, 2020. Doi: 10.1177/0149206320916755. [Online]. Available: https://www.researchgate.net/publication/339886489

[68] Л. Гринин, «Государство и кризисы в процессе модернизации», Философия и общество, №3, с. 29-59, 2013. [Электронный адрес]. Доступно: https://www.researchgate.net/profile/LeonidGrinin/publication/326983478 GOSUDARSTVOIKRIZISYVPROCESSEMODERNIZACII/links/5b6ffc2a45851546c9fbf7b3/GOSUDARSTVO-I - KRIZISY-V-PROCESSE-MODERNIZACII



References

[1] P. Bardhan, «Decentralization of governance and development», Journal of Economic Perspectives, No. 16, р. 185-205. 2002

[2] Y. Chen, C. Bellavitis, «Blockchain disruption and decentralized finance: The rise of decentralized business models», Journal of Business Venturing Insights, No. 13, 2020. Doi: 10.1016/j.jbvi.2019.e00151.

[3] J.-P. Faguet, «Decentralization and governance», World Development, No. 53, р. 2-13, 2014.

[4] V.N. YUzhakov, E.V. Talapina, A.A. Efremov, I.A. CHereshneva, Razrabotka koncepcii razvitiya pravovyh osnovanij ispol'zovaniya tekhnologii raspredelennogo reestra v gosudarstvennom upravlenii. Moskva, Rossiya: RANHGS, 2020, 55 s. [Elektronnyj adres]. Dostupno: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm? abstractid=365015 3. Doi: dx.doi.org/10.2139/ssrn.3650153.

[5] M. Janssen, E. Estevez, «Lean government and platform-based governance - Doing more with less», Government Information Quarterly, Vol. 30 (1), р. S1-S8, 2013. Doi: doi.org/10.1016/j.giq.2012.11.003.

[6] А. Kud, «Rethinking the Role of Government in the Economy of the

21st Century: Analysis Based on Traditional State Programs», Pressing problems of public administration, No. 2 (58), р. 85-93, 2020. Doi: 10.34213^p. 20.02.09. [Online].

Available: http://apdu.journal.kharkiv.ua/index.php/apdu/article/view/4 28/590? fbclid=IwAR2eAaSolfAPKc8nc71y9rzbzwv - 8bASo5DbYIGtygMm0yedRiEpUj21y1A

[7] M. Janssen, Y. Charalabidis, A. Zuiderwijk, «Benefits, adoption barriers and myths of open data and open government», Information Systems

Management, No. 29 (4), р. 258-268, 2012.

[8] A. Hagiu, D.B. Yoffie, What's your Google strategy? Harvard Business Review, No. 87 (4), p. 74-81, 2009.

[9] N. Tura, A. Kutvonen, P. Ritala, «Platform design framework:

conceptualisation and application», Technology Analysis & Strategic Management, No. 30 (8), p. 881-894, 2018.

Doi: 10.1080/09537325.2017.1390220.

[10] C. Dell'Era, N. Altuna, S. Magistretti, R. Verganti, «Discovering Quiescent Meanings in Technologies: Exploring the Design Management Practices that Support the Development of Technology Epiphanies», Technology Analysis & Strategic Management, No. 29 (2), p. 149-166, 2017.

[11] A. Gawer, «Bridging Differing Perspectives on Technological Platforms: Toward an Integrative Framework», Research Policy, No. 43 (7), p. 12391249, 2014.

[12] Gosudarstvo kak platforma: lyudi i tekhnologii; M.S. SHklyaruk, Red. Moskva, Rossiya: RANHiGS, 2019, 111 s.

[13] I.V. Dunaiev, «Iak stymuliuvaty ekonomichne zrostannia v Ukraini? Alternatyvni mozhlyvosti vid tsyfrovoi ekonomiky cherez poiasnennia teoremy Kouza», Publichne upravlinnia KhKhI stolittia: portal mozhlyvostei: zb. tez XKh Mizhnar. nauk. konhresu. Kharkiv, Kkraina: Vyd - vo KharRI NADU «Mahistr», 2020, 524 s., s. 277-280. Doi: 10.34213/mnkongr.2020.

[14] Verkhovna Rada Ukrainy. (2019, Veres. 10). Poiasniuvalna zapyska №2110 proektu Zakonu Ukrainy «Pro publichni elektronni reiestry». [Elektronnyi adres].

Dostupno: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4 1? pf3511=66772

[15] M. Atzori, Blockchain Technology and Decentralized Governance: Is the State Still Necessary? [Online].

Available: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.-cfm? abstractid=2709713

[16] P. Pereira, M. Tavalaei, H. Ozalp, «Blockchain-based platforms:

decentralized infrastructures and its boundary conditions», Technological Forecasting and Social Change, Vol. 146, p. 94-102, 2019. Doi: doi.org/10.1016/j.techfore.2019.04.030.

[17] C. Baldwin, E. Von Hippel, «Modeling a Paradigm Shift: From Producer Innovation to User and Open Collaborative Innovation», Organization Science, No. 22 (6), p. 1399-1417, 2011.

[18] A. Cordella, A. Paletti, «Government as a platform, orchestration, and public value creation: The Italian case», Government Information Quarterly, Vol. 36, No. 4, 2019. Doi: 10.1016/j.giq.2019.101409.

[19] M. Janssen, S.A. Chun, J.R. Gil-Garcia, «Building the next generation of digital government infrastructures», Government Information Quarterly, No. 26 (2), p. 233-237, 2009.

[20] «Ethereum is a global, open-source platform for decentralized applications», Ethereum. [Online]. Available: https://ethereum.org/en

[21] «Biznes-ekosistema», Vikipediya: svobodnaya eneciklopediya. [Elektronnyj adres].

Dostupno: https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0% 91% D0% B8% D0% B7% D0% BD % D0% B5% D1% 8 1-%D1% 8D % D0% BA % D0% BE % D1% 81% D0% B8% D1% 81% D1% 82% D0% B5% D0% BC % D0% B0

[22] «Maksut SHadaev rasskazal o podhodah sozdaniya cifrovoj ekosistemy gosudarstva», Digital.ac.gov.ru/news. Moskva, Rossiya, 2020. [Elektronnyj adres]. Dostupno: https://digital.ac.gov.ru/news/4445

[23] T. Bresnahan, S. Greenstein, «Mobile computing: The next platform rivalry», American Economic Review, No. 104, p. 475-480, 2014.

[24] L. Xue, G. Ray, B. Gu, «Environmental uncertainty and IT infrastructure governance: A curvilinear relationship», Information Systems Research, No. 22, p. 389-399, 2011.

[25] C. Subramanian, R. Sen, M.L. Nelson, «Determinants of open source software project success: A longitudinal study», Decision Support Systems, No. 46, p. 576-585, 2009.

[26] A. Walch, «Deconstructing «decentralization»: Exploring the core claim of crypto systems», Cryptoassets: Legal, regulatory, and monetary perspectives. New York: Oxford University Press, 2019, p. 9-68.

[27] K. Boudreau, «Open platform strategies and innovation: Granting access vs. devolving control», Management Science, No. 56, p. 1849-1872, 2010.

[28] C. Kyprianou, «Creating value from the outside in or the inside out: How nascent intermediaries build peer-to-peer marketplaces», Academy of Management Discoveries, No. 4, p. 336-370, 2018.

[29] G. Reischauer, J. Mair, «How organizations strategically govern online communities: Lessons from the sharing economy», Academy of Management Discoveries, No. 4, p. 220-247, 2018.

[30] Stigler Committee on Digital Platforms: Final report. Chicago: Stigler Center, 2019. [Online]. Available: www.chicagobooth.edu/ - /media/research/stigler/pdfs/digital-platforms-committee-report - stigler-center.pdf.

[31] A. Kud, «The Phenomenon of Virtual Assets: Economic and Legal Aspects», International Journal of Education and Science, Vol. 3. No. 3, p. 13-24, 2020. Doi: 10.26697/ijes.2020.4.3. [Online]. Available: https://culturehealth.org/ijesarchive/IJES.2020.4.2.pdf.

[32] Vseobshchaya deklaraciya prav cheloveka OON. [Elektronnyj adres]. Dostupno: www.un.org/ru/documents/declconv/declarations/declhr.shtml

[33] P. Marden, The Decline of Politics. Aldershot, Hants, England: Ashgate, 2003, 286 p. [Online]. Available: www.erudit.org/fr/revues/ei/2005-v36 - n4-ei1049/012452ar/.

[34] Y. Chen, I. Pereira, P. Patel, «Decentralized Governance of Digital Platforms», Journal of Management, No. 3 (12), 2020. [Online]. Available: www.researchgate.net/profile/YanChen57/publication/33988 6489 DecentralizedGovernanceofDigitalPlatforms/links/5eacf87d299 bf18b958e3be0/Decentralized-Governance-of-Digital-Platforms.pdf. DOI:10.1177/0149206320916755.

[35] Blokchejn - novye vozmozhnosti dlya proizvoditelej i potrebitelej elektroenergii? PwC. 2016. [Elektronnyj adres]. Dostupno: https://www.pwc.ru/ru/publications/blockchain.html

[36] P. Constantinides, O. Henfridsson, G.G. Parker, «Platforms and infrastructures in the digital age», Information Systems Research, No. 29, p. 381-400, 2018.

[37] B. Dattee, O. Alexy, E. Autio, «Maneuvering in poor visibility: How firms play the ecosystem game when uncertainty is high», Academy of Management Journal, No. 61, p. 466-498, 2018.

[38] M. De Reuver, С. Sprensen, R.C. Basole, «The digital platform: A research agenda», Journal of Information Technology, No. 33, p. 124-135, 2018.

[39] C. Cennamo, «Competing in digital markets: A platform-based

perspective», Academy of Management Perspectives, 2019. Doi: 10.5465/amp.2016.0048. [Online].

Available: https://journals.aom.org/doi/10.5465/amp.2016.0048

[40] V. Cerf, «The dynamics of disruptive innovation: Internet speculations», Journal on Telecommunications and High Technology Law, No. 10, p. 2131, 2012.

[41] D. Johnson, S. Crawford, J. Palfrey, «The accountable Internet: Peer production of Internet governance», Virginia Journal of Law and Technology, No. 9, p. 1-33, 2004.

[42] A. Antonopoulos, G. Wood, Mastering Ethereum: Building smart contracts and dapps. Sebastopol, CA: O'Reilly Media, 2019.

[43] T. Simcoe, «Governing the anticommons: Institutional design for standardsetting organizations», Innovation Policy and the Economy, No. 14, p. 99128, 2014.

[44] Y. Yoo, O. Henfridsson, K. Lyytinen, «The new organizing logic of digital innovation: An agenda for information systems research», Information

Systems Research, No. 21, p. 724-735, 2010.

[45] S. Davidson, P. De Filippi, J. Potts, «Blockchains and the economic institutions of capitalism», Journal of Institutional Economics, No. 14, p. 639-658, 2018.

[46] J.A. Cheibub, J. Gandhi, J.R. Vreeland, «Democracy and dictatorship revisited», Public Choice, No. 143, p. 67-101, 2010. Doi: https://doi.org/10.1007/s11127-009-9491-2.

[47] J.E. Cohen, «Law for the platform economy», UC Davis Law Review, No. 51, p. 133-204, 2017.

[48] Koncepciya Sistemy Bitbon: Bitbon System. [Elektronnyj resurs]. Dostupno: https://www.bitbon.space/ru/bitbon-system-roadmap

[49] E. Grinberg, Rejting perspektivnyh DeFi-proektov, 2021. [Elektronnyj resurs]. Dostupno: https://cryptograph.life/statii/reyting-perspektivnyh-defi-proektov-v

[50] R. Beck, C. Muller-Bloch, J.L. King, «Governance in the blockchain economy: A framework and research agenda», Journal of the Association for Information Systems, No. 19, p 1020-1034, 2018.

[51] P. De Filippi, B. Loveluck, «The invisible politics of Bitcoin: Governance crisis of a decentralized infrastructure», Internet Policy Review, No. 5, p. 1-28, 2016.

[52] Y.-Y. Hsieh, J.-P.J. Vergne, S. Wang, «The internal and external governance of blockchain-based organizations», Bitcoin and beyond; M. Campbell - Verduyn (Ed.). New York: Routledge, 2018, p. 48-68.

[53] J. Schmeiss, K. Hoelzle, R. Tech, «Designing governance mechanisms in platform ecosystems: Addressing the paradox of openness through blockchain technology», California Management Review, No. 62, p. 121143, 2019.

[54] V. Buterin, DAOs, DACs, DAs and More: An Incomplete Terminology Guide. [Online]. Available: https://blog.ethereum.org/2014/05/06/daos-dacs - das-and-more-an-incomplete-terminology-guide

[55] A.M. Antonopoulos, Mastering Bitcoin: Programming the open blockchain. Sebastopol, CA: O'Reilly Media, 2017.

[56] S. Nambisan, D. Siegel, M. Kenney, «On open innovation, platforms, and entrepreneurship», Strategic Entrepreneurship Journal, No. 12, p. 354368, 2018.

[57] G. Parker, M. Van Alstyne, «Innovation, openness, and platform control», Management Science, No. 64, p. 3015-3032, 2018.

[58] A. Kud, «Substantiation of the term «digital asset»: economic and legal aspects», International Journal of Education and Science, Vol. 2, No. 1, p. 41-52, 2019. Doi: 10.26697/ijes.2019.1.06. [Online].

Available: http://culturehealth.org/ijesarchive/IJES, Vol.2, No1,2019 (6).pdf

[59] Theory and praxis of DAOs. [Online].

Available: https://research.binance.com/en/analysis/dao-theory

[60] V. Buterin, An introduction to futarchy. [Online].

Available: https://blog.ethereum.org/2014/08/21/introduction-futarchy/

[61] M. Inamullah, Ethereum's Training Wheels. [Online].

Available: https://medium.com/mimir-blockchain/ethereums-training-wheels-67052778b530

[62] I.O. Volkova, «Do pytannia delehovanoi demokratii: perevahy, nedoliky ta perspektyvy rozvytku», Politikus: nauk. zhurn., №1, s. 78-81, 2019. [Elektronnyi adres]. Dostupno: http://politicus.od.ua/12019/14.pdf

[63] Ch. Blum, Ch. Zuber, «Liquid Democracy: Potentials, Problems and Perspectives», The Journal of Political Philosophy, Vol. 24, No. 2, p. 162182, 2016. [Online].

Available: https://christinazuber.com/wordpress/wp - content/uploads/2013/02/-BlumZuber-2016Liquid-Democracy.pdf

[64] Y. Leifman, «Secret and Verifiable Delegated Voting for Wide Representation», International Association for Cryptologic Research. 2014. [Online]. Available: https://eprint.iacr.org/2014/351.pdf

[65] L. Hurwicz, «But who will guard the guardians?» American Economic Review, No. 98, p. 577-585, 2008.

[66] E. Ostrom, «Beyond markets and states: Polycentric governance of complex economic systems», American Economic Review, No. 100, p. 641672, 2010.

[67] Y. Chen, I. Pereira, «Decentralized Governance of Digital Platforms», Journal of Management, 2020. Doi: 10.1177/0149206320916755. [Online]. Available: https://www.researchgate.net/publication/339886489

[68] L. Grinin, «Gosudarstvo i krizisy v processe modernizacii», Filosofiya i obshchestvo, №3, s. 29-59, 2013. [Elektronnyj adres].

Dostupno: https://www.researchgate.net/profile/LeonidGrinin/publication/326983478 GOSUDARSTVOIKRIZISYVPROCESSE MODERNIZACII/links/5b6ffc2a45851546c9fbf7b3/G OSUDARSTVO-I-KRIZISY-V-PROCESSE-MODERNIZACII

Размещено на Allbest.ru

...