Особливості адміністративного провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

Размещено на http://allbest.ru

Державний торговельно-економічнийуніверситет

Особливості адміністративного провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва

О.В. Запотоцька Доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри адміністративного, фінансового та інформаційного права

Анотація

Актуальність статті полягає в тому, що з метою реалізації будівельних проектів у заплановані строки та в межах визначеної кошторисної вартості замовники зобов'язані дотримуватися правових положень, вимог та стандартів у процесі здійснення будівельних робіт. Правопорушеннями у сфері будівництва є протиправні діяння суб'єктів будування - юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів господарювання, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У статті встановлено, що виявлення порушень законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва здійснюється за територіальним принципом органами архітектурно-будівельного контролю у результаті планових та позапланових перевірок, порядок проведення яких передбачений законодавством.

Автором розкрито особливості адміністративного провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва як певного адміністративно визначеного процесуального порядку спрямованого на розгляд і вирішення справи про притягнення винних осіб у порушенні вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд до адміністративної відповідальності, що включає в себе етапи відкриття, розгляду та прийняття рішення по адміністративному провадженню. Зроблено висновок, що адміністративне провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва - певний адміністративно визначений процесуального порядок, що спрямований на розгляд і вирішення справи про притягнення винних осіб у порушенні вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд до адміністративної відповідальності, що включає в себе етапи відкриття, розгляду та прийняття рішення по адміністративному провадженню. Основними принципами такого провадження є: законність, публічність, гласність, змагальність, рівність, оперативність, економічність, мовність, що спрямовані на встановлення об'єктивної істини.

Ключові слова: будівництво, будівельна діяльність, порушення, адміністративне провадження, принцип.

Вступ

Актуальність теми. Будівництво об'єктів - складна технічна діяльність, в якій беруть участь фізичні та юридичні особи, органи державної влади й органи місцевого самоврядування. Вони вступають у різноманітні суспільні відносини, а між ними виникають правові відносини. Однак, висока прибутковість будівельного бізнесу спричиняє підвищену тінізацію цієї сфери. За звітами Всесвітнього банку, саме будівельну галузь, поряд з енергетикою та житлово-комунальним господарством, вважають найменш прозорою [1].

Зведення будинків і споруд нерідко супроводжується учиненням різних видів адміністративних правопорушень. Спостерігається висока корумпованість службових осіб підрядних організацій та державних контролюючих органів, які пов'язані тіньовими схемами з комерційними структурами. Більшість «будівельних афер» мають прихованих «лобістів», які перешкоджають правоохоронним та іншим уповноваженим органам здійснювати якісні перевірки, блокують підготовку висновків, що змогли б припинити незаконні дії, як це передбачено законодавством. Тому порушення, які завдали значних збитків громадянам та інтересам держави, завжди викликають занепокоєння та стурбованість у суспільстві.

З метою реалізації будівельних проектів у заплановані строки та в межах визначеної кошторисної вартості замовники зобов'язані дотримуватися правових положень, вимог та стандартів у процесі здійснення будівельних робіт. Правопорушеннями у сфері будівництва є протиправні діяння (недотримання обов'язкових вимог державних стандартів, технічних умов, будівельних норм і правил, проектів, інших нормативних актів у сфері будівництва і промисловості будівельних матеріалів, що призводить до зменшення і втрати міцності, стійкості, надійності будівель, споруд, їх частин або окремих конструктивних елементів, силових параметрів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів, а також дії, що порушують встановлений організаційно-правовий порядок будівництва об'єктів і приймання їх в експлуатацію) суб'єктів будування - юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів господарювання, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Аналіз публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми.

Пошук шляхів удосконалення адміністративного провадження у сфері будівництва, був предметом активних дискусій у працях Ю. Битяка, І. Ільченко, Т. Коломоєць, В. Колпакова, Ю. Левенця, А. Матвійчука, І.Миронець, К. Пивоварова, К. Резворович, О. Савицької, Б. Семенка, А. Стародубцева, О. Скригулець, Л. Шутенко, О. Юніна та інших.

Вагомий внесок таких учених у розроблення предмету статті є безперечним, однак аналіз вітчизняної адміністративної та адміністративно-процесуальної теорії й практики показує, що в умовах сьогодення вельми актуальним залишається дослідження дискусійних питань адміністративного провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва.

Виклад основного матеріалу

У разі вчинення адміністративного правопорушення, доведення вини особи та притягнення її до адміністративної відповідальності, здійснюється за допомогою адміністративного процесу, під яким слід розуміти урегульовану адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб'єктів, спрямована на реалізацію норм відповідних матеріальних галузей права в ході розгляду і вирішення індивідуально-конкретних справ [2].

Адміністративний процес включає адміністративні провадження та адміністративне судочинство. У ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва [3]. Передбачено відповідальність за такі дії та зазначено кваліфікуючі ознаки. Метою адміністративного провадження взагалі та провадження порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва - є зібрання доказів, об'єктивне їх оцінювання, встановлення винних осіб та притягнення їх до адміністративної відповідальності. Таке провадження здійснюються із урахуванням як загальних принципів, так і спеціальних принципів.

Одну з найбільш виважених та обґрунтованих позицій щодо системи принципів адміністративного процесу сформульовано провідними фахівцями в зазначеній галузі права О. М. Бандуркою та М. М. Тищенко, які виділяють наступні принципи: законність; правова рівність; охорона інтересів держави та особи; публічність процесу; об'єктивна істина; гласність; здійснення процесу державною мовою і забезпечення права користування рідною мовою; швидкість й економічність процесу; самостійність; неухильність [4, с. 34-35].

Відповідно до Закону України «Про будівельні норми» (2009), спеціальними принципами, на яких базується політика держави щодо унормування у сфері будівництва є:

1) створення безпечного середовища для здоров'я та життєдіяльності людини (у тому числі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення);

2) відкритості, прозорості і демократичності процедури розроблення, погодження та затвердження будівельних норм;

3) доступності інформації про чинні будівельні норми;

4) відповідності будівельних норм сучасним досягненням науки і техніки;

5) відповідності будівельних норм вимогам законодавства, міжнародних норм та правил [5].

Відповідно до ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами правосуддя в адміністративних судах є:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;

5) гласність і відкритість адміністративного процесу; 6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду; 7) обов'язковість судових рішень [6; 7, с. 29].

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності [3]. Адміністративне провадження є складним явищем, тому в теорії адміністративного права його поділяють на певні стадії, кожна із яких потребує конкретних процесуальних дій уповноваженої особи. Найчастіше вчені-адміністративісти притримуються позиції щодо виокремлення таких стадій адміністративного провадження: 1) виявлення та фіксація факту порушення; 2) розгляд справи і прийняття відповідного рішення; 3) оскарження прийнятого рішення у справі; 4) звернення до виконання та виконання накладеного стягнення [8, с. 345-346].

Однак, вважаємо, що більш правильним буде підтримати дослідників, які виділяють стадії адміністративного провадження, як сукупність певних процесуальних дій у справах про адміністративні правопорушення, які об'єднані певною метою. Серед них: порушення справи; адміністративне розслідування; розгляд та вирішення справи; перегляд рішення; виконання рішення [9; 10].

Підставою для порушення справи, як і підставою для настання адміністративної відповідальності, є вчинення особою (як фізичною, так і юридичною) адміністративного правопорушення передбаченого статтею 96 КУпАП. Спеціальної процесуальної дії, як і спеціального процесуального документа про порушення справи про адміністративне правопорушення чинним законодавством, на даний час не передбачено. У правозастосовній практиці, як правило, таким є факт складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Стадія адміністративне розслідування становить комплекс процесуальних дій, спрямованих на встановлення обставин порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, їх фіксування і кваліфікацію. На цій стадії створюється передумова для об'єктивного і швидкого розгляду справи, застосування до винного передбачених законом заходів впливу. Доказами у справі про адміністративне правопорушення (ст. 251 КУпАП) є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі. Основними доказами правопорушення передбаченого ст. 96 КУпАП є: акт перевірки, припис або протокол [3].

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, який фіксує правопорушення, він оформляється у встановленому Законом порядку передбаченому ст. 254-258 КУпАП, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Висновок експерта, який відповідно до статті 273 КУпАП призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях, у тому числі для визначення розміру майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, а також суми грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, які підлягатимуть конфіскації.

Експертом є кваліфікований спеціаліст у сфері будівництва, архітектури або містобудівної діяльності. Найчастіше у провадженнях по адміністративних правопорушеннях передбачених ст. 96 КУпАП є будівельно-технічні експертизи. Завдання будівельно-технічної експертизи, а також орієнтований перелік вирішуваних нею питань визначені у п. 5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендаціях з підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року № 53/5 [11]. Висновок експерта є вагомим доказом у прийнятті управлінського рішення або притягнення до відповідальності відповідальної особи [12].

Особливістю доказів у адміністративному процесі України є те, що вони мають бути одержані у встановленому законом порядку, в іншому разі вони не будуть мати доказової сили. Йдеться про передбачений КУпАП порядок провадження у справі про адміністративне правопорушення. Наприклад, протокол, у якому фіксується вчинення правопорушення, має бути складений за певною формою уповноваженою на те посадовою особою чи представником громадськості (ст. 255 КУпАП).

Відповідно до закону одержання і оцінка всіх необхідних доказів здійснюються компетентним органом або посадовою особою, правомочними вирішити таку справу (ст. 252 КУпАП).

Для прийняття відповідного рішення посадовими особами у сфері державного архітектурно-будівельного контролю має бути зібрано достатньо доказів. Не належно та не повно зібрані докази є підставою для скасування судом покарання.

Адміністративні провадження, щодо виявлення порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, а також притягнення до адміністративної відповідальності здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (2011) архітектурно-будівельний контроль здійснюють посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю [13]. Значення стадії розгляду справ про адміністративні правопорушення визначається тим, що саме тут приймається акт, в якому компетентний орган офіційно визнає громадянина винним або невинним і визначає міру відповідальності. Відповідно, і всі етапи цієї стадії набувають важливого юридичного значення і регламентовані ст. 278-286 КУпАП. На етапі підготовки справи до розгляду орган (посадова особа) зобов'язаний вирішити такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи достатньо доказів у матеріалах справи; чи правильно складені протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи оповіщені особи, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи затребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є Державна інспекція архітектури та містобудування України (ДІАМ), до повноважень якої в контексті предмета статті слід віднести: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, державного архітектурно-будівельного нагляду, ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; проведення перевірок; видання приписів на усунення порушень вимог законодавства, зупинення підготовчих та будівельних робіт, усунення порушень ліцензійних умов; здійснювати ліцензування; скасовує чи зупиняє дію рішень об'єктів нагляду та ін. [14]. правопорушення адміністративний будівництво

Адміністративно-правовий статус такого суб'єкта дає змогу доповнити Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (2011) [15], що конкретизує суб'єктів у сфері архітектурно-будівельного контролю та містобудування [16]. Планові перевірки - передбачено планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю та затверджені його керівником. Періодичність проведення планових перевірок суб'єктів містобудування на об'єктах будівництва визначається відповідно до критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами державного архітектурно-будівельного контролю. Планові перевірки об'єктів будівництва, замовниками яких є фізичні особи (громадяни), проводяться не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.

Крім того, уповноважені особи здійснюють позапланові перевірки, якими вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю тощо. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Окрім, процесуальних документів, які складають уповноважені особи ДІАМ, документами, які можуть бути в матеріалах справи у провадженні по статті 96 КУпАП: пояснення свідків та особи, яку звинувачують у скоєнні правопорушення, висновок експерта, документи будівельної організації, інформація про які, відображається в протоколі (Проектна документація для початку виконання будівельних робіт, декларація про початок виконання будівельних робіт, декларація про готовність об'єкта до експлуатації, будівельний паспорт ті ін.).

Важливою є також і можливість усунути помилки чи недостовірні відомості, якщо останні були виявлені замовником самостійно, або ж вказані випадково, тобто не умисно. Так, до органу державного контролю у сфері містобудування замовник має право подати заяву про самостійне виявлення ним помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної помилки тощо) в раніше зареєстрованому повідомленні чи декларації та звернутись із проханням зареєструвати нову декларацію. Це надзвичайно важливо, адже надає можливість учасникам відносин у сфері будівництва вчасно, ефективно та без негативних наслідків реагувати на ситуацію та оперативно усувати недоліки та порушення, в тому числі щодо недостовірних даних у деклараціях, повідомленнях, актах [17].

Порядок адміністративного провадження порушень законодавства у сфері будівництва, потребує «осучаснення» з урахуванням сформованої судової практики та міжнародних стандартів. Поділяємо позицію В. В. Стукаленко стосовно необхідності чіткого визначення системи органів, які уповноваженні на розгляд справи про адміністративні правопорушення; чітке визначення підстав для оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності або про закриття такої справи, усунення інших прогалин [18].

Висновки

Таким чином, адміністративне провадження щодо порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва - певний адміністративно визначений процесуального порядок, що спрямований на розгляд і вирішення справи про притягнення винних осіб у порушенні вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд до адміністративної відповідальності, що включає в себе етапи відкриття, розгляду та прийняття рішення по адміністративному провадженню. Основними принципами такого провадження є: законність, публічність, гласність, змагальність, рівність, оперативність, економічність, мовність, що спрямовані на встановлення об'єктивної істини.

Головним суб'єктом провадження є ДІАМ, безпосередні контрольні-наглядові заходи діяльності якої пов'язані з плановими та позаплановими перевірками об'єктів будівництва, зокрема: відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, норм і правил, технічним умовам, архітектурним вимогам, а також місцевим правилам забудови населених пунктів, своєчасності та якості виконання суб'єктами будівельної діяльності передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації; наявності сертифікатів на будівельну продукцію.

Список використаної літератури

1. Organizational Information and Lending Data Appendixes. Annual Report. 2020. The World Bank: URL: http: //www. vsemirnyjbank.org/ua/about/annual- report.

2. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу : монографія. Київ : Атіка, 2005. 351 с.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон від 7 груд. 1984 р. № 8073-X. Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/80731-10

4. Бандурка А. М., Тищенко Н. М. Административный процесс : учебник. Харьков : Изд-во НУВД, 2001. 353 с.

5. Про будівельні норми: Закон від 05 верес. 2020 р. №1704-VI. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1704-17#Text.

6. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон від 6 лип. 2005 р. № 2747- IV. Верховна Рада України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15

7. Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України / за заг. ред. І. Х. Темкіжева (кер. авт. кол.). 2-ге вид., перероб. і допов. Київ : Юрінком Інтер, 2013. 720 с.

8. Науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України: станом на 17 січ. 2017 р. / за заг. ред. С. В. Пєткова. Київ : Центр учб. літ., 2017. 384 с.

9. Семенко Б. М. Адміністративна відповідальність за правопорушення у галузі будівництва : дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право». Запоріжжя, 2011. 193 с.

10. Адміністративне судочинство : підручник / Т. О. Коломоєць, Ю. В. Пирожкова, О. О. Газенко та ін. Київ, 2009. 344 с.

11. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України від 08 жовт. 1998 р. Верховна Рада України. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ z0705-98.

12. Експертиза будівель та споруд. URL: https://nise.com.ua/tehmchna-ekspertiza- budivel.

13. Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю : постанова Кабінету Міністрів України від 23 трав. 2011 р. № 553. Верховна Рада України. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/553-2011- %D0%BF

14. Про Державну інспекцію архітектури та містобудування України : постанова Кабінету Міністрів України від 23 груд. 2020 р. № 1340. Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1340-2020-%D0%BF#Text

15. Про регулювання містобудівної діяльності: Закон від 17 лют. 2011 р. № 3038- VI. Верховна Рада України. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3038-17

16. Марченко О. Л. Адміністративно-правовий статус Державної інспекції архітектури та містобудування у провадженні по справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 96 КУпАП. Юридичний часопис Національної академії внутрішніх справ. 2021. № 2 (22). С. 56-62.

17. Марченко О. Л. Порушення вимог законодавства у сфері будівництва. Підприємництво, господарствоі право. 2020. № 7. С. 96-103.

18. Стукаленко В. В. Окремі питання механізму провадження у справах про адміністративні правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 2. С. 277-279. DOI https://doi.org/10 .32782/2524-0374/2020-2/72.

Abstract

Features of administrative proceedings regarding violations of the requirements of legislation, building norms, standards and rules during construction

Zapototska О.

The relevance of the article lies in the fact that in order to implement construction projects on time and within the specified estimated cost, customers are obliged to comply with legal provisions, requirements and standards in the process of construction works. Offenses in the field of construction are illegal actions of construction subjects - legal entities and natural persons - economic entities, which led to non-fulfillment or improper fulfillment of the requirements established by legislation, building regulations, state standards and rules. The article establishes that the detection of violations of legislation, building regulations, standards and rules during construction is carried out according to the territorial principle by the architectural and construction control bodies as a result of scheduled and unscheduled inspections, the procedure for which is provided by law. The author revealed the peculiarities of administrative proceedings regarding the violation of the requirements of legislation, building regulations, standards and rules during construction as a certain administratively defined procedural order aimed at considering and resolving the case of bringing guilty persons to justice for violating the requirements of legislation, building regulations, standards and rules and approved design decisions during new construction, reconstruction, restoration, capital repair of objects or structures to administrative responsibility, which includes the stages of opening, consideration and decision-making on administrative proceedings. It was concluded that administrative proceedings regarding the violation of the requirements of legislation, construction regulations, standards and rules during construction are a certain administratively determined procedural order, which is aimed at considering and resolving the case of bringing guilty persons into violation of the requirements of legislation, construction regulations, standards and rules and of approved project decisions during new construction, reconstruction, restoration, capital repair of objects or structures to administrative responsibility, which includes the stages of opening, consideration and decision-making on administrative proceedings. The main principles of such proceedings are: legality, publicity, publicity, competition, equality, efficiency, economy, language, which are aimed at establishing the objective truth.

Key words: construction, construction activity, violation, administrative proceedings, principle.

Размещено на Allbest.ru